тишу

I. чего нарізати, накраяти, (о мног.) понарізувати, понакраювати чого; срв. Нарезать (под Нарезывать). Нарушанный - нарізаний, накраяний, понарізуваний, понакраюваний.

II. нарушить порушувати и порушати, порушити, ламати, зламати, (реже) зломити, поламати и (редко, диал.) поломити що, (преступать) переступати, переступити що и через що; (расстраивать, прерывать) зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити, руйнувати, зруйнувати що. [Це порушує наші вигоди (Пр. Правда). Коли я порушу сю нашу угоду, то… (Ор. Левиц.). Я стара, щоб мала звичай батьківський ламати (Л. Укр.). Ти зламав наказ (Грінч.). Не зломить віри (Свидн.). Ти поламав пункт нашої присяги (Куліш). Громадську волю поламали (Мирний). Поломила матусину волю (Чуб. V). Князьки стародавні звичаї переступали (Куліш). Педагоги переступають усяку справедливість (Крим.). Не любив, коли розбивали його самотину (Короленко). Ніхто не перебивав тут нашої самотини (Короленко). Сувора дійсність перебила фантазію (Крим.). Не хотілося руйнувати того тихого, думного настрою (Василь.)]. -ть (супружескую) верность - ламати, зламати, порушувати, порушити (подружню) вірність. [Я не ламала ніколи вірности (Л. Укр.)]. -ть владение - порушувати, порушити володіння (посідання), (чужое земельное, стар.) в чужий ґрунт вступати, вступити. -шить границы земельного владения - порушити межі земельного володіння (земельної посілости), (стар.) землю переступити. -шить граничные знаки - порушити межові знаки, (стар.) закони рушити. -ть договор - порушувати (ламати), порушити (зламати) договір (умову, угоду). -ть долг, обязанности службы - порушувати, порушити обов'язок (повинність), службові обов'язки. -ть закон, заповедь, присягу (клятву) - ламати, зламати (зломити), порушувати (порушати), порушити, переступати, переступити закон, заповідь (заповіт), присягу, (реже) переступати, переступити через закон и т. п. [Не думайте, що я прийшов зламати закон або пророків (Біблія). Ви, святий закон гостинности зламавши, мене замкнули у темницю (Грінч.). Не зломлю закону (Г. Барв.). Ми присяги не хочемо ламати (Л. Укр.). Порушають суспільний та моральний закони (Наш). Через закон переступлю, а зроблю по-своєму (Квітка)]. -ть интересы - порушувати, порушити інтереси. -ть мир - а) (о покое) порушувати, порушити, ламати, зламати, розбивати, розбити, руйнувати, зруйнувати спокій. [Не злама спокою за-для нас (Доман.) Прилине щось пізно осінньої ночи, розбудить, засмутить, спокій зруйнує (Васильч.)]; б) (об отсутствии войны) ламати, зламати, руйнувати, зруйнувати мир. -ть обещание - ламати, зламати, порушувати, порушити, схибити обіцянку. [Схибить хоч малу частину обіцянки (Куліш)]. -ть очарование - руйнувати, зруйнувати чар(и) (о[з]чарування). -ть порядок - см. Порядок 2. -ть право - порушувати, порушити, ламати, зламати, переступати, переступити право. [Ламаючи права народні (Грінч.)]. -ть приличия - переступати, переступити пристойність, порушувати, порушити, зневажати, зневажити звичай (звичайність). -ть равновесие - порушувати, порушити, зрушувати, зрушити рівновагу. -ть слово - ламати, зламати (редко поламати, поломити), порушувати, порушити слово, (сов. ещё) схибити (змилити) слово, змилити на слові. [Хто ламає слово, той віру ламає (Номис). Не зламав Роберт свойого слова (Л. Укр.). Не порушить слова (Ор. Левиц.). Ви знайшли тепер, до чого причепитись, щоб слово схибить (Самійл.). Не ти змилив слово, - я (Кониськ.). Коли-б чого не було нам за те, що змилимо на слові (Кониськ.)]. -ть тишину - порушувати (порушати), порушити, зрушувати, зрушити, розбивати, розбити, перебивати, перебити, збивати, збити тишу. [Напружену тишу ніщо не порушало (Кодюб.). Гудок паровоза порушав иноді урочисту тишу ночи (Черкас.). Затримував дихання, щоб не зрушити тиші (Л. Укр.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Короленко). Тільки крик шуліки різко збивав тишу (Короленко)]. -шать общественную тишину - порушувати громадський спокій. -ть ход работы - перебивати, перебити роботу. Нарушенный - порушений, зламаний, поламаний, переступлений; зрушений, розбитий, перебитий, збитий, зруйнований. [Охорона зламаного права (Рада)]. -ться - порушуватися, порушитися, ламатися, зламатися; бути порушуваним, порушеннм, ламаним, зламаним, переступленим и т. п. [Сили небесні порушаться (Біблія)]. Равновесие - шилось, -шено - рівновага порушилася (зрушилася), рівновагу порушено (зрушено). Законы природы не -ются безнаказанно - законів природи не можна зламати (порушити, переступити) безкарно.

