-
21 эрмитово-положительный
матем.ермі́тово-дода́тнийРусско-украинский политехнический словарь > эрмитово-положительный
-
22 эрмитово-симметричный
матем.ермі́тово-симетри́чнийРусско-украинский политехнический словарь > эрмитово-симметричный
-
23 эрмитово-сопряжённый
матем.ермі́тово-спря́женийРусско-украинский политехнический словарь > эрмитово-сопряжённый
-
24 антиермітове перетворення
антиэрми́тово преобразова́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > антиермітове перетворення
-
25 антиермітове ядро
антиэрми́тово ядро́Українсько-російський політехнічний словник > антиермітове ядро
-
26 ермітів простір
эрми́тово простра́нствоУкраїнсько-російський політехнічний словник > ермітів простір
-
27 фіолетово-червоний
астр.; физ. фиоле́тово-кра́сныйУкраїнсько-російський політехнічний словник > фіолетово-червоний
-
28 заря
Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].* * *1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -увече́рняя \заря ря — вечі́рня загра́ва (зоря́)
\заря ря́-заряни́ца — фольк. зоря́-зоряни́ця, род. п. зорі́-зоряни́ці, зоря́-зірни́ця
2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́на \заря ре́ жи́зни (де́ятельности) — на світа́нку (на світа́нні, на зорі́) життя́ (дія́льності)
3) ( сигнал) воен. зоря́бить (игра́ть) \заря рю́ — гра́ти (би́ти) зорю́
-
29 который
1) (вопрос. мест.: кто (что) или какой из двух, из многих), котрий, (в литературе реже) которий. [Той питається (вовків): «Котрий коня ззів?» (Поділля, Дим.). Од котрого це часу ви мене не бачите? (Н.-Лев.). «Підіть-же в ліс, - которий лучче свисне?» (Рудч.)]. -рый (теперь) час? - котра (тепер) година? В -ром часу? - в котрій годині, (зап.) о котрій годині? (когда) коли? Когда вы уезжаете? В -ром часу, то есть? (Турген.) - коли ви їдете? О котрій годині, себ-то? -рое (какое) число сегодня? - котре число сьогодні? В -ром (каком) году это было? - якого року це було? До -рых (каких) же пор? - доки-ж? до якого-ж часу? -рый ей год? - котрий їй рік? -рым ты по списку? - котрим ти в реєстрі (в списку)? -рую из них вы более любите? - котру з них (з їх) ви більше кохаєте? -рого котёнка берёшь? - котре котеня береш? А в -рые двери нужно выходить - в те или в эти? (Гоголь) - а на котрі двері треба виходити - в ті чи в ці? -рый Чацкий тут? (Гриб.) - котрий тут Чацький? Скажи, в -рую ты влюблён? - скажи, в котру ти закоханий? -рый тебя день не видать (очень, долго, давно)! - кот(о)рий день тебе не видк[н]о!;2) -рый из… (из двух или из многих; числительно-разделит. знач.) - котрий, (в литературе реже) которий. [Коні йому говорять: «ти вирви з кожного з нас по три волосині, і як треба буде тобі котрого з нас, то присмалиш ту волосину, которого тобі треба» (Рудч.). Один із їх - котрий, то тільки Господь відає - упаде мертвий (М. Рильськ.). Розказує їм (вовкам), котрий що має ззісти (Поділля. Дим.). По улиці йшов Василь і не знав, на котру улицю йти (Н.-Лев.). А в Марусі аж два віночки - которий - возьме, плаче (Пісня). Вже у дівчат така натура, що котора якого парубка полюбить, то знарошне стане корити, щоб другі його похваляли (Квітка)]. Она рассказывала, в -ром часу государыня обыкновенно просыпалась, кушала кофе (Пушкин) - вона оповідала, в (о) котрій годині (или коли: когда) государиня звичайно просипалась (прокидалась), пила каву. Он рассказывает, не знаю (в) -рый раз, всё тот же анекдот - він розповідає не знаю, котрий раз ту саму анекдоту. Ни -рого яблока не беру: плохи - ні котрого яблука не беру: погані. [Ні на кого і не дивиться і дівчат ні которої не заньме (Квітка)]. -рый лучший, -рый больший - котрий кращий, котрий більший, (получше) де- кращий, (побольше) де-більший. [Де-кращого шукає (Сл. Гр.)]