Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

тихо

  • 21 дыхание

    1) (действие дышущего) дихання, подих, віддих, дух. [Причувається дихання сонних. Дослухався до кожного подиху. Він затамовує навіть віддих, боячись подати знак життя (Коц.)]. Тяжёлое, стеснённое -ние - відсапування. Переводить -ние - зводити дух (после усталости) відсапувати. Перевести -ние - звести дух, передихнути, віддихатися, відсапати, відсапнути. Притаить -ние - затаїти (притаїти) духа (дух), заперти (затамувати) дух (віддих), мовчати та й тихо дихати. Остановить -ние - спинити дух. Захватывать, спирать -ние - запирати дух, спирати дух (дихання), забивати дух, захопляти дух. Дыхание спёрло, захватило (безл.) - сперло духа (дух), сперло груди, перехопило дух, забило дух, дух забивсь, дух занявсь. [Вона аж зблідла, дух забивсь (Неч.-Лев.). Ноги затрусилися, і дух занявсь, і сама ні з місця (Кв.)]. Отогревать, -греть -нием что - відхук[х]увати, відхук[х]ати. [Насилу відхукав собі руки];
    2) (веяние чего) подих, подихання, дихання. [Подих ночи. Подих революції. Дихання землі, весни]. -ние жизни - дух життя, дух живий. [Помер - і ніхто вже в нього не вдмухне духа живого].
    * * *
    1) ди́хання и диха́ння

    о́рганы дыха́ния — о́ргани ди́хання

    2) ( вдохи и выдохи) ди́хання, по́дих, -у, ві́ддих, -у; дух, -у
    3) ( веяние) по́дих, ди́хання

    Русско-украинский словарь > дыхание

  • 22 жужжать

    деркотіти, дзижчати, дзизкати, дзинчати, бреніти, сюрчати, брумчати, густи (гуде); (о веретене, сверчке, кузнечике) сюрчати, хурчати. [Мухи деркотять. Золоті бджоли бреніли в золотому сонячному промінні (Грінч.). Комар у вухо бренить (гуде) (Чуб.). Всі мухи тихо сиділи, лишень одна брумчала. Коники сюрчали в траві. Хрущі літали й гули. Комарик молодий своє дзинчить (Гліб.). Оса дзинькає]. Полететь жужжа - побреніти. [Бджілка побреніла до вулика]. Жужжать в уши кому - туркати в вуха кому, натуркувати кому щось. [Це ви їм усяку погань натуркуєте, до лукавности призводите! (Крим.)].
    * * *
    1) дзижча́ти; зумкоті́ти, -кочу́, -коти́ш; ( с гудением) гуді́ти, густи́ (гуду́, гуде́ш); (преим. о насекомых) дзинча́ти, дзвинча́ти, дзиґоті́ти, -ґоти́ть, дзикоті́ти, -коти́ть; ( звонко) брині́ти, -нить; (о веретене, прялке, осколках) хурча́ти, фурча́ти, фу́ркати, фуркота́ти, -ко́че, фуркоті́ти, -коти́ть, сюрча́ти, сю́ркати
    2) (твердить что-л.) ту́ркати, турча́ти, усилит. туркота́ти, -кочу́, -ко́чеш, туркоті́ти, -кочу́, -коти́ш

    Русско-украинский словарь > жужжать

  • 23 журчать

    джуркотіти, дзюрчати, дзюркоті[а]ти, бреніти, роптати, (гулко) гурчати, бурчати. [Вода тихо леліє, не ропче (М. Вовч.). Гурчить вода по ярах (М. Вовч.)].
    * * *
    дзюрча́ти, дзюркота́ти, дзюркоті́ти, журча́ти, джеркота́ти, джеркоті́ти, джерґота́ти, джерґоті́ти, жебоніти; ( звонко) брині́ти

