сундук

закрыть

1) (окна, двери и т. п.) зачиняти, зачинити, захиляти, захилити, (о мн.) позачиняти и позачинювати (вікна, двері); (отверстие) затуляти, затулити, затикати, заткнути и заткати, (о мног.) позатуляти, позатикати, (заслонкой) заслоняти, заслонити, (о мног.) позаслоняти, (запоной и т. п.) запинати, запнути, зап'ясти, заслоняти, заслонити, (о мн.) позапинати, позаслоняти що чим; (что-либо плотно) затушковувати, затушкувати, (пров.) заштурмовувати, заштурмувати. [Без мене й дірочки малої нікому затулити (Номис). Укинув її в піч і заслонив (Рудч. П.). А я вже й піч заслонила (Кониськ.). Робили вони, позаслонявши вікна од двору (Н.-Лев.). Запинає вікно хусткою (Сл. Гр.)]. -крой сундук, крышку - зачини скриню, причини віко, кришку. -крой бутылку - заткни пляшку. -крой кран - закрути кран. -ть уши - затикати, заткнути, заткати (в)уха, защулювати, защулити (в)уха, (о мног.) позатикати, позащулювати (в)уха. [Він сів у куті, скулився, заткав вуха (Франко). Та й мимоволі з одчаєм защулив вуха (Крим.)];

2) (складывать) згортати, згорнути, стуляти, стулити. -ть книжку - згортати, згорнути книжку, стуляти, стулити книжку. [Книжку згорнув, сховав у свою шаховку (Грінч.)]. -ть зонтик - згортати, згорнути парасольку. -рыть рот - стулити рота, (насм.) зашити губи; (презрительно) замкнути (стулити) писок, заткнутися, заткати каглу. -ть рот кому (заставить замолчать) - заціплювати, заціпити уста, замикати, замкнути губу (уста) кому, зав'язувати, зав'язати язик(а) кому. -крыть рот кому чем - затулити рота кому чим. [Десятник затулив їй уста шапкою (М. Вовч.)]. -ть глаза (веками) - заплющувати (заплющати и плющити), заплющити, сплющувати, сплющити, закривати, закрити, стулювати и стуляти, стулити очі; заплющуватися, заплющитися, (о мног.) позаплющувати, посплющувати, постулювати очі, позаплющуватися; (смежить) склепати, склепити (очі). [Олеся заплющила очі й знов стала як мертва (Н.-Лев.). Плющить він очі (Мирн.). Сплющу очі (Кониськ.). Не дивіться, позаплющуйте очі (Харк. п.). Не стулю ні на хвильку очей (Л. Укр.). Впасти на лаву, як камінь у воду - і вмить склепити очі (Коцюб.)]. -ть глаза умершему - затуляти, затулити, закривати, закрити очі помершому. [Не сумуй, що прийдеться самій у гріб лягать, що не буде кому очей затулить (Франко)]. -крыть глаза (умереть) - с[за]плющити, (смежить) склепити очі. -крыть глаза кому (убить, погубить) - замкнути очі кому. -вать, -крыть глаза на что - заплющувати, заплющити очі на що, не мати очей на що. [Навмисне заплющуючи на правду очі (Єфр.)];

3) (накрывать) закривати, закрити, накривати, накрити, покривати, покрити, укривати, укрити, (о мног.) позакривати, понакривати, повкривати; (сплошь) крийма крити (укривати, укрити) що. [Зострілася чумаками, закрила дитину (Шевч.)]. -крой крышкой - за[на]крий кришкою. -ть лицо руками - затуляти, затулити обличчя руками, затулятися и затулюватися, затулитися руками, утуляти, утулити лице в долоні. [Він затулив обличчя руками (Крим.). Спустився на лавку і затуливсь руками (Крим.)]. -ть голову платком - запинати, запнути, зап'ясти голову хусткою. -ть глаза чем - затуляти, затулити очі чим. [Зінька затулила хусткою очі і гірко заплакала (Стор.)];

