-
1 уже
-
2 уже
-
3 уже
użeприсл., част. -
4 уже
უკვე -
5 уже
ужо -
6 уже
endi, artıq -
7 вудіння
уже́ние -
8 удіння
уже́ние -
9 близько
I нар.бли́зко; ( невдалеке) вблизи́, побли́зости, ря́дом; перен. ко́ротко, те́сноII в значении сказуемогоду́же бли́зько — о́чень бли́зко (ко́ротко, те́сно); ( очень плотно) вплотну́ю
бли́зкоIII предл.уже́ бли́зько пі́вночі, по́лудня — (скоро, недалеко во времени) уже́ бли́зко к по́лночи, к по́лудню
(с род. п. - с пространственным значением) близ, вблизи́; (для обозначения близкого местоположения, пребывания) у; ( возле) подбли́зько мі́ста — вблизи́ го́рода, под го́родом
IV предл.бли́зько чого-не́будь — близ (вблизи́; по́дле; бли́зко) чего́-нибу́дь; побли́зости от чего́-нибу́дь
(с род. п., с временным значением и при числах) о́коло; бли́зко, близ -
10 невже
част.неужели; неужто, ужли; уже́ли, уже́ль; ( только в однословных репликах) да (с оттенком удивления, недоверия), ой ли ( с оттенком сомнения) -
11 фундаментальні і прикладні науки
ФУНДАМЕНТАЛЬНІ і ПРИКЛАДНІ НАУКИ - підрозділи наукових дисциплін, що є наслідком традиційного поділу наук за принципом їх цілеспрямованості, відношення до практики, розв'язання соціально-практичних проблем Ф. ункція фундаментальних наук полягає у пізнанні основних законів реальної дійсності, що розкривають сутність складних процесів і явищ, організацію базисних структур неживої, живої та мислячої природи; функція прикладних наук - у дослідженні на основі законів, отриманих фундаментальними науками, більш конкретних форм їхнього прояву і вирішенні проблем соціально-практичного характеру. Фундаментальні науки покликані пояснювати предметний світ, а прикладні, спираючись на їхні досягнення, результати, - відповідно перетворювати, змінювати і водночас оберігати його. Провідне місце у системі наук належить фундаментальним наукам, які у своєму розвитку випереджають, як правило, прикладні науки, охоплюючи передній край досліджень. їхні закони і методи відзначаються більш загальним характером, ніж прикладних - більш спеціальних, конкретних. Власне, уже сама назва фундаментальних наук свідчить про те, що їхні базові досягнення становлять надійну основу для проведення різноманітних прикладних досліджень І. з зазначеного видно, що ці науки органічно пов'язані між собою, перебувають у тісній взаємодії, яка має тенденцію до невпинного посилення. Фундаментальні науки, відіграючи разом із соціальною практикою вирішальну роль у визначенні основних напрямів розвитку прикладних досліджень, значною мірою сприяють їх прогресу. Прикладні науки, у свою чергу, справляють зворотний вплив на фундаментальні науки, оскільки їхні результати можуть бути реалізовані на практиці тільки через прикладні науки. Об'єктивним критерієм ефективності фундаментальних наук виступав не тільки значний успіх у досягненні базових знань про об'єктивний світ, а й реальна чи потенціальна можливість практичного застосування цих знань. У свою чергу, ефективність прикладних наук визначається як міра задоволення практичних потреб, соціального замовлення та здатність пояснити процеси та явища довколишнього світу. Здійснюваний поділ наук на фундаментальні і прикладні є загальноприйнятим і має принципово важливе значення, особливо у плані регулювання оптимального співвідношення їхнього розвитку. Нерідко він здійснюється за принципом "теоретичне - емліричне". Існує також внутрішній поділ наук на фундаментальні й прикладні галузі. Особливо складна ієрархічна структура співвідношення фундаментальних і прикладних галузей має місце у сучасній фізиці, де квантовій теорії та термодинаміці відводиться фундаментальна роль, тоді як їх застосування у дослідженні конкретних предметних галузей утворює ряд наукових дисциплін, що належать до т. зв. теоретичних прикладних наук - фізики металів, фізики напівпровідників та ін. У свою чергу, використання їх у вирішенні проблем практичного характеру породжує відповідно ряд галузей - металознавство, напівпровідникову технологію тощо, що складають уже суто практичні прикладні науки, безпосередній зв'язок яких із соціальною практикою реалізується через відповідні конкретні практичні розробки.О. МорозФілософський енциклопедичний словник > фундаментальні і прикладні науки
