-
101 horse
I [hxːs] n1) кіньdraught horse — запряжний кінь; зooл. кінь; зooл. представник родини конячих
2) жеребець; мерин; жapг. жеребець ( про чоловіка)3) кавалерія, кіннота4) cпopт. кінь ( гімнастика)5) рама, станок, козла; підставка; рама або підставка для сушіння одягу (drying horse, clothes horse)6) гeoл. інгресія; включення пустої породи в руді7) мop. леєр8) шax. кінь9) aмep.; жapг. шпаргалка10) cл. кінська сила ( як одиниця потужності)11) aмep.; cл. наркотик (особл. героїн)12) = horseplay13) вiйcьк.; icт. таранII [hxːs] a1) кінський2) кінний4) грубий; великийIII [hxːs] vhorse opera /stuff/ — aмep. ковбойський фільм, роман
2) сідати на коня; скочити на коня; їхати верхи; саджати на коня3) носити ( кого-небудь) на спині; саджати ( кого-небудь) на спину4) укласти кого-небудь на козла для биття; пороти, шмагати5) нещадно поганяти, виснажувати роботою6) aмep. знущатися; розігрувати, висміювати; тягати за собою, втягувати в метушню; грати в конячки; шумно грати ( сценку)7) вимагати плату за незроблену роботу (звич. to horse it)8) покривати; злучати ( кобилу); знаходитися в періоді тічки ( про кобилу)9) неприст. здійснювати статевий акт10) мop. конопатити -
102 howdah
-
103 pickaback
advна спині, за плечима -
104 pitting
I [`pitiç] n1) утворення віспин; віспини2) точкова корозія, іржа3) гipн. шурфування4) підбурювання ( півнів)II [`pitiç] n; сл. -
105 resupine
[`riːs(j)uːpain]aякий лежить на спині; який відкинувся назад -
106 sunback
[`senbʒk]a -
107 supine
I [`s(j)uːpain] n; грам. II ['s(j)uːpain] a1) який лежить горілиць, на спині ( про людину); долонею вгору ( про руку); розташований зверху ( про частину тіла)2) ледачий, бездіяльний3) байдужний, інертний, млявий, пасивний4) пoeт. похилий -
108 supinely
['s(j)uːpainli]advгорілиць, на спині [див. supine2] -
109 supineness
[`s(j)uːpainnis]n2) лінощі, бездіяльність3) байдужість, інертність, млявість, пасивність -
110 tote
I сл.; див. totalizator II n; амер.1) перевезення; перенесення2) грузIII a; амер.призначений або такий, що служить для перевезення або перенесенняtote bin /box/ — контейнер для перевезення ( по залізниці)
IV v; амер.tote road — під'їзна автодорога; тимчасова дорога
1) нести (у руках, на спині)to tote a load [a briefcase] — нести груз [портфель]; відносити додому ( залишки продуктів з кухні ресторану); водити з місця на місце; переносити, перевозити
-
111 trace
I [treis] n1) pl слід, відбиток (ноги, лапи)traces of human feet [of a vehicle] — сліди людських ніг [машини]
traces of rabbits [squirrels]on /in/ the snow — сліди кроликів [білок]на снігу
to follow smb 's traces — йти по чиїхсь слідах
to double on one's trace — робити петли (про переслідуваного звір; заплутувати сліди)
2) pl сліди, залишки (чого-н.); ознакиtraces of an ancient city [of an earlier civilization] — сліди /залишки/ стародавнього міста [ранній цивілізації]
with no traces of life — без ознак життя; не подаючи ознак життя
to remove traces of smth — знищувати сліди чого-н.
