-
101 кот
gatto м., micio м. разг.••коту под хвост — in fumo, all'aria
* * *м.1) gatto2) жарг. ( сутенёр) magnaccia, mantenuto, pappone m••кот наплакал — una miseria; poco o nulla
не всё коту масленица — tanto va la gatta al lardo che ci lascia lo zampino; dopo il carnevale viene la quaresima
* * *n1) gener. gatto2) colloq. micio -
102 меркнуть
мерк[х]нути и мерк[х]ти, померкати, тьмаритися, тьмянитися, тьміти (немного) примеркати, (о затмевающемся солнце, луне ещё) мінитися, (о небе ещё) стухати. [Зорі меркнуть і гаснуть, хмарки у вогні (Самійл.). Мерк за димом божий світ (Шевч.). Глянув Игір против сонця, сонце померкало (Рудан.). І сонця світ не тьмяниться од вітру (Стар.- Чернях.). Ой, учора ізвечора, як місяць мінився (Пісня). Небо помалу стухає (Проскур. Уляся)]. День -нет - день примеркає (мерк[х]не, померкає), надворі темніє (сутеніє). Глаза его -нут - а) (слепнет) очі його темніють; б) (обмирает, умирает) йому мерк[х]не в очах (в очу), очі його меркнуть. В сияньи гения -нет слава його предшественников - в сяєві генія примеркає слава його попередників.* * *ме́ркнути, ме́ркти, ме́рхнути, ме́рхти; ( тускнеть) тьмяні́ти -
103 ночь
1) ніч (р. ночи, тв. ніччю, зв. ноче, мн. ночі, ночей, ночами). [На майдані пил спадає. Замовкає річ… Вечір. Ніч (П. Тичина). Смерть - се ніч, спокійна, тиха (Л. Укр.). Подих тропічної тьмяної, п'яної ночи (М. Рильськ.)]. Апрельская ночь - квітнева ніч, ніч квітнівка (Васильч.). Варфоломеевская ночь, истор. - Бартоломеєва ніч. Воробьиная ночь - горобина ніч. Глубокая (Глухая, Полная) ночь - глупа (глуха) ніч (полночь: північ, опівніч), (раньше полночи) пізні вляги (-гів). [Вже була глуха ніч, опівніч (Франко). Після пізніх влягів у нас кажуть: це було опівночі (Звин.)] Глубокой -чью, в глухую ночь - глупої ночи, (реже) у глупу ніч. [Коли це глупої ночи прилітає сокіл (Рудч.). Глупої ночи на їх і огнищах ніколи не спалахував жар (Кінець Неволі). Зосталася Оксана сама собі, у темну, глупу ніч, як палець (Квітка)]. Звёздная ночь - зоряна ніч, (в поэзии ещё) ніч яснозора (Грінч.). Купальская ночь - см. Купальский. Майская ночь - травнева (майова, маєва, майська) ніч, ніч травнівка (Васильч.); срв. Майский 1. [Майська ніч або утоплена (Гоголь)]. Поздняя ночь - пізня ніч, (раньше полночи) пізні вляги. Поздней -чью - пізньої ночи, пізніми влягами, (поздно ночью) пізно вночі; см. ещё выше Глубокой -чью. До поздней -чи - до пізньої ночи, до-пізна, до пізнього-пізна. [Ми сиділи до-пізна (Звин.)]. В -чи (ед. ч.) - в ночі, (ночью) вночі. [Огняного коня вітер гнав - огняного коня - в ночі (П. Тичина)]. В ночь - а) в ніч. [Вдивлявся в ніч стурбованим поглядом (М. Калин.)]; б) (ночью) вночі. В ночь не естся - вночі не їсться; в) (за ночь) за ніч. В одну ночь этого не сделаешь - за одну ніч цього не зробиш. В одну из -чей - одної ночи, (однажды ночью ещё) якось уночі, одного разу вночі. В ночь на, в ночь с - на - см. I. На 1 в. В весеннюю, тёплую и т. п. ночь - літньої, теплої и т. п. ночи, у літню, у теплу и т. п. ніч. [Плачуть мої очі темненької ночи (Метл.). Тоді-ж таки, теплої весняної ночи двоє йшли і… (Гр. Григор.). В ніч осінню піскова земля його гойдає ніжно, мов колиска (М. Рильськ.)]. В ту, в эту ночь - тієї, цієї ночи, ту, цю (сю) ніч, в ту, в цю ніч. [Тієї ночи він спав міцним сном (Олм. Примха). Ту ніч зовсім не спав (Сл. Ум.). Перший раз по смерті брата він заснув цю ніч (Франко). Марія Стюарт була-б, якби не я, на волі сю ніч (Грінч.)]. В -чи (мн. ч.) - в ночі, за ночей. [Поете, будь собі суддею, і в ночі тьми і самоти спинись над власною душею (М. Рильськ.). Де, в які дні, в які ночі (не лилися ви), сльози жіночі! (Франко)]. Всю ночь (напролёт), в продолжение (втечение) всей (целой) -чи - всю ніч, цілу (цілісіньку) ніч, протягом усієї (цілої) ночи, (зап.) через усю (цілу, цілісіньку) ніч; срв. Напролёт 2 и Ночь Ноченски. [Не спав цілісіньку ніч (Київ). Через усю ніч палили вогнище (Ор. Левиц.)]