    Русско-украинский словарь > журчать

  • 24 запевать

    несов.; сов. - зап`еть
    заспі́вувати, -спі́вую, -спі́вуєш, заспіва́ти; ( затягивать песню) заво́дити, завести́, -веду́, -веде́ш, затяга́ти и затя́гувати, затягти́ и затягну́ти; (сов.: тихо) закурни́кати

    Русско-украинский словарь > запевать

  • 25 засыпать

    заснуть
    I. засинати, засипати, засипляти, заснути, (о многих) позасинати, позасипати, позасипляти, поснути, об(і)снути, поспатися, (достаточно -нуть) поспатися. [Од маку дитина добре засинає (Звин.). Серед миру я лягаю, тихо засипаю (Куліш). Лягає на землю та й засипляє (Куліш). Промовляє ледве чутно, немов засипляючи (Л. Укр.). Плач-же, серце, плачте, очі, поки не заснули (Шевч.). Встань, козаче, вже поспався, вже твій коник попасався (Пісня). Ніде ні гуку: все навкруг поснуло (Самійл.). Люди обляжуть, обснуть (Сл. Гр.). А нас тут не обікрадуть, як ми поспимось? (Звин.)]. Начать -пать - почати засин[п]ати, (образно) заводити очі. [Тільки почав заводити очі, коли тут щось як стукне в вікно]. -ть крепко - усиплятися, успатися, (о мног.) повсиплятися, обіснути; засинати, заснути, (о мн.) позасинати твердим (міцним) сном. [Люди саме повсиплялися добре. А мати заснула твердим сном і не почула, як я вийшла з хати]. Заснувший - заснулий, (о мн.) поснулі.
    II. Засыпать, засыпать - засипати, засипати, (-сиплю, -плеш и -пеш), присипати, присипати, закидати, закидати, (землею) засувати, засунути, загортати, загорнути, (о мног.) позасипати позасипувати, позакидати и т. д. що чим [Поховали; засипали домовину (Г. Барв.). Його житло засипле з неба сірка (Куліш). В кінці поля єсть тополя, могила під нею, - там Івася присипали сирою землею (Рудан.). Справжня просвіта має ту безодню закидати (Єфр.). Усі ями в земляній долівці позасипувано (Грінч.). Викопали деревину, пересадили, а яму не засунули (Звиног.). Викопали яму, вкинули туди вішалника і загорнули (Звиног.)]. -ть снегом, песком и т. п. (слегка) - запорошувати, запорошити, (сильно) заносити, занести, забуртити. [Се самум, що заносить піском і великі, спокійні озера (Л. Укр.). Вікна забуртило снігом - нічого не видно (Мнж.)]. -ть рану чем-либо - за[при]сипати, за[при]сипати, затоптувати, затоптати, затрушувати, затрусити рану (виразку) чим. [Треба виразку затоптати синім камінцем (Богодухів). Як де попріло, - затрушують гречаним борошном (Грінч. II)]. -ть щебнем для сухости - вигрузити, висипати грузом. [Вигрузили перед хатою, то як тепер гарно, сухо (Сквирщина)]. -пать хворост чем-либо сыпучим при постройке плотины - засипати, сипцю давати. [Сипцю не дав греблі, а загатив тільки хворостом (Сл. Гр.)]. Засыпанный - засипаний, (землёю) засунений, загорнений, (слегка) запорошений, (сильно) занесений; (о ране) засипаний, затоптаний, затрушений; (щебнем) вигружений.
    * * *
    I несов.; сов. - засн`уть
    засипа́ти и засина́ти, засну́ти и мног. позасипа́ти и позасина́ти; несов. засипляти
    II несов.; сов. - зас`ыпать
    1) засипа́ти, заси́пати, -плю, -плеш и мног. позасипа́ти; ( вопросами) закида́ти, заки́дати; (посыпая чём-л.) затру́шувати, затрусити, -трушу́, -тру́сиш и мног. позатру́шувати
    2) (сов.: начать сыпать) поча́ти си́пати

