Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

твердо

  • 1 твердо

    ( название буквы) тве́рдо (нескл., с.)

    Русско-украинский словарь > твердо

  • 2 жёстко

    твердо, мулько, шерстко, цупко. [Голому й на сіні мулько]. Мягко стелет, да жёстко спать - м'яко стеле, та твердо спати.
    * * *
    1) (предик.: твёрдо) тве́рдо, му́лько
    2) (нареч.: сурово) жо́рстко
    3) (нареч.: без отклонений) тве́рдо, жо́рстко

    Русско-украинский словарь > жёстко

  • 3 крепко

    (сильно) міцно, цупко, кріпко, сильно, (хорошо) добре, (прочно) міцно, кріпко, тривко, дебело. [Він її пригорнув до серця міцно (Квітка). Глядіть-же, цупко прикрутіте (Котл.). Добре били (Шевч.). Пошито міцно (М. Грінч.). Дебело зроблена ряма (Грінч.)]. -ко обнять - міцно (тісно) обняти. -ко связать - міцно (тісно, щільно, цупко) звязати. -ко держать - цупко (міцно) держати кого, що. -ко схватиться за что - міцно (цупко) схопитися за що, вчепитися чого. -ко задуматься - дуже (тяжко, сильно) замислитися про що. -ко спать, уснуть - спати, заснути міцно (твердо, цупко, добре, тяжко, здорово), заснути міцним (твердим) сном. [А дівчина тверденько заснула і не зчулась, як нічка минула (Чуб.). Тяжко заснула в житах на межі (Олесь)]. -ко спится кому - добре (міцно) спиться кому. Встать -ко на ноги - стати твердо на ноги. -ко стоять - твердо (міцно) стояти. [Твердо гордий дуб стоїть (Грінч.)]. -ко стоять за свои права - твердо стояти за свої права (за своїми правами). -ко закрыть глаза - тісно (щільно, міцно) заплющити (стулити) очі. -ко ударить (выругать) кого - дуже (тяжко, кріпко, здорово) ударити (вилаяти) кого. -ко хочется - дуже (тяжко) хочеться кому, кортить кого, кому. Жить -ко - жити скупо (скнаро). -ко держаться своего мнения - твердо (міцно) триматися своєї думки. -ко пьян был - дуже (тяжко, здорово) п'яний (напитий) був, п'яненний був. -ко-накрепко (сильно) - міцно- преміцно, дуже-предуже. -ко-накрепко запер дверь - добре замкнув двері. -ко-накрепко запретили мне делать это - суворо-суворісінько заборонено мені це робити. Крепче - міцніш(е), цупкіш(е), дебеліш(е), кріпше, лучче. [Що-дня тісніш, міцніш стискає нас мов обручем зо сталі лядська сила (Грінч.). Жіноче царство стоїть кріпше над усі царства (Куліш). А його притискає ще лучче (Звин.)]. Довольно -ко - міцненько, кріп(к)енько, дуженько, тривкенько, дебеленько. [А рака кріпенько держить (Стор.)].
    * * *
    нареч.
    1) мі́цно, крі́пко; си́льно, цу́пко; ( хорошо) до́бре
    2) ( очень) ду́же, си́льно, ве́льми

    Русско-украинский словарь > крепко

  • 4 плотно

    1) (сжато, густо, компактно) щільно, стисло, збито, стекло, лито, ядерно, напруго, дебело, твердо;
    2) (сплошь, без промежутков) щільно, щіпко, щитно, тісно, прикро, твердо, натоптом. [Зачиняй щіпко двері. Гребли сіно і в валочки клали щільно (Мет.). Почав тісно кліпати очима. Натоптом снопи клали];
    3) (поесть) цупко. [А пан справник обідає цупко (Кв.-Осн.)].
    * * *
    нареч.
    1) (сплошь, вплотную, без щелей) щі́льно; (о стрижке, бритье: наголо) наголо́ и наголо; (о бритье, начисто) чи́сто
    2) ( компактно) компа́ктно; ( густо) гу́сто; ( твердо) тве́рдо
    3) ( крепко) мі́цно
    4) ( туго) ту́го
    5) ( сытно) си́тно, си́то
    6) ( зажиточно) замо́жно; ( богато) бага́то; ( домовито) домови́то, хазяйнови́то, хазяїнови́то
    7) (старательно, усердно) диал. стара́нно, рете́льно; ( внимательно) пи́льно

