Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

уменье

  • 1 именно

    саме, іменно, власне, як-раз, (точно) (пров.) стеменно. [Вона ніяк у світі не могла докладно второпати, чого саме він сердиться (Крим.). Не спортеся, не спортеся, воно було іменно так (Звин.). У такому власне стані блукав я одної днини (Коцюб.). В цього чоловіка стеменно є той хист до жартів (Н.-Лев.)]. Он -но о вас говорил мне - він саме про вас говорив мені. А что -но? - а що саме? Что -но надо взять? - що саме треба взяти? Он кажется созданным -но для этого - він здається саме на це (для цього) створеним. -но тогда, такой - саме тоді, саме такий. Так -но - саме так, отак, отак-о, таки-так. [Саме так було, як я оце кажу (Сл. Гр.) Отак було і з Костем (Крим.). Колись, у далеку старовину, таки так і було (Єфр.)]. -но так, вот -но - саме так, атож. [Коло землі працюєте, хазяйнуєте? - Атож. По батькові взяв землю (Крим.)]. Вот -но что нужно - ось саме що треба. А -но, -но же - а саме. Для этого требуются три вещи, а -но: уменье, терпенье и деньги - для цього (на це) потрібні три речі, а саме: уміння, терпіння та гроші.
    * * *
    част.
    са́ме; ( как раз) якра́з; ( собственно) вла́сне, власти́во

    а \именно но — в знач. союза а са́ме, як-от

    [вот] \именно но — (да, действительно) са́ме так; ато́ж

    Русско-украинский словарь > именно

  • 2 искусство

    1) (абстр.) а) (искусность) умілість, майстерність, дотепність, (практикованность) вправність (-ности). [Сьогодні я співав їм про Офір, Сідон і Тір, про їх майстерність, мудрість, про скарби їх (Л. Укр.)]. Проявил большое -ство - появив велику вправність; б) (мастерство, умение) майстерство, майстерність (-ности), штука, хист (-ту), дотеп (-ту), мудрація. [Щоб показати своє артистичне майстерство, Гануш розпочав веселу шумну п'єсу (Н.-Лев.). Хоч десять раз пересідайте, немає хисту,- от і все (Гліб.). А ми втнемо рукавця і нові, хіба мудрація велика? (Гліб.)]. -ство компилирования - майстерність компіляції, компіляційний хист. Небольшого -ства надо… - не великого дотепу (хисту) треба. Не велико -ство - не штука, не велика штука, мудрація не велика. -ство рук - вправність (спритність) рук. Являть -ство (изощряться перед кем) - братися на штуки. По всем правилам -ства - за всіма правилами (приписами) мистецтва (мистецької науки, умілости, майстерности), додержуючи всіх законів (наказів) доброго мистецтва. Употребить всё своё -ство - вжити всієї своєї майстерности (умілости), вжити всього свого хисту;
    2) (художество) мистецтво, умілість (-лости), артизм (-му), хист (-ту), (гал.) штука. [Артист… на старості згадав своє мистецтво славне (М. Рильськ.). Вони й на-правду дуже освічені парубки, люблять науку, мистецтво, поезію, музику (Крим.). Були тільки пародією драматичної вмілости, могли тільки вбивати цю саму вмілість (Грінч.). Кожний артизм в поважне діло, коли хто має до його хист і талант (Н.-Лев.). Багато ще треба роботи над пам'ятниками хисту і літератури єгипетської (Л. Укр.). Поет танцює і рида: се зоветься штука (Франко)]. Академия -ств - академія мистецтв. Диллетант в -стве - дилетант у мистецтві. -ство живописи, музыки - малярське, музичне мистецтво. Знаток -ства - знавець мистецтва. Изобразительные -ства - образотворчі мистецтва. Изящные -ства - красні мистецтва. Мир -ства - мистецький світ. Музей -ства - музей мистецтва. Область -ства - царина (сфера) мистецтва. Овладеть своим -ством - опанувати своє мистецтво. Памятники -ства - пам'ятки мистецтва. Поклонник, покровитель -ства - прихильник, протектор (патрон) мистецтва. Произведение -ства - мистецький твір. Свободное -ство - вільне мистецтво;
    3) (прикладное знание, наука) наука, штука, умілість (-лости). [Писати книги було (за давніх часів) не аби-якою вмілістю (Єфр.)]. Артиллерийское -ство - артилерійська (гарматна) наука. Военное -ство - військова умілість, (дело) справа. Книжное -ство - (уменье писать книги) письмацтво, письменство; (книжная техника) книжкове мистецтво. -ство плавания - наука плавби. Поварское -ство - кухарство, кулінарство. Портняжеское -ство - кравецька штука. Типографское -ство - друкарська умілість.
    * * *
    1) мисте́цтво; диал. шту́ка