they could find no trace of him — вони не знали, де його шукати
she has still some traces of beauty — вона /її обличчя/ ще зберігає сліди минулої краси
the room bore numerous trace я of his presence — в кімнаті залишалися численні сліди його перебування
3) знак, результат; наслідкиsorrow and disappointment had left their traces upon his character — горе, розчарування наклали відбиток на його характер
there were traces of deep emotion on her face — відбиток глибоких переживань лежав на її обличчі; пcиx. енграма, відбиток в свідомості
4) чуточка, крапелька, невелика кількістьa trace more salt — ще трохи /трішки/ солі; домішка; присмак, призвук
a mere trace of a smile — слабка усмішка, натяк на усмішку
to betray [to show] traces of anger [of emotion] — проявляти ознаки гніву [хвилювання]
there was not a trace of colour in her cheeks — у неї на обличчі не було ні кровинки; pl; xiм. сліди в аналізі, дуже мала кількость речовини
5) aмep. стоптана стежкаsheep trace on /along/ the hill — овеча стежка на схилі гори; icт. дорога
6) ( контрастн смуга на спині (тварини)); межа, лінія; запис (якого-н. записуючого апарату); точка перетину ( лінії з площиною) або лінія перетину ( однієї площини з іншою)8) cпopт. лижня9) cпeц. траєкторія, траса10) тлв. хід розгортки11) війск. трасування12) aмep. війск. рівняння в потилицюII [treis] aIII [treis] vtrace gases — залишкові гази, сліди газів
trace the route on the map in pencil — накреслити олівцем на карті маршрут; показувати ( про карту)
the map traces the routes of airships — на карті показані маршрути повітряних кораблів; намічати собі план дії, лінію поведінки
he never followed the policy he traced (out) for himself — він ніколи не дотримувався наміченої ним політики
2) ( trace over); копіювати; знімати копію; калькувати3) ретельно виписувати, виводити (слова, букви)4) cпeц. намічати, трасувати; провішувати лінію5) слідувати, йти ( по слідах)6) стежити; висліджуватиto trace a person [an animal] — стежити за людиною [за твариною]
to trace smb as far as Paris /to Paris/ — прослідкувати кого-н. до Парижа; проходити взодовж чого-л з метою з'ясувати ( напрям)
to trace the river to its source — пройти ( вгору) no річці до її витоку; вислідити; знайти сліди, ознаки
to trace long-lost relations — розшукати родичів, з якими давно втрачений зв'язок
7) ( trace back) прослідкувати; встановитиto trace the history of English science through most of the XVIIth century — прослідкувати історію розвитку англійської науки впродовж майже всього сімнадцятого століття
the crime has been traced back to him — встановлене, що злочин був здійснений ним
this custom has been traced back to the twelfth century — цей звичай відноситься до дванадцятого століття; простежуватися; сходити
a family that traces back to the Norman conquest — сім'я, ведуча свою історію /родовід/ від норманнського завоювання
8) вбачати, знаходити, виявляти, бачитиto trace no spark of jealousy in smb — не бачити /не замечать/ в чиїсь поведінці ніяких ознак ревнощів
to trace no reference to it — не виявити /не найти/ ніяких згадок про це
I cannot trace any connection to the event — я не можу знайти /угледіти/ ніякому зв'язку з цією подією
9) відновлювати розташування або розміри (стародавніх споруд, пам'ятників згідно з розвалинами, що збереглися)the form of the ancient manor house may still be traced — все ще можна відновити зовнішній вигляд старовинного поміщицького будинку
10) розглянути насилу, розрізнитиI could scarcely trace her features in the gloom — в темноті я ледве міг розрізнити її обличчя; розібрати
11) p. p. прикрашати узорамиthe stained and traced windows — вікна з кольоровим склом, узорами
12) фіксувати, записувати, викреслювати ( про кардіограф)13) фiз. описувати, прокреслювати ( траєкторію)IV [treis] n1) постромкаin the traces — у упряжці [див.; тж. є]
2) стр. підкошування3) вудка••in the traces — за повсякденною роботою [див.; тж. 1]
to force smb into the traces — запрягти кого-н. до роботи
to work in the traces — aмep. працювати за шаблоном; працювати систематично /регулярно/; to kick over the traces заплутатися в постромках ( про коня); упиратися, чинити опір, вставати на диби ( про людину); пускатися у всіх тяжких; зловживати своєю свободою