    Русско-украинский словарь > засыпать

  • 26 зашелестеть

    зашелестіти, (однокр.) шелес[т]нути, зашамотіти, (однокр.) шерхнути, зашурхотіти, зашарудіти, залопотіти, (с отриц.) чичиркнути, шиширхнути, шебер(х)нути, шамнути. [Важко зідхнув, аж листя зашелестіло (Стор.). Листя залопотіло. Жита зашамотіли (Мирн.). Зашаруділа миша (Сл. Гр.). Тихо, ні мушка не шеберне (Етн. Зб. V). Нігде ніщо ні шерхне, ні стукне (Мирн.). На землю злізла ніч, нігде ані шиширхне (Г. Арт.). Водою іде не хлюпне, очеретом - не шелесне (Номис). Там хіба ящірка шелетне (Звиног.)]. Ничто не -тит - ніщо ані чичиркне.
    * * *
    зашелесті́ти, -лести́ть, зашаруді́ти, -ди́ть, заше́мрати, зашумі́ти, -ми́ть, зашумува́ти, -му́є, залопота́ти, -по́че, залопоті́ти, -потить, однокр. шеле́снути, шу́рхнути, шебе́рнути и шеберну́ти, шебе́рхну́ти, ше́рхнути; зашамотіти, -моти́ть; ( пошелестеть) пошаруді́ти

    Русско-украинский словарь > зашелестеть

  • 27 зной

    спека, спекота (пекота), (жара) жара, жарота, гарячінь (-чіні), пал (-лу), вар, звар (- ру), варота, ш[с]квара, сквар (-ру). [Тихо й нудно і спека пекельна (Васильч.). Сонце томить спекотою військо її мужа (Руданськ.). Такий звар, що дихати не дає (Франко). Літній пал (Франко)]. Солнечный зной - сонячна спека, сонячний пал. Летний зной - літня спека, літній пал. Полуденный зной - опівденна спека. Влажный зной - парнота, припарок (-рку).
    * * *
    1) спе́ка, спеко́та и спекота́; ( изнуряющий) вар, -у
    2) (жар, пыл) жар, -у

    Русско-украинский словарь > зной

  • 28 изголовье

    Изголовок приголов'я, (у)зголо[і]в'я, голови (-лів), (подстилка под головы) приголовач, приголовок (-ловка). [Мати її пестує, нахилившись до її, Марусиного, приголов'я (Грінч.). Зголов'є зладь високо (Федьк.). (Вітер) зголів'я тихо обвівав дівочі (Мнж.). Подушки не мав, то приладнав собі на тапчані приголовач з дошки, та так і спав без подушки (Харківщ.)]. У -вья - в головах, у зголовах. [А в головах (у мертвої) жовта воскова свічечка горить (М. Вовч.). Поклав сокиру в головах (Рудч.). Суддя-ж замислився у ксьондза в головах (М. Рильс.). Сидячи у зголовах (Федьк.)]. К -вью - у голови. [Вийшла з хати Катерина, а Марко схилився до наймички у голови (Шевч.)]. В -вье - у голови, під голови. [У голови положила пухову подушку (Харківщ.). А під голови голубая та жупанина (Мет.)].
    * * *
    узголі́в'я, узголо́в'я; приголі́в'я, приголо́в'я, приголо́вач, го́лови, -лів

    положи́ть в \изголовье вье — покла́сти під го́лову (під го́лови, в го́лови)

    к \изголовье вью — у голови́

    у \изголовьевья — у го́лова́х

    Русско-украинский словарь > изголовье

  • 29 истинно

    1) (торжеств.) істинно (істино), обычно: правдиво, справедливо; (действительно) справді, дійсно. [І вони прийняли і зрозуміли істинно, що я зійшов од тебе (Єв.). Істино так воно й було, як оце я вам кажу (Новом. п.). Правдиво народня (Єфр.). «Так тихо, так ясно», думає собі Гордій, «справедливо, що святий вечір» (Васильч.)];
    2) (ей ей-ей) так, справді(-бо), далебі, (пров.) їй-право; см. Ей.
    * * *
    1) нареч. і́стинно; правди́во; щи́ро; ді́йсно; справді
    2) в знач. вводн. сл. спра́вді, ді́йсно

