-
1 открывать
открыть1) что - відкривати, відкрити, (о мног.) повідкривати, (а теснее: что-л. затворённое) відчиняти, відчинити, розчиняти, розчинити (напр., двері, ворота, хату, вікно, скриню) (о мног. повід[роз]чиняти), (немного) відхиляти, відхилити, (гал.) отворяти, отворити, розтворяти, розтворити (двері, вікно, очі); (что-л. закрытое, сомкнутое) відкривати, відкрити, відтуляти, відтулити (димаря, піч, губи) [Дитина відтулила рукавом заслонене лице (Васильч.)], відтикати, відіткати, відіткнути, відтикати, (о мног.) повідтуляти, повідтикати; (что-л. завешанное) відслонювати, відслоняти, відслонити (запону, покривало), (о мног.) повідслонювати. [Підходить до закритої статуї, бере за покривало, трохи одслоняє його (Л. Укр.)]; (что-л. завёрнутое) від[роз]гортати, від[роз]горнути; (что-л. замкнутое) від[роз]микати, від[роз]імкнути (скриню). -вать глаза - розплющувати, розплющити, розмикати, розімкнути, рознімати, розняти очі. -вать рот, уста - роззявляти, роззявити, розтуляти, розтулити, розмикати, розімкнути, відкривати, відкрити рота, уста. -вать книгу - розгортати, розгорнути книгу (книжку). -вать бутылку - відтикати, відіткнути пляшку. -вать грудь - розхристувати, розхристати груди, (себе) розхристуватися, розхристатися. -вать волосы (о замужней женщине) - волоссям (волосом) или косою світити. -вать стену - (камен.) відмуровувати, відмурувати, (деревянную) розбирати, розібрати. -вать нож - рознімати (розняти) ніж или ножа;2) кому что (тайну, неведомое) - відкривати, відкрити, виявляти, виявити, об'являти, об'явити, викривати, викрити що кому (доверить) звіряти, звірити кому що. -крыть кому всю истину, тайну, намерения - відкрити (виявити) кому (перед ким) всю правду, тайну (таємницю, таїну), заміри. -вать (-крыть) душу, сердце - розгортати (-рнути) перед ким, відкривати (-крити) кому, перед ким душу, серце. -вать преступление, виновника, сообщника - викривати злочин, винуватця, товариша. См. Обнаруживать;3) (узнавать неведомое дотоле) назнавати, назнати, навідати, визнати, (о мног.) поназнавати;4) (находить, обретать) відкривати, відкрити, з[від]находити, з[від]найти, ви[від]шукувати, ви[від]шукати, викривати, викрити що. [Колумб відкрив (з[від]найшов) Америку. Відшукали великі поклади (залежи) кам'яного вугля];5) (изобретать) винаходити, винайти що;6) (заводить что-л.) відкривати, відкрити, заводити, завести, запроваджувати, запровадити, закладати, закласти, заложити. -вать (-крыть) школы, больницы - відкривати (-крити), заводити (- вести) школи, лікарні. -вать (-крыть) лавку, книжный магазин, фабрику - закладати (- класти), заложити, відкривати (-крити) крамницю, книгарню, фабрику; (начинать) починати, почати, розпочинати, розпочати. -крыть кампанию, пальбу - почати, розпочати війну, стрілянину. -крыть трамвайное движение, воздушное сообщение - розпочати трамвайний рух, повітряне сполучення;7) что-л. публично (собрание, заседание, праздник, памятник…) - розпочинати, розпочати, відкривати, відкрити збори, засідання, свято, відкривати пам'ятник. -вая собрание, предлагаю избрать председателем… - розпочинаючи збори, пропоную на (за) голову обрати…* * *несов.; сов. - откр`ытьвідкрива́ти, відкри́ти и повідкрива́ти; (освобождать от чего-л. закрывающего) відтуля́ти, відтули́ти и повідтуля́ти, відслоня́ти и відсло́нювати, відслони́ти; (дверь, окно, ворота) відчиня́ти, відчини́ти и повідчиня́ти, ( слегка) відхиля́ти, відхили́ти и повідхиля́ти; (книгу, тетрадь) розгорта́ти, розгорну́ти и порозгорта́ти; ( раскрывать) розкрива́ти, розкри́ти и порозкрива́ти; ( веки своих глаз) розплю́щувати, розплю́щити, відплю́щувати, відплю́щити; ( разоблачать) викрива́ти, викри́ти -
