сочка

гусачок (р. -чка).

* * *

1) уменьш.-ласк. гу́сонька, гу́сочка; ( самец) гусачо́к, -чка́

2) ( игра) гусачо́к

1) занаві́сочка, заві́сочка; фіра́ночка

2) фартушо́к, -шка́

* * *

жен. сочка, -кі жен., сачэнне, -ння ср.

1) голубонька, голубочка, голубиця;

2) (ласкат. название женщины - те же слова (п. 1), а кроме того) голубка, горлиця, горличка, галочка, галонька, рибка, рибонька, рибочка, рибчина, люба, серце (общ. р.), небога. [Вийди, дівчино, вийди, рибчино].

* * *

1) голу́бонька, голу́бочка, ри́бонька, ри́бочка, га́лочка, га́лонька, я́сочка, я́сонька, лебі́донька, лебе́донька, лебі́дочка; ( сочувственно) небо́га; зват. голу́бонько, голу́бочко, ри́бонько, ри́бочко, га́лочко, га́лонько, я́сочко, я́сонько, лебі́донько, лебі́дочко; небо́го

2) голу́бонька, голу́бочка

закусочка, перекусочка.

* * *

-весочка завіска, завісочка, фіранок (-нку), фіранка (-нки).

* * *

1) занаві́ска, заві́ска, запина́ло; ( на окне) фіра́нка, запо́на

2) ( передник) диал. фарту́х, -а, уменьш. фартушо́к, -шка́; диал. запа́ска

зірочка, зіронька, зірничка, зірниченька, зоренька, зориночка, (ласкат.) ясочка, ясонька. [Оченьки, як ясоньки (Пісня)]. Картуз со -кой - картуз із зірочкою (П. Мирн.). Погоны со -ками - наплічники з зірочками.

* * *

1) уменьш.-ласк. зі́рочка, зі́ронька, зори́нка; (о глазах ласк.) я́сочка, я́сонька

2) техн., полигр. зі́рочка

Капелечка

1) (ум. от Капля) крапелька, крапка, крапелинка, крапелиночка (и краплинка, краплиночка), капелька, капелинка, капелиночка, капелюшечка, капочка, капинка, капиночка, цяточка, цятинка, цятиночка. [Довго держав він чарку коло рота, висмоктував останню крапельку (Н.-Лев.). А дощику ніхто і крапелинки не бачив (Квітка). Де-б водиці дістати краплинку (Л. Укр.). Ні кришечки, ні капельки (Номис). Ні цятиночки води (Г. Барв.). Гасу в нас ані капочки нема (Звин.)]. По -ке - по крапельці, по капельці;

2) (крошка, малость) крихта, крихі[о]тка, дрібка, рісонька, рісочка, (немножко) трішки, трішечки чогось (см. Малость); капка, капочка, капинка, капиночка, капелинка, цяточка, цятинка и т. д. [І там, кажуть, любов, де її і капелинки нема (Квітка)]. -ку (чуточку) - крихітку, капельку, крапельку, капку, капочку, капинку, цятку, цяточку, цятиночку, кріпточку, (немножко) трішки, трішечки чогось. [Капельку там було сиру (Сл. Гр.). Ми восени таки похожі хоч капельку на образ божий (Шевч.). І трішки не цікавий (М. Вовч.). При правді є й брехні капинка (Франко). Ви добре знаєте, що ніби трохи руденькі, кріпточку голомозенькі (плешивые) (М. Вовч.)]. Дайте мне -ку вина - дайте мені крапельку (капельку, ріску) вина, (немножко) трішки (трішечки) вина. Ни -ки - ні крихти, ні крихітки, ні кришки, ні (ані) кришечки, ні трішки, ні трішечки, (реже) ні капочки, ні капелинки, ні капиночки и т. д. [Невже мене не любиш ти ні крихти? (Тобіл.). Він весело, ні кришки не замішавшись, почав розмову (Н.-Лев.). Та й став читати щось таке, що я ані крапиночки не зрозумів (Франко)]. Ни -ки не хочется - ні крихти (ні кришки) не хочеться, і на крихту не минеться чогось кому.

