Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

сюди

  • 1 აქეთ

    сюди

    Грузинсько-український словник > აქეთ

  • 2 herhen

    сюди

    Dansk-ukrainsk ordbog > herhen

  • 3 hertil

    сюди

    Dansk-ukrainsk ordbog > hertil

  • 4 hid

    сюди

    Dansk-ukrainsk ordbog > hid

  • 5 бийары

    сюди К.

    Урумско-украинский словарь > бийары

  • 6 бурайа

    сюди Г, М.

    Урумско-украинский словарь > бурайа

  • 7 сюды

    сюди
    туди-сюди

    Білорусько-український словник > сюды

  • 8 tędy

     сюди; цією дорогою; туди, тудою

    Praktyczny słownik polsko-ukraiński > tędy

  • 9 бйана

    сюди, в цей бік СЛ, К, СК; див. бийан II.

    Урумско-украинский словарь > бйана

  • 10 бйанна

    сюди, в цей бік П, У, Г; див. бийан II.

    Урумско-украинский словарь > бйанна

  • 11 бырайа

    сюди, тут СЛ, СК.

    Урумско-украинский словарь > бырайа

  • 12 вкось

    нав(с)коси, навскіс, навкісь, скісно. [Розрізати навскоси]. Вкось и вкривь - все перекручуючи, на-сліпо, безладно, без ладу, то сюди, то туди.
    * * *
    1) нареч. навскоси́, навскі́с и на́вскіс, навкоси́, навкі́с и на́вкіс, ко́со
    2) предл. с род. п. навскоси́, навскі́с, навкоси́, навкі́с (чого)

    \вкось и вкривь, вкривь и \вкось — а) ( в различных направлениях) туди́-сюди́, [і] туди́ і сюди́, сюди туди́ [і] сюди́ і туди́; ( беспорядочно) безла́дно, без ладу́; ( вслепую) нао́сліп; б) (перен.: всячески, превратно) [і] так і сяк, сяк і так

    Русско-украинский словарь > вкось

  • 13 here

    1. adv
    1) тут
    2) у цей момент
    3) сюди
    4) ось

    here you are! — ось, будь ласка!, ось те, що вам потрібно

    2. int
    гей!, послухай!

    here someone! — ей, хто-небудь!, ей, тут є хтось?

    here and there — а) то тут, то там; б) туди й назад; в) іноді

    here, there and everywhere — всюди

    here goes! — що ж, почнемо!, поїхали!

    look here! (амер. see here!)послухайте!

    neither here nor there — ні сюди, ні туди; не до речі

    here's to you! (амер. here's how!)за ваше здоров'я!

    * * *
    I n
    це місце; справжнє місце
    II adv
    1) тут; отут; у цей момент
    3) от, ось; посил. от
    III
    int агов!, послухай!

    English-Ukrainian dictionary > here

  • 14 туда

    нареч.
    туди́; отуди́

    туда́-сюда́ — туди-сюди́

    [и] \туда и сюда́ — [і] туди́ й (і) сюди́; (так и этак) [і] так і сяк

    то \туда, то сюда́ — то туди́, то сюди́

    ни \туда ни сюда́ — перен. ні туди́ ні сюди́

    \туда и обратно (наза́д) — туди й наза́д

    \туда же! — ирон. туди́ ж!

    Русско-украинский словарь > туда

  • 15 hither

    1. adj
    1) ближчий, розташований ближче
    2) ближчий за часом
    2. adv
    сюди

    hither and thither — сюди й туди; туди й назад

    come hither unto meбібл. прийдіть до мене

    * * *
    I a
    1) ближній, розташований ближче
    II adv

    English-Ukrainian dictionary > hither

  • 16 in

    1. n
    1) pl (the ins) розм. політична партія, що перебуває при владі
    2) звич. pl той, хто перебуває при владі, впливова особа
    3) вплив, влада
    4) pl команда, що відбиває м'яч (крикет)

    ins and outs — входи і виходи; деталі, подробиці; завсідники

    2. adj
    1) внутрішній, розташований всередині
    2) спрямований всередину
    3) розм. що перебуває при владі
    4) розм. призначений для вузького кола
    5) розм. модний, популярний
    6) спорт. що подає (м'яч)
    3. adv
    1) всередині

    is anybody in? — чи є там хто-небудь?, чи є хтось вдома?