-
12 вже
тж. ужевже — давно long since, it is a long time since
вже не — no longer, no more
його вже немає — he is no more, he has gone ( помер)
-
13 вжиток
чuse, usageвиходити вже із вжитку — to get disused, to grow out of use, to fall into disuse
що вийшло вже із вжитку — out of use, disused, obsolete
-
14 переходити
= перейти1) ( переміщатися з одного місця в інше) to pass, to walk, to go; ( на іншу залізничну колію - про потяг) to shunt2) (на іншу сторону; через) to crossпереходити вбрід — to ford, to wade
3) ( міняти місце роботи) to change4) ( y наступний клас) to move up (to)5) ( починати) to start, to launchпереходити в наступ — to take/pass/ assume the offensive
6) ( перетворюватися) to turn ( into), to come (to); to develop ( into)7) (братися за інше, звертатися до іншого) to go over (to), to pass on (to); to switch over (to)8) ( ставати власністю іншого) to pass (to)переходити з рук у руки — to pass through many hands; to change hands many times
переходити у власність — to pass into the ownership, to carry over
переходити у казну — to forefault діал., to forfeit
9) ( приєднуватися до інших) to go over (to)10) ( про час)11) -
15 повестися
I док. див. поводитися II -
16 аґу
межд.1) агу́2) ау́3) вот, вот уже́, как вот4) (возглас, которым отгоняют птицу) кш, киш -
17 вж...
-
18 вузенький
у́зенький; (уже, чем следует) узкова́тый -
19 звужувати
су́живать, су́зить; (сделать уже, чем надо) обу́живать, обу́зить -
20 звузити
су́живать, су́зить; (сделать уже, чем надо) обу́живать, обу́зить
См. также в других словарях:
уже — (19) I. Нареч. При сказуемом и наречии времени указывает на совершение, выполнение какого л. действия: Уже бо бѣды его пасетъ птиць по дубію. 9. О Руская земле! Уже за шеломянемъ еси! 10. О Руская землѣ! уже за шеломянемъ еси. 12. Уже бо, братіе … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
УЖЕ — 1. УЖЕ. сравн. к прил. узкий и и нареч. узко. 2. УЖЕ. 1. нареч. употр. при сказуемом и нареч. времени и указывает на окончательное совершение, наступление, выполнение чего нибудь. «Туча уже обложила горизонт.» Гончаров. «Эта песня давно уже… … Толковый словарь Ушакова
УЖЕ — 1. УЖЕ. сравн. к прил. узкий и и нареч. узко. 2. УЖЕ. 1. нареч. употр. при сказуемом и нареч. времени и указывает на окончательное совершение, наступление, выполнение чего нибудь. «Туча уже обложила горизонт.» Гончаров. «Эта песня давно уже… … Толковый словарь Ушакова
УЖЕ — чего, сравн., нареч. узко. Дела похуже, и карман по уже. Эта тесьма шире вершка, а эта уже. | см. ужа. II. УЖЕ ужь нареч. времени при гл. или нареч. означает совершение, исполнение, окончанье дела, или поры и срока. ·стар. и церк. у (при, близко) … Толковый словарь Даля
УЖЕ — чего, сравн., нареч. узко. Дела похуже, и карман по уже. Эта тесьма шире вершка, а эта уже. | см. ужа. II. УЖЕ ужь нареч. времени при гл. или нареч. означает совершение, исполнение, окончанье дела, или поры и срока. ·стар. и церк. у (при, близко) … Толковый словарь Даля
уже́ли — ужели, ужель и ужли, частица (устар. к неужели) … Русское словесное ударение
уже́ль — ужели, ужель и ужли, частица (устар. к неужели) … Русское словесное ударение
УЖЕ — УЖЕ, нареч. Имеет место, сделано, осуществлено (в противоп. тому, что было ранее, до этого, а также в сопоставлении с чем н.). У. уехал. Он у. не маленький. Я прочитал эту книгу у. в детстве. Через год ты у. инженер. Пойдём обедать. Я у. Толковый … Толковый словарь Ожегова
уже — уж, сделано, поуже, ранее, сейчас, еще Словарь русских синонимов. уже нареч, кол во синонимов: 7 • больше (39) • еще … Словарь синонимов
уже — уже/ Митя, ты уже не маленький … Правописание трудных наречий
Уже — I нареч. качеств. обстоят.; = уж 1. Употребляется при указании на окончательное совершение, наступление, выполнение чего либо. 2. Употребляется при указании на смену места, времени, обстоятельств действия. II част.; = уж 1. Употребляется при… … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой