Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

толпой

  • 1 толпой

    в знач. нареч.
    на́товпом, юрбо́ю, юрмо́ю и ю́рмою; тлу́мом; ку́пою

    Русско-украинский словарь > толпой

  • 2 высыпать

    -ся, высыпать, -ся
    I. 1) висипати, -ся, висипати, -ся. [Пісок висипавсь. Зорі висипали вже на небі (Неч.-Лев.). У нього висипало на лиці]; а теснее - витрушувати, -ся, витрусити, -ся; (с треском из семенной коробочки) вилускуватися, вилущитися; о зерне (в колосе) - плисти, (в помещении) - витекти. [Вівса ми ще не пожали, а він пливе. Витекло жито в дірку, що миші проїли];
    2) (толпой) вироюватися, вироїтися, висипати, сипнути. [Сипнула дітвора з школи]. Высыпанный и высыпавшийся - висипаний, витрушений, витечений, вироєний.
    II. Высыпать, -ся, выспать, -ся - висиплятися, висипатися, виспати, -ся, переспатися. [А в вівторок висиплялися, а в середу похмілялися. Виспав цілісіньку ніч не прокидаючися і таки не виспавсь. Ой ще бурлак не здрімався, вже господар переспався]. Выспавшийся - виспаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ысыпать
    висипа́ти, ви́сипати и мног. повисипа́ти; (выходить, выбегать во множестве) виро́юватися, -ро́юється, ви́роїтися

    Русско-украинский словарь > высыпать

  • 3 выходить

    I. выйти, вытти, выдти
    1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;
    2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;
    3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];
    4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;
    5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;
    6) хим. - добуватися, видаватися.
    II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].
    * * *
    I выход`ить
    несов.; сов. - в`ыйти
    вихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дити

    выходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го

    выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися

    выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища

    выходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися

    II в`ыходить

    Русско-украинский словарь > выходить

  • 4 насовывать

    насовать чего
    I. насовувати, насовати, (напихивать) напихати, напхати, (о мног.) понасовувати, понапихати чого. Насованный - насований, напханий, понасовуваний, понапих(ув)аний. -ться -
    1) (стр. з.) насовуватися, бути насовуваним, насованим, понасовуваним и т. п.;
    2) (набиваться толпой) напихатися, напхатися, напиратися, напертися, насунути. [Наперлося багато народу (Сл. Гр.). А людей скільки насунуло до нас! (Звин.)];
    3) (вдоволь, сов.) - а) (совая) насоватися, натикатися; б) (соваясь) насоватися, (туда-сюда) наметушитися, (локтями) напихатися и т. п.; срв. Совать, -ся.
    II. Насовывать, насунуть что на что - насувати и насовувати, насунути, (о мног.) понасувати и понасовувати що на що; срв. Надвигать. [Шапку на очі насунув (Котл.)]. Насунутый - насунутий и насунений, понасовуваний. -ться -
    1) насувати(ся) и (реже) насовуватися, насунути(ся), понасувати(ся) и понасовуватися; бути насовуваним, насунутим (насуненим), понасовуваним; срв. Надвигаться. [Мовчки насунули хмари (Грінч.)];
    2) (наталкиваться) наштовхуватися, наштовхнутися, натикатися, наткнутися, наражатися, наразитися, натрапляти, натрапити на кого, на що.
    * * *
    I несов.; сов. - насов`ать
    1) насува́ти и насо́вувати, -совую, -совуєш, мног. понасо́вувати; ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти
    2) (сов.: побить) наби́ти, -б'ю́, -б'є́ш, надава́ти -даю, -даєш [стусанів, під ре́бра, попід ре́бра]
    II несов.; сов. - нас`унуть
    насува́ти и насо́вувати, -совую, -совуєш, насу́нути и мног. понасува́ти и понасо́вувати

