Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

стиль

  • 21 книжный

    1) книжковий. [Чуття любови до женщини розвіяло книжковий туман (Франко). Засісти за вчену книжкову працю (Крим.)]. -ная лавка, -ный магазин - книгарня. [Насамперед побіг по книгарнях подивитися, чи нема яких новин літературних (Грінч.)]. -ная палата - книжкова палата. -ная полка, -ный шкап - книжкова полиця, книжкова шафа, полиця, шафа на книжки. -ный рынок - книжковий, книгарський ринок (-нку). [На книгарський ринок викидаються все нові та нові видання (Єфр.)]. -ный торговец - книгар (-ря). -ная торговля - а) торго[і]вля (торгування) книжками; б) (книжная лавка) книгарня. - ный червь - книжковий черв ((х)робак), книгогриз. [З мене - вчений книжковий черв-робак (Крим.)]. -ное золото - см. Книжчатый;
    2) (о языке, стиле) книжний. -ный язык - книжна мова. [Він не встиг зрозуміти правничу книжну мову (Кон.)];
    3) (о начитан. человеке) книжник, учений, книжна людина, (редко) книжковий (чоловік), (ирон.) книгогриз. [Люди книжкові змальства у всякій розумній речі дадуть раду (Куліш)].
    * * *
    1) (относящийся к книге, предназначенный для книг) книжко́вий

    кни́жная пала́та — книжко́ва пала́та

    \книжный магази́н — книга́рня, книжко́ва крамни́ця, книжко́вий магази́н

    2) перен. кни́жний

    кни́жные зна́ния — кни́жні знання́

    \книжный стиль — кни́жний стиль

    Русско-украинский словарь > книжный

  • 22 напыщенный

    прлг.
    1) (спесивый) пихатий, пишний, бундючний, пиндючний;
    2) (высокопарный) пишномовний, високомовний, напушистий, напушений, високохмарний. -ная фраза, речь - пишномовна фраза, напушиста (напушена) мова. -ный стиль - пишномовний (напушений) стиль.
    * * *
    1) пиха́тий, бундю́чний; пихли́вий
    2) (высокопарный - о речи, слоге) пишномо́вний, високомо́вний, пиха́тий, бундю́чний

    Русско-украинский словарь > напыщенный

  • 23 неправильный

    1) (отступающий от правил, от нормы) неправильний, (несоответств. правильности) неправдивий, несправедливий, непоправний, неслушний, (ненадлежащий) неналежний, (неверный) невірний, (ошибочный) хибний, помилковий; срв. Превратный 2. [Недобре стилізована фраза, може дати привід до зовсім неправдивого розуміння твору (Грінч.). Несправедливий поділ цілого «Слова» (Рудан.)]. -ный вес - неправдива (несправедлива) вага. -ный взгяд на вещи - неслушний (неправдивий) погляд на речі, помилковий (хибний) погляд на речі. -ный глагол, грам. - неправильне дієслово. -ная дробь, мат. - дріб (р. дробу) неістий (неправильний). -ное заключение, догадка, замечание - неслушний (невірний, неправдивий) висновок, здогад, неслушна (невірна, неправдива) увага. -ное исполнение приговора - неправильне виконування (виконання, оконч. виконання) присуду. -ный подход - неналежний (невірний, неправильний) підхід. -ное понимание, представление - неправдиве (неналежне), хибне (помилкове) розуміння, уявлення. -ное требование - несправедлива вимога. -ный треугольник - неправильний (різнобічний) трикутник. -ный стиль, перевод, язык - недобрий (неправильний) стиль, невірний (неправдивий) переклад, неправильна (невірна, недоладня) мова, (неряшливый язык) неохайна мова. -ное уравнение - неправильне рівняння. -ная форма - неправильна форма. - ные черты лица - неправильні (нерівні) риси обличчя;
    2) (неурегулированный) невирівняний, невивірений, невирихтуваний, (нерегулярный) нерегулярний, (неверный) невірний. [Невивірений годинник (Полт.). Нерегулярний плодозмін (Київ)]. -ные весы - невірна (неправдива, несправедлива) вага. -ный ход - невирівняний (невирихтуваний) хід.
    * * *
    непра́вильний; ( неверный) неві́рний; ( неосновательный) неслу́шний; ( ошибочный) хи́бний

    \неправильныйые глаго́лы — грам. непра́вильні дієслова́

    \неправильныйая дробь — мат. непра́вильний (мі́шаний) дріб

    Русско-украинский словарь > неправильный

  • 24 сглаживать

    несов.; сов. - сгл`адить
    згла́джувати, -джую, -джуєш, згла́дити, -джу, -диш; ( выравнивать) вирі́внювати, -нюю, -нюєш, ви́рівняти и мног. повирі́внювати; (перен.: стирать) стира́ти, сте́рти (зітру́, зітре́ш)

