темно...

1) (темно, переносно: без радости) похмуро, хмарно, тьмяно, темно, темряво, чорно. [Хмарно і тьмяно минав мій вік дитинний (Кониськ.). Надворі тьмяно й холодно сьогодні (Черніг.)]. Рівні й суворі цього будинку лінії чорно вирізувалися на зоряній блакиті (Корол.). Как -но в этой комнате! - як похмуро (темно, тьмяно) в цій кімнаті!

2) (угрюмо) похмуро, понуро, хмур(н)о. [Похмуро й уперто він кинув знову: «я не піду!» (Коцюб.). «Нічого я не скажу», - понуро відказав поет (Л. Укр.). Дико, понуро по тих країнах, людський голос рідко-де чути (Куліш)]. -но смотреть, посмотреть - похмуро (понуро) дивитися, подивитися, (образно) дивитися мов хмарить. [Всі похмуро і з злістю дивились (Коцюб.). Мовчать усі та дивляться понуро (Куліш). Дивиться мов хмарить (Кролевеч.)]. Не слишком ли -но смотрите вы на вещи? - чи не надто чорно дивитеся ви на речі (справи)? Он -но настроен сегодня - він у поганому (понурому) настрої сьогодні.

* * *

1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];

2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);

3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);

4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).

* * *

1) прояснювання, оконч. прояснення; (духовно) просвітлювання, оконч. просвітлення. [Се лиш так, для прояснення думки (Л. Укр.)];

2) (состояние) просвітління, просвітлення, просвітлість (-лости); (прозрение) прозір (-зору). [Та було довкола темно, і в душі страшенно темно і просвітленнє не йшло (Франко). Хвилини душевного прозору].

* * *

1) проя́снення; проя́снювання

2) перен. просві́тлення, просвітлі́ння, проя́снення

1) те́мрява, темно́та и темнота́; по́темок, -мку, те́мінь, -мені; те́мність, -ності, темни́на

2) (тёмный цвет чего-л.) темнота́

3) (перен.: невежество) те́мрява, темнота́; ( непросвещённость) те́мність

4) (перен.: непонятность) незрозумі́лість, -лості; ( неясность) нея́сність

нрч. дуже (зовсім) темно. Темным -но - темно-претемно, темнісінько.

выколоть виколювати, виколоти, виштрикувати, виштрикнути, виштуркнути, виткнути. [Гляди, щоб поночі ока не виштрикнув]. Темно, хоть глаз выколи - поночі, хоч в око стрель; хоч око виткни. Выколоть глаза - вибрати очі, очі повиймати. Выколотый - виколений, виштрикнений, виштрикнутий.

* * *

несов.; сов. - в`ыколоть

1) (о свете и безл.) на світ зайнятися (поблагословитися), замріти, зазоріти, засіріти, розвидніти(ся), (зап.) зашаритися, (о наступлении дня ещё, безл.) задніти. [Замрів місяць між хмарами (Щогол.). Темно, хоч в око стріляй, аж ось далеко світло замріло (Звин.). Скоро зашариться, зараз мене збудіть (Волинь)]. -жил луч - зайнявся (зазорів, замрів) промінь;

2) (об огне) замигтіти, замиготіти, заблимати.

* * *

возвр. - забр`езжиться

1) ( засветиться) засвіти́тися, -сві́титься, зазорі́ти; ( едва виднеясь) замріти; ( замерцать) замерехті́ти, -хтить, забли́мати, замигті́ти, -гти́ть, замиготіти

2) ( начать светать) засвіта́ти, поча́ти (-чне́) світа́ти (розвидня́тися, розви́днюватися), зазоріти, замрі́ти