-
112 tumpline
[`tvmplain]nнагрудна або налобнаа пов'язка (для підтримки вантажу, що переносять на спині) -
113 вытягивать
вытянуть1) (извлекать) витягати, тягти, витягти; стягати, стягти. [Тягти відро з колодязя. Витягла скабку з пальця. Вапно стягає з глини вогкість]; (невод из воды) вибирати, вибрати невід; (из проруби) витопити що; (нити из ткани, жилы) сотати, висотувати, висотати. [Ви з мене вже всі жили висотали]. Вытянуть сена из стога - насмикати, всмикнути (сіна); (высосать) виссати. [Виссала праця Джерину силу]; (с жадностью) вицмулити. [Повнісіньке відро вицмулила];2) (протягивать) випростувати, випростати, простягати, простягти. [Ліг і випростав натомлені ноги. Гусак простягає шию];3) (растягивать) витягати, витягти. [Як короткий, то витягнуть];4) вытянуть (хлеснуть) чем - оперіщити, оперезати, потягти, затяти. [Затне карбачем по спині (Куліш). Затяв коня].* * *несов.; сов. - в`ытянутьвитяга́ти и витя́гувати, ви́тягти и ви́тягнути и мног. повитяга́ти и повитягувати -
114 драть
дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.* * *1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти\драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева
3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити\драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́
5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; вго́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)
8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти\драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити
9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати -
115 дубасить
дуба[о]сити (-шу, -сиш), дубцювати, гатити кого по чім [Гатить по спині сердечного осла (Гліб.)], періщити, лупцювати, парити, прати, молотити, тасувати, латати, лушпачити, ніжити, репіжити. См. Бить. Отдубасить - віддуба[о]сити кого, віддубцювати, відлупцювати, відлатати, виперіщити, вимолотити.* * *1) ( сильно бить) дуба́сити, дубцюва́ти, лупцюва́ти, духопе́лити, гамсе́лити, голо́мшити, гати́ти, ту́зати, сади́ти, супонити2) (сильно стучать, ударять) дубасити, гати́ти, гамсе́лити -
116 жарить
1) прягти (-жу, -жеш), пряжити, смажити, шкварити, пекти; (на жиру) смажити, шкварити. [Прягти (пряжити, смажити) яєшню. Пряжити (прягти) горох. Пекти картоплю в грані. Пряжуть сало на вогні, на шпичку настромивши. Смажити рибу]; (жарко топить) жарити. [Жарять у печах]. Жарить (вм. топить) молоко - прягти (пряжити) молоко. Жареное (топлёное) молоко - пряжене молоко. См. Топить; (о солнце: сильно греть) - жарити, пекти, палити, пря[а]жити, смалити. [Як піднялося сонечко, що-то вже жарило (Квітка). Сонечко пече, мов огнем пряжить (Фр.)];2) (употребл. вместо многих глаголов для выражения усиленного действия: бить, хлестать, мчаться, тараторить, отплясывать, играть, резаться в карты, палить, стрелять и т. п.) жарити, шкварити, смалити, чесати, чухрати, тяти і ин. См. ещё Колотить, Дубасить, Тузить, Мчаться, Тараторить и т. п. [Взяли-ж вони жарити діда полінякою. Давай його шкварити по спині. Чоботи в руках несеш, а до мене босий чешеш (спешишь). А ну, ноги на плечі та й чухрай. Він по-польськи так і чеше. Музика шкварить (чеше, тне). Цілу днину в карти смалили (дулись). А він усе смалить та й смалить вишнівку. З гармат жарять (чистять, гатять)].* * *1) ( приготавливая пищу) жа́рити, сма́жити, прягти́ (пряжу́, пряже́ш), пря́жити; пекти́ (печу́, пече́ш), пра́жити; (преим. в сале, масле, сало) шква́рити2) ( палить - о солнце) пекти́, пали́ти, -лить; жа́рити, смали́ти, -лить, шква́рити, сма́жити, пря́жити, пра́жити3) (жарко топить; накалять) жа́рити; ( прокаливать для очистки) прожа́рювати, -рюю, -рюєш4) (перен.: энергично, с азартом делать что-л.) шква́рити, тну́ти, тя́ти (тну, тнеш), жа́рити, рі́зати (рі́жу, рі́жеш) -
117 жигануть
джиґнути, джиґонути, уджиґнути, ужалити, упекти. [Оса джиґонула серед лоба. Комар уджиґнув. Кропива ужалила. Упік батогом по спині].* * * -
118 крючничать
вагу на спині тягати (зачепивши гаком), (зарабатывать крючничеством) хребтоношити, горбом хліб заробляти.* * *працюва́ти крю́чником -
119 кулак