. Не толпитесь! Которые лишние, уходите! (Чехов) - не товптеся! котрі зайві, йдіть собі;3) (относ. мест.): а) в придат. предл. после главн. (постпозитивных) (народн. обычно) що (для всех род. ед. и мн. ч. им. п.), (иногда) котрий, которий, (литер.) що, який, котрий, (реже) которий. [Панич, що вкрав бич (Приказка). Приходь до коня, що з мідною гривою (Рудч.). Ізнайшла вже я чоловіка, що мене визволить (М. Вовч.). А де-ж тая дівчинонька, що сонна блудила (Шевч.). Отож тая дівчинонька, що мене любила (Пісня). І це була перша хмара, що лягла на хлопцеву душу (Грінч.). І молодиці молоденькі, що вийшли замуж за старих (Котл.). За степи та за могили, що на Україні (Шевч.). З давніх давен, чути було про збройних людей, що звались козаками (Куліш). Його розпитували про знайомих офіцерів, що там служили (Франко). А нещаслива та дівчинонька, котра любить козака (Пісня). Смерть вільшанського титаря - правдива, бо ще є люди, котрі його знали (Шевч. Передм. до Гайдам.). Про конфедератів так розказують люди, котрі їх бачили (Шевч. Прим. до Гайдам.). Один дід, которий увійшов з нами в церкву… (Стор.). Це ті розбійники, которі хотіли убити (Рудч.). Піднявшись історію України написати, мушу я догодити землякам, которі Україну свою кохають і шанують (Куліш). До кого-ж я пригорнуся і хто приголубить, коли тепер нема того, який мене любить? (Котл.). Но це були все осужденні, які померли не тепер (Котл.). Потім мушу видати книжку про порядки, які завелись на Україні… (Куліш)]; в сложн. предложениях (из стилистических мотивов: для избежания повторения що) авторы употребляют: що, який, котрий, которий. [Червонець, що дав Залізняк хлопцеві і досі єсть у сина того хлопця, котрому був даний; я сам його бачив (Шевч. Прим. до Гайд.). А я багато разів чула від моєї матери, що та жінка не любить свого мужа, котра не любить його кревних (М. Рильськ.). Але й тут стрінемо у Левицького просто блискучі сторінки, які доводять, що він добре знав життя цих наших сусідів (Єфр.)]. -рый, -рая, -рое, -рые - (иногда, для ясности согласования) що він, що вона, що вони (т. е. к що прибавляется личн. мест. 3-го л. соотв. рода и числа). [Біда тому пачкареві (контрабандисту), що він (который) пачки перевозить (Чуб.). Знайшли Ентелла сіромаху, що він під тином гарно спав (Котл.). От у мене була собачка, що вони (которая) ніколи не гризлась із сією кішкою, а тільки грались (Грінч. I). Пішли кликати тую кобіту (женщину), що вона має вмерти (Поділля. Дим.)]. Человек, -рый вас любит - людина, що вас кохає (любить). Берег, -рый виднелся вдали - берег, що мрів (манячив) далеко. Море, -рое окружает нас - море, що оточує нас. Есть одно издание этой книги, -рое продаётся очень дёшево - є одно видання цієї книжки, що (или для ясности согласов що воно) продається дуже дешево. -рого, -рой, - рому, -рой, -рым, -рой, -торых, -рым, -рыми и др. косв. п.ед. и мн. ч. - що його, що її, що йому, що їй, що ним, що нею, що них (їх), що ним (їм), що ними (їми) и т. д. (т. е. при що ставится личн. м. 3-го л. соотв. рода, числа, падежа), якого, якої, якому, якій, яким, якою, яких, яким и т. д., кот(о)рого, кот(о)рої, кот(о)рому, кот(о)рій, кот(о)рих, кот(о)рим и т. д. [Ой чия то хата з краю, що я її (которой) не знаю? (Чуб. V). Ото пішов, найшов іще такого чоловіка, що наймита йому треба було (которому батрака нужно было) (Грінч. I). Переживеш царицю, що їй (которой) служиш (Куліш). У його є висока мета, є святиня, що він їй служить (Грінч.). Піди ще достань мені цілющої води, що стереже її (которую стережёт) баба-яга (Рудч.). В Катерині вже обурювалась гордість, що її мала вона спадщиною від матери (Грінч.). Чи справді є тут якась тайна, що її (которую) ховають від мене? (Франко). Праця, що її подаю тут читачеві… (Єфр.). І отой шлях, що ним (которым) проходить чесна, талановита селянська дівчина (Єфр.). Гущавина ся тяглася аж до муру, що ним обгороджено було сад (Грінч.). А то в його така сопілка була, що він нею звірів своїх скликав (Рудч.). Стоять верби по-над воду, що я їх (которые я) садила (Пісня). Не з гнівом і зневагою обернемось ми до панів, що кості їх (кости которых) взялись уже прахом (Куліш). Про що життя тим, що їм (которым) на душі гірко? (Куліш). Оті забивні шляхи, що ними (которыми) простувала Рудченкова муза (Єфр.). Що-б то такого, коли й жінку не бере (чорт), котру я зоставив на останок? (Рудч.). Задивляючись на невідомі місця, котрі приходилось переходити (Мирний). Це такі докази, котрих показати тобі не можу (Франко). Жий вже собі а вже з тою, котору кохаєш (Чуб. V). Він умовляє, щоб ти сплатив нарешті данину, котору йому винен (М. Рильськ.). Заплатив я великим смутком за ті розмови щирії, которі необачно посилав до вас на папері (Куліш). Хіба-ж є пани, яким гроші не милі? (Номис). З того самого Ромоданового шляху, яким ішов парубок… (Мирний). Почування, яким пронято сі вірші, вразило її надзвичайно (Грінч.). Того протесту, якого повно розлито по всьому творові (Єфр.). Ті нові почуття, яких він досі не знав, зовсім заполонили його (Крим.)]