теса

техн. теса́ние, тёска

техн. теса́ть

техн. теса́к, тесло́

техн. теса́чный

1)

2)

затесать

1) затісувати, затесати, (о мног.) позатісувати що. [Уже кілля позатісував (Черніг.)];

2) почати тесати. Затёсанный - затесаний.

* * *

несов.; сов. - затес`ать

1) заті́сувати, затеса́ти, -тешу́, -те́шеш и мног. позаті́сувати

2) (сов.: начать тесать) затеса́ти; поча́ти теса́ти

(невежа) не(о)теса, нескреба, невиглада, нечема (общ. р.), (неуч) неук (м. р.) простак (-ка) (соб. простаччя), -стачка, (пренебр.) сліпак (-ка, м. р.), (увалень) вайло, товпига, макуха, хамло (общ. р.), чвалай (-лая, м. р.), (вахлак) мурло, мурляка, (соб. мурляччя), мурмило (общ. р.), ґевал (м. р.), (зап.) мудь, вахлай (-лая), книп, книпоть, кабро, кабряка, квак (м. р.), (байбак) тюхтій (-тія), -тійка, (болван, дубина) бовдур, лобур (-ра) (соб. лобуряччя, лобурня), -бурка, лобуряка (м. р.), йолоп, бевзь (-зя), лобоз, бецман (м. р.), незграба, одороб(а)ло, доробало, бамбула, мамула, маштула, мачула, мармуза (общ. р.), мармос (м. р.), (мужлан, пренебр.) мугир (-ря) (соб. мугиряччя), -гирка, мугиряка (м. р.) мужлай (-лая, м. р.); срв. ещё Неуклюжий. [Яка була неотеса, такою й зосталась (Мова). Ой, вийду я за ворота - нема мого злота, тільки стоїть той нескреба, що мені не треба (Пісня). Чвалаями ходять, а бісів проводять (Номис). Він такий хамло, поки дочвала, то й сонце зайде (Сл. Гр.). Провадячи розмову, цей мурло ледві повертає язиком (Н.-Лев.). Там такий тобі мурляка, що й слова по-людському не скаже (Звин.). Чи чуєш, ти, мурмило? (Гул.-Арт.). Ґевали, ґевали, їм що не ляпати язиком, аби ляпати (Васильч.). Та що й говорити з такими мудями! (Н.-Лев.). Там ходило два: подивитись - книпи, а як загра! (Лебед.). Чортів книпоть, туди-ж таки до панів тешеться (Новомоск.). Чортів кабро (Харк.). Хто-ж їй більше любий - пан чи квак? (Хорольщ.). Цить лишень, гультяю! не знаєш шани, дикий лобуряко! (Куліш). А вони лобурня, як одвезуть (сболтнут) що-небудь, то за їх зчервонієш (Васильч.). Бісова ти бамбула, не підбіжиш! (Канівщ.). Не кожен бачив отаку маштулу, як ото був у бурсі Макар Мусійович (Яворн.). Нема мого мармузи (Пісня). Там такий мачула (Яворн.). Що це за мугиряка? (Звин.)].

* * *

(техн.) протіс (-теса).

* * *

см. половинщик

протесать

1) тесати, протісувати, протесати, витісувати, витесати що;

2) (известное время) протесати (певний час). Протёсанный - протесаний, витесаний.

* * *

несов.; сов. - протес`ать

1) проті́сувати, протеса́ти

2) (несов.: тесать в течение определённого времени) теса́ти [ці́лий день], протеса́ти

1) воен. теса́к, -а

2) стол. тесло́, ба́рда

1) тесако́вий, тесака́ (род. п.); теслови́й, тесла́ (род. п.), ба́рдовий, ба́рди (род. п.)

2) ( связанный с тесанием) теса́льний

* * *

добыва́ть мра́мор — quarry marble

отде́ланный под мра́мор — marbled (e. g., surface)

отде́лывать под мра́мор — marble

мра́мор пода́тлив в обрабо́тке — marble is workable [works readily, is easily worked]

мра́мор применя́ется из-за свои́х декорати́вных ка́честв — marble is used for its ornamental qualities

мра́мор принима́ет полиро́вку [хорошо́ полиру́ется] — marble takes a polish well, marble is capable of taking a polish

распи́ливать мра́мор — saw-cut marble

теса́ть мра́мор — hammer marble

крупнозерни́стый мра́мор — coarse (grained) marble

мелкозерни́стый мра́мор — fine (grained) marble

разноцве́тный мра́мор — variegated marble

* * *

1. доска, тёс

2. в поз. опр. дощатый; сделанный из досок, деревянный

– класс оҥа

– оҥа чай

Смотри также:

изи тер