    2) вдома; у себе (на роботі тощо)

    he is not in todayйого немає сьогодні (вдома, на роботі тощо)

    3) всередину, туди
    4) з внутрішнього боку

    a coat with the furside in — шуба на хутрі, дублянка

    to be inприбувати (про пошту тощо); наставати (про весну тощо); бути у в'язниці; бути при владі; горіти

    to have it in for smb.мати зуб на когось

    in with you! — заходьте!, приходьте!

    in with it! — неси сюди!

    in and out — то всередину, то надвір; з ваганнями

    now in now out — то туди, то сюди

    to be in for it — бути у скрутному становищі

    to be in for a competition — брати участь у конкурсі

    4. v
    1) збирати, складати (сіно)

    in the hay before it rains — складіть сіно, поки немає дощу

    2) оточувати, обгороджувати
    5. prep
    2) у часовому значенні у, в, за, через, протягом

    in (the) future — у майбутньому

    in good time — завчасно, заздалегідь

    3) період, проміжок часу через, за, протягом
    4) обставини, умови, оточення у, в, при, з, за, на

    in smb.'s place — на чиємусь місці

    in cash — при грошах, з грішми

    5) рід, спосіб діяльності, місце праці у, в

    to be engaged in trade — працювати в торгівлі, займатися торгівлею

    6) зовнішній вигляд, одяг тощо
    7) ознака, властивість, сфера прояву у, на
    8) сфера спеціалізації, тема книжки, лекції тощо з
    9) матеріал, з якого або за допомогою якого щось зроблено з
    10) мова, якою розмовляють, пишуть
    11) причина, мета від, у, на

    in case — якщо; у разі

    in detail — докладно

    in fact — насправді

    in fashion — у моді

    in front — попереду, перед

    in haste — похапцем, поспішно

    in my opinion — на мою думку

    in order — для того, щоб

    in pairs — парами

    in rows — рядами

    in so far as — оскільки

    in spite of — незважаючи на

    in that — оскільки; тому що

    in turn — по черзі

    in use — у вжитку

    in a whisper — пошепки

    in accordance with — згідно з

    in any case — в усякому разі

    the book in question — книжка, про яку йдеться

    to take part in smth.брати участь у чомусь

    what is the new style in hats? — які капелюхи тепер модні?

    what shall I go in? — що мені надіти?, в чому мені піти?

    I did not know he had it in him — я не знав, що він здатний на це

    to get in front of oneself — амер., розм. діяти швидко й енергійно; перевершити самого себе

    * * *
    I [in] prep
    1) у просторовому значенні вказує на знаходження в межах або всередині чого-небудь в, у, на; знаходження в якому-небудь місці в, у, на; напрямок або рух усередину в, у
    2) у часовому значенні вказує на момент або період часу, частину доби, пору року, рік, століття в, у, протягом, за, через; разом з iм. передається відповідними прислівниками

    in time — негайно; вчасно; завчасно

    4) указує на обставини, умови в, у, при, за
    5) указує на фізичний або душевний стан кого-небудь, стан предмета в, у
    6) указує на зовнішній вигляд, одяг в, у

    in answer, in reply y — відповідь

    8) указує на спосіб дії, стиль в, у

    in accordance with — відповідно до, згідно

    9) указує на характер розташування осіб, предметів по, за

    accomplices in a crime — співучасники злочину; включення в, у

    12) указує на місце роботи, приналежність до певної групи осіб в, у
    13) указує на спосіб вираження, засіб, матеріал

    in front of — перед, спереду; біля

    in general — в цілому; взагалі

    in itself — сам по собі; як такий

    in the end — в остаточному підсумку; зрештою; нарешті

    in return y — відповідь; в обмін, замість; у свою чергу, зі свого боку; у порядку компенсації

