-
1 усердно
нареч.1) стара́нно, запопа́дливо, запопа́дно, ре́вно; рете́льно, пи́льно; щи́ро; ( с рвением) з за́палом, з завзя́ттям, з завзя́тістю, з заповзя́ттям2) щи́ро, серде́чно -
2 истово
(усердно) щиро, (действительно) справді, дійсно, направду, (точь-в-точь) достоту. -во молиться - щиро, побожно молитися. -во, что так - дійсно (справді) так.* * *нареч.ре́вно, ре́вне; пова́жно; щи́ро, стара́нно; побо́жно -
3 горячо
1) гаряче, жарко. [І сюди гаряче, і туди боляче (Ном.)]; пече [Надворі пече];2) (пылко, с горячностью) палко, гаряче, загарливо, огненно (страстно). [Палко кохати. Палко гомоніти (розмовляти, молитися, бажати). Загарливо провадять розмову (Л. Укр.)]. Горячо браться (взяться) за что-н. - шпарко, жарко, прикро братися (взятися) до чого. Горячо взяться за что - прихопитися до чого.* * *1) нареч. га́ряче и гаряче́; па́лко; шпа́рко; (усердно диал.) при́кро; зага́рливо2) в знач. сказ. гаряче́ -
4 делать
-ся робити, -ся; а отвлечённее - діяти, -ся, продіяти, -ся, чинити, -ся; виробляти, -ся. [Що він, старий, тепер діятиме за світі? (Грінч.). Мати дуже турбувалася: що таке продіється з її сином? (Крим.). Ой, боже, що чинити? Благословіть нас, мамо, коровай виробляти]. Делать плохое что-либо - коїти, витворяти. [Спусти їм, то таке закоють! (Котл.)]. Делать своё дело исправно - справляти, -ся, правити. [Ат собі чоловічок був; а проте - своє діло правив (Конис.)]. Делать усердно - робити щиро, припадати до роботи, пильнувати. Делать лениво - робити як не своїми. Делать плохо, неаккуратно, нерачительно, нетщательно, кое-как, неумело - партачити, партол[р]ити, базграти, поганити, паскудити, (реже) капарити, кремсати, глемуздати. [Роби добре, не паскудь]. Изо всех сил делает - як не перерветься! Делать очень энергично (шутл.) - перцювати. Делать медленно, мешкотно - длубатися, марудитися, мацатися, момсатися, робити як мокре горить, як через пень колоду тягти. Делать легко, как бы играя - за играшки робити. [Та це вона за играшки зробить!]. Делать иначе - иначити, переиначувати, переинакшувати. Делать не спеша, с толком - покладаючи робити. Делать с оглядкой (шутл.) - позирати на задні колеса. [Позирай, дівко, на задні колеса (Конис.)]. Делать по своему - чинити свою волю, своїм робом (ладом) ходити, своїм богом робити (піти), узяти свою волю, робити по- вподобі. Делать кому приятное - догоджати, чинити кому втіху. Делать наперекор - насупереки йти з ким, бороздити кому, що. Делать по примеру - у слід іти. [У слід старої попаді йде (Конис.)]. Он может делать, что хочет - йому вільний світ (вільно) робити що хоче. Что будешь делать? - що маєш робити? Ничего не делать - байдики бити, лежня (лежники) справляти, посиденьки справляти, ханьки м'яти, бимбувати. [Бимбує, як жид у шабаш]. Решительно ничего не делает - і за холодну воду не береться (не візьметься), ані до холодної води, ні кує, ні меле. От нечего делать - знічев'я, від нічого робити. Делать кого чем - наставляти, настановити кого за [на] кого. [Настановлено його за соцького]. Делать, -ся, сделать, -ся - ставати, -ся, стати, -ся (о многих - постати). [Хто стається вівцею, того вовк з'їсть (Ном.). Ходім, сестро, лугами та постанем квітками (Чуб.)]. Делаться каким-л. - …ішати, …-шати (от сравн. степ.), напр. дурнішати - делаться глупым, гладшати - д. жирным, гіршати - д. хуже. Делающий, -щая всё по своему - своєумець, -мка. [Така вона своєумка, непокірлива (М. Вовч.)]. Делающий, -щая за раз несколько дел - семидільник, -ниця.* * *роби́ти; (действовать, поступать) ді́яти, чини́ти; (преим. о чём-л. плохом) ко́їти\делать не́чего, не́чего \делать — в знач. вводн. сл. нічо́го не вді́єш, ні́чого роби́ти
-
5 жарко
