-
81 устремить(ся)
устрем||и́ть(ся)сов см. устремлять (-ся). -
82 устремляться
-
83 возводить
-ся, возвести, -ся, возвесть, -ся зводити кого, -ся, звести, -ся, виводити кого, -ся, вивести, -ся. [Звів (вивів) його на високу гору] а теснее:1) (строить) зводити що, -ся. [Сам мусів зводити нові мури (Грінч.)], звести, -ся [Треба конче розкидати стару повітку та звести нову (Коц.)], виводити що, -ся, вивести, -ся [Виводили мур], будувати, -ся, збудувати, -ся, ставити, -ся, поставити, -ся. -дить, -ся что-н. из камня, кирпича - мурувати, -ся, сов. з[ви]мурувати, -ся, помурувати, -ся; (высокую постройку) спинати, сов. сп'ясти [Цілісіньке літо маяк спинали (Кониськ.)];2) (обращать устремлять вверх) зводити, -ся, звести, -ся, підводити, -ся, підвести, -ся, знімати, -ся, зняти, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся. [Звести очі до неба. Погляд свій на небо звожу (Л. Укр.). Знімав руки та очі до неба (Неч.-Лев.). Підводити очі вгору];3) (на степень чего-л.) зводити на що, -ся [Ціле життя зводити на один суцільний подвиг (Єфр.) = всю жизнь возводить на степень одного сплошного подвига]. -дить в квадратную степень - підносити (піднімати) до квадратового степеня. -дить что-л. на степень чего-то самостоятельного, высшего и т. д. - ставити, поставити що-небудь як щось самостійне, вище і т. и. [Намагається поставити письменство, як щось самостійне (Єфр.)]. -дить в должность, в сан - підносити (піднести), виносити (винести) кого на посаду, до гідности [За його заслуги піднесено його до князівської гідности], а скромнее - ставити (поставити) кого на що. [Поставив на вчителя. За браком освічених людей, тепер одразу ставлять дяків на попів, на попівство], (срв. Повысить). -дить в перл создания - підносити (піднести) на рівень архітвору (гал.), робити (зробити) з чогось перлину над творами (вінець творива), вивершувати;4) -дить на кого что (напраслину) - натягати (натягти) на кого що [Ці люди напасть на нас натягають], пеню волокти (наволокти) на кого. [Хіба я буду на себе пеню волокти!].* * *несов.; сов. - возвест`и1) ( поднимать кверху) зво́дити, звести́ и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести и мног. повиво́дити; (глаза, взгляд) підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити; ( поднимать) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підійма́ти, підійня́ти и мног. попідійма́ти2) ( сооружать) зво́дити, зве́сти и мног. позво́дити, виво́дити, ви́вести, підво́дити, підвести́ и мног. попідво́дити, спору́джувати и споруджа́ти, споруди́ти и мног. поспору́джувати и поспоруджа́ти, ( строить) будува́ти, збудува́ти, побудува́ти, ста́вити, поста́вити; ( из камня) мурува́ти, змурува́ти и помурува́ти3) (в кого́-что - перен. возвышать до какого-либо положения, звания) зво́дити, звести́, підно́сити, підне́сти (в кого-що); ( ставить) ста́вити, поста́вити4) ( приписывать напрасно) зво́дити, звести́5) мат. підно́сити, піднести́6) (относить происхождение чего-л. к чему-л.) виво́дити, ви́вести (від чого, з чого) -
84 возвышать
-ся, возвысить, -ся1) піднімати (підіймати) (кого, що до чого, над кого, над що), -ся, сов. підняти (підійняти), -ся, піднімати вгору, -ся вгору, підняти вгору, -ся вгору, підвищувати, -ся, підвищити, -ся [Таких людей підіймати наукою до моральної і соціяльної рівности з собою (Сл. Грінч.). Він той, кого я підняла над всіх (Грінч.). Аж до неба піднявсь. Піднявсь Литовський край аж геть угору (Куліш)], підносити (кого над ким, чим), -ся, піднести, -ся [Котру хочуть партію - підносять (Куліш). Його престіл підносився до хмари (Крим.). Піднісся по-над звичайну, прозаїчну буденщину (Крим.)], зносити, -ся, знести, -ся [По-над величними вона його знесе (Сам.)]