стемніло

стемніти

потемніти, потемнішати, стемніти, (немного) притемніти, (помрачиться) потьмаритися. [Калино-малино, чого потемніла? (Пісня). Небо по[с]темніло]. Зрение -ло - зір стемнів. В глазах -ло - в очах потемніло, (опис.) світ перемінився кому. На дворе -ло (о вечере) - надворі стемніло, посутеніло, затемрілося, (совсем) споночіло.

* * *

потемневший потемнілий, стемнілий, притемнілий, притьмарений. [Стемнілі очі].

* * *

1) безл. стемні́ти, потемні́ти, притемні́ти, споночі́ти, затемні́ти; стемні́тися, попоночі́ти; ( о наступлении сумерек) посутені́ти, зсутені́ти, засутені́ти; диал. заневи́днітися, -ниться, зате́мрітися, -риться

2) ( стать тёмным) потемні́ти, стемні́ти; ( в результате наступившей темноты) посутені́ти

лишиться чего збуватися, збутися, позбуватися, позбутися чого, збувати, збути що, позбавлятися, позбавитися чого, (вульг.) рішатися, рішитися чого, (терять) втрачати, тратити, втратити, страчувати, стратити, теряти, втерять що. [Був собака в приймах, та й хвоста збувсь (Звин.). Сироти змалку позбулися рідної матері (Мирн.). Він пальця збув на війні (Хорольщ.). Улас рішився своєї шкапи (Квітка). Ти втратив службу і все через мене (Коцюб.). Свою красоньку втеряла (Пісня). Були ми зроду не дуже так маєтні, а тоді й ті невеликі добра утеряли (Л. Укр.)]. -шаться, шиться имущества, состояния - позбуватися, позбутися добра (майна, маєтности), (за смертью) відумирати, відумерти чого. -шаться, -шиться чувств, сознания - умлівати, мліти, умліти, непритомніти, знепритомніти, тратити, втратити притомність, (з)омлівати, (з)омліти, знеживитися, обмертвіти. [Хитнувсь, звалився з трону та й умлів (Крим.). Катря стоїть, як стіна біла, і бачу зомліває (М. Вовч.). Андромаха мліє (Л. Укр.). Домна ревне плакала, мало не омлівала (Коцюб.). Ударився так здорово, що аж знеживився був (Черніг.)]. -шаться, -шиться ума, рассудка - позбуватися, позбутися розуму, (грубо) глузду, безглуздіти, збезглуздіти, (с ума сходить) божеволіти, збожеволіти, (грубо) зсуватися, зсунутися з глузду, відбиватися, відбитися глузду, дуріти, здуріти. Он внезапно -шился разума - йому раптом відібрало розум; він раптом стерявся (збожеволів). - шаться, -шиться здоровья - позбуватися, позбутися (збуватися, збутися) здоров'я, тратити, стратити здоров'я. -шиться головы - збутися голови. -шиться зрения - втратити зір, втеряти очі, отемніти, стемніти (на очі). Он -шился зрения ещё в детстве - він стемнів ще в дитинстві. -шиться зубов - позбутися зубів, з[о]беззубіти. -шиться речи, голоса - втратити (стратити) мову (голос). [Німий, як людина, що несподівано втратила голос (Коцюб.). Руки й ноги однялись і мову стратив (Тобіл.)]. -шиться сил - знесилитися, з(не)могтися, висилитися, (по)збутися сили, стратити силу, знебути силу. [Вже сил збулась до бороття (Самійл.). Впав знеможений раб, стративши сили свої (Вороний). Я свою силу знебув (Звягельщ.)]. -шиться доверия, уважения, расположения, дружбы - позбутися довіри, пошани, прихильности, приязни в кого, зневіритися кому, втратити чию віру и т. д., відпасти ласки в кого. -шиться права - (по)збутися права, відпасти права, (права голоса) втратити право голосу. -шиться славы, чести - збутися доброї слави, чести, втратити (втеряти) добру славу, честь. -шиться сна - втратити сон, збутися сну. Он -шился сна - він втратив сон, збувся сну, йому відібрало сон, йому сну немає. -шиться надежды - стратити надію, збутися надії. [Стоїть, благає, збувшись всіх надій (Грінч.)]. -шиться матки (об улье) - збутися матки, зматчіти.

