степи

(по)думаний; розумовий, мислений; (воображаемый) уявний. [Мій думаний запит (Крим.)]. -ным очам - розумовим (мисленим) очам. [Мисленим очам степи ввижаються (Черняв.)]. -ное действие - дія в думці (роблена), подумана дія; уявна дія. -ный вопрос - подумане запитання. -ное измерение - уявний помір (-ру).

* * *

1) ( воображаемый) уя́вний; ( существующий в мыслях) у ду́мці, у думка́х, ми́слений

2) ( мыслительный) розумо́вий

неоглядність, неозорність, нео(б)сяжність, безмежність, безкрайність (- ности), безкрай (-краю). [Степи безкраї й досі ллють у твою широку розхристану душу свою неосяжність, безмежність, стихійність (Кирил.)].

* * *

неоглядний, неозорний, (необ'ятный) нео(б)сяжний, (беспредельный) безмежний, безкрайній, безкраїй, (неисходимый) несходимий. [Широчезні неоглядні простори степові (Головко). Шелест шовковий степів неоглядних (Олесь). Неоглядне море книг (Крим.). На ниві неозорній хліб дорогий налившися зросте (Грінч.). На увесь необсяжний і неоглядний мир (Яворн.). Червоне сонце в безкраїх степах (П. Тичина). Базар сьогодні несходимий (Звин.)]. -мые горизонты - неоглядні (неосяжні) обрії. -мые просторы - неоглядні (безмежні) простори (обшири). -мый путь - безмежна (несходима) путь. [Перед ний стелеться несходима путь, а він за всяку ціну мусить її пройти (Кирил.)].

* * *

мест. ніщо, (диал.) нічого; (ровно, решительно -то) аніщо. [Ніщо не ділило темної ночи від ясного дня (Л. Укр.). Ніщо не забороняє вашим очам виміряти їх (степи) і вздовж і вшир (Мирний). Йому нічого не вадить (Звин.)]. Это -то в сравнении с чем - це ніщо проти чого (порівнюючи, в порівнянні з чим). Этому -то не мешает - цьому ніщо не заважає (не перешкоджає, не стоїть на перешкоді или на заваді, не перебиває). Ему -то не удаётся - йому не щастить (не таланить) ні в чому, йому ніщо не йде в лад (до пуття). Обращать, обратить что, кого в -то - обертати, обернути що, кого в ніщо (в нівець), повертати (пускати, перевертати), повернути (пустити, перевернути) що в нівець, повертати, повернути кого в ніщо, зводити, звести що на нівець (на ніщо, ні на що), переводити, перевести що на нівець; (уничтожать) нищити, знищити що. [Обернувши в нівець могуще королівство (Куліш). Та сила, що чоловіка стоптала, у нівець обернула (Грінч.). Пан та німець усе повернуть у нівець (Приказка). Старшина хоче писаря у нівець повернути (Харківщ.). Час мене в ніщо поверне (Самійл.). Вона стільки клопоталася, стільки платила, а тепер усе-б то те пустити в нівець? (Кониськ.). Всі великі страхи переверне в нівець (Куліш). Життя звело стільки законів на нівець (Н. Громада). Ту «поправку», що міг я йому дати моїми ліками, на нівець переводила тяжка праця (Н.-Лев.)]. За -то (продавать и т. п.) - за ніщо (ні за віщо, за бесценок: за-півдарма, за так-грошей, за так-гроші). [Старі гроші підуть ні за віщо (Лебединщ.). Пороздавала поросята за так-гроші (Борз.)]. Ничего - нічого. [«Що хто тобі зробив?» - «Ніхто нічого» (Л. Укр.). Секретар нічого не відав про сю справу (Кониськ.). Спервовіку не було нічого (П. Тичина)]. Абсолютно, положительно, решительно, ровно, совершенно -го, -го то - нічогісінько, (экспрессивнее) анічогісінько, (зап., полон.) ніц нічого; (ни-ни) аніже. [Нічогісінько не бачу! (Н.-Лев.) «Що-ж у нас сталося?» - «Нічого… анічогісінько!» (Грінч.). Це не має анічогісінько спільного з тим розумінням, якого… (А. Любч.). Ніц нічого не знаю! (Брацл.). Не чую аніже! (Куліш)]. Всё или -го - все або нічого. -го не видно, неслышно - нічого не видн[к]о (не знати), не чути. Нет -го выше, лучше и т. п., как… - см. Нет 1. Нет -го легче, как… - нема(є) нічого легшого, як… -го подобного - нічого подібного (схожого, підхожого, такого); см. Подобный. -го в мире (на свете) - нічого в світі. [Нічого в світі не було такого прекрасного, як ці дві армії (Кандід)]. Не иметь -го общего с кем, чем - не мати нічого спільного з ким, з чим. Из-за -го - (из-за пустяков) за дурницю, за нікчемницю, (из-за выеденного яйца) за масляні вишкварки, за онучу, (от нечего делать) зні[е]чев'я. [За онучу збили бучу (Приказка)]. Из этого -го не вышло - з цього нічого не вийшло. Выходить, выйти в люди из -го - вибиватися, вибитися в люди з нічого. -го не значит (пустяки) - дарма, пусте, дурниця. [Мо' то й не ваше, та дарма, беріть уже (Сл. Гр.)]. -го не поделаешь - нічого не вдієш; см. Поделать 2. -го не стоит - нічого не коштує; нічого не варт(ий); см. Стоить. Создать то из -го - створити що з нічого. Ничему - нічому. Ничем - нічим. [Нічим не виявив своїх почуттів (Велз)]. Я -чем не болен - я ні на що не хворий (не слабий, не слабую). Он чем не доволен - він нічим (ні з чого) не задоволений. Ни в чём, ни на чём, ни во что, ни на что и т. п. - ні в чому (чім) и (реже) в нічому, ні на чому (чім) и (реже) на нічому, ні в що, ні на що и т. п. [Це ні на що не схоже (Коцюб.)]. Ни во что не ставить кого - ні за що (за ніщо) мати кого, не поважати, не шанувати кого. Ни за что - (ни за какие блага) ні за що (в світі), ні за що, (ни в коем случае) зроду, зроду-(з)віку, (никак) ніяк. Ни за что, ни про что - см. Ни 1а. Остаться ни при чём, ни с чем - зостатися ні при чому (чім), зостатися ні з чим, (в дураках) опинитися в дурнях, пошитися в дурні, облизня піймати (з'їсти), (шутл.) вхопити шилом патоки.