* * *

1) уменьш.-ласк. кра́пелька, ка́пелька, крапли́нка, крапли́ночка, крапели́нка

2) ( малое количество) ка́пелька, капели́нка, крапли́нка, крапли́ночка, кра́пелька, кри́хта, кри́хітка, кри́шка, кри́шечка; ( немножко) тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки

1) крапля, краплина и крапелина (диал. зап. кропля), капля, каплина и капелина, капка, цятка, цятина. [Краплями піт тече (Свидн.). А сльози буйними краплями котилися по щоках (Крим.). Краплі роси (Л. Укр.). Краплини дощовії (Самійл.) Лисиця од дощу під борону ховалась: не всяка, казала, капля капне (Номис). По каплі виточу з його диявольську кров (Сторож.). Дав для очей примочку, по десять капок треба капати (Звин.). Буду пити, буду пити й кроплі не пущу (Чуб. V). Йди по воду, бо нема води й цяти (Черкащ.)]. -пля жира на воде, борще и т. п. - скалка, ум. скалочка, скалинка (жиру, ситощів). [Збирають з страви скалки жиру (Номис). Жиру в борщі нема і скалочки (Хорольськ п.)]. След от -пли воска, свечи и т. п. на одежде - накапане (-ного), (пров.) капнух (-ха). Спадать (ниспадать) -ми - спадати краплями. [Журливо, тихо гомонить вода, - немов сльозами, краплями спада (Л. Укр.)]. Падать -ми - падати краплями. Что -пля в море - як крапля (краплина) в морі. Как две -пли воды (похож) - як викапаний, як вилитий. -пля в -плю кто - кістка й мастка чия или хто, капка в капку, точка в точку, цятка в цяточку хто, як викапаний хто, (пров.) нескіщений хто. -пля по -пле - крапля по краплі, капля по каплі. -пля по -пле и камень долбит - крапля по краплі і камінь довбе (розбиває). Вытекать, вытечь -плями - викапувати, викапати. [Очі так плачуть, так плачуть, що викапають (Стефаник)]. Застучать -плями (о дожде) - запорощати (в що). [Дощ у вікно запорощав (Сл. Гр.)]. До последней -пли крови - до останньої краплі крови;

2) (малость, крошка) крихта, дрібка, (росинка) ріска, рісочка; см. Капелька 2. [У Шевченка нема й крихти національного ворогування (Грінч.). Аби на землю ні дрібка хліба, ні вина не впала (Яворськ.)]. И -пли во рту не было - і ріски (і крихти) в роті не було, і ріска в роті не була. До -пли (до конца, всё) - до крихти. [І все до крихти розказала (Шевч.)]. Ни -пли (нисколько) - ні (ані) крихти, ані (ні) гич, ані (ні) раз, ані цюк, ані пік (Федьк.); см. Капелька 2. [Горілки в барилі ані цюк (Сл. Гр.)]. В нём нет и -пли ума - він не має і крихти (дрібки) розуму.

* * *

1) кра́пля, ка́пля, крапли́на; крапели́на

2) ( малое количество) ка́пля, кра́пля; ( немного) тро́хи, тро́шки, трі́шки, уменьш.-ласк. тро́шечки, трі́шечки

3)

лебідочка, лебідонька, голубонька, ластівочка, (звёздочка) ясочка. [Засмутив я тебе, моя ясочко (Грінч.)].

* * *

1) орн. ла́стівка [сільська́]

2) ласк. голу́бонька, голу́бочка, ла́стівочка, ла́стівонька, лебі́дочка, лебі́донька, я́сочка, я́сонька; лю́ба, -ої, ми́ла

хибкий, хи(с)ткий. [Човник хибкий, як трісочка (Н.-Лев.). Хистка кладка (Звин.)].

* * *

Колосочек колосок (-ска), колосочок (-сочка), волоток (-тка), волоточок (-точка); см. Колос. -ски, сочки (ласк.) - колоссячко, волоттячко.

