-
1 тля
1) энтом. попели́ця, тлякапу́стная тля — попели́ця, попільни́ця
2) (перен.: о ничтожном человеке) тля3) см. тлен -
2 бутыль
ж. р.) сулія (1/4 ведра и больше), бутель (р. -тля) (м. р.), гусак; (б. оплетенная лозой) балцанка; (из высушенной тыквы) кабаківка.* * *бу́тель, -тля, сулія́ -
3 капустный
капустяний. [Набрав капустяного листя (Рудч.)]. -ная кадка - капустянка, діжка на капусту. -ная кочерыжка - качан, ум. качанчик. -ная тля - попільниця, попелюха, попільнуха.* * *капу́стяний и капустя́нийкапу́стная тля — энтом. попели́ця, попільни́ця
-
4 освещаться
осветиться освітлюватися, освічуватися, освітитися, засвітити, -ся. [Небо освітилось. Місто, мов на свято, засвітилося]. Город -щается электричеством - місто освітлюється електрикою.* * *несов.; сов. - освет`иться1) осві́тлюватися и освітля́тися и осві́чуватися, освіти́тися и освітли́тися; (несов.: пользоваться каким-л. освещением) світи́ти2) строит. (несов.) осві́тлюватися, освітля́тися, осві́чуватися; висві́тлюватися, осві́тлюватися -
5 бутыль
сулія́, бу́тель, -тля -
6 бутыль
сулія́, бу́тель, -тля -
7 вошь
воша (р. воші, мн. воші, р. вошей), соб. - нужа [Слабу людину нужа нападає], кузка; (грубо) вошва. Вошка по детски - кука. Искать вшей в голове, на теле - ськати, ськатися. Истреблять вшей в одежде - прудити воші. Вошь травяная (тля) - попелюха, попельнуха, рослинна воша (р. -ші), мушара (гал.), мшиця (гал.).* * *во́шарасти́тельная \вошь — росли́нна во́ша, попели́ця
лобко́вая \вошь — лобко́ва во́ша, блощи́ця
-
8 дятел
птица) ятіль (р. ятеля), ятіл (р. ятла) (ум. ятлик, ятличок), (диал.) якіль (р. якола, ум. якілко), (реже) дятель (р. -тля), клюй-дерево, деревоклюй, вербоклюк, довбач, довбаль, жовна (джовна), жолонка. Специальнее: д. зелёный - жовна зелена; д. пёстрый - дятелик, жовна тарчаста; д. чёрный - жовна чорна.* * *дя́тел, -тла; диал. я́тель, -ля, я́тіль, род. п. я́теля -
9 жадность
1) (проявление чувства жажды, голода, напряжения, страсти) жадоба (ум. жадібка), жада, жадливість, пожадливість, ярість, жагучість, жадність (р. -ости). [Жадність кислот (химич.). Їв з жадобою. А в серці мають вовчу жадобу (Коц.)];2) (алчность) зажерливість, ненажерливість, ненаїсть (р. -їсти), неситість на що, ненатля, хтивість, захланність (р. -ости). [Ось слухайте, що то роблять заздрощі на світі і ненатля голодная (Шевч.)];3) см. Жажда. С -ностью набрасываться, наброситься на что - з жадобою (пожадливістю) кидатися на що, допадатися (допастися) до чого.* * *жа́дібність, -ності и жаді́бність, жа́дність, жадо́ба, пожа́дливість, -вості, жадли́вість; запопа́дливість; заже́рливість, ненаже́рливість, ненаже́рність, хти́вість, захла́нність, ненатле́нність, нена́тля -
10 капустник
-
11 крупичатый
1) (о муке) питльований. -тая мука - питльоване борошно, (рус.) крупчатка. [Давай йому коржів з питльованого борошна (Н.-Лев.)]. Намолоть -той муки - напитлювати борошна (муки);2) -тый мёд - крупкий, крупкуватий мед.* * *1) крупни́стий, крупкува́тий, крупча́стий, крупки́й\крупичатый мёд — крупки́й (крупкува́тий) мед
2) (о муке, хлебе) питльо́ванийкрупи́чатая мука́ — питльо́ване бо́рошно, питльо́вана мука́, питлі́вка, питльо́ванка, крупча́тка, пи́тель, -тля
3) (упитанный, дородный - о человеке) нато́птаний, нато́птуваний -
12 крупчатка
1) см. Крупичатка 1;2) (мука) питльоване борошно, -на мука, (руссизм) крупчатка.* * *питлі́вка, питльо́ванка, крупча́тка, пи́тель, -тля -