. -ся - з[дій]німатися, знятися [Колосальна постать знімається аж до неба (Грінч.)], підбиватися вгору, підбитися вгору, ставати, стати по-над що [Стати по-над шаблон (Єфр.)], вивищувати, -ся (вивищати, -ся), вивищити, -ся [Вивищались мовою своєю над простою громадою (Куліш). Вивищилися політично (Дом.)], височити, -ся, звисочити, -ся, висити, -ся [Ростуть і висяться царі (Шевч.)];2) -шать, -сить (устремлять к верху) - підносити, піднести, зносити, знести, здіймати (знімати), зняти. -шаться (выситься) - підноситися, зноситися, здійматися (зніматися), виситися, височитися. [З таємного саду підноситься над усім біла вежа (Черк.). А над усім зносяться стрімкі пальми (Фран.). Ляхів шпиль висився по-над усією округою (М. Вовч.). На горбку височилася церква (Крим.)];3) (увеличивать, -ся) підвищувати, -ся, підвищити, -ся, підій[ні]мати, -ся, підняти, -ся, збільшувати, -ся, збільшити, -ся. [Підняти ціну. Підвищити тариф]; (о голосе) підіймати, -ся, підняти, -ся, підносити, -ся, піднести, -ся, рости. [Підняв голос і сказав. На третьому складі голос підноситься (Єфр.). Голос Антонів міцнішав, ріс]. - ся (о цене) - йти вгору, піти вгору, скакати вгору, сов. підскочити, (о мн.) попідскакувати [Ціни на все дуже підскочили, попідскакували];4) (в сан, должность) підносити (піднести) до гідности, на посаду;5) (прославлять, возвеличивать) підносити, -ся, підносити себе, піднести, -ся, піднести себе, звеличувати, -ся, звеличити, -ся, вславляти, -ся, вславити, -ся. - шать душу - підій[ні]мати (сов. підняти) вгору дух(а). [Ся книга піднімає вгору наш дух (Грінч.)].* * *несов.; сов. - возв`ысить1) підніма́ти, підня́ти и мног. попідніма́ти, підіймати, підійня́ти и мног. попідійма́ти, здійма́ти, здійня́ти и зня́ти и мног. поздійма́ти и позніма́ти, підно́сити, підне́сти и мног. попідно́сити, зно́сити, знести́ и мног. позно́сити; (повыша́ть) підви́щувати, підви́щити2) мат. підно́сити, піднести́ -
85 клонить
хилити, гнути, клонити кого, що. [Куди хилить вітер, туди й лози гнуться (Приказка). Хай хто хоче, хилить шию (Грінч.). Голод і втома гнули додолу його голову (Франко). Клонить зелені віти додолу (Куліш)]. -нить (речь, дело) к чему - хилити до чого (и куди), гнути на що (и куди), вернути на що. [Куди це він хилить? (Звин.). Гне на те, щоб потягнути парубків до суду (М. Лев.). Тільки на те й верне, як би тебе одурити (Кон.)]. Клонит кого ко сну - сон кого клонить, на сон клонить кого, на сон кому збирається, на сон кого збирає. [Сон мене так і клонить (М. Вовч.). Вже й на сон клонить, а все думки буяють (М. Вовч.). На сон йому не збиралося (Маковей)]. Меня сон -нит (одолевает) - мене сон змагає, намагає, налягає. -нить взоры - см. Потуплять глаза.* * *2) (к чему - перен.: склонять, влечь) хили́ти (до чого), гну́ти (до чого, на що), верну́ти (на що)кло́нит ко сну кого — безл. сон кло́нить (знемага́є, то́мить) кого́, дрімо́та бере́ кого́, на сон хи́лить кого
3) (что к чему и куда - перен.: направлять, устремлять) спрямо́вувати, скеро́вувати, вести́, хили́ти (що до чого и куди), верну́ти (що куди) -
86 обращать
обратить1) (направлять) повертати, повернути, обертати, обернути, звертати, звернути, навертати, навернути, напрямляти, напрямити (куди, до чого). [Це навертало її думки на инший шлях]. -щать оружие против врага - повертати (обертати, скеровувати) зброю на ворога. -тить неприятели в бегство - погнати ворога. -щать, -тить разговор на иной предмет - переводити, перевести, звертати, звернути розмову на инше; заговорити про инше. -щать взор вверх, в сторону - зводити (звертати) очі (погляд) угору, убік. -щать внимание - см. Внимание. -щать, -тить на что-либо свои старания, усилия - заходжуватися, заходитися коло чого пильно. См. ещё Оборачивать 1;2) на что - повертати, повернути, уживати, вжити що на що. [Всю силу розуму свого повернув (ужив) на це. Всі гроші повернув на будинок];3) во что - переводити, перевести на що, повертати, повернути на що, у що, обертати, обернути на що, у що. [Свої добра нерухомі перевів на гроші. Повернув свою музу на знаряддя тієї сліпої зненависти (Єфр.)]