* * *

1) мест. ніщо́, род. п. нічо́го

2) в знач. сущ. ніщо́ (нескл., с.)

кошара. -ня в степи: помещение для овец и для находящихся при них пастухов - чабарня.

* * *

небезпечний, непевний, варівк[н]ий (гал.). Быть -ным - небезпечне стояти. [Степи тоді небезпечне стояли (Куліш)].

* * *

откочевать откуда, куда відкочовувати, відкочувати. [Татари відкочували в степи (Кул.)].

* * *

несов.; сов. - откочев`ать

1) см. Отряжанье:

2) загін (-гону), ватага, реймент, батова. -ряд навербованного войска - затяг. -ряд татарской конницы для набега, разъезда в степи - чамбул. -ряд сторожевой - чата. -ряд летучий - летучий загін. -ряд санитарный - відділ санітарний. -ряд военных судов - ескадра. Навербовать -ряд - затягти затяг.

* * *

1) загі́н, -го́ну, ви́права

2) зоол. ряд, -у

I. паля.

II. Пал -

1) см. Паление;

2) пал, палы - пожежа (пожар) в степу, в лісі. Пускать пал, -лы - випалювати луки, степ, зруб;

3) (выжженое место) паленина, випалина, палениця, (иногда в истор. песнях) пожар (-ра и -ру).

* * *

1) лісова́ (в степи: степова́) поже́жа, лісови́й (степови́й) пожа́р (-у); ( выжигание травы) випа́лювання [сухо́ї] трави́

2) (выжженное место) ви́палина; диал. палени́на, палени́ця

погореть горіти, погоріти. [Погоріли степи, поля і зелені байраки. Торік ми погоріли].