    II [in] n
    1) pl ( the ins) політична партія, яка перебуває при владі; pl той, хто знаходиться при владі; впливова особа; вплив, влада; зв'язки
    2) pl команда, яка відбиває м'яч (крикет, бейсбол)
    III [in] a
    1) розташований усередині, внутрішній
    2) спрямований, звернений усередину
    3) який знаходиться при владі; правлячий
    4) призначений для вузького кола, для посвячених
    5) модний, популярний; який реагує, відгукується на все нове
    6) cпopт. який подає
    IV [in] adv
    1) усередині; вдома; у себе (на роботі, у своєму кабінеті); усередину, туди

    come in! — увійдіть!; з внутрішньої сторони

    2) aмep. вказує на тривалість процесу

    to be inприбувати бути прибраним наставати ( про сезон) бути в моді бути у в'язниці бути при владі горіти, палати cпopт. подавати м'яч (крикет, бейсбол)

    in and out — зовні е усередині; то всередину, то назовні; то туди, то сюди

    V [in] v; діал.
    1) збирати, забирати
    2) оточувати, огороджувати

    English-Ukrainian dictionary > in

  • 17 this

    1. n
    такий-то; така-то
    2. adj
    цей, ця, це

    in this place — у цьому місці; тут

    this very moment — у цю мить, саме зараз

    3. adv
    так; до такої міри
    4. pron demonstr. (pl these)
    це

    this and that — а) той або інший; б) те та се

    this way and that — а) туди й назад; б) так чи інакше

    like this — так, таким чином

    before this — колись, раніше

    this is Mr. Smith — дозвольте познайомити вас з паном Смітом

    * * *
    [pis]
    1) pron (pl these) А dem
    2) це

    this is a free country — це вільна країна; це, цього; от що

    this is where he lives — от де він живе, він живе (от) тут; у протиставленні that це

    will you have this or that — є ви хочете цього або тогоє; це; ну е ну, от

    this is the time to speak — зараз самий час висловитися; прийшов час сказати все; от коли потрібно все сказати; у сполученні із прийменником це місце, тут

    dogs are more faithful animals than cats- these attach themselves to places and those to persons — собаки більше віддані тварини, чим кішки: перші /вони/ звикають до людей, тоді як останні - до місця Б iм. такий-то

    I don't want the opinion of Mrs. This or Mrs. That — мене не цікавить думка ( пані) такої-то або (пані) такої-то В пpикм.

    4) цей, ця, це

    in this place — в цьому місці; тут

    this morning [afternoon] — сьогодні ранком [удень]

    this (very) moment — у цей момент; саме зараз

    one of these days( як-небудь) днями [порівн. тж. О]

    this day last [next]year — в цей самий день у минулому [майбутньому]року; нинішній; діючий; чинний

    this prime minister — чинний прем'єр-міністр; у протиставлення that той, та, те ; ( ох вже) цей, ( ох вже) ця

    what's all this noiseє що це (ще) за шумє; що тут ( таке) відбуваєтьсяє; у сполученні з

    hereзвичн. ось це,

    this /these/ three weeks — ці ( останні) три тижні

    I have not seen her this long time — я не бачив її вже давно [порівн. тж. Г]; ці ( найближчі)

    this highот такої висоти

    this farось до цього місця

    this long ось такої довжини [порівн. тж. В 3, 1]

    this muchскільки-то

    I know this much, that the thing is absurdя принаймні знаю, що це абсурд

    this and that — так, так, те е се той або інший

    speaking of this and that — говорячи про те, про се /про те, про інше/

    this way and that — туди е сюди; так чи інакше

    like this — так, от так; у такий спосіб

    before this — колись, раніше

    this side (of) — раніше, до ( чогось)

    with /at, upon/ this — при цьому, сказавши це, з цими словами

    with /at/ this he got up and went out, — тут /, потім, з цими словами/ він встав та вийшов

    in these days y — наші дні [порівн. тж. В 1, 7]

