сци

 

система передачи (железнодорожного транспорта) синхронной цифровой иерархии
СП СЦИ
Цифровая система передачи, обеспечивающая передачу информационных сигналов железнодорожной электросвязи с использованием синхронного режима переноса.
Примечание
СП СЦИ стандартизована рекомендациями МСЭ-Т G.691, МСЭ-Т G.707, МСЭ-Т G.783, МСЭ-Т G.957.
[ ГОСТ Р 53953-2010]

Тематики

• железнодорожная электросвязь

Синонимы

• СП СЦИ

EN

• synchronous digital hierarchy transmission system (of railway transportation)
• SDH

I. 1) містечко, місцина, місцинка, місциночка, містина, містинка, містиночка, містонько; срв. Место 1. [Снігом містечко прикрило, де нам щастя усміхнулось (Манж.). Серед крислатих кущів обібрали вони собі місцину (Коцюб.). Добряча містина отам на леваді: чи бач яка трава! (Харківщ.)]. Іди тепер матінко, од мене, - нема в мене містонька для тебе (Грінч. III)]. Укромное -ко - затишне містечко, затишна місцинка, затишок (-шку); (закоулок) закуток (-тку), закамарок (-рка); (для прятанья) (с)хованка, (с)хованочка. [Піймав котик мишку та з'їв у затишку (Дит. пісня)];

2) (должность) посадка, містечко. Доходное, тёплое, хлебное -ко - поживна (тепла) посад(к)а, тепленьке містечко. [Я рвався геть од теплої посади (Крим.)].

II. Местечко (населённый пункт) - містечко. [Покинувши свого чоловіка, опинилась раптом з великого города у глухому містечку (Коцюб.)].

* * *

1) місте́чко, місци́нка, місти́нка; ( побольше) місци́на, місти́на

2) місте́чко; поса́дка

 

синхронный транспортный модуль
Модуль STM является информационной структурой, используемой для поддержки соединений уровня секции в СЦИ. (МСЭ-T G.707/ Y.1322; МСЭ-Т G.783).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]

Тематики

• электросвязь, основные понятия

EN

• synchronous transport module
• STM

3.11 Синхронный транспортный модуль (STM) - информационная структура, используемая в СЦИ для поддержки соединений на уровне секции. Состоит из информационной нагрузки и секционного заголовка (SOH), входящих в структуру цикла, который повторяется каждые 125 мкс. Информация соответствующим образом подготавливается для последовательной передачи со скоростью, которая синхронизируется с сетью. Базовый STM (STM-1) имеет скорость 155520 кбит/с и содержит одну группу административных блоков (AUG) и секционный заголовок (SOH) [3].

Источник: ОСТ 45.135-99: Измерители показателей ошибок в цифровых трактах передачи синхронной цифровой иерархии. Технические требования. Методы испытаний

<-ы>

ж Charybdis m

между Сци́ллой и Хари́бдой zwischen Szylla und Charybdis

* * *

greek.lang. Charybdis (водоворот в Сицилийском проливе, напротив Сциллы)

1) сва́рка

2) болоти́ста місци́на, бу́ча

1) матінка, матуся, матуня, ненька, ум.-ласк. матіночка, матінонька, матусечка, матусенька, матунька, матонька, маточка, ненечка. [Люба матінка (Л. Укр.). Сирітка без матусі (Франко). Матуня йде (Гнід.)]. -ки! - матінко (моя)! ненечко (моя)! ой, леле! [Матінко моя! та чи вас я бачу?! (Крим.). Ненечко моя! що то була за пика! (Крим.). Ой, ненечко, як-же я злякалась! (Київщ.)];

2) (вежливое обращение) паніматка, (голубушка) матуся, (народн.: тётушка) тітка, (фамил.) паньматка; ум.-ласк. паніматочка, пані[ь]матуся, тіточка. [Раз мені покажете, паніматко, а другий і сама знатиму (Рудч.). Купуйте, матусю, це-ж дуже дешево! (Борзенщ.). Сідайте, тітко, на воза, підвезу до самого міста (Брацлавщ.). Молоді кричать Явдосі: «Ану, паньматко! вибирай місце на щасливу продажу» (Квітка)];

3) (жена священника, монахиня) паніматка, матушка, (зап. и гал.) їмосць (-сци), добродійка, ум.-ласк. паніматочка, паніматуся, паніматуня, матушечка. [Старосвітські батюшки та матушки (Н.-Лев.). А що ви, їмосць, сина привезли? (Свидн.)].