    Русско-украинский словарь > плотно

  • 5 жёсткоколосница

    бот.
    твердо́колос, -у

    Русско-украинский словарь > жёсткоколосница

  • 6 лакомо

    нрч. ласо, сласно. [Хто ласо їсть, той твердо спить (Номис). Їли й пили сласно (Грінч.)].
    * * *
    нареч.
    ла́со; сла́сно

    Русско-украинский словарь > лакомо

  • 7 месиво

    1) (замесок) місиво. [З своїх преділів вийдуть бурні води і зроблять місиво з землі твердої (Куліш)];
    2) (корм) місиво, замішка, мішка, мішанка. [Треба качкам замішку зробити (Сл. Ум.)]
    * * *
    1) мі́сиво; ( смесь) мішани́на
    2) с.-х. мі́сиво, за́мішка

    Русско-украинский словарь > месиво

  • 8 мощно

    нрч. потужно, могутн(ь)о, сильно, дужо; (крепко) твердо, міцно. [Одна струна дзвенить потужно в мене, мов те перо орлине против бурі (Куліш)].
    * * *
    нареч.
    могу́тньо, поту́жно; си́льно, мі́цно

    Русско-украинский словарь > мощно

  • 9 мягко

    нрч. м'яко; лагідно, злагідна; пухко; ласк. м'якенько; лагідненько, плохенько, благенько; пухкенько, (ладком) лагодом, лагідком, лагодиком; срв. Мягкий. [Лягайте просто - усюди сіно й м'яко (М. Вовч.). Відказав лагідно (Г. Барв.). Зорі лагідно сіяли (Л. Укр.). Лиш злагідна благаю (Куліш). Та настелити соломи, щоб було їм м'якенько (Коцюб.)]. Более -ко - м'якше; лагідніше, плохіше, пухкіше. -ко стелет, жёстко спать - м'яко постелить, а твердо спати; у вічі як лис, а поза очі як біс (Приказки).
    * * *
    нареч.
    м'я́ко; ла́гідно; деліка́тно

    \мягко выража́ясь — в знач. вводн. сл. м'я́ко ка́жучи

    \мягко сте́лет да жёстко спать — погов. слова́ ласка́ві, та думки́ лука́ві; ті́ло обійма́є, а ду́шу вийма́є

    Русско-украинский словарь > мягко

  • 10 наседать

    насесть
    1) (садиться во множестве) насідати, насісти, (о мног.) понасідати; (о пыли и т. п.) насідати, осідати, осісти, налягати, налягти, (налипать: о грязи, снеге) налипати, налипнути, наліплюватися, наліпитися, (во мног. местах) понасідати, наосідати, поналягати, поналипати, поналіплюватися. [До його сизокрилі орли налітали, в головах насідали (К. Старина). Скільки їх (панів), - жмінька, а гляди, як насіли землі на груди (Коцюб.)];
    2) на кого - напосідати, напосісти, насідати, насісти на кого и (реже) кого, наполягати, наполягти, напирати, наперти на кого, (нападать) напосідатися, напосістися на кого; срв. Налегать 2. [Де-далі дужче напосідав цар на хана (Леонт.). Редактори напосідали на мене, прохаючи оддати їм повість (Крим.). Я таки на його напосяду, то він оддасть (Миргор.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Свидниц.). Якби-що він твердо сказав, що не дасть свого писання, то тато не дуже був-би й наполягав на його (Крим.). Так і напосівсь (на його): не держи кучером Антона, та й не держи! (Кониськ.)];
    3) (поступать на должность) сідати, сісти на посаді, вступати, вступити на посаду.
    * * *
    несов.; сов. - нас`есть
    1) насіда́ти, насі́сти, -ся́ду, -ся́деш
    2) (перен. налегать) насіда́ти, насі́сти; напосіда́ти, напосі́сти; ( приставать) напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся

    Русско-украинский словарь > наседать

  • 11 настрого

    нрч. дуже суворо (гостро). Строго -го - як[що]-найсуворіше, як[що]- найгостріше, як[що]-найтвердіше, суворо-пресуворо, гостро-прегостро, твердо-претвердо. Строго -го запретить - як-найсуворіше (як-найгостріше) заборонити.
    * * *
    нареч.
    ду́же суво́ро

    Русско-украинский словарь > настрого

  • 12 незыблемо

    нрч. не(по)рушно, непохитно, несхитно, (устойчиво, прочно) стало, твердо, нехибко. [На верху гори спокійно та нерушно пишався храм (Дніпр. Ч.). (Він) на своїм держиться непохитно (Куліш)].
    * * *
    нареч.
    непору́шно, непохи́тно; ста́ло, сті́йко, тве́рдо

    Русско-украинский словарь > незыблемо

  • 13 непоколебимо

    нрч. непохитно, несхитно, несхибно, незло[а]мно, незбито; міцно, твердо. [Непохитно спокійний (Н.-Лев.). На своїм держиться непохитно, не зрушиться нічим (Куліш). Пильнували щиро, непохитно, невтомно (Гршч.). Як із каменю із криці, непохитно я стою (Олесь). Сергій незламно стояв на своєму (Кирил.)].
    * * *
    нареч.
    непохи́тно, несхи́тно; сті́йко, тве́рдо

    Русско-украинский словарь > непоколебимо

  • 14 непреклонный

    непохитний, незла[о]мний, твердий, (неумолимый) невблаганний. [Непохитна воля (Коцюб.). Незломний тон переможця (Крим.)]. Человек -ного характера - людина твердої вдачі.
    * * *
    непохи́тний, незла́мний, незло́мний; ( неумолимый) невблага́нний

    Русско-украинский словарь > непреклонный

  • 15 неуклонно

    нрч. неухильно, невідхильно, (безошибочно) несхибно, непохибно, несхиблено, (непоколебимо) непохитно, (несокрушимо) незла[о]мно, (не медля) не відтягаючись. [Він неухильно простує до своєї мети (Виннич.). Наші збройні сили неухильно міцнітимуть (Комуніст). Несхиблено, непереможно, прямо у дальню даль простують юнаки (М. Рильськ.). Твердо, непохитно провадити свою політику (Черкас.)].
    * * *
    нареч.
    неухи́льно; непохи́тно

    Русско-украинский словарь > неуклонно

  • 16 определённый

    прил.) виразний, певний, ясний, означений, визначений. [Читання історичних книжок видимо не підказало їй виразнішої дати (Грінч.). Нічого певного доміркуватися не можна було (Крим.)]. В -ное время - певного часу. К -ному сроку - на певний термін. -ное число - визначене (певне) число. Иметь о чём -ные понятия - мати виразне, певне розуміння чого. -ный член, грам. - означений родівник, артикль. Определённо - виразно, ясно, твердо.
    * * *
    1) прич. ви́значений; окре́слений; призна́чений, приді́лений; обумо́влений, зумо́влений; ухва́лений, постано́влений; ви́значений; призна́чений, приді́лений; улашто́ваний; ві́дданий
    2) (в знач. прил.: твёрдо установленный) ви́значений; ( не оставляющий места сомнениям) пе́вний
    3) (в знач. прил.: ясный) вира́зний, я́сний и ясни́й; ( несомненный) пе́вний; ( точный) то́чний; ( решительный) рішу́чий
    4) (в знач. прил.: известный; некоторый) пе́вний
    5) (в знач. прил.: несомненный) безпере́чний
    6) в знач. прил. грам. озна́чений
    7) в знач. прил. мат. озна́чений, ви́значений