    Русско-украинский словарь > истинно

  • 30 казаться

    1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);
    2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];
    3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;
    4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);
    5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;
    6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).
    * * *
    здава́тися, видава́тися; (безл.: представляться воображению) ввижа́тися, приви́джуватися

    ка́жется — в знач. вводн. сл. здає́ться, видає́ться

    каза́лось — в знач. вводн. сл. здава́лося

    Русско-украинский словарь > казаться

  • 31 капитан

    (литер.) капітан (-на), (народн.) копитан; ум. капітаник. [Та й заспівав, - звичайно, тихо, щоб капітан не чув (Шевч.). Їхав пан копитан, став, дівчини попитав (Номис)]. -тан-лейтенант - капітан-ляйтенант. -тан корабля - капітан корабля, кораблевий капітан. -тан 1-го ранга - капітан першої ранги. Штабс-капитан - штабс-капітан, підкапітан. Быть -ном - капітанувати, бути за капітана.
    * * *
    капіта́н

    Русско-украинский словарь > капитан

  • 32 капля

    1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;
    2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.
    * * *
    1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на
    2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки
    3)

    ка́пли — (мн.: лекарство) кра́плі, -пель, ка́плі

    Русско-украинский словарь > капля

  • 33 касаться

    коснуться
    1) (кого, чего, физически) торкатися, торкнутися кого, чого, до кого, до чого, об що, у що, дотикатися, діткнутися до кого, до чого, торкати, торкнути, заторкнути кого, що. [Якийсь холод торкається делікатного дітського тіла, щось бере з-за плечей (Коцюб.). І вона пішла туди, де небо торкається до землі (Грінч.). Торкається об сухе стебло тернове, щільно тулиться (Васильч.). Шпиль його торкався в саме небо (Крим.). Чую, щось холодне мене торкає (Крим.)]. Твой взор меня -нулся - твої очі мене заторкнули; (мимолётно) твій погляд перебіг по мені. Вода приятно -салась тела - вода любо торкалася тіла. Жизнь грубо -нулась его - життя його брутально зачепило (діткнуло). Моих зениц -нулся он - він торкнувся моїх зіниць, він доторкнувся до моїх зіниць. Не -саясь земли - не торкаючи(сь) землі. Свет -нулся глаз - світло торкнулося очей. -ться слуха - торкатися, торкнутися вуха, ушей, доходити, дійти, добуватися, добутися вуха, до вуха. Шкаф -ется стены - шафа торкається стінки (дотуляється до стінки). Чужого (имущества) не -сайся - чужого (добра) не чіпай, не торкай, (образно) зась до чужих ковбас;
    2) (кого, чего, до чего, легко и слабо) доторкатися, доторкуватися, доторкнутися, дотикатися, діткнутися кого, чого, до кого, до чого, торкати, торкнути кого, що, (задевая, цепляя) черкатися, черкнутися чим до кого, до чого, у що, об кого, об віщо, з чим; срвн. Прикасаться. [Ходи тихо як лин по дну, що ні до кого не доторкається (Номис). Рука моя доторкувалася до її руки (Кон.). Було тісненько: вони з Катериною черкались одно об одного плечем (Грінч.). Її плече черкається з його плечем (Мирн.). Язик тільки черкається об піднебіння (Н.-Лев.)]. Ни до чего не -ется - ні до чого не береться; і за холодну воду не береться. -нулся до его плеча - доторкнувся до його плеча, торкнув його плече;