2 выбалтывать
выболтать и выболтнуть1) (воду) вибовтувати, вибовтати, вибовтнути, випліскувати, виплеснути;2) (тайну) вибріхувати, вибрехати, розбріхувати, розбрехати, виказувати, виказати, розляпати язиком, бовкнути щось. Выболтанный -1) вибовтаний, виплеснутий;2) вибреханий, розбріханий, виказаний, розляпаний.* * *несов.; сов. - в`ыболтать и однокр. в`ыболтнутьвибо́вкувати, ви́бовкати и однокр. ви́бовкнути, сов. ви́бевкати, (секрет, тайну) вика́зувати, ви́казати -
3 непосвящённый
1) непосвячений, невисвячений, (сщ., пренебр.) несвячена голова; (в тайну) невтаємничений; (недостойный) негідний святощів, святилища негідний, (чуждый святыне, профан) чужий для святині, святощам чужий, далекий від святині (від святого); (религ. и перен., соб.) несвячений люд (-ду), (пренебр.) несвячене кодло. [Тікайте всі чужії для святині! (Крим.). Ненавидим той люд, що святощам чужий (Крим.)]. -ным этого не понять - невтаємниченим цього не зрозуміти (не збагнути);2) кому, чему - неприсвячений кому, чому. [Нікому неприсвячені вірші (Київ)].* * *непосвя́чений; ( в тайну) невтаємни́чений -
4 посвящать
посвятить1) посвячувати, посвятити що, (в духовный сан) висвячувати, висвятити кого. [Посвятили нову хату. Висвячувати на попа];2) присвячувати, присвятити кому, чому що. [Цьому завданню й присвятив Грінченко свою літературну діяльність (Єфр.)];3) (отдавать) призначати, призначити, покладати, покласти, віддавати, віддати, присвячувати, присвятити кому що. [Вона присвятила хорому ввесь свій час, всі свої сили (Коцюб.)]. Он -тил свою жизнь науке - він віддав своє життя науці. Он -тил своих детей на службу (отечеству) - він присвятив (віддав) своїх дітей на службу (батьківщині). Я -щаю утро делам - я призначаю ранок на справи (справам). -щать кому время - уділяти, уділити, призначати, призначити кому час. Я -щаю этому делу все свои силы - я покладаю на цю справу всі свої сили;4) (посвящать кого в тайну) утаємничувати, утаємничити кого в що, звірятися, звіритися кому з чим. Он -тил меня в свою тайну - він звірився мені з своєю таємницею. Посвящённый -1) посвячений, висвячений;2) присвячений. [Я читав його вірш, присвячений поетові];3) призначений, присвячений. [Вчорашній день був у мене спеціяльно призначений на цю роботу].* * *несов.; сов. - посвят`ить1) (кого во что - осведомлять о чём-л. тайном) посвяща́ти, посвяти́ти (кого в що), відкрива́ти, відкри́ти (кому що), ознайо́млювати, ознайо́мити (кого з чим)2) ( предназначать) присвя́чувати, присвяти́ти3) ( кого в кого - возводить в сан), церк. висвя́чувати, ви́святити (кого на кого), посвя́чувати, посвяти́ти (кого в кого) -
5 выдавать
выдать1) видавати, видати. [У їх хліб видавцем видають];2) (кого, что) виказувати, виказати на кого, що, зраджувати, зрадити кого, що, зрадитися з чим, виявляти, виявити. [Виказала всі його таємниці. Осла зрадили його вуха. Як-би чоловіка вбили, дак зараз-би пішов виявив];3) (себя за кого) видавати, видати себе за кого, показувати, показати себе ким; пошиватися, пошитися в кого, виставляти, виставити себе за кого; удавати, вдати з себе кого;4) (замуж) давати, віддавати, віддати за кого, одружувати, одружити кого з ким. Выдавать, выдать насильно - силувати, усилувати, неволити, зневолити за кого.* * *несов.; сов. - в`ыдатьвидава́ти, ви́дати и мног. повидава́ти; (секрет, тайну) вика́зувати, ви́казати и мног. повика́зувати -
