-
1 тугий
пло́тный ( туго набитый) -
2 тугой
-
3 несговорчивый
незговірливий, незговірний, незмовний, (обычно: неуступчивый) незгідливий, (неподатливый) непіддатливий, несхильчивий, (упрямый) упертий, затятий, тугий, (крутой) крутий. [Той Борис такий упертий, певно, і незговірний буде (В. Підмог.). Я чоловік не тугий: дасте 25 карбованців, то й ваш кінь (Кам'янеч.)].* * *незгові́рливий, незгі́дливий; ( упрямый) упе́ртий -
4 крепкий
(прочный: о ткани, постройке, дереве и т. п.) міцний, кріпкий, тривкий, дебелий, кремезний, крем'язний, (выносливый: о нервах, здоровьи) міцний, кріпкий, тривкий. [Сукно таке міцне, що й зносу йому не буде (Київщ.). Потрібно насамперед наукового знаряддя й тих тривких підвалин, що дає позитивне знаття (Єфр.). Тесляр колисочку дебелу майструє в сінях (Шевч.). Вихор стане у крем'язних дубів коліна гнути (Куліш). У мене здоров'я тривке: ніколи не хворію (Канівщ.). Свита ще кріпка, ще осінь переходжу в їй (Київщ.)]. -кое телосложение - міцна (дужа, кремезна) будова тіла, міцна (дужа, кремезна) статура в кого. [Будова тіла міцна, кремезна (Н.-Лев.)]. Человек -кого сложения - людина міцної (дужої, кремезної) будови (статури), міцного (дебелого) складу. -кий человек - людина при здоров'ї, людина кремезна (міцна, кріпка, дужа, дебела, міцносила, заживна). [Дід Дорош був старий, але ще кремезний чоловік (Грінч.). Іще кріпкий чумак був (М. Вовч.). Гафійка стояла міцна, запалена сонцем (Коцюб.). Там такий ще дебелий дід, що їсти не проситиме: сам собі заробить (Бердянщ.)]. -кая фигура, -кие руки, ноги, плечи - міцна (кремезна, дебела, дужа, заживна) постать, міцні (кремезні, дебелі, дужі) руки, ноги, плечі. [Кругла, заживна постать (Л. Укр.)]. Он ещё -пок на ногах - він ще міцний (твердий) на ноги. -кое здоровье - міцне здоров'я. -кий ум - міцний (дужий) розум. -пок на ухо кто - недочуває хто, глухенький, приглухуватий, тугий на слухи хто. -кий на язык - цупкий на язик, мовчазний, мовчун (-на). -кий на деньги - скупий, твердий на гроші. -кий в слове - держкий на слово. -кий сон - міцний (сильний, (провинц.) товстий) сон. [Натомившися, спав твердим, міцним сном (М. Левиц.). Спить товстим сном (Рудч.)]. -кий мороз, холод - цупкий (лютий, сильний) мороз холод. [Холодом повіяло цупким (Грінч.)]. -кий снег, лёд - твердий (держкий) сніг, лід. -кий камень - твердий (міцний) камінь. -кий (о фруктах, плодах) - ядерний. [Ядерний огірок. Ядерні яблука - довго пролежать (М. Грінч.)]. -кая водка, вино, чай - міцна горілка, міцне вино, міцний (густий) чай. -кие напитки - міцні (п'яні) трунки. -кий табак - міцний (лютий, сильний) тютюн. -кая стража - пильна (гостра, сильна) варта, сторожа. [Повели його за гострою вартою (М. Грінч.)]. -кое словцо - круте слівце, (похабность) гниле слово. -пок задним умом кто - по шкоді мудрий хто. [Лях мудрий по шкоді: як покрали коні, став кінницю замикати (Приказка)]. Думать -кую думу - дуже (тяжко, глибоко) замислюватися про що, сильну думу думати про що. Довольно -кий - міцненький, кріп(к)енький, дебеленький. [П'яненький, а в ногах таки кріпенький (Сніп). Копик він кріпкенький (Греб.)]. Более -кий - міцніший, кріпший, дебеліший, покріпший. [Будем на невольників покріпші пута надівати (Март.)]. Очень -кий - міцненний, кріпенний, дебеленний. Становиться, стать крепче - дужчати, подужчати, міцні(ша)ти, по[з]міцніти, поміцнішати, дебелішати, подебелішати, умоцьовуватися, умоцюватися, замоцюватися. [Мед (напиток) як довго постоїть, то вмоцюється (Борзен.)].* * *міцни́й, крі́пкий и кріпки́й; (сильный, выносливый) си́льний, ду́жий, цупки́й
См. также в других словарях:
тугий — а/, е/. 1) Дуже натягнений або стягнений. || Міцно скручений, сплетений; щільний. || Який щільно облягає, добре пригнаний. 2) Щільно заповнений, набитий або добре наповнений, надутий. || Соковитий, міцний, твердий. || З налитим, пругким тілом… … Український тлумачний словник
тугий — 1) (про тіло, м язи людини та їхні частини; про струмінь повітря, води тощо), цупкий, пружний, пружинистий, пругкий, налитий, пружкий, пружинястий, пружистий, пружна[я]стий 2) (міцно скручений, сплетений), тужавий, щільний … Словник синонімів української мови
тугий — прикметник … Орфографічний словник української мови
тугий — га, ге, Ол. Сильний, міцний, кріпкий … Словник лемківскої говірки
тугий — міцний … Лемківський Словничок
Король (Тугий), Митрофан Спиридонович, — член О ва русск. драм. писателей 1912 г. {Венгеров} … Большая биографическая энциклопедия
пружний — пру/жна/, пру/жне/. 1) Який після стискання, згинання, натягання швидко відновлює первісну форму. || Який пружинить, чинить опір тискові. 2) перев. пру/жний, спец. Який має здатність відновлювати первісну форму та об єм після припинення дії якої… … Український тлумачний словник
цупкий — а/, е/. 1) Який погано піддається стисканню чи розтягуванню: тугий, пружний. || Товстий, тугий і щільний (про листя). || Який має тверду, міцну шкірку (про плід, зерно і т. ін.). || Те саме, що твердий 1). || Жорсткий на дотик (про волосся, брови … Український тлумачний словник
Петрик — малороссийский политический деятель конца XVII в., поднявший знамя бунта против Мазепы и центрального русского правительства. Настоящее имя его было Петр Иванович; Петрик же было его прозвище (уменьшительное от Петр); в одной песне он называется… … Большая биографическая энциклопедия
Суздальские и Суздальско-Нижегородские князья — удельные князья, свое имя получили от главных центров в их княжестве Суздаля и Нижнего Новгорода. Относительно времени основании Суздаля (ныне уездного города Владимирской губернии) летописи не дают никаких указаний; во всяком случае, он одно из… … Большая биографическая энциклопедия
тугой — Индоевропейское – ten (напрягать, тянуть, растягивать). Старославянское – тжга (печаль, скорбь). Древнерусское – туга (нажим, мука, печаль, бела). В русском языке прилагательное существует, вероятно, с XVII–XVIII вв. и имеет родовые связи со… … Этимологический словарь русского языка Семенова