    Русско-украинский словарь > насовывать

  • 5 ошеломлять

    ошеломить
    1) (сильно ударить по голове) давати, дати по голові, заїхати в голову. См. Ошарашивать;
    2) (озадачить, поражать) приголомшувати, приголомшити, глушити, приглушувати, приглушити, вражати, вразити, зачмелити, причмелити кого. Срв. Поражать, Изумлять. [Ці події мене приголомшили. Влада глушила людність новими наказами]. Эта новость -мила всех - новина ця приголомшила (вразила) всіх;
    3) (приводить в беспамятство) запаморочувати, запаморочити кого, забивати, забити баки, памороки кому, (сов.) при[за]чмелити кого. [З двох чарок його запаморочило, памороки йому забило]. Ошеломляющий - приголомшливий. -ляющий удар - запаморочливий удар. -ляющая новость - приголомшлива новина. Ошеломлённый - приголомшений, причмелений, чмелений, тороплений, приглушений. [Стояла довго тороплена (Котл.)]. Я -млён шумом и толпой - я приглушений від гаму й натовпу.
    * * *
    несов.; сов. - ошелом`ить
    приголо́мшувати, приголо́мшити; ошеле́шувати, ошеле́шити

    Русско-украинский словарь > ошеломлять

  • 6 подходить

    подойти
    1) подо что-л. - підходити, підійти під що. [Підійшов під дерево];
    2) куда, к чему (приближаться) - підходити, підійти, надходити, надійти, заходити, зайти, під[при]ступати(ся), під[при]ступити(ся), доступати(ся), доступити(ся), (о мн.) попідходити, понадходити, попід[попри]ступати до кого, до чого, (наступать) наступати, наступити. [Підходять до хатки, а тут і сестра надійшла (Кон.). Він підвівсь і надійшов до сина (Крим.). Надходить поїзд (Грінч.). Підступає до батюшки (Руд.). Підступилась ближче і почала оглядати їх з голови до ніг (Коцюб.). До невістки страшно й приступити (Чуб.). Доступила до ліжка (Яворн.). Наступає чорна хмара]. -ди, -дите ко мне - підійди, підійдіть, підступи(сь), підступіть(ся) до мене. И не -ди! - і не підходь! І не підступай! Ні близько! -дит осень - надходить осінь. -дят праздники - надходять свята. -шли экзамены - надійшли іспити. -дит ко мне последний час, кончина - надходить на мене остання година (Руд.). -йти к руке (для поцелуя), приступити до руки. -дить украдкой - скрадатися до кого, до чого. -йти толпой - притовпитися до кого, до чого. -йти пошатываясь - підточитися до кого, до чого. -дить, йти хитро к кому - підвертатися, підвернутися, підгортатися, підгорнутися до кого и під кого. [Вона не знала, як під кого підвернутись (Квітка)]. -ходит уже к полночи, к обеду (к обеденному времени) - береться вже до півночи, до обід, до обіду. -ходит мне сорок лет - до сорока год вже мені береться (Змієв. п.). -ходить к концу - кінця доходити. Дело -дит к концу - справа доходить кінця. -дить к чему-л. (переносно) - підходити, підійти, заходити, зайти (підступати, підступити) до чого (напр., до теми) [Левицький заходить до письменства з трохи наївною міркою (Єфр.)];
    3) (прилегать) к чему под что - підходити, підійти, доходити, дійти до чого, під що, дотулятися, дотулитися, припирати, приперти до чого. [Ліс підходить до самого села (під саме село). Горби аж до хати доходять];
    4) (быть похожим) підходити, підійти до кого, до чого, підпадати, підпасти, удавати(ся), удати(ся), скидатися на кого, на що; срв. Сходствовать, Походить (на кого). [Чоловік до чоловіка бува підходить];
    5) (идти, быть кстати) кому, к чему пасувати, підходити, підійти, приставати, пристати, припадати, припасти, бути (приходитися) в лад, до ладу, до-шмиги, шталтити кому, до чого, до кого; срвн. Подобать, Приличествовать. [Революційний спосіб пасує до всіх процесів (Ніков.). Ївга не пасувала до свого темного закутку (Грінч.). Воно таки підходило, щоб Денисові земля впала (Грінч.). Зна, що кому припадає (Кон.). Ляж у домовину (гроб), чи якраз, вона пристане (Руд.). Коли моє невлад, я з своїм назад (Номис)]. - дить, -йти (быть в меру) - приходитися, прийтися, приставати, пристати до чого. Ключ не - дит к замку - ключ не приходиться (не пристає) до колодки;
    6) -дить, -йти под что (соответствовать чему) - відповідати чому, підходити, підійти під що. Это не -дит под мои требования - це не відповідає моїм вимогам;
    7) -дить (быть подходящим) - підходити, підійти, бути підхожим. Цена, товар мне не -дит - ціна мені не підхожа, крам мені не підхожий, ціна, крам мені не підходить. -дить, -йти к чему в роли кого (приходиться) - здаватися, здатися на що, на кого. [Кониський більше здався-б на громадського діяча (Єфр.)]. Он -шёл бы к роли артиста - він здався-б на артиста.
    * * *
    несов.; сов. - подойт`и
    підхо́дити, підійти́ и попідхо́дити; ( приближаться) підступа́ти, підступи́ти, приступа́ти, приступи́ти, підступа́тися, підступи́тися, приступа́тися, приступи́тися; (наступать: о времени, явлениях, событиях) надхо́дити, надійти́; (несов.: соответствовать) пасува́ти; (несов.: быть к лицу) ли́чити