    this is Mr. Smith — дозвольте відрекомендувати вам пана Смита

    English-Ukrainian dictionary > this

  • 18 идти

    и Итти
    1) іти (н. вр. іду, ідеш, прош. вр. ішов, ішла, а после гласной йти, йду, йдеш, йшов, йшла…). [Ішов кобзар до Київа та сів спочивати (Шевч.). Не йди туди. Куди ти йдеш не спитавшись? (Шевч.)]. -ти в гости - іти в гостину. -ти пешком - іти пішки, піхотою. Кто идёт? - хто йде? Вот он идёт - ось він іде. -ти шагом - ходою йти, (о лошади ещё) ступакувати. Иди, идите отсюда, от нас - іди, ідіть (редко ідіте) звідси, від нас. [А ви, мої святі люди, ви на землю йдіте (Рудан.)]. Иди! идите! (сюда, к нам) - ходи, ходіть! іди, ідіть! (сюди, до нас). [А ходи-но сюди, хлопче! Ходи до покою, відпочинь зо мною (Руданськ.). Ходіть живо понад став (Руданськ.)]. Идём, -те! - ходім(о)! [Ходім разом!]. -ти куда, к чему (двигаться, направляться по определённому пути, к определённой цели) - простувати (редко простати), прямувати, братися куди, до чого (певним шляхом, до певної мети). [Пливе військо, простуючи униз до порогів (Морд.). Простали ми в Україну вольними ногами (Шевч.). Коли прямує він до сієї мети без думки про особисту користь… (Грінч.). Що мені робити? чи додому, чи до тестя братись (Г. Барв.)]. Он смело идёт к своей цели - він сміло йде (прямує, простує) до своєї мети. -ти прямо, напрямик к чему, куда - простувати (редко простати), прямувати, прямцювати, іти просто, навпростець, (диал.) опрошкувати до чого, куди. [Хто простує (опрошкує), той дома не ночує (Номис). Не прямує, а біжить яром, геть-геть обминаючи панську садибу (М. Вовч.). І не куди іде він, а до них у ворота прямцює (Свидн.). Ми не лукавили з тобою, ми просто йшли, у нас нема зерна неправди за собою (Шевч.)]. -ти первым, впереди - перед вести, передувати в чому. [Герш вів перед у тім скаженім танці і весь увійшов у спекуляційну гарячку (Франко). У торгу передували в Київі Ормени (Куліш)]. -ти на встречу - назустріч кому, устріч, устріть, навстріч кому іти, братися. [Раденька вже, як хто навстріч мені береться (М. Вовч.)]. Идти за кем, чем - іти по кого, по що. Я иду за лекарством - я йду по ліки. -ти за кем, вслед за кем - іти за ким, слідком (слідком в тропи) за ким іти, (слідком) слідувати, слідкувати за ким, (редко) слідити за ким. [Іди слідом за мною (Єв.). Так і біга, так і слідує за ним (Зміїв)]. -ти (по чьим следам) (переносно) - іти чиїми слідами, топтати стежку чию. [Доведеться їй топтати материну стежку (Коцюб.)]. -ти до каких пределов, как далеко (в прямом и переносн. значении) - як далеко сягати. [Дальш сього ідеалу не сягонуло ні козацтво, ні гайдамацтво, бо й нікуди було сягати (Куліш)]. -ти рука об руку с чем - іти у парі з чим. [У парі з цією, філософією іде у Кобилянської і невиразність її художніх засобів (Єфр.)]. -ти по круговой линии - колувати. [Горою сонечко колує (Основа, 1862)]. -ти сплошной массой, непрерывным потоком - лавою (стіною) іти (сунути), ринути. [І куди їм скаже йти, усі стіною так і йдуть (Квітка). Ніколи так вода під міст не рине, як містом скрізь веселі ринуть люди (Куліш)]. -ти куда глаза глядят, куда приведёт дорога - іти світ за очі, іти просто за дорогою (Франко), іти куди очі дивляться, куди ведуть очі. Она идёт замуж - вона йде заміж, вона віддається за кого. -ти в бой - іти в бій, до бою, до побою іти (ставати). [Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою (Гол.)]