. -рого, -рую, -рые, -рых (вин. п.) - (обычно) що, вм. що його, що її, що їх; иногда и в др. косв. п. - що (т. е. що без личн. мест. 3-го л.). [Хвали мати того зятя, що я полюбила (Пісня). В кінці греблі шумлять верби, що я насадила; нема мого миленького, що я полюбила (Пісня). Все за того п'ятака що вкрав маленьким у дяка (Шевч.). Зайду до тієї кринички, що я чистила, то може там нап'юся (Рудч.). І намітку, що держала на смерть… (Н.-Лев.). Рушниками, що придбала, спусти мене в яму (Шевч.). На ті шляхи, що я міряв малими ногами (Шевч.). Приколень, що (вм. що ним: которым) припинають (Чуб. I). Осиковий прикілок, що (которым) на Ордані дірку у хресті забивають (Грінч. III)]. Книга, - рую я читаю - книга (книжка), що я читаю или що я її читаю. Надежды, -рые мы на него возлагали - надії, що ми на нього покладали (що ми на нього їх покладали). Через какой-то религиозный катаклизм, причины -рого ещё не совсем выяснены - через якийсь релігійний катаклізм, що його причини ще не вияснено гаразд (Крим.). Он (Нечуй-Левицкий) не мало внёс нового в сокровищницу самого нашего литературного языка, хорошим знатоком и мастером -рого он бесспорно был - він (Нечуй-Левицький) не мало вніс нового в скарбницю самої нашої літературної мови, якої добрим знавцем і майстром він безперечно був (Єфр.) или (можно было сказать) що добрим знавцем і майстром її він безперечно був. Великие писатели, на произведениях -рых мы воспитывались - великі письменники, що на їх творах (на творах яких) ми виховувалвсь. Изменил тем, в верности -рым клялся - зрадив тих, що на вірність їм клявся (яким на вірність клявся). С -рым (-рой), к -рому (-рой), в -рого (-рой), в -ром (-рой), в -рых, на -ром, через -рый, о -рых и т. д. - що з ним (з нею), що до його (до нього, до неї), що в його (в нього, в неї), що в йому (в ньому, в ній), що в них (їх), що на йому (на ньому, на ній), що через його (через неї), що про (за) них (їх) и т. д. - з кот(о)рим (з кот(о)рою), до кот(о)рого (до кот(о)рої), в кот(о)рого (в кот(о)рої), в кот(о)рих, на кот(о)рому (на кот(о)рій), через кот(о)рий (через кот(о)ру), про кот(о)рих и т. д., з яким (з якою), до якого (до якої), в якого (в якої), в якім (в якій), на якому (на якій), через який (через яку), в яких, про яких и т. д. [Тоді взяв тую, що з нею шлюб брав (Рудч.). Де-ж ті люди, де-ж ті добрі, що серце збиралось з ними жити (с которыми сердце собиралось жить), їх любити? (Шевч.). Що-то за пан, що в його ніщо не гниє (Номис). От виходе баба того чоловіка, що він купив у його (у которого купил) кабана (Грінч. I). Козаками в Татарщині звано таке військо, що в йому були самі улани, князі та козаки (Куліш). Бачить багато гадюк, що у їх на голові немає золотих ріг (рогів) (Грінч. I). А це сап'янці-самоходи, що в них ходив іще Адам (Котл.). Далека подорож, що ти в неї збирався вирушить уранці (М. Рильськ.). А то про яку (дівчину) ти кажеш, що до неї тобі далеко? (Квітка). Се колесо, що зверху пада на його (на которое) вода (Номис). Нема тії дівчиноньки, що я в їй кохався (Пісня). Вхопилась руками за дошку ту, що він на їй сидів (Рудч.). Картини природи, що на їх такий із Мирного митець (Єфр.). Романи «Голодні годи» та «Палій» (П. Мирного), що про їх маємо відомості… (Єфр.). Дивиться в вікно - ліс: може той, що він через його йшов? (Рудч.). Там був узенький такий волок, суходіл такий, що через його хижаки свої човни переволікали (Куліш). Лиха та радість, по котрій смуток наступає (Номис). Візьму собі молоду дівчину, із котрою я люблюсь (Грінч. III). А парубки, а дівчата, з котрими я гуляв! (Н.