-
81 nab
I [nʒb] n1) дiaл. гребінь ( гори); пік, вершина2) cпeц. підводний рифII [nʒb] v1) схопити, заарештувати, затримати; піймати на місці злочину -
82 nick
I [nik] n1) зарубка, засічка; мітка; клеймо ( на дереві)2) бирка, паличка з нарізками, які відмічають лік3) надріз, проріз4) тріщина, щілина; зазублина; щербина5) ущелина, вузька долина, розпадина6) точний момент; критичний момент8) cл. каталажка, в'язниця; поліцейський відділок9) пoлiгp. сигнатура (літери.)10) тex. звуження; шийкаII [nik] v1) робити мітку, замітку, засічку, зарубку; клеймити ( дерева)3) розрізати, відрізати, підрізати; прорізати; робити щербини, тріщини, зазублини; відбивати краї ( посуду); англізувати ( коня), злегка поранити, зачепити, допікати; робити уїдливі зауваження4) попасти у ціль, вгадати (звич. to nick it); встигнути вчасно, у найкритичніший момент5) cл. захопити зненацька; піймати, схопити, затримати ( злочинця); заарештувати; обдурити, ошукати, поцупити, вкрасти7) aмep. знижувати, урізати; робити відрахування із зарплатиIII [nik] n; сл.стан, положення -
83 nobble
v; сл.2) підкупити, дати хабар3) обдурити, ошукати; зшахраювати4) украсти, поцупити5) піймати, схопити, заарештувати -
84 pick up
phr v1) піднімати, підбирати2) cл. прибирати ( кімнату)3) рятувати, підбирати ( у морі)4) почути, довідатися; збирати, добувати (плітки, чутки)5) заїжджати, заходити (за ким-небудь, чим-небудь)7) знаходити8) cл. критикувати, лаяти9) купувати ( принагідно); придбати10) навчитися ( чому-небудь) швидко, нахапатися ( знань)11) відновити12) приймати, ловити (сигнали, передачі)14) піймати; схопити; заарештувати, забрати; вiйcьк. перехоплювати літак супротивника; захоплювати ( судно)15) набирати швидкість, збільшувати обороти ( двигуна); розганяти16) видужувати, поправлятися; відновлювати сили; підбадьорити, підняти настрій; поліпшуватися; пожвавлюватися ( про економіку); нарощувати ( темпи)17) cпopт. обганяти18) познайомитися, "підчепити" кого-небудь; ( with) зав'язати, завести знайомство, познайомитися ( з ким-небудь) -
85 pounce
I n1) пазур ( хижого птаха)2) раптовий наліт, наскок, стрибокII v1) налітати, накидатися, атакувати; прямувати вниз3) раптово ввірватися, увійти, налетіти4) ( з радістю) ухопитися (за помилку, промах); чіплятися ( до будь-якої дрідниці)III nпорошкоподібний сандарак або вугілляIV v V v1) вибивати, витискувати опуклий малюнок ( на золоті або сріблі)3) пробивати, просвердлювати -
86 pull
I [puæ] n1) тяга, смикання; ручка, кільце (ящика, дверцят); шнурок (дзвінка, штори)2) cпeц. натяг, розтяг, розтягнення; сила тяги; розтягуюче зусилля, тягова сила; cпopт. тяговий рух;; тяговий пристрій; тяговий канат3) cпopт. напруга, зусилля; важкий підйом; важка подорож4) удар весла; черга гребти; коротка прогулянка на човні7) ковток; затягування ( тютюновим димом)8) перевага9) протекція, зв'язки, блат10) привабливість, помітність (оголошення, реклами)11) пoлiгp. пробний відбиток12) метал. усадкова раковина13) тex. пневмоколісний трактор-тягач14) cпeц. протаскування; волочінняII [pul] v1) тягти2) натягати; насувати ( pull on)3) смикати4) витягати, висмикувати; висувати ( pull out)5) тягти; мати тягу6) пити ( з жадібністю); всмоктувати; (on, at) затягуватися ( сигаретою)7) гребти; іти, плисти на веслах; мати певну кількість весел ( про