Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

уже+не

  • 101 болезненный

    1) слабовитий, х(в)оробливий, хоровитий, кволий, недужий, недужний, нездужалий, боліс[з]ний, хирий, хирний, хирявий, безздоровний, слабовікий, нездоровкуватий;
    2) (свойственный болезни, относ. к. б.) боліс[з]ний, болючий, х(в)оробливий. [Болізна ненависть, болісна жадоба, хоробливий стан, хоробливий симптом, хоробливе замилування];
    3) (причиняющий боль, мучительный, больной, печальный, прискорбный) болючий, болісний, болізний. [Уже й не знаю, як вам і розказувати про своє лихо, бо таке воно болюче, що й казати важко (Грінч.). Болісний усміх].
    * * *
    1) ( подверженный заболеваниям) хворобли́вий, хворови́тий, слабови́тий, хире́нний, хи́рий, хи́рний, хирля́вий, хирня́вий
    2) перен. хворобли́вий
    3) (причиняющий боль; вызываемый болью) бо́лісний, болю́чий

    Русско-украинский словарь > болезненный

  • 102 браться

    1) братися. [Береться за голову];
    2) (б. за что, за какое-либо дело) братися чого (до чого), заходжуватися, забиратися до чого, братися до роботи, підійматися чого, ставати до чого. [Наш хлопчик уже й граматки береться. Їх треба провчити… тільки не так трохи треба захожуватися (Грінч.). Забираємося ми з сином до роботи. Удавали з себе фаховців, майстрів, і підіймалися заводити в панських пущах лісові промисли (Ор. Левицьк.). Не ставай до цього діла, бо недотепний зробити]. Берущийся за что-либо - беручкий. Быстро за всё берущийся - скорохват;
    3) (б. поспешно) прихвачуватися. [Прихвачуйтесь усі, то швидче зробимо];
    4) (б. за руки) забиратися за руки. [Дівчата забираються за руки та й крутяться круг теї верби];
    5) (= происходить) братися. [Звідки беруться ті великі багатства?];
    6) (б. не за своё дело) шитися не в своє діло.
    * * *
    1) бра́тися; (приниматься за что-л.) заходитися, захо́джуватися, приклада́тися
    2) страд. бра́тися; збиратися; здобува́тися; забира́тися; бра́тися, дола́тися

    Русско-украинский словарь > браться

  • 103 бремя

    1) вага, вагота, тягар (р. -ра), тягота, ноша (р. -ші), вантаж. [Несемо свій тягар. Визволитися з-під ваготи, що лежала (тяжіла) на нас. Гріхів на мені й так багато; велика ноша їх, важка вона (Конис.)];
    2) тяж. [Уже його жінка зайшла в тяж = забеременела]. Разрешиться от -ени - оброди(ни)тися, розродинитися, злегчитися, спорожнитися, розсипатися;
    3) лежать -енем на ком - тяжі[и]ти, ваготіти на кому.
    * * *
    1) вага́, тяга́р, -я, вагота́, тягота́, но́ша
    2) перен. тяга́р

    Русско-украинский словарь > бремя

  • 104 бык

    неклад. самец коровы) бугай, стадник. Бычёк - бичок. Бычище - бугаяка, бугаїсько; (глаг.) бугаювати, (прил.) бугайкуватий (похожий на быка). [Бугайкуватий віл]. Годовалый бычёк - назимок, бузимок, річняк, літошник, наросток. Молодой кладеный бык - бик; (не молодой) - віл. [Міняй бики на воли, аби дома не були];
    2) (водяной бык, зоол., птица) бугай;
    3) бик, стовп, підпора. [Уже поставлено бики для мосту].
    * * *
    бик, -а; ( производитель) бугай, -гая́

    Русско-украинский словарь > бык

  • 105 вертопрах

    жевжик, крутик, вітрогон, вертипорох, легкодум, легковага (общ.), (насм.) придзиґльований, -нець, мартопляс (Котл.), вертихвіст, шелихвіст, крутихвіст; (соблазнитель) халахур. [Між дівоцтвом і жінками в'ються жевжики міські (Грінч.). З десяток халахурів уже й швендяють по вулиці, дожидають збору дівчат (Квітка)].
    * * *
    вітрого́н, верти́хвіст, -хвоста, шели́хвіст, шалапу́т; диал. вертипо́рох