13 крупчатый
Крупистый крупкий, крупний крупнистий, (из крупн. крупинок) дрібковий, дрібча(с)тий. [Крупкий мед. Крупне борошно. Крупнисте масло. Дрібковий цукор. Дрібкова сіль].* * *1) крупни́стий, крупкува́тий, крупча́стий, крупки́й2) (о муке, хлебе) питльо́ванийкрупча́тая мука́ — питльо́ване бо́рошно, питльо́вана мука́, питлі́вка, питльо́ванка, крупча́тка, пи́тель, -тля
крупча́тая ме́льница — пи́тель
-
14 листовой
1) (о листе растения) листовий, листковий. -вая вошь - попелюха, рослинна воша; см. Тля;2) (о бумаге) аркушевий. [Аркушевий папір (Київ)]. -вой сбор - аркушева оплата;3) (о металле, стекле) листовий; (о слюде) пелюстковий. -вое железо - листове залізо. -вая рессора - штаб(к)ова ресора;4) -вой табак - папушний тютюн (-ну), тютюн у папушах;5) -вой желудок - см. Книжка 2.* * *1) ( относящийся к листьям) ли́стяний, листко́вий и листкови́й2) ( изготовленный в виде листов) листови́й; ( из бумаги) аркуше́вий -
15 мельница
1) млин (-на). [«Де горить?» - «На степку коло млинів» - «Чиїх млинів?» - «Не знаю: чиїсь вітряки» (Звин.)]. -ца верхняя, нижняя - горовий, низовий млин. -ца ветряная - вітряк (-ка), (ум. вітрячок (-чка)), вітряний млин; (голландск. системы) кругляк, (немецк. сист.) ступник (-ка). [Край ниви стоять вітряки (Коцюб.)]. -ца водяная - водяний млин, (млин-)водяк (-ка), гребляний (гребльовий) млин, (небольшая) млинок (-нка), (диал.) млиниця; (с наливным колесом) корчак (-ка), корочний млин; (с подливным колесом) підспідник, підсубійник, підсубійок (-бійка), підсубійний млин; (действ. только в половодье) вешняк (-ка); (у берега реки: на Днестре) байдак (-ка). [Люди коло ставу млини будували (Рудан.). На цьому ставку колись був млин-водяк (Переясл.). Два млини гребльових, а два вітряних (Март.). Пускаєте воду на колеса млинів-вешняків (Куліш)]. -ца конная (или воловья) топчак (-ка), топчій (-чія), (конная) ступак, ступчак. [Топчемося, наче воли на крузі в топчаку (Кониськ.)]. -ца кофейная - млинок (до кави). [Купив млинок до кави (Марков.)]. -ца крупичатая (крупичатка) - питель (-тля), питльовий млин. [Мельник привик до тукотання питля (Франко)]. -ца крупяная (крупорушка) - см. Круподёрня. -ца мукомольная, хлебная - млин. -ца паровая - паровий млин. -ца пильная - см. Лесопильня. -ца пловучая - (на)плавний млин, плавак, пливак, гончак, (на лодках) лодяк (-ка). -ца ручная - ручний млин, жорно и (чаще, мн.) жорна (-рен). [Мав жорна, що руками хліб мелють (Чуб. II)]. -ца сукновальная - валюша, (реже) фолюша; срв. Сукновальня. Поехать, пойти на -цу - поїхати, піти до млина. Место, бывшее под -цей - млинисько, млинище;2) см. Пустомеля.* * *млин, -а; ( ветряная) вітря́к, -а -
16 метельщик
-щица1) (подметальщик) метільник, -ниця, за[під]мітальник, -ниця, мітлач (- ча; м. р.);2) (делающий или продающий мётлы) мітляр (-ра), -лярка, мітельник, -ниця.* * *1) меті́льник; ( подметальщик) підміта́льник, заміта́льник2) ( делающий и продающий мётлы) мітля́р, -а -
17 метельщица
1) меті́льниця; підміта́льниця, заміта́льниця2) мітля́рка -
18 мучнистый
1) борошни[я]стий, муч(н)истий, мучнястий;2) (рыхлый) сипкий, борошнуватий, картопли[я]стий. -тые фрукты - сипкі (картоплисті) овочі, овочі як картопля. -тый лишай, энтом. Aphis L. - попелиця, попільниця; срв. Тля травяная.* * *борошни́стий, мучни́стий -
19 ненасытность
ненаситність, неситість, ненасить, невситимість, ненатлість, ненатля (-лі), захланність, зажерливість, жаденність, жаднючість ненаїдність, ненаїсність, ненаїсть (-ти), прожерливість, пажерливість, проїсність, ненажерливість, ненаже[и]рність (-ости); срв. Ненасытный. [Допалася вона, як ужака до молока - світе мій, яка ненасить! (М. Вовч.). Що то роблять заздрощі на світі і ненатля голодная! (Шевч.). Рубець звертав те скарження на людську ненажерливість (Мирний)].* * *ненаси́тність, -ності и нена́ситність, неси́тість, -тості, поэз. ненаси́ть, -ті и нена́сить; нена́тля; невсити́мість, -мості; ненаже́рливість, -вості, ненаже́рність; заже́рливість -
20 озарять
озарить осяювати и осявати, ося(я)ти, осияти, осяйнути, освітлювати, освітити. Меня -рила блестящая мысль - пройняла мене блискуча думка, сяйнула мені в голові думка. -рить кого светом истины - просвітити кого світлом правди. -рять, -рить лучами - опромінювати, опромінити. Озарённый - осяяний, освітлений, обсипаний сяйвом, світ(л)ом. -ный улыбкой - усміхнений. [Усміхнені уста].* * *несов.; сов. - озар`ить1) ( освещать) осява́ти, ося́яти и ося́ти, осві́тлювати и осві́чувати и освітля́ти, освіти́ти и освітли́ти; озо́рювати и озоря́ти, озори́ти2) (перен.: прояснять сознание) осява́ти, ося́яти и ося́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
ТЛЯ — см. Тля мелкие, сосущие насекомые. В период массового размножения питаются соками листьев, в результате растения приостанавливаются в росте, листья деформируются, приобретая форму купола. Тля селится на нижней стороне листьев, цветках, завязях,… … Энциклопедия семян. Овощные культуры
ТЛЯ — ТЛЯ, тли, род. мн. тлей, жен. 1. только ед. То же, что тлен (устар.). Тля тлит. 2. Мелкое насекомое, питающееся соком растений, часто приносящее им громадный вред, растительная вошь (зоол.). Яблоневая тля. Табачная тля. Толковый словарь Ушакова.… … Толковый словарь Ушакова
тля — тля, тли, тли, тлей, тле, тлям, тлю, тлей, тлёй, тлёю, тлями, тле, тлях (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
тля — ржа, гниль, пепел, прах (Даль, тлеть) См … Словарь синонимов
ТЛЯ — ТЛЯ, тли, мн. тли, тлей, жен. Мелкое насекомое вредитель, питающийся соком растений. Табачная т. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
тля — 1 іменник жіночого роду, істота комаха тля 2 іменник жіночого роду тління … Орфографічний словник української мови
Тля — I ж. Мелкое паразитическое насекомое, питающееся соком растений; растительная вошь. II ж. местн. Тлен, прах. III м. и ж. 1. разг. сниж. Ничтожный, никчемный человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Тля — I ж. Мелкое паразитическое насекомое, питающееся соком растений; растительная вошь. II ж. местн. Тлен, прах. III м. и ж. 1. разг. сниж. Ничтожный, никчемный человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Тля — I ж. Мелкое паразитическое насекомое, питающееся соком растений; растительная вошь. II ж. местн. Тлен, прах. III м. и ж. 1. разг. сниж. Ничтожный, никчемный человек. 2. Употребляется как порицающее или бранное слово. Толковый словарь Ефремовой. Т … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
тля — тля, тли, мн. ч. тли, тлей … Русский орфографический словарь
тля — и; ж. 1. Мелкое, паразитическое насекомое, питающееся соком растений; растительная вошь. Табачная, гороховая, бахчевая т. □ собир. На деревьях появилась разная т. 2. Разг. О ничтожном, никчёмном человеке. Безвестная, ничтожная т … Энциклопедический словарь