* * *

несов.; сов. - нар`ушить

1. n

1) ракетка (для спортивних ігор)

2) шум, гамір; гуркіт

3) розгул; пиятика; легковажне, дозвільне життя

4) (the racket) напруження, випробування

5) амер. обман, шахрайство, афера

6) шантаж, вимагання, здирство; рекет

7) амер., розм. легкий заробіток

8) жарт. заняття, робота

9) амер. сніговий мокасин, снігоступ

10) дерев'яний болотний черевик

6) витримувати випробування

2. v

1) шуміти, гриміти; гуркати; грюкати; галасувати

2) загуляти, запиячити; вести розгульне життя (тж racket about)

3) заважати (комусь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

* * *

1) aмep. сніговий мокасин, снігоступ

2) дерев'яний болотний черевик ( для людини або коня)

1) шум, гамір; гуркіт

2) розгул; пиятика; гулянка

3) ( the racket) напруга, випробування

4) вiйcьк.; жapг. бомбування; артобстріл

1) шуміти, гриміти; гуркотіти

2) вести розгульний спосіб життя ( racket about); загуляти, запити

3) заважати ( кому-небудь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

1) обман, шахрайство; афера

2) шантаж; вимагання, рекет

3) легкий заробіток

1. n

1) лава, лавка, ослін

2) рундук; поміст

2. v

1) вирішувати, приймати рішення

2) домовлятися, визначати

3) з'ясовувати, улагоджувати; розв'язувати

4) юр. врегулювати

5) оселятися, улаштовуватися

6) заселяти; колонізувати

7) влаштовувати, садовити, укладати

8) влаштовуватися, сідати, укладатися (тж settle down)

9) осідати, опускатися

10) відстоюватися; давати осад

11) дати відстоятися; очистити від каламуті

12) давати лад (чомусь); заспокоювати

13) надівати, просувати, всувати

14) платити, оплачувати; розплачуватися, розраховуватися

15) розвіювати (сумніви тощо)

16) сідати (про птахів тощо)

17) нависати, наставати; панувати (про тишу, темряву тощо)

18) тонути, занурюватися (про корабель; тж settle down)

19) установлюватися (про погоду)

20) затихати, ущухати (про бурю; тж settle down)

21) улягатися (про хвилювання)

22) юр. закріпляти (за кимсь); заповідати (комусь)

* * *

1) дерев'яна лава з високою спинкою

2) поміст

1) вирішувати, приймати рішення

2) домовлятися, визначати

3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати

4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)

5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті

6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися

7) надягати; всовувати; поміщати

8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)

9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)

10) сідати (про птахів, комах)

11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)

12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)

13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)

14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)

15) ущухати (про бурю; settle down)

16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)

17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь

18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості

19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь

20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь

21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь

22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою

23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь

24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь

25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь

1) розрив; розривання

2) проріз; дірка; розпірка

3) стрімкий галоп (крок)

4) несамовитість; пристрасть

5) шаленство

6) амер., розм. гульня

7) тех. знос

v (past tore; p.p. torn)

1) рвати, розривати

2) рватися, розриватися; зношуватися

3) пробивати

4) розколювати, руйнувати

5) роздирати (щось — at)

