-
1 традиція
ТРАДИЦІЯ - поняття, що визначає різноманітні форми впливу минулого на сучасне й майбутнє. Вирізняють, зокрема, соціокультурні форми традиції - звичай, стереотип, ритуал, обряд, які притаманні суспільним стосункам від часів виникнення суспільства. Як філософсько-методологічна проблема Т. постала у добу Нового часу (Декарт, Бекон, Гоббс). Проте лише Монтеск'є та пізніше Гегель чітко окреслили два важливих для філософського розуміння питання: про ставлення до минулого та про буттєву залежність людини від минулого. У сучасній філософії Т. розглядається як проблема доцільності використання досвіду минулого в інноваційних процесах сучасного та як проблема впливу соціокультурних та індивідуальних форм минулого на формування людського досвіду. Онтологічний підхід до Т. найбільш фундаментально розроблений у філософії Гуссерля, Гайдеггера. Зокрема, Гуссерль визначає традицію як буттєву єдність часу та здійснення майбутнього на основі постійного осучаснення минулого. В межах соціальної та екзистенційної антропології розглядаються питання щодо ролі традиції в конституюванні соціокультурних та етнічних груп, впливу міфологізованих виявів минулого на розвиток сучасної культури, значення традиції у формуванні світоглядних цінностей та переконань. -
2 традиційна логіка
традицио́нная ло́гикаУкраїнсько-російський політехнічний словник > традиційна логіка
-
3 ტრადიცია
традиція -
4 tradition
традиція -
5 tradition
традиція, старий звичай; передача володіння, традиція -
6 традиционная логика
традиці́йна ло́гікаРусско-украинский политехнический словарь > традиционная логика
-
7 традиционная логика
традиці́йна ло́гікаРусско-украинский политехнический словарь > традиционная логика
-
8 blood-feud tradition
-
9 conservative values
-
10 conventional ethics
традиційна етика ( або мораль) -
11 conventional marriage
-
12 conventional morality
-
13 conventionalismty
традиційність, консерватизм; умовність, умовності -
14 heritage
традиція; надбання; спадщина; нерухомість, що успадковується -
15 manual delivery
традиція; передача з рук в руки -
16 policing tradition
-
17 traditional
традиційний; звичаєвий; заснований на звичаї- traditional law
- traditional morality
- traditional values -
18 traditional family law
-
19 traditional morality
-
20 traditional values
См. также в других словарях:
традиціоналістка — іменник жіночого роду, істота традиціоналістка іменник жіночого роду, істота … Орфографічний словник української мови
традиційний — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиційність — іменник жіночого роду … Орфографічний словник української мови
традиційно — прислівник незмінювана словникова одиниця … Орфографічний словник української мови
традиціоналізм — іменник чоловічого роду … Орфографічний словник української мови
традиціоналіст — іменник чоловічого роду, істота … Орфографічний словник української мови
традиціоналістичний — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиціоналістський — прикметник … Орфографічний словник української мови
традиційний — а, е. Який є традицією (у 1 знач.); який ґрунтується на традиції й закріплений нею. || Такий, що відповідає усталеним нормам, зразкам, звичаям і т. ін.; звичний. || Який відбувається за встановленою традицією, якого влаштовують за прийнятим… … Український тлумачний словник
традиціоналістський — а, е. Властивий традиціоналістові, прихильникам традиціоналізму. Традиціоналістські концепції … Український тлумачний словник
традиційність — ності, ж. Властивість за знач. традиційний. Традиційність обряду. || Наслідування попередніх зразків … Український тлумачний словник