Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

усы

  • 1 усы

    астр., мн.

    Русско-украинский политехнический словарь > усы

  • 2 усы

    астр., мн.

    Русско-украинский политехнический словарь > усы

  • 3 усы

    1) ву́са, -сів и ву́си

    ус — ед. вус

    2) зоол. ву́сики, -ків
    3) бот. ву́сики; коси́ця

    Русско-украинский словарь > усы

  • 4 усы

    Словарь металлургической терминов > усы

  • 5 вуса

    Українсько-російський політехнічний словник > вуса

  • 6 накладной

    1) накладний; (накладываемый, наложенный) накладаний, накладений; (фанерочный) форнірований. [Окраси накладні (М. Грінч.)]. -ные волосы, усы - фальшиве волосся (о женск. ещё фальшиві коси), фальшиві вуси. -ное дерево - форнір (-ру). -ной рукав - накладний (накладений) рукав. -ное серебро - накладне срібло;
    2) (набавочный) наддатковий, додатковий, добавний. -ные расходы - над[до]даткові витрати.
    * * *
    накладни́й

    \накладнойые расхо́ды — накладні́ ви́трати

    Русско-украинский словарь > накладной

  • 7 отращивать

    отро[а]щать, отро[а]стить вирощувати, вирощати, виростити; запускати, запустити. -стить бороду, волосы - запустити бороду, волосся (чуприну, чуба, кучму, коси). - стить себе брюхо - відпасти собі черево. -вать побеги (о растениях) - (по)пускати, сов. (по)пустити, (о многих) попускати парости, пагони. Отро[а]щённый - вирощений, запущений и т. д.
    * * *
    несов.; сов. - отраст`ить
    відро́щувати, відрости́ти, (отпускать усы, бороду) відпуска́ти, відпусти́ти, запуска́ти, запусти́ти

    Русско-украинский словарь > отращивать

  • 8 показываться

    показаться
    1) показуватися (только в неоконч.). В музеях -ваются всякие редкости - по музеях показуються усякі дива;
    2) (являться, появляться) показуватися, показатися, з'являтися, з'явитися, проявлятися, проявитися, виявлятися, виявитися, (о мн.) повиявлятися. Вдали -лась гора - здалеку показалася гора. Солнце -залось на небе - сонце з'явилось на небі. -заться краем - виткнутися. [Сонце виткнулось із-за хмари]. -заться быстро, неожиданно - вигулькнути. -заться неясно вдали - забреніти, зама(н)ячіти, замріти, забовваніти. -заться из-за чего - висунутися, виткнутися з-за чого. На глазах -лись сльзы - на очах з'явились сльози; очі взялися сльозами (водою); на очах забреніли сльози; очі понялися сльозою. У него -лись усы - у його висипались (вийшли) уси, (образно) під носом засіялось. [Під носом засіялось, а на розум ще й не орано]. -зался молодой картофель - проявилась молода картопля. Он на глаза не -вается - на очі не дається (не навертається); у вічі не дається. -заться в-явь (воочию) - на явку датися. [Чорт на явку дався]. Хоть на люди не -вайся - хоч на люди не з'являйся, не потикайся. Хоть из избы не - вайся - хоч з хати не витикайся. И на глаза мне не -вайся - і на очі мені не навертайся (не потикайся). Ко мне и не -вайся - до мене і не потикайся;
    3) (представляться) привиджуватися, привидітися, повидітися, примарюватися, примаритися, замаритися, верзтися, поверзтися, приуздріватися, приуздрітися, (о мн.) попривиджуватися. Так ему со сна -залось - так йому зо сну повиділось. Меж деревьями что-то -залось - поміж деревами щось замарило (М. Вовч.). -залось мне - поверзлось мені. Мне -залось (во сне), и я проснулся - мені приуздрілось (примарилось), я й прокинувся;
    4) (кем) здаватися, здатися за кого, за що, видаватися, видатися за кого, за що, яким, чим. [В такі хвилини і лютий ворог міг за брата здатись (Л. Укр.). Роман видавсь мені недоладнім]. -заться долгим, продолжительным - видатися довгим, стягнутися, стягтися. [Їхали одну верству, а вона мені так стяглася, що думав і не доїду]. Мне -залось, что… - мені здалось, видалось, побачилось, звидилось, ніби… -заться (ошибочно) - удатися кому. [Я того не казав, це тобі так удалось, ти не розчув (Звин.)];
    5) сподобатися, уподобатися. Ему это не -залось - йому це не вподобалось (сподобалось).
    * * *
    несов.; сов. - показ`аться
    1) пока́зуватися, показа́тися; ( появляться) з'явля́тися, з'яви́тися, появля́тися, появи́тися; (являться куда-нибудь, к кому-нибудь) потика́тися, поткну́тися
    2) (несов.: представиться воображению) зда́тися, ви́датися; (безл.: померещиться) приви́дітися, пови́дітися, уздрі́тися; поверзти́ся; (безл.: послышаться) причу́тися, учу́тися
    3) (несов.: понравиться) сподо́батися, уподо́батися