    \сглаживать вать неро́вность — згла́джувати (вирі́внювати) нері́вність

    \сглаживать вать противоре́чия — згла́джувати (стира́ти) супере́чності

    \сглаживать вать [о́стрые] углы́ — см. угол 1)

    \сглаживать дить стиль — ви́рівняти стиль

    Русско-украинский словарь > сглаживать

  • 25 старый

    стари́й; ( давний) да́вній; ( прежний) коли́шній

    ая ве́ра — стара́ ві́ра, старообря́дництво

    \старыйое вино́ — старе́ вино́

    \старыйая и́стина — да́вня (стара́) і́стина

    \старыйое пла́тье — стари́й о́дяг; ( женское) стара́ су́кня, старе́ пла́ття

    [и] \старыйый — и

    ма́лый [и] \старый р — и

    мал [и] \старый р — и

    млад — старі́ й малі́, старе́ й мале́, старі́ й молоді́, геть усі́; геть-чи́сто всі

    \старыйый обы́чай — да́вній (стари́й, старода́вній, коли́шній) зви́чай

    \старыйый стиль — стари́й стиль

    Русско-украинский словарь > старый

  • 26 тяжёлый

    важки́й; (преим.: тяжкий) тяжки́й; ( затруднительный) скрутни́й; ( трудный) тру́дний

    тяжёлая артилле́рия — прям., перен. шутл. важка́ артиле́рія

    тяжёлая боле́знь — тяжка́ хворо́ба

    тяжёлая голова́ у кого́ — важка́ голова́ в ко́го

    тяжёлая индустри́я — важка́ індустрі́я

    тяжёлая промы́шленность — важка́ промисло́вість

    тяжёлая рука́ у кого́ — важка́ рука́ в ко́го

    \тяжёлый (тяжёл) на́ руку — важку́ ру́ку ма́є

    тяжёлое го́ре — тяжке́ го́ре

    тяжёлые фигу́ры — шахм. важкі́ фігу́ри

    \тяжёлый вес, тяжёлые весовы́е катего́рии — спорт. вели́ка вага́, важкі́ вагові катего́рії

    \тяжёлый во́здух — важке́ пові́тря

    \тяжёлый — день тяжки́й день

    \тяжёлый стиль — важки́й стиль

    \тяжёлый хара́ктер — важка́ вда́ча

    очути́ться в тяжёлом положе́нии — опини́тися в скрутно́му стано́вищі

    с тяжёлым се́рдцем — перен. з важки́м се́рцем

    Русско-украинский словарь > тяжёлый

  • 27 чеканный

    1) карбо́ваний

    \чеканный стиль — карбо́ваний стиль

    2) ( о монетах) карбо́ваний; би́тий
    3) ( служащий для чеканки) карбува́льний

    Русско-украинский словарь > чеканный

  • 28 апостиль

    апо́стиль, -лю

    Русско-украинский словарь > апостиль

  • 29 архитектура

    1) архітектура, будівництво;
    2) будівельний стиль.
    * * *
    архітекту́ра

    Русско-украинский словарь > архитектура

  • 30 выдерживать

    выдержать
    1) видержувати, видержати, здержувати, здержати, витримувати, витримати, витривати, викрепити, втерпіти. [Земля не здержить мене. Корабель витримав не одну бурю. Не втерпів і розповів про все];
    2) в. горе, страдание - терпіти, витерпіти, перетерпіти, стерпіти, викрепити, витривати. Нет сил выдержать - невидержка. Не могу выдержать - невидержка мені, йому и т. д.;
    3) выдерживать стиль, тон, характер - додержувати, додержати чого. [Додержав своєї теорії повною мірою (Грінч.). Пильно додержано етнографічної вірности (О. Пчілка)];
    4) в. экзамен - складати (скласти, здавати, здати) іспит, екзамен. Выдержанный (о человеке) - витривалий, витресуваний; (о стиле и пр.) - додержаний, (о вине) видержаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ыдержать
    (кого-что) витри́мувати, ви́тримати, виде́ржувати, ви́держати (кого-що); ( удерживать) зде́ржувати, здержа́ти (кого-що); ( соблюдать) дотри́мувати, дотри́мати, доде́ржувати, доде́ржати (чого); ( экзамен) склада́ти, скла́сти (що)

    Русско-украинский словарь > выдерживать

  • 31 высокопарный

    високохмарний (стиль), високомовний, пишномовний, (шутл.) високоштильний, надутий, емфатичний, (гал.) бомбастичний. Высокопарно - звисока, високомовно, пишномовно високохмарно, (шутл.) високим штилем, з-письменна, з- письменська, в-висока; надуто, емфатично, (гал.) бомбастично.
    * * *
    пишномо́вний, високомо́вний