6 поверять
поверить1) что (проверять) - перевіряти, перевірити, звіряти, звірити що. -рять кого - перевіряти, ревізувати кого. -рить часы - звірити годинника. -рить счета - перевірити (звірити) рахунки;2) -рять, -рить кому что - звіряти, звірити кому що, звірятися, звіритеся перед ким и кому з чим, сповіряти, сповірити кому що, повіряти, повірити кому що. [Я тобі одній усе звіряю (Сам.). Звіряючись із своїми думками на зрадливому папері (Єфр.). Не витерпів і сповірив матері своє лихо (Мирн.)]. -рить другу свою тайну - звірити приятелеві свою таємницю (таїну). -рить кому свои чувства - звіритися перед ким із своїм серцем, сповірити кому своє серце (свою душу);3) поверить кому в чём, чему - повірити, по[й]няти, пійняти (доняти) віри, віру (віри) дати, увірити кому в чім, чому. [Хто-ж йому повірить? Вона не зовсім пойняла віри тому (Неч.-Лев.). Не поняв віри словам моїм]. -рить пустым обещаниям - на непевні обіцянки (на дурницю, -ці) спуститися, здатися. Поверенный -1) перевірений, звірений;2) (кому) звірений, сповірений.* * *несов.; сов. - пов`ерить1) ( проверять) перевіря́ти, переві́рити, звіря́ти, зві́рити2) ( сообщать) повіря́ти, пові́рити, звіря́ти и зві́рювати, зві́рити, звіря́тися и зві́рюватися, зві́ритися; сповіря́ти, спові́рити3) (доверять) довіря́ти, дові́рити; повіря́ти, пові́рити -
7 посвящённый
1) посвя́чений; ( в тайну) втаємни́чений\посвящённый в та́йны иску́сства — до́бре обі́знаний з таємни́цями мисте́цтва
2) присвя́чений3) ви́свячений, посвя́чений -
8 постигать
постигнуть и постичь1) (о беде, горе и т. п.) спотикати, спіткати, спостигати, спостиг(ну)ти, пристиг(ну)ти, спобігати, спобігти, зуспіти, здибати кого, спасти, впасти на кого. [Перше горе, зуспівши її, було їй зовсім несподіваною річчю (Грінч.). Нещастя тяжке спіткало (спобігло, спостигло, зуспіло) нас: умер наш батько. Зуспіло мене нещастя (Тобіл.). Хіба знаємо, що й на нас котрого завтра не спаде то само, що нині спало на Миколу? (Франко)]. Его -гла внезапная болезнь - його спіткала несподівана хвороба. Буря -гла их в пути - буря спостигла (зуспіла) їх у дорозі;2) (что: умом) осягати, осяг(ну)ти, збагнути, обіймати, обняти головою (розумом), вирозумівати, вирозуміти, розуміти, зрозуміти, спостерегати, спостерегти, второпати що, домислятися, домислитися чого, доходити, дійти розумом чого. [І таємниці світові він розумом великим осягає (Л. Укр.). Не можна всього того жадним розумом збагнути. І скоро вже голівкою своєю найпершую науку обняла (Грінч.). Я спостеріг твою вдачу (Конис.). Вчилася вирозумівати немудру тайну безпосередньої та чистої поезії (Корол.)]. Я -гаю ваши намерения - я розумію ваші заміри. Не -гаю, как может вам это нравиться - не розумію (не збагну), як може вам це подобатися. Никак этого не -гну - ніяк цього не збагну (не второпаю), ніяк до цього розуму не доберу. -нуть до глубины - зглибити. [Добре зглибив дитячу натуру]. Постигнутый - збагнутий, осягнений (осягнутий). -тый умом - збагнутий головою, розумом.* * *несов.; сов. - пост`ичь и пост`игнуть1) ( умом) осяга́ти [ро́зумом], осягну́ти [ро́зумом] и осягти́ [ро́зумом], несов. збагну́ти; ( понимать) розумі́ти, зрозумі́ти2) (кого-что - о горе, несчастье) трапля́тися, тра́питися (з ким-чим), несов. спітка́ти, спости́гти, спости́гнути (кого-що); ( поражать) побива́ти, поби́ти, уража́ти, ура́зити и урази́ти (кого-що) -