    Русско-украинский словарь > вертопрах

  • 106 взъедаться

    взъесться уїдатися, уїстися на кого, в кого, завзятися, напомогтися, напосістися на кого. В. друг на друга - заїдатися (між собою), заїстися. [Уже він на кого в'їсться, тому добра не буде (Крим.). Як напомоглися - тричі вигонили на тижні. Заїлися один на одного, як пси на перелазі].
    * * *
    несов.; сов. - взъ`есться
    уїда́тися, уї́стися; напосіда́тися, напосі́стися, сов. завзя́тися, заповзя́тися; ( напускаться) напуска́тися, напусти́тися

    Русско-украинский словарь > взъедаться

  • 107 волочиться

    1) волочитися, волі[о]ктися, тягтися, хвостатися. [Спідниця довга, аж тягнеться];
    2) (таскаться) тягатися. [Тягається десь уже другий рік. Не переставала тягатися з кавалерами до сивої коси (Неч.-Лев.)]. Срв. Волокитствовать.
    * * *
    1) ( тащиться по земле) волочи́тися, волокти́ся; ( тянуться) тягти́ся, тягну́тися, тяга́тися, тараба́нитися, диал. тарга́нитися
    2) ( ухаживать) лиця́тися, залиця́тися (до кого), волочи́тися (за ким), упада́ти (коло кого, за ким)
    3) техн. волочи́тися

    Русско-украинский словарь > волочиться

  • 108 восходить

    и всходить взойти
    1) на что (вверх) - сходити (зіходити), зіхожати, сов. зійти, (о многих - посходити), виходити, вийти, братися. [Зійду на гору. Насилу вийшов на гору. Вийду на шпильочок. Чую, як щось береться по сходах (Кул.)]; (с трудом передвигая ноги, вскарабкаться) видибати, вибитися (на гору, на високість). В-ить на корабль - вступити на корабель;
    2) (о светилах небесных) сходити (зіходити), зійти, уставати, устати, ви(й)нятися. [Сонце сходить. Зоря зійшла. Скоро сонечко вийметься (М. Вовч.)]. Солнце уже высоко взошло - сонце вже геть підійшло (Звиног.), геть підбилося (М. Вовч.);
    3) см. Возноситься, Подыматься. Дым волнами восходит - дим хвилює;
    4) (о посевах) сходити (зіходити), схожати, сов. зійти, (о многом) посходити, повисходжувати, повисходювати. [Ярина сходить. Пшениця зійшла. Посходив часник. Повисходює з землі геть-усе (Звиног.)];
    5) (о тесте) сходити (зіходити), сов. зійти, висходитися. [Паляниця висходилася].
    * * *
    1) (подниматься вверх; возноситься) схо́дити, зіхо́дити, вихо́дити, підійма́тися, підніма́тися
    2) ( о светилах) схо́дити, зіхо́дити, підійма́тися, підніма́тися
    3) ( к чему - иметь своим началом) вести́ похо́дження (від чо́го), бра́ти [свій] поча́ток, бра́ти [свої] поча́тки (в чо́му), ма́ти вихідни́м пу́нктом (що), сяга́ти (чого́); ( происходить) похо́дити (від чо́го)