    3) (распространяясь достигать чего) сягати, сягнути, доходити, дійти, доставати, достати до чого, чого; срвн. Достигать 3. [Великани руками мало-мало неба не сягали (Рудан.). Йому вода вже по шию сягає (Чуб. V)]. Вода -сается коленей - вода сягає колін. Восточная граница -сается Кавказа - східня межа сягає (до, аж до) Кавказу. Головой -сался потолка - головою доставав до стелі (сягав стелі, торкав стелю). Половодье -салось крайних изб - повінь (велика вода) доходила до крайніх хат. Цивилизация этих стран не -нулась - цивілізація до цих країн не сягнула (цих країн не дістала, не заторкнула);
    4) (иметь отношение к чему) торкатися, торкнутися, дотикатися, діткнутися, стосуватися, тичитися, (малоупотр.) тикатися, тикнутися кого, чого и до кого, до чого. [Академія в усіх справах, що торкаються наук та освіти, має право безпосередньо зноситися з усіма установами (Ст. А. Н.). Мовчить, неначе до його й не стосується (Сквирщ.). Тут єсть щось таке, що торкається (тичиться) тебе (Звин.)]. Беседа, речь -ется вопроса о… - розмова йде про…, мова (річ) про те, що… Меня это не -ется - це до мене не належить, це мене не стосується. Это вас не -ется (не ваше дело) - це до вас не стосується, це до вас не тичиться. Дело -ется личности - справа стосується особи (зачіпає особу). Дело -ется кого, чего - ходить (ідеться) про кого, про що. [Але я все сторожкий, де ходить про тебе, коханий мій (Леонт.)]. Что -ется (кого, чего) - що-до кого, що-до чого. [Що-до молодих Шмідтів, то (вони) заходили до професора за тих трьох днів не часто (Крим.)]. Что же -ется - що-ж до, а що вже. [Що-ж до самих шахтарів, то вони поділилися виразно на дві частки (Грінч.). А що вже Василько - тихий, сумний (М. Вовч.)]. Что -ется меня (по мне) - що-до мене, про мене, по моїй голові. [Про мене - робіть, як знаєте. По моїй голові - хоч вовк траву їж. (Сл. Гр.)]. Тебя не -ется! - не про тебе діло! не твоє мелеться! Чего ни коснись - що не візьми, до чого не обернися, за що не візьмешся, то… А коснись тебя, что ты сказал бы - нехай би тебе торкнулося, що сказав би; а якби тобі таке, що сказав би;
    5) (только об одушевл.: интересовать, составлять интерес) торкатися, торкнутися, дотикати, діткнути, обходити, обійти кого. [Його лихо мало мене торкається (Ніков.). Мене пісні й пророцтва не обходять: аби закон - пророків непотрібно (Л. Укр.)]. Нас это близко -ется - нас це близько обходить. А насколько ж (а разве) это меня -ется? - а що то мене обходить?;
    6) (чего: говорить о чём) торкатися, торкнутися чого, згадувати, згадати про що. Не -сайтесь этого вопроса - не торкайтеся цієї справи; не згадуйте про це. -нулся в двух словах… - згадав двома словами про що. Оратор -нулся вопроса о… - промовець торкнувся справи про що или чого. Касающийся - (относящийся) дотичний до чого и чого, (относительный) стосовний до чого, що-до кого (справа), проти, супроти кого, чого; см. ещё Касательный. [Кожний з присутніх на суді, коли що знав дотичне справи, міг про се заявити суддям (Ор. Лев.). А оце справа - що-до грошей (Звин.)]. Касаемо - що-до, проти, супроти кого, чого.
    * * *
    несов.; сов. - косн`уться
    1) торка́тися, торкну́тися (кого-чого, до кого-чого), торка́ти, торкну́ти (кого-що); ( прикасаться) дотика́тися, діткну́тися и доткнутися (до кого-чого; кого-чого), диал. дотика́ти, діткну́ти и доткну́ти (кого-що); ( зацеплять) черка́тися, черкну́тися и усилит. черкону́тися (об кого-що, кого-чого, з ким-чим), черка́ти, черкну́ти и усилит. черкону́ти (кого-що, по кому-чому, об кого-що)
    2) (перен.: затрагивать в разговоре, изложении) торка́тися, торкну́тися, зачіпа́ти, зачепи́ти; диал. дотика́ти, діткнути и доткну́ти
    3) (несов. перен.: иметь отношение) стосува́тися, -су́ється (кого-чого, до кого-чого); (преим. с отрицанием "не") обхо́дити, торка́тися, зачіпа́ти (кого)

