укоротить

сов. от укорачивать

сов. от укорачивать

см. укорачивать

життя, живоття. [Життя і смерть. Нові форми життя. Ми не все знаємо про Шевченкове життя на засланні. Чи для того-ж нам бог дав живоття? (Неч.-Лев.)]. Специальнее: (время жизни) - вік (ум. вічок, р. -чку), (время или образ -ни) - життя, живот, жизність, житів'я, прожиток, буття, (образ -ни) побут, життя-буття, (вульг.) живуха, житка, жилба. [Ох, боже, боже, трошки того віку, а як його важко прожити! (Коцюб.). Та й вічок довгий, пробуток добрий. Це все діялося ще за батькового живота. Ти, моя ненько, любила мене за своєї жизности (Неч.-Лев.). За всенький час мого житів'я я велику силу вчинив того, що люди звуть неморальністю (Крим.). Тихий, спокійний прожиток (Франко). Оттака-то мені вдома живуха: годинки просвітлої не маю! Чи ти на його житку заздриш? Добра жилба, коли сварки нема (Ном.)]; (пребывание, бытность где) життя, побут, перебування, пробування. [Прочитайте про Шевченкове перебування в засланні. Підчас нашого побуту в Москві]. В -ни - за життя, в житті, за живота, на віку, живши. [Перший раз за мого життя (живота) чую, що я щасливий (Неч.-Лев.)]. Никогда в -зни - зроду-(з)віку. [Я зроду-звіку не оженюся (Неч.-Лев.)]. Всю жизнь - покіль віку, до віку. [Гуляла-б у батька, гуляла-б до віку дівчиною молодою]. До конца -ни - до віку, довічно, до віку і до суду, до смерти-віку, до живота. [Йому три дні до віку зосталося]. Длящийся до конца -ни (пожизненный) - доживотній. При -ни - за життя, за живоття, за живота, заживо. [Ще за життя покійного о. Гервасія (Свидн.). Ще за живоття батькового (Грінч.). Я вам за живота добро своє оддаю (Самійл.)]. В продолжение всей -ни - через увесь час життя, протягом цілого життя, увесь вік, усе життя. Жизнь земная - сей світ, життя сьогосвітнє. Ж. загробная - тогосвітнє життя, той світ, майбутнє життя, майбутній вік. Ж. райская - раювання. Ж. довольная, спокойная - життя безпечне, спокійне, супокійний прожиток. Ж. будничная - буденне життя (житів'я), щоденщина, буденщина. Ж. современная - сучасність (р. -ности), сучасне життя, (нынешняя ж.) - сьогочасне життя. Ж. семейная идёт согласно, хорошо - в сім'ї гарно ведеться. Ж. долговременная - вік довгий. Ж. счастливая, радостная - уквітчаний, заквітчаний вік. [Оттакий, панієчко, наш заквітчаний вік (Г. Барв.)]. Ж. безрадостная - безпросвітнє життя. Ж. тяжёлая - бідування. [Бідування єднає людей (Конис.)]. Ж. супружеская - життя (пожиття) подружнє, шлюбне. Ж. совместная - життя (пожиття) спільне. Ж. барская - панування. Ж. бродячая - волочаще (волоцюжне) життя. Ж. холостяка, бобыля - бурлакування. Ж. дорогая, дешёвая - прожиток дорогий, дешевий. [Колись прожиток був дешевий]. Уклад, строй -ни - лад. [Москалі не мали права по своєму, по московському переробляти український лад (Грінч.)]. Радости -ни - життьові розкоші. Вызвать к -ни - сплодити. [Трудно думи разом сплодити (Руд.)]. Загубить, испортить жизнь - зав'язати світ, зав'язати вік. [Зав'язала собі світ за тим ледащом (Коцюб.). Молодая дівчинонька козаку світ зав'язала. Що вже тобі, дитя моє, зав'язаний світ]. Лишать, лишить -ни кого, себя - страчувати, стратити кого, себе; збавляти, збавити (позбавляти, позбавити) віку, життя кому, собі, укоротити віку кому, собі, зганяти, зігнати зо світу кого, одібрати життя кому, собі, заподіювати, заподіяти смерть кому, собі. Заплатить, пожертвовать, поплатиться -нью за что - наложити головою, душею за що, душі позбутися за що. Портить жизнь кому - заїдати вік чий. Укоротить жизнь кому - умалити віку кому. [Лихая дружина мені віку вмалила]. Жизнь провести - вік звікувати. Проводить в жизнь - переводити в життя. Быть проведену в жизнь - перейти в життя. Проводить, коротать, скоротать всю жизнь где, с кем - вік вікувати, звікувати. [У неволі вік вікує і безщасна і смутна (Грінч.). Сором в пітьмі духа вік ізвікувати]. Борьба не на жизнь, а на смерть - боротьба до загину, -ба смертельна. [Боротьба у їх смертельна почалася серед ночи (Грінч.)]. Жизнь прожить - не поле перейти - вік прожити - не дощову годину пересидіти; вік ізвікувати - не пальцем перекивати; на віку, як на довгій ниві - всього побачиш.