-Лев.). Став на гілляці да й рубає ту саму гілляку, на которій стоїть (Рудч.). Побачила, що він бере не тою рукою, на которій перстінь, та й випила сама ту чарку (Рудч.). В ту давнину, до которої не сягає наша писана пам'ять (Куліш). Дивувалися Миколиній енергії, з якою він поспішається до громадського діла (Грінч.). Він (пан) знов був сильний та хитрий ворог, з яким трудно було боротись, який все переможе (Коцюб.). Опріч юнацьких спроб, про які маємо згадки в щоденнику, але які до нас не дійшли (Єфр.)]; иногда сокращенно: що, вм. що в його (у -рого), що з неї (из -рой), що на йому (на -ром), що про неї (о -рой), що в них (в -рых) и т. д. [Пішов до того коня, що (вм. що в його: у которого) золота грива (Рудч.). Хто мені дістане коня, що (вм. що в його: у которого) буде одна шерстина золота, друга срібна, то за того оддам дочку (Рудч.). А де-ж тая криниченька, що (вм. що з неї: из которой) голубка пила? (Чуб. V). Чи це тая криниченька, що я воду брав? (Пісня). Дождавшись ранку, помазала собі очі росою з того дерева, що (вм. що на йому: на котором) сиділа, і стала бачить (Рудч.). Хотів він було заснуть у тій хаті, що (вм. що в ній или де: в которой) вечеряли (Грінч. I). Чи се тая криниченька, що голуб купався? (Пісня). У той день, що (вм. що в його или коли: в который) буде війна, прийдеш раненько та розбудиш мене (Рудч.). А тим часом сестра його пішла в ту комору, що брат казав їй не ходити туди (Рудч.) (вм. що в неї (в которую) брат казав їй не ходити) (Грінч.). Одвези мене в ту нору, що ти лежав там (вм. що в ній (в которой) ти лежав) (Грінч. I). Він пішов до тих людей, що (вм. що в них: у которых) води немає (Грінч. I)]. Это человек, за -рого я ручаюсь - це людина, що я за неї (или сокращенно що я) ручуся; це людина, за котру (за яку) я ручуся. Это условие, от -рого я не могу отказаться - це умова, що від неї я не можу відмовитися (від якої я не можу відмовитися). Материя, из -рой сделано это пальто - матерія, що з неї пошито це пальто. Дело, о -ром, говорил я вам - справа, що я про неї (що про неї я) говорив вам; справа, про яку я вам говорив. Цель, к -рой он стремится - мета, що до неї він (що він до неї) прагне. У вас есть привычки, от -рых следует отказаться - у вас є завички, що (їх) слід позбутися (кинутися). Король, при -ром это произошло - король, що за нього це сталося; король, за якого це сталося. Обстоятельства, при -рых он погиб - обставини, що за них він загинув; обставини, за яких він загинув. Условия, при -рых происходила работа - умови, що за них (за яких) відбувалася праця. Люди, среди -рых он вырос - люди, що серед них він виріс. Многочисленные затруднения, с -рыми приходится бороться - численні труднощі, що з ними доводиться змагатися. В -ром (-рой), в -рых, на -ром (-рой), в -рый (-рую), из -рого (- рой) и т. п. (о месте) - (обычно) де, куди, звідки, (о времени) коли, вм. що в (на) йому (в ній), що в них, що в нього (в ній), що з нього (з неї) и т. д. (т. е. сокращение придат. определит. через соотв. наречия: где, куда, откуда, когда). [Довго вона йшла у той город, де (вм. що в йому: в котором) жив сам цар із сліпою дочкою (Рудч.). Указуючи на те дерево, де (вм. що на йому) сиділа Правда (Рудч.). Високії ті могили, де (вм. що в них) лягло спочити козацькеє біле тіло в китайку повите (Шевч.). В Гадячому Панас (Мирний) вступив до повітової школи, де і провчився чотири роки (Єфр.). Ось і зачервоніло на тій дорозі, де (вм. що нею: по которой) йому треба йти (Квітка). Напровадила Христю саме на той шлях, куди (вм. що на його: на который) пхали її соціяльні умови (Єфр.). Проклятий день, коли я народився (Крим.). Хай буде проклятий той день, коли я вродилася, і той день, коли я ступила на цей корабль (М. Рильськ.)]. Красноярская тюрьма, в -рой (где) сидел т. Ленин - красноярська в'язниця, де сидів т. Ленін («Глобус»). Дом, в -ром я жил - (обычно) дім, де я жив, (можно) дім, що я (там) жив. Река, в -рой мы купались - річка, де ми купались; річка, що (вм. що в ній) ми купались. В том самом письме, в -ром он пищет - у тому самому листі, де він пише (вм. що в йому він пише; в якому він пише (Єфр.)). Страна, в -рую мы направляемся - країна, куди (вм. що до неї) ми простуємо. Источник, из -рого мы почерпнули наши сведения - джерело, звідки ми засягнули наші відомості. Положение, из -рого трудно выйти, нет выхода - становище, де (или що, що з ним) важко