    Русско-украинский словарь > касаться

  • 34 кипучий

    кипучий; (о человеке) палкий. [Скочив у білу кипучу хвилю (Н.-Лев.). Сонце тихо погасає, Дніпр кипучий червонить (Грінч.). Життя кипуче (Київ)]. -чее воображение - палка уява. -чий нрав - запальна вдача.
    * * *
    кипу́чий; (перен.: страстный, пылкий) палки́й; ( бурлящий) виру́ючий

    Русско-украинский словарь > кипучий

  • 35 кое-где

    подекуди, дв-не-де(сь), де-де, декуди, місцями. [Гранітні статуї були пофарбовані тілько подекуди (Л. Укр.). Подекуди є ще вишні (Звиног.). Тихо навкруги, мертво; лиш де- не-де прокинеться пташка (Коцюб.). І блідий місяць на ту пору із хмари де-де виглядав (Шевч.). Холера декуди викидається (Дніпропетр.)].
    * * *
    нареч.
    поде́куди, де-не-де́; диал. десь-не-де́сь, де́куди, десь-коли́сь; ( местами) місця́ми, де́-де, деі́нде

    Русско-украинский словарь > кое-где

  • 36 колыхаться

    колыхнуться
    1) (качаться) гойдатися, гойд(о)нутися, колих[с]атися, колихнутися, коливати(ся). [Тихо гойдаються в синьому морі іскорки-зорі (Черняв.). Ой у полі билинонька колихається (Пісня). Човен під ним гойднувся (Корол.). Хвилі скрізь вколо нас коливались (Л. Укр.)];
    2) (колебаться, шевелиться) маяти, майорити, хилятися, хильнутися, хилитатися, коливати(ся), хвилювати(ся), хитатися, (с)хитнутися; см. Колебаться 1. [Маяли в повітрі корогви (Черк. п.). Пшінці й байдуже, що дощу немає: майорить собі листям (Золотон. п.). Чорні тіні від нерівного світла тонкої жовтої свічечки жахливо хилиталися (Коцюб.) Ущухле гілля коливається сонно (Д. Чайка). Високая тирса в степу коливає (Грінч.). Хай схитнеться - жито усміхнеться (Тичина). Люди хитнулись вперед, у чорну пустку (Коцюб.)].
    * * *
    несов.; сов. - колыхн`уться
    колиха́тися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися, колиса́тися, колисну́тися; колива́тися, коливну́тися; (несов.: развеваться) ма́яти; гойда́тися, гойдну́тися

    Русско-украинский словарь > колыхаться

  • 37 комар

    комар (-ря и -ра), ум. комарик, комаронько, собир. комарня. [Ой ви, комарі, ви комарики мої, ой за що, про що ви кусаєте мене? (Пісня)]. -мар носа не подточит - чиста робота; і голки не підсунеш; ніхто не вчепиться: ні баба, ні громада; зроблено, та й тихо, лихо. Кусают и -ры до поры - вовк носить, понесуть і вовка. -ра не зашибёт - він і мухи не вб'є. С рогатиной на -ра (идти) - за мухою з обухом. -ры кусают - комарі тнуть.
    * * *
    кома́р, -а