4) чем (скрывать от глаз, заграждать) - затуляти, затулити, заслоняти, заслонити, заступати, заступити, покривати, крити, покрити кого, що; (застить) застувати; (о тумане: заволакивать) застилати, заслати (-стелю, -стелеш), застеляти, застелити (-стелю; -стелиш); (со всех сторон: о тумане, тьме) обгортати, обгорнути, оповивати, оповити що. [Затуляючи собою мало не все вікно (Васильч.). Чорні хмари непрозорі затулили ясні зорі (Чупр.). Рада- б зірка зійти, чорна хмара заступає (Мет.). І дим хмарою заступить сонце перед вами (Шевч.). Чорна хмара з-за Лиману небо, сонце криє (Шевч.). Неначе якийсь туман застилав йому очі (Грінч.). Не застуй вікна (Київщ.). Одійди, не застуй, бо нічого не видно (Звин.)]. - ть что чем (завешивая) - запинати, запнути и зап'ясти, (о мног.) позапинати, (со всех сторон) обпинати, обіпнути, обіп'ясти що. -вать что чем, заставляя - заставляти, заставити що чим. [Двері заставлено шахвою];

5) см. Скрывать, Укрывать;

6) (прекращать, запрещать) закривати, закрити (засідання), припиняти, припинити (засідання, газету, журнал, товариство, приймання вантажу), (счета) замикати, замкнути (рахунки). -крыть кредиты - закрити кредити. -крыть лавку (временно, совсем) зачинити крамницю. Закрытый - зачинений, захилений; затулений, заткнутий, заткнений и затканий, заслонений, запнутий и запнений; згорнений и згорнутий; (о глазах) стулений, заплющений, сплющений, (плотно) засклеплений, склеплений; закритий, по[на]критий; заступлений; застелений; закритий, припинений (журнал), (о лавке) зачинений. -тое учебное заведение - закрита школа, інтернат. -тое заседание - неприлюдне (закрите) засідання. -тое представление - закрита (неприлюдна) вистава. -тое голосование - таємне голосування. -тое платье - закрита сукня. -тое письмо - закритий лист; (заклеиваемое по краям) закритка. -тое море - закрите море. -тый слог - закритий склад. -тый экипаж, вагон - закритий екіпаж (повіз), вагон. Вход, проезд -крыт - вхід, проїзд закрито. Книжный магазин -крыт - книгарня зачинена; (прекратил свою деятельн., запрещен) книгарню зачинено. Магазины по понедельникам -крыты - крамниці понеділками зачинені. Окно -то - вікно зачинено. С -тыми глазами - з заплющеними очима. С плотно -той крышкой - щільно зачинений. Свет -рыт для кого (перен.) - світ зав'язано кому.

* * *

несов.; сов. - закр`ыть

1) закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти; (загораживать, заслонять что-л.) затуля́ти и зату́лювати, затули́ти и мног. позатуля́ти и позату́лювати, заслоня́ти, заслони́ти, -слоню́, -сло́ниш и мног. позаслоня́ти; (дверь, окно, ворота; кого-л. в помещении) зачиня́ти, зачини́ти, -чиню́, -чи́ниш и мног. позачиня́ти и позачи́нювати; (застилать, завешивать) запина́ти, запну́ти и зап'ясти́, -пну́, -пне́ш и мног. позапина́ти; (книгу, тетрадь) згорта́ти и зго́ртувати, згорну́ти, -ну́, -неш и мног. позгорта́ти и позго́ртувати

2) ( смыкать глаза) заплю́щувати, -щую, -щуєш и плю́щити, заплю́щити и мног. позаплю́щувати, сплю́щувати, сплющити, закрива́ти, закри́ти и мног. позакрива́ти

1) рундук (-ка); (только базарный) штандари (-рів), палуба, палуб (-ба). Торговать на -ре - торгувати (крамарювати, крамувати) на рундуку, (редко) на штандарах. [Крамує то сим, то тим на штандарах (Лебедин.)];

2) (в мельнице) скриня.