* * *

несов.; сов. - лиш`иться

1) (оставаться без кого-чего-л.) втрача́ти, втра́тити, стра́чувати, стра́тити (кого-що), позбавля́тися, позба́витися, позбува́тися, позбу́тися, збува́тися, збутися (кого-чого); ріша́тися, ріши́тися (кого-чого)

2) страд. несов. позбавля́тися

1) стемні́лий, потемні́лий, притемні́лий; посутені́лий

2) потемні́лий, стемні́лий; посутені́лий

1. n

1) падіння

2) занепад

3) спад; зниження

4) звич. pl водоспад

5) амер. осінь

6) випадання опадів

7) впадіння (ріки)

8) народження; окіт (ягнят тощо); виводок; опорос

9) рубання лісу; зрубаний ліс

10) покривало, вуаль

11) спорт. коло, раунд; сутичка; боротьба

12) тех. напір; висота напору

13) схил, обрив

14) мор. фал

15) тех. канат підйомного блока

16) муз. каданс

17) полювання на китів

18) пастка

2. v (past fell; p.p. fallen)

1) падати; спадати; знижуватися; схилятися

2) опускатися, спускатися; наставати

3) охоплювати, долати (про сон тощо)

4) слабшати, затихати (про вітер тощо)

5) погіршуватися, псуватися (про настрій тощо)

6) полягти, загинути (в бою)

1) дохнути (про худобу)

8) руйнуватися, обвалюватися; осідати

9) поширюватися, лягати (на когось, щось)

10) припадати, випадати

11) ставати, робитися

12) зриватися з вуст

13) опадати (про листя)

14) випадати (про зуби тощо)

15) іти, падати (про дощ тощо)

16) розпадатися (на частини)

17) западати, спадати, приходити (в голову)

18) народжуватися (про тварин)

19) амер. рубати, валити (ліс)

20) потрапляти (у пастку)

* * *

1) падіння

2) зниження, падіння; спад

3) pl водоспад

4) уклон, обрив, схил ( пагорба)

5) випадання (волосся, зубів)

6) aмep. осінь

7) випадання ( опадів)

8) впадіння ріки

9) окіт, народження ( ягняти); виводок, приплід

10) рубка лісу; зрубаний ліс

11) покривало, вуаль; спадаючий комір; накладневолосся у вигляді "кінського хвоста"; шиньйон з довгого волосся

12) cпopт. коло, бій, раунд

13) тex. напір; висота напору

14) тex. канат піднімального блоку ( block and fall); мop. фал

15) мyз. Каданс

16) peл. ( the Fall) гріхопадіння, первородний гріх ( a fall from grace)

1) падати

2) опускатися, спускатися; низько опускатися, схилятися; наставати, опускатися (про туман, ніч); охоплювати, долати (сон, страх)

3) падати, знижуватися; ущухати, слабшати; погіршуватися, псуватися

4) загинути; здихати

5) прямувати, направлятися

6) опускатися; іти під уклон

7) валитися, обвалюватися; осідати

8) (on, upon) поширюватися, лягати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про відповідальність); падати (на кого-небудь, що-небудь) (нaпp., про підозру); (to) випадати ( на чию-небудь долю); діставатися ( кому-небудь)

9) зриватися з вуст

10) cл. потрапити до в'язниці

11) втратити цнотливість

12) опадати (про листя; fall oft); випадати (про волосся, зуби; часто fall out)

13) іти, випадати (про дощ, сніг)

14) впадати ( про ріку)

15) потрапляти ( у пастку)

16) розпадатися ( на частини)

17) западати ( у голову); спадати ( на думку)

18) народжуватися (про ягнят, щенят)

дотянуть

1) см. Дотаскивать, дотащить. [Як віл в ярмі, оттак я день за днем свій плуг тяжкий до краю дотягаю (Франко)];

2) дотягати, дотягти, докаланити, докоротати. [Хоч як береглися з сіном, а тільки до половини зими дотягли (Грінч.). Докаланив він дня і зразу, як тільки стемніло, побіг до дівчини. Так-сяк, то тим, то сим докаланили вечір. Де мені віка свого докоротати]. Дотянуть до известного времени, скупо пользуясь чем - (вульг. провинц.) докандибити. [Чи стане, чи не стане нам хліба докандибити?];

3) (в музыке, пении) доносити, витягати, витягти. [Кузино, ви не доносите в тонах на пів-аршина, - саркастично сказала Христина (Неч.-Лев.). Починайте нижче, бо так я не витягну].

* * *

несов.; сов. - дотян`уть

затемніти, (стемнеть) стемніти, (смеркнуться) посутеніти.

* * *

возвр. - затемн`еться

1) (дейст.) потемнення, затемнення;

2) (сост.) потемніння, потемнішання, стемніння. -ние хрусталика, мед. - потемніння кришталика.

* * *

потемніти, стемніти, (больше прежнего) потемнішати.

зблякнути

пожухнути

стемніти

потьмяніти

стемніти