Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

умоўны

  • 101 условная вероятность

    Русско-белорусский математический словарь > условная вероятность

  • 102 условная дисперсия

    Русско-белорусский математический словарь > условная дисперсия

  • 103 условная сходимость

    Русско-белорусский математический словарь > условная сходимость

  • 104 условное математическое ожидание

    Русско-белорусский математический словарь > условное математическое ожидание

  • 105 условное распределение

    Русско-белорусский математический словарь > условное распределение

  • 106 условный экстремум

    Русско-белорусский математический словарь > условный экстремум

  • 107 hand ULV drift spraying

    Англо-русский словарь промышленной и научной лексики > hand ULV drift spraying

  • 108 условие

    Русско-украинский металлургический словарь > условие

  • 109 условия захвата

    Русско-украинский металлургический словарь > условия захвата

  • 110 условия технические

    Русско-украинский металлургический словарь > условия технические

  • 111 условное топливо

    умо/ вне па/ ливо

    Русско-украинский металлургический словарь > условное топливо

  • 112 ум

    ум
    menso, spirito (рассудок);
    intelekto (интеллект);
    saĝo (мудрость);
    racio (разум);
    prudento (благоразумие);
    ♦ сойти́ с \ума́ freneziĝi;
    он себе́ на \уме́ li kaŝe tenas sian ideon.
    * * *
    м.
    espíritu m, inteligencia f; mente f ( разум)

    челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)

    ••

    счёт в уме́ — cálculo mental

    счита́ть в уме́ — calcular mentalmente

    держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria

    (на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos

    (на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras

    до ума́ довести́ прост.acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)

    быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)

    быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio

    быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales

    быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)

    своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio

    сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio

    вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!

    вы́жить из ума́ — perder la razón

    раски́нуть умо́м разг.poner (parar) mientes en una cosa

    быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos

    ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender

    он за́дним умо́м кре́пок прост.él es estratega a posteriori

    прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes

    ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza

    бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable

    на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender

    ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов.cada loco con su tema

    у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza

    э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza

    э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia

    у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe

    у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua

    ум хорошо́, а два лу́чше погов.más ven cuatro ojos que dos

    ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres

    по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza

    умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia

    * * *
    м.
    espíritu m, inteligencia f; mente f ( разум)

    челове́к большо́го ума́ — persona de gran inteligencia (de mucha mollera)

    ••

    счёт в уме́ — cálculo mental

    счита́ть в уме́ — calcular mentalmente

    держа́ть в уме́ ( при счёте) — retener (guardar) en la memoria

    (на)учи́ть уму́-ра́зуму — abrir los ojos

    (на)учи́ться уму́-ра́зуму — aprender vi (a); aprender las letras

    до ума́ довести́ прост.acabar bien (el trabajo, el asunto, etc.)

    быть без ума́ от (+ род. п.) — estar loco (por), perder la cabeza (por)

    быть в своём (в здра́вом) уме́ — estar en su sano (pleno) juicio

    быть в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти — gozar de todas sus facultades mentales

    быть не в своём уме́ — no estar en su juicio, estar mal de la cabeza, estar loco (chiflado)

    своди́ть с ума́ — volver loco, hacer perder la cabeza; sacar de quicio

    сходи́ть (сойти́) с ума́ — volverse loco, perder el juicio

    вы с ума́ сошли́! — ¡está (Ud.) loco!

    вы́жить из ума́ — perder la razón

    раски́нуть умо́м разг.poner (parar) mientes en una cosa

    быть себе́ на уме́ — estar en sus cinco sentidos

    ума́ не приложу́ — no me cabe en la cabeza; estoy descentrado, no puedo comprender

    он за́дним умо́м кре́пок прост.él es estratega a posteriori

    прийти́ на ум — venirse a uno a las mientes

    ему́ пришло́ на ум — se le ocurrió, le vino a la cabeza

    бра́ться (взя́ться) за ум — ponerse en razón, enmendarse (непр.); hacerse razonable

    на ум наста́вить кого́-либо разг. — hacer entrar en razón; enseñar vt, hacer comprender

    ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит разг. погов.cada loco con su tema