дати собі раду, становище, де (или що) нема ради. Постановление, в -рой… - постанова, де… Принято резолюцию, в -рой… - ухвалено резолюцію, де… Произведение, в -ром изображено… - твір, де змальовано. Картина народной жизни, в -рой автором затронута… - картина народнього життя, де (в якій) автор торкнувся… Общество, в -ром… - суспільство, де… В том году, в -ром это произошло - того року, коли це сталось. В тот день, в -рый будет война - того дня, коли буде війна; того дня, що буде війна (Рудч.). Века, в продолжение -рых шли беспрерывные войны - сторіччя, коли (що тоді, що протягом них) точилися безнастанні війни. Эпоха, в продолжение -рой… - доба, що за неї (що тоді, що протягом неї); доба, коли… Эпоха, во время -рой - доба, коли; доба, що за неї, що тоді. Но больше всего, конечно, влияла та самая эпоха, во время -рой всё это совершалось - але найбільше, звичайно, впливав той самий час, за якого все те діялось (Єфр.) или (можно сказать) коли все те діялось. Война, во время -рой погибло так много людей - війна, коли (що під час неї, що за неї, що тоді) загинуло так багато людей (загинула така сила людей). Зима, во время -рой было так холодно, миновала - зима, коли було так холодно, минула. Тот - который - той - що, той - який, той - кот(о)рий. [А той чоловік, що найшов у морі дитину, сказав йому (Грінч. I). Нема того, що любила (Пісня). Два змії б'ють одного змія, того, що в його (у которого) була Олена Прекрасна (Грінч. I). Силкувався не злетіти з того щабля, на який пощастило видряпатись (Єфр.). Щоб догодити вам, я візьму собі жінку, якщо ви найдете ту, котру я вибрав (М. Рильськ.)]. Я тот, -му внимала ты в полуночной тишине (Лермонт.) - я той, що в тиші опівнічній до нього прислухалась ти (Крим.). Такой - который - такий - що, такий - який (кот(о)рий). [Коли такий чоловік і з такими довгими усами, що ними (которыми) він ловив рибу (Грінч. I)]; б) в препозитивных (предшествующих главн. предложению) придаточных предл. - котрий, которий (в главн. предл. обычно соответствует указ. мест. той (тот), иногда указ. мест. опускается). [Два пани, а єдні штани: котрий раньше встав, той ся і вбрав (Номис). Котрі були по селу красивіші і багатіші дівчата, ті все ждали - от-от прийдуть від Костя старости (Квітка). Котрі земляки особисто були знайомі з Димінським, тих Академія дуже просить писати спомини за нього (Крим.). Котрий (чумак) корчму минає, той дома буває, котрий корчми не минає, той у степу пропадає (Чум. Пісня). Которий чоловік отця-матір шанує-поважає, бог йому милосердний помагає, которий чоловік отця-матері не шанує, не поважає, нещасливий той чоловік буває (Дума). Дивись, котора гуска тобі показується красна, ту й лови (Грінч. I). Котра дівчина чорнобривая, то чарівниця справедливая (Чуб. V). Которая сиротина, гине (Чуб. V) (вм. которая сиротина, та гине)]. -рая птичка (пташка) рано запела, той во весь день молчать - котра пташка рано заспівала, тій цілий день мовчати. -рый бог вымочит, тот и высушит - який (котрий) бог змочив, такий і висушить (Номис);4) (в знач. неопред. мест.: некоторый, иной) котрий, которий декотрий, кот(о)рийсь, який(сь); см. Иной 2. [А вб'є котрий у голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Як доживе було которий запорожець до великої старости… (Куліш). Живе до котрогось часу (Звин.)]. -рые меня и знают - котрі (декотрі) мене і знають. Надо бы голубей сосчитать, не пропали бы -рые (Чехов) - слід-би голуби порахувати, не пропали-б котрі;5) который - который, которые - которые (один - другой, одни - другие: из неопределен. числа) - кот(о)рий - кот(о)рий, кот(о)рі - кот(о)рі, який - який, які - які. [А єсть такі гадюки, що мають їх (роги): у котрої гадюки бувають вони більші, а в котрих менші (Грінч. I). І чоловіки коло їх, і діточки: которий - коником грається, которий - орішки пересипає (М. Вовч.). Которих дівчат - то матері й не пустили в дружки, которі - й сами не пішли, а як й ідуть, то все зідхаючи та жалуючи Олесі (М. Вовч.). Дивлюся - в могилі усе козаки: який безголовий, який без руки, а хто по коліна неначе одтятий (Шевч.). Які - посідали на лаві, а які - стоять (Март.)].* * *мест.1) ( вопросительное) котри́й; ( какой) яки́й2) ( относительное - в придаточном предложении) яки́й, що, котри́й3) ( неопределённое) котри́й, яки́й; ( некоторый) де́котрий, де́якийкото́рые..., кото́рые... — (одни - другие: при перечислении, сопоставлении) котрі..., котрі...; які..., які́