човен); працювати веслом; перевозити човном9) cл. заарештувати, забрати; здійснити облаву, наліт; схопити за руку злодія; піймати на місці злочину10) cл. поцупити11) cпopт. бігти маховим кроком12) пoлiгp. робити відбиток13) виривати з корінням; знищувати ( pull up)14) розтягти (м'яз, сухожилля)15) рвати, зривати, збирати (квіти, фрукти)19) корчувати20) натягувати ( вудила); стримувати, осаджувати (коня на перегонах; pull in)21) cл. вихопити, витягти (револьвер, ніж)22) розривати, роздирати (на частини; pull apart); відривати; відтягати; відтаскувати (pull away, pull back)23) привертати ( увагу); користуватися ( успіхом)24) ( for) підтримувати, підбадьорювати ( яку-небудь сторону); "уболівати" ( за яку-небудь команду)25) зробити, вчинити, здійснити (що-небудь зухвале, несподіване або недозволене)26) отримувати ( оцінку)27) cпopт. відбивати (м'яч, посилаючи його ліворуч)28) cл. завдавати удару не на повну силу ( бокс) -
87 seize
[siːz]v1) хапати, схопити; піймати, заарештувати2) захоплювати, привласнювати3) конфіскувати, накласти арешт4) скористатися5) розуміти6) pass охопити7) юp. вводити у володіння ( майном)8) тex. заїдати ( про тертьові деталі); застрявати ( seize up) -
88 snaffle
I nвуздечка; трензельII v1) надягти вуздечку, загнуздати ( коня); вести за трензель2) піймати, схопити, затримати; украсти, поцупити; роздобути, добути ( нечесним шляхом) -
89 snap
I n1) хватка, захоплення ( зубами); укус2) різкий звук (чого-небудь, що раптово розірвалось, лопнуло або зламалось); тріск, клацання, брязкання, ляскання3) різка, уривчаста мова; різке слово4) застібка, замочок; кнопка ( для одягу)5) засувка, клямка6) моментальна фотографія, моментальний знімок8) жвавість, енергія, заповзятливість9) "живинка", вогник; жвавість, яскравість, виразність10) cл. несподівана удача11) cл.; cл. гарне місце, гарна робота12) театр. жapг. тимчасова робота; короткотерміновий контракт13) cл. поступлива людина; іграшка в чиїх-небудь руках15) pl; cл.; = snapbeans16) тex. обтискач ( для заклепок)17) снап ( дитяча карточна гра)II a1) скороспішний, поспішний2) парл. позачерговий4) який защіпається, із засувкою5) простий, легкийIII adv1) раптом, несподівано2) з тріском, з шумомIV v1) хапати; кусати ( snap up); кусатися; хапатися2) хапати, ловити; (at) хапатися, ухопитися3) робити поспішно або наспіх4) діяти швидко5) схопити, вирвати, вихопити6) різко переривати, обривати ( кого-небудь); розмовляти різко, уривчасто, роздратовано; накидатися ( на кого-небудь); огризатися, гаркати7) клацати, брязкати, ляскати ( чим-небудь); клацати, брязкати, тріскотіти, тріщати; захлопуватися, защіпатися з тріском; спускати курок без пострілу; вмикати, перемикати8) робити моментальний знімок; клацати, фотографувати9) закривати (рот, дзьоб); закриватися (про рот, дзьоб)10) ламати або рвати ( з тріском); ламатися або рватися ( зненацька або з тріском); надірватися, зірватися11) рвати, порушувати12) різко погіршуватися ( про здоров'я)14) тex. заскакувати в гніздо15) ( into) приходити в потрібний стан ( для початку роботи); ( out of) виходити з якого-небудь стану; звільнитися, позбутися ( настрою) -
90 snatch