1) кулак (-ка), (соб.) кулаччя, (фамил.) кулачина, (гал.) п'ястук (-ка). [Давай місити кулаками по спині (Н.-Лев.). Вони - мечем та кулаччям, а ми пером та лагодою (Куліш). Постелю сірячину, а в головах кулачину (Чуб.). Стиснутим п'ястуком що-сили зацідив капраля межи очі (Франко)]. Удар -ком - (кулачний) (с)тусан (-на). Свистать в -лак - свистіти (трубити) в кулак. Смеяться в -лак - сміятися в кулак, сміятися в бороду;2) молот; см. Кувалда 1; (деревянный) довбня;3) (техн.) кулак; (зубец мельн., машин. колеса) палець (-льця), пальок (-лька). Колесо с -ками - палечне колесо;4) (свая для причалки судов) паля;5) (зажиточный крестьянин) куркуль (-ля), (соб.) куркульство; (мироед) глитай (-тая), жмикрут, дерилюд, доюн (-на), павук (-ка), (пренебр.-усилит.) куркуляка. [Куркулям нема місця в сільраді (Пр. Правда). «Глитай або Павук» (Кропивницьк.). В громаді верховодили жмикрути, дбали тільки за свої бариші (Грінч.). Дерилюде! всіх проглинути хочеш! (Грінч.). Люди з голоду пухнуть, а доюни з людського лиха руки гріють (Кониськ.). Брешеш, куркуляко! (Епік)];6) баришник; (перекупщик) перекупець (-пця), перекупень (- пня), перекупник; (маклак) фактор (-ра).* * *I1) (руки, перен.) кула́к, -а; кулачи́на; диал. п'ясту́к, -адава́ть, да́ть во́лю кулака́м — дава́ти, да́ти во́лю кулака́м
2) техн. кула́кII ист.(богатый крестьянин-собственник; стяжатель) курку́ль, -ля́ -
120 лежать
1) лежати на чому, в чому, біля чого, під чим, (покоиться) спочивати. [Боже поможи, а сам не лежи (Номис)]. -жать на спине, на животе, на боку - лежати на спині, на череві, на боці. -жать ничком - лежати ниць (ницьма, долічерева). [Лежали ницьма на землі (Новомоск.)]. -жать навзничь - лежати навзнак(и) (горілиць, горізнач, горічерева). -жать в противоположные стороны головами - лежати митусем (митусь), (шутл.) валетиком. [Полягали як треба, а вранці митусем лежали (Козелечч.)]. -жать калачиком - верчика лежати. -жать в постели, в люльке - лежати у ліжку (у колисці). -жать пластом, лежнем - лежати лежма. [Лежма лежу хвора (Звягельщ.)]. -жать без сознания в обмороке - лежати непритомним. -жать замертво - лежати, як мертвий. -жать камнем - лежати каменем (як камінь). -жать боком (на боку) - лежати боком (боками), (валяться) кабанувати. [Городянські пани лежать боками (Яворн.). Не хочеться мені уставати, - щось я утомився, - так би й кабанував цілісінький день (Аф.-Чужб.-Шевч.)]. Имеется возможность вволю -жать - доліжно кому. [Чи доїжно, чи доліжно тобі? - питають наймичку (Номис)]. -жать больным - у недузі лежати. [Жінка в недузі лежала (М. Вовч.)]. -жать при смерти - лежати на смерть (на смертельній, на смертній постелі). -жать в родах - лежати в полозі (пологах). [А там жінка молоденька лежить у полозі (Руданськ.)]. Теперь он на погосте -жит - тепер він на цвинтарі спочиває;2) (быть положену, о неодуш. предм.) лежати. Потолок -жит на балках - стеля лежить на легарях (ощепинах) та на сволокові. Хлеб -жит - хліб лежить. Плохо -жит что-л. - легко лежить щось. [Не гріх тоді й підняти, що легко лежить (Мирн.)];3) (оставаться без употребления, движения) лежати, (понапрасну) дармувати. Хорошая слава -жит, а худая по дорожке бежит - добра слава лежить, а погана біжить. Худые, вести не -жат на месте - лихі вісті не лежать на місці. У него в сундуке -жит много денег - у його в скрині сила грошей (грошви). У него тысячи -жат в банках да в акциях - у його тисячі по банках та в акціях. -жать в дрейфе на якоре (морск.) - стояти (бути) на кітві (на якорі), лежати в дрейфі (дрейфувати). -жать невозделанным (агроном.) - вакувати, (целиною) облогувати, лежати облогом. [Третє літо ці дві десятині облогують (Харківщ.)];4) (быть расположену) лежати, бути, знаходитися, (расположиться) розлягтися, розгорнутися. [Основа лежить під самим Харковом (Куліш). Наше село розляглося по яру (Звин.)]. Весь город -жит как на ладони - все місто - як на долоні (розгорнулося). Селение - жит на большой дороге - село при битій дорозі (над шляхом). Киев -жит на запад от Харькова - Київ знаходиться від Харкова на захід;5) (иметься, быть) бути, лежати. Между нами -жала целая бездна - між нами була (лежала) ціла безодня (прірва). На улицах -жит непроходимая грязь - на вулицях (стоїть) невилазно багно (сила болота). На этом имении - жит тысяча рублей долгу - на цьому маєткові лежить тисяча карбованців боргу;6) (иметь склонность) лежати, хилитися, нахил мати до чого. Моё сердце к нему не -жит - моє серце не лежить до його;7) (заключаться, состоять) полягати, лежати, бути в чому. -жать в основе, в основании чего-л. - лежати в основі чого, бути за підставу (основу, підвалину) для чогось;8) (находиться на ответственности) бути на відповідальності чиїйсь, лежати, зависати на кому, на чиїй голові. [На твоїй голові все зависло (Каменечч.)]