. Войско идёт в поход - військо йде (рушає) в похід. -ти в военную службу - іти, вступати до війська. -ти врозь, в разрез с чем - різнити з чим. [Різнив-би я з своїми поглядами, зробившися прокурором (Грінч.)]. Он на всё идёт - він на все йде, поступає. Эта дорога идёт в город - ця дорога веде (прямує) до міста. -ти в руку кому - іти в руку, ітися на руку, вестися кому; срвн. Везти 2. -ти во вред кому - на шкоду кому йти. -ти в прок - см. Прок 1. Богатство не идёт ему в прок - багатство не йде йому на користь (на пожиток, на добре, в руку). Голова идёт кругом - голова обертом іде, у голові морочиться. Идут ли ваши часы? - чи йде ваш годинник? Гвоздь не идёт в стену - гвіздок не йде, не лізе в стіну. Корабль шёл под всеми парусами или на всех парусах - корабель ішов (плив) під усіма вітрилами. Чай идёт к нам из Китая - чай іде до нас з Китаю. От нас идёт: сало, кожи, пенька, а к нам идут: кисея, ленты, полотна - від нас ідуть: сало, шкури, коноплі, а до нас ідуть: серпанок, стрічки, полотна. Товар этот не идёт с рук - крам цей не йде, погано збувається. Дождь, снег идёт - дощ, сніг іде, падає. Лёд идёт по реке - крига йде на річці. У него кровь идёт из носу - у його (и йому) кров іде з носа. Деревцо идёт хорошо - деревце росте добре. -ти на прибыль - прибувати, (о луне) підповнюватися. [Місяць уже підповнюється (Звин.)]. Вода идёт на прибыль - вода прибуває. Жалованье идёт ему с первого мая - платня йде йому з першого травня. Сон не идёт, не шёл к нему - сон не бере, не брав його. Идёт слух, молва о ком - чутка йде (ходить), поговір, поголоска йде про кого, (громкая молва) гуде слава про кого. -ти к делу - стосуватися (припадати) до речи. К тому дело идёт - на те воно йдеться, до того воно йдеться. Идёт к добру - на добро йдеться. К чему идёт (клонится) дело - до чого (воно) йдеться, до чого це йдеться (приходиться), на що воно забирається, на що заноситься. [Отець Харитін догадався, до чого воно йдеться (Н.-Лев.). Бачивши тоді королі польські, на що воно вже по козацьких землях забирається, козаків до себе ласкою прихиляли (Куліш). Він знав, до чого се приходиться, здригнув увесь (Квітка). Час був непевний, заносилося на велику війну, як на бурю (Маковей)]. Идёт - (ладно) гаразд, добре; (для выражения согласия) згода. Каково здоровье? - Идёт! - як здоров'я? - Гаразд, добре! Держу сто рублей, идёт? - Идёт! - закладаюся на сто карбованців, згода? - Згода! Один раз куда ни шло - один раз іще якось можна; раз мати породила! Куда ни шло - та нехай вже. -ти (брать начало) от кого, от чего - іти, заходити від кого, від чого. [То сам початок читальні заходить ще від старого діда Митра і від баби Митрихи і дяка Базя (Стефаник)]. -ти по правде, -ти против совести - чинити по правді, проти совісти (сумління). -ти с козыря - ходити, іти з козиря (гал. з атута), козиряти. Наше дело идёт на лад - справа наша йде в лад, іде (кладеться) на добре. -ти войной на кого - іти війною на кого, іти воювати кого.
    2) (о работе, деле: подвигаться вперёд) іти, посуватися, поступати, (безлично) поступатися. [Поступніш на товстому вишивати: нитки товсті, то поступається скоріш (Конгр.). Часто бігала дивитися, як посувалась робота (Коцюб.)];