    вое́нное \искусство во — воє́нне мисте́цтво; ( военное дело) військо́ва спра́ва

    \искусство во для (ра́ди) \искусство ва — мисте́цтво для (зара́ди) мисте́цтва; шту́ка для (зара́ди) шту́ки

    по́варское \искусство во — см. поварской

    произведе́ния \искусство ва — тво́ри мисте́цтва, мисте́цькі тво́ри

    типогра́фское \искусство во — друка́рська спра́ва

    из любви́ к \искусство ву — шутл. з любо́ві до спра́ви; ( бескорыстно) безкори́сливо

    2) ( мастерство) майсте́рність, -ності, умі́лість, -лості, мисте́цтво; ( умение) умі́ння, впра́вність; мудра́ція; майсте́рство

    владе́ть \искусство вом шитья́ — володі́ти мисте́цтвом шиття́

    \искусство во руково́дства — мисте́цтво керівни́цтва

    Русско-украинский словарь > искусство

  • 3 мудрость

    1) (премудрость) мудрість (-рости). [І направив я свого духа на те, щоб спізнати, що се таке мудрість і що таке безумність та дурнота (Еккл.)];
    2) (искусство, уменье; хитрость, замысловатость) мудрість, мудрощі (-щів и -щей), (фамил.) мудрація. [О, мудрощі поганські! Які-ж глибокі! наче брід в посуху (Л. Укр.)]. Тут нет никакой -сти - тут немає ніяких мудрощів (ніякої мудрації). Невелика -рость - невелика мудрість (мудрація), - кі мудрощі. [Ну, невелика мудрація вивчитись варити борщ (Н.-Лев.)]. Исполнить -сти кого - надхнути мудрістю кого, дати мудрости дізнати кому. Зуб -сти - зуб мудрости.
    * * *
    му́дрість, -рості, му́дрощі, -щів

    зуб му́дрости — анат. зуб му́дрості

    Русско-украинский словарь > мудрость

  • 4 сноровка

    впра́вність, -ності; ( уменье) умі́лість, -лості; ( ловкость) спри́тність; ( смётка) кмітли́вість, -вості; ( способ) спо́сіб, -собу

    вы́работать \сноровка ку — набу́ти впра́вності

    у ка́ждого своя́ \сноровка ка — ко́жний (ко́жен) ма́є свій хист

    Русско-украинский словарь > сноровка

См. также в других словарях:

  • уменье находить выход в затруднительных обстоятель — сущ., кол во синонимов: 4 • изворотистость (17) • изворотливость (28) • ловкость …   Словарь синонимов

  • терпенье дает уменье — Ср. Сосед, что за причина эта? Деревья так и я ломать могу, А не согнул ни одного в дугу. Скажи, в чем есть тут главное уменье? В том, отвечал сосед, Чего в тебе, кум, вовсе нет: В терпенье. Крылов. Трудолюбивый Медведь. Ср. Nicht Kunst und… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона

  • Искусство - половина святости. Уменье - половина спасенья. — Искусство половина святости. Уменье половина спасенья. См. ИЗУВЕРСТВО ХАНЖЕСТВО …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • У всякого свое уменье, свое прегрешенье. — У всякого свое уменье, свое прегрешенье. См. СВОЕОБЫЧИЕ …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Терпенье дает уменье. — Терпи горе неделю, а царствуй год. Терпенье дает уменье. См. ТЕРПЕНИЕ НАДЕЖДА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Не работа дорога, уменье. — Не силою дерутся, уменьем. Не работа дорога, уменье. См. УЧЕНЬЕ НАУКА …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • Терпенье дает уменье — Терпѣнье даетъ умѣнье. Ср. Сосѣдъ, что за причина эта? Деревья таки я ломать могу, А не согнулъ ни одного въ дугу. Скажи, въ чемъ есть тутъ главное умѣнье? Въ томъ, отвѣчалъ сосѣдъ, Чего въ тебѣ, кумъ, вовсе нѣтъ:          Въ терпѣнъѣ. Крыловъ.… …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Будет именье, будет и уменье. — см. С богатством ум приходит …   В.И. Даль. Пословицы русского народа

  • приобретавший уменье — …   Словарь синонимов

  • НАЛОВКА — уменье, сноровка …   Казачий словарь-справочник

  • Такт — уменье держать себя с достоинством и выдержкой …   Популярный политический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»