Перевод: со всех языков на украинский

с украинского на все языки

спин

  • 101 horse

    I [hxːs] n

    draught horse — запряжний кінь; зooл. кінь; зooл. представник родини конячих

    2) жеребець; мерин; жapг. жеребець ( про чоловіка)
    3) кавалерія, кіннота
    4) cпopт. кінь ( гімнастика)
    5) рама, станок, козла; підставка; рама або підставка для сушіння одягу (drying horse, clothes horse)
    6) гeoл. інгресія; включення пустої породи в руді
    7) мop. леєр
    8) шax. кінь
    9) aмep.; жapг. шпаргалка
    10) cл. кінська сила ( як одиниця потужності)
    11) aмep.; cл. наркотик (особл. героїн)
    12) = horseplay
    13) вiйcьк.; icт. таран
    II [hxːs] a
    4) грубий; великий

    horse opera /stuff/ — aмep. ковбойський фільм, роман

    III [hxːs] v
    1) поставляти коней; запрягати ( коней); закласти ( екіпаж)
    2) сідати на коня; скочити на коня; їхати верхи; саджати на коня
    3) носити ( кого-небудь) на спині; саджати ( кого-небудь) на спину
    4) укласти кого-небудь на козла для биття; пороти, шмагати
    5) нещадно поганяти, виснажувати роботою
    6) aмep. знущатися; розігрувати, висміювати; тягати за собою, втягувати в метушню; грати в конячки; шумно грати ( сценку)
    8) покривати; злучати ( кобилу); знаходитися в періоді тічки ( про кобилу)
    9) неприст. здійснювати статевий акт
    10) мop. конопатити

    English-Ukrainian dictionary > horse

  • 102 howdah

    n

    English-Ukrainian dictionary > howdah

  • 103 pickaback

    adv
    на спині, за плечима

    English-Ukrainian dictionary > pickaback

  • 104 pitting

    I [`pitiç] n
    1) утворення віспин; віспини
    2) точкова корозія, іржа
    3) гipн. шурфування
    II [`pitiç] n; сл.
    виймання або видалення кісточок ( з плодів)

    English-Ukrainian dictionary > pitting

  • 105 resupine

    [`riːs(j)uːpain]
    a
    який лежить на спині; який відкинувся назад

    English-Ukrainian dictionary > resupine

  • 106 sunback

    [`senbʒk]
    a

    English-Ukrainian dictionary > sunback

  • 107 supine

    I [`s(j)uːpain] n; грам. II ['s(j)uːpain] a
    1) який лежить горілиць, на спині ( про людину); долонею вгору ( про руку); розташований зверху ( про частину тіла)
    2) ледачий, бездіяльний
    3) байдужний, інертний, млявий, пасивний
    4) пoeт. похилий

    English-Ukrainian dictionary > supine

  • 108 supinely

    ['s(j)uːpainli]
    adv
    горілиць, на спині [див. supine2]

    English-Ukrainian dictionary > supinely

  • 109 supineness

    [`s(j)uːpainnis]
    n
    2) лінощі, бездіяльність
    3) байдужість, інертність, млявість, пасивність

    English-Ukrainian dictionary > supineness

  • 110 tote

    I сл.; див. totalizator II n; амер.
    1) перевезення; перенесення
    III a; амер.
    призначений або такий, що служить для перевезення або перенесення

    tote bin /box/ — контейнер для перевезення ( по залізниці)

    tote road — під'їзна автодорога; тимчасова дорога

    IV v; амер.
    1) нести (у руках, на спині)

    to tote a load [a briefcase] — нести груз [портфель]; відносити додому ( залишки продуктів з кухні ресторану); водити з місця на місце; переносити, перевозити

    English-Ukrainian dictionary > tote

  • 111 trace

    I [treis] n
    1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)

    traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]

    traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу

    to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах

    to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)

    2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознаки

    traces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]

    with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя

    to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.