* * *

1) ( мать) фольк. ма́тінка, ласк. матуся, мату́сенька, не́ня, не́нька, ма́тіночка

2) (обращение к пожилой женщине - зват.) ма́тінко, мату́сю

3) (жена священника; монахиня) ист. паніма́тка, паньма́тка

місцевість (-вости), (место) місце, місцина, містина; (окрестность) околиця. [Глянувши навкруги, не пізнав місцевости Грінч.). Фонтан, од котрого прозвали усю ту місцину «Малим Фонтаном» (Н.-Лев.). Глуха містина в околиці Єрусалимській (Л. Укр.). У нашій околиці бори не ростуть (Київщ.)]. -ность болотистая - болотяна (6олотниста, багниста) місцевість, болота (-літ), мочарі (-рів), мокряки (-ків). -ность гористая - горяна (гірська) місцевість. -ность закрытая, открытая - місцевість закрита, відкрита (чиста). -ность обильная ключами - джерелиста, криничувата місцевість. -ность пересечённая, непересечённая - місцевість перетята, рівна. -ность поречная - узрічна місцевість, узріччя (- ччя). -ность холмистая - пагориста (горб(к)увата, кучугурувата, заломиста) місцевість, горби (-бів), кучугури (-гур).

* * *

1) (известное пространство) місце (-ця, им. мн. місця, р. місць и місців), (редко місто), місцина, містина; срв.

