-
1 сцена
сце́на; ( подмостки) кін, род. п. ко́нуигра́ть на \сцена не — гра́ти на сце́ні
появля́ться на \сцена ну — з'явля́тися (появля́тися) на сце́ні (на сце́ну)
сходи́ть со \сцена ны — схо́дити зі сце́ни
устро́ить \сцена ну кому́ — см. устраивать 3))
сцена́рий — кино, театр. сцена́рій, -рію
-
2 сценарий скучивания
сцена́рій ску́пчуванняРусско-украинский политехнический словарь > сценарий скучивания
-
3 сценарий фрагментации
сцена́рій фраґмента́ціїРусско-украинский политехнический словарь > сценарий фрагментации
-
4 сценарий скучивания
сцена́рій ску́пчуванняРусско-украинский политехнический словарь > сценарий скучивания
-
5 сценарий фрагментации
сцена́рій фраґмента́ціїРусско-украинский политехнический словарь > сценарий фрагментации
-
6 сценарій скупчування
сцена́рий ску́чиванияУкраїнсько-російський політехнічний словник > сценарій скупчування
-
7 сценарій фраґментації
сцена́рий фрагмента́цииУкраїнсько-російський політехнічний словник > сценарій фраґментації
-
8 сценарный
сцена́рний -
9 сценарий
-
10 сценарий
-
11 сценарій
вчт сцена́рий -
12 задёргивать
задёрнуть (завешивать) запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати. [Позапинав вікна фіранками]. -нуть кровать пологом - запнути ліжко запиналом. Небо -нуло - (безл.) нахмарило, (небо) затягло (заволокло) хмарами;2) -гивать, задёргать (лошадь) - засмикувати, засмикати, засіпувати, засіпати, зашарпувати, зашарпати (коняку). Задёрнутый - запнутий и запнений. [Сцена ще запнута].* * *I несов.; сов. - задёргать1) ( утомлять дёрганьем) засми́кувати, засми́кати, -сми́каю, -сми́каєш и -сми́чу, -сми́чеш, заша́рпувати, заша́рпати2) (сов.: начать дёргать) засми́кати, заша́рпати; (прям.) засі́пати; (за дверь, окно, ставень) зато́ргати, зато́рсатиII несов.; сов. - задёрнуть1) (занавеску, полог) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; ( закрывать) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( завешивать) заві́шувати, заві́сити и мног. позаві́шувати2) (перен.: закрывать туманом, дымом) запина́ти, запну́ти и мног. позапина́ти, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; ( заволакивать) затяга́ти и затя́гувати, -гує, затягти́, -тя́гне и затягну́ти и мног. позатяга́ти и позатя́гувати, заволіка́ти, заволокти́, -ло́че -
13 картина
1) (живописное изображение) картина, образ (-зу), малюнок (-нка), малювання, мальовання, маливо. [Ніби намальований на чорному полі картини сидів Кайдаш (Н.-Лев.). Послав гонця до богомаза, щоб малювання накупив (Котл.). І все дивився, усе дивив на образ красний на столі: на нім були намальовані удова з своєю донькою (Федьк.). Гарний як маливо (Л. Укр.)]. Выставка -тин - картинна (художня) вистава. Галлерея -тин - галерея (гал. ґалерія) картин, образів. Как -на (красив) - як картина. [А як сяде кінець стола та обіпреться рукою, - як та картина (Н.-Лев.)]. -на писанная - красуня мальована, красень мальований. -на природы - картина природи. [Не можна сказати, щоб і він не міг оцінити гарну картину природи (Крим.)]. Живая -на - жива картина;2) (вид) краєвид (-ду), вид (- ду), картина, крайобраз (-зу). [Самий краєвид без людей - що рамка без картини (Л. Укр.)];3) (сцена) образ (-зу), картина, малюнок (-нку). [Змалює перед вами жахливий образ людського вбожества (Єфр.). Картина повстає: зібравсь гурточок… (Л. Укр.)];4) театр. - картина, відміна, образ (-зу), (редко) постанова.* * *карти́на; (преим. произведение живописи) малю́нок, -нка, мальо́вання, ма́ливо -
14 комический
комічний, (для смеха) посміховий, сміховинний. [Старшина допитує Риндичку, і ся комічна сцена викликає багато веселих іронічних уваг (Грінч.). Казки посміхові (Куліш)]. -ский актёр - комічний акте[о]р, комік. -ский автор - комедійний автор, автор комедій. -ское произведение - комічне писання, сміховин(к)а. -ский стихотворец - поет-комік, поет-гуморист. -ская старуха - комічна стара (бабунька), акторка на характерні ролі. -ская опера - комічна опера. -ское положение (в драме) - комічне становище.* * *комі́чний; (смешной, забавный) куме́дний\комический актёр — комі́чний акто́р
коми́ческая исто́рия — комі́чна (куме́дна) істо́рія
-
15 меняться
