-
1 искомый
-мое см. под Искать.* * *шу́каний\искомыйый вы́вод — шу́каний ви́сновок
\искомыйая величина́ — мат. шу́кана величина́
-
2 любимый
1) (излюбленный, дорогой) улюблений, люблений, укоханий, коханий, любий, уподі[о]бний. [Заграв свою улюблену пісню (Крим.). Уважав М. Вовчка за любленого в народі письменника (Грінч.). Пан-отченьку ти наш коханий! (Куліш). Чи я в батька не кохана була? (Пісня)]. -мый автор, -мое произведенне - улюблений, уподі[о]бний автор, твір. [Своїх уподобних авторів узяла з собою (Н.-Лев.)]. -мое чтение - улюблене читання. - мый вождь - улюблений проводир. -мое занятие, дело - улюблена, люба робота. -мое блюдо, кушанье - улюблена страва, їжа. -мая лошадь - улюблений кінь. -мое дитя - кохана (люба) дитина; найулюбленіша дитина. Самый -мый - найулюбленіший, найукоханіший, найулюблений, найлюбіший, наймиліший. [З своєю найулюбленішою лялькою (Грінч.). Найулюблена дитина (Вороний). Се була його найлюбіша робота (Стефаник)]. -мая трава (росянка), бот. Drosera rotundifolia L. - росичка круглолиста, росянка;2) (возлюбленный, милый) коханий, укоханий, милий, любий, люблений, (возлюбленная) кохана, люба (-бої и -би), мила, люблена, (сущ.) любко, любчик, коханок (-нка), кохана людина. [Прощатись прийшов я, кохана, з тобою (Л. Укр.). Силкувалася виправдати вкохану людину бідолашна дівчина (Грінч.). Жінка суджена, а кума люблена (Приказка). Та вже мені не стояти із моїм коханком (Пісня)].* * *1) прич. лю́бий; коха́нийлюби́мое де́ло — улю́блена спра́ва
\любимый челове́к — лю́ба (ми́ла, коха́на) люди́на
3) в знач. сущ. лю́бий, -ого, ми́лий, коха́ний -
3 мнимый
начеб-то (якийсь), ніби(-то) (якийсь), (архаич.) мниманий, (ненастоящий) неправдивий, несправжній, нещирий, псевдо-, (воображаемый) уявний, (предполагаемый) гаданий, (придуманный) на[у]думаний, примислений, (притворный) удаваний, уданий, (фиктивный) фіктивний; срв. Ложный. [Мниманий духовний чин (Ів. Вишенський). Цей на загальну гадку символіст, цей гаданий основоположник українського символізму тільки з великим застереженням може бути запроваджений до його лав (М. Зеров). Він умів будити від сну зачаровані країни і знав, як зрушити речі з їх удаваного заціпеніння (М. Калин.)]. -мый больной - уявний (надуманий, удаваний, уданий) хворий. -мая величина, -мое число, мат. - уявна величина, уявне число. -мый друг - ніби-приятель, неправдивий (нещирий, удаваний, уданий) приятель (друг). -мое изображение, физ. - уявне зображення, -ний образ. -мое исключение - неправдивий (несправжній, уявний) виняток (-тку), псевдо-виняток. -мое преимущество - уявна (гадана) перевага. -мая причина - уявна (гадана) причина. -мое противоречие - ніби-суперечність, несправжня суперечність (-ности). -мый путешественник - ніби-то подорожній, гаданий (удаваний, уданий) подорожній (-нього). мая смерть - ніби-смерть, гадана смерть (-ти), завмертя (-тя), завмерлість (-лости). -мое счастье - гадане щастя. -мый счёт, торг. - фіктивний рахунок (-нку). -мый ученый - квазі- вчений, псевдо-вчений (-ного).* * *( воображаемый) уя́вний; ( вымышленный) ви́гаданий; ( притворный) уда́ваний; ( кажущийся) позі́рний; ( ненастоящий) неспра́вжній; ( фиктивный) фікти́вний, нереа́льний -
4 независимый