    Русско-украинский словарь > показываться

  • 9 приставать

    пристать
    1) приставати, пристати, липнути, прилипати, прилипнути, братися, взятися до чого, чіплятися, учепитися до чого и чого, наліплюватися, наліпитися на що, (во множ.) поприставати, поприлипати, почіплятися, поналіплюватися. [Багатий брат вимазав усередині кружку медом, щоб пристало те, що міритимуть (Грінч.). Болото береться до коліс (Хотин. п.). Як приложиш до тіла, так і візьметься (Радомиш. п.). Смола прилипла до рук (Ум.). По плечах було нахвоськає так, що аж сорочка до тіла прилипне (Кониськ.). Підеш на базар, наліпиться болото на чоботи, - хоч ножем зчищай (Звин.)]. -стал ко мне, как банный лист - пристав (прилип) до мене як шевська смола до чобота, узявсь до мене смолою, узявся (причепився) як реп'ях, реп'яхом узявся, причепою причепився, сльотою узявся (прив'яз);
    2) (присоединиться) приставати, пристати, прилучатися, прилучитися, (примкнуть) привернути, причалитися до кого, до чого, (во множ.) поприставати, поприлучатися до кого, до чого. [Ні до кого не пристає і до себе не приймає (Стор.). Хтось стиха завів пісню, до нього пристав ще один голос (Коцюб.). Сила людей привернулась до українства (Рідн. Край)];
    3) (привязаться, неотступно следовать) приставати, пристати, ув'язуватися, ув'язатися, ув'язнути, уплутуватися, уплутатися до кого и за ким, присотатися, присікатися, прикасатися, присахатися до кого, учепитися до кого и за ким, причепитися до кого, нав'язуватися, нав'язатися на кого; срв. Привязаться 2. [Ой ти, туго, ой ти, журбо, не пристань до мене (Метл.). Я пішла до них, а внучок уплутався за мною й собі (Новомоск. п.). Де не взялась собака в біса - чи з-під воріт, чи із-за ліси - присікалася, аж вищить (Гліб.). Раз прийшлось йому йти уночі вулицею, а відьма нав'язалась на його собакою (Драг.)];
    4) (надоедать кому; не давать покою, придираться) в'язнути, прив'язнути до кого, нав'язнути, в'язатися до кого, настирюватися и настирятися, (осою) лізти в вічі кому, (привязаться) чіплятися, причепитися до кого, учепитися до кого и кого, начепитися на кого, сікатися (н. вр. сікаюся, -каєшся…), присікуватися, присікатися до кого, сикатися (сичуся; -чешся…), скіпатися, прискіпатися до кого, наскіпуватися, наскіпатися на кого, присіпатися, присукатися до кого, накасатися на кого, навратитися на кого, ушняпитися до кого; срв. Привязываться 3. [Чого до мене в'язнеш, мов злий дух? (Грінч.). Та що це вона прив'язла до мене? (Васильч.). Чого нав'яз? (Коцюб.). Вередує та настиряється, як морочлива та настирлива дитина (Н.-Лев.). Найперше до Масі вчепилась: то ти, каже, вкрала (Свидн.). Мовчи! чого ти вчепилась душі моєї (Коцюб.). Та ну-бо годі! Чого ти причепився до його? (Грінч.). Чого ви, - каже, - начепились на мене (Тесл.). Вона як буде сікатися до тебе, то ти возьми груші і розсип (Рудч.). Присікався, як оса (Номис). Так і сичуться до нас, як чмара та (Г. Барв.). Скіпається до лісовика: нащо ти мою корову загнав? (Новомоск. п.). Чого це ти на парубка наскіпався? (Мирн.). Чого це він до мене присіпався? (Осн. 1862). Накасається на вас, як чорт на грішну душу (Козелец.). Навративсь, як собака (Манж.). Чого ти до мене вшняпився? (Липовеч.)]