I n1) хапання, спроба схопити; хватка2) момент, мить, хвилина; короткий проміжок часу3) часто pl уривок, обривок; обривкові відомості4) легка закуска; скудна або наспіх приготовлена їжа5) викрадення; арешт6) вiйcьк. захоплення полоненого7) cпopт. ривок8) cпopт. виривання ( м'яча)II v1) хапати; вихоплювати, виривати (snatch away, snatch up)2) хапатися; ухопитися, схопитися; скористатися, ухопитися3) кидатися, накидатися ( на кого-небудь); хапати ( зубами), кусати4) виривати, уривати5) поцупити; викрадати ( кого-небудь); заарештовувати -
91 throat
I n1) горло, гортань, глоткаsore throat — хворе горло; ангіна
clergyman's (sore) throat — хронічний фарингіт
he has a sore throat, at the top of one's throat — в усе горло
to have /to hold/ smb by the throat — тримати когось за горло; тримати когось у своїх руках
to take /to seize, to grip, to pin/ smb by the throat — Схопити когось за горло; душити
to cut smb 's [one's own] throat — перерізати комусь [собі]горло [порівн. тж. О]
to stick in one's throat — застрягти в горлі (про кістку ф т.п.) [див.; тж. ]; голос
2) горличко, шийка ( посудини); шийка ( музичного інструмент)3) вузький прохід; горловинаthe throat of a chimney — грубна труба; димохід
4) cпeц. горловина; зев; коротка сполучна частина ( у трубопроводі); розрахунковий розмір ( у світлі)6) мop. п'ятка ( гафеля)7) гeoл. жерло вулкана••to cut one's own throat — діяти собі на шкоду, губити себе; = рубати сук, на якому сидиш [порівн. тж. 1]
to cut one another's throats — гризтися, смертельно ворогувати; розоряти один одного конкуренцією
to pour /to send/ down the throat — промотувати багатство; проїдати або пропивати багатство
to lie in one's throat — безсоромно брехати; брехати ( прямо) в очі
to give smb the lie in his throat — викрити /викрити/ когось у грубій /безсоромній/ неправді
to jump down smb 's throat — затикати глотку комусь; не давати комусь слова сказати; кидатися /раптово нападати, обрушуватися/ на когось; вчепитися комусь у горло
II vto ram /to thrust, to force, to shove, to cram/ smth down smb 's throat — силою нав'язувати щось комусь
1) бурмотати3) утворювати горловину, проробляти прохід -
92 схапваць
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
93 хапаць
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
94 хапнуц
вхопитизастукатизатриматизатримуватизловитиловитипійматиспійматисхопити -
95 воспринимать
-принять, -приять1) сприймати, сприйняти, приймати, прийняти, схоплювати, схопити, вбирати (вбрати) в себе, похоплювати, похопити. [Очі байдужо приймали все знайоме (Коцюб.). Схоплювати розумом впливи (Єфр.). Вбирати ухом ті звуки = воспринимать ухом те звуки];2) воспринимать, -приять ребёнка от купели - держати (подержати) до хреста дитину.* * *несов.; сов. - восприн`ятьсприйма́ти, сприйня́ти; ( улавливать) схо́плювати, схопи́ти; (принимать, признавать) прийма́ти, прийня́ти -
96 гриб
бот. гриб, губа. В правобережной Украине грибом называют белый гриб, боровик; для всех остальных пород частое общее название - губи. [Ходила по губи та знайшла гриби]. Гриб съесть - облизня піймати (схопити), в сватовстве - гарбуза з'їсти. Любитель собирать грибы - грибар (р. -ря), грибівник.* * *гриб, -а; (обо всех съедобных, кроме боровика диал.) губа́ -
97 захватывать