. -тить в деньги - перевести на гроші, згрошити. [Як їхатимуть на переселення, то цей садок згрошать]. -щать в ничто - у нівець, у ніщо повертати, повернути, пустити в нівець, звести на нівець. [Усю попередню роботу зведено на нівець]. -тить разговор в шутку - повернути розмову; на жарти, на смішки;4) (превращать кого во что, чем) - см. Превращать, Обёртывать, Оборачивать 4. -щать, -тить кого в веру (в как.-л. учение, направление) - навертати, навернути кого до віри, ввертати, ввернути в віру. -щать, -тить кого в социализм, марксизм - навертати, навернути кого до соціялізму, марксизму. -щать, -тить кого в социалиста, марксиста - повертати, повернути, обертати, обернути кого на (в) соціяліста, марксиста. Обращаемый - повертаний, обертаний на що, у що; уживаний на що. Обращённый -1) повернутий, повернений, звернений;2) ужитий;3) переведений нащо, обернутий (-нений) на що, у що, по[ва]вернутий (-нений) на що, у що. [Лицями обернені до сонця (Стеф.). Погляд звернений був просто до його (Єфр.). Навернений на католицтво. Баба також відьма, а дочка ще не навернена].* * *несов.; сов. - обрат`ить1) (поворачивать в каком-л. направлений) поверта́ти, поверну́ти, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти; (направлять движение кого-чего-л. в определённую сторону) направля́ти, напра́вити и понаправля́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти2) (устремлять, направлять) зверта́ти, зверну́ти, спрямо́вувати, спрямува́ти; ( переводить) перево́дити, перевести́, поверта́ти, поверну́ти3) (убеждая, склонять к чему-л.) наверта́ти, наверну́ти; оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти4) ( превращать) перетво́рювати, перетвори́ти и поперетво́рювати, оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти, перево́дити, перевести́ и поперево́дити; поверта́ти, поверну́ти; (живые существа фольк.) переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти, перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти\обращать просты́е дро́би в десяти́чные — мат. перетво́рювати (оберта́ти) прості́ дро́би на (в) десятко́ві
5) (употреблять, использовать что-л. для какой-л. цели) поверта́ти, поверну́ти, ужива́ти, ужи́ти -
87 простирать
I. 1) (известное время) пропрати (якийсь час). [Пропрала цілісінький день];2) (всё) випрати, попрати. [Попрала всю білизну].II. Простирать, простереть - простягати, простяг(ну)ти, (о мног.) попростягати що, (стар.) простирати, простерти, (распространять) розпросторювати, розпросторити. -рать, -реть руки к кому, чему - простягати, простягти руки до кого, до чого. [Мати рідна до неї руки простягає (Грінч.)]. -рать руку на что - поривати руку на що. [А на мою долю нехай не пориває руки (Г. Барв.)]. -рать, -реть об'ятия к кому - простягати, простягти для обіймів руки до кого, простягати обійми до кого. [Простягають до неї товариські обійми (Єфр.)]. Простёртый - простягнутий и простягнений, простертий; розпросторений.* * *I см. простирывать II несов.; сов. - простер`еть1) простяга́ти, простягти́ и простягну́ти и попростяга́ти, простира́ти, просте́рти; (руку, руки) порива́ти, порва́ти2) (перен.: распространять, направлять на кого-л., на что-л.) розпросто́рювати, розпросто́рити; ( устремлять) спрямо́вувати, спрямува́ти, скеро́вувати, скерува́ти; ( обращать) зверта́ти, зверну́ти -
88 уставляться