* * *

1) ( сундук) скри́ня

2) ( ларёк) рунду́к, -а

3) (ящик, жёлоб) спец. я́щик

натискать чего во что

I. напихати, напхати, набигати, набгати, натоптувати, натоптати, напаковувати, напакувати, набивати, набити, (о мног.) понапихати и понапихувати, понабигати и т. п. чого в що; срв. Набивать 2. [Напхав чорної білизни в скриню (Київщ.)]. -кать полный сундук добра - (повно) натоптати (напакувати, набити) скриню добром. Натисканный - напханий, набганий, натоптаний, напакований, набитий, понапих(ув)аний, понабиганий и т. п. -ться -

1) (стр. з.) напихатися, бути напих(ув)аним, напханим, понапих(ув)аним и т. п.;

2) натискатися и натискуватися, натиснутися, (о мног.) понатискатися и понатискуватися; срв. Наталпливаться. [Натиснулося людей повна хата (Київщ.)];

3) (наедаться до отвалу) напаковуватися, напакуватися, напиратися, напертися, (о мног.) понапаковуватися, понапиратися чого;

4) -каться (вдоволь) - см. отдельно (Натискаться 2).

II. Натискивать, натиснуть что - натискати и натискувати, натиснути, потискувати, потиснути, надушувати, надушити, надавлювати, надавити, (о мног.) понатискати и понатискувати, понадушувати, понадавлювати що; срв. Нажимать 1 и Надавливать 1. Натиснутый - натиснений и натиснутий, потиснений и потиснутий, надушений, надавлений, понатиск(ув)аний и т. п. -ться - натискатися и натискуватися, натиснутися, понатискатися и понатискуватися; бути натиск(ув)аним, натисненим и натиснутим, понатиск(ув)аним и т. п. II.. Натискивать, -ся, натискать, -ся и натиснуть, -ся - см. Натиснять, -ся.

* * *

несов.; сов. - нат`искать

1) ( напихивать) напиха́ти, напха́ти и мног. понапиха́ти

2) тип. відоива́ти, відби́ти (відіб'ю́, віді́б'єш и відіб'є́ш)

оковать о(б)ковувати, о(б)кувати и о(б)кути, вковувати, вкувати чим и в що, заковувати, закувати и закути в що, забивати, забити в кайдани, (о многих) пообковувати, повковувати и т. д. -вать сундук - обковувати, обкувати скриню. -вать руки и ноги - закувати (вкувати) в кайдани руки й ноги. -вать колёса шинами - бушувати, оббушувати, шинувати, обшинувати колесо, побушувати, пошинувати колеса. -вать льдом - заморозити, поморозити. Окованный - о(б)кований, о(б)кутий, кований чим и в що, закований, закутий в що; (о колёсах) бушований, шинований. -ный золотом - золотокований.

* * *

несов.; сов. - оков`ать

1) обко́вувати, обкува́ти и обку́ти и пообко́вувати, око́вувати, окува́ти и оку́ти

2) ( заковывать в цепи) зако́вувати, закува́ти и заку́ти, око́вувати, окува́ти и оку́ти

3) перен. око́вувати, окува́ти и оку́ти; ( сковывать) ско́вувати, скува́ти

1) відділяння, відділення, відлучання, відлучення, відрізнювання, відрізнення, відокре[о]млювання, відокре[о]млення, від'єднання; відмежовування, відмежування;

2) физиол. и хим. - см. Выделение, 6;

3) (учреждения, предприятия и т. п.) відділ (-лу). Начальник -ния - голова (керівник, керівничий) відділу. Уголовное, гражданское -ние суда - кримінальний, цивільний відділ суду. Концертное -ние - концертовий відділ (розділ). -ние в вагоне - переділ (-ділу). -ние для курящих, для некурящих - переділ для (про) курців (куріїв), для (про) некурців;

4) (в строении, в шкафу, в ящике и т. п.) перебір (-бору), перебірка, переділка, комірка. Сундук с потайным -нием для ценных вещей - скриня з потайним прискринком на коштовні речі.

* * *

1) ( действие) відді́лення, відділя́ння; відокре́млення, відмежува́ння, відокре́млювання, відмежо́вування; відрізня́ння; відлу́чення, відлуча́ння; ви́лучення, вилуча́ння; відді́лення, відділя́ння; ви́ділення, виділя́ння

2) (учреждения, предприятия) ві́дділ, -у, відді́лення, ві́дділок, -лка; (филиал почты, банка) фі́лія

3) ( театрального представления) ві́дділ

4) (в шкафу, бумажнике, вагоне) ві́дділ, відді́лення

5)

6) воен. відді́лення, рій, род. п. ро́ю

7) (тематическая часть газеты, книги) ві́дділ; ( раздел) ро́зділ, -у; ( часть) части́на

1) (нар.) легшенько, легше. Этой дорогой итти -че - цим шляхом іти легше. Двигай шкаф -че - посувай (подавай) шахву легшенько. Больному сегодня -че - хворому сьогодні полегшало; хворому сьогодні трохи попільжило;

2) (сравн. ст. от лёгкий) легшенький, легший. Этот сундук -че того - ця скриня легшенька за ту.