6) терзати, краяти

7) поранити; подряпати

8) порушувати спокій

9) пронизувати, проймати, прорізати

10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати

11) розм. мчати стрімголов

12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати

13) удиратися (кудись — into)

14) розм. накидатися

1) сльоза

2) крапля (роси, вина тощо)

3) pl горе; смуток, печаль

* * *

1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smth

2) (at) роздирати

3) ранити

4) звичн. pass порушувати спокій

5) простромлювати, прорізати ( тишу)

6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати

7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися

8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)

9) ( from) відриватися

10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)

••

1) розрив, розривання; дірка

2) стрімкий галоп або крок

3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно

4) пристрасть, шаленство; сказ

5) тex. задирання

••

1) сльоза

2) pl горе, сум

3) крапля (роси, вина, смоли)

4) "сльоза" ( дефект скл)

••

прервать

1) см. Перерывать, Перервать;

2) (останавливать, прекращать) переривати, перервати, уривати, у(ві)рвати кого, що, перебивати, перебити кого, кому що, перепиняти, перепинити, перехоплювати, перехопити кого, що кому, (о мн.) попереривати, поперепиняти, поперехоплювати що; срв. Прекращать. [На чім-же ми читанку перервали? (Куліш). Рустем урвав і обвів слухачів оком (Коцюб.). Вона пильно слухала й не перебивала його (Крим.). Тишу перебивало тільки дзенькання дзвоника (Єфр.). І сльози жінці перебили мову (Л. Укр.). Не перепиняй мене, а то й казати не буду (Харк. п.). Говорили всі, перехоплюючи один одного (Коцюб.)]. -рвать разговор, переговоры - перервати, у(ві)рвати розмову, переговори. -рвать (совсем) сношения, знакомство, переговоры - зірвати зносини, знайомість, переговори з ким. -рвать кого, речь кому - перепинити, перехопити, перебити кого и кому, мову кому. [Не лайся, синку, не лайся! - знов перебив дід Походенкові (Кониськ.). Вибачайте, мову переб'ю]. -рвать речь (свою) - перервати, увірвати мову (свою) или просто увірвати. -рвать себя - перепинити, перебити себе. [Та що се я? - знову сам себе перепинив Марко (Грінч.)]. -рвать молчание, тишину, сон - перервати (перебити) мовчанку, тишу, сон. -рвать жизнь - перервати життя кому. [Молодий вік перервали (Чуб.)]. -рвать роботу кому - перебити працю кому (чию). Не -вая - не перебиваючи, без перериву. -рывать ток - переривати течію. -рывать пути сообщения - перетинати шляхи. Прерванный - перерваний, увірваний, перебитий, перепинений, перехоплений, зірваний. [Перервана, перепинена розмова]. -нное свидание - перерване побачення. Сообщение -но - сполучення перервано. Переговоры -ны и война началась - переговори перервано і війна почалась.

* * *

несов.; сов. - прерв`ать

1) перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти; ( обрывать) урива́ти, увірва́ти и урва́ти, обрива́ти, обірва́ти; ( порывать) порива́ти, порва́ти; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти; ( переставать) перестава́ти, переста́ти (роби́ти що)

2) (говорящего, занятого чем-л.) перебива́ти, переби́ти, перерива́ти, перерва́ти; перехо́плювати, перехопи́ти; ( останавливать) перепиня́ти, перепини́ти

1. n

1) рід, покоління; виводок; розплід

2) зграя, рій; стадо

3) знев. сім'я, діти, виводок

4) категорія

5) геол. пуста порода

2. v

1) сидіти на яйцях, висиджувати

2) поет. пестити

3) думати, міркувати (про — on, over)

4) виношувати (в душі)

5) нависати (над — on, over) (про хмари тощо)

* * *

1) рід, покоління; виводок (птахів, комах); розплід; зграя, рій

2) родина; діти, виводок; зграя, юрба; рід, категорія

3) черва, розплід ( бджіл)

1) сидіти на яйцях, висижувати

2) пoeт. плекати

3) (about, on, over, upon) роздумувати (особл. зажурено); виношувати (в умі, душі)

4) (on, over) нависати (про хмари, тишу)

1. n

тиша; мовчання

2. v

1) утихомирювати, заспокоювати; примушувати замовкнути

2) заспокоюватися, затихати; угамовуватися

3) заколисувати

4) замовчувати, приховувати (тж hush up)

3. int hush! — тихіше!, тихо!, замовкни!; перестань!, годі!