* * *

обрезать, обрезать обкра[о]ювати, обкроїти. [Обкроїв кружальце на денце];

2) укоротить, -зать меньшую часть чего - надрізувати, надрізати, урізувати, урізати, зрізувати, зрізати, обкра[о]ювати, обкравати, окраяти, обтинати, об(і)тяти; (шутл.) обчикрижувати, обчикрижити, обч[щ]икувати, обч[щ]икати. [Урізав вовкові хвіст. Надрізав ціпка, бо довгий. Рукава трохи обчикрижу (Глібів). Обчикала каптанок: став на кішку великий, на собаку малий]. -ать волосы, перья - обтинати, об(і)тяти. [Обтинають крильця пташечкам. Коли-б хто міг ті кучері обтяти (Л. Укр.)]. -ать мелкие ветви и листья с ветвей - обчухрувати, чухрати, обчухрати, обчимхувати, обчимхати, обчемсати; чустрити, обчустрити. [Обчухрав липку. Обчимхує гілляку. Обчустрює мітлу]. -ать побочные побеги и листья на трав. раст. - пасинкувати, обпасинкувати. [Тютюн треба пасинкувати і сонячники]. -вать концы ботвы арбузной, чтобы разрасталась в ширину - валашати. -зать руку, палец - урізати руку, палець, пальця. [Сього пальця вріж - болить і того вріж - болить];

3) (о рел. обряде) обрізувати, обрізати. Обрезанный -

1) урізаний, зрізаний, надрізаний; окраяний, обітятий; (шутл.) обчикрижений, обч[щ]иканий; (о деревьях) обчухраний, обчимханий, обчемсаний, обчустраний; (о руке, пальце) урізаний;

2) обрізаний.

* * *

см. обрезать

и Отрезать отрезать

1) (что-л. совсем) відрізувати и відрізати, відрізати, відтинати, відтяти що від чого, (часть чего-л., укоротить) урізувати и урізати, урізати, утинати, утяти, (откроить, отхватить) відкраювати, відкраяти, украювати, украяти, відбатовувати, відбатувати, (отстричь) відчикрижувати, відчикрижити, учикрижувати, учикрижити, (о многих) повідрізувати и повідрізати, поврізувати и поврізати, повідтинати и т. д. -зать руку, ногу, палец - відрізати, відтяти руку, ногу, палець (и пальця), пучку. [Так і відбатував стругом пучку]. -зать руки и ноги - повідрізати, повідтинати и пообрізати, пообтинати руки і ноги кому. [Урізав вовкові хвоста. Крил не втинай сизокрилій голубці, хай вона вільно літа (Л. Укр.). Я вкраяв-би свого живого серця (Куліш). Не тримай з панами спілки, бо як твоє довше, то утнуть, а як коротше, то натягнуть (Франко)]. -зать ветку - відтяти и відітнути гіл(ь)ку. Семь раз примерь, а раз -режь - десять разів мір, а раз утни. Как ножом -зало - як різцем відрізало. -зать полотна на рубаху - відрізати, відкраяти полотна на сорочку, відрізати, відкраяти сорочку. -зать хлеба, кусок хлеба - урізати (украяти, укроїти) хліба, відрізати (відкраяти, відкроїти, відбатувати) шматок (кусень) хліба. [Мало не півхліба відбатував. Повідбатовували по шматку хліба];

2) (резко ответить кому) відрізати, відрубати, відтяти кому. Отрезанный - відрізаний, відтятий, відкраяний и т. д. -ный ломоть к хлебу не пристаёт - відрізаної скиби до хліба не притулиш.

* * *

см. отрезать

збавити, зменшити трохи. -вить спеси кому - збити трохи пихи кому. Поубавлять (всем) - позбавляти, позменшати (всім).

* * *

1) ( уменьшить) [тро́хи] зме́ншити

2) ( укоротить) [тро́хи] вкороти́ти