. Не -вай ко мне! - не в'язни, не лізь, не чіпляйся до мене! не клопочи (не мороч) мені голови! -вать, -тать к кому с требованиями, с просьбами, чтоб… - напосідати(ся), напосісти(ся) на кого, налягати, налягти, наполягати, наполягти на кого, щоб…, узятися до кого, намагати на кого, намагатися, намогтися, щоб… [Вона знає, що аби напосіла на батька, то чого хоче - того й доможеться (Мова). Люди напосідаються на мене: скликай громаду (Кониськ.). Що ти, причепо, налягаєш на мене? (Гр.). Чого се вони на мене намагають? (Кониськ.). Тепер уже наполягла, щоб купив їй оте бринькало (Мова). Раз пропала на степу в чумаків сокира; до їдного всі взялись: «Ти та й ти, псявіра» (Рудан.). Діти дуже намагались, щоб і їх узяти на храм (Грінч.)]. -стать к кому с ножём к горлу - з короткими гужами до кого приступити;
    5) (о болезни) приставати, пристати, прилипнути до кого, чіплятися и чіпатися, учепитися (диал. чепитися) кого, причепитися до кого, начепитися на кого, прикидатися, прикинутися, підкинутися, підсахнутися. [Щоби не чіпалися вроки чи дитини, чи худобини (Етн. Зб. V). Вже на кого начепиться ця погань, не скоро одчепиться (Звин.)];
    6) (к берегу) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся), привертати, привернути (до берега), (во множ.) поприставати, попричалювати(ся), попривертати (до берега); срв. Причаливать. Пароход -стаёт по пути в трёх местах - пароплав пристає дорогою в трьох місцях;
    7) (останавливаться) ставати, стати де, у кого, причалювати, причалити до кого. [Причалив до старого знайомого, щоб і Антося тут поставити, і самому перебути (Свидн.)];
    8) -стать кому, безл. (быть приличну кому) - пристати, личити, випадати, подобати кому (що робити). [Насамперед, як пристало порядному подорожному, подавсь він до коршми (Коцюб.)]. Не -стало - не пристало, не личить, не випадає, не подоба(є) (чого робити); см. Подобает, Приличествовать. [Сидіть дома на покої не пристало козакові (Боров.). Якось то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)];
    9) -стать кому и к кому (быть к лицу) - личити, пасувати кому и до кого, бути до лиця кому. К нему усы не -стали - йому вуса не до лиця, йому вуса не личать. -стало, как к корове седло - пристало, як свині наритники;
    10) (выбиться, из сил) приставати, пристати, (о многих) поприставати. [Ой став коник приставати (Метл.). Моєму миленькому волики пристали (Чуб. V)].
    * * *
    несов.; сов. - прист`ать
    1) (к кому-чему) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти (до кого-чого); ( прилипать) прилипа́ти, прили́пнути и прили́пти и поприлипа́ти (до кого-чого); ( о липких и красящих веществах) бра́тися, узя́тися (чого); ( о болезнях) чіпля́тися, вчепи́тися и причепи́тися (до кого)
    2) (назойливо преследовать, обращаться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( цепляться) чіпля́тися, причепи́тися; несов. чіпа́тися; ( придираться) присі́куватися и сі́катися, присі́катися
    3) ( присоединяться) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( прибиваться) прибива́тися, приби́тися и поприбива́тися
    4) (на время где-л.) пристава́ти, приста́ти, става́ти, ста́ти
    5) ( о судах) пристава́ти, приста́ти и попристава́ти; ( причаливать) прича́лювати, прича́лити и поприча́лювати
    6) (несов.: быть к лицу) бу́ти до лиця́
    7) (несов.: оказаться подходящим, соответствующим) ли́чити
    8) ( уставать), диал. пристава́ти, приста́ти и попристава́ти