    3) (вестись, происходить) іти, вестися, провадитися, точитися; (о богослуж.: совершаться) правитися. [Чи все за сі два дні велось вам до вподоби? (Самійл.). На протязі всього 1919 року все точилася кривава боротьба (Азб. Ком.). Сим робом усе життя народнього духа провадиться (Куліш)]. В церкви идёт молебен, богослужение - у церкві правиться молебень, служба Божа. Идут торги на поставку муки - ідуть, провадяться, відбуваються торги на постачання борошна. У нас идут разные постройки - у нас іде різне будування. Разговор, речь идёт, шёл о чем-л. - розмова йде, йшла, розмова, річ ведеться, велася, мова мовиться, мовилася про (за) що, ідеться, ішлося про що. [Товаришка взяла шиття, я книжку, розмова наша більше не велася (Л. Укр.). Мова мовиться, а хліб їсться (Приказка)]. Речь идёт о том, что… - ідеться (іде) про те, що… [Якби йшлося тільки про те, що він розгніває і хана і російський уряд, Газіс не вагався-б (Леонт.). Тут не про голу естетику йде, тут справа глибша (Крим.)];
    4) (продолжаться, тянуться) іти, тягтися. [Бенькет все йшов та йшов (Стор.)]. От горы идёт лес, а далее идут пески - від гори іде (тягнеться) ліс, а далі йдуть (тягнуться) піски. Липовая аллея идёт вдоль канала - липова алея іде (тягнеться) вздовж (уподовж) каналу;
    5) (расходоваться, употребляться) іти. [На що-ж я з скрині дістаю та вишиваю! Скільки ниток марно йде (М. Вовч.). Галун іде на краски (Сл. Ум.)]. Половина моего дохода идёт на воспитание детей - половина мого прибутку йде на виховання дітей. На фунт пороху идёт шесть фунтов дроби - на фунт пороху іде шість фунтів дробу (шроту);
    6) (проходить) іти, минати, пливти, спливати; срвн. Проходить 10, Протекать 4. [Все йде, все минає - і краю немає (Шевч.)]. Шли годы - минали роки. Время идёт быстро, незаметно - час минає (пливе, спливає) хутко, непомітно. Год шёл за годом - рік минав (спливав) по рокові. Ей шёл уже шестнадцатый год - вона вже у шістнадцятий рік вступала (М. Вовч.), їй вже шістнадцятий рік поступав;
    7) (быть к лицу) личити, лицювати, бути до лиця кому, (приходиться) упадати, подобати кому, (подходить) приставати до кого, до чого, пасувати, (к)шталтити до чого. [А вбрання студентське так личить йому до стану стрункого (Тесл.). Тобі тото не лицює (Желех.). Те не зовсім до лиця їй, бо вона носить в собі тугу (Єфр.). Постановили, що нікому так не впадає (бути пасічником), як йому (Гліб.). Так подоба, як сліпому дзеркало (Номис). Ні до кого не пристає так ота приповість, як до подолян (Свидн.). Пучок білих троянд чудово приставав до її чорних брів (Н.-Лев.). Ці чоботи до твоїх штанів не пасують (Чигирин.). До ції свити ця підшивка не шталтить (Звяг.)]. Идёт, как корове седло - пристало, як свині наритники. Эта причёска очень идёт ей - ця зачіска їй дуже личить, дуже до лиця. Синий цвет идёт к жёлтому - синій колір пасує до жовтого. Не идёт тебе так говорить - не личить тобі так казати.
    * * *
    1) іти́ (іду́, іде́ш); ( двигаться по воде) пливти́, плисти́ и пли́сти (пливу́, пливе́ш), пли́нути; ( держать путь) верста́ти доро́гу (шлях); ( медленно шагать) ди́бати; ( с трудом) бра́тися (беру́ся, бере́шся)

