строкат

См. также в других словарях:

• строкатіти — іє, недок., рідко. Вирізнятися своєю строкатістю, барвистістю, яскравістю тощо …   Український тлумачний словник

• строкатіти — дієслово недоконаного виду рідко …   Орфографічний словник української мови

• строкатість — тості, ж. Абстр. ім. до строкатий 1), 2) …   Український тлумачний словник

• строкатість — [строка/т іс т ] тос т і, ор. т іс т у …   Орфоепічний словник української мови

• строкатість — іменник жіночого роду …   Орфографічний словник української мови

• строкатіший — прикметник, вищий ступінь …   Орфографічний словник української мови

• замайоріти — ри/ть, док. 1) З явитися вдалині, невиразно завиднітися крізь що небудь. || Замигтіти, то з являючись, то зникаючи. || Вирізнятися кольором, строкатістю кольорів. 2) Почати майоріти (зазвичай про прапор) …   Український тлумачний словник

• калейдоскоп — а, ч. 1) Оптичний прилад, іграшка у вигляді трубки, у середині якої розміщені дзеркальця під кутом 60°, а між ними – шматочки різнокольорових матеріалів, що під час обертання трубки відбиваються в дзеркалах і утворюють гарні візерунки. 2) перен.… …   Український тлумачний словник

• картатість — тості, ж. Строкатість, зумовлена чотирикутними візерунками, малюнками на чому небудь …   Український тлумачний словник

• пістрявіти — іє, недок. Вирізнятися строкатістю …   Український тлумачний словник

• строкатобарвний — а, е. Забарвлений, розписаний у різні, строкаті кольори …   Український тлумачний словник