Зорька, Зоренька, Зорюшка зоря, світова зоря. -ря утренняя - зоря світова, вранішня, заграва вранішня, (вечерняя) зоря вечірня, вечерова, заграва вечірня. [Досвітній огонь запали, коли ще зоря не заграла (Л. Укр.). Рожевих зор він більше не побачить (Грінч.). А молода не здрімалася, світової зорі дожидалася (Пісня). Вечірня зоря ще не погасне, а світова вже й занімається (Квітка). Вечірня заграва згасла і настала ніч (Країна Сліпих)]. На -ре - на світанку, удосвіта, на зорі. [Удосвіта встав я, ще темно надворі (Куліш). Прокинувся на зорі (Квітка)]. На -ре чего-л. - на світанку чого. [Яке-ж письменство було у нас тоді, на світанку нашого народнього життя (Єфр.)]. -ря занимается, занялась - світає, зоряє, зоряється, на світ благословляється, зазоріло, на світ благословилось. [Вже й зоряється, вже сонце, день (М. Вовч.). Лишень зазоріло - я встав та й пішов (Кам. п.)]. Занимается -ря чего - світає, зоряє на що. [Почало було світати на волю]. Ни свет, ни -ря - ще й на світ не зазоріло; ще й на світ не благословилось; (насмешл.) ще й чорти навкулачки не билися. Бывающий до -ри - дозірній, передзорній. [Я вмивала своє личко ранньою дозірньою росою (Н.-Лев.). В час передзорній (Дн. Чайка)].

* * *

1) зоря́; поэз. зірни́ця; ( рассвет) світа́нок, -нку, світа́ння, світ, -у

2) (перен.: зарождение чего-л.) світа́нок, світа́ння, зоря́

3) ( сигнал) воен. зоря́

1) хлопець (-пця), хлопчик, ум. хлопчичок (-чка), хлоп'я (-яти), ум. хлоп'ятко, хлоп'яточко, хлопча (-чати), хлопченя (-няти), ум. хлопчатко, хлопченятко, хлопчина, хлопчак (-ка), хлоп'яга, пахолок, пахоля (-ляти), ум. пахолочок (-чка). [П'ятеро діток Бог дав: дві дівчини і три хлопці (М. Вовч.). В його двоє дітей зосталося: хлопчик і дівчинка (Рудч.). Ти вже не хлопець, а парубок: затого й на вечерниці (Кониськ.). Хіба-ж Петро парубок? Він іще хлопчак (Звин.). П'ять або шість год хлоп'яті - вже воно й у штанцях (Рудч.). Ой, де-ж ти будеш ночувати, хлопчино-хлопчиночко (Чуб. V). Росте те хлопчатко (Морд.). Ходіть лишень швидче, хлопченята, я по яблучку вам дам (М. Вовч.). Скажи мені правду, мале пахоля (Метл.). Я малий пахолок, родився в вівторок, а в середу рано мене до школи віддано (Пісня)]. -чик ещё спящий с матерью - підбічний хлопець. Выхоленный -чик (бутуз) - буцик, ум. буцичок (-чка), буценя (-няти), ум. буценятко, буценяточко. [Ич який буцик! Видно що панська дитина (Сл. Яв.)]. Мальчики (собир.) - хлоп'яцтво. [І чоловіки, і жіноцтво, і хлоп'яцтво, та й дітвора туди-ж (Квітка)]. Вести себя, как -чик - поводитися по-хлоп'ячому. Быть -ком - хлопцювати. [Тут він хлопцював, тут виріс і молодиком став (Сл. Гр.)]. -чик-с-пальчик - покотигорошко, хлопчик-мізинчик. -чики в глазах - чортики перед очима, в-очу темно;

2) -чик в услужении - хлопець, хлопчак, наймитча (-чати), (казачок) пахолок, пахоля (-ляти). [Сліпий кобзар під чиїмсь возом обідає з своїм хлопцем (М. Вовч.). Ото! Хіба ти в нього пахоля (Л. Укр.)]. -чик на побегушках - попихач, побігун (-на), побігущий хлопець. Я тебе не -чик - я тобі не наймит, не попихач;

3) (скамеечка, разувайка) підніжок (-жка), підніжня (-ні), ослінчик.