-
30 матово
нареч.ма́тово -
31 мирской
1) світовий, мирський; (светский) світський. [Не прихилялося його серце до світового, людського (Грінч.). Зрікся світової порожнечі (Крим.)]. -кая жизнь - мирське життя. -кая суета - світова (земна) марнота (марність (-ности)). -кой человек - см. Мирянин 1;2) (общинный) громадський, (редко) мирянський, (стар.) коповий, копний. [Громадська земля, громадська справа (Сл. Гр.). Всі мирянські знаєш лиха (Котл.). Коповий суд (Куліш)]. -кой голова - голова, староста. -кой захребетник - громадський дармоїд. -кая изба - зборня, розправа. -кое общество - громада; см. II. Мир 7. -кая сходка - сход (-ду), громада; см. II. Мир 8.* * *1) (людской; связанный с обыденной, "земной" жизнью) мирськи́й; лю́дський и людськи́й; ( светский) сві́тський2) грома́дський, мирськи́ймирска́я схо́дка — сход, -у, грома́да
-
32 неизбежно
нрч. неминуче, (редко) неминуще, (непременно) конче, конечне. [Нове життя неминуче прийде (Грінч.). Перешкоди, що неминуче стануть нам на дорозі (Коцюб.). Вороги неминуче потопали в Дніпрі (Дніпр. Ч.). Неминуче треба землю продати (Грінч.). Вже-ж його неминуще оддавати (Харьк. Сб.). (Ці питання різні,) але конче зв'язані докупи (Грінч.). Нове розуміння світової системи конечне приводить до нової морали (Л. Укр.)].* * *нареч.немину́че -
33 необразованный
неосвічений, (неграмотный) неписьменний, невчений, темний, (зап.) неедукований. [Єсть справді коштовні твори світової літератури, що їх може розуміти й неосвічений селянин (Грінч.). Не пристало вірити в сни, як вірить у їх темна, неосвічена баба на селі (Коцюб.). Литва була земля малолюдня, неписьменна (Куліш). Добре вам, ученим, - всього ви довідалися, а ми темні люди, то як у лісі (М. Вовч.)].* * *неосві́чений; неодуко́ваний -
34 нечувствительный
1) нечутливий, нечулий. -ный к чему - нечутливий, нечуткий до чого. [Нечутливий до всякої втіхи світової (Л. Укр.). Потрібно, щоб школа робила нечутливою свідомість дітей до релігійних казок (Азб. Комун.)]. -ный к боли - нечутливий до болю; невразливий, безболісний. [Такий безболісний чоловік, що йому до чужого лиха байдуже (Сл. Гр.)];2) (незаметный) непомітний; (не резко ощутительный) недіткливий; (безболезненный) безболісний. [Покарав його дуже недіткливим способом (Маковей)].* * *1) нечутли́вий; ( нечуткий) нечу́лий; (к боли, раздражению) невразли́вий2) ( неощутимый) невідчу́тний; ( незаметный) непомітний -
35 пробивать
пробить1) пробивати, пробити; (тяжёлым ударом) провалювати, провалити. [Голову йому пробито (провалено). Вода пробила греблю]. -бить стену ядром - пробити (провалити) мур набоєм. -бить себе что-л. (наткнувшись на острие) - пробити собі що, пробитися на що. [Бугай погнався за собакою та й пробився на кілок (Мирн.)]. -бить дорогу - прокласти, пробити, проломити, дорогу, стежку;2) вибити, продзвонити. Часы -били семь - годинник вибив (продзвонив) сьому годину, дзиґарі вибили сьому годину. -били зорю - вибили зорю. -бил последний час чей - останній час прийшов на кого, на що. [Ударив грім великої світової війни, і на українство прийшов, здавалося, останній час (Єфр.)]. -бил мой (его) час - прийшло моє до мене (його до його). -бить заклад - програти заклад. Пробитый - пробитий; (тяжёлым ударом) провалений.* * *несов.; сов. - проб`ить1) пробива́ти, проби́ти и попробива́ти; (прокладывать дорогу, тропу) проклада́ти, прокла́сти, торува́ти, проторува́ти; ( проламывать) проло́млювати и прола́мувати, проломи́ти; ( тяжёлым ударом) провалювати, провали́ти2) (несов.: о бое часов, сигнале тревоги) проби́ти; ( о часах) ви́бити, уда́ритичас про́би́л — перен. час наста́в
3) ( проконопачивать) спец. проконопа́чувати, проконопа́тити -
36 произведение