    Русско-украинский словарь > определённый

  • 17 поручаться

    поручиться ручитися, поручатися, поручитися, заручати(ся), заручити(ся) за кого и за що, у поруки ставати, стати за кого. [Хто ручиться, той мучиться. Він ручиться своїм горлом за його безпечність (Ор. Лев.). Хто-ж мені поручиться за вас? (Грінч.). А ви можете за нього заручити? Озвалась честь і заручила твердо, що буде так, або-ж за це поляжем (Куліш). Хто-ж за це заручився-б нам? (Куліш). Хто-ж нам за вас у поруки стане? (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - поруч`иться
    1) ручи́тися (несов.), поруча́тися, поручи́тися
    2) страд. (несов.) доруча́тися; припоруча́тися; довіря́тися

    Русско-украинский словарь > поручаться

  • 18 пост

    I. піст (р. посту). Великий пост - великий піст, велике говіння. Петров пост - петрівка. Рождественский пост - пилипівка. Успенский пост - спасівка. Во время -та, в пост - постом, у піст. Соблюдать пост - додержувати, держатися посту, постувати. Строгий пост - тяжкий піст. Налагать (наложить) на себя пост, изнурять (изнурить) себя -том - себе (свою душу) постом припощувати (припостити).
    II. Пост -
    1) (должность) пост (-ту), посада, уряд (-ду); (занимаемое место, а также переносно: пост писателя, обществ. деятеля и т. п.) постать (-ти), місце (-ця). Занимать пост, быть, находиться на -ту - держати пост, посаду, уряд, бути на посту, на посаді, на уряді (и при уряді). [Старшина мала зверхність над товариством, поки держала свій уряд (Куліш)]. Он занимает высокий пост - він держить (має) високий пост (уряд, посаду). Должностные лица все были на (при) своих -тах - урядові особи всі були на (при) своїх постах (урядах, посадах). Пусть каждый твёрдо стоит на своём -ту, пусть никто не сходит с своего -та - хай кожен твердо стоїть на своїй постаті, хай ніхто не сходить з своєї постати, не кидає своєї постати;
    2) воен. - пост, чата, варта. Стоять на -ту - стояти на посту, на чатах, на варті.
    * * *
    I
    пост, -а