* * *

1) хло́пчик, хло́пець, -пця; хлопча́к, -а, хлоп'я́к, -а

2) ( малолетний слуга) хло́пчик, хло́пець, козачо́к, -чка́

м'ясний, м'ясовий. [Лізу, лізу по залізу на м'ясову гору (загадка: конь) (Чуб. I)]. -ная лавка - різниця. -ные ряды - різниці (-ниць). [Пристав мов собака до різниць (Номис)]. -ная пища - м'ясна їжа, м'ясиво. Я до -ной пищи не большой охотник - я до м'ясива не дуже ласий. -ное блюдо - м'ясна страва, (жаркое) печеня. -ной цвет - м'ясний (м'ясовий) колір темно-червоний колір (-льору).

* * *

нрч. навгад, (реже навгадь), наздогад, (обычно) навмання, навманя[ь]ки, (диал.) навгадьки, навмана, навманці, (наавось) на щастя. [«А шріби де?» - спитався я, зовсім навгад (Франко). Загубив мірку та так навгадь і зробив (Кам'янеч.). Трохи постояв, подумав, одчинив наздогад двері направо (Н.-Лев.). Ми шляху цього не знаємо, їдемо навмання (Звин.). Хлопці тікали з неволі степом, через гори зовсім навмання (Дніпр. Ч.). Я подалась вулицею навмання, сама не знаючи, куди я йду (Л. Укр.). Він неписьменний! як-же він буде читати? може навмання, без книжки? (Квітка). Темно було, поїхав навманяки (Звин.)].

* * *

неуцтво, невігластво, (неведение) невідання, (необразованность) неосвіченість (-ности), неосвіта.

* * *

1) неуцтво, невігластво, (гал.) іґноранція, (необразованность) неосвіченість, (неведение) невідання, (темнота) темність (-ности), темнота, темрява, (простота) простота. [Ретроградство та неуцтво (Грінч.). Темнота, невігластво (Доман.). Вбачались йому мілійони голоти, і темність, і вбожество їх (Самійл.). Злидні, темнота, чвари, насильство (Р. Край)]. -ство в чём - неуцтво (неосвіченість) у чому, в царині чого. Из -ства, по -ству - з неуцтва (з неосвічености и т. п.). Мрак (тьма) -ства - темрява неуцтва, темна неосвіта. Историческое -ство - неуцтво (неосвіченість) в царині історії. Крайнее -ство - крайнє (надмірне) неуцтво (невігластво). Учёное -ство - наукове неуцтво (невігластво). Коснеть, закоснеть (закоренеть) в -стве - скніти (животіти, нидіти, дубіти), задубіти (загрузнути, зашкарубнути) в неуцтві (в темряві);

2) (соб.: невежды) неуцтво, невігластво, неуки (-ків), невігласи (-сів), темнота, простота. [Дикунство та неуцтво бралися до своїх справ (Велз)];

3) (невежливость, невежл. поступок) неввічливість, незвичайність (-ости); см. Невежливость 2.

* * *

1) ( необразованность) неосві́ченість, -ності; ( культурная отсталость) те́мрява, темнота́ и темно́та; ( отсутствие знаний) не́уцтво; ( свойство невежды) невігластво

2) см. невежливость

нрч. незрозуміло, невтямно, темно; недовідомо, незбагненно, (невдомёк) невтямки, невтямку, не до тями, не до тямку; (невнятно) нерозбірно. [Невже вам невтямку, що я вважаю це собі за образу? (Крим.)].

* * *

нрч. неправильно; неправдиво, несправедливо, непоправно, неслушно; неналежно; невірно; хибно, помилково; невирівняно, невирихтувано; нерегулярно; срв. Неправильный. [Висловлювався так темно, що слухач його розумів хибно (Крим.)].

* * *

неосвіченість, непросвіченість, неосвіта, (перен.) незрячість (-ости) темнота. [В неї всенька провина - її темнота, несвідомість та неосвіта (Крим.)].

* * *

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

1) оливний, маслиневий. [Оливний гай. Сади маслиневі (Федьк.)];

2) (о цвете) оливковий, оливкуватий. [Чоловік з темно-оливковим видом (Кониськ.)].

* * *

тж. ол`ивный