I. Местечко. [Сідай, - місця стане (Кониськ.). Із яких то місць на той ярмарок не понавозили усякого хліба! (Квітка). Порожніх місців за столами не знайшла я (Н.-Лев.). У тих містах, де тече річка Самара (Стор.). Немає місцини в моєму дворі, щоб не скуштувала моїх сліз гірких (Мирний)]. Каждое тело занимает определённое -то - кожне тіло займає (бере, забирає) певне місце. Это не ваше -то - це не ваше місце. Здесь мало -та для двоих - тут мало місця для (на) двох. Прошу занять -та - прохаю сісти на свої місця; срв. Занимать 1. Нет -та - нема(є) місця. На -то - на місце. [Постав книжку на місце (Київщ.)]. На -те, не на -те - на (своєму) місці, не на (своєму) місці. [Усе в тебе не на місці стоїть (Київщ.)]. Всё хорошо на своём -те - все на своєму місці гарне (добре). В другое, в иное -то - в инше місце, (куда-либо) куди-инде, куди-инше. [Пішов на ярмарок, а може куди-инше (Рудч.)]. В другом, в ином -те - в иншому місці, инде, (где-либо) де(сь)-инде. [«Ходім до мене вечеряти!» - «Ні, я вже обіцявся инде» (Куліш). Треба пошукати помочі де-инде (Грінч.). Десь-инде живе (Сим.)]. Во всяком другом -те - в усякому иншому місці, скрізь-деинде. Ни в каком, ни в одном -те - в жадному місці, ніде. В разных -тах - у різних місцях; (отдельно) різно. [Ми живемо не вкупі, а різно (Звин.)]. В отдалённых -тах - по далеких світах. [Кинувся по далеких світах сіна добувати (Грінч. II)]. Из другого -та - з иншого місця. С -та на -то - з місця на місце. До этого -та - до цього місця, (до сих пор) досі, досіль, до-сюди, поти; срв. Пора. [До-сюди треба вивчити (Київщ.). От поти твій город, а далі вже мій (Грінч.)]. До какого -та - до якого місця, (до каких пор) докуди, подоки; срв. Пора. Всякие -та - всякі місця, всі усюди (-дів). По всяким, по всем -там - по всіх усюдах, скрізь. Со всех мест - з усіх місць, звідусіль, звідусюди. -тами, в некоторых -тах - місцями, (реже місцем), подекуди, де-не-де, де-де, де-куди, инде. [Місцями і женці біліли, і копи вже стояли (Свидниц.). Місцем такі були здоровенні байраки, що боже світе! (Грінч. II). Сивина подекуди із чорним волоссям (Куліш). Тихо навкруги… Лиш де-не-де прокинеться пташка (Коцюб.). Де-куди видно немов ряди великих білих комах, - то косарі (Франко). Инде протрухли дошки (Кониськ.)]. К -ту сказать - до речи, до діла сказати. [Говорить зовсім не до речи (Київщ.)]. Тут говорити вільно, аби до діла (Київщ.)]. Ваши слова здесь совсем не у -та - ваші слова тут зовсім не до речи (не до діла, но до ладу). Здесь хорошее -то для сада - тут гарне (добре) місце під сад, тут гарна (добра) місцина для саду (під сад). Долго ли проживёте в наших -тах? - чи довго проживете в наших місцях? Есть хорошие -та в книге - є гарні місця (уступи) в книжці. По -там! - на місце! на місця! Ни с -та(!) - ані руш(!), ані з місця. [Стій, кажу тобі, ані руш! (Київщ.). Як ускочила в баюру - коні, ані руш (Липовеч.). І вся варта ані з місця (Рудан.)]. Не трогайтесь с -та - не рушайтеся з місця. С -та не двинусь - з місця не зрушуся. С -та в карьер - см. I. Карьер. Нигде -та себе не найду - ніде місця собі не знайду; не знаю, де приткнутися, де приткнути себе. Он и -та не пригреет - він і місця не нагріє. Только -то тепло (бежал) - (утік) і місце холодне; см. И след простыл (под Простывать). Пора костям на -то - кістки давно просяться на спочинок. Бойкое -то - розигри (-рів), людне місце. [Він на таких розиграх живе, що хто йде, не мине (Сл. Гр.)]. Больное, слабое -то - болюче, дошкульне місце, болячка, слаба сторона. [Найпекучіші потреби та болячки свого часу (Єфр.). Він знає, що рахунки - моя слаба сторона (Франко)]. Попал на его больное -то - трапив йому саме на болюче. Верное, надёжное -то - певне місце. Возвышенное -то - високе місце, підвищення (-ння), високість (-кости). Глухое пустынное -то - глухе, безлюдне, пустельне місце, закуток (-тку), закутень (-тня), застум (-му). [Село наше у закутні такому, що ніхто туди не зайде (Кам'янеч.). І засвітився світ по застумах московських (Куліш)]. Жёсткое, мягкое -то (в вагоне) - місце тверде, м'яке. Купе на два -та - купе на дві особі, двоособове купе. Живописные -та - мальовничі місця, -ча місцевість (- вости). Защищённое -то - см. Защищённый. Лобное -то - см. Лобный. Неведомое -то, -мые та - безвість (-ти), (реже) безвісті (-тей и -тів). [Пливе у сірі безвісті нудьга (Коцюб.)]. Новозаселённое -то - новозалюднене місце, новоселиця. Общее -то - загальне місце, загальник, трюїзм (-му). -та отдалённые, не столь отдалённые - місця далекі, не такі далекі, неблизькі світи (-тів). Открытое, видное -то - відкрите місце. На открытом, на видном -те - на видноті, (пров.) на видноці. [Поклади щось на видноті, щоб було напохваті (Н.-Лев.). Пусти в сіни, не хочу стояти на видноці (Гнід.)]