-
1 трон
трон, -у -
2 трон
-
3 трон
-
4 трон
астр. трон -
5 трон астролябии
трон астроля́бії -
6 трон астролябии
трон астроля́бії -
7 трон астролябії
трон астроля́бииУкраїнсько-російський політехнічний словник > трон астролябії
-
8 вінітрон
техн. винитро́н -
9 газорозрядний стабілітрон
газоразря́дный стабилитро́нУкраїнсько-російський політехнічний словник > газорозрядний стабілітрон
-
10 ігнітрон
техн. игнитро́н -
11 мітрон
техн.; физ. митро́н -
12 нітрон
техн. нитро́н -
13 стабілітрон
техн. стабилитро́н -
14 престол
1) (в церкви) престол (-толу);2) (царский) престол, стіл (р. стола), столець (р. стольця), престолець (-тольця), (трон) трон (-ну), трона. [Галицький Осьмомисле княже Ярославе, на золотім столі своїм ти сидиш у славі (Рудин.). А Саул престол із золота кує (Шевч.)]. Наследник -стола - см. Престолонаследник. Престол перешёл к кому - царство перейшло до кого. Возвести на -стол - поставити на царство. Вступить на -стол - стати на царство, (гал.) засісти трон. [І на царство Лизавета серед ночи стала (Руд.). І з цісарем трон засіла цісарева молода (Гал. пісня)]. Занимать -стол - держати царство, бути на царстві, обіймати трон (престол). Отказаться от -ла - зректися царства.* * *церк.престо́л, -у -
15 наследовать
1) кому - спадкувати по кому, діставати, одержувати, сов. дістати, одержати спадщину (спадок) по кому. Дети -дуют отцу - спадщина по батькові припадає (спадає) дітям;2) что - діставати, одержувати, здобувати, переймати, відбирати, сов. дістати, одержати, здобути, перейняти; відібрати у (на) спадщину (у и на спадок, у спадку, спадщиною, спадком) що, (гал.) одідичувати, сов. одідичити що; спадкувати. -вать родительский престол - переймати, оконч. перейняти в спадщину (заступати, заступити) батьківський престол (трон), заступати, заступити батька на престолі, (гал.) одідичувати, одідичити престол (трон). -вать царство небесное, церк. - осягати, осягнути царство небесне (Біблія). Наследованный - дістаний (одержаний, здобутий, перейнятий, відібраний) у (на) спадщину (у и на спадок и т. п.), одідичений; осягнутий.* * *несов., сов.1) (что-л.) оде́ржувати (-жую, -жуєш) в спа́дщину (в спа́док), оде́ржати в спа́дщину (в спа́док), дістава́ти (-стаю́, -стає́ш) в спа́дщину (в спа́док), діста́ти (-ста́ну, -ста́неш) в спа́дщину (в спа́док), успадко́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, успа́дкувати, -ку́ю, -ку́єш2) (кому-л.) юр. спадкува́ти, успадкува́ти -
16 седалище
шутл.1) анат. сідни́ці, -ни́ць, ед. сідни́ця2) ( место для сидения) сиді́ння; (кресло) крі́сло; ( трон) трон, -у -
17 венчание
1) вінчання (на трон), коронування;2) вінчання, вінець, шлюб (р. -бу).* * *1) вінча́ння и ві́нчання, увінча́ння2) ві́нча́ння, пові́нчання -
18 восседать
воссесть сідати (сидіти), сісти, засідати, засісти, (урочисто) садовитися, усадовитися на чому; (только о троне) тронувати, вступити (стати) на царство. [Засідає серед громадських мужів (Бібл.). Усадовивсь (засів) на царському троні].* * *ирон.; несов.; сов. - восс`есть[ва́жно, урочи́сто] сиді́ти, [ва́жно, урочи́сто] сі́сти; диал. засіда́ти, засі́сти -
19 законный