    Русско-украинский словарь > восходить

  • 109 вот

    от, он, ось, ото, оце, ож. [От тобі й гроші. Та он вони. Ото (оце) диво! Ож піди та подивись]. Вот же - ото-ж. А вот же! - ба! [А не зробиш цього? Ба зроблю!] Да вот, да вот же (= да даже) - ба. [Ба навіть і тепер почуваю такий саме біль. Хоч він собі і сирота, та ба і отцівський син не буде такий (Квітка)]. Вот что - ось що. Как вот, как вот уже - аж, аж ось, аж от. [Лечу, дивлюся, аж світає (Шевч.). Аж ось настає голод]. А вот же - так же-ж, от же-ж. [От же-ж не дам]. Вот уж - аж ось. [Аж ось коли. Аж ось куди]. Вот так - ото. [Ото ротата! - на все село]. Вот ещё! ну вот ещё! - ото! ат! ет! [Проти ночи не поминай його. - Ат! вигадки! Ото - чи не вважатиму, що там плеще якийсь блазень-дітвак (Крим.). Ет, ще вигадав їхати: і пішки дійдемо]. Вот как! - овва! ось як! он як! [Овва! чи не багато береш на себе? Он як наші пішли вгору!] Вот и всё - та і вже, та й по всьому. [Не хочу цього робити, та і вже]. Вот то-то и есть - а то-ж-то, отож-то й воно. [Ми не тою дорогою поїхали. - А то-ж-то, що не тою]. Вот как будто - от-би то. [От-би то й полегшало трохи вчора, а сьогодні знов гірше]. Вот потому, поэтому - ото-ж, тим-то. Вот-вот - ось-ось, от-от, затого, далі-далі, туй-туй, туж-туж, як-не, не видко як, тільки не видно. [Пика гладка, як не лусне. Швидче з обідом, бо батько не видно як приїдуть]. Вот именно - атож. Вот и всё - та й годі, та й квит. Вот где, вот здесь - онде, осьде, осьденьки, осьдечки, аж онде, аж осьде, отут, отутеньки, отутечки. Вот-там - отам, онтам, о(н)таменьки, о(н)тамечки. Вот-сюда - осюди. Вот-куда - онкуди. Вот-туда - отуди. Вот-теперь - отепер, отепереньки. Вот-когда - аж ось [от] коли. Вот-тогда - отоді. Вот каким, вот таким образом, вот так то - ось-як, ось- так, оттак, такеньки, отакеньки, отакечки, так-таки. Вот какой - оттакий, отакий. Вот этот - отцей, оцей. Вот это - оце, (отсе), осе, ото, отож. [Ото-ж тая дівчинонька]. Вот тот - оттой, отой, той-то. Вот те и на! вот так история! - от тобі й маєш! От так штука! Оттака ловись!
    * * *
    от, ось; осьде; (при подведении итога вышеизложенного; при указании на кого-л.) оце́, ото́, о́тже; ( вон) он

    Русско-украинский словарь > вот

  • 110 втравливаться

    вимуштровуватися, завчатися; впускатися в що. [Уже впустився в злодійство].
    * * *
    несов.; сов. - втравиться
    1) вимуштро́вуватися, ви́муштруватися
    2) утя́гуватися и утяга́тися, утягну́тися и утягти́ся

    Русско-украинский словарь > втравливаться

  • 111 втягиваться

    втянуться
    1) всмоктуватися, всмоктатися;
    2) -ться во что - втягатися, втягтися, впускатися, впуститися. [Биттям злодія не направиш, як він уже впуститься та звикне].
    * * *
    несов.; сов. - втян`уться
    1) утя́гуватися и утягатися, утягну́тися и утягти́ся; ( от похудания) усмо́ктуватися, усмокта́тися
    2) страд. несов. утя́гуватися, утяга́тися; усмоктуватися; утя́гуватися, утяга́тися, затяга́тися, затя́гуватися; залуча́тися

    Русско-украинский словарь > втягиваться

  • 112 вынашиваться

    выноситься виносюватися, виноситися, поноситися. [Давній це кожух, зовсім уже виносився (поносився), не гріє].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыноситься
    вино́шуватися, ви́носитися; зно́шуватися, зноси́тися

    Русско-украинский словарь > вынашиваться

  • 113 выпуск

    1) випуск. [У нашій школі це вже третій випуск. Уже надруковано перший випуск історії];
    2) випускання. [Випускання пари з казана];
    3) см. Выпущение;
    4) випуск, випуст. На выпуск - на випуск, на випуст, на випустку, унапуски. [Штани на випуст];
    5) см. Выгон;
    6) (архит.) виступ.
    * * *
    ви́пуск, -у, випуска́ння

    Русско-украинский словарь > выпуск

  • 114 выходить

    I. выйти, вытти, выдти
    1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;
    2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;
    3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];
    4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;
    5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;
    6) хим. - добуватися, видаватися.
    II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].
    * * *
    I выход`ить
    несов.; сов. - в`ыйти
    вихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дити

    выходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го

    выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися

    выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища

    выходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися

    II в`ыходить

    Русско-украинский словарь > выходить

  • 115 голос

    голос, (редко) глас; ум. - голосок, голосочок, голосонько. [Співав-би, так уже гласу не маю]. Говорить грубым, низким голосом - товсто говорити (гукати). Высоким, тонким голосом - тонко, тоненько. Сиплый голос - хрипливий матовий голос. Вполголоса - півголосом. Во весь голос - на повен голос, на цілий свій голос, (вульг.) на весь рот. Не своим голосом - не своїм гласом, не своїм голосом. Сладеньким голоском - солоденько. Подавать, подать голос - озиватися, озватися, датися чути. Понижать голос - притишувати голос. Возвысить, повысить голос - підняти голос. Сила голоса - сила голосу, гук. [Гукнув скільки в його стало гуку (Мирн.)]. Голос, словно из бочки - голос як із барила. Таким голосом - на такий голос. Голоса недостаёт у кого - голосу не стає кому, голосу (гласу) не відтягне хто. Терять (потерять) голос, спадать с голоса - тратити (стратити) голос, спадати (спасти) з голосу. Обладать сильным голосом - (народн.) гортань добру мати. В один голос - устами одними, одноголосно. Глас народа - глас божий - голос людський - голос божий. Голос совести - голос сумління (совісти). Голос уважаемых критиков - голос поважних критиків. Совещательный голос - дорадчий голос. Решающий голос - вирішальний, ухвальний голос. Избирательный голос - виборчий голос. Иметь право голоса - мати право на голос. Подавать голос за кого-л. - подавати голос за [на] кого, голосувати за [на] кого, віддавати голос кому. Подача голосов - голосування. Всеобщая, прямая, равная, тайная подача голосов - вселюдне, безпосереднє, рівне, потайне (таємне) голосування. Избрать кого-л. подачей голосов - обібрати голосуванням, зголосувати кого. [Зголосували його на старшину]. Взять голос - забрати голос. Большинство голосов - більшість голосів, перевага голосів. По большинству голосов - більшістю (перевагою) голосів. Меньшинство голосов - меншість голосів.
    * * *
    го́лос, -у

    быть в го́лосе — бу́ти в го́лосі

    во весь \голос — на весь (на по́вний, на по́вен) го́лос

    Русско-украинский словарь > голос

  • 116 готовить

    готувати (я готую), готовити, заготовляти, виготовляти; лагодити, ладнувати, ладнати, лаштувати; рихтувати, риштувати, споряджати, строїти (снаряжать); їсти варити, куховарити, кухторитися (стряпать); способити кого до чого (готовить, приспособлять кого к чему-л). [Готувати, лагодити, ладнати, лаштувати - воза, обід, вечерю, весілля. Риштувати, рихтувати - вози в дорогу, гармати до бою. Строїти коня у дорогу. На нас уже лагодив лихо (Потеб.). Мене рихтували в москалі, а я утік. Способили своїх юнаків до козакування (Кул.)].
    * * *
    готува́ти, гото́вити; (собирать в дорогу, для еды) ла́годити, лаштува́ти, ладна́ти, ла́дити, рихтува́ти

    Русско-украинский словарь > готовить

  • 117 грамота

    1) грамота, письмо. Учиться грамоте - учитися письма, грамоти. Приступать к грамоте - братися грамоти. [Уже воно й грамоти бралося];
    2) грамота. [У руках царська грамота]. Конституционная грамота - грамота конституційна. Г. охранная - лист охоронний, обережний. Г. дарственная, жалованная - лист дарчий, надавчий. Г. освободительная - визволенний лист. Г. верительная - вірчий лист.
    * * *
    гра́мота; ( умение читать и писать) письмо́, письме́нство

    Русско-украинский словарь > грамота

  • 118 давно

    давно, (фамил.) ген-то. Не так давно - не вельми давно, не що-давно, недавно, недавнечко. Довольно давно - давненько, подавно. Очень давно, давно уже - віддавна, (сильнее) з давніх-давен; бознаколи (серд. казнаколи), давним-давно.
    * * *
    нареч.
    давно́

    \давно бы так — давно́ б так

    не так \давно — не ду́же (не ве́льми) давно́, нещода́вно и нещодавно́; неда́внечко

    Русско-украинский словарь > давно

  • 119 девяностый

    дев'ятдесятий, (реже) дев'яностий. [Уже я дев'ятдесятий год живу на світі].
    * * *
    дев'яно́стий