захватить1) (схватывать) захоплювати, захопити, захапувати, захапати, займати, зайняти, (переносно) обгортати, обгорнути, обіймати, обняти, понімати, поняти кого, що; см. Охватывать 2; (доставать) засягати, засяг(ну)ти, запосягати, запосягти. [Вітер захапує пару й односить її (Ком.). Сміливість обгорнула душу (Леонт.). Не вільний я. Кохання обняло (Грінч.). Заняв волів у спашу. Скільки оком засягнеш (Свидн.)]. Вода -тила и унесла - вода поняла й забрала, водою зайняло й занесло. Всех -тила радость - усіх поняла, обняла радість;2) (присваивать) захоплювати, захопити, забирати, забрати, загарбувати, гарбати, загарбати, загортати, загорнути, поривати, пі[о]рвати, запоривати, запірвати, зажирати, зажерти, заїсти, до рук прибирати, прибрати що. [Захопив царську скарбівницю (Руданськ.). Що можеш, запоривай, а я не дам (Звиног.). Ховай, невісточко, в свою скриню, що запорвеш (Н.-Лев.). Загарбав мішок грошей (Федьк,). Місто Ямпіль загорнув Міняйло (Руданськ.) Жадоба несита: все-б зажер собі (Грінч.). Заїла мого карбованця. Прибрав до рук касу];3) (забирать, уносить с собой) забирати, забрати, зохоплювати, захопити кого, що, (зап.) імати, імити (о мн. поімати, поімити), поняти, займати, зайняти;4) (застигать) захоплювати, захопити, схопити, застукати, заскочити, злапати. [Уже зоря; розійдемось, щоб нас усіх не захопив тут день (Грінч.). Застукав, як сотника в горосі (Номис). Листа Виговського злапали і до царя послали (Куліш)]. -тить по горячим следам, на месте преступления кого - с[за]хопити, піймати, запопасти, злапати на гарячому вчинку кого, спостигти, (зап.) імити кого. [Його спостигли, як він утікав (Борзенщ.). Імив злодія в коморі (Стеф.)];5) (схватывать) запопадати, запопасти, попасти, допадати(ся), доп'ясти, діпнути чого. [Кашлю діп'яла (Борзенщ.). Запопав у руки];6) (останавливать дыхание, дух) перехоплювати, перехопити, спиняти, спинити, спирати, сперти, затамовувати, затамувати кому дух(а). [Семенові затамувало дух у грудях (Коцюб.). Марусі перехопило дух (Грінч.). У Лаговського сперло духа (Крим.). Аж духи сперло Луценкові (Тесл.)]. Дыхание -ло - дух перехопило, дух занявся кому. [Дух занявсь, а сама ні з місця (Квітка)]. От страха дух -ло - з переляку дух перехопило кому. Захваченный - захоплений, захапаний, зайнятий; загарбаний; застуканий; спинений, спертий, затамований. Захватывающий - а) прич. - хто захоплює, що захоплює, забирає и т. д.; б) прил. - захватний, забирущий. [З захватними деталями (Єфр.)]. -щий интерес - захватний, поривний інтерес.* * *I несов.; сов. - захват`ить1) захо́плювати, захопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш и мног. позахо́плювати; ( насильственно присваивать) зага́рбувати, зага́рбати, га́рбати, зга́рбати; ( забирать) забира́ти, забра́ти, -беру́, -бере́ш и мног. позабира́ти; ( брать с собой) бра́ти, узя́ти (візьму́, ві́зьмеш), прихо́плювати, прихопи́ти, -хоплю́, -хо́пиш; ( доставать) засяга́ти, засягну́ти и засягти́, -сягну́, -ся́гнеш; ( увлекать за собой) підбира́ти, підібра́ти, -беру́, -бере́ш; ( заполучать) запопада́ти, запопа́сти, -паду́, -паде́ш2) (сильно увлекать, возбуждать) захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; ( заставать) застава́ти, -стаю́, -стає́ш, заста́ти, -ста́ну, -ста́неш и мног. позастава́ти, захо́плювати, захопи́ти и мног. позахо́плювати; (сов.: успеть найти, застать) попа́сти; ( застигать) застига́ти, засти́гнути ( врасплох) засту́кати, сов. заско́читиII несов.; сов. - захват`ать(замусливать и перен.) заяло́жувати, -жую, -жуєш, заяло́зити, -ло́жу, -ло́зиш -