мениваться1) (обмениваться) - а) (страд. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися, вимінюватися, (промениваться) промінюватися. Банковые билеты -тся на деньги - банкноти міняються на гроші; б) (возвр. з.) мінятися, обмінюватися, замінюватися з ким чим. [Кайданами міняються, правдою торгують (Шевч.). Писанками обмінююсь, як христосуюсь (Г. Барв.)]. Давай -ться чем-л. - давай мінятися чим и на що, давай мінька (міньки) на що, ходім міньки на що. [Давай мінька на одежу (Куліш)]. -ться без придачи (вещь на вещь) - мінятися так на так, (зап.) віть на віть, токма. -ться взглядами - а) (переглядываться) ззиратися, зглядатися, перезиратися, переглядатися з ким, між собою; б) (мнениями) обмінюватися (ділитися) поглядами, думками, звіряти погляди (думки) одно одному, звірятися поглядами (думками) між собою. -ться крестами - мінятися хрестами, брататися з ким, між собою. -ться словами - перекидатися словом (словами) одно з одним, між собою, перемовлятися з ким, між собою;2) (изменяться: страд. и ср. з.) мінятися, змінятися и змінюватися, відмінятися и відмінюватися; (только ср. з.) мінитися, (переменяться) перемінятися; (переиначиваться) переинач[кш]уватися. [Місяць світив Оксані в лице, і було видно, як дивно мінилося воно кожну мить (Васильч.). Сцена швидко переміняється (Л. Укр.)]. Времена -тся - час міниться. Моды -тся - моди з[від]міняються. Ветер -тся - вітер міниться (переміняється). -ться в лице - мінитися, мінитися на лиці, на виду, мінитися (змінятися) з лиця. [Андрій аж мінився, так сердивсь (Коцюб.)]. -ться к лучшему - змінятися на краще, повертати на краще.* * *міня́тися; ( изменяться) змі́нюватися, зміня́тися; ( обмениваться) обмі́нюватися -
16 наставать
настать1) (во времени) наставати (-стаю, -стаєш и (редко, диал.) -ставаю, -ваєш), настати, ставати, стати, постати, вставати, встати, ( реже) наступати, наступити, (наспевать) настигати, настигти, пристигати, пристиг(ну)ти, приспівати, приспіти, (подходить, наближаться, начинаться) заходити, зайти, надходити, надійти, приходити, прийти, (о мног.) понаставати. [Наставало різдво (Тесл.). Настає якась мить байдужости (В. Підмог.). Тиша наставала в кімнаті (В. Підмог.). Що-далі на світі, то більша біда наставає (Номис). Ось скоро молодик настане (Богодух.). Настала розлука (Крим.). (Такі) вчені понаставали, (що) все в їх дурниця (Грінч.). Гайдамаки дерли народ років може з десять, аж поки Мандебурія стала (ЗОЮР I). Після Татарщини нові порядки на Вкраїні постали (Куліш). На мить постала була тиша (Короленко). Встала й весна (Шевч.). Подивись: весна устала (Грінч.). Північ наступає (Рудан.). Час наступає - ходім! (Грінч.). Усьому наступає свій край (Грінч.). От і обідня пора настигла (Квітка). Настиг день святої волі (Кониськ.). Той час пристиг (Грінч.). Осінь приспіла (Глібів). Було літо: саме жнива заходили (Звин.). Надходить осінь (М. Вовч.) Десь надходила весна (П. Тичина). Надходить сцена прощання (Грінч.). Тому раюванню надійшов швидко кінець (Крим.). Надійшов день від'їзду (Франко). Як прийде різдво, вони… (Крим.)]. -тала ночь - настала (надійшла, впала, облягла) ніч. [Ніч упала (Сл. Гр.). Як облягла ніч, він і виїхав (Манж.)]. -ло утро, -тал вечер - настав (прийшов) ранок, настав (надійшов, прийшов) вечір, прийшло на рано, на вечір (Гнатюк). -тала зима - настала (зайшла, надійшла, впала) зима;2) (о местности) наставати, настати, починатися, початися. Здесь -тают пески - тут настають (починаються) піски.* * *несов.; сов. - настатьнастава́ти, -стає, наста́ти, -стане и мног. понастава́ти; ( наступать) наступа́ти, наступи́ти, -ступить -
17 негодование
обурення (-ння). [Вся ця сцена викликає обурення (Грінч.)]. -ние на что и против чего - обурення проти чого. [Обурення проти кривд і неправди (Доман.)]. Приводить, привести в -ние кого - обурювати, обурити кого. [Москва почала мене сердити та обурювати (Крим.)]. Приходить, притти в (крайнее) -ние - починати (дуже) обурюватися и (дуже) обурюватися, (дуже) обуритися. Исполненный -ния - повний обурення, обурений. Он говорил в -нии, что… - він говорив повний обурення (обурений, з обуренням), що…* * *обу́ренняблагоро́дное (справедли́вое) \негодование ние — щи́ре (справедли́ве) обу́рення