. Всё хозяйство - жит на нём - все господарство на його відповідальності, всі господарські справи лежать на ньому, належать до його. На ней -жит весь дом - до неї належать усі хатні справи, (принуд.) вся хата звисла на неї. -жать на обязанности кого-л. - бути чиїм обов'язком (на чиєму обов'язку). Содержание семьи -жит на моей обязанности - утримання родини (утримувати родину) це мій обов'язок, моя повинність. -жать на совести - лежати, тяжіти на совісті; срвн. Тяготеть. -жит на душе, на сердце (тяготит) - лежить, тяжить (каменем) на душі (серці), обтяжує душу (серце). Этот долг -жит у меня на душе - цей борг обтяжує мені душу (каменем лежить, тяжить на моїй душі). Лежащий - що лежить, (прилаг.) лежачий. [Лежачого не б'ють (Прик.)]. -щий выше - горішній, (ниже) долішній. -щий вокруг - околични[і]й, дооколични[і]й; срвн. Окружающий. [З дооколичних сіл припливуть на ниви звуки дзвонів (Стефан.)]. -щий хорошо - добре припасований (прилаштований), (о платье) гарно облеглий, доладній, доладу (по)шитий, як улитий. [Як улита свитка (Мирг.)].* * *лежа́ти\лежать на боку́ (на печи́) — перен. виле́жуватися, ледарюва́ти, байдикува́ти, ба́йди (ба́йдики) би́ти
См. также в других словарях:
СПИН — собственный момент импульса элементарной частицы или системы, образованной из этих частиц, напр. атомного ядра. Спин частицы не связан с её движением в пространстве и не может быть объяснён с позиций классической физики он обусловлен квантовой… … Большая политехническая энциклопедия
спин — а; м. [англ. spin вращение] Физ. Собственный момент количества движения элементарной частицы, атомного ядра, присущий им и определяющий их квантовые свойства. * * * спин (англ. spin, буквально вращение), собственный момент количества движения… … Энциклопедический словарь
Спин — Спин. Спиновый момент, присущий, например, протону, можно наглядно представить, связав его с вращательным движением частицы. СПИН (английское spin, буквально вращение), собственный момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
СПИН — (обозначение s), в КВАНТОВОЙ МЕХАНИКЕ собственный угловой момент, присущий некоторым ЭЛЕМЕНТАРНЫМ ЧАСТИЦАМ, атомам и ядрам. Спин может рассматриваться как вращение частицы вокруг своей оси. Спин является одним из квантовых чисел, посредством… … Научно-технический энциклопедический словарь
СПИН — (английское spin, буквально вращение), собственный момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую природу и не связанный с движением частицы как целого. Измеряется в единицах постоянной Планка h и может быть целым (0, 1, 2,...) или… … Современная энциклопедия
СПИН — (от англ. spin вращаться, вертеться), собственный момент кол ва движения элем. ч ц, имеющий квант. природу и не связанный с перемещением ч цы как целого. С. называют также собств. момент кол ва движения ат. ядра (и иногда атома); в этом случае С … Физическая энциклопедия
Спинёв — Спинёв, Николай Николаевич Спортивные награды Академическая гребля Олимпийские игры Золото Афины 2004 четвёрка Николай Николаевич Спинёв (род. 30 мая 1974, Ростов на Дону) российский спортсмен, олимпийский чемпион … Википедия
спин — (англ. spin вращаться) собственный механический момент количества движения элементарной частиц (электрона, протона, нейтрона) или атомного ядра, всегда присущий данному виду частиц, определяющий их свойства и обусловленный их квантовой природой;… … Словарь иностранных слов русского языка
спин — момент, вращение Словарь русских синонимов. спин сущ., кол во синонимов: 2 • вращение (15) • момент … Словарь синонимов
СПИН — (англ. spin букв. вращение), собственно момент количества движения микрочастицы, имеющий квантовую природу и не связанный с движением частицы как целого; измеряется в единицах Планка постоянной . и может быть целым (0, 1, 2,...) или полуцелым… … Большой Энциклопедический словарь
спин — спин, а (физ.) … Русский орфографический словарь