    у него́ друго́е на уме́ — tiene otra cosa en la cabeza

    у него́ ум за ра́зум захо́дит — no está en sus cinco, tiene marcada la cabeza

    э́то у меня́ из ума́ нейдёт — esto no se me va (no me sale) de la cabeza

    э́то не его́ ума́ де́ло — esto no le atañe, esto no es de su competencia

    у него́ ума́ пала́та — es un pozo de ciencia, sabe más que Lepe

    у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — lo que tiene en la cabeza le sale por la boca, dice lo que piensa, no tiene pelillos (frenillo) en la lengua

    ум хорошо́, а два лу́чше погов.más ven cuatro ojos que dos

    ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — tantas cabezas, tantos pareceres

    по одёжке встреча́ют, по уму́ провожа́ют посл. — bien vestido, bien recibido, pero la mejor pieza es una buena cabeza

    умо́м Росси́ю не поня́ть — la mente no es capaz de comprender a Rusia

    * * *
    n
    1) gener. entendìmiento, espìritu, mente (разум), seso, ingenio, intelectualidad, inteligencia, prudencia
    2) colloq. entendederas, listeza

    Diccionario universal ruso-español > ум

  • 113 ум

    м.

    челове́к большо́го ума́ — man of great intellect; very clever ['kle-] man

    2) чаще мн. (умный человек, мыслитель) intellect

    вели́кие умы́ эпо́хи — the intellect(s) of the age

    ••

    "Го́ре от ума́" (пьеса А.С. Грибоедова) — "Wit Works Woe" (verse drama by A. Griboyedov)

    быть без ума́ (от) — be crazy / wild (about)

    в здра́вом уме́ — in one's right mind

    находя́сь в здра́вом уме́ и твёрдой па́мяти юр.being of sound mind and memory

    доводи́ть до ума́ (вн.)get (d) into shape

    доходи́ть свои́м умо́м (до) — work (d) out all by oneself

    жить свои́м умо́м — think for oneself

    жить чужи́м умо́м — let others think for oneself; live as others tell one

    на уме́ у кого́-л — on smb's mind; ( о хитром замысле) in the back of smb's mind; up smb's sleeve

    у него́ друго́е на уме́ — he has something else at / in the back of his mind

    у него́ то́лько развлече́ния на уме́ — he thinks of nothing but pleasure

    у него́ что на уме́, то и на языке́ разг. — ≈ he wears his heart on his sleeve

    что у тре́звого на уме́, то у пья́ного на языке́ — см. трезвый

    быть себе́ на уме́ разг. — ≈ know on which side one's bread is buttered

    не в своём уме́ — not right in the head, out of one's senses

    ничего́ не дава́ть / говори́ть ни уму́ ни се́рдцу — have neither appeal nor substance

    от большо́го ума́ ирон.in one's infinite wisdom

    с умо́м — 1) ( умно) wisely, sensibly 2) ( умный)

    па́рень с умо́м — the guy has his wits about him

    своди́ть с ума́ (вн.)drive (d) mad

    сходи́ть с ума́ — go mad, go off one's head

    вы с ума́ сошли́! — are you out of your mind / senses?

    ума́ не приложу́ разг. — I am at a loss, I am at my wit's end

    ка́ждый по-сво́ему с ума́ схо́дит погов.everyone is crazy in his own way

    ско́лько голо́в - сто́лько умо́в погов. — many men, many minds

    ум хорошо́, а два лу́чше посл. — two heads are better than one; ≈ four eyes see more than two

    бра́ться за ум разг. — come to one's senses, become / grow reasonable

    ему́ пришло́ на ум — it occurred to him; it crossed his mind

    э́то не его́ ума́ де́ло разг.it is none of his business

    э́то у него́ из ума́ нейдёт разг. — he cannot get it out of his head / mind

    счёт в уме́ — mental arithmetic

    счита́ть в уме́ — count in one's head; do mental arithmetic

    оди́н [два] в уме́ (при сложении и умножении) — carry one [two]

    два пи́шем, три в уме́ у кого́-л — smb says one thing and does another, smb's words are not to be trusted

    Новый большой русско-английский словарь > ум

  • 114 умолкать

    несов. - умолка́ть, сов. - умо́лкнуть
    1) ( о человеке) fall / become silent, lapse into silence