    комары́ — мн. комарі́, -рі́в; собир. комарня́

    \комар но́са (но́су) не подто́чит — погов. кома́р но́са не підто́чить

    Русско-украинский словарь > комар

  • 38 купол

    баня, ум. банька; (маковка) маківка. [Стара дубова церква з п'ятьма банями (Н.- Лев.). А на нашій церковці що за банька хороша (Сл. Гр.)]. Небесный -пол - небесна баня, небесне шатро. [Блакитна баня спускається все нижче (Коцюб.). Під синім зоряним шатром неба було тихо та тепло (Коцюб.)]. Гранный -пол - гранчаста баня. Сферический -пол - сферична баня.
    * * *
    ба́ня, ма́ківка; ( о небе) шатро́, склепі́ння; купол

    Русско-украинский словарь > купол

  • 39 ласковый

    ласкавий, пест(л)ивий, (кроткий, нежный) лагідний, (благосклонный) прихильний, (приветливый, радушный) привітний, приязний. [Андрій застав Маланку покірливу й ласкаву (Коцюб.). Нічко зоряна, ясна, тихо-пестлива! (Черняв.). Надвечірнє сонце кидало на нього своє лагідне, привітне проміння (Крим.). В серці його ворушиться тихе, приязне кохання (Коцюб.)]. -вый к кому, с кем - ласкавий (привітний, приязний) до кого, з ким. [Він і до людей привітний та ласкавий (Н.-Лев.). Цей собака тільки до вас ласкавий (Звин.)]. -вое слово - ласкаве (прихильне, приязне) слово. [Там найдете щире серце і слово ласкаве (Шевч.). Виріс без прихильного слова (Крим.)]. -вая улыбка - ласкава (привітна) посмішка. -вая рука - ласкава (лагідна) рука. -вый приём - привітне (приязне) приймання (прийняття), ласкаве вітання. -вое теля двух маток сосёт - ласкаве телятко дві матки ссе.
    * * *
    ласка́вий; (ласкающий, нежащий) пестли́вий, голубли́вий; (приветливый, радушный) привітний, при́язний, приві́тливий

    Русско-украинский словарь > ласковый

  • 40 лишь

    I. 1) (только, только лишь, всего лишь, всего только) тільки, лиш, лишень, (зап.) лише, но, іно, йно, оно, тільки-но, (единственно, исключительно) єдино, саме. [Живуть там тільки пацюки та миші (Грінч.). Нашому маляті лиш слинку ковтати (Номис). Браму відмикали лишень із сходом сонця (Кониськ.). Один лише не спав (Франко). Не буду казати, йно буду мовчати (Грінч. III). Чи всім людям таке горе, чи но мені молоденькій (Грінч. III). В хаті тихо, оно діти сопуть (Драг. Пред.). Молоді сили тільки-но починають свою літературну діяльність (Єфр.). Мене судити могли-б єдино-тільки королі (Грінч.). Саме він був у хаті, більш нікогісінько не було (Сл. Йог.)];
    2) (сейчас только, вот только что) допіро[у], (зап.) доперва, лиш, тільки, тільки-но. [Ми оце допіро приїхали (Гуманщ.). Безвість віків, що тільки-но одкривається перед нашими очима (Єфр.)]. Лишь теперь - тепер тільки, допіро тепер. [Тепер тільки я дізнав, яка в тебе правда (Полт.)]. Лишь тогда - аж тоді, допіро тоді;
    3) (едва, чуть, как только) ледві и ледве; заледві и заледве, тільки(-но), зараз(-но), скоро(-но); срв. Едва. [Ледві ми ввійшли, він почав сміятись (М. Вовч.). Заледве вітер набіжить - і зникне в гущині (Вороний). Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.). Зараз-но я в хату, вона й напалася на мене (Липовечч.)];
    4) Лишь бы, лишь бы только - аби, аби б, аби-тільки, тільки б, аби-но, аби-лиш, аби-лишень, коли б тільки, (зап.) коби. [Аби люди, а піп буде (Приказка). Аби-тільки допекти, то ще й не те скаже (Рудан.). Такі сухі дрова: аби-но до вогню, то вже й горять (Проскурівщ.). Аби лиш гроші, - все буде (Хотинщ.). Коби зуби, то хліб буде (Приказка)]. Лишь бы где, лишь бы когда, лишь бы что, кто - аби-де, аби-коли, аби-що, аби-хто; см. Где попало и т. д. Лишь бы как-нибудь - аби-як, аби-то, аби-аби. [Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Він робить так, - аби-аби]. Лишь бы как-нибудь отделаться - аби якось збути. Лишь бы сладить (осилить) - аби подужати. Лишь бы мне не опоздать - аби (коли б) тільки мені не спізнитись. Лишь бы было угодно - аби була ласка.
    II. Лишь - см. Лишек, Избыток.
    * * *
    1) част. ті́льки, лише́, лиш
    2) союз ті́льки, лише́, лиш