. Отхожее -то - см. Отхожий. Почётное -то - почесне місце; (красный угол) покуття (-ття), покуть (-ти) (в кр. углу для новобрачных) посад (-ду). [Онисю посадили на посаді (Н.-Лев.)]. Пустое -то - порожнє місце. Сборное -то - збірне місце, збірний пункт (-ту), зборище. Свалочное -то - смітник (- ка), смітнище. Святые -та - святі, праведні місця, (куда ходят на отпуст) відпустові місця. [І де ходила, в яких-то праведних містах, а в нас, сердечна, опочила (Шевч.). Відпустове місто Люрд (Калит.)]. Складочное -то, -то складки - складовище. Сохранное -то - схованка, сховище, схова, криївка, (пров.) підра (-ри) и підря (-рі). [Треба десь сховати, та схованки ніякої не знайду (Звин.)]. Спальное -то - спальне місце. Укромное -то - затишок (-шку), захист (-ту), захисток (-тку). [Край берега, у затишку, прив'язані човни (Глібів)]. Укрытое - то - скрите місце, скриток (-тку). Усадебное -то - садиба, ґрунт (-ту). Якорное -то - якірна стоянка. -то битвы, сражения - см. Побоище 2. -то водворения - місце (для) оселення. -то встречи - місце (для) зустрічи, (свидания) місце сходин. Назначено -то встречи - визначено місце (для) зустрічи; ви[при]значено місце, де зустрітися (зійтися, з'їхатися). -то действия - місце дії, дійове місце. -то (постоянного) жительства - місце (постійного) перебування (пробування, проживання). Зарегистрироваться по -ту жительства - зареєструватися при (на) місці перебування. -то заключения - місце ув'язнення, арештантська (-кої), в'язниця, тюрма. -то исполнения - місце виконання. -то для лежания, для сидения (в вагоне) - місце лежаче, сидяче. -то ловли - лови (-вів), ловище. -то назначения - місце призначення. -то нахождения - місце перебування, місце, де перебуває. По -ту назначения - до призначеного місця. -то охоты - місце полювання, ловище, (стар.) гони (-нів). -то платежа - місце виплати. -то преступления - місце, де вчинено злочин, місце злочину. На -те преступления - на місці злочину; на гарячому (вчинку). -то проезда - місце для проїзду, проїзд (-ду). [Проїзду не дав і на ступінь (Звягельщ.)]. -то рождения - місце народження; (геолог.) родовище. -то сбора, собрания - місце збору, зборище. -то службы - місце служби (урядування). По -ту службы - (на вопр.: куда) на місце служби; (где) на (при) місці служби, на службі; см. По 1. -то в театре - місце в театрі. -то у(с)покоения - місце спочинку (спочиву), спочинок (-нку). [Чия домовина?-Анакреонтів спочинок (Грінч.)]. Быть на первом, на главном -те - бути на першому місці, перед водити. Быть убитым на -те - бути вбитому, де стояв (-яла, -яло) или на місці. Взять -то (напр., для проезда) - взяти (купити) місце. Дать -то кому - дати місце кому. Занимать первое -то между кем - займати переднє (чільне) місце серед кого. Занимать, занять -то кого, чего - заступати, заступити кого, що. Иметь -то где, когда - відбуватися, діятися, траплятися, сов. відбутися, статися, трапитися, несов. и сов. мати місце де, коли. [В поліклініці не раз траплялися прикрі випадки (Пр. Правда). Цікаво навести кілька фактів, що мали місце під час перевірки в різних установах (Пр. Правда)]. Оставлять, оставить -то кому, чему - лишати, лишити, (редко) кидати, покинути місце кому, чому, для кого, для чого. [Валуєвський циркуляр не кидав місця для путящої народньої книжки (Єфр.)]. Освобождать, освободить, очищать, очистить -то - звільняти, звільнити, пробирати, пробрати місце; прийматися, прийнятися; см. Очищать 3. [Пообідали і вставайте, звільняйте місця для инших (Київщ.)]. Подхватить с -та (о лошадях) - взяти з копита. [Коні зразу стрепенулися, взяли з копита, і ми помчали з гори (Короленко)]. Производить, произвести дознание на -те - вивідувати на місці, переводити, перевести дізнання на місці. Сойтись, собраться, сложить в одно -то - зійтися, зібратися, скласти до-гурту, у-гурт, до-місця, до купи, ум. до-купки, до-купочки, до- купоньки. [Вовк, медвідь і кабан зібрались у-гурт (Рудч.). Судна наші, розсипавшись, знов зійшлись докупи (Куліш)]. Считаться -тами - рахуватися місцями. Устоять, не устоять на -те - встояти, не встояти на місці. Уступать, уступить -то кому, чему - поступатися, поступитися місцем кому, (редко) попускати, попустити місця (місце) кому, чому. [Всі (що сиділи на колоді) посунулися, поступаючась місцем (мені) (Коцюб.). Краплі котилися і зникали, щоб попустити місце новим (Грінч.)]. Наше -то свято! - дух свят при нас (при нашій хаті)! сила божа-хрестова з нами! С -та не встать, света белого не видать! - бодай я з цього місця не зійшов (не зійшла), бодай я світу не побачив (не побачила)! Не человек -том красится, а -то человеком - не місце скрасить людину, а людина місце. Невеста без -та, жених без ума - молода - грошовита: вся в дірках свита; молодий - тямуха: в голові макуха; молода без скрині, без калитки, молодий без клепки (Гуманщ.);