    Русско-украинский словарь > высокопарный

  • 32 выспренний

    виспренній, срв. Высокопарный. -ний слог - високий стиль, (ирон.) високий штиль.
    * * *
    ирон.
    пишномо́вний, високомо́вний

    Русско-украинский словарь > выспренний

  • 33 гладкий

    гладенький рівний, вигладжений, гладенький; (реже) плавкий. [Плавкий стиль. Спотикається на рівній стежці. Гладеньке море. Чи стіл, чи ослінчик, - таке все плавке, гладеньке]. Совершенно гладкий - гладісінький, рівнісінький. Гладкая санная дорога - плавкий шлях. Гладко - гладенько, рівно, плавко. [Зачесалася гладенько. Сніг утертий - їхати плавко]. Совершенно гладко - гладісінько, рівнісінько. Глаже - рівніше, плавкіше.
    * * *
    1) гла́дкий; гладе́нький; ( ровный) рі́вний, плавки́й
    2) ( упитанный) диал. товсти́й, гладки́й

    Русско-украинский словарь > гладкий

  • 34 гомеровский

    гомерівський, Гомерів. [Гомерів стиль].
    * * *
    лит.
    гоме́рівський

    Русско-украинский словарь > гомеровский

  • 35 зачёркивать

    зачеркнуть закреслювати, закреслити, черкати, заче[і]ркувати, зачеркнути, зчеркнути, виче[і]ркувати, вичеркнути, (много) позакреслювати, позаче[і]ркувати, повиче[і ]ркувати. [Їх вірші і прозу за буйний їх стиль він буде черкати й палити (Самійл.). Та ви оце зчеркніть, а знову напишіть (Харк. п.)]. Зачёркнутый - закреслений, зачеркнений. -того не читать, надписанному верить - закресленого не читати, надписаному вірити.
    * * *
    несов.; сов. - зачеркн`уть
    закре́слювати, закре́слити и мног. позакре́слювати

    Русско-украинский словарь > зачёркивать

  • 36 изящный

    гожий, красний, чепурний, виборний, зг[ґ]рабний, доладний, (художественный) майстерний, художній, (элегантный) елегантний. [Ой там їхав козак гожий, ще й на личенько хороший (Пісня). Все найкращеє, чим володіла перська література, поз'являлося тоді в гожих перекладах на османське (Крим.). Вона не така гарна, як гожа (Звин.). Вдяглася, іде - така чепурна (Звин.). Я довго не міг забути стрункої зґрабної постаті (Грінч.). Зграбні башти і башточки Воронцовського палацу (Кон.). Віночки виходили в неї зграбненькі та манюсенькі, мов для королеви ельфів (Л. Укр.)]. Довольно -ный - гоженький, красненький таки, чепурненький таки и т. д. -ная литература - красне письменство. [Твори красного письменства (Єфр.)]. -ная обувь, -ное платье - елегантне, красне, чепурне, (зап.) форемне взуття, вбрання. -ная женщина - гожа, красна жінка. -ные искусства - красні мистецтва. -ные работы, изделия - майстерні (художні) праці, вироби. -ные манеры - елегантні маніри. -ный вкус - виборний смак. -ный слог - виборний, добірний, доладний, елегантний стиль.
    * * *
    ви́тончений; ( красивый) га́рний, го́жий; ( прекрасный) прекра́сний; ( отборный) добі́рний; ( изысканный) ви́шуканий; ( элегантный) елега́нтний; ( грациозный) граці́йний, граціо́зний, згра́бний

    \изящныйая о́бувь — га́рне (елега́нтне) взуття́

    \изящныйая литерату́ра (слове́сность) — худо́жня літерату́ра; кра́сне письме́нство

    \изящныйые иску́сства — образотво́рчі мисте́цтва і му́зика; кра́сні мисте́цтва

    Русско-украинский словарь > изящный

  • 37 лубочный

    лубовий, лубковий, луб'яний. -ные картины, издания книги - лубкові (луб'яні, рус. лубочні) картини (малюнки), видання, книжки. [Стиль московських лубочних лицарських повістей (Крим.)].
    * * *
    1) (сделанный из лубка, из луба) лубко́вий, лу́бовий, луб'яни́й
    2) лит. лубо́чний

    Русско-украинский словарь > лубочный

  • 38 людный

    1) (многолюдный) людний, великолюдний, (выс. стиль) велелюдний, (диал.) мирний. [І день, і ніч плачу на розпуттях велелюдних (Шевч.)]. -ный город, -ная улица, площадь - людне (великолюдне) місто, людна вулиця, площа, людний майдан. Сделаться -ным, более -ным - полюднішати, полюдніти. Улицы сделались более -ными - вулиці полюднішали, на вулицях полюднішало. [Тільки весною запахло, вже й на вулицях полюднішало (Полт.)];
    2) (населённый) залюднений. Стать -ным - залюднитися.
    * * *
    лю́дний; торж. велелю́дний; ( ставший более людным) полюдні́лий