98 намечать
наметить1) (меткой, знаком) значити, позначати и позначувати, позначити, назначати и назначувати, назначити, зазначати и зазначувати, зазначити, відзначати и відзначувати, відзначити, намічати, намітити, (зарубками) карбувати, накарбувати, (клеймом) таврувати, натаврувати, клейн[м]ити, наклейн[м]ити, (товары) шта[е]мпувати, нашта[е]мпувати, (о мног.) поназначати и поназначувати, позначити, поза[повід]значати и поза[повід]значувати, понамічати, помітити, покарбувати, потаврувати, поклейн[м]ити, пошта[е]мпувати що. [Узяв заступ та лопату, пішов ямки значити (ЗОЮР II). Позначив сокирою дерева ті, що рубати (Богодух.). Позначив найкращі кавуни (Сл. Ум.). Зазначи сього дуба, щоб ізнайти потім (Сл. Гр.). Став кожний заробляти власний хліб, орати землю, зазначати межі (Крим.). Помітили всі рушники (Сл. Ум.)]. Он -тил это место карандашом - він за[від]значив це місце олівцем;2) (перен.: в мыслях) намічати, намітити, накреслювати, накреслити, визначати и визначувати, визначити, назначати и назначувати, назначити що. [Молодий учений накреслив собі широкий план роботи (В. Підмог.)]. Он -тил себе эту цель - він визначив собі цю мету. -тить в общих чертах что - намітити (накреслити) в загальних рисах, (очертить) зачеркнути що. [Куліш пробував зачеркнути вже й межі української критики (Рада)]. -чать, -тить путь кому, чему - намічати, намітити, назначати, назначити, назнаменовувати, назнаменувати шлях (путь, стежку) кому, чому. [Намітити шляхи майбутньої роботи (Пр. Правда). Поставили на науковий грунт українське питання та назначили стежки, якими дальшим поколінням легше було йти (Доман.). (Квітка і Шевченко) познаменували нашій словесності правий і далекий шлях (Куліш)]. -чать ряд мероприятий - намічати (накреслювати) низку заходів. [Наша програма накреслює низку заходів (Азб. Комун.)];3) (наглядывать кого, что) намічати, намітити, наглядати, нагля[е ]діти и наглянути, назирати, назирити, назорити, набачити, назнати кого, що, взяти на око, накинути оком кого, (для какой л. цели ещё) націляти, націлити кого, (упорно, диал.) наповратитися. [Я вже назирила теличку, - коли-б тільки на гроші збитися, зараз куплю (Кониськ.). Ота дівчина, що я назорив, - моя буде (Червоногр.). Виважив двері, щоб живосилом схопити дочку безталанних пожильців, яку назнав собі раніш (Крим.). Инші собаки взяли на око онучкаря - біжать попри віз, хапають зубами за колеса (Франко). Капітан накинув оком Оксану та й почав її хвалити (Квітка). Або забіжи куди-небудь, або- що, бо тебе націлили у привод (Квітка). Націлили мене обікрасти (Канівщ.). Вже коли наповратилися вкрасти мою телицю, то вкрадуть! (Звин.)];4) (нацеливаться в кого, во что) націляти(ся) и націлювати(ся), націлити(ся) на (в) кого, в (на) що, поціляти, поцілити що, наміряти(ся), наміритися на (в) кого. Намеченный -1) позначений, назначений, за[від]значений, намічений, накарбований, наклейн[мл]ений, нашта[е]мпований, поназначуваний, помічений и т. п. [Йду до своєї наміченої стежиночки (М. Вовч.)];2) намічений, накреслений, визначений, назначений, зачеркнутий, назнаменований. Итти прямо к -ной цели - простувати до визначеної мети. -ный к исполнению - призначений (намічений) до виконання;3) нагляджений, наглянутий, назирений, назорений, назнаний, взятий на