    на посту́ — на посту́

    II церк.
    піст, род. п. по́сту

    Русско-украинский словарь > пост

  • 19 приниматься

    приняться
    1) (стр. з.): а) прийматися, бути прийнятим; (о лекарстве) заживатися, бути зажитим; (о мероприятиях) уживатися, бути ужитим; (о законопроекте и т. п.) ухвалюватися, бути ухваленим; (на службу, в школу, в общество) прийматися, бути прийнятим (на службу, до школи, у товариство). -ться во внимание - братися, взятися до уваги, на увагу, у[з]важатися, у[з]важитися (на що). [Лиха доля тільки на той час уважилася (М. Вовч.)]. -мается подписка на все газеты - приймають передплату (и приймається передплата) на всі часописи; б) прийматися, бути прийнятим звідки, з чого. [Біля глухої залізної брами перекинуто залізний місток, та й той часто ще приймавсь (Мирн.)];
    2) за что - братися, взятися до чого (реже за що и без предлога - чого), щось робити и взяти щось робити, заходжуватися, заходитися коло чого, щось робити, ставати, стати до чого, (зап.) при[за]биратися, при[за]братися до чого; срв. Браться 2. [Брався він наново голосити. От, до иншої беруться справи (Грінч.). Не візьмемся за роботу, робота сама не зробиться (Приказка). А ми заходилися коло мазання в робочу пору (Кониськ.). Нервово заходивсь писати (Крим.). Зараз-таки заходилась Настя порядкувати в хаті (Коцюб.). Як до чого став, уся душа його в роботі (М. Вовч.). Андрій забрався до їжі (Франко)]. -ться горячо, рьяно, поспешно за что - прихоплюватися, прихопитися, прихвачуватися, прихватитися до чого, (горячо) припильнувати чого, завзято, падковито братися, взятися до чого, прикипіти до чого и т. д. [Зараз того-ж дня прихопилися обоє (до роботи), як до гарячого борщу (Франко)]. -няться петь, кричать и т. п. - узятися, узяти, заходитися, стати, піти співати, кричати і т. д. [Узялись вони лагодити панський будинок (Кониськ.). Взяла лупцювати її нещадно (Крим.). Заходивсь кричати на все горло (Крим.). От і пішла вона роздумувати (Свидн.)]. -няться за дело - взятися, стати до діла, до справи. -няться за работу - взятися, стати до праці, до роботи. [Вони зараз взялись до роботи (Коцюб.)]. За что мне -няться? - до чого мені взятися, що мені почати (предпринять)? Снова -ться за своё, старое - знов(у) братися (взятися) до свого, до старого. -ться за кого - братися, взятися до кого (и за кого), заходжуватися, заходитися коло кого. [Доводилось заходитися коло його (Грінч.). Що-дня вже за мене береться (Г. Барв.)]. Хорошенько -няться за кого, за что - добре заходитися коло кого, коло чого, (з короткими гужами) взятися до кого, до чого. [Заходились з короткимм гужами коло фінансової (справи) (Єфр.)];
    3) (о растениях и переносно) прийматися, прийнятися, (о мног.) поприйматися. [Да вже-ж я садила, вже-ж я поливала, - не приймається (Пісня). Дівчина, як верба: де посади, там і прийметься (Приказка). Щепи поприймалися всі. Тут колись горожанность (гражданственность) прийнялась була між людом твердо (Куліш)].
    * * *
    несов.; сов. - прин`яться
    1) ( за кого-что - браться) бра́тися, взя́тися (за кого-що, до чого); ( энергично) захо́дитися и захо́джуватися, захо́дитися (коло кого-чого); ( начинать) почина́ти, поча́ти, розпочина́ти, розпоча́ти (що)
    2) (о посаженном растении, прививке) прийма́тися, прийня́тися и поприйма́тися
    3) страд. (несов.) прийма́тися; бра́тися; зустріча́тися; ухва́люватися, прийма́тися; набира́тися; набува́тися; перейма́тися, прийма́тися; вважа́тися, прийма́тися; визнава́тися; сприйма́тися; припуска́тися; забира́тися; вбира́тися