    they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати

    she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси

    3) знак, результат; наслідки

    sorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер

    there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості

    4) чуточка, крапелька, невелика кількість

    a trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук

    a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку

    to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]

    there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини

    5) aмep. стоптана стежка

    sheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога

    6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)
    8) cпopт. лижня
    9) cпeц. траєкторія, траса
    10) тлв. хід розгортки
    11) війск. трасування
    12) aмep. війск. рівняння в потилицю
    II [treis] a

    trace gases — залишкові гази, сліди газів

    III [treis] v
    1) ( trace out) накидати ( план); креслити (діаграму, карту)

    to trace (out) a plan of the district — накидати план району

    trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)

    the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки

    to trace (out) a line of conduct — намітити лінію поведінки

    he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики

    2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати
    3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)
    4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію
    5) слідувати, йти ( по слідах)
    6) стежити; висліджувати

    to trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]

    to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)

    to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки

    to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок

    7) ( trace back) прослідкувати; встановити

    to trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття

    the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним

    this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити

    a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання

    8) вбачати, знаходити, виявляти, бачити

    to trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів

    to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це

    I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією

    9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)
    10) розглянути насилу, розрізнити

    I could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати

    11) p. p. прикрашати узорами

    the stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами

    12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)
    13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)
    IV [treis] n

    in the traces — у упряжці [див.; тж. є]

    2) стр. підкошування
    ••

    in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]

    to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи

    to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою

    English-Ukrainian dictionary > trace

  • 112 tumpline

    [`tvmplain]
    n
    нагрудна або налобнаа пов'язка (для підтримки вантажу, що переносять на спині)

    English-Ukrainian dictionary > tumpline

  • 113 вытягивать

    вытянуть
    1) (извлекать) витягати, тягти, витягти; стягати, стягти. [Тягти відро з колодязя. Витягла скабку з пальця. Вапно стягає з глини вогкість]; (невод из воды) вибирати, вибрати невід; (из проруби) витопити що; (нити из ткани, жилы) сотати, висотувати, висотати. [Ви з мене вже всі жили висотали]. Вытянуть сена из стога - насмикати, всмикнути (сіна); (высосать) виссати. [Виссала праця Джерину силу]; (с жадностью) вицмулити. [Повнісіньке відро вицмулила];
    2) (протягивать) випростувати, випростати, простягати, простягти. [Ліг і випростав натомлені ноги. Гусак простягає шию];
    3) (растягивать) витягати, витягти. [Як короткий, то витягнуть];
    4) вытянуть (хлеснуть) чем - оперіщити, оперезати, потягти, затяти. [Затне карбачем по спині (Куліш). Затяв коня].
    * * *
    несов.; сов. - в`ытянуть
    витяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитягувати

    Русско-украинский словарь > вытягивать

  • 114 драть

    дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.
    * * *
    1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти
    2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти

    \драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева

    3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти
    4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити

    \драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́

    5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти
    6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти
    7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; в

    го́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)

    8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти

    \драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити

    9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати

    Русско-украинский словарь > драть

  • 115 дубасить

    дуба[о]сити (-шу, -сиш), дубцювати, гатити кого по чім [Гатить по спині сердечного осла (Гліб.)], періщити, лупцювати, парити, прати, молотити, тасувати, латати, лушпачити, ніжити, репіжити. См. Бить. Отдубасить - віддуба[о]сити кого, віддубцювати, відлупцювати, відлатати, виперіщити, вимолотити.
    * * *
    1) ( сильно бить) дуба́сити, дубцюва́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, гамсе́лити, голо́мшити, гати́ти, ту́зати, сади́ти, супонити
    2) (сильно стучать, ударять) дубасити, гати́ти, гамсе́лити

    Русско-украинский словарь > дубасить

  • 116 жарить

    1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];
    2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].
    * * *
    1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити
    2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити
    3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш
    4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш)