* * *

колисочка, колисонька.

* * *

колясочка.

* * *

1) (женская) коса, (вин. п. косу, мн. коси, кіс, косами и кіс(ь)ми), ум. кіска, кісонька, кісочка, косиця. [Дівка косу чеше (Пісня). Дівки гуляють, кісками мають (Грінч. III). Що- суботи ізмивала і кісоньку заплітала (Пісня)]. У девушки нрав -сою закрыт - у дівки коса до пояса, а думкою й коло мізинця не обведеш. Мелко заплетённая -са - коса в дрібушки (дрібниці). -са венком - джереґеля, мн. джереґелі, джеґерелі (-лів). -сы положенные над ушами - кітки (-ток). С большой -сой - косатий. С чёрной, светлой, толстой -сой - чорнокосий, яснокосий, товстокосий. Без -сы - безкосий. -са китайца неприкосновенна - коса в китайця недоторканна;

2) (конец, уголок) ріг (р. рогу), ріжок (-жка), хвіст (-оста), кінець (-нця). [Взяла хустку, зав'язала в три ріжки по камінчику (Чуб.)]. Шапка с -сами - ріжката шапка. -са кометы - хвіст, віха (в комети);

3) (брюшное рыбье перо) пе[і]рце, пірко, (тёжка) пузце;

4) (гряда от берега) ріг (р. рогу), (узкая) стрілка, (отмель) коса, (гряда и отмель вместе) коса. [На Кінбурнській косі ловлять рибу рибальські тафи (артели) (Херс.)];

5) (хвост петуха) косиця, косиці. [Сидить півень на криниці, спустив крильця ще й косиці (Грінч. III)];

6) (орудие) коса (вин. п. косу), ум. кіска, косиця, ув. косище; (короткая) різак, терпан. Клинок -сы - полотно, полотенце, (обух) прут, (носок) писок (-ска), нісок (- ска), (лезвие) жало, (кольцо в стыке древка с клинком) перстень (-сня), наперсток (-стка), серга; (задняя часть клина) п'ятка; (клин деревян.) пасклинь (-ня), пасклин (-на), (железн.) глобок (-бка). Древко -сы - кісся (-ся), кіся (-сяти). Источенная -са - скісок (-ска). -са по руке - коса по руці, підтравна коса. -са без крюка - гола коса. Отбивать -су - клепати косу. Направлять -су - мантачити косу. Точить -су - гострити косу. Нашла -са на камень - трапила коса на камінь (Приказка);

7) (резец) різак, сікач (-ча).

* * *

Крошечка, Крохотка

I. 1) (хлеба и т. п.) кришка, кришечка, крихта, крихтина, крихточка, крихтиночка, дробинка, одробинка, окрушечка, окрушинка, ріска, рісочка. [Кришки (ріски) хліба ще не мала сьогодні в устах (М. Грінч.). Посип окрушечки курчатам (Харк.). По дробинці, а є в кожній судинці (Франко. Прик.)]. До -ки - до крихти (до кришечки, до останньої крихтини, до ріски). [Усе до останньої крихтини поїли (М. Грінч.)]. Ни -ки - ні крихти и т. д. [І у місті ані крихти скоро хліба вже не буде (Грінч.)];

2) (переносно: малая часть) крихта, кришка, кришечка, крихіточка, дрібка; см. Чуточка. [І кришки жалю до мене не маєш (Харківщ.)];

3) (ласкат. к ребёнку) крихітка, кришка, кришеня (-няти), кришенятко, кришеняточко, манушка, манушечка, мацюпка, мацьопик. [Кришко моя дорогесенька, мацьопику мій! (Київщ.). Діти кришеняточка,- і ті в неї не гуляли (М. Вовч.)].

II. Крошка, Крошение - (действие) кришіння, трощіння, локшіння, кавальцювання, шаткування; см. Крошить.

* * *

1) кри́шка, кри́хта; окру́шина, окру́шка; (кусочек; малость) дрі́бка, дрібо́к, -бка́

2) ( малютка) кри́хітка, кри́хіточка, кри́хта