1) (действие) зродження, сплодження, зрощення; створення, витворення; зроблення, зчинення, учинення, справлення, спричинення чого; вироблення, спродукування; переведення; виведення; (в чин) попромування; срв. Производить;2) твір, утвір, витвір (- твору), виплід (-плоду); (изделие) продукт, вирі[о]б (-робу); (только литературное, научное) писання; срв. Порождение 3. [І от повстають так з почування, з уяви ті перші утвори людського духа, ті виплоди людської творчости, які потім назвали поезією (Єфр.). Письменство, як витвір і продукт культурної меншости (Єфр.). Твори світової літератури. Писання П. Мирного]. -ния природы, ума, человеческого духа - витвори (утвори) природи, розуму, людського духу. Научное, литературное -ние - науковий, літературний (письменський) твір, наукове, літературне писання. -ние искусства - мистецький твір. Художественное, классическое -ние - художній, класичний твір. Поэтическое -ние - поетичний твір, (а во мн. также) поезії (-зій). -ния нашей промышленности - продукти, вироби нашої промисловости;3) мат. - здобуток (-тку).* * *1) ( действие) прове́дення, прова́дження, прово́дження; ство́рення, утво́рення, ство́рювання, утво́рювання2) ( продукт творчества) твір, род. п. тво́ру; ( создание) ви́твір, -твору, у́твір; ( изделие) ви́ріб, -робу3) мат. добу́ток, -тку -
37 фиолетово
нареч.фіоле́тово, фіа́лково -
38 матрица
two-dimensional array, array, mother blank, die block, female core, die, ( клепальной машины) dolly, master form, matrix, master полигр., mat, female mold, mold, nib, plane, ( фонограммы) stamper, swage, table* * *ма́трица ж.2. мат. matrixма́трица m на n — an m -by-n matrixобраща́ть ма́трицу — invert a matrixтранспони́ровать ма́трицу — transpose a matrixумножа́ть ма́трицу сле́ва — multiply a matrix on the left, premultiply a matrix, multiply a matrix by writing the multiplier before the matrixумножа́ть ма́трицу спра́ва — multiply a matrix on the right postmultiply a matrix, multiply a matrix by writing the multiplier after the matrix3. вчт. plane, matrix4. полигр. mat, mould; matrix, die5. ( алмазной коронки) геол. matrixма́трица без повторе́ния — non-recurrent matrixбрикетиро́вочная ма́трица с.-х. — briquetting dieбу́лева ма́трица — Boolean matrixволочи́льная ма́трица — drawing dieма́трица вы́борки на (ферри́товых) серде́чниках — selection core matrixма́трица вы́пуска — output matrixвычисли́тельная ма́трица — computing matrixги́псовая ма́трица — plaster mouldграни́чная ма́трица — boundary matrixдешифра́торная ма́трица — decoder matrixдио́дная ма́трица — diode matrixдиспе́рсная ма́трица — dispersion matrixедини́чная ма́трица — identity [unit] matrixжелезобето́нная ма́трица — reinforced concrete jigма́трица запомина́ющего устро́йства — memory plane, memory matrixма́трица запомина́ющего устро́йства на серде́чниках — core plane, plane matrixма́трица имми́тансов элк. — immittance matrixма́трица като́дной осно́вы ( для электролиза меди) — blank of a starting sheetквадра́тная ма́трица — square [mmm] matrixкле́точная ма́трица — array, tableauкоди́рующая ма́трица — encoder matrixко́мплексная ма́трица — complex matrixко́мплексно-сопряжё́нная ма́трица — adjoint matrixкорреляцио́нная ма́трица — correlation matrixкососимметри́чная ма́трица — skew-symmetric matrixма́трица коэффицие́нтов — matrix of coefficientsлиноти́пная ма́трица — linotype matrixлоги́ческая кре́мниевая ма́трица — silicon-diode logic matrixма́трица магни́тного запомина́ющего устро́йства — magnetic memory matrix [plane]моноти́пная ма́трица — monotype matrixма́трица на ферри́товых серде́чниках — magnetic core matrix [plane]неосо́бенная ма́трица — non-singular matrixнесо́бственная ма́трица — improper matrixобрати́мая ма́трица — invertible matrixобра́тная ма́трица — inverse [reciprocal] matrixортогона́льная ма́трица — orthogonal matrixосо́бенная ма́трица — singular matrixма́трица оши́бок — error matrixма́трица па́мяти — memory matrixма́трица па́мяти, изгото́вленная ме́тодом проши́вки — woven wire memory matrix, woven wire memory planeпереключа́тельная ма́трица — switching matrixма́трица перехо́да — transition (probability) matrix, matrix of transition probabilitiesплатё́жная ма́трица ( в теории игр) — pay-off matrixподвесна́я ма́трица полигр. — pi matrixподо́бные ма́трицы — similar matricesма́трица по́лной проводи́мости элк. — admittance matrixма́трица по́лных сопротивле́ний элк. — impedance