гаряче, жарко, (пылко) палко, (усердно) запопадливо, загарливо, завзято, (душно) душно, шкварко, варко. [На дворі гаряче. Свічка горить жарко. Дрова горіли палко. Вона палко його благала. Завзято билися]. Жарче, -чее - гарячіше, жаркіше, палкіше, завзятіше.* * *1) нареч. жа́рко, га́ряче и гаряче́; спе́чно; па́лко, га́ряче; пеку́че\жарко ко спо́рить — па́лко (га́ряче) спереча́тися
2) в знач. сказ. жа́рко, га́ряче, ва́рко; (перен.) шпа́ркостано́вится \жарко ко — стає́ (ро́биться) жа́рко (га́ряче, ва́рко), гарячі́є
-
6 опоражниваться
опорожниться спорожнятися, спорожнитися, спорожніти, випорожнятися, випорожнитися. Чары, усердно -вались - чарки ретельно вихилювано, коло чарок добре ходжено. -вшийся - спорожнілий.* * *несов.; сов. - опор`ожниться и опорожн`итьсяспорожня́тися и споро́жнюватися, спорожни́тися и поспорожня́тися и поспоро́жнюватися, випорожня́тися и випоро́жнюватися, ви́порожнитися; (несов.: стать пустым) спорожні́ти -
7 плотно
1) (сжато, густо, компактно) щільно, стисло, збито, стекло, лито, ядерно, напруго, дебело, твердо;2) (сплошь, без промежутков) щільно, щіпко, щитно, тісно, прикро, твердо, натоптом. [Зачиняй щіпко двері. Гребли сіно і в валочки клали щільно (Мет.). Почав тісно кліпати очима. Натоптом снопи клали];3) (поесть) цупко. [А пан справник обідає цупко (Кв.-Осн.)].* * *нареч.1) (сплошь, вплотную, без щелей) щі́льно; (о стрижке, бритье: наголо) наголо́ и наголо; (о бритье, начисто) чи́сто3) ( крепко) мі́цно4) ( туго) ту́го5) ( сытно) си́тно, си́то7) (старательно, усердно) диал. стара́нно, рете́льно; ( внимательно) пи́льно -
8 помощь
поміч (-мочи), допомога, помога, (подмога) підмога, підпомога, (вспомоществование) запомога, спомога, (пособие) підсоба (ум. підсобка, підсобонька), пособа, ра[я]тунок, поратунок, заратунок, рада, порада, (подкрепление) потуга, підпертя, посилок, підсилок (-лку). [Молодо оженившись, скоріше помочи діждешся. Спасибі богу за помогу. Кажи, якого тобі поратунку треба (Кониськ.). Козаки цареві посилок під воєнний час даватимуть (Куліш)]. С -щью кого, чего, при -щи кого, чего - за допомогою (за помогою, за підмогою, за поміччю) кого, чого, через що. [Через слуг до пана, а через святих до бога (Приказка)]. С божьей -щью - з божої помоги. [З божої помоги топчи вороги під ноги]. С -щью телескопа - за допомогою телескопа. Без посторонней -щи - без сторонньої помочи (допомоги, запомоги), (самостоятельно) самотужки. [Вивчився самотужки читати]. Без всякой -щи - без поради та запомоги. Денежная -щь - грошева запомога (допомога, підмога, підпомога). Вооружённая и моральная -щь - збройна і моральна підмога (підпомога). Общая -щь, -щь сообща - гуртова запомога. Общественная -щь - громадська запомога. Сбор на -щь голодающим - складка на запомогу голодним. Просить -щи у кого - прохати (просити) помочи (помоги, допомоги, запомоги, підпомоги, підмоги, поратунку) у кого. Усердно прошу -щи - щиро благаю підмоги (пособи). Обращаться за -щью к кому - вдаватися по підмогу до кого. Искать -щи у кого - шукати допомоги, помочи, підмоги, поратунку и т. п. у кого, шукати ради, поради (радоньки, порадоньки) у кого. [Не знав Андрій сам, що йому робити, що йому почати і де йому порадоньки шукати (Григ.)]. Получать, -чить -щь от кого - мати поміч з кого, мати кого на підмогу, (опис.) світу запобігти від кого. Находить в ком -щь - підмогу (підпомогу, підпертя) мати з кого. [Одна неволя другу родить і підсилює, одна з одної підпомогу має (Єфр.)]. Найти совет и -шь у кого - раду і пораду знайти в кого. [Сусідоньки приязненькі, родина недалечко - незабаром і раду знайдеш і пораду (М. Вовч.)]. Идти на -щь кому - іти на помогу, на поратунок до кого. Подать, оказать -щь кому, приходить на -щь кому - ставати (стати) до помочи (до підмоги, у помочі, у пригоді) кому, ставати на поратунок, до поратунку кому, бути в допомозі кому, дати помочи, допомоги (и допомогу, підмогу, пособу, запомогу) кому, поратунок и поратунку дати кому, поради дати кому, до помочи прийти кому, заратувати, поратувати, запомогти, підпомогти кого чим; срв. Помогать. [Як-же мені не стати тобі у пригоді, коли ти в мене найближча родина (Коцюб.). Аби вам Пречиста Діва стала до помочи, до порятунку у потребах ваших (Етн. З6. V). А тут, спасибі їм, люди до помочи прийшли (Васильч.)]