незалежний від кого, від чого; (неподвластный) непідлеглий, непідвладний кому, чому; (свободный) вільний; (самостоятельный) самостійний. [Вільний я тепер і незалежний (Самійл.). Саманідська династія силувалася бути незалежною од багдадських халіфів (Крим.). Незалежний від чужих впливів (Л. Укр.). Непідлегла воля духа (Куліш). Непідлегла адвокатура (Грінч.). Почував себе непідлеглим батькові (Крим.). Жити не рабом злиденним, а вільним, непідвладним (Л. Укр.). Вільний дух людський (Коцюб.). Кожний великий пан мався собі мов самостійний король (Куліш)]. -мое мнение - незалежна (вільна) думка. -мое положение - незалежне становище, незалежний стан. -мое состояние (имущество) - незалежний достаток, незалежна маєтність.* * *незале́жний -
5 необходимое
сщ. потрібне, (в филос. яз.) необхідне (-ного). Он небогат, но всё -мое имеет - він небагатий, але все потрібне він має (але все, що треба, він має). Он не имеет самого -мого - він не має (у його нема(є)) найпотрібнішого, (ровно ничего нет) він нічогісінько не має, у його нічогісінько нема(є). Только -мое бери с собою - тільки те, що потрібне (конче потрібне), бери з собою. Это не -мое - це не (конче) потрібне, (лишнее) це вже зайве (зайва річ).* * *в знач. сущ.необхі́дне, -ого; [ко́нче, доко́нче, доконе́чне, доконе́чно] потрі́бне -
6 уявне зображення
мни́мое изображе́ние, мни́мый о́браз, мни́мое представле́ниеУкраїнсько-російський політехнічний словник > уявне зображення
-
7 уявне число
мни́мое коли́чество, мни́мое число́ -
8 зависимый
залежний від кого, від чого; підлеглий кому, чому. -мое состояние - залежне становище, залежний стан; неволя. -мый, грам. - залежний. -мое предложение - залежне речення.* * *прич.; тж. зав`исящийяки́й (що) зале́жить, узалежнений; в знач. прил. зале́жний, несамості́йний, підпорядко́ваний и підле́глий (кому) -
9 иго
ярмо, (редко) ярем (-рма), (тяжолое правление) кормига; (тягота) тягота, тягар (-ра), тяжар (-ра). [Важке ярмо твоє, мій рідний краю, не легкий твій тягар (Франко). Минула безславна кормига чужая, прокинулась воля (Грінч.). Селяни стогнали під тягаром праці (Доман.)]. Сбросить с себя иго - скинути з себе ярмо, кормигу. Иго бо мое благо и бремя мое легко - бо ярмо моє любе і тягар мій легкий (Єв. Мт.). Монгольское иго - монгольське ярмо.* * *1) ярмо́, корми́га, і́го, нево́ля; диал. яре́м, род. п. ярма́тата́рское и́го — ист. тата́рське ярмо́ (ї́го), тата́рська корми́га (нево́ля)
2) (бремя, тяжесть) тяга́р, -япод и́гом лет — під тягаре́м рокі́в
3) ( ярмо) ярмо́ -
10 ископаемый
викопуваний, викопаний, викопний, земнокопний, (полонизм) копальний. [Копальні кістки вважали за останки колишніх велетнів (Тутк.)]. -мые животные - викопувані, викопані тварини. -мый слоновый клык - викопане слонове (і)кло. -мое, -мые, геол. - викопина, викопини (-пин), (полонизм) копалина, копалини. Царство -мых, -мое царство - мінерали (-лів), царство мінералів. -мый уголь - викопуваний вугіль. -мый учёный (иноск.) - викопаний, земнокопний, передпотоповий учений; мастодонт, учений мастодонт. -мый тип - передпотоповий тип.* * *1) геол. викопни́й2) перен. ирон. допото́пний -
11 неотвратимый