    лю́дное ме́сто — лю́дне мі́сце

    Русско-украинский словарь > людный

  • 39 надутый

    прлг.
    1) (недовольный) надутий. [Надуте, незадоволене обличчя (Київщ.)];
    2) (спесивый) бундючний, пиндючний, пихатий, чванливий;
    3) високомовний, пишномовний, високохмарний, напушений; срв. Напыщенный и Высокопарный. -тый слог, язык - напушений (високохмарний и т. д.) стиль (-лю), -на и т. д. мова.
    * * *
    1) прич. наду́тий; напнутий, нап'я́тий и на́п'ятий; обдурений; підду́рений, ошу́каний
    2) (в знач. прил.: увеличенный в объёме) надутий; набубнявілий
    3) (в знач. прил.: важный, высокомерный) надутий; ( спесивый) бундючний, пиха́тий, пихли́вий
    4) (в знач. прил.: обиженный) наду́тий; напри́нджений

    Русско-украинский словарь > надутый

  • 40 несовершенный

    1) недосконалий; (необработанный) необроблений, невикінчений, невивершений, недовершений. [Недосконала форма (Грінч.). Недосконале пізнання (Павлик). Як він помер, недруковані поезії його видано в світ в їх необробленій, невикінченій формі (Крим.). Стиль невивершений (Крим.)];
    2) грам. - недоконаний. -ный вид - недоконаний вид;
    3) биол. - неповний. -ный гриб - неповний гриб.
    * * *
    I
    недоскона́лий
    II

    \несовершенныйый вид — грам. недоко́наний вид

    Русско-украинский словарь > несовершенный

Страницы

См. также в других словарях:

  • стиль — стиль, я …   Русский орфографический словарь

  • Стиль — 1. Понятие стиля. С. исторически обусловленное эстетическое единство содержания и многообразных сторон художественной формы, раскрывающее содержание произведения. С. возникает как результат «художественного освоения» определенных сторон социально …   Литературная энциклопедия

  • стиль — [манера] сущ., м., употр. часто Морфология: (нет) чего? стиля, чему? стилю, (вижу) что? стиль, чем? стилем, о чём? о стиле; мн. что? стили, (нет) чего? стилей, чему? стилям, (вижу) что? стили, чем? стилями, о чём? о стилях 1. Стилем называют… …   Толковый словарь Дмитриева

  • Стиль — Стиль: В Викисловаре есть статья «стиль» Стиль (писало, стило, стилос, стилус  лат.  …   Википедия

  • СТИЛЬ — стиля, м. [греч. stylos, букв. палочка с острым концом для писания на навощенных дощечках]. 1. Совокупность художественных средств, характерных для произведений искусства какого н. художника, эпохи или нации. Архитектурные стили. Готический стиль …   Толковый словарь Ушакова

  • Стиль —         (лат. stilus, stylus, от греч. stэlos остроконечная палочка для письма), устойчивое единство образной системы, выразительных средств, характеризующее художественное своеобразие тех или иных совокупностей явлений искусства, будь то крупная …   Художественная энциклопедия

  • Стиль —     СТИЛЬ. Слово стиль первоначально у греков и римлян означало самое орудие письма ту палочку, или стерженек, острым концом которого писали на дощечках, натертых воском, а тупым концом стирали, заглаживали написанное; отсюда совет Горация:… …   Словарь литературных терминов

  • стиль — я, м., ШТИЛЬ я, м. style m., гол.stylus, нем. Styl <лат. stylus слог письма.1. Совокупность признаков, характеризующих искусство определенного времени и направления со стороны идейного содержания и художественной формы. БАС 1. Style, штиль,… …   Исторический словарь галлицизмов русского языка

  • СТИЛЬ —         устоявшаяся форма худож. самоопределения эпохи, региона, нации, социальной или творч. группы либо отд. личности. Тесно связанное с эстетич. самовыражением и составляя центр, предмет истории лит ры и искусства, понятие это, однако,… …   Энциклопедия культурологии

  • стиль — Вкус, дух, образ, манера, пошиб, род, школа, жанр; изложение, речь, слог, перо, кисть. В духе древних сочинений. У него бойкое перо, смелая кисть. Ср. . См. язык... Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н. Абрамова, М …   Словарь синонимов

  • СТИЛЬ — (лат. stilus, от греч. stylos палочка для писания). 1) в литературе: образ выражения, слог, своеобразный образ изложения мыслей выдающихся писателей. 2) род грифеля, которым древние писали на навощенных дощечках, нижний конец которого был острый …   Словарь иностранных слов русского языка

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»