. Окажите мне -щь деньгами - запоможіть, заратуйте мене грішми (грошима). Подавать кому руку -щи - підкладати, підложити, підкласти руку (руки) під кого, (по)дати кому допомогу, запомогу. [Не туди він дивиться, щоб нам руки підкладати, а щоб нас у лабетах своїх держати (Г. Барв.). Ох, ніхто-ж тепер моїй дурній голові запомоги не дасть (Мирн.)]. Мне неоткуда ожидать -щи - мені нема звідки помочи (допомоги и т. д.) ждати. Нет мне -щи ни от кого - нема мені поради (помочи, пособи и т. д.) ні від кого. Звать на -щь - звати, кликати на поміч (на помогу, на підмогу, на допомогу, на пораду), кликати до помочи. На -щь! - ра[я]туй! ратуйте! ратуйте, хто в бога вірує! Бог в -щь! - Боже поможи! помагай-бі! магай-бі! [Боже поможи, а ти, дурню, не лежи]. Податель -щи - поратівник.* * *допомо́га, по́міч, -мочі; запомо́га, підмо́га, підпомо́га; помо́га; диал. посо́бана \помощь! — ( караул) ряту́йте!
-
9 потеть
вспотеть1) пітніти, спітніти, потіти, употіти, пітнявіти, спітнявіти, упрівати, упріти, з[у]мокріти, (о мн.) попітніти, попотіти, попітнявіти, попріти, помокріти, (от работы) нагріти чуба, чуприну, (покрываться влагой: об окнах и т. п.) пітніти, с[за]пітніти, мокріти, змокріти, (о мн.) попітніти, помокріти. [Робить, аж упріває. Упріли, піт з чола їм ллється (Ворон.). Потіє цілий день коло плуга. Нагрів я чуба, поки постягав мішки на віз];2) (трудиться усердно) гріти чуприну (чуба), пріти над чим и коло чого. [На що, про що тобі над цим чуприну гріть? (Г. Арт.)]. Вспотевший, -телый - спітнілий, употілий, упрілий, змокрілий, гарячий. [Гарячі коні].* * *1) поті́ти, пітні́ти; ( преть) прі́ти, упріва́ти2) ( покрываться влажным налётом) пітні́ти3) ( над чем) поті́ти, прі́ти, грі́ти чу́ба (чупри́ну) -
10 работящий
1) ( усердно работающий) працьови́тий, роботя́щий; робо́чий2) ( трудящийся) працю́ючий, трудя́щий; ( рабочий) робо́чий
См. также в других словарях:
усердно — См … Словарь синонимов
Усердно — I нареч. качеств. С большим старанием, прилежанием, рвением; с усердием. II предик. Оценочная характеристика чьих либо действий как свидетельствующих о проявлении усердия [усердие II]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
усердно — см. усердный; нареч. Усе/рдно работать. Усе/рдно делать гимнастику. Усе/рдно глядеть на воспитателя. Усе/рдно поздравлять кого л. Усе/рдно трясти руку начальника … Словарь многих выражений
Видал Федюш на свете я, — Которым их друзья Вскарабкаться наверх усердно помогали, А после уж от них — скорлупки не видали! — Видалъ Ѳедюшъ на свѣтѣ я, Которымъ ихъ друзья Вскарабкаться наверхъ усердно помогали, А послѣ ужъ отъ нихъ скорлупки не видали! Крыловъ. Два мальчика. См. Облизывать губы. См. Чужими руками жар загребать. См. За добро не жди добра … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
более усердно — нареч, кол во синонимов: 2 • немного усерднее (3) • поусерднее (3) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
делавший усердно — прил., кол во синонимов: 2 • делавший старательно (3) • усердствовавший (49) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин … Словарь синонимов
жарко — усердно … Cловарь архаизмов русского языка
Тощно — усердно, тщательно, пристально … Краткий церковнославянский словарь
дубасить — усердно работать, особенно по ночам. Давай дубась! – лозунг, призывающий к усердной работе … Словарь бизнес-сленга
маньячить — усердно и с вдохновением заниматься аудитом, например, «маньячить по выпискам» … Словарь бизнес-сленга
прилежать — усердно заниматься … Cловарь архаизмов русского языка