* * *

1) прил. [тро́хи] ле́гший; ( легче всего) найле́гший, якнайле́гший

2) нареч. [тро́хи] ле́гше; ( как можно легче) найле́гше, якнайле́гше

-ся, приоткрыть, -ся відкривати, -ся, відкрити, -ся трохи, відтуляти, -ся, відтулити, -ся трохи, (о занавеске и т. п.) прогортати, -ся, прогорнути, -ся. [Червона занавісочка у вікні прогорнулась (Васильч.)]. -вать двери, окна, ворота - прочиняти, прохиляти, відчиняти, відхиляти (трохи) двері, вікна, ворота. -крыть сундук, крышку у гроба - відчинити трохи скриню, відхилити віко в труні. -крыть занавеску - прогорнути за(на)віску.

* * *

несов.; сов. - приоткр`ыть

1) [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; ( отверстие) [тро́хи] відтули́ти, [тро́хи] відтули́ти; ( приотворять) [тро́хи] відчиня́ти, [тро́хи] відчини́ти; (о двери, воротах, окне, форточке) прочиня́ти, прочини́ти, відхиля́ти, відхили́ти

2) ( свои глаза) [тро́хи] розплю́щувати, [тро́хи] розплю́щити, [тро́хи] відкрива́ти, [тро́хи] відкри́ти; (глаза кому-л.) [тро́хи] розкрива́ти, [тро́хи] розкри́ти

1) см. Полый 3;

2) порожній, пустий; голий. -той дом, -тая изба, церковь - пустий, порожній будинок, пуста, порожня хата, хата-пустка, пуста, порожня церква. [Привезли вас аж на край села, завели у велику пусту хату й зачинили там (М. Вовч.). Церква була зовсім порожня (Н.-Лев.)]. -тая комната, зал - пуста, порожня кімната (світлиця), заля. [Над тією кімнатою є ще п'ять инших, зовсім порожніх (Л. Укр.). Перша світличка порожня, зовсім без меблів (Кониськ.)]. -той кошелёк, бочёнок, сума - порожній, пустий, гаманець, порожнє, пусте барило (порожня, пуста бочка), порожня, пуста торба (торбина). [Порожня бочка гучить, а повна мовчить (Приказка). І довго ще не міг ніяк втекти від того порожнього млина: порожній млин за мною гнався, і я чув довго ще, як у порожньому млині товчуть порожні ступи й мелють порожнії каміння (Тобіл.). Хоче їсти сіромаха, та пуста торбина (Рудан.)]. -той сундук - порожня скриня. С -тыми вёдрами - з порожніми відрами, упорожні. [Не переходь мені дороги впорожні (Н.-Лев.)]. С -тыми руками - з порожніми (з голими) руками, голіруч, порожняком. [Кождий дає десять процентів свойого зарібку на компанію до рівного поділу. Се на те, щоб один не паношився занадто, коли йому пощастить, а другий щоб не виходив голіруч (Франко)]. -той город - пусте (безлюдне) місто. Улицы были совершенно -ты - вулиці були зовсім пусті (голі), пустісінькі. -тое (не занятое) место - порожнє місце, голе місце. -той желудок - порожній шлунок. -тое пространство -порожнява. -тая полоса (типогр.) - біла сторінка. Переливать из -того в порожнее - воду в ступі товкти, теревені правити. -тая голова - пуста голова. -той человек - пуста (порожня, пустограшня) людина, ледащо, шелихвіст (-хвоста), пустоб'яка. -тое семя, зерно - пужина. [Переточи зерно, нехай пужина відійде (Ум.). Пужину й маленький вітер знесе (Ум.). Сіяв добре зерно без пужини (Кониськ.)]. -той орех - порожній, холостий оріх, дутель, мокляк. [Дутеля взяв (Черк. п.). Цього року нема горіхів, а як є де які, то все мокляки (Поділля)]. -тые щи - нізчимний, голий борщ, (шутл.) нежонатий борщ. [Нізчимний борщ йому обрид (Гліб.). Чи знаєте ви, що то за страва - голий борщ? (Бордуляк)];

