Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

удостоверение

  • 1 удостоверение

    1) ( действие) посві́дчення, засві́дчення, посві́дчування, засві́дчування
    2) ( о документе) по́свідка, посві́дчення; свідо́цтво

    Русско-украинский словарь > удостоверение

  • 2 личность

    1) (лицо, особа) особа, людина. [Гармонічно розвинута особа людська (Єфр.)]. -ность человека - а) особа людини; б) (индивидуальность) людська особистість (-тости). Неприкосновенность -ти - недоторканність (незайманність) (-ности) особи. -ность обвиняемого - особа обвинуваченого. Удостоверять, удостоверить чью -ность - засвідчувати, засвідчити чию особу. Удостоверение своей -ти (действие) - засвідчування, оконч. засвідчення своєї особи. Удостоверение -ти (документ) - посвідчення (посвідка) про особу. А это что за -ность? - а це що за особа (персона, людина)? а це що за о[ї]ден? а це хто такий? (ирон.) а це що за парсуна? Подозрительная, тёмная -ность - непевна (підозренна), темна особа (людина). Это одна из прекраснейших -тей - це одна з найкращих осіб, це один з найкращих людей. Это скучнейшая -ность - це найнудніша особа (людина);
    2) (индивидуальность) особистість (-тости). [Всі оповідання просякли авторським суб'єктивізмом, авторською особистістю (Крим.)];
    3) -сти (мн. ч.) - персоналії (- лій), особистості (-тей); (личные счёты) особисті рахунки, (обиды) особисті образи, (намёки) особисті натяки. Прошу без -тей! - прошу без персоналій (без особистостей, без особистих натяків, без особистих рахунків), прошу не торкатися (не зачіпати) осіб;
    4) народн. - см. Лицо 1.
    * * *
    1) ( о человеке) осо́ба, люди́на; по́стать, -ті; (о человеке, занимающем высокое положение) персо́на, досто́йник

    удостовере́ние ли́чности — по́свідка про осо́бу, особи́сте посві́дчення, посві́дчення осо́би

    2) ( об индивидуальности) особи́стість, -тості, індивідуа́льність, -ності
    3)

    ли́чности — (мн.: оскорбительные замечания в чей-л. адрес) особи́стості, -тей

    4) ( лицо) обли́ччя, лице́, вид, -у; диал. пи́сок, -ка

    Русско-украинский словарь > личность

  • 3 командировка

    відрядження, вирядження, командирування. Научная -ка - наукове відрядження.
    * * *
    1) ( действие) відря́дження, (неоконч.) відряджа́ння, командирува́ння
    2) (поручение, поездка, удостоверение) відря́дження

    Русско-украинский словарь > командировка

  • 4 недействительный

    1) (нереальный) недійсний, нереальний, (неистинный) несправжній, несправдешній, неправдивий. [Це недійсна подія (Київ). Усі незрозумілі явища раціоналізм визнає за нереальні, за неправдиві (Доман.). Зроби так, щоб те, що минуло, було неправдивим! ((Крим.)];
    2) (не имеющий силы, значения) недійсний, нечинний, (юрид. ещё) неважний, неправосильний; (тщетный) марний, даремний. -ный голос (при голосовании) - недійсний (неважний) голос. -ный закон - нечинний (неправосильний) закон. -ное лекарство - непомічні (нечинні) ліки; ліки, що не мають сили. [Дали пити якусь травину, вона не має сили (Звин.)]. -ные меры - недійсні (марні) заходи. Это удостоверение -но - ця посвідка недійсна. Признать завещание -ным - визнати духівницю (духовну) за недійсну (нечинну, неважну). Просьбы мои -ны - прохання (просьби) мої марні (даремні, не мають сили).
    * * *
    1) ( недейственный) недійови́й

    Русско-украинский словарь > недействительный

  • 5 продлить

    продовжити, удовжити, протяг(ну)ти що, чого. [Доброму чоловіку продовж, боже, віку (Номис). Господь не протяг їй віку (Стор.). Продовжив рису до краю сторінки]. -длить дело - протяг(ну)ти, затяг(ну)ти справу. -длить время - протягти час. -длить разговор - продовжити (протягти) розмову. -длить срок, удостоверение - про[по]довжити термін, посвідку. -длить век, жизнь - продовжити (протягти) віку, життя. [Продовжи житє моє земнеє (Франко)].
    * * *

    Русско-украинский словарь > продлить

  • 6 просрочивать

    просрочить прострочувати, прострочити, пропускати, пропустити термін, строк, задавнювати, задавнити (векселя, посвідку). -чить отпуск - прострочити відпустку. - чить пять дней - прострочити (пропустити) п'ять днів. -чить вексель, удостоверение на несколько дней - прострочити, задавнити, векселя, посвідку на кілька днів. Просроченный - прострочений, задавнений. [Прострочений (задавнений) вексель. Прострочений пашпорт. Задавнені борги]. -ный платёж - прострочений платіж или зависка, залеглість (-лости).
    * * *
    несов.; сов. - проср`очить
    простро́чувати, простро́чити