* * *

1) тиша, мовчання

2) гpaм. шиплячий приголосний звук

1) встановлювати тишу; змушувати замовчати ( hush up)

2) заколисувати; заспокоюватися, затихати

3) зам'яти; замовчувати, приховувати

int тихіше!, замовкніть!, припиніть!

1) дзюркіт ( води)

2) ( морський) вал, каскад, водоспад

1. n

1) заколот; бунт; повстання

2) порушення громадського порядку; безчинство, бешкет

3) невгамовність

4) пишність, буйність, ряснота

2. v

1) брати участь у заколоті; бунтувати

2) бешкетувати, порушувати громадський спокій і порядок, безчинствувати

3) бути невгамовним

4) розтринькувати марно (гроші тощо); марнувати життя

* * *

1) заколот, бунт, повстання

2) порушення громадського порядку, безлад

3) неприборканість

4) пишність, численність, буйство

1) брати участь у заколоті, бунті

2) бешкетувати, порушувати громадську тишу е порядок

3) бути неприборканим, не знати впину ( у чому-небудь)

4) розтрачувати марно, розтринькувати (час, гроші)

1) порушувати, зневажати, ламати, переступати

2) оскверняти, поганити; ображати (святиню, могилу тощо)

3) спорт. порушувати правила

4) тривожити; вторгатися, вдиратися

5) силувати, застосовувати насильство

6) ґвалтувати

7) кривдити

* * *

1) порушувати, переступати; зневажати; to violate the law порушувати закон; to violate an oath порушити /переступити/ присягу; to violate one’s conscіence діяти усупереч своїй совісті; спорт. порушувати правила

2) опоганювати; ображати; to violate a tomb [a shrіne, a church] опоганити могилу [святиню, храм]; to violate feelіngs ображати почуття

3) тривожити; заважати; вторгатися; to violate calm порушувати спокій, тривожити тишу

4) насилувати, застосовувати насильство; зґвалтувати

1) рід, покоління; виводок (птахів, комах); розплід; зграя, рій

2) родина; діти, виводок; зграя, юрба; рід, категорія

3) черва, розплід ( бджіл)

1) сидіти на яйцях, висижувати

2) пoeт. плекати

3) (about, on, over, upon) роздумувати (особл. зажурено); виношувати (в умі, душі)

4) (on, over) нависати (про хмари, тишу)

1) тиша, мовчання

2) гpaм. шиплячий приголосний звук

1) встановлювати тишу; змушувати замовчати ( hush up)

2) заколисувати; заспокоюватися, затихати

3) зам'яти; замовчувати, приховувати

int тихіше!, замовкніть!, припиніть!

1) дзюркіт ( води)

2) ( морський) вал, каскад, водоспад

1) aмep. сніговий мокасин, снігоступ

2) дерев'яний болотний черевик ( для людини або коня)

1) шум, гамір; гуркіт

2) розгул; пиятика; гулянка

3) ( the racket) напруга, випробування

4) вiйcьк.; жapг. бомбування; артобстріл

1) шуміти, гриміти; гуркотіти

2) вести розгульний спосіб життя ( racket about); загуляти, запити

3) заважати ( кому-небудь) шумом; порушувати (тишу, спокій)

1) обман, шахрайство; афера

2) шантаж; вимагання, рекет

3) легкий заробіток

1) заколот, бунт, повстання

2) порушення громадського порядку, безлад

3) неприборканість

4) пишність, численність, буйство

1) брати участь у заколоті, бунті

2) бешкетувати, порушувати громадську тишу е порядок

3) бути неприборканим, не знати впину ( у чому-небудь)

4) розтрачувати марно, розтринькувати (час, гроші)

1) дерев'яна лава з високою спинкою

2) поміст

1) вирішувати, приймати рішення

2) домовлятися, визначати

3) оселятися, поселятися ( settle down); поселяти, заселяти; колонізувати

4) влаштовуватися, всідатися, укладатися ( settle down); влаштовувати, саджати, посадити, укладати, укласти; влаштовувати, пристроювати ( до справи)

