Перевод: со всех языков на все языки

со всех языков на все языки

усилит.

  • 101 загреметь

    1) загриміти загримотіти, загуркати, загуркотіти. [Загримотів засув, сінешні двері одчинилися (Крим.). Щось страшно загуркотіло попід вікнами];
    2) (раздаться) (голосно) залунати, розітнутися. Голос его -мел на всю залу - голос його залунав на цілу залю.
    * * *
    загримі́ти; ( загрохотать) загуркоті́ти, загуркота́ти, загурча́ти; (о громе, выстрелах) гу́кнути, усилит. гукону́ти; ( сильно зазвенеть) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( раздаться) залуна́ти; (упасть, шлепнуться) ге́пнути, ге́пнутися, брязнути, бря́знутися, бебе́хнутися

    Русско-украинский словарь > загреметь

  • 102 задевать

    задеть зачіпати, зачепити, учепити що и за що, зачіпатися, зачепитися, учепитися за що, (затрагивать) займати, зайняти кого. [Зачепив ногою глиняник і розбив. Гляди не вчепи стовпа, бо вісь поламаєш. Парубок зачепив (зайняв) дівчину. А лаятимуся! нехай мене не займає!]. -деть кого-либо за живое - дошкуляти, дошкулити кому и кого, допікати, допекти (до серця) кому, дійняти кого до живого, упекти в живе, взяти за печінки кого. [Вміла вона дошкулити ворога (Єфр.). Вам смішки, а йому до серця допекло. Його так і взяло за печінки (Квітка)]. Не -вай меня, его - не (за)чіпай, не руш, не займай мене, його, нехайте його. Задевающий за живое - дошкульний. [Дошкульне слово]. Задетый - зачеплений, учеплений; дійнятий.
    * * *
    I несов.; сов. - заде́ть
    1) (кого-что, за что) зачіпа́ти, зачепи́ти, -чеплю́, -че́пиш (кого-що, за що); ( цеплять при движении) черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що), черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим)
    2) ( кого-что) перен. зачіпа́ти, зачепи́ти, торкати, торкну́ти; ( причинять неприятность) уража́ти, ура́зити (ура́жу, ура́зиш) и урази́ти (уражу́, ура́зиш); ( оскорблять) обража́ти, обра́зити
    II
    (сов.: деть) заді́ти, -ді́ну, -ді́неш, заподі́ти, поді́ти, запрото́рити, мног. подіва́ти, позадіва́ти

    Русско-украинский словарь > задевать

  • 103 зазвенеть

    задзвеніти, задзеленчати.
    * * *
    задзвені́ти; ( зазвонить) задзеленча́ти, задзеле́нькати, задзе́нькати, усилит. задзенькоті́ти, задзеленькоті́ти: зате́нькати; (о струне; о звонком голосе) забрині́ти; (зазвякать, задребезжать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвенеть

  • 104 зазвякать

    задзвя́кати, задзе́нькати, задзеле́нькати, задзеленча́ти; ( забряцать) забряжча́ти, забря́зкати, усилит. забрязкоті́ти; ( цокая) зацо́кати, усилит. зацокота́ти, зацокоті́ти

    Русско-украинский словарь > зазвякать

  • 105 закричать

    закричати, загукати, загаласувати, (завопить) залементувати, зарепетувати.
    * * *
    1) закрича́ти, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти; зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; ( завопить) завола́ти, залементува́ти; ( заорать) зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити; ( пронзительно) завереща́ти; ( сердито на кого) загри́мати, однокр. гри́мнути; ( о птицах - жалобно) заквили́ти; (о лебедях, гусях) заяча́ти; ( о чайке) закиги́кати; ( о перепеле) запідпадьо́мкати, запідпідьо́мкати; (о коростеле диал.) зади́ркати, задирча́ти
    2) ( подзывая) загука́ти