несов.; сов. - уст`авиться1) ( размещаться) розміща́тися и розмі́щуватися, розмісти́тися, уміща́тися и умі́щуватися, умісти́тися2) (оказываться заставленным чем-л.) заставля́тися, заста́витися; ( покрываться) укрива́тися, укри́тися и повкрива́тися3) (устремлять что-л. куда-л.) уставля́тися, уста́витися; (глазами, взглядом) упина́тися, уп'ясти́ся, вту́плюватися, вту́питися, устромля́ти и устро́млювати о́чі (по́гляд), устроми́ти о́чі (по́гляд)4) (устанавливаться, утверждаться) прост. устано́влюватися и установля́тися, установи́тися, уста́люватися, уста́литися -
89 устремить
см. устремлять -
90 обращать
-
91 простирать
-
92 уставлять
* * *несовер. -
93 устремляться
імкнуцца; імкнуць* * *(уставляться — о взгляде, глазах и т.п.) утароплівацца3) страд. накіроўвацца, рухаццасм. устремлять -
94 утыкать
-
95 richten
v/t направлять <равить> ( sich -ся; an, auf A в, на В; gegen против Р); Aufmerksamkeit usw. a. обращать <ратить>; Aufruf, Frage a. адресовать (im)pf. (an A Д); Blick a. устремлять <мить>; Waffe a. нацели(ва)ть, ( Geschütz) наводить <вести>; Karte, Kompaß usw. a. ориентировать (im)pf. ( auf A на В; a. sich -ся, nach на В); Tech. править < выправить>, рихтовать; ordnen, reparieren; v/i ( über A) судить (В, о П), вершить суд (над Т); sich richten быть направленным/нацеленным usw.; руководствоваться ( nach dem Gesetz законом); <по>следовать ( nach Vorschriften инструкции); приноравливаться <ровиться> ( nach jemandem к Д); richt't euch! равняйсь! -
96 устремляя
см. устремлятьРусско-английский словарь по численным методам интегрирования жёстких систем обыкновенных дифференциальных уравнений > устремляя
-
97 уставляться
несов. - уставля́ться, сов. - уста́виться1) ( размещаться) find / have room [a place]2) разг. (на вн.; устремлять взгляд) stare (at), fix one's eyes / gaze (on) -
98 устремить
-
99 взор
-
100 уставиться
I несовер. - уставляться; совер. - уставиться1) ( размещаться) find/have room, find/have a place2) разг. (на кого-л./что-л.; устремлять взгляд) stare (at), fix one's eyes/gaze (on)II страд. от уставить
См. также в других словарях:
устремлять — См. обращать... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. устремлять направлять, наводить, наставлять, обращать, сосредоточивать, концентрировать … Словарь синонимов
УСТРЕМЛЯТЬ — УСТРЕМЛЯТЬ, устремить что куда, на что, направлять, наводить, обращать, уставлять. Устремить на кого оружие; конницу на неприятеля; устремить взор свой на небо, на кого либо. ся, страд. и ·возвр. по смыслу речи. Устремиться на приступ. Устремися… … Толковый словарь Даля
устремлять — УСТРЕМЛЯТЬ/УСТРЕМИТЬ УСТРЕМЛЯТЬ/УСТРЕМИТЬ, вонзать/вонзить, вперять/вперить, наводить/навести, направлять/направить, нацеливать/нацелить, обращать/обратить, упирать/упереть, уставлять/уставить, утыкать/уткнуть … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
УСТРЕМЛЯТЬ — УСТРЕМЛЯТЬ, устремляю, устремляешь. несовер. к устремить. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
устремлять — УСТРЕМИТЬ, млю, мишь; млённый ( ён, ена); сов., что. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
устремлять взор — См. смотреть... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. устремлять взор глядеть, смотреть Словарь русских синонимов … Словарь синонимов
Устремлять — несов. перех. 1. Стремительно направлять, двигать куда либо. отт. перен. Придавать определённое направление чему либо или располагать что либо в определённом направлении. 2. перен. Обращать, направлять, сосредоточивать на ком либо или на чём либо … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
устремлять — устремл ять, яю, яет … Русский орфографический словарь
устремлять — (I), устремля/ю(сь), ля/ешь(ся), ля/ют(ся) … Орфографический словарь русского языка
устремлять — ‘делать предметом внимания’ Syn: направлять, наводить, наставлять (редк.), обращать, сосредоточивать (кн.), концентрировать (кн.) … Тезаурус русской деловой лексики
устремлять — см. Устремить … Энциклопедический словарь