невідхильний, невідворотний, непереборний, непереможний, (неизбежный) неминучий, (роковой) призначений долею, фатальний, (неустранимый) непозбутній. [Це непереборний закон історії (Доман.)]. -мое бедствие - невідхильне (неминуче) лихо. -мая ошибка - непозбутня помилка. -мое последствие, -мый результат - неминучий (невідворотний) наслідок.* * *невідворо́тний, невідхи́льний; ( неизбежный) немину́чий -
12 неотразимый
невідпорний, невідхильний, невідворотний, непереборний, непоборний, неподоланний, непереможний; незаперечний, незбитий, (без промаха, верный) не(по)хибний; (роковой) призначений долею, фатальний. [Змалювати дівчину фарбами, створити з неї дивний, невідпорний портрет, що перед ним кожен тремтів-би (В. Підмог.). Як зберегла ти цю непоборну ніжність? (В. Підмог.)]. -мый довод - незаперечний (незбитий) доказ. -мый красавец - непереможний (поразительный: надзвичайний, дивний) красень. -мое средство против чего - не(по)хибний (неомильний) спосіб на що. [Я знаю нехибний (неомильний) спосіб на щури (Зеркало)]. -мый рок - непереможна (неминуча) доля, (в выражениях: так на віку (неминуче) судилося). -мый удар - невідхильний (непереможний, фатальний) удар. Его речь производила -мое впечатление - його мова справляла непереможне (непоборне) враже[і]ння.* * *1) невідпо́рний, невідхи́льний; ( непреодолимый) неперебо́рний; ( непобедимый) неперемо́жний\неотразимыйая си́ла — неперебо́рна (невідпо́рна) си́ла
\неотразимыйые до́воды — невідпо́рні (незапере́чні) до́води
\неотразимыйый на́тиск — невідпо́рний на́тиск
\неотразимыйый уда́р — невідхи́льний уда́р
2) (перен.: чрезвычайный) чарівни́й, ди́вний, надзвичайни́й\неотразимыйое впечатле́ние — надзвича́йне вра́ження
\неотразимыйый го́лос — чарівни́й (ди́вний, надзвича́йний) го́лос
-
13 прямой
1) (некривой, простой) прямий, простий, правий. -менький (ум.-ласк.) - пряменький, простенький, правенький, прямесенький, простесенький, правесенький. [Рубайся, дерево, і пряме й криве (Рудч.). Я знаю сам, що просте, що кривеє (Куліш). Визволь, Господи, невольника з неволі на простії дороги (Дума). Рубайся, дерево, криве і праве (Чуб. II). Стан правенький, мов тополя (Глібів)]. -мая линия, мат. - пряма (проста) лінія. -мой угол, мат. - прямий (простий) кут. -мая дорога - пряма, проста дорога, прямий, простий шлях. -мая кишка - кутня кишка, кутнячка;2) (искренний) простий, щирий, прямий. [Десь Бог мене покарав - лиху долю мені дав; лиху долю, просту душу (Чуб. V). А мурин (негр), щирий і прямий з природи, вважає чесним кожного (Куліш)]. -мой человек - щира (відверта) людина, щира душа;3) (истый, настоящий) чистий, справжній, дійсний; см. Настоящий, Подлинный. [Чистий бовдур (болван) (Липовеч.)]. Друзья -мые - братья родные - приятелі (друзі) справжні - що брати рідні;4) (непосредственный) безпосередній. [Безпосереднє голосування. Занепад тутешньої торговлі був безпосереднім наслідком тих заходів (Єфр.)] -мые налоги - безпосередні податки. -мые наследники - безпосередні спадкоємці. -мой смысл, значение - безпосереднє розуміння, -нє значення. -мое понимание (смысл) этих слов - властиве розуміння цих слів. -мой ответ - проста відповідь. -мое сообщение - пряме сполучення. -мой образ действий - одверте поводження. -мой характер - відверта, пряма вдача. -мая речь, грам. - пряма мова.* * *1) прями́й; (подлинный, настоящий) спра́вжній2) (правдивый, бесхитростный) прями́й; ( откровенный) відве́ртий; ( искренний) щи́рий -