    Русско-украинский словарь > приставать

  • 10 пробиваться

    пробиться
    1) страд. - пробиватися, бути пробитим чим; (2) (сквозь что) пробиватися, пробитися крізь що. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце (Грінч.). До неба не підскочиш, крізь землю не проб'єшся (Номис). Пробилася я на якусь поляну, аж там людей ціла тьма (Г. Барв.)]. -ся сквозь кусты, тростник, трущобу - пробиватися, пробитися, дертися, продертися, ломитися, проломитися кущами (чагарями), очеретами, нетрами. [Ведмідь ломиться чагарями]. -ся по снегу - різатися снігом. [Він од неї тікає, по пояс снігом ріжеться (Мирн.). Піднялась хуґа; вже я саньми різавсь, різавсь (Манж.)]. -ся сквозь толпу - пробиватися, пробитися, протовплюватися, протовпитися, протискуватися, протиснутися, пропихатися, пропхатися, проштовхуватися, проштовхатися крізь натовп; срв. Пробираться. -ся сквозь неприятельское войско - пробитися крізь вороже військо. -ся сквозь стенку яйца (о цыплёнке) - накльовуватися, наклюнутися;
    3) (показываться: о траве, посевах) пробиватися, пробитися, вибиватися, вибитися. [Молода трава пробивалася з землі. Молода зелена травиця з-під землі вибивалася (Грінч.)];
    4) (о бороде, усах) висипатися, висипатися, засіватися, засіятися, виходити, вийти. [Вусики тільки що висипаються (Тесл.). Молоденький, ледве засіялися вуси (Леонт.). Усики тільки що виходять (Борз.)];
    5) -биться с чем или над чем (напр. с трудной задачей, с несговорчивым человеком и т. п.) - проморочитися, прововтузитися з ким, з чим и коло чого.
    * * *
    несов.; сов. - проб`иться
    1) пробива́тися, проби́тися и попробива́тися; ( с трудом проходить) продира́тися, проде́ртися и продра́тися и попродира́тися; (сквозь что-л.) добува́тися, добу́тися; ( прорастать) прокльо́вуватися, проклю́нутися, несов. поп'я́стися и поп'ясти́ся

    усы́ пробива́ются — ву́са пробива́ються (висипа́ються, засіва́ються, сі́ються, усіва́ються, вихо́дять)

    2) ( перебиваться) перебива́тися, переби́тися, перебува́тися, перебу́тися
    3) страд. (несов.) пробива́тися; проклада́тися; проло́млюватися, прола́муватися; проконопа́чуватися

    Русско-украинский словарь > пробиваться

  • 11 разглаживать

    несов.; сов. - разгл`адить
    розгла́джувати, -джую, -джуєш, розгла́дити, -джу, -диш и мног. порозгла́джувати; ( разутюживать) розпрасо́вувати, -со́вую, -со́вуєш, розпрасува́ти, -су́ю, -су́єш; (расправлять: усы, бороду) розправля́ти, розпра́вити, -влю, -виш

