-
1 упускати
-
2 упускати
= упустити1) ( з рук) to let fall, to leave out, to let escape (go, slip); to drop2) ( не помітити) to overlook, to omit; ( зручну нагоду) to miss opportunity -
3 упустити
= упускати -
4 випускати
= випустити1) to let out; ( відпускати) to let go; ( на волю) to release, to set free, to set at liberty; ( упускати) to let fall ( drop)випускати з рук — to lose ( to leave) hold of, to drop, to relinquish, to let go; to let slip through the fingers; to let fall, to leave out
випускати на свободу — to set free, to set at liberty
2) (акції, журнали) to issue; ( книгу) to publishвипускати позику — to emit ( to issue) a loan
3) ( виробляти) to produce; to turn out, to put outвипускати продукцію — to turn out, to produce, to manufacture
випускати у продаж — to put on the market, to put on sale
4) тк. док. ( виключити з тексту) to omit, to cut out5) ( студентів) to graduateвипускати — з навчального закладу to turn out, to graduate
6) to showвипускати кігті — to put out ( to show) the claws
См. также в других словарях:
упускати — I (впуска/ти), а/ю, а/єш, недок., упусти/ти (впусти/ти), ущу/, у/стиш, док., перех. 1) Не могти втримати, випускати з рук, даючи можливість упасти. || Переставати тримати. || Безсило опускати вниз. 2) Виявляючи неуважність, недогляд, невміння і т … Український тлумачний словник
упускати — 1 дієслово недоконаного виду не могти втримати, упускати з рук упускати 2 дієслово недоконаного виду давати можливість в їхати, увійти куди небудь … Орфографічний словник української мови
упускати — [ўпуска/тие] = впускати а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
впускати — I (упуска/ти), а/ю, а/єш, недок., впусти/ти (упусти/ти), впущу/, впу/стиш, док., перех. 1) до кого – чого, у що й без додатка. Давати можливість, дозволяти в їхати, увійти куди небудь. || Давати можливість чому небудь проникати кудись. || Вливати … Український тлумачний словник
загублювати — юю, юєш, недок., розм., рідко, загуби/ти, гублю/, гу/биш; мн. загу/блять; док., перех. 1) Через неуважність втрачати що небудь, забуваючи, залишаючи десь; прот. знаходити. || Ненароком упускати, випускати з рук що небудь. || Переставати бачити,… … Український тлумачний словник
зберігати — а/ю, а/єш, недок., зберегти/, ежу/, еже/ш; мин. ч. збері/г, зберегла/, зберегло/; перех. 1) Оберігаючи, тримати цілим, не давати пропасти, зникнути. || тільки недок. Містити що небудь. 2) Тримати що небудь у певних умовах, оберігаючи від псування … Український тлумачний словник
пролітати — а/ю, а/єш, недок. і док., пролеті/ти, ечу/, ети/ш, док. 1) неперех. Летіти, переміщатися в повітрі за допомогою крил в якому небудь напрямку, над ким , чим небудь, повз когось, щось і т. ін. (про птахів, комах тощо). || Швидко проноситися в… … Український тлумачний словник
упускання — (впуска/ння), я, с. Дія за знач. упускати I … Український тлумачний словник
упускатися — I (впуска/тися), а/ється, недок. Пас. до упускати I 4). II див. впускатися I … Український тлумачний словник
упустити — I див. упускати I. II див. впускати I … Український тлумачний словник
впускати — [ўпуска/тие] = упускати а/йу, а/йеиш … Орфоепічний словник української мови