14 допускаемое напряжение
= допусти́мое напряже́ние допустна́ напру́га, допустне́ напру́женняРусско-украинский политехнический словарь > допускаемое напряжение
-
15 утверждение
матем., физ.тве́рдження- первичное утверждениеформа́льно неразреши́мое утвержде́ние — форма́льно нерозв'я́зне тве́рдження
- состоятельное утверждение -
16 допускаемое напряжение
= допусти́мое напряже́ние допустна́ напру́га, допустне́ напру́женняРусско-украинский политехнический словарь > допускаемое напряжение
-
17 утверждение
матем., физ.тве́рдження- первичное утверждениеформа́льно неразреши́мое утвержде́ние — форма́льно нерозв'я́зне тве́рдження
- состоятельное утверждение -
18 ведене колесо
ведо́мое колесо́ -
19 вивідне правило
выводи́мое пра́вилоУкраїнсько-російський політехнічний словник > вивідне правило
-
20 вивідне слово
выводи́мое сло́во
См. также в других словарях:
мое дело сторона — все равно, не мое дело, плевать, плевать хотел, по барабасу, не волнует, ни жарко ни холодно, что так, что эдак, по фене, устраниться, отстраниться, моя хата с краю, мое дело маленькое, до лампочки, ни тепло ни холодно, наплевать, до фени, по… … Словарь синонимов
Мое дело сторона — Мое дѣло сторона (иноск.) я тутъ ни причемъ. Ср. Коли чего коснется, мое дѣло сторона, я знать не знаю, вѣдать не вѣдаю крестъ поцѣлую... Гр. Л. Н. Толстой. Власть тьмы. 2, 8. Ср. А мнѣ что? мое дѣло сторона... Я сытъ. Благодарю моего Бога… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
Мое имя — никто — My Name Is Nobody Жанр вестерн Режиссёр Тонино Валери Автор сценария Серджио Леоне … Википедия
Мое имя — никто (фильм) — Мое имя никто My Name Is Nobody Жанр вестерн Режиссёр Тонино Валери Автор сценария Серджио Леоне … Википедия
мое дело маленькое — прил., кол во синонимов: 10 • до фонаря (68) • мое дело сторона (43) • моя хата с краю … Словарь синонимов
мое почтение — мои подштаники, почет и уважение, добрый вечер, добрый день, доброго здоровья, доброе утро, наше почтение, наше вам с кисточкой, здравствуйте, здорово, приветствую вас, наше вам, здорово живете, здорово живешь, приветствую, привет, здравствуй… … Словарь синонимов
МОЕ — «МОЕ («Федоська»)», СССР, УКРАИНФИЛЬМ, 1934, ч/б. Драма. Драма на колхозную тему о преодолении пережитков мелкособственнической крестьянской психологии. Фильм начинал сниматься как звуковой, но в процессе съемок решено было сделать его немым. На… … Энциклопедия кино
МОЕ ДЕЛО — «МОЕ ДЕЛО», СССР, МОСФИЛЬМ, 1976, цв., 138 мин. Драма. По пьесе А.Вейцлера и А.Мишарина «День деньской». Директора крупного котлостроительного завода Друянова собираются снять с должности за самовольный перенос на следующий год выпуска нового… … Энциклопедия кино
Мое горе в миру не годится в пиру. — Мое горе в миру не годится в пиру. См. ГОСТЬ ХЛЕБОСОЛЬСТВО … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мое сердце в тебе, а твое в камени. — Мое сердце в тебе, а твое в камени. См. ЛЮБОВЬ НЕЛЮБОВЬ … В.И. Даль. Пословицы русского народа
Мое дело - сторона, а муж мой прав. — Мое дело сторона, а муж мой прав. См. МУЖ ЖЕНА … В.И. Даль. Пословицы русского народа