    Русско-украинский словарь > подходить

  • 7 приваливать

    I. привалить
    1) (навалить, прислонить) привалювати привалити, привертати, привернути, прикочувати, прикотити що до чого, що чим, (во множ.) попривалювати, попривертати, поприкочувати що до чого, що чим. -лить камень к двери - привалити, привернути камінь до дверей. [І привалив камінь до дверей гробу (Єв.)]. -вать, -лить землёй - пригортати, пригорнути землею що. [В вишневім садочку схоронила, сирою землею пригорнула (Чуб.)];
    2) (причаливать) приставати, пристати, причалювати(ся), причалити(ся) до чого. [Байдак причалив до берега (Ум.)];
    3) (притащиться, с трудом, тяжело) присунути, присурганитися, притарабанитися;
    4) (набежать толпой; нахлынуть) насувати, насунути, плавом напливати, напливти, приперти, настягатися, навалувати. [Насунуло людей - повна хата. От приперло! повна рука козирів (Ум.). Гостей настягається, що й голці не впасти (Свид.)]. Как счастье -лит, так и дураку везёт - кому добре ведеться, то й на скіпку прядеться (Ном.). Вот счастье -лило - от щастя присунуло (накотило). Приваленный - привалений, привернений, прикочений; пригорнутий и пригорнений. -ться -
    1) привалюватися, привалитися, привертатися, привернутися, бути приваленим, привернутим и -верненим и т. д. до чого;
    2) (прислониться) припиратися, припертися до чого, спиратися, спертися на що. Негде -литься (прилечь) - ніде примоститися. -лился к каше - припав до каші.
    II. привалять к шерсти, к войлоку что-н. привалювати, приваляти чого до вовни, до повсти.
    * * *
    несов.; сов. - привал`ить
    1) прива́лювати, привали́ти
    2) мор. прича́лювати, прича́лити
    3) (приходить, появляться в большом количестве) прива́лювати, привали́ти, насува́ти, насу́нути, присува́ти, прису́нути; несов. припе́ртися

    сча́стье привали́ло — перен. поталани́ло (пощасти́ло, пофорту́нило)