законний, правний, (переносно) справедливий. [Законний термін - один місяць (Грінч.). Правні дороги для мене замкнені, сама установа пхає мене на неправні (Франко). Це цілком справедлива вимога]. -ная власть - правна (законна) влада. -ные средства - правні (законні) способи. -ным путём - правною (законною) дорогою (-ним шляхом). Имеющий -ную силу - правосильний, важний, законочинний. [Постанова ваша не правосильна (не важна)]. Войти в -ную силу - набути правної сили, статися правосильним. Имеющий -ное право делать что - правомічний. Имеющий -ное право на что - законоправний, правоправний у чому. [Я в цьому ділі правоправний. Трон правоправний (Куліш)]. -ная жена, -ный муж - шлюбна (правна, законна) жінка, шлюбний (правний, законний) чоловік. -ное супружество - шлюбне (правне, законне) подружжя. -ный наследник - правний (законний) спадкоємець (-ємця). -ное право - законне право на що.* * *зако́нний; ( брачный) шлю́бний\законныйый брак — законний шлюб
-
20 крестьянин
селянин, (ирон.) селюк (-ка), мужик (-ка), (устар.) посполитий (-того), (зап.) хлоп (-па), (иногда) чоловік (мн. люди), соб. селянство, мужицтво, поспільство, (зап.) хлопство. [Ой задумав селянин міщаночку брати, вона йому одказала: не вмію я жати (Пісня). Давай посполитий підводу, і греблі по шляхах гати, а козак, бач, нічого того не знає (Куліш). Пан на троні, а хлоп на ослоні (Номис). Персонажі з сієї повісти могли-б бути де хочеш, тільки не серед українського селянства (Грінч.). Людей було - багато, а панів обмаль (Харківщ.)]. -нин казённый - казенець (-нця). [Ми тоді козакували, - тепер уже казенці (Конис.)]. -нин крепостной - крі[е]пак (-ка), підданий (-ного); см. Крепостной 3.* * *селяни́н
- 1
- 2
См. также в других словарях:
трон — трон, а … Русский орфографический словарь
трон — трон/ … Морфемно-орфографический словарь
ТРОН — (лат. tronus, от греч. tronos сиденье). 1) возвышенное седалище, престол королей и государей при церемониях и торжественных случаях, символ монархическ. власти. 2) у древн. греков сидение хозяина и почетных гостей. Словарь иностранных слов,… … Словарь иностранных слов русского языка
трон — а; м. [греч. thronos] Место монарха во время официальных приёмов и иных торжественных церемоний богато украшенное кресло на специальном возвышении. Т. из позолоченного дерева. Обитый бархатом т. / Символ власти монарха, монархического правления.… … Энциклопедический словарь
трон — кресло, седалище, регалии, престол, власть, символ Словарь русских синонимов. трон 1. см. престол. 2. см. власть Словарь синони … Словарь синонимов
ТРОН — ТРОН, трона, муж. (греч. thronos богатое кресло). Богато отделанное кресло на специальном возвышении место монарха во время приемов и иных торжественных церемоний (употр. преим. как символ власти, срн. престол в 1 знач.). «Вы, жадною толпой… … Толковый словарь Ушакова
трон — ТРОН, а, муж. Кресло место монарха во время торжественных церемоний; употр. также как символ монархической власти. Воссесть на т. (также перен.: начать царствовать; высок.). Борьба за шахматный т. (перен.: за звание чемпиона мира по шахматам). |… … Толковый словарь Ожегова
ТРОН — муж. государев престол, ·стар. стол, царские кресла; | * сан государя, короля или иного владетеля. Тронная зала или тронная жен. покой, палата дворцовая, где стоить трон. Толковый словарь Даля. В.И. Даль. 1863 1866 … Толковый словарь Даля
Трон — Трон, иначе престол принадлежит к знакам верховной власти государейили регалиям в обширном смысле слова. Понятие о почетном возвышенномседалище существовало в самой глубокой древности и у всех народов. И внастоящее время все государи имеют в… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
...ТРОН — (сокращение слова электрон), традиционное окончание названий некоторых электровакуумных приборов и других устройств (например, магнетрон) … Современная энциклопедия
ТРОН — (греч. thronos) богато украшенное кресло на специальном возвышении место монарха во время официальных приемов, торжественных церемоний; символ монархической власти … Большой Энциклопедический словарь