9 похищать
похитить викрадати, викрасти, вимикати, вимкнути, красти, украсти, (во множ.) повикрадати, повимикати, покрасти що. [Що викрав я дочку в сього старого, се щира правда (Куліш)]. -тить у кого важные документы, бумаги - викрасти (украсти) в кого важні документи, папери. -тить у кого тайну - таємницю в кого викрасти. Когда-то существовал обычай -щать жён - колись був звичай викрадати (вимикати) жінок. Смерть его -тила - смерть його забрала. Холера -тила половину населения - холера забрала (поглинула) половину людности. Похищенный - викрадений, вимкнений, украдений.* * *несов.; сов. - пох`ититьвикрада́ти, ви́красти и повикрада́ти; ( красть) кра́сти, укра́сти -
10 пробалтывать
проболтать1) (жидкость) збовтувати, сколочувати (час від часу) що, збовтати, сколотити що; побовтати, поколотити якийсь час що; срв. Взбалтывать;2) пробазікувати, пробазікати, протеревенити якийсь час; срв. Болтать 3;3) см. Пробалтываться и Выбалтывать 2. Проболтанный - збовтаний, сколочений.* * *I несов.; сов. - проболт`ать1) пробо́втувати, пробо́втати2) (несов.: взбалтывать в течение определённого времени) пробо́втати; ( ложкой) проколоти́тиII несов.; сов. - проболт`ать1) ( выбалтывать) вибо́вкувати, ви́бовкати; (выдавать тайну, секрет) вика́зувати, ви́казати2) (несов.: болтать в течение определённого времени) пробазі́кати, пробала́кати -
11 разбалтывать
I несов.; сов - разболт`ать1) (болтая, размешивать) розбо́втувати, -тую, -туєш, розбовта́ти и розбо́втати и мног. порозбо́втувати, розколо́чувати, -чую, -чуєш, розколоти́ти, -лочу́, -ло́тиш и мног. порозколо́чувати2) ( расшатывать) розхи́тувати, -тую, -туєш, розхита́тиII несов.; сов. - разболт`ать(секрет, тайну) розбо́вкувати, -кую, -куєш, розбо́вкати, розпле́скувати, -кую, -куєш, розплеска́ти, -плещу́, розля́пувати, -пую, -пуєш, розля́пати и мног. порозля́пувати, сов. розпатя́кати; ( разглашать) розголо́шувати, -шую, -шуєш, розголоси́ти, -лошу́, -ло́сиш и мног. порозголо́шувати; ( раззванивать) роздзво́нювати, -нюю, -нюєш, роздзвони́ти, -дзвоню́, -дзво́ниш, розбрі́хувати, -брі́хую, -брі́хуєш, розбреха́ти, -брешу́, -бре́шеш и мног. порозбрі́хувати -
12 Заповедывать
и Заповедовать заповедать1) заповідувати и заповідати, заповісти, наказувати, наказати, загадувати, загадати, веліти, звеліти; (предписывать) приписувати, приписати. [Се заповідую вам, щоб ви любили один одного (Єв.)]. -вать тайну - заповідати, довіряти таємницю;2) (запрещать) забороняти, заборонити що кому. Заповеданный - заповіданий, загаданий, наказаний, звелений; приписаний; заборонений. -
13 Поведы[о]вать
поведать повідати, повісти (повім, -віси), оповісти, повідати, уповідувати, уповідати, уповісти, розповідати, розповісти кому, що, про що. [Повідають (поведуют) люди. Запрагнув гіркі свої жалі вповідати щирій людині (Л. Укр.). Тобі я розповім свою біду (Сам.). Хочеться йому повідати свою думку, відкрити своє серце (Мирн.). Повідж мені правдочку (Голов.)]. -дай мне своё горе - повідай мені своє горе (Мирн.). -дайте мне эту тайну - повідайте (повіжте) мені цю таємницю. Поведанный - повіджений, розповіджений, уповіджений.
