-
101 условная вероятность
Русско-белорусский математический словарь > условная вероятность
-
102 условная дисперсия
Русско-белорусский математический словарь > условная дисперсия
-
103 условная сходимость
Русско-белорусский математический словарь > условная сходимость
-
104 условное математическое ожидание
Русско-белорусский математический словарь > условное математическое ожидание
-
105 условное распределение
Русско-белорусский математический словарь > условное распределение
-
106 условный экстремум
Русско-белорусский математический словарь > условный экстремум
-
107 hand ULV drift spraying
Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > hand ULV drift spraying
-
108 условие
-
109 условия захвата
умо/ ви захватуРусско-украинский металлургический словарь > условия захвата
-
110 условия технические
умо/ ви технічніРусско-украинский металлургический словарь > условия технические
-
111 условное топливо
Русско-украинский металлургический словарь > условное топливо
-
112 ум
умmenso, spirito (рассудок);intelekto (интеллект);saĝo (мудрость);racio (разум);prudento (благоразумие);♦ сойти́ с \ума́ freneziĝi;он себе́ на \уме́ li kaŝe tenas sian ideon.* * *м.челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)
••счёт в уме́ — cálculo mental
счита́ть в уме́ — calcular mentalmente
держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria
(на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos
(на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras
до ума́ довести́ прост. — acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)
быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)
быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio
быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales
быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)
своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio
сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio
вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!
вы́жить из ума́ — perder la razón
раски́нуть умо́м разг. — poner (parar) mientes en una cosa
быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos
ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender
он за́дним умо́м кре́пок прост. — él es estratega a posteriori
прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes
ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza
бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable
на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender
ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов. — cada loco con su tema
у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza
у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza
э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza
э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia
у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe
у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua
ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos
ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres
по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza
умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia
* * *м.челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)
••счёт в уме́ — cálculo mental
счита́ть в уме́ — calcular mentalmente
держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria
(на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos
(на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras
до ума́ довести́ прост. — acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)
быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)
быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio
быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales
быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)
своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio
сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio
вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!
вы́жить из ума́ — perder la razón
раски́нуть умо́м разг. — poner (parar) mientes en una cosa
быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos
ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender
он за́дним умо́м кре́пок прост. — él es estratega a posteriori
прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes
ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza
бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable
на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender
ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов. — cada loco con su tema
у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza
у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza
э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza
э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia
у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe
у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua
ум хорошо́, а два лу́чше погов. — más ven cuatro ojos que dos
ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres
по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza
умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia
* * *n1) gener. entendìmiento, espìritu, mente (разум), seso, ingenio, intelectualidad, inteligencia, prudencia2) colloq. entendederas, listeza -
113 ум
м.1) ( мыслительные способности) mind; ( разум) wit, intellectчелове́к большо́го ума́ — man of great intellect; very clever ['kle-] man
2) чаще мн. (умный человек, мыслитель) intellectвели́кие умы́ эпо́хи — the intellect(s) of the age
••"Го́ре от ума́" (пьеса А.С. Грибоедова) — "Wit Works Woe" (verse drama by A. Griboyedov)
быть без ума́ (от) — be crazy / wild (about)
в здра́вом уме́ — in one's right mind
находя́сь в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти юр. — being of sound mind and memory
доводи́ть до ума́ (вн.) — get (d) into shape
доходи́ть свои́м умо́м (до) — work (d) out all by oneself
жить свои́м умо́м — think for oneself
жить чужи́м умо́м — let others think for oneself; live as others tell one
на уме́ у кого́-л — on smb's mind; ( о хитром замысле) in the back of smb's mind; up smb's sleeve
у него́ друго́е на уме́ — he has something else at / in the back of his mind
у него́ то́лько развлече́ния на уме́ — he thinks of nothing but pleasure
у него́
что на уме́, то и на языке́ разг. — ≈ he wears his heart on his sleeveчто у тре́звого на уме́, то у пья́ного на языке́ — см. трезвый
быть себе́ на уме́ разг. — ≈ know on which side one's bread is buttered
не в своём уме́ — not right in the head, out of one's senses
ничего́ не дава́ть / говори́ть ни уму́ ни се́рдцу — have neither appeal nor substance
от большо́го ума́ ирон. — in one's infinite wisdom
па́рень с умо́м — the guy has his wits about him
своди́ть с ума́ (вн.) — drive (d) mad
сходи́ть с ума́ — go mad, go off one's head
вы с ума́ сошли́! — are you out of your mind / senses?