5) опускатися, осідати, сідати ( settle down); осаджуватися, відстоюватися; давати осад; давати відстоятися, очищати від каламуті

6) приводити в порядок, давати лад, заспокоювати; заспокоюватися

7) надягати; всовувати; поміщати

8) платити, оплачувати, сплачувати; розплачуватися ( settle up)

9) усувати, розсіювати (сумніви, побоювання)

10) сідати (про птахів, комах)

11) нависати ( про темряву); запановувати ( про тишу)

12) осідати, зміщатися вниз, зсуватися (про фундамент, дорогу; settle down)

13) занурюватися, тонути (про корабель; settle down)

14) встановлюватися, запанувати (про погоду, вітер)

15) ущухати (про бурю; settle down)

16) улягтися, утихомиритися (про хвилювання, гнів; settle down)

17) to settle for smth розм піти, погодитися на що-небудь; задовольнятися чим-небудь

18) to settle into smth приймати яку-небудь форму, набувати якої-небудь якості

19) to settle (up) on smth зупинитися на чому-небудь, зробити який-небудь вибір, прийняти яке-небудь рішення; зупинятися, затримуватися на чому-небудь

20) to settle smth on smb; юp. заповісти, відмовляти що-небудь кому-небудь, закріплювати що-небудь за ким-небудь

21) to settle (down) on smb; smth охоплювати, заволодівати ким-небудь, чим-небудь

22) to settle (down) to smth, to settle (down) to do smth взятися за яку-небудь справу; зайнятися якою-небудь роботою

23) to settle (down) to / for / smth приготуватися до чого-небудь; збиратися робити що-небудь

24) to settle down to /at / smth звикати до чого-небудь, втягуватися у що-небудь, освоюватися з чим-небудь, призвичаюватися до чого-небудь

25) to settle (smth) with smb розквитатися з ким-небудь; помститися кому-небудь

1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smth

2) (at) роздирати

3) ранити

4) звичн. pass порушувати спокій

5) простромлювати, прорізати ( тишу)

6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати

7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися

8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)

9) ( from) відриватися

10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)

••

1) розрив, розривання; дірка

2) стрімкий галоп або крок

3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно

4) пристрасть, шаленство; сказ

5) тex. задирання

••

1) сльоза

2) pl горе, сум

3) крапля (роси, вина, смоли)

4) "сльоза" ( дефект скл)

••

1) порушувати, переступати; зневажати; to violate the law порушувати закон; to violate an oath порушити /переступити/ присягу; to violate one’s conscіence діяти усупереч своїй совісті; спорт. порушувати правила

2) опоганювати; ображати; to violate a tomb [a shrіne, a church] опоганити могилу [святиню, храм]; to violate feelіngs ображати почуття

3) тривожити; заважати; вторгатися; to violate calm порушувати спокій, тривожити тишу

4) насилувати, застосовувати насильство; зґвалтувати

-ся, возмутить, -ся

1) (о жидкости) каламутити, -ся, скаламутити, -ся, перекаламутити, -ся, закаламучувати, -ся, закаламутити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, - ся, забаламутити, -ся, мутити, -ся, змутити, -ся, замутити, -ся, колотити, -ся, сколотити, -ся, (во многих местах - поколотити, -ся, посколочувати, -ся), збивати, -ся, збити, -ся, збуряти, - ся, збурити, -ся, збантурити, -ся;

2) (приводить в беспокойство, нарушать спок. состояние) баламутити, -ся, забаламутити, -ся [Забаламутив кров дівоцьку (Кул.)], збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся [Скаламутила щастя], колотити, -ся, сколотити, -ся [Сколотила мій спокій], заколочувати, -ся [Заколочувати спокій], ґвалтувати, заґвалтувати [Немов дика орда ґвалтувала тишу стуком (Коц.)], турбувати, стурбувати [Не турбуй мого спокою!];

3) (приводить в негодование) обурювати кого, обурюватися на кого, проти кого, обурити, -ся. [Кого такі вчинки не обурять!]. Возмущённый - обурений;

4) (побуждать к мятежу, бунтовать) бунтувати кого проти кого, бунтуватися, збунтувати, -ся, підбурювати, підбурити, бурити, -ся, збурити, -ся, баламутити, -ся, збаламутити, -ся, каламутити, -ся, скаламутити, -ся, колотити (кого, ким), -ся, сколотити, -ся, піднімати, -ся, підняти, -ся на кого, зривати бунт, бунт бунтувати, бунт забунтувати, ворохобити, зворохобити, (восставать) повставати (сов. повстати). [Гуща отой не крав, а народ бунтував (Коц.). Чого се так бунтуються народи? Каламутиться народ. Народ бурився, хотів повбивати польських комісарів. Хотіли підбурити народ та перерізати дворян].