* * *

несов.; сов. - погор`еть

1) (равнина, простор) поле, степ (-пу). [Ой у полі Килиїмському. Ой виїхав наш Ревуха в чистий степ гуляти]. Чистое -ле - чисте поле, чистий степ; широке поле, степ широкий. Выйти в поле, на поле - вийти в поле, на поле, в степ, у степи;

2) (девственное, непаханное) цілина. [Там степ заліг цілиною]. Вольное, пустынное -ле - гуляй-поле, дике поле. Открытое -ле - широке, вільне поле;

3) (обработанное, пашня) поле, рілля (-лі). [Тепер пішло мужицьке поле. У мене ріллі три десятині]; (нива, участок) нива, лан (-ну), ум. нивка, ланок (-нка). [Орися-ж ти, моя ниво (Шевч.). На городі нивка, кругом материнка. Лани широкополі (Шевч.). Козарський ланок (Конис.)]; (под выпасом) толока; (оставлен, на отдых) переліг (-огу); (вспахан. на отдых) пар (-ру); (заброшенное) обліг (-огу); (у села для скота) вигін (-гону); (давно обрабатываемое, истощённое) старопілля. Смена -ля - рука. [Маю чотири десятини поля, по одній десятині в кожну руку]. Итти в -ле - йти на поле. Ходить по -лям - ходити полями. Быть в -ле - бути на полі. Мои окна выходят в -ле - у мене вікна на поле. Опытное -ле - дослідне поле;

4) (место сражения, битвы) бойовище, бойовисько, боїще, бойове поле. -ле для поединка (стар.) - тік (р. току), тічок (-чка);

5) (площадь зрения) поле зору;

6) (края книги, шляпы) криси (-ів), береги, краї, (только о книге) маргінеси. Читая, делаю пометки на -лях книги - читаючи, роблю зазначки у книзі по краях (на берегах, на маргінесах);

7) (фон) поле, тло, земля. [По сірому полю (землі) чорні й сині смужечки];

8) (поприще) поле, нива, терен (-ену), ділянка. [Працюють на полі науковому. Вийшов на ниву письменства. На терені політичному він уславився. А це обібрав собі ділянку матеріяльну];

9) (охота) полювання. [Як поїхав королевич та на полювання, лишив свою вірну жону та й на хорування].

* * *

1) по́ле; ( обрабатываемый большой участок) лан, -у

2) (пространство, в пределах которого совершается что-л.; поприще) по́ле

3) ( фон) по́ле, тло

4) (в книге, в рукописи) по́ле, бе́рег

5)

6) ( охота) полюва́ння; ( добыча) здо́бич, -і

7) юр., ист. по́ле

(отдельно) нарізно, різно, порізно, зрізна, осібно, зосібна, окремо, зокрема, роздільно (срв. Отдельно, Особо 1); (по одиночке) поодинці и -нцю, порозницею. [Ніколи в гості не йдуть нарізно, усе вдвох (Берд.). Ми з братом нарізно живемо (Гр.). А вислухавши нарізно обох їх, зрівняємо, які у них резони (Куліш). Кожного поодинці - так усіх і побив (Звин.). Селяни почали в дикі степи порозницею втікати (Куліш)]. Каждому -рознь - кожному нарізно (зрізна, порізно, зокрема, зосібна).

* * *

1) ( врозь) на́різно, рі́зно, зосі́бна; ( отдельно) окре́мо, окремі́шньо, осі́бно, відру́бно

2) ( поодиночке) по́різно, по о́дному, пооди́нці

пригореть

1) пригоряти, пригорювати, пригоріти, присмажуватися, присмажитися, присмагнути, присмагнутися. [Пиріжки трохи присмаглися (Звиног.). Печене порося аж присмагле (Греб.)];

2) (погорать, сгорать) вигоряти, вигорювати, вигоріти, догоряти, догорювати, догоріти, згоріти, погоріти. Свеча -рела - свічка догоріла, вигоріла. Трава, степь -рела - трава погоріла, степ погорів, вигорів. [Погоріли степи, поля і зелені байраки (К. п.)].