. Продолжающийся всю (целую) ночь - цілонічний. В продолжение (втечение) долгих -чей - довгими ночами. [Довгими ночами не спала вона і думала (Грінч.)]. За ночь - за ніч. [За ніч доїдемо (Брацл.)]. За ночь до этого - ніч перед цим (тим). Ночь за -чью - ніч по ночі, ніч за ніччю. [Ніч за ніччю й довгі дні я нудьгував (Велз)]. К -чи - проти (реже навпроти) ночи, (реже) під ніч. [Виїхали проти ночи (Яворн.). Не розкажу проти ночи, а то ще присниться (Шевч.). Ти куди йдеш під ніч? (Франко)]. Не к -чи будь помянут (помянута и т. п.) - не проти ночи згадуючи. [Він був, не проти ночи згадуючи, високий, як товкач (Яворн.)]. Каждую ночь - що-ночи, що-ніч, кожної ночи, кожну ніч, ніч-у-ніч, ніч крізь ніч. [Що-ночи йде на річку до темного гаю (Л. Укр.). Дарма що-ніч дівчинонька його взглядає (Шевч.). Мені кожної ночи сняться шляхи, дерева (М. Ввч.). День-у-день (изо дня в день), ніч-у-ніч не переставала мати плакати (Мирний)]. Каждые две, каждые три -чи - що дві ночі, що три ночі. На ночь - на ніч. [Викинь кицьку на ніч надвір (Брацл.). Безліч пташок, злітаючись зграями на ніч на околишні скелі… (Кінець Неволі)]. На ночь глядя - проти ночи. На следующую ночь - другої ночи, на другу ніч. По -чам - ночами, вночі. Работать по -чам - працювати ночами (вночі). Ночь под что - ніч проти чого. [Ніч проти неділі (Кандід)]. Ночь под новый год - новорічна ніч, ніч проти нового року. В ночь под - вночі проти, проти ночи. [Проти ночи Маковія (Шевч.)]. В ночь под новый год - новорічної ночи, вночі проти нового року. Под покровом -чи - під покровом (під накриттям, під кереєю) ночи, під вночішнім покровом. При наступлении, с наступлением -чи - см. Наступление 2. Среди -чи - серед (реже посеред) ночи. Той, эточ, весенней и т. п. -чью - см. выше В ту, в эту, в весеннюю ночь. Тёмной -чью - темної (ум. темненької) ночи, (впотьмах) поночі. [На темній одежі світилися руки, прозорі й молочні, як поночі порохно (Коцюб.)]. День и ночь (днём и -чью) - (і) день і ніч, (і) вдень і вночі. [(Химери чорні) дражнять нас і день і ніч (Л. Укр.)]. На дворе ночь - надворі ніч, (наступает ночь, темнеет) надворі поночіє (сутеніє). Нас застигла ночь - нас спостигла (пристигла, застигла, зуспіла, захопила, застукала) ніч; см. Застигать. [Аж застигла її нічка в дорозі (Рудч.)]. Ночь коротать - ніч коротати. -чей недосыпать - ночей недосипати (недосипляти). Проводить, провести ночь - перебувати, перебути ніч, (ночевать, переночевать) ночувати, переночувати (ніч); срв. Проводить 4. [Ніч на перебули весело (Київ). Аби день переднювати, аби ніч переночувати (Франко)]. Хорошо ли вы провели ночь? - чи добре ви перебули ніч? чи здорові ночували? (Основа 1862). Спокойной (покойной, доброй) -чи - на добраніч!, (реже) добраніч! доброї ночи! здорові ночуйте! [На добраніч, голубко коханаа! (Грінч.). Добраніч! у вирій ми, гуси, простяглися (М. Хвильов.). Здорові почуйте! (Франко)]. Желать, послать спокойной -чи - на добраніч казати (віддавати, давати), сказати (віддати, дати). [Гордій, хоч завше любив поговорити на ніч з учителем, став казати на добраніч (Васильч.). Приходить Стасик оддати на добраніч (Коцюб.)];2) (темень) темрява, темнява, пітьма; (нрч.: темно) поночі. [Та й поночі! не вздриш нічого, хоч око виколи (Кобеляч.)]. В лесу ночь-ночью - в лісі тьма тьменна (темно- претемно);3) (невежество) темрява, темнота. Жить в -чи - жити (коснеть: животіти, скніти, нидіти) в темряві (в темноті);4) (север) північ (-ночи), холодний край (р. краю).* * *ніч, род. п. но́чібе́лые \ночь чи — бі́лі но́чі
в \ночь чь — у ніч; ( ночью) уночі́, ні́ччю
в \ночь чь на пя́тое сентября́ — у ніч на п'я́те ве́ресня, уночі́ про́ти п'я́того ве́ресня
в \ночь чь под но́вый год — уночі́ (у ніч) про́ти ново́го ро́ку
всю \ночь чь [напролёт] — ці́лу (усю́, усилит. цілі́сіньку) ніч
в э́ту \ночь чь — ціє́ї (це́ї, се́ї) но́чі, у цю (у сю) ніч, цю (сю) ніч
до́брой (поко́йной, споко́йной) \ночь чи! — на добра́ніч!, добра́ніч!