2) места (по отнош. к админ. центру) - місця. [Як запроваджують на місцях ленінську національну політику (Пр. Правда)];

3) (должность) посада, місце, (редко) помістя (-стя). [Дамо посаду в конторі на 1200 річних (Кониськ.). По вакаціях треба в Кам'янець за місцем (Свидниц.). Чи не знаєте, де-б тут помістя можна знайти? (М. Вовч.)]. -то конторщика - місце конторника. Доходное -то - поживна посада, тепленьке місце; срв.

I. Местечко 2. Насиженное -то - насиджене (тепле) місце. Быть при -те - мати посаду, бути на посаді. Быть без -та - бути без посади, (шутл.) сидіти на бурку, ганяти собак. Он без -та, не у -та - він без посади, він не має посади. Занимать, занять -то - обіймати, обняти, (о)посідати, (о)посісти посаду. Лишить -та - скинути з посади. Лишиться -та - (по)збутися посади, втратити посаду. Определять, определить к -ту - см. Определять 3. Поступить на -то - дістати посаду, стати на посаду. Он вполне на своём -те - він цілком на своєму місці;

4) (учреждение) установа, уряд (-ду). Оффициальное -то - урядове місце. Присутственное -то - см. Присутственный. Судебное -то - судова установа;

5) (о клади, грузе) пакунок (- нка), пака. У меня три -та багажа - у мене три пакунки;

6) анат. placenta - послід (-ду), послідень (-дня), ложисько; см. Послед 2.

* * *

1) мі́сце; ( местечко) місци́на, місти́на

2) ( служба) мі́сце; ( должность) поса́да

плебісцит (-ту).

* * *

••

 

адаптация тракта низшего порядка
Функция LPA предназначена для адаптации сигнала ПЦИ к сети СЦИ путем упаковки/распаковки сигнала в/из синхронного контейнера. Если сигнал является асинхронным, процесс упаковки включает согласование на уровне бит. (МСЭ-R F.750-4).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]

Тематики

• электросвязь, основные понятия

EN

• lower order path adaptation
• LPA

 

виртуальный контейнер
ВК представляет собой информационную структуру, используемую для обеспечения соединения трактов различных уровней в СЦИ. (МСЭ-R F.750-4).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]

Тематики

• электросвязь, основные понятия

EN

• virtual container
• VC

 

генератор опорной частоты синхронизирующего оборудования
Функция SETS обеспечивает опорный сигнал синхронизации для соответствующих частей оборудования мультиплексирования и представляет собой опорный генератор сети СЦИ (МСЭ-R F.750-4).
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]

Тематики

• электросвязь, основные понятия

EN

• synchronous equipment timing source
• SETS

 

поток F1
F1 - поток данных эксплуатации и технического обслуживания (ОАМ) уровня регенерационной секции СЦИ.
[ http://www.iks-media.ru/glossary/index.html?glossid=2400324]

Тематики

• электросвязь, основные понятия

EN

• flow 1
• F1