    Русско-украинский словарь > разглаживать

  • 12 топорщить

    настовбу́рчувати, стовбу́рчити, наї́жувати

    \топорщить усы́ — настовбу́рчувати (наї́жувати) ву́са

    Русско-украинский словарь > топорщить

  • 13 ус

    см. усы

    Русско-украинский словарь > ус

  • 14 Запушаться

    запушиться
    1) запушуватися, запушитися, укриватися, укритися пухом, вбиратися, убратися в пух. Где это вы так -шились? - де це ви так убрались у пух?
    2) (о волосах: пробиваться) пробиватися, пробитися, засіватися, засіятися. -шились усы - засіялись (в)уса;
    3) обшиватися, облямовуватися хутром (брамом).

    Русско-украинский словарь > Запушаться

См. также в других словарях:

  • усы — сущ., мн., употр. сравн. часто Морфология: (нет) чего? уса, чему? усу, (вижу) что? ус, чем? усом, о чём? об усе; мн. что? усы, (нет) чего? усов, чему? усам, (вижу) что? усы, чем? усами, о чём? об усах 1. У мужчин усами называется волосяной покров …   Толковый словарь Дмитриева

  • УСЫ — (Whiskers) дубовые планки, наколоченные по сторонам пятки гафелей и гика, имеющие вид ухвата. Этими ухватами гафели и гики обхватывают мачту. У. также называют отводы у нока бушприта для утлегарь и бим утлегарь бакштагов. Самойлов К. И. Морской… …   Морской словарь

  • УСЫ — УСЫ, усов, ед. ус, уса и (обл.) уса, муж. 1. Волосяной покров над верхней губой у мужчин. «Он стал крутить свой длинный ус.» Пушкин. «Чтобы не смять уса лихого.» Пушкин. «Обмерзли усы, борода ямщика.» Некрасов. «Николай Сергеич пощипал свои усы.» …   Толковый словарь Ушакова

  • УСЫ — УСЫ, ов, ед. ус, уса, муж. 1. Волосы над верхней губой. Пробиваются у. Носить, брить, отпустить усы. Висячие, закрученные у. 2. У нек рых животных: жёсткие волосы над верхней губой (у птиц жёсткие короткие перья в углах клюва). У. моржа, кошки. 3 …   Толковый словарь Ожегова

  • усы — усы, усов, усам, усы, усами, усах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • усы — ов; мн. (ед. ус, а; м.). 1. Волосяной покров над верхней губой (у мужчин). Густые, тёмные, торчащие у. Человек с усами. Носить, отращивать у. Улыбаться в у. (незаметно, пряча улыбку под усами). 2. Щетинообразные волосы по бокам верхней губы у… …   Энциклопедический словарь

  • усы — См …   Словарь синонимов

  • усы — взерошенные (Арцыбашев); вислые (Терпигорев); висячие (Горький, Телешов); густые (Шмелев, Новиков); двухъярусные (Сергеев Ценский); жесткие (Горький, Серафимович); жидкие (Чехов); закрученные в ниточку (Куприн); колючие (Чехов); молодецкие… …   Словарь эпитетов

  • усы — УСЫ, ов, мн (ед ус, а, м). Волосяной покров над верхней губой у мужчины. Голова его [мосье Жано] была благородно откинута, пышные усы придавали мужество его лицу… (А. Н. Т.) …   Толковый словарь русских существительных

  • УСЫ — в ботанике ползучие побеги с длинными междоузлиями, укореняющиеся (в узлах) с помощью придаточных корней (земляника, лапчатка); служат для вегетативного размножения. Видоизмененные части листьев или надземных побегов, служащие для прикрепления к… …   Большой Энциклопедический словарь

  • УСЫ — волосы над верхней губой у мужчин (вторичный половой признак); осязательные волосы (вибриссы) на верхней губе у многих млекопитающих, напр. кошек; щетинковидные осязательные перья в углах рта у некоторых птиц (усатые синицы) …   Большой Энциклопедический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»