возбуди́ть (вызвать, навле́чь) \негодование ние — ви́кликати обрення, обу́рити
горе́ть (кипе́ть) \негодование нием — пала́ти (кипі́ти) обу́ренням
прийти́ в \негодование ние — обу́ритися
с \негодование нием, в \негодование нии — з обу́ренням, обу́рено
-
18 подмостки
подмосток1) (леса) риштовання;2) (временный помост) підмостки (-ток), підмостка, примо[і]стка, примістки, поміст (-мосту); (театральные и т. п.) кін (р. кону), театральний поміст. [Серед церкви поставили високі підмостки (Н.-Лев.). Обідали надворі на примістках (Куліш). Полягали спати на примостці в саду (Грінч.)].* * *1) підмо́стки, -ків; (строит.: часть лесов) ришто́вання; ( помост) помі́ст, -мо́сту, диал. при́мостка2) театр. кін, род. п. ко́ну, підмо́стки; ( сцена) сце́на3) ( помост у берега) помі́ст, підмо́стки; (для перехода через ручей, реку) кла́дка, місто́к, -тка́ -
19 прощальный
прощальний, розлучний, відхідний, відхожий, відїздний. [Ну, знов прощальна сцена! (Л. Укр.). І палкіше обгортає, тихіше шепоче речі, як дівчина на розлучній розмові (Васильч.)]. -ный обед - прощальний, відхідний обід. -ное угощение - відхідне (-ного), відхідна, відхожа, від'їздна чарка. -ный подарок - від'їздне (-ного).* * *проща́льний -
20 сценариум
театр.сцена́рій, -рію
- 1
- 2
См. также в других словарях:
сцена — ы, ж. лат. scène нем. Szene, пол. scena <гр. skene шатер, палатка. 1. Специальная площадка, где происходит представление. БАС 1. <Онегин>С мужчинами со всех сторон Расклянялся, потом на сцену В большом рассеяньи взглянул, Отворотился и… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
СЦЕНА — СЦЕНА, сцены, жен. (лат. scena от греч. skene, букв. шатер). 1. Место, где происходит театральное представление. Оборудование сцены. Сцена отделена от зрительного зала занавесом. || только ед., перен. Театр, театральная деятельность. Полвека на… … Толковый словарь Ушакова
СЦЕНА — (лат. scena). 1) возвышенное место в театре, на котором представляется пьеса. 2) то же, что явление, часть акта оперы или иного драматическ. представления. 3) происшествие в действительности или изображение его на картине. Словарь иностранных… … Словарь иностранных слов русского языка
сцена — См. случай, театр делать сцену... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М.: Русские словари, 1999. сцена случай, театр; сценическая площадка, сценка, педжент, подмостки, картина, объяснение, зрелище,… … Словарь синонимов
Сцена — (иноск.) театръ. Ср. Онъ обладаетъ феноменальнымъ голосомъ... есть у него и наружность, пригодная къ сценѣ... Кажется, чего больше?... Тяпъ ляпъ и выйдетъ корабль; взялъ, костюмъ надѣлъ, да и дѣйствуй хоть въ «Пророкѣ». П. Боборыкинъ. На ущербѣ.… … Большой толково-фразеологический словарь Михельсона (оригинальная орфография)
СЦЕНА — жен., франц. явленье, происшествие в лицах, или изображенье его на картине; | часть драматического представленья, выход, явленье; | место, где что либо происходит, поприще, со всею обстановкой, особ. помост в театре. Явиться на сцену, выдти,… … Толковый словарь Даля
СЦЕНА — (латинское scaena, от греческого skene), 1) площадка, на которой происходит представление (театральное, эстрадное, концертное и др.). Древнейший вид европейской сцены древнегреческая орхестра. Тип театральной сценической площадки, близкий… … Современная энциклопедия
СЦЕНА — (лат. scaena от греч. skene),1) площадка, на которой происходит представление (театральное, эстрадное, концертное и др.).2) В пьесе, спектакле часть действия, акта.3) В широком смысле то же, что театр … Большой Энциклопедический словарь
СЦЕНА — СЦЕНА, ы, жен. 1. Специальная площадка, на к рой происходит представление (в 3 знач.). Вращающаяся с. Освещение сцены. 2. перен. Театр, театральная деятельность. Деятель сцены. Жизнь, отданная сцене. Сойти со сцены (также перен.: оставить поле… … Толковый словарь Ожегова
сцена — см.: Акт Аппетит В. В. Виноградов. История слов, 2010 … История слов
сцена — СЦЕНА1, картина, устар. явление СЦЕНА2, площадка, подмостки, эстрада … Словарь-тезаурус синонимов русской речи