3) (тщетный, бесплодный) марний, пустий, порожній, химерний. -тая надежда - марна (пуста, порожня) надія. [Порожня надія твоя (Вовч. п.)]. -тые издержки - марні трати. -тая мечта - химерна мрія, даремна мрія. -тая слава - марна (пуста) слава. -тые радости - марні радощі. -тые сожаления - марні (порожні) жалі. [Смутнії картини не безнадію, не жалі порожні плодять у Грінченковій душі (Єфр.)]. -тая трата времени - марна трата, марне витрачання, марнування часу;

4) (вздорный, ничего не стоящий) порожній, марний, пустий, нікчемний, незначний; срв. Пустячный. [Проти міщанської буденщини, нікчемного й порожнього животіння серед мізерних утіх знайдеться у Чернявского потужне слово (Єфр.)]. -тая книга - пуста книга. -той разговор - порожня (пуста, марна) розмова, бесіда, балачка. [Розмова була якась порожня (Грінч.). Да ти пусту оце бесіду звів (Федьк.)]. Это пустой разговор - шкода про це й говорити. -тое слово, -тые слова - порожнє (марне, пусте) слово, порожні, марні, пусті, химерні слова, пустословні речі. [За всяке порожнє слово, котре промовить чоловік, воздасться йому в день судний (Куліш). У мене син марного слова не скаже (Звяг.). Химерні слова (Шевч.). Хто-б же подумав, що сі пустословні речі прорвуть на рідній землі велике джерело води живої (Куліш)]. -тая похвала - порожня хвала. -тые отговорки - пусті вимовки, викрути. -тое любопытство - пуста (порожня) цікавість. Под самым -тым предлогом - за найменшим приводом, за аби-що. -тое дело, -тая работа - пуста, дрібна, незначна справа, пусте, марне діло, пуста робота. [Розгнівався мій миленький та за марне діло (Чуб.)]. За -тую вы работу взялись, -тое вы затеяли - за пусту ви роботу взялися, пуста вас робота взялася, дурницю робите. -тая забава - марна іграшка, мізерна втіха. Пустое! -пусте! дурниця! марниця! нікчемниця! пустяковина! дарма! байка! срв. Пустяк. [Кажуть - діти щасливі: дитина не знає біди, не знає лиха! Пусте! Скільки сягає його пам'ять в час дитинства, - усе не вбачає він себе щасливим (Коцюб.). Ну, це - дарма, це пройде, мотнула вона байдуже головою (Гр. Григор.)].

* * *

1) ( ничем не заполненный) поро́жній, пусти́й; безлю́дний

2) ( полый) пусти́й, поро́жнистий

3) (бессодержательный, легкомысленный; бесполезный) пусти́й, поро́жній; (тщетный, напрасный) ма́рний

1) ( действие) уклада́ння, укла́дення; склада́ння, скла́дення, уклада́ння, укла́дення

2) (что-л. уложенное) укла́дка

3) ( сундук) диал. скри́ня

зарониться

1) западати, запасти, упадати, упасти, завалюватися, завалитися, закидатися, закинутися куди. -нилась искра - запала іскра. Нож -нился за сундук - ніж запав (завалився) за скриню;

2) (перен.: запечатлеться, запасть) западати, запасти в кого, в що, засідати, засісти в що, в чому (в голову, в голові). [В кого-ж запала хоч іскра єдина, вік її буде носить (Л. Укр.)]. Давно у меня -нилась мысль - давно запала (засіла) мені в голову думка. -ться в памяти - западати, запасти в пам'ятку.

1) (короб коробейника) короб (-ба);

2) (сундук с пожитками) скриня. Набить -бью - добре скриню запорожнити, назбирати статків. Рядить -бью - готувати молодій скриню (посаг, віно).