    Русско-украинский словарь > девяностый

  • 120 добро

    I. 1) добро, благо, гаразд. [За благо народу. Живуть собі люди у добрі та в гаразді]. Нет худа без добра - лихо не без добра. По добру, по здорову - щасливо, без лиха, доки живий і цілий. Идёт к добру - на добро (на добре) йдеться, на гаразд. Не будет добра - не буде добра (життя, пуття);
    2) (имущество) добро, добре, майно, худоба, (пожитки) збіжжя. Продав усе своє добро. Що, я не хазяїн на своєму доброму? Не збирай синові худоби, а збери йому розум. Все своє нерухоме майно одписав на школи].
    II. Добро, нар. - добре, гаразд. [Добре тому багатому! (Шевч.). Гаразд, що не бачили нас, а то лихо було-б]. Добро пожаловать - просимо до хати, до господи, будьте дорогими гостями. Добро бы - хоч-би-ж, коли-б уже, хай-би вже. [Хай-би вже хто путній казав, а то така негідь].
    * * *
    I сущ.
    добро; ( движимое имущество) майно́, диал. худо́ба; ( благополучие) гара́зд, -у
    II нареч. в знач. утверд. част., диал.
    гара́зд, до́бре

    \добро бы — (в знач. условного союза) [ще] хай (неха́й) би; ( хотя бы) [ще] хоч би; ( если бы) [ще] коли́ б

    Русско-украинский словарь > добро

Страницы

См. также в других словарях:

  • уже — (19) I. Нареч. При сказуемом и наречии времени указывает на совершение, выполнение какого л. действия: Уже бо бѣды его пасетъ птиць по дубію. 9. О Руская земле! Уже за шеломянемъ еси! 10. О Руская землѣ! уже за шеломянемъ еси. 12. Уже бо, братіе …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • УЖЕ — 1. УЖЕ. сравн. к прил. узкий и и нареч. узко. 2. УЖЕ. 1. нареч. употр. при сказуемом и нареч. времени и указывает на окончательное совершение, наступление, выполнение чего нибудь. «Туча уже обложила горизонт.» Гончаров. «Эта песня давно уже… …   Толковый словарь Ушакова

  • УЖЕ — 1. УЖЕ. сравн. к прил. узкий и и нареч. узко. 2. УЖЕ. 1. нареч. употр. при сказуемом и нареч. времени и указывает на окончательное совершение, наступление, выполнение чего нибудь. «Туча уже обложила горизонт.» Гончаров. «Эта песня давно уже… …   Толковый словарь Ушакова

  • УЖЕ — чего, сравн., нареч. узко. Дела похуже, и карман по уже. Эта тесьма шире вершка, а эта уже. | см. ужа. II. УЖЕ ужь нареч. времени при гл. или нареч. означает совершение, исполнение, окончанье дела, или поры и срока. ·стар. и церк. у (при, близко) …   Толковый словарь Даля

  • УЖЕ — чего, сравн., нареч. узко. Дела похуже, и карман по уже. Эта тесьма шире вершка, а эта уже. | см. ужа. II. УЖЕ ужь нареч. времени при гл. или нареч. означает совершение, исполнение, окончанье дела, или поры и срока. ·стар. и церк. у (при, близко) …   Толковый словарь Даля

  • уже́ли — ужели, ужель и ужли, частица (устар. к неужели) …   Русское словесное ударение

  • уже́ль — ужели, ужель и ужли, частица (устар. к неужели) …   Русское словесное ударение

  • УЖЕ — УЖЕ, нареч. Имеет место, сделано, осуществлено (в противоп. тому, что было ранее, до этого, а также в сопоставлении с чем н.). У. уехал. Он у. не маленький. Я прочитал эту книгу у. в детстве. Через год ты у. инженер. Пойдём обедать. Я у. Толковый …   Толковый словарь Ожегова

  • уже — уж, сделано, поуже, ранее, сейчас, еще Словарь русских синонимов. уже нареч, кол во синонимов: 7 • больше (39) • еще …   Словарь синонимов

  • уже —   уже/   Митя, ты уже не маленький …   Правописание трудных наречий

  • Уже — I нареч. качеств. обстоят.; = уж 1. Употребляется при указании на окончательное совершение, наступление, выполнение чего либо. 2. Употребляется при указании на смену места, времени, обстоятельств действия. II част.; = уж 1. Употребляется при… …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»