-
1 солома
соло́ма -
2 солома
соло/ма -
3 подстилочный
що на підстілку, шоб підстела[я]ти. -ная солома - солома на підстілку.* * *підстилко́вийподсти́лочная соло́ма — соло́ма на підсти́лку (на підсті́лку), підстилко́ва соло́ма
-
4 просяной
просяний. -ное зерно (отдельное) - просина. -ная солома - просянка, просяниця, просяна солома.* * *прося́ний и просяни́йпросяна́я соло́ма — прося́на (просяна́) соло́ма, прося́нка, просяни́ця
-
5 прошлогодний
торішній и торічний, тогорішній и тогорічний, (гал.) тамтогорічний, тогідній и тогідний, літошній. -ний снег - торішній, літошній сніг. [Так рад, як торішньому снігові (Гр.). Треба, як літошнього снігу (Номис)]. -няя солома - торішня, тогорішня, тогідня, літошня солома.* * *торі́шній, тогорічний; тоголі́тній -
6 вязальный
1) в'язальний (напр. шворка, солома);2) (в чулочном деле) плетінний. Вязальные спицы - дроти (для плетіння), прути.* * *в'яза́льний -
7 гнилой
гнилий, прілий, зогнилий; (о зубе и дереве) порохнавий, струпішілий; (о дереве) трухлявий, трухлий, потрухлий. Гнилая солома - мерва, гній (р. гною).* * *гнили́й; ( о дереве) трухля́вий, тру́хлий -
8 гороховина
1) горохвиння;2) горох(о)вина, горох(о)вини, горохвяна солома.* * *горохви́ння, горо́ховина -
9 гороховый
гороховий, горохвяний, горох'яний. Г-вая солома - горохвина (и горохвини мн.), горохвянка; соб. горохвиння (р. -ння, ср. р.). Г-ый камень (геол.) - гороховик. Чучело гороховое - опудало, одороб(а)ло (р. -ла, ср. р.), гороб'яче страшило, куряча вова. Шут гороховый - блазень, ум. блазник, штукар (р. -ря).* * *горо́ховий; диал. горо́хвянийгоро́ховая лепёшка — горо́хвяник
чу́чело горо́ховое, шут \гороховый — опу́дало; жарг. бла́зень, -зня
-
10 корм
1) (для людей и животн.) корм, покорм, прокорм (-му), (питание) пожива, поживок (- вку), поживність (-ности), (кормля) годівля, (преим. о людях: продовольствие) харч (-чи, ж. р. и редко -чу, м. р.), харчі (-чів), (пища) їжа; (фураж: солома, трава, сено) паша, (зерновой) обрік (-року), (на зиму для скота) зимівля; (для плотоядных животных ещё) жир (-ру), (для зверей) звіроядина. [Нещасному вовкові не послав бог корму (Рудч.). Мусить пташка малесенька дбати, де-б під снігом поживку шукати (Л. Укр.). Подивіться, чи там є собакам яка харч (Звин.). Я ще не тобі на жир (Рудан.)]. Подножный корм - паша, випас (-су). Пускать на подножный корм - пускати на пашу, на попасання, на попас;2) (действие) - см. Кормление 1;3) (стар.: прокормление) харчування, прохарчування, годівля, кормівля; (содержание) удержання, утримання, (вм. жалованья) годівля. Посадить кого на корм - посадити кого на годівлю, настановити кого на поживну посаду; срвн. Кормление 2.* * *1) ( для животных) корм, -у2) (пища для людей, продовольствие) харчі́, -чі́в, харч, -і и -у3) ( действие) годува́ння, годі́вля; годува́ння; харчува́ння -
11 наносить
(несов.) нанашивать, наносить (сов.), нанести и нанесть чего (натаскивать в большом количестве)I. наносити, наношувати и (стар.) наношати, наносити, нанести, назношувати, назносити, (о мног.) понаносити, понаношувати, поназношувати чого. [Не мавши де заложити вощину, наносила бджола меду повні ямки в землі (Куліш). Соломи в сіни наносила (Шевч.). Люди нанесли породіллі м'яса, паски (Г. Барв.). Назносим каміння, назносимо глини, збудуємо хатку (Коцюб.). Понаносили на чоботях снігу в хату (Київщ.)]. - сить, -вать, -сти яиц (о птице) - наносити, наносити и нанести, (о мног.) понаносити яєць. Наношенный и Нанесе[ё]нный - наношений, нанесений, понаношений, понаношуваний, поназношуваний. [Наношена до печи солома зайнялася (Богодухівщ.). Сніг, нанесений у хату на чоботях, порозтавав (Канівщ.)].II. Наносить, нанести и нанесть -1) см. I. Наносить;2) (о ветре: наметать) наносити, нанести, намітати, намести, навівати и навіювати, навіяти, (о мног. или во мн. местах) понаносити, понамітати, понавівати и понавіювати чого; (о воде: намывать) наносити, нанести, (преимущ. об иле) намулювати, намулити, (о мног.) понаносити, понамулювати чого; срв.I. Наметать и Намывать 4. [Нанесло вітром піску на грядки (Канівщ.). Намело снігу в сіни (Київщ.)]. Река -сла илу на луг - ріка (річка) нанесла (намулила) мулу на луку, (занесла илом) замулила луку;3) (заразу, болезнь) заносити, занести, (о мног.) позаносити що. [Коли-б наші заробітчани не занесли холери з Дону (Сл. Ум.)];4) (надносить что на что) наносити, нанести, заносити, занести, (о мног.) понаносити, позаносити що на що. Корабль -сло на мель - корабель нанесло (н[з]агнало) на мілину (на мілке). Тучу -сло на лес - хмару нанесло (нагнало) над ліс