    он умо́лк — he fell silent

    2) (о звуке, шуме) stop

    го́лос внеза́пно умо́лк — the voice suddenly stopped

    гром умо́лк — the thunder stopped

    Новый большой русско-английский словарь > умолкать

  • 115 умолкать

    susmak,
    sesi kesilmek
    * * *
    несов.; сов. - умо́лкнуть
    susmak; (sesi) kesilmek

    же́нщины сра́зу умо́лкли — kadınlar birden susup kaldı

    постепе́нно шум умо́лк — yavaş yavaş gürültü kesildi

    Русско-турецкий словарь > умолкать

  • 116 задний

    за́дн||ий
    malantaŭa, posta;
    \заднийяя нога́ malantaŭa piedo (или gambo);
    \задний план fundo, malantaŭo;
    на \заднийем пла́не malantaŭe;
    \задний прохо́д анат. anuso;
    ♦ он \заднийим умо́м кре́пок li estas lerta post dolora sperto.
    * * *
    прил.
    trasero, posterior, de atrás

    за́дние но́ги (ла́пы) — patas traseras

    за́дний двор — trascorral m; solar m (Лат. Ам.)

    за́дняя стена́ — muro de fondo

    за́дний план — fondo m

    на за́днем пла́не — al fondo

    за́дняя часть ( туши) — cuarto trasero

    за́дний прохо́д анат.ano m

    за́дний ход тех.marcha atrás

    дать за́дний ход — dar marcha atrás

    ••

    за́дняя мысль — segunda intención, reserva mental, pensamiento oculto

    быть без за́дних ног прост.descuajaringarse

    ходи́ть на за́дних ла́пках ( перед кем-либо) — arrastrarse por el suelo (ante)

    поме́тить за́дним число́м — antedatar vt

    он за́дним умо́м кре́пок — es poco previsor; reflexiona con retardo; es estratega a posteriori

    узна́ть за́дним число́м — enterarse tardíamente (en último término)

    * * *
    прил.
    trasero, posterior, de atrás

    за́дние но́ги (ла́пы) — patas traseras

    за́дний двор — trascorral m; solar m (Лат. Ам.)

    за́дняя стена́ — muro de fondo

    за́дний план — fondo m

    на за́днем пла́не — al fondo

    за́дняя часть ( туши) — cuarto trasero

    за́дний прохо́д анат.ano m

    за́дний ход тех.marcha atrás

    дать за́дний ход — dar marcha atrás

    ••

    за́дняя мысль — segunda intención, reserva mental, pensamiento oculto

    быть без за́дних ног прост.descuajaringarse

    ходи́ть на за́дних ла́пках ( перед кем-либо) — arrastrarse por el suelo (ante)

    поме́тить за́дним число́м — antedatar vt

    он за́дним умо́м кре́пок — es poco previsor; reflexiona con retardo; es estratega a posteriori

    узна́ть за́дним число́м — enterarse tardíamente (en último término)

    * * *
    adj
    gener. de atrás, posterior, postre, postrer, postrero, postrimer, postrimero, trasero

    Diccionario universal ruso-español > задний

  • 117 раскинуть

    раски́нуть
    1. (распростереть) etendi;
    2. (лагерь, палатку) starigi;
    ♦ \раскинуть умо́м cerbumi, prikonsideri;
    \раскинуться 1. (распростереться) etendiĝi, vastiĝi;
    situi (быть расположенным);
    2. (в кресле, на диване) etendiĝi.
    * * *
    сов., вин. п.
    1) (ру́ки, но́ги) extender (непр.) vt, abrir (непр.) vt
    2) ( разостлать) extender (непр.) vt

    раски́нуть ковёр — extender la alfombra

    3) перен. ( разместить) esparcir vt, diseminar vt

    раски́нуть торго́вую сеть — esparcir una red comercial

    4) (палатку и т.п.) instalar vt

    раски́нуть ла́герь — acampar vi

    ••

    раски́нуть умо́м (мозга́ми) — parar mientes ( en algo), dar vueltas ( a algo); rumiar vt (fam.)