ка́ждую \ночь чь — щоно́чі, щоні́ч, щоні́чно; ко́жної но́чі, ніч у ніч
на́ ночь — на ніч
не к \ночь чи будь ска́зано (помя́нут) — вводн. сл. жарг. не про́ти но́чі (не при ха́ті) зга́дуючи (зга́дувати)
одна́жды \ночь чью — одніє́ї но́чі
по \ночь чам — ноча́ми, по ноча́х
-
104 смеркаться
несов.; сов. - см`еркнуться1) см. смеркать 1)2) ( о наступлении сумерек) безл. смерка́ти, сме́ркнути, смерка́тися, сме́ркнутися, сутені́ти, посутені́ти и засутені́ти\смеркаться клось — сме́ркло, сме́рклося, посутені́ло
-
105 темнеть
1) темні́ти; ( становиться более тёмным) темні́шати; ( помрачаться) тьма́ритисяв глаза́х темне́ет у кого́ — в оча́х темні́є (тьма́риться) в ко́го; світ макі́триться кому́
2) (безл.: о наступлении темноты) темні́ти, темні́шати; поночі́ти, ночі́ти; ( о наступлении сумерек) сутені́ти3) ( виднеясь) темні́ти, тьмяні́ти, темні́тися -
106 сводник
-
107 сводничество
сущ.pandering;( сутенёрство тж) pimping;procuration (procurement) of women;trafficking in prostitutes -
108 Zuhälter
m сутенёр -
109 Zuhälterei
f сутенёрство -
110 сводник
сущ.pander; ( сутенёр тж) pimp; procurator (procurer) of women; trafficker in prostitutes -
111 сводничество
сущ.pandering; ( сутенёрство тж) pimping; procuration (procurement) of women; trafficking in prostitutes -
112 бандерша
[-дэ-] ж. разг.1) ( содержательница публичного дома) bawd, madam, brothelkeeper2) ( сутенёрша) procuress -
113 мама
мама ж. [mama]1. mother; 2. разг. комп. (материнская плата) mother board; 3. тех. (часть штепсельного разъёма с отверстиями) part ot plug connection with holes; 4. жарг. (женщина-сутенёр) mama -
114 отстойник
отстойник м. [otstoinik]1. settling/precipitation tank; 2. жарг. (место, где сутенёр с проститутками ждут клиента) place, where pimp and his whores wait for client, jungle
См. также в других словарях:
сутенёр — сутенёр … Русское словесное ударение
сутенёр — сутенёр, а … Русский орфографический словарь
сутенёр — сутен/ёр/ … Морфемно-орфографический словарь
сутенёр — сутенёр, сутенёры, сутенёра, сутенёров, сутенёру, сутенёрам, сутенёра, сутенёров, сутенёром, сутенёрами, сутенёре, сутенёрах (Источник: «Полная акцентуированная парадигма по А. А. Зализняку») … Формы слов
СУТЕНЁР — СУТЕНЁР, сутенёра, муж. (франц. souteneur, букв. поддерживающий). Любовник проститутки, живущий на ее счет, то же, что кот во 2 знач. Толковый словарь Ушакова. Д.Н. Ушаков. 1935 1940 … Толковый словарь Ушакова
СУТЕНЁР — СУТЕНЁР, а, муж. Человек, живущий на средства своей любовницы проститутки. | прил. сутенёрский, ая, ое. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
сутенёр — а, м. souteneur m. 1. Человек, живущий на средства своей любовницы проститутки. Ож. 1986. В Париже считается до трех тысяч оборонителей (souteneurs / домов разврата. 1847. Греч Париж 434. Эти кочующие женщины, преследуются полицией, имеют… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
сутеніти — дієслово недоконаного виду безос … Орфографічний словник української мови
сутенёр — (неправильно сутенер) … Словарь трудностей произношения и ударения в современном русском языке
сутенёр — СУТЕНЁР, а, м Человек, живущий на средства своей любовницы проститутки. Жаль, увели ее какие то рэкетиры, а может сутенеры, одним словом, спонсоры (Катерли) … Толковый словарь русских существительных
Сутенёр — Половые преступления … Википедия