око, наглянутий оком, націлений. -ться -1) (стр. з.) значитися, назначатися, бути назначуваним, назначеним, поназначуваним и т. п. -ются к рассмотрению такие вопросы - намічено розглянути (обміркувати) такі питання. -ются новые пути - намічено нові шляхи. -ются такие кандидаты - намічено таких кандидатів;2) (возвр. з.) зазначатися, зазначитися, визначатися, визначитися, намічатися, намітитися. [На сході почало пробиватися крізь хмари сонце; спершу зазначилося блідим матовим кружалом (Грінч.). Те, що може визначитися на обрію нової доби (Рідний Край)];3) (вдоволь, сов.) намітитися, (зарубками) накарбуватися, (целясь) націлятися и т. п.; срв. Метить.* * *несов.; сов. - нам`етить1) наміча́ти, намітити, -мічу, -мітиш; ( план) накре́слювати, -люю, -люєш, накре́слити2) (ставить метку, знак) значи́ти и познача́ти и позна́чувати, позна́чити, назначати и назна́чувати, назначи́ти и мног. поназнача́ти и поназна́чувати, наміча́ти и намі́чувати, намітити3) (сов.: нацелить, нацелиться) націлити, націлитися -
99 katar
-
100 schwycić
[схвичічь]v.dkспіймати, схопити
См. также в других словарях:
схопити — див. схоплювати … Український тлумачний словник
схопити — I (хворобу несподівано й раптово захворіти), підхопити II ▶ див. вдихати, заарештувати, з єднувати I, зрозуміти, ловити I, 1) … Словник синонімів української мови
схопити — дієслово доконаного виду … Орфографічний словник української мови
порвать — схопити, досягти … Зведений словник застарілих та маловживаних слів
піймати — а/ю, а/єш, док., перех. і без додатка. 1) Схопити, підхопити те, що летить, кинуте і т. ін. || Витягти кого , що небудь із водойми. 2) Схопити, спіймати те, що віддаляється, того, хто тікає. || Схопити кого небудь за щось. || перен. Зазнати якої… … Український тлумачний словник
уловлювати — (вло/влювати), юю, юєш і рідко уловля/ти (вловля/ти), я/ю, я/єш, недок., улови/ти (влови/ти), уловлю/, уло/виш; мн. уло/влять; док., перех. 1) Сприймати, розпізнавати, помічати що небудь органами чуттів. || Сприймати, осягати розумом або помічати … Український тлумачний словник
схоплювати — юю, юєш, недок., схопи/ти, схоплю/, схо/пиш; мн. схо/плять; док., перех. 1) Брати, хапати кого , що небудь швидким рухом рук, зубів і т. ін. || Хапати лапами, дзьобом (про тварин, птахів). || за що. Хапаючи за що небудь, тримати, стискати. || за… … Український тлумачний словник
упіймати — (впійма/ти), а/ю, а/єш, док., перех. 1) Зловити, підхопити що небудь або когось на льоту, під час падіння і т. ін. 2) Наздогнати, зловити того (те), хто (що) рухається, віддаляється. || Схопити щось або кого небудь за щось. 3) Зловити, схопити… … Український тлумачний словник
уняти — Уняти: відібрати [6] схопити, захопити; уняти собі когось: з єднати собі [IV] узяти, схопити [VI] … Толковый украинский словарь
одержати — 1) = одержувати (узяти очікуване, надіслане, належне документи, кореспонденцію, житло, товари тощо), отримати, отримувати, дістати, діставати 2) = одержувати (прийняти те, що надано за певну діяльність, роботу тощо звання, посаду, нагороду,… … Словник синонімів української мови
ухопити — хоплю, пиш, (вхопити, вхоплю), Пр. Хватати, пійматись за щось руками, швидко і сильно схопити щось; спіймати когось на незаконному вчинку; грубо схопити щось і взяти з собою … Словник лемківскої говірки