    Русско-украинский словарь > закричать

  • 106 заорать

    1) см. Запахать;
    2) (завопить) зарепетувати, загорлати, зикнути, зіпонути, зіпнути, зажеліпати. [Слухать! - зикнув з усієї сили старшина (Грінч.). Чого треба? - зіпнула сердито на всю порожню хату (Васильч.)].
    * * *
    зарепетува́ти, загорла́ти, загорла́нити, однокр. зіпну́ти и усилит. зіпону́ти и зіпо́нути; заґвалтува́ти; (сердито на кого-л.) закрича́ти, загри́мати, однокр. кри́кнути и усилит. крикону́ти, гри́мнути, диал. желі́пну́ти

    Русско-украинский словарь > заорать

  • 107 застучаться

    засту́кати, усилит. застукотіти; ( громко) загрю́кати, усилит. загрюкоті́ти, загрюкота́ти; ( загрохотать) затара́хкати; ( загреметь) заторготі́ти, -гочу́, -готи́ш; ( глухо и сильно) загу́пати

    Русско-украинский словарь > застучаться

  • 108 затараторить

    заторохтіти, заторохкотіти, задріботіти, зацокотіти, засвіготати, забелькотати. -рить кого - забелькотати кого. [Я слово, вона дві, - зовсім мене забелькотала (Крим.)].
    * * *
    заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш и усилит. заторохкоті́ти, зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; (о речи; о пулемёте, автомате) зацокоті́ти и зацокота́ти; ( затрещать - о речи) заляскоті́ти, заляща́ти, задрібота́ти, -бочу́, -бо́чеш, задріботі́ти, -бочу́, -боти́ш; ( заладить) заторо́чити

    Русско-украинский словарь > затараторить

  • 109 затарахтеть

    заторохті́ти, -хчу́, -хти́ш, усилит. заторохкоті́ти, затарахкоті́ти; зату́ркати, затурча́ти, усилит. затуркоті́ти, затуркота́ти; ( заговорить) заси́пати, -плю, -плеш, запороща́ти

    Русско-украинский словарь > затарахтеть

  • 110 затопать

    I. затупати, затупотіти, затупотати, (переминаясь с ноги на ногу) затупцювати, (побежав) залопотіти. [Вона як гуконе до мене, як затупотить, я й присіла - злякалася так (М. Вовч.)].
    II. затопнуть
    1) см. II. Затапливать(ся), затопить(ся);
    2) см. Потопать, Потонуть.
    * * *
    зату́пати, усилит. затупоті́ти, -почу́, -поти́ш, затупота́ти, -почу́, -по́чеш; ( сильно) загу́пати, усилит. загупоті́ти, -почу́, -поти́ш; (о быстрой ходьбе, беге) залопоті́ти, -почу́, -поти́ш, залопота́ти, -почу́, -по́чеш; ( пойти мелким шагом) затупцюва́ти, -цю́ю, -цю́єш, зату́пцяти; ( шлёпая ногами) зачала́пати, зача́пати

    Русско-украинский словарь > затопать

  • 111 звенеть

    1) (издавать металл. звук) дзвеніти, бриніти, бреньчати, дзенькотіти, дзеленькати, дзеленькотіти, тенькати, теленькати, (сильно) видзвонювати. [Тільки дзвеніло скло у вікнах (М. Вовч.). Щоб чобітки не рипіли, щоб підківки не бриніли (Грінч. III). Чи буде лад, чи не буде: в якому у мене усі дзвенить? (Номис). Далеко, ледво чуть, теленька дзвоник (Франко)]. Колокола жалобно -нят - дзвони голосять. [Надворі дзвони голосять, мряка мрячить (Тесл.)];
    2) (звякать) бряжчати, брязкати, брязкотіти, бряжчати, дзвонити, дзинчати, дзелен(ь)чати, дзенькати, дзінькати, кресати. [Пішов козак дорогою, підківками креше (Грінч. III). Брязкають ключі в коридорі (Тесл.)];
    3) (о голосе) бриніти, дзвеніти, лящати;
    4) (о мухах) деркотіти, бриніти, зуміти;
    5) (звонко квакать) кумкати. Звенящий - дзвеню[я]чий, дзвінкучий, дзенькотливий, тремкий. [Тремкий голос, як тонке срібло, як найтонший кришталь (Н.-Лев.). Підхопила друга тим самим хоровито дзвенючим голосом (Корол.)]. Медь -нящая, кимвал бряцающий - мідь дзвенюча, кімвал брязкучий.
    * * *
    дзвені́ти; ( звонить) дзеленча́ти, дзеле́нькати, дзе́нькати, усилит. дзенькоті́ти, дзеленькоті́ти, те́нькати; (звякать, дребезжать) бряжча́ти, бря́зкати, усилит. брязкоті́ти; (о стекле, посуде) дзинча́ти; (о струне; о звонком голосе) брині́ти

