удовін

удовіти, удовувати. [Ся пані удовіє - вже три роки тому, як поховала чоловіка (М. Вовч.). Живе вона сама собі вдовуючи (Г. Барв.)]. Вдовствующая королева - королева-вдова. Вдовствующая епархия - овдовіла єпархія.

* * *

см. вдоветь

1) см. Вдовствовать;

2) (лишаться супруга) удовіти.

* * *

удова, удовиця, (уменьш. удівонька, удівочка, удовичка). Сын вдовы - удовиченко, удовенко. Дочь вдовы - удовівна.

* * *

дочка. Д. первая - первачка. Д. последняя - мізинка, мізиночка. Д. единственная - одиниця, одиначка, єдиниця. Д. вдовы - удовівна. Д. короля - королівна. Д. писаря - писарівна. Д. купца - крамарівна. Д. портного - кравцівна. Д. воеводы - воїводянка. Д. гетмана - гетьманівна. Дочь Павленка - Павленківна. Д. Янчука - Янчуківна и т. д. Д. уважаемых родителей - хазяйська дочка, добрих батьків дочка. Д. взрослая (на выданьи) - відданиця, на відданні. См. ещё Дочурка.

* * *

и Немощен немічний, немощний, (усеч. форма им. п. ед. ч. м. р. немощен), нездужалий, (диал.) немощний, (слабый) кволий, благий, слабосилий, (бессильный) безсилий, безвладний, недолугий, (больной) хворий, недужий, слабий, (болезненный) х(в)оровитий, нед(ол)ужний, слабовитий, хирний, хирявий. [Я немічна, зчорніла від праці (Коцюб.). Почуває себе порохном, немічною руїною (Коцюб.). І немощну мою душу за світ посилаю (Шевч.). Руки у нас немощні уже, - не працюють, як колись (Г. Барв.). Думки підрізують немощну силу (Мирний). Я стар був, немощен (Шевч.). Сльози народів Росії: удов, сиріт, батьків нездужалих (Ледянко). Хирного, млявого та кволого покоління російської інтелігенції (Гр. Думка). Се Мойсей, позабутий пророк, се дідусь слабосилий (Франко). І склавши руки, стоїш безвладна перед тим привиддям страшної правди (Л. Укр.). А котрі старі, недолугі, то й навіки пропадали (Пісня). Був недолужний, - усе: «кахи, кахи!» (Кониськ.)]. Дух бодр, а плоть -на - тіло немощне (немічне), та душа силу має (Грінч.).

* * *

ж

1. хоҳиш, дархост, илти­мос, пурсиш; обратиться к кому-л. с просьбой ба касе бо илтимос муроҷиат кардан, касеро илтимос кардан; удов­летворить чью-л. просьбу илтимоси касеро иҷро кардан; просьба не курить ил­тимос, тамоку накашед

2. уст. (проше­ние) ариза, илтимоснома

с

1. (по знач. гл. тре­бовать 1, 3) талабкунӣ; ҷеғзанӣ

2. талаб, иддао, тақозо, дархост; на­стоятельное требование талаби ҷиддӣ; удов­летворить чьй-л. требования талаботи касеро қонеъ гардондан; по первому требованию баробари талаб кардан

3. чаще мн. требования талабот, қоида; отвечать требованиям мувофиқи талабот будан

4. чаще мн. требования талабот; требования народного хозяйства талаботи хоҷагии халқ

5. талабнома, ариза; требование на топливо талабнома барои сӯзишворӣ