    Русско-украинский словарь > лишь

Страницы

См. также в других словарях:

  • ТИХО — ТИХО. 1. нареч. к тихий. «Кто то тихо и быстро постучал в дверь.» А.Тургенев. «Положив голову на мешок с овсом, тихо похрапывал сын садовника.» Чехов. «Вдруг, осененная внезапной мыслью, она тихо заговорила.» Максим Горький. «Гляди, как тихо… …   Толковый словарь Ушакова

  • тихо — Втихомолку, тихомолком, потихоньку, тихо(хо)нько, бесшумно, неслышно, вполголоса, слабым (пониженным) голосом, понизив голос, шепотом, вполслуха, про себя, в сторону, молча, молчаливо, молчком, в молчанку. Он вошел на цыпочках. Учитель с барыней… …   Словарь синонимов

  • Тихо — Тихо: Тихо  кратер на Луне. Браге, Тихо (1546 1601)  датский астроном, астролог и алхимик. Сайто, Тихо (род. 1967)  мангака, рисующая сёдзё мангу. См. также Тихо Браге (значения) …   Википедия

  • тихо́ня — тихоня, и; р. мн. тихонь и ней …   Русское словесное ударение

  • Тихо... — тихо... Начальная часть сложных слов, вносящая значение сл.: тихий (тихозвучный, тихонравный, тихословный и т.п.). Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 …   Современный толковый словарь русского языка Ефремовой

  • ТИХО — и свято. Волг. Одобр. О спокойствии, полном согласии где л. Глухов 1988, 159 …   Большой словарь русских поговорок

  • тихо — • абсолютно тихо • жутко тихо …   Словарь русской идиоматики

  • тихо — тише. I. нареч. к Тихий (1, 4 6, 8 зн.). Т. говорить, смеяться, шептать. Т. плакать. Т. радоваться, жить. Торговля идёт т. Вести себя т. Т. улыбнуться. Поезд идёт т. * Тише едешь дальше будешь (Посл.; не следует торопиться). II. в функц. безл.… …   Энциклопедический словарь

  • тихо — 1. нареч.; ти/ше к тихий 1), 4), 6), 8) Ти/хо говорить, смеяться, шептать. Ти/хо плакать. Ти/хо радоваться, жить. Торговля идёт ти/хо. Вести себя ти/хо …   Словарь многих выражений

  • тихо — @font face {font family: ChurchArial ; src: url( /fonts/ARIAL Church 02.ttf );} span {font size:17px;font weight:normal !important; font family: ChurchArial ,Arial,Serif;}  нареч. (γαληνῶς) тихо, без бури …   Словарь церковнославянского языка

  • тихо — нар. безмълвно, безгласно, негласно, шепнешком, шепнешката, нечуто, безшумно, на пръсти, бавно, полека, предпазливо, незабелязано, спокойно, тихомълком, мирно и тихо, полугласно …   Български синонимен речник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»