    Русско-украинский словарь > звенеть

  • 112 звякать

    звякнуть брязкати, брязнути, бряжчати, забряжчати, дзвякати, дзвякотіти, дзвякнути.
    * * *
    несов.; сов. - зв`якнуть
    дзвя́кати, дзвя́кнути, дзе́нькати, дзе́нькнути, несов. дзенькоті́ти, дзеле́нькати, дзеленча́ти, однокр. дзеле́нькнути; ( бряцать) бря́зкати, бря́знути и забрязкати, бряжча́ти, забряжча́ти, усилит. брязкоті́ти, забрязкоті́ти; ( цокая) цо́кати, цо́кнути, несов. усилит. цокота́ти, цокоті́ти; (сов.: чем, обо что) дзи́знути, дзи́ґнути; (сов.: о колоколе, звонке) калатну́ти

    Русско-украинский словарь > звякать

  • 113 зыкать

    несов.; сов. - зыкнуть
    зи́кати, зи́кнути; ( громко кричать) гука́ти, гукну́ти и усилит. гукону́ти, зіпа́ти, зіпну́ти и усилит. зіпо́нути и зіпону́ти

    Русско-украинский словарь > зыкать

  • 114 и

    союз і, й (й после гласной, но не после паузы и не пред неудобопроизн. сочетан. согласных), (диал.) а, (да) та (диал. да). [І вітер не віє, і сонце не гріє (Пісня). Омелько Кайдаш сидів у повітці на ослоні й майстрував (Н.-Лев.). Стала їсти й пити (Шевч.). Він а я - це-ж не те саме (Крим.). Минали роки, збільшуючи той мур, що стояв межи двором а селом (Коцюб.). За током ішов садок - великий та розкішний (Свидн.)]. Огонь и вода - огонь і вода. Отец и мать - батько й мати. От моря и до моря - від моря й до моря. Весёлый и радостный - веселий і радісний, веселий та радісний. Эта река широка и глубока - ця річка широка й (та) глибока. Вот и - ось і. [Ось і дуб той кучерявий (Шевч.)]. Да и - та і (й). [Обіцявся вернутися, та, мабуть, і згинув (Шевч.). А їй, звичайне діло, і віри своєї жалко, та й родичів, батьків, то-що (М. Лев.)]. И кто бы мог предполагать - і хто-б міг думати. И я это знаю - і я це знаю. И не богат, да тороват - і не багатий, та щедрий. И благоразумные иногда ошибаются - і розумні (люди) часом помиляються. И хотел бы, да не могу - і хтів-би, та не можу. Мы и пошли, да нас не пустили - ми й пішли (були), та нас не пущено. И не пытайся, всё равно ничего не выйдет - і не спитуйся (не пробуй), однаково нічого не вийде. И молода, и хороша, и богата - і молода, і хороша, і багата. Но и - ба й, але й. Он не только глуп, но и зол - він не тільки дурний, ба й злий (але й злий).
    * * *
    I

    о. — (исполня́ющий обя́занности) в. о. (вико́нуючий обо́в'язки)

    II союз
    1) і; (преим. после гласного) й; ( для соединения однородных членов предложения) та

    А́фрика и Аме́рика — А́фрика і (й) Аме́рика

    в про́шлом и настоя́щем — коли́сь (у мину́лому) і тепе́р

    оте́ц и мать — ба́тько (й, і, та) ма́ти; и

    наста́ло у́тро — і наста́в ра́нок

    2) усилит. і, та й; и

    как уме́л он рассказывать! — і як (та й як) умі́в він розповіда́ти

    III част. усилит.
    і, й, та й

    а он возьми́ и (да и) скажи́ — а він узя́в і (та й) сказа́в, а він візьми́ й (та й) скажи́

    IV межд.
    е, і; (для выражения несогласия, возражения) ет

    и, мой ми́лый! — е, мій лю́бий (ми́лий)!