    Русско-украинский словарь > приниматься

  • 20 пробовать

    попробовать, испробовать
    1) (испытывать) спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати, брати, узяти на спиток, (гал.) трібувати, стрібувати що, (диал.) поглядіти що чим. [Спитує ніжка, чи тепла вода (Грінч.). Нехай дурнями броди спитують (Черк. п.). Одні з українських діячів замовкають, другі тим часом випробовують ґрунт у Галичині (Єфр.). Поглядів (поспитав) пальцем, чи тепла вода. Поглядів заступом, чи твердо копати. Спробував перо, як пише. Як лізеш на драбину, не забудь щаблі трібувати, чи міцні (Франко)]. -вать свою силу, свои силы - спитувати, поспитати, пробувати, спробувати и попробувати, випробовувати, випробувати свою силу, свої сили;
    2) (пытаться) пробувати, спробувати, спитувати, -ся, спитати, -ся и поспитати, -ся, робити, зробити спробу (що зробити). [Спробую дати історичний огляд, українського письменства. Спитувавсь він жінку вмовляти, та не така-то вона (М. Вовч.). Спитувала ще кілька разів натиснути на двері - не подаються (Грінч.). Поспиталися були не послухатися, - так де там. Уряд справді робить кільки спроб, щоб селян захистити (Доман.)]. -вать на все лады - усіх способів братися. Попробуй! - поспитайся, спробуй, ану! ану-ну! ану лиш! Пусть -бует - а хай лиш спробує (поспитає). -вать силы в соревновании с кем - пробуватися, попробуватися, стенутися з ким. [Ти бігаєш, як жаден молдован не побіжить, - попробуйся (Свидн.). Як дам, то на свій зріст усе подвір'я зміряєш. - Попробуємся! - Та що тут пробуватись! (Свидн.). Стеніться з нею бігти, дак куди! (Борз.)];
    3) (отведывать) куштувати, покуштувати и скуштувати, кушати, покушати, спитувати, поспитати, Покушайте оцього яблучка. Поспитайте борщу: по-моєму наче дуже кислий (Черніг.)]. И -вать не дам! - і лизнути не дам!;
    4) (переносно: изведать) куштувати, скуштувати и закуштувати, спробувати, зажити, поспитати. [Хто з лихом жартує, той його куштує (Номис). Скуштувала вже Орда козацької кари (Рудан.) Не багато чоловік закуштував правдивої науки, але яким-же-ж то иншим, свіжим духом віє від неї (Франко). Доводилося всього зажити: і голоду, й холоду, й лиха всякого (М. Левицьк.). Поспитавши горя, чи не пошанується (Осн. 1861)].
    * * *
    1) про́бувати; ( испытывать) випро́бувати, випробо́вувати, спи́тувати
    2) ( отведывать) куштува́ти, про́бувати
    3) (пытаться что-л. сделать) про́бувати, намага́тися, порива́тися, бра́тися; спи́тувати, спи́туватися

    Русско-украинский словарь > пробовать

Страницы
  • 1
  • 2

См. также в других словарях:

  • твердо — • твердо верить • твердо надеяться • твердо обещать • твердо отказаться • твердо придерживаться • твердо рассчитывать • твердо следовать • твердо убежденный …   Словарь русской идиоматики

  • твердо — решительно, категорически, категорично, ультимативно, безапелляционно, жестко; непоколебимо, стоически, надежно, неизменно, железно, крепко, авторитетно, бескомпромиссно, упорно, устойчиво, неумолимо, непреклонно, уверенно, настойчиво, стойко,… …   Словарь синонимов

  • ТВЕРДО — ТВЕРДО, тверда, ср. Старинное название буквы т . Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • ТВЕРДО — ТВЕРДО, тверда, ср. Старинное название буквы т . Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 …   Толковый словарь Ушакова

  • Твердо — I твёрдо нескл. ср. Название буквы древней славянской или старой русской азбуки. II твёрдо нареч. качеств. 1. Будучи устойчивым, не подверженным колебаниям. отт. перен. Будучи верным своим убеждениям. 2. перен. Решительно. 3. Имея особую крепость …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Твердо... — твердо... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: твёрдый (твердокожий, твердоплодный, твердосердие, твердослойность, твердостенный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Твердо — I твёрдо нескл. ср. Название буквы древней славянской или старой русской азбуки. II твёрдо нареч. качеств. 1. Будучи устойчивым, не подверженным колебаниям. отт. перен. Будучи верным своим убеждениям. 2. перен. Решительно. 3. Имея особую крепость …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • Твердо — I твёрдо нескл. ср. Название буквы древней славянской или старой русской азбуки. II твёрдо нареч. качеств. 1. Будучи устойчивым, не подверженным колебаниям. отт. перен. Будучи верным своим убеждениям. 2. перен. Решительно. 3. Имея особую крепость …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • твердо... — твердо... Первая часть сложных слов со знач.: 1) твердый (в 1 знач.), напр. твердотопливный; 2) твердый (во 2 знач.), с твердым (во 2 знач.), напр. твердозём, твердолиственный, твердомёрзлый, твердоплодный, твердосемянный, твердотельный,… …   Толковый словарь Ожегова

  • твердо — (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») …   Формы слов

  • ТВЕРДО — см. Т ( тревога ). Самойлов К. И. Морской словарь. М. Л.: Государственное Военно морское Издательство НКВМФ Союза ССР, 1941 …   Морской словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»