* * *

несов.; сов. - возмут`ить

1) (вызывать негодование, гнев) обу́рювати, обу́рити

2) (подстрекать к мятежу, восстанию) підбу́рювати, підбу́рити; ( выводить из состояния покоя) збу́рювати, збу́рити; ( баламутить) баламу́тити, збаламу́тити, бунтува́ти, збунтува́ти и побунтува́ти, колоти́ти, сколоти́ти, мути́ти, помути́ти

3) ( водную поверхность) збу́рювати, збу́рити; ( мутить) каламу́тити, скаламу́тити, мути́ти, помути́ти, баламу́тити, збаламу́тити, колоти́ти и сколо́чувати, сколоти́ти

могильний, гробовий, гробний. -ный камень - могильний (гробовий) камінь (- меня), (кам'яний) на(д)гробок (-бка). -ный курган - могила. -ная насыпь - могильний насип; см. Могила 2. -ная тишина - могильна (гробова) тиша. [Часами тільки бомба огнева могильну тишу розбивала (Л. Укр.). Круг мене тиша гробова (Крим.)]. -ная яма - могильна яма; см. Могила 1.

* * *

в прямом и переносном значении) море (-ря, мн. моря, -рів), ум. моречко, моренько. [По синьому морю хвиля грає, турецький корабличок розбиває (Пісня). Правда і в морі не втоне (Номис). А я з дому на Дін до донських козаків, ой, а із Дону до татарських морів (Рудан.). А на моречку четверо суден плаває (Грінч. III)]. Азовское -ре - Озівське море. Балтийское -ре - Балтицьке море. Средиземное -ре - Середземне море. Чёрное -ре - Чорне море, Козацьке море. [Чорним морем далеко гуляли (Ант.-Драг.). Чорне, або по- старосвітському Козацьке море (Основа 1862)]. Взволнованное -ре - схвильоване (збурене) море. Взбаламученное -ре - розбурхане (розгойдане, збаламучене) море. Открытое -ре - чисте море. [У чистому морі корабель пливе (М. Грінч.)]. Выйти в открытое -ре - виплис[в]ти на чисте (в чисте море). Плыть -рем - плисти (пливти) морем. По -рю и суше - по морю і суші, морем і суходолом (сухопуттю). Это капля в -ре - це краплина (пилина) в морі. За -рем телушка полушка, да рубль перевозу - за морем теличка - копієчка, а перевезти - карбованчик. Ум за -рем, а смерть за воротом - думка за морем, а смерть за плечима. За -ре - за море. Журавли за -ре летают, а всё одно курлы! - ворона за море літає, а дурна вертає (Номис). Из-за -ря - (і)з-за моря, з-поза моря. У -ря - над морем, край моря, коло (біля) моря. Над -рем - над морем. [Я люблю море може тим, що я зріс над морем (Н.- Лев.)]. В -ре (вин. п.) - на море. [Ми наймемо човен, сядемо й попливемо далеко, далеко од людей на море (Н.-Лев.)]. -ре во время волнения - море в хвилю. [Море в хвилю і тишу (Основа 1861)]. К -рю - над море, до моря. [Киньмо оцю гулянку, ходім над море, будемо гуляти вдвох над морем (Н.-Лев.)]. По направлению к -рю - в напрямку до моря, простуючи на море. -ре волнуется - море грає (хвилює, б'є, бушує). [Вітер віє, повіває, синє море грає (Рудан.)]. Горе что -ре: ни переплыть, ни вылокать - горе - море: пий його, не вип'єш (усього) (Номис). Кто в -ре не бывал, тот богу не молился - хто в морі не бував, той бога не благав (М. Грінч.). Слезою -ря не наполнить - сльозами моря не доллєш (не виповниш). Сиди у -ря, да жди погоды - сядь над морем, виглядай години. Пьяному и -ре по колена - п'яному (дурному) море по коліна; срв. Колено 1. Не -ре топит, а лужа - не море топить, - калюжа. Не ищи -ря, и в луже утонешь - не шукай моря, - у калюжі втопишся (втонеш) (Номис). Житейское -ре - житейське море. -ре страдания - море страждання. [Що варте життя перед необмеженим морем людського страждання? (Коцюб.)]. -ре звуков - море звуків. [Море лісових звуків (Коцюб.)]. Разливное -ре - як води в морі, заливне море. [А горілки в них - море заливне (Звин.)]. Чернильное -ре, бумажные берега - течуть річки з атраменту в паперових берегах. Сто метров над уровнем -ря - сто метрів над рівнем моря (над морським водорівнем).

* * *

предл. с предлож. пад.

1) (возле, у) при кому, при чому, попри кому, попри чому, коло кого, коло чого, край кого, край чого. [Була в мене небога, при мені вона і зросла (М. Вовч.). Одну взяли попри коні, другу взяли попри возі (Пісня). Котору дитину любила-кохала - край себе не маю (Макс.). Насипали край дороги дві могили в житі (Шевч.). З якою бувало жадобою коло книжок історичних приписки перечитуєш (Куліш)]. Город лежит при реке - місто лежить коло річки, понад річкою. При городе слободка - (по)при місті (городі) слобода (слобідка). При входе, при въезде (при обозначении места) - з приходу, з приїзду, на приході, на приїзді. [Згоріло сімнадцять дворів зараз з приїзду (Гр.). З приходу в селі (Радом.). Нора з приходу узенька (Драг.). Його хата у містечку на приході (Звяг.)];

2) (в присутствии кого) при кому, перед ким. Это было сказано при свидетелях - це було сказано при свідках, перед свідками. Не при вас будь сказано - не перед вами хай буде сказано. При отце - перед батьком. [Я її перед батьком вилаяла (Проскур.)];

3) (для обозначения времени: при жизни кого, во времена кого, чего) за кого, за чого. [Дай-же, Боже, - козаки промовляли, - за гетьмана молодого жити, як за старого (Ант.-Драг. II)]. При мне, при нас (в наше время) - за мене, за нас. [За мене то вже в дворі жили ми спокійненько (М. Вовч.). Не за нас се стало, не за нас і перестане (Номис)]. При покойном отце - за покійного батька. При жизни - за життя. [А сам собі за життя ще похорон справляє (Рудан.)]. При жизни отца - за батькового життя. При крепостном праве - за панського права, за панщини. [Він був ще за панського права кухарем (Грінч.)]. При республиканском правлении - за республіканського урядування. При солнце (до захода солнца, пока оно светит) - за сонця. [Наш господар дозорця вижав жито за сонця (Грінч. III)];

4) (для обозначения связи, принадлежности, условного отношения к чему-л.) при кому, при чому, за чого, на чому, на що. Состоять секретарём при ком - бути за секретаря при кому, у кого. Американский посланник при французском дворе - американський посол при французькому дворі. Остаться при университете, при кафедре - залишитися при університеті, при катедрі. При заводе есть и кузница - при заводі є й кузня. При нём нашли бумаги - при ньому знайдено папери. Иметь при себе оружие - мати при собі (з собою) зброю. При ком - за ким. [За нею й скотина плодиться, за нею й дробина водиться (Г. Барв.)]. Читать при свече, при солнечном свете, при электрическом освещении - читати при свічці, при сонячному світі, при електричному світлі. При приближении чего-л. - при наближенні и -нню чого. [Котрі були маєтніші, повиїздили при наближенню зарази в гори (Франко)]. При наступлении грозы - при початку грози, як гроза надходила. При исполнении служебных обязанностей - при виконанню службових обов'язків, під час виконання службових обов'язків. При подписании этого условия - при підписанні цієї умови, під час підписання цієї умови. При заключении договора - при згоді. [При згоді були люди (Кам'ян.)]. При обыске найдено - під час трусу знайдено. При одной мысли об этом - на саму згадку про це. При этом известии - на цю звістку. [Люборацький! підвода до тебе! - хтось гукнув. Аж затрясся малюк на цю звістку (Свидн.)]. При первом слове - на першому слові. При этом слове, при этих словах - на цім слові, на цих словах. [На сім слові чую - торохтять колеса (Кониськ.)]. При этом слове он вздрогнул - на цім слові він здригнувся. При первом же вопросе он смешался - на першому-ж питанні він збентежився, сплутався. При звуке его голоса - з звуком його голоса. При малейшем шуме, шорохе - на найменший шум, шелест. При каждом вздохе - за кожним подихом. [Той пил набивавсь у ніздрі за кожним подихом (Крим.)]. При первом случае, который мне представится - при першій нагоді, з першою нагодою, що матиму, що мені трапиться. При всяком случае - при кожній нагоді, кожної нагоди. При случае поговорите с ним о моём деле - як буде нагода, при нагоді поговоріть з ним про мою справу (в моїй справі). Я вспомню об этом при случае - я згадаю про це при нагоді. При гробовом молчании - при могильній тиші, під могильну тишу. При громких криках толпы - під голосні вигуки натовпу. При помощи - см. Помощь. Быть при оружии - бути при зброї. Быть при деньгах - бути при грошах. При скорости 30 вёрст в час - при скорості 30 верстов у (на) годину. Длина окружности при радиусе равном… - довжина округу при радіусі рівному… При температуре в 100 градусов - при температурі в 100 градусів, під температуру в 100 градусів. При давлении в 740 милиметров - при тисненні (під тисненням) в 740 міліметрів. При прочих равных условиях - (по)при инших однакових умовах, за иншими однаковими умовами. При такой жизни - по такому життю. [Що-дня тов карти грали, то пісеньок співали. Не гадки нашій панії по такому життю (М. Вовч.)]. При таких заработках можно хорошо жить - по таких заробітках можна добре жити. При всех своих значительных недостатках, произведение это имеет и несомненные достоинства - (по)при всіх своїх чималих вадах, твір цей має і безсумнівні вартості. При этих, при таких обстоятельствах, условиях - за цих, за таких обставин, умов, за цими, за такими обставинами, умовами, по цих, по таких обставинах, умовах. [Легко зрозуміти, як почувало себе українське письменство за таких обставин (Єфр.)]. При тех или иных исторических обстоятельствах - за тих чи инших історичних обставин (Єфр.), за тими чи иншими історичними обставинами, по тих чи инших історичних обставинах. При всём своём уме он был обманут - з усім своїм розумом він був одурений. При всём том - з усім тим. Прилагаемое при сем письмо - доданий до цього лист. Лежать, находиться при смерти - лежати, бути при смерті, на смерті, (образно) стояти на божій дорозі. [На смерті побивавсь цілу ніч (Черк.)].

* * *

1) ( для обозначения близости по месту) ко́ло, бі́ля (кого-чого), при (кому-чому); ( подле) побі́ля и побіля́ (кого-чого); ( рядом) по́ряд, по́руч (кого-чого, з ким-чим); ( близ) під (чим); (у) край, окра́й (кого-чого)

2) (для указания на наличие чего-л. рядом и в связи с чём-л., а также для указания на службу где-л.) при (кому-чому)

3) (для указания на наличие чего-л. у кого-л.) при (чому)

4) (при обозначении лица, имеющего в наличии что-л.; под присмотром, в сопровождении, под начальством кого-л.) при (кому-чому); (с) з, із (ким-чим)

5) ( в присутствии) при (кому-чому), в прису́тності (кого-чого)

6) (для указания на сопутствующие обстоятельства, условия, при которых что-нибудь происходит) при (чому); ( в отдельных выражениях) за (чого), а также переводится другими предлогами или конструкциями без предлогов

7) (для указания на обстоятельство, условие, событие, во время которого что-нибудь происходит) під час (чого), при (чому)

8) (для указания на эпоху, период, время, в течение которого что-нибудь совершается) за (кого-чого), під час (чого)

9) ( посредством) за допомо́ги (чого), че́рез (що); ( благодаря) завдяки́ (чому); ( вследствие) вна́слідок (чого)

10) ( несмотря на) при (чому); по́при (що)