    Русско-украинский словарь > и

  • 115 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 116 колоть

    I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].
    II. кольнуть
    1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;
    2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;
    3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;
    4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.
    * * *
    несов.; сов. - кольн`уть
    коло́ти, кольну́ти; (перен.: язвить) підко́лювати, підколо́ти, шпига́ти, шпигну́ти и усилит. шпигону́ти, штрика́ти, штрикну́ти и усилит. штрикону́ти, щипа́ти, щипну́ти, шпиня́ти несов., диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти

    Русско-украинский словарь > колоть

  • 117 кричать

    крикивать, крикнуть кричати, крикнути, скрикнути, (очень громко, кричма) галасувати, галаснути, (вульг.) горлати, желіпати, репетувати, (пронзительно) верещати, верескотіти, верескнути, (о грудном ребёнке) кувакати, кавкати, (вульг.) зіпати, зіпнути кричати, крикнути як на живіт (як на пуп), (вопить) лементувати, зойкати, зойкнути, йойкотіти, йойкнути, (зовя кого) гукати, гукнути, погукнути кого, на кого, (сердясь на кого) гримати, гримнути на кого, (зовя на помощь) кричати пробі, кричати на ґвалт. Благим матом -чать - репетувати. Кричма -чать - криком (кричма) кричати. -чать во всё горло - на все горло (на ввесь голос) кричати. Караул -чать - на ґвалт кричати, пробі кричати. Кричащий - що кричить, галасує и т. д.; крикучий. [Крикучий ґонґ (Тичина)].
    * * *
    несов.; сов. - кр`икнуть
    1) кричати, кри́кнути и усилит. крикону́ти, сов. покри́кнути; зіпа́ти, зіпну́ти; (несов.: вопить, орать) вола́ти, лементува́ти, галасувати, репетува́ти, горла́ти, горла́нити; ( пронзительно) вереща́ти, вереснути; ( сердито на кого) гри́мати, гри́мнути; (о перепеле, филине и некоторых других птицах) хава́вкати, хава́вкнути, ке́вкати, ке́вкнути; ( о перепеле) підпадьо́мкати, підпадьо́мкнути, підпідьо́мкати, підпідьо́мкнути; (несов.: о коростеле) ди́ркати, дирча́ти
    2) ( подзывая) гука́ти, гукну́ти и усилит. гукону́ти

    Русско-украинский словарь > кричать

  • 118 лягать

    -ся, лягнуть, -ся брикати, -ся, (у)брикнути, -ся, хвицати, -ся и хвицяти, -ся, хвицнути, -ся, вихати, -ся, вихнути, -ся, бити (задом), вдарити (задом), (сильно) бриконути, - ся, хвицонути, -ся, вихонути, -ся. [Знай, кобило, де брикати (Номис). Старій кобилі не брикатися (Номис). А бодай тебе курка вбрикнула! (Жарт. лайка). Помалу ходіть, бо кінь хвицає (Васильківщ.). Тут тобі вже не хвицати (К. Ст. 82). Кобила задом виха (Сл. Гр.). Кобила б'є (Сл. Гр.). Кінь хвицяє, а віл б'є (Липовечч.). Як вихоне та кобила задом (Рудч. К.)].
    * * *
    несов.; сов. - лягн`уть
    брика́ти, брикну́ти, хвица́ти, хвицну́ти и усилит. хвицону́ти; виха́ти, вихну́ти и усилит. вихону́ти