    идёт( ладно) гара́зд, до́бре; ( согласен) зго́да

    [де́ло] идёт к чему́ (на что) — ( клонится) іде́ться (йде́ться) до чо́го, ді́ло йде до чо́го

    де́ло (речь) идёт о ком-чём — іде́ться (йде́ться) про ко́го-що, спра́ва (мо́ва) йде про ко́го-що; мо́ва мо́виться про ко́го-що

    [ещё] куда́ ни шло — а) ( согласен) гара́зд, до́бре, хай (неха́й) [уже́] так; ( так и быть) де на́ше не пропада́ло; б) (ничего, сойдет) [ще] сяк-та́к (так-ся́к)

    иди́ сюда́ — іди́ (ходи́, піди́) сюди́

    \идти ти́ к де́лу — (иметь отношение, касательство к чему-л.) бу́ти доре́чним (до ре́чі), підхо́дити, -дить

    \идти ти́ к добру́ — на добро́ (на до́бре) йти (йти́ся)

    \идти ти́ вразре́з с кем-чем (напереко́р кому́-чему́) — іти́ вро́зрі́з з ким-чим (наперекі́р кому́-чому́)

    \идти ти́ на что — іти́ на що

    идёт снег — іде́ (па́дає) сніг

    на ум (в го́лову) не идёт кому́ — что в го́лову не йде (не спада́є) кому́ що

    не \идти ти́ из головы́ (из ума́) у кого́ — см. выходить

    разгово́р (речь) идёт о том, что́бы... — іде́ться (йде́ться) про те, щоб...; мо́ва (річ, розмо́ва) йде про те, щоб

    2) ( о течении времени) іти́, йти, мина́ти

    дни иду́т — дні йдуть (іду́ть, мина́ють)

    3) (кому-чему, к кому-чему - соответствовать, быть подходящим) пасува́ти (до кого-чого, кому-чому); ( годиться) ли́чити (кому-чому, до чого); ( быть к лицу) бу́ти до лиця́, пристава́ти, -стає́ (кому)

    идёт, как коро́ве седло́ — погов. приста́ло, як свині́ нари́тники

    4) (получаться, подвигаться, спориться) іти́, посува́тися

    Русско-украинский словарь > идти

  • 19 ка

    част.
    1) (при повел. накл.) но, лиш, лишень, бо, ке (мн. кете), ну, (гал.) ко. [Дивіть-но на його! (Крим.). Біжи-лиш швидше в Карфагену! (Котл.). Кете-лиш (дайте-ка) кресало! (Шевч.). Геть-лишень до ката (Номис). Розкажіть-бо що-небудь (Крим.). Марусю! ходи-ке сюди (Квітка). Ходи-ко, дай-ко! (Верхр.)]. Ну-ка - а ну лиш, а ну-бо! На-ка - на лиш (лишень, бо). Нате-ка! - нате-но (-бо, -лиш);
    2) (при замене условного придаточного через повелит. накл.) но, лиш. [Спробуй-но зачепити - будеш битий (Ніков.). Не пий лиш нічого - будеш здоровий]; (при замене повел. накл. через условное придат.) б. [Голодний, - дала б там чого їсти (дай-ка чего покушать) (Херсонщ.)];
    3) (при дат. пад. местоимений: мне-ка и т. п.) бо, лишень. [Мені-бо налий. Тобі-бо вже ніколи];
    4) (при наречиях) о. Вона-ка! (вот где) - онде-о. Здеся-ка - осьде-о, (диал.) гесде-о;
    5) (в вопросит. предл.) бо. [Де-бо він ходить? Сюди-бо не прийдуть?].
    * * *
    част.