См. также в других словарях:
тайну — знать тайну • знание открыть тайну • каузация, знание разгадать тайну • начало, знание, понимание раскрыть тайну • каузация, знание, понимание составлять государственную тайну • оценка, соответствие составлять коммерческую тайну • оценка,… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
ТАЙНУ УЗНАТЬ — ♠ Если вы во сне узнали какую то тайну, это предупреждение о том, что ваша открытость может вам навредить. ↑ Представьте, что то, что вы узнали, совсем не тайна, а известный всем факт … Большой семейный сонник
УТРАТА ДОКУМЕНТОВ, СОДЕРЖАЩИХ ГОСУДАРСТВЕННУЮ ТАЙНУ — – такие действия должностного лица (военнослужащего), в результате которых документы, содержащие гос. тайну, выходят из владения этого должностного лица (военнослужащего) помимо его желания и становятся или могут стать достоянием других лиц.… … Советский юридический словарь
УТРАТА ДОКУМЕНТОВ, СОДЕРЖАЩИХ ГОСУДАРСТВЕННУЮ ТАЙНУ — преступление против основ конституционного строя и безопасности государства, предусмотренное ст. 284 УК РФ и заключающееся в нарушении лицом, имеющим допуск к государственной тайне, установленных правил обращения с содержащими государственную… … Словарь-справочник уголовного права
Открывать за тайну — кому. ОТКРЫТЬ ЗА ТАЙНУ кому. Устар. Говорить по секрету. За тайну могу открыть тебе, как досталась мне эта дорогая сабля: но чур, никому ни слова (В. Нарежный. Бурсак) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Открыть за тайну — ОТКРЫВАТЬ ЗА ТАЙНУ кому. ОТКРЫТЬ ЗА ТАЙНУ кому. Устар. Говорить по секрету. За тайну могу открыть тебе, как досталась мне эта дорогая сабля: но чур, никому ни слова (В. Нарежный. Бурсак) … Фразеологический словарь русского литературного языка
Продукция, используемая при защите сведений, составляющих государственную тайну — продукция технические, программные, программно технические средства (комплексы, системы) обработки, накопления, хранения и передачи данных, используемые в целях защиты сведений, составляющих государственную тайну, и (или) иных сведений… … Официальная терминология
Работа, направленная на разработку методов защиты сведений, составляющих государственную тайну — работа деятельность, направленная на разработку и (или) практическое применение методов, способов и средств защиты информации, выполняемая в целях защиты сведений, составляющих государственную тайну, и (или) иных сведений ограниченного доступа,… … Официальная терминология
Услуга, направленная на обеспечение защиты сведений, составляющих государственную тайну — услуга деятельность, направленная на обеспечение защиты сведений, составляющих государственную тайну, и (или) иных сведений ограниченного доступа, результаты которой не имеют материального выражения и реализуются в процессе осуществления такой… … Официальная терминология
Допуск к сведениям, составляющим государственную тайну — процедура оформления права на доступ (санкционированное ознакомление). Допуск должностных лиц и граждан к государственной тайне предусматривает: принятие на себя обязательств перед государством по нераспространению доверенных им сведений,… … Большой юридический словарь
Посвятить в тайну — Посвятить въ тайну (иноск.) открыть, передать тайну (намекъ на посвященіе, пріобщеніе къ извѣстному обществу, братству, сану) … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