    * * *
    сов., вин. п.
    1) (ру́ки, но́ги) extender (непр.) vt, abrir (непр.) vt
    2) ( разостлать) extender (непр.) vt

    раски́нуть ковёр — extender la alfombra

    3) перен. ( разместить) esparcir vt, diseminar vt

    раски́нуть торго́вую сеть — esparcir una red comercial

    4) (палатку и т.п.) instalar vt

    раски́нуть ла́герь — acampar vi

    ••

    раски́нуть умо́м (мозга́ми) — parar mientes ( en algo), dar vueltas ( a algo); rumiar vt (fam.)

    * * *
    v
    1) gener. (ïàëàáêó è á. ï.) instalar, (ðóêè, ñîãè) extender, abrir, echar las cartas
    2) liter. (ðàçìåñáèáü) esparcir, diseminar

    Diccionario universal ruso-español > раскинуть

  • 118 обстановка

    обстава, обставини, спряток (гал.) [Перед моїми очима встала вся обстава давніх дідових покоїв (Неч.-Лев.). У театрі обставини (обстановка) дуже гарні (Кониськ.)]; (переносно, абстрактно) обставини (-вин). Окружающая, внешняя домашняя обстановка - наокружні, зверхні, хатні обставини, оточення. [Світ розбурканих людей, що задихаються серед старих обставин (старой -вки) (Єфр.)]. Жить при неблагоприятной -ке - жити в несприятливих умовах (обставинах, оточенні). Совместная жизнь при такой -ке была ужасна - спільне життя за таких обставин жахливе було.
    * * *
    1) (комнаты, помещения) обстано́ва, обста́ва; ( мебель) ме́блі, -лів; ( меблировка) умеблюва́ння; диал. постано́ва, ула́дження, уря́дження
    2) ( положение вещей) обстано́ва, обста́ва; диал. постано́ва; ( обстоятельства) обста́вини, -вин; ( условия) умо́ви, род. п. умо́в, умо́вини, -вин; ( окружение) ото́чення

    Русско-украинский словарь > обстановка

  • 119 при

    предл. с предлож. пад.
    1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];
    2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];
    3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];
    4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].
    * * *
    предл. с предложн. п.
    1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

    го́род лежи́т при реке́ — мі́сто лежи́ть ко́ло (бі́ля, побі́ля) рі́чки (ріки́)

    жи́ть при ста́нции — жи́ти ко́ло (бі́ля, при) ста́нції

    при вхо́де стои́т часово́й — ко́ло вхо́ду (бі́ля вхо́ду, при вхо́ді) стої́ть вартови́й

    при доро́ге — при доро́зі, край доро́ги

    би́тва при Бородине́ — би́тва (бій) під Бородіно́м (ко́ло Бородіна́, бі́ля Бородіна́)

    он находи́лся всё вре́мя при мне — він був весь час ко́ло (бі́ля, по́руч) ме́не

    при сём прилага́ются докуме́нты — до цьо́го додаю́ться докуме́нти

    2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

    при заво́де есть библиоте́ка — при заво́ді є бібліоте́ка

    оста́вить при университе́те — залиши́ти (лиши́ти) при університе́ті

    чи́слиться при шта́бе — рахува́тися при шта́бі

    при дворе́ — при дворі́

    быть при ме́сте — бу́ти на поса́ді

    3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

    быть при де́ньгах — и

    при деньга́х — бу́ти при гро́шах

    быть при ору́жии — бу́ти при збро́ї

    оста́ться при свои́х — ( в результате игры) зали́ши́тися при свої́х

    при часа́х — з годи́нником, ма́ючи при собі́ годи́нник

    4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

    де́ньги бы́ли при мне — гро́ші були́ при мені́ (зі мно́ю)

    5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

    при посторо́нних — при сторо́нніх

    при свиде́телях — при сві́дках

    при мои́х глаза́х — на мої́х оча́х, у ме́не на оча́х

    6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

    при ско́рости в сто киломе́тров — за шви́дкості в сто кіломе́трів

    при температу́ре в три́дцать гра́дусов — за температу́ри в три́дцять гра́дусів

    при жела́нии — при бажа́нні

    при усло́вии за — умо́ви; ( с условием) з умо́вою

    при таки́х усло́виях — за таки́х умо́в

    при вся́кой пого́де — за вся́кої пого́ди

    при гро́мких аплодисме́нтах зри́телей — під гу́чні о́плески глядачі́в

    при одно́м воспомина́нии об э́том — на саму́ зга́дку про це; від само́ї зга́дки про це, від само́го спо́гаду (спо́мину) про це