* * *

несов.; сов. - пригор`еть

продать

1) продавати, продати, спродати, (о мн.) попродати (распродавать) спродувати и спродавати, спродати, (о мн.) поспродувати. [Купують, продають, міняють крам на крам (М. Стар.). Продай, моя мати, коня вороного (Пісня). Шкода мені й досі тієї пасіки, що я її спродав (М. Вовч.). Шкода, що санки спродали (Гр. Григ.). Усе потроху спродували, з того тільки й жили (Кониськ.). Попродав усю худобу. Продав душу чортові]. - дать всё - спродати, випродати, попродати все, (без дополн.) випродатися, спродатися; (о домашних животных) попродати до ноги (срв. Распродать). [Білети випродано всі (Грінч.). Хоч зараз спродуйся, пакуйся - та й на Кубанські степи (Неч.-Лев.). Попродали худобу до ноги (Основа)]. -давать водку - продавати, шинкувати горілку (и горілкою). [Шинкує горілку (Рудан.)]. -давать, -дать в долг - продавати, продати наборг, набір, уборг. -давать оптом - продавати нагурт, гуртом. -давать в розницу - продавати нароздріб, уроздріб. -давать с аукциона, с молотка, с публичного торга, с наддачи - продавати (продати) з торгів, з авкціона, цінувати, поцінувати, (зап.), пускати (пустити) на ліцитацію. [Тепер у нас у городі цінують одного купця (Грінч.). Хату пустити на ліцитацію (Франко)]. По чем -даёте это? - по чім продаєте це? що хочете за це? -вать свои услуги - продавати свої послуги. -давать, -дать назад тому, у кого куплено - відпродувати, відпродати що;

2) кого - продавати, продати кого (см. Продавать). Продаваемый - продаваний. Проданный -

1) проданий, спроданий, запроданий, (о мн.) попродані, поспродувані;

2) проданий.

* * *

несов.; сов. - прод`ать

просторий, простірний, повільний (ум. повільненький), (о поле, степи, дороге) розлогий, розложистий, розлеглий. [Просторий двір. Простора кімната (Коцюб.). Шопка повільна (Полтавщ.). Серед мовчазної розлогої пустині (Л. Укр.)]. -ные сапоги - вільні (зазувисті) чоботи. -ное платье - просторе (вільне) вбрання.

* * *

просторий, обшир(н)ий, (о речи, письме) широкий. [Земля наша простора. Обшир(и)і ліси, степи. У широкій промові народні права боронив (Самійл.)].

* * *

1) ( большой) вели́кий; ( обширный) широ́кий; ( просторный) просторий, розло́гий

2) (об устном или письменном изложении: длинный) [на́дто, зана́дто, ду́же] до́вгий; предо́вгий; довжеле́зний, довже́зний; ( подробный) [на́дто, зана́дто, ду́же] широ́кий, [на́дто, зана́дто, ду́же] докла́дний; ( полный разглагольствования) просторі́куватий

-ся, просыпать, -ся

I. розсипати, -ся, розсипати, -ся, висипати, -ся, висипати. - ся, (о мн.) пороз[пови]сипати, -ся; см. Рассыпать, -ся. Просыпанный - роз[ви]сипаний.

II. Просыпать, проспать - (известное время) просипляти и просипати, проспати (проспатися), пересипляти и пересипати, переспати (переспатися), висипляти и висипати, виспати. [Проспав до полудня. Хочу переспати безодню часу (Куліш). Переспати ніч (Кониськ.). Усю ніч виспав, не прокидаючись. Не проспався ще одної цілої минути (Стеф.)]; (пропустить уснув) просипляти и просипати, проспати, засипляти и засипати, заспати, (о мн.) попросипа[пля]ти що. [Чигирине, Чигирине, мій друже єдиний! проспав єси степи, ліси і всю Україну (Шевч.). Досвітків не засипляли (Біл.-Нос.). Хто зорю засипляє? (Чуб.)]. -пать ужин - проспати (заспати) вечерю. Проспанный - проспаний, переспаний, виспаний.

* * *

1) ( нечаянно высыпать) розсипа́ти, розси́пати и порозсипа́ти

2) ( пересыпать) пересипа́ти, переси́пати

окровавиться, окровениться кривавитися, (сов.) закривавитися, по[у]кривавитися, об'юшитися, заюшитися. [І на Поділлі знов кривавились степи (Сосюра). Закривавиться крівлею зеленеє поле (Рудан.)].

осияние осявання, осяяння, осяння. [І бачу я степи широкі - свій край - в осяянні яснім (Черняв.)].