    Русско-украинский словарь > лягать

  • 119 надсаживать

    и Надсаждать надсадить и надсажать
    1) (о растениях) надсаджувати, надсадити що, чого над чим, садити и саджати що, насаджувати, насадити що, чого на чому или над чим; (досаживать) досаджувати, досадити, підсаджувати, підсадити що, чого; ( о мног.) понадсаджувати, посаджати, насаджати, понасаджувати; подосаджувати, попідсаджувати;
    2) кого, что - надсаджувати, надсадити, (о мног.) понадсаджувати кого, що; см. I. Надрывать 2. -дить лук - надламати (надломити) лук(а);
    3) -дить кому - см. Надосадить (под Надосаждать). Надсаженный -
    1) надсаджений; насаджений, досаджений, підсаджений, понадсаджуваний и т. п.;
    2) см. Надорванный 2 (под
    I. Надрывать). -ться -
    1) надсаджуватися над чим, садитися и саджатися, насаджуватися на чому или над чим, (досаживаться) досаджуватися, підсаджуватися; бути надсаджуваним, надсадженим, понадсаджуваним и т. п.;
    2) надсаджуватися, надсадитися, (о мног.) понадсаджуватися; см. Надрываться 2 (под
    I. Надрывать). Постромка -дилась - посторонок надірвався.
    * * *
    несов.; сов. - надсад`ить
    1) надрива́ти, надірва́ти и мног. понадрива́ти; надса́джувати, надсади́ти, -саджу́, -са́диш; ( о голосе) зрива́ти, зірва́ти и мног. позрива́ти

    \надсаживать вать горло — надрива́ти (надса́джувати) го́рло

    \надсаживать вать грудь — надса́джувати гру́ди

    2) ( досаждать) досажда́ти, досади́ти, -джу́, -диш; допіка́ти, допекти́, -печу́, -пече́ш; диал. доїда́ти, дої́сти, -ї́м, -їси́
    3) ( толкать) штовха́ти, штовхну́ти, стуса́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти; штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти

    Русско-украинский словарь > надсаживать

  • 120 наиаккуратнейший

    превосх. ст.
    найакура́тніший, усилит. якнайакура́тніший, щонайакура́тніший; найоха́йніший, усилит. якнайоха́йніший, щонайоха́йніший

    Русско-украинский словарь > наиаккуратнейший

Страницы

См. также в других словарях:

  • усилит. — усил. усилит. усилительный усил. Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • усилит. — усилительный …   Русский орфографический словарь

  • -ста — усилит. част., напр. пожалуйста; у Пушкина, История села Горюхина: Все ли ста здесь? – повторил староста. – Все ста , – отвечали граждане . Др. примеры у Халанского (ИОРЯС 4, 267 и сл.), Шлякова (РФВ 40, 125 и сл.). Этимология затрудняется… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • прото — усилит. приставка в сложениях по образцу греч. заимствований с прото . Из πρωτο [в свою очередь – из πρωτος первый ] (протопоп, протоиерей, протодиакон и т. д.) образуют также протобестия, протоканалья и др.; см. Преобр. II, 136; Малиновский, РF… …   Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера

  • ПОВТОРИТЕЛЬ — усилит. каскад с коэфф. усиления, близким к 1 (но меньше 1). Распространены П. на транзисторах (см. рис.) эмиттерный (на биполярном транзисторе) и истоковый (на полевом транзисторе); в устройствах с электронными лампами используют катодный П. Из… …   Большой энциклопедический политехнический словарь

  • кишмя кишеть — усилит. = кишеть …   Словарь многих выражений

  • УСИЛИТЕЛИ ЭЛЕКТРИЧЕСКИХ КОЛЕБАНИЙ — устройства, в к рых осуществляется повышение мощности электрич. колебаний с частотами 0/3хl012 Гц за счёт преобразования энергии стороннего источника питания (накачки) в энергию усиливаемых колебаний. Физ. явления, используемые для преобразования …   Физическая энциклопедия

  • Кисленько — I к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло I 2. усилит. к нареч. кисло I II к исленько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. кисло II 2. усилит. к нареч …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Ладненько — I л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно I 2. усилит. к нареч. ладно I II л адненько нареч. качеств. обстоят. разг. 1. ласк. к нареч. ладно II 2. усилит. к нареч …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жирненько — I нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. разг. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жирно II …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Жирнехонько — жирнёхонько I нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно I 2. усилит. к нареч. жирно I II нареч. качеств. нар. поэт. 1. ласк. к нареч. жирно II 2. усилит. к нареч. жир …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»