    при одно́й мы́сли об э́том — від само́ї ду́мки про це

    при э́тих слова́х он поклони́лся — сказа́вши це, він вклони́вся

    при зву́ке его́ го́лоса все огляну́лись — почу́вши його́ го́лос, усі́ огляну́лися (озирну́лися)

    я присоединю́сь к вам при пе́рвом ва́шем зо́ве — я приєдна́юся до вас на пе́рший ваш за́клик

    7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

    при исполне́нии служе́бных обя́занностей — під час викона́ння (вико́нування) службо́вих обо́в'язків

    при подписа́нии догово́ра — під час підписа́ння до́говору и догово́ру

    при пе́рвом появле́нии чего́ — ті́льки (як ті́льки) з'я́виться (в настоящем: з'явля́ється; в прошлом: з'яви́лося) що

    при жи́зни — за життя́

    при слу́чае — при наго́ді

    8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

    при Пари́жской комму́не — за Пари́зької кому́ни, під час Пари́зької кому́ни

    при Петре́ Пе́рвом — за Петра́ Пе́ршого

    9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

    при по́мощи чего́ — за допомо́ги (з допомо́гою) чого́

    10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)

    при всех мои́х уси́лиях я не могу́ убеди́ть его́ — по́при всі мої зуси́лля я не мо́жу перекона́ти його́

    при всём том — при всьо́му то́му

    Русско-украинский словарь > при

  • 120 умолчание

    1) ( действие) замовка́ння; змовка́ння; мовча́ння, умо́вча́ння; замо́вчання; замо́вчування
    2) лит. умо́вча́ння

    фигу́ра \умолчание ния — фігу́ра умо́вча́ння

    Русско-украинский словарь > умолчание

См. также в других словарях:

  • УМО — учебно методическое объединение Словарь: С. Фадеев. Словарь сокращений современного русского языка. С. Пб.: Политехника, 1997. 527 с. УМО учебно методический отдел УМО уровень мертвого объёма водохранилища …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • УМО ИБ — УМО УМО ИБ Учебно методическое объединение высших учебных заведений России по образованию в области информационной безопасности http://isedu.ru/​ образование и наука, РФ …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • умо.. — умо... первая часть сложных слов, пишется слитно …   Слитно. Раздельно. Через дефис.

  • УМО АМ — Учебно методическое объединение по автоматизированному машиностроению …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • УМО НГО — УМО Учебно методическое объединение высших учебных заведений Российской Федерации по нефтегазовому образованию http://www.gubkin.ru/​links/​umongo/​index.php образование и наука, организация, РФ, энерг …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • УМО по ППО — Учебно методическое объединение по профессионально педагогическому образованию Учебно методическое объединение высших и средних учебных заведений Российской Федерации по профессионально педагогическому образованию образование и наука, организация …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • УМО АРК — Учебно методическое объединение высших учебных заведений Российской Федерации по образованию в области авиации, ракетостроения и космоса авиа, косм., образование и наука, организация, РФ Источник: http://www.cybersecurity.ru/prognoz/11321.html …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • умо́лкнуть — ну, нешь; прош. умолк и умолкнул, умолкла, ло; прич. прош. умолкший и умолкнувший; сов. (несов. умолкать и молкнуть). 1. Перестать издавать звуки, прекратить разговор, крик, пение и т. п.; замолкнуть, смолкнуть. [Софья] умолкла и проворно вышла… …   Малый академический словарь

  • умо́ра — ы, ж. 1. устар. Крайнее утомление, изнеможение. Стало казаться им, будто лес опустел, птицы перевелись и незачем ноги морить, и вся охота не стоит уморы. М. Пришвин, Крутоярский зверь. 2. в знач. сказ. прост. Смешно, уморительно. Да ведь это… …   Малый академический словарь

  • УМО — уровень мёртвого объёма учебно методическое объединение учебно механическое объединение …   Словарь сокращений русского языка

  • Л’Умо — Коммуна Л Умо L Houmeau Страна ФранцияФранция …   Википедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»