    пойди́те-ка — піді́ть-но, піді́ть лише́нь

    поди́-ка сюда́ — йди́-но (ходи́-но) сюди́

    Русско-украинский словарь > ка

  • 20 назад

    нрч.
    1) (в пространстве) назад, (позад себя) позад себе, навспак, навідворіть. [Вийшла з села - серце ниє, назад подивилась (Шевч.). Назад руки пов'язали (Сл. Гр.). Перекрутив годинника назад на годину (Київ). Зогляділася позад себе (Грінч.). Вмочи в росу малий палець і тріпни рукою, лиш навідворіть не тріпай, а перед собою (Рудан.)]. Туда и -зад - туди й назад, (взад и вперёд) туди й сюди, туди-сюди. Ни вперёд, ни -зад - ні на[в]перед, ні назад; ні туди, ні сюди. Сделать шаг -зад - від[по]ступити (ступнути) крок (ступінь) назад. Пятиться, попятиться -зад - поступатися, поступитися назад, задкувати, позадкувати. [I наперед забігаю, і вбік звертаю, і назад поступаюсь (М. Вовч.). Не задкуй лиш, а поступай наперед (Червоногр.)]. Взять своё слово -зад - взяти своє слово назад. Взять свои слова -зад - взяти свої слова назад, (гал.) відкликати свої слова. [Коли ви своїх слів не відкличете, я вас позву до суду (Крим.)]. Взять -зад своё решение, согласие - передумати і зректися. [Учора сказав, що обміркував справу і пристане до неї, а сьогодні передумав і зрікся (М. Грінч.)];
    2) (во времени). Год, столько-то лет и т. п. -зад тому - рік, стільки-то років (літ) и т. п. (уже) тому и тому (вже) рік, стільки-то років (літ); буде тому рік, стільки-то років (літ); рік, стільки-то років (літ) перед тим; перед роком, перед стількома-то роками; рік, стільки-то років передніше. [Два роки тому в Бориславі… (Франко). Три роки вже тому твій образ чарівливий в душі я записав (Вороний). Тому багато років була ця долина ще не така відкрита для світу (Країна Сліпих). Тому шість літ я вперше мав тут з ним розмову (Рада). Та він уже сконав, буде тому днів чотири (Крим.). Я знав його перед восьма-дев'ятьма роками (Грінч.). Перед шістьма роками вони приїздили оглядати сахарню (Коцюб.). Років десять передніше (Н.-Лев.)]. Это случилось может быть год тому -зад - це сталося може рік тому (може перед роком). Два дня тому -зад - два дні тому и тому два дні, два дні перед тим, перед двома днями, позавчора. [Тому два дні П'єр поїхав у Київ (Крим.)].
    * * *
    нареч.
    наза́д; диал. взад

    взять \назад д свои́ слова́ — взя́ти назад свої́ слова́

    два го́да [тому] \назад д — два ро́ки тому́ (перед тим), пе́ред двома́ рока́ми

    Русско-украинский словарь > назад

См. также в других словарях:

  • сюди — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • сюди-туди — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • сюди — присл. 1) У місце, вказане, назване раніше або відоме з наявної ситуації; прот. туди. || Уживається в прямій мові при вираженні прохання, наказу підійти, наблизитися куди небудь, до когось, подати що небудь, подивитися на щось і т. ін. ||… …   Український тлумачний словник

  • сюди-туди — присл. У різні боки, у різні місця; у різних напрямках. || То в один, то в протилежний бік …   Український тлумачний словник

  • туди-сюди — прислівник незмінювана словникова одиниця …   Орфографічний словник української мови

  • туди-сюди — присл., розм. 1) То в один, то в інший бік; взад і вперед; в різні місця; в різних напрямках. 2) перев. зі сл. ще, у знач. присудк. сл. Нічого, можна стерпіти; сяк так …   Український тлумачний словник

  • ген то — сюди туди, Дивний глас мене кудись кличе тут то, ген то. [Звн 114] [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • тут то — сюди туди, Дивний глас мене кудись кличе тут то, ген то. [Звн 114] [ВЛ] …   Толковый украинский словарь

  • сімо і овамо — сюди й туди …   Зведений словник застарілих та маловживаних слів

  • гев — сюди, тут (хот гев) …   Лемківський Словничок

  • тертися — тру/ся, тре/шся; мин. ч. те/рся, те/рлася, те/рлося; наказ. сп. трись, трі/ться; недок. 1) об що. Рухаючись туди й сюди, черкати, зачіпати собою інший предмет. || Торкаючись, притискуючись до чогось головою, спиною, боком і т. ін., водити туди й… …   Український тлумачний словник

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»