matrixположи́тельно определё́нная ма́трица мат. — positive definite matrixма́трица п [m2]-го поря́дка — matrix of order nма́трица преобразова́ния — transformation matrixприсоединё́нная ма́трица — adjugate matrixма́трица приспособле́ния — adaptation matrixпрове́рочная ма́трица — partly-check matrixпроизво́дная ма́трица — derivative matrixпроизводя́щая ма́трица — generator matrixпускова́я ма́трица косм. — launching matrixпуста́я ма́трица полигр. — flat type matrixма́трица разме́рности mmn — m by n matrix, mxn matrix, an array of size mxnма́трица рассе́яния — scattering matrixрасши́ренная ма́трица — augmented matrixсамосопряжё́нная ма́трица — self-conjugated matrixсигна́льная ма́трица тлв. — signal matrixсимметри́чная ма́трица — symmetric(al) matrixсингуля́рная ма́трица — singular matrixма́трица систе́мы, переда́точная — system transfer matrixсопряжё́нная ма́трица — adjoint of a matrixсоставна́я ма́трица1. маш. sectional [split] die2. мат. composite matrixстальна́я ма́трица полигр. — steel matrixма́трица с m столбца́ми — m -column matrixма́трица с n строка́ми — n -rowed matrixстохасти́ческая ма́трица — stochastic matrixструкту́рная ма́трица — structural matrixтранспони́рованная ма́трица — transpose of a matrix, transposed matrixунимода́льная ма́трица — unimodal matrixунимодуля́рная ма́трица — unimodular matrixунита́рная ма́трица — unitary matrixферри́товая ма́трица — magnetic core matrix [plane]ферри́товая ма́трица с лине́йной вы́боркой — linear [word] selection core matrix, word-organized core matrix [plane]ферри́товая ма́трица с пло́ской вы́боркой — plane-selection [bit-organized] core matrix [plane]характеристи́ческая ма́трица — characteristic matrixцветна́я ма́трица тлв. — colour matrixцеллуло́идная ма́трица — celluloid mouldма́трица це́пи эл. — circuit matrixшифра́торная ма́трица — encoder matrixэквивале́нтные ма́трицы — equivalent matricesэрми́това ма́трица — Hermitian matrixэрми́тово-сопряжё́нная ма́трица — Hermitian conjugate matrixэтало́нная ма́трица — master die -
39 того
κ. тово μόριο1. χρησιμοποιείται για συμπλήρωση του κενού του ομιλητή, ώσπου να βρει την κατάλληλη λέξη: εεεεεε...2. (ως κατηγ. με αρνητ. μόριο) δεν είναι εκείνος που πρέπει, είναι κακός, άσχημος. || δεν είναι καλά ή ευνοϊκά. -
40 вуян
вуян1. с головой, с вершиной, с верхушкой, с концом, с носкомЧал вуян кугыза седоголовый старик;
тово вуян ӱдыр девушка с лохматой головой;
кошар вуян кож островерхая ель;
кошар вуян тоя остроконечная палка;
важык вуян йыдал лапоть с кривым носком;
кок вуян двуглавый;
кум вуян трёхглавый.
Сайрем – суремаш тӱҥалше пондашан, йылгыжше чара вуян марий. К. Васин. Сайрем – мужчина с седеющей бородой, с блестящей плешивой головой.
2. колосистый, имеющий колос; с колосомШӧртньӧ вуян шыдаҥ пшеница с золотым колосом.
А пасушто, ӱдыдеак, кум вуян уржа шочын. А. Юзыкайн. А в поле, не посеяв, уродилась рожь с тремя колосьями.
3. перен. умный, даровитый, понятливый, способныйВуян айдеме умный человек.
Сравни с:
ушанИдиоматические выражения:
См. также в других словарях:
ТОВО — ТОВО, частица. см. того1. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
тово — см. 1. Того … Энциклопедический словарь
Тово-Сан-Джакомо — Коммуна Тово Сан Джакомо Tovo San Giacomo Страна ИталияИталия … Википедия
Тово-ди-Сант'Агата — Коммуна Тово ди Сант Агата Tovo di Sant Agata Страна ИталияИталия … Википедия
тово́ — см. того … Малый академический словарь
тово — см. того I … Словарь многих выражений
Щётово — Посёлок городского типа Щётово укр. Щотове Страна УкраинаУкраина … Википедия
Коли ты тово, так и я тово; а коли ты не тово, так и я не тово. — Коли ты тово, так и я тово; а коли ты не тово, так и я не тово. См. ПРИЧИНА ОТГОВОРКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мелётово — Деревня Мелётово Страна РоссияРоссия … Википедия
Я бы и тово, да он не тово, так и сталось не тово. — Я бы и тово, да он не тово, так и сталось не тово. См. ПРИЧИНА ОТГОВОРКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Я было и тово, да жена не тово - ну уж и я растово. — Я было и тово, да жена не тово ну уж и я растово. См. ПРИЧИНА ОТГОВОРКА … В.И. Даль. Пословицы русского народа