    4) (приезжать, прибывать) припе́ртися (несов.); присува́ти, прису́нути

    Русско-украинский словарь > приваливать

  • 8 скоп

    1) ( скопление), ску́пчення, сто́впище, сто́вписько; см. скопище

    всем \скоп пом — гурто́м, ра́зом, спі́льно; ку́пою; диал. грома́дно; ( толпой) юрбо́ю, ю́рмо́ю

    2) ( молочные продукты) набі́л, -у, моло́чний збір (род. п. збо́ру)

    Русско-украинский словарь > скоп

  • 9 скопом

    нареч.
    гурто́м, ра́зом, спі́льно; ку́пою; диал. грома́дно; ( толпой) юрбо́ю, юрмо́ю и ю́рмою

    Русско-украинский словарь > скопом

  • 10 Посунуть

    посунути. -нуть толпой - сунути.

    Русско-украинский словарь > Посунуть

См. также в других словарях:

  • ТОЛПОЙ — и ТОЛПОЮ, нареч. Сообща, все вместе, скопом. «Все толпой бегут от мавров к укрепленным городам.» Пушкин. «Писаки русские толпой меня зовут аристократом.» Пушкин. «Выскочили из вагонов люди, сбились толпою.» Гаршин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …   Толковый словарь Ушакова

  • ТОЛПОЙ — и ТОЛПОЮ, нареч. Сообща, все вместе, скопом. «Все толпой бегут от мавров к укрепленным городам.» Пушкин. «Писаки русские толпой меня зовут аристократом.» Пушкин. «Выскочили из вагонов люди, сбились толпою.» Гаршин. Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… …   Толковый словарь Ушакова

  • толпой — гуртом, сплошным потоком, массой, кучей, стадом, валом, гурьбой Словарь русских синонимов. толпой сущ. • гурьбой • гуртом • кучей • стадом беспорядочной группой (о людях)) …   Словарь синонимов

  • Толпой — нареч. качеств. обстоят. 1. В виде беспорядочного скопления, массы людей. 2. Употребляется как несогласованное определение. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • толпой — толп ой, нареч …   Русский орфографический словарь

  • толпой — см. толпа; в зн. нареч. Сообща, все вместе. Толпо/й возвращаться в город …   Словарь многих выражений

  • "В рядах стояли безмолвной толпой" — «В РЯДАХ СТОЯЛИ БЕЗМОЛВНОЙ ТОЛПОЙ», стих. Л. (предположительно, 1833 34), написанное по образцу сделанного И. И. Козловым перевода баллады ирл. поэта Чарлза Вулфа «На погребение английского генерала сира Джона Мура» (1826). Стих 18 («Певец с… …   Лермонтовская энциклопедия

  • По небу полуночи Ангел летел И тихую песню он пел, И месяц, и звезды, и тучи толпой Внимали той песне святой — (По небу полуночи Ангелъ летѣлъ И тихую пѣсню онъ пѣлъ), И мѣсяцъ, и звѣзды, и тучи толпой Внимали той пѣснѣ святой. М. Ю. Лермонтовъ. Ангелъ. Ср. Выхожу одинъ я на дорогу: Сквозь туманъ кремнистый путь блеститъ, Ночь тиха; пустыня внемлетъ Богу …   Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)

  • Цыганы шумною толпой по Бессарабии кочуют — Из поэмы «Цыганы» (1824, опубл. 1827) А. С. Пушкина (1799 1837). Иронически о цыганах, о шумной, крикливой толпе вообще. Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов. 2003 …   Словарь крылатых слов и выражений

  • собиравшийся толпой — прил., кол во синонимов: 2 • толпившийся (21) • тусовавшийся (30) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 …   Словарь синонимов

  • Цыганы шумною толпой по Бесарабии кочуют — Из поэмы «Цыганы» (1824, опубл. 1827) А. С. Пушкина (1799 1837) Иронически о цыганах, о шумной, крикливой толпе вообще Энциклопедический словарь крылатых слов и выражений. М.: «Локид Пресс». Вадим Серов. 2003 …   Словарь крылатых слов и выражений

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»