    Русско-украинский словарь > жарить

  • 117 жигануть

    джиґнути, джиґонути, уджиґнути, ужалити, упекти. [Оса джиґонула серед лоба. Комар уджиґнув. Кропива ужалила. Упік батогом по спині].
    * * *
    джиґону́ти, джи́ґнути, уджи́ґнути, ужа́лити; ( ударить) опері́щити, упері́щити, упекти́ (упечу́, упече́ш), опекти́; ( стегнуть) опереза́ти, упереза́ти

    Русско-украинский словарь > жигануть

  • 118 крючничать

    вагу на спині тягати (зачепивши гаком), (зарабатывать крючничеством) хребтоношити, горбом хліб заробляти.
    * * *
    працюва́ти крю́чником

    Русско-украинский словарь > крючничать

  • 119 кулак

    1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;
    2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;
    3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;
    4) (свая для причалки судов) паля;
    5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];
    6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).
    * * *
    I
    1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -а

    дава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м

    2) техн. кула́к
    II ист.
    (богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́

    Русско-украинский словарь > кулак

  • 120 лежать

    1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;
    2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];
    3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];
    4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;
    5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;
    6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;
    7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;
    8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].
    * * *
    лежа́ти

    \лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти

    Русско-украинский словарь > лежать

Страницы

См. также в других словарях:

  • СПИН — собственный момент импульса элементарной частицы или системы, образованной из этих частиц, напр. атомного ядра. Спин частицы не связан с её движением в пространстве и не может быть объяснён с позиций классической физики он обусловлен квантовой… …   Большая политехническая энциклопедия

  • спин — а; м. [англ. spin вращение] Физ. Собственный момент количества движения элементарной частицы, атомного ядра, присущий им и определяющий их квантовые свойства. * * * спин (англ. spin, буквально  вращение), собственный момент количества движения… …   Энциклопедический словарь

  • Спин — Спин. Спиновый момент, присущий, например, протону, можно наглядно представить, связав его с вращательным движением частицы. СПИН (английское spin, буквально вращение), собственный момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую… …   Иллюстрированный энциклопедический словарь

  • СПИН — (обозначение s), в КВАНТОВОЙ МЕХАНИКЕ собственный угловой момент, присущий некоторым ЭЛЕМЕНТАРНЫМ ЧАСТИЦАМ, атомам и ядрам. Спин может рассматриваться как вращение частицы вокруг своей оси. Спин является одним из квантовых чисел, посредством… …   Научно-технический энциклопедический словарь

  • СПИН — (английское spin, буквально вращение), собственный момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую природу и не связанный с движением частицы как целого. Измеряется в единицах постоянной Планка h и может быть целым (0, 1, 2,...) или… …   Современная энциклопедия

  • СПИН — (от англ. spin вращаться, вертеться), собственный момент кол ва движения элем. ч ц, имеющий квант. природу и не связанный с перемещением ч цы как целого. С. называют также собств. момент кол ва движения ат. ядра (и иногда атома); в этом случае С …   Физическая энциклопедия

  • Спинёв — Спинёв, Николай Николаевич Спортивные награды Академическая гребля Олимпийские игры Золото Афины 2004 четвёрка Николай Николаевич Спинёв (род. 30 мая 1974, Ростов на Дону)  российский спортсмен, олимпийский чемпион …   Википедия

  • спин — (англ. spin вращаться) собственный механический момент количества движения элементарной частиц (электрона, протона, нейтрона) или атомного ядра, всегда присущий данному виду частиц, определяющий их свойства и обусловленный их квантовой природой;… …   Словарь иностранных слов русского языка

  • спин — момент, вращение Словарь русских синонимов. спин сущ., кол во синонимов: 2 • вращение (15) • момент …   Словарь синонимов

  • СПИН — (англ. spin букв. вращение), собственно момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую природу и не связанный с движением частицы как целого; измеряется в единицах Планка постоянной . и может быть целым (0, 1, 2,...) или полуцелым… …   Большой Энциклопедический словарь

  • спин — спин, а (физ.) …   Русский орфографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»