    Русско-украинский словарь > просрочивать

  • 7 свидетельство

    1) ( показание) сві́дчення

    по \свидетельство ву очеви́дцев — за сві́дченням очеви́дців

    2) ( подтверждающий факт) сві́дчення, посві́дчення, свідо́цтво; ( доказательство) до́каз, -у

    истори́ческие \свидетельство ва — істори́чні сві́дчення

    3) ( документ) свідо́цтво; ( удостоверение) посві́дчення, по́свідка

    бра́чное \свидетельство во, \свидетельство во о бра́ке — свідо́цтво (по́свідка) про одру́ження (про шлюб)

    медици́нское \свидетельство во — меди́чне свідо́цтво (посві́дчення), меди́чна по́свідка

    метри́ческое \свидетельство во — ме́трика

    \свидетельство во о рожде́нии — свідо́цтво (по́свідка) про наро́дження

    Русско-украинский словарь > свидетельство

  • 8 Возрастный

    1) зростовий, літовий. -ное удостоверение - посвідка про літа;
    2) см. Великовозрастный.

    Русско-украинский словарь > Возрастный

  • 9 Пред'явительный

    пред'явний, для показання, для подавання. -ное удостоверение - пред'явне посвідчення, посвідчення для показання.

    Русско-украинский словарь > Пред'явительный

  • 10 Пред'являть

    -явить пред'являти, пред'явити, показувати, показати, подавати, подати. -явить удостоверение, билет - показати посвідчення, квиток (или квитка). -являть, -явить требования - ставити, по[ви]ставити вимоги. [До «прозаїчної» людини ви не ставите надмірних естетичних вимог (Крим.)]. -являть, -явить обвинение кому - становити, ставити, поставити кому обвинувачення. -влять, -вить иск к кому - позивати, запізвати кого, позов подавати, подати, позов с[за]кладати, с[за]класти, заложити на кого и проти кого. [Хведір на Петра у суд позов подав (Боров.)]. -вить вексель ко взысканию - подати векселя до справляння. -влять, -вить свои права - об'являти, об'явити свої права на що. Пред'явленный - пред'явлений, показаний, поданий. -ться - пред'являтися, бути пред'явленим, показуватися, бути показаним, подаватися, бути поданим кому.

    Русско-украинский словарь > Пред'являть

См. также в других словарях:

  • Удостоверение — …   Википедия

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — УДОСТОВЕРЕНИЕ, удостоверения, ср. 1. только ед. Действие по гл. удостоверить удостоверять (книжн.). Удостоверение подписи секретарем. В удостоверение своих слов сослался на факты. 2. Документ, удостоверяющий что нибудь. Удостоверение личности.… …   Толковый словарь Ушакова

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — официальный документ, свидетельствующий личность предъявителя (напр., паспорт) и его правовой статус (удостоверение военнослужащего, депутатское удостоверение) или подтверждающий определенные факты и права (напр., удостоверение командировочное,… …   Большой Энциклопедический словарь

  • Удостоверение — официальный документ, свидетельствующий личность предъявителя (напр., паспорт) и его правовой статус (удостоверение военнослужащего, депутатское удостоверение) или подтверждающий определенные факты и права (напр., удостоверение командировочное,… …   Политология. Словарь.

  • удостоверение — См. свидетельство... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. удостоверение бумага, цидулька, дебентура, уверение, свидетельствование, командировка, расписка, констатирование,… …   Словарь синонимов

  • Удостоверение — (англ. identity card) 1) свидетельство, удостоверяющее личность его предъявителя или определенные факты (напр., о нахождении в командировке) или права (напр., водительское удостоверение). У. оформляются на специальных бланках (документах строгой… …   Энциклопедия права

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — официальный документ, свидетельствующий личность предъявителя. документ, подтверждающий определенные факты или права. УДОСТОВЕРЕНИЯоформляются на бланках установленных образцов, подписываются уполномо ченными на то должностными лицами и… …   Финансовый словарь

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — дурака. Жарг. мол. Шутл. Фальшивый документ. WMN, 98; Мокиенко 2003, 127. Удостоверение личности. Жарг. угол. Шутл. Пистолет. ТСУЖ, 182; Балдаев 2, 97; ББИ, 254; Мильяненков, 255 …   Большой словарь русских поговорок

  • удостоверение —     УДОСТОВЕРЕНИЕ, свидетельство, офиц. сертификат …   Словарь-тезаурус синонимов русской речи

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — документ, удостоверяющий право, статус и (или) личность физического лица (У. водителя, У. личности, У. военнослужащего, У. права на определенные льготы и др.), изготовленный, выданный или подлежащий предъявлению в государственных органах,… …   Юридический словарь

  • УДОСТОВЕРЕНИЕ — УДОСТОВЕРЕНИЕ, я, ср. 1. см. удостоверить. 2. Документ, удостоверяющий, подтверждающий что н. У. личности. Служебное у. Командировочное у. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 …   Толковый словарь Ожегова

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»