ума́ не приложу́ разг. — I am at a loss, I am at my wit's end
ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит погов. — everyone is crazy in his own way
ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — many men, many minds
ум хорошо́, а два лу́чше посл. — two heads are better than one; ≈ four eyes see more than two
бра́ться за ум разг. — come to one's senses, become / grow reasonable
ему́
пришло́ на ум — it occurred to him; it crossed his mindэ́то не его́ ума́ де́ло разг. — it is none of his business
э́то у него́
из ума́ нейдёт разг. — he cannot get it out of his head / mindсчёт в уме́ — mental arithmetic
счита́ть в уме́ — count in one's head; do mental arithmetic
оди́н [два]
в уме́ (при сложении и умножении) — carry one [two]два пи́шем, три в уме́ у кого́-л — smb says one thing and does another, smb's words are not to be trusted
-
114 умолкать
несов. - умолка́ть, сов. - умо́лкнуть1) ( о человеке) fall / become silent, lapse into silenceон умо́лк — he fell silent
2) (о звуке, шуме) stopго́лос внеза́пно умо́лк — the voice suddenly stopped
гром умо́лк — the thunder stopped
-
115 умолкать
susmak,sesi kesilmek* * *несов.; сов. - умо́лкнутьsusmak; (sesi) kesilmekже́нщины сра́зу умо́лкли — kadınlar birden susup kaldı
постепе́нно шум умо́лк — yavaş yavaş gürültü kesildi
-
116 задний
за́дн||ийmalantaŭa, posta;\заднийяя нога́ malantaŭa piedo (или gambo);\задний план fundo, malantaŭo;на \заднийем пла́не malantaŭe;\задний прохо́д анат. anuso;♦ он \заднийим умо́м кре́пок li estas lerta post dolora sperto.* * *прил.trasero, posterior, de atrásза́дние но́ги (ла́пы) — patas traseras
за́дний двор — trascorral m; solar m (Лат. Ам.)
за́дняя стена́ — muro de fondo
за́дний план — fondo m
на за́днем пла́не — al fondo
за́дняя часть ( туши) — cuarto trasero
за́дний прохо́д анат. — ano m
за́дний ход тех. — marcha atrás
дать за́дний ход — dar marcha atrás
••за́дняя мысль — segunda intención, reserva mental, pensamiento oculto
быть без за́дних ног прост. — descuajaringarse
ходи́ть на за́дних ла́пках ( перед кем-либо) — arrastrarse por el suelo (ante)
поме́тить за́дним число́м — antedatar vt
он за́дним умо́м кре́пок — es poco previsor; reflexiona con retardo; es estratega a posteriori
узна́ть за́дним число́м — enterarse tardíamente (en último término)
* * *прил.trasero, posterior, de atrásза́дние но́ги (ла́пы) — patas traseras
за́дний двор — trascorral m; solar m (Лат. Ам.)
за́дняя стена́ — muro de fondo
за́дний план — fondo m
на за́днем пла́не — al fondo
за́дняя часть ( туши) — cuarto trasero
за́дний прохо́д анат. — ano m
за́дний ход тех. — marcha atrás
дать за́дний ход — dar marcha atrás
••за́дняя мысль — segunda intención, reserva mental, pensamiento oculto
быть без за́дних ног прост. — descuajaringarse
ходи́ть на за́дних ла́пках ( перед кем-либо) — arrastrarse por el suelo (ante)
поме́тить за́дним число́м — antedatar vt
он за́дним умо́м кре́пок — es poco previsor; reflexiona con retardo; es estratega a posteriori
узна́ть за́дним число́м — enterarse tardíamente (en último término)
* * *adjgener. de atrás, posterior, postre, postrer, postrero, postrimer, postrimero, trasero -
117 раскинуть
раски́нуть1. (распростереть) etendi;2. (лагерь, палатку) starigi;♦ \раскинуть умо́м cerbumi, prikonsideri;\раскинуться 1. (распростереться) etendiĝi, vastiĝi;situi (быть расположенным);2. (в кресле, на диване) etendiĝi.* * *сов., вин. п.1) (ру́ки, но́ги) extender (непр.) vt, abrir (непр.) vt2) ( разостлать) extender (непр.) vtраски́нуть ковёр — extender la alfombra
3) перен. ( разместить) esparcir vt, diseminar vtраски́нуть торго́вую сеть — esparcir una red comercial
4) (палатку и т.п.) instalar vtраски́нуть ла́герь — acampar vi
••* * *сов., вин. п.1) (ру́ки, но́ги) extender (непр.) vt, abrir (непр.) vt2) ( разостлать) extender (непр.) vtраски́нуть ковёр — extender la alfombra
3) перен. ( разместить) esparcir vt, diseminar vtраски́нуть торго́вую сеть — esparcir una red comercial
4) (палатку и т.п.) instalar vtраски́нуть ла́герь — acampar vi
••* * *v1) gener. (ïàëàáêó è á. ï.) instalar, (ðóêè, ñîãè) extender, abrir, echar las cartas2) liter. (ðàçìåñáèáü) esparcir, diseminar -
118 обстановка
обстава, обставини, спряток (гал.) [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (Неч.-Лев.). У театрі обставини (обстановка) дуже гарні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обставини (-вин). Окружающая, внешняя домашняя обстановка - наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення. [Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (старой -вки) (Єфр.)]. Жить при неблагоприятной -ке - жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні). Совместная жизнь при такой -ке была ужасна - спільне життя за таких обставин жахливе було.* * *1) (комнаты, помещения) обстано́ва, обста́ва; ( мебель) ме́блі, -лів; ( меблировка) умеблюва́ння; диал. постано́ва, ула́дження, уря́дження2) ( положение вещей) обстано́ва, обста́ва; диал. постано́ва; ( обстоятельства) обста́вини, -вин; ( условия) умо́ви, род. п. умо́в, умо́вини, -вин; ( окружение) ото́чення -
119 при
предл. с предлож. пад.1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].* * *предл. с предложн. п.1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)
жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції
при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й
при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги
би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)
он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не
при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти
2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка
оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті
чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі
при дворе́ — при дворі́
быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді
3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)быть при де́ньгах — и
при деньга́х — бу́ти при гро́шах
быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї
оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х
при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник
4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)
5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)при посторо́нних — при сторо́нніх
при свиде́телях — при сві́дках
при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х
6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлоговпри ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів
при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів
при жела́нии — при бажа́нні
при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою
при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в
при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди
при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в
при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це
при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це
при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся
при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)
я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик
7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків
при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру
при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що
при жи́зни — за життя́
при слу́чае — при наго́ді
8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни
при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого
9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́
10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́
при всём том — при всьо́му то́му
-
120 умолчание
1) ( действие) замовка́ння; змовка́ння; мовча́ння, умо́вча́ння; замо́вчання; замо́вчування2) лит. умо́вча́нняфигу́ра \умолчание ния — фігу́ра умо́вча́ння
См. также в других словарях:
УМО — учебно методическое объединение Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. УМО учебно методический отдел УМО уровень мертвого объёма водохранилища … Словарь сокращений и аббревиатур
УМО ИБ — УМО УМО ИБ Учебно методическое объединение высших учебных заведений России по образованию в области информационной безопасности http://isedu.ru/ образование и наука, РФ … Словарь сокращений и аббревиатур
умо.. — умо... первая часть сложных слов, пишется слитно … Слитно. Раздельно. Через дефис.
УМО АМ — Учебно методическое объединение по автоматизированному машиностроению … Словарь сокращений и аббревиатур
УМО НГО — УМО Учебно методическое объединение высших учебных заведений Российской Федерации по нефтегазовому образованию http://www.gubkin.ru/links/umongo/index.php образование и наука, организация, РФ, энерг … Словарь сокращений и аббревиатур
УМО по ППО — Учебно методическое объединение по профессионально педагогическому образованию Учебно методическое объединение высших и средних учебных заведений Российской Федерации по профессионально педагогическому образованию образование и наука, организация … Словарь сокращений и аббревиатур
УМО АРК — Учебно методическое объединение высших учебных заведений Российской Федерации по образованию в области авиации, ракетостроения и космоса авиа, косм., образование и наука, организация, РФ Источник: http://www.cybersecurity.ru/prognoz/11321.html … Словарь сокращений и аббревиатур
умо́лкнуть — ну, нешь; прош. умолк и умолкнул, умолкла, ло; прич. прош. умолкший и умолкнувший; сов. (несов. умолкать и молкнуть). 1. Перестать издавать звуки, прекратить разговор, крик, пение и т. п.; замолкнуть, смолкнуть. [Софья] умолкла и проворно вышла… … Малый академический словарь
умо́ра — ы, ж. 1. устар. Крайнее утомление, изнеможение. Стало казаться им, будто лес опустел, птицы перевелись и незачем ноги морить, и вся охота не стоит уморы. М. Пришвин, Крутоярский зверь. 2. в знач. сказ. прост. Смешно, уморительно. Да ведь это… … Малый академический словарь
УМО — уровень мёртвого объёма учебно методическое объединение учебно механическое объединение … Словарь сокращений русского языка
Л’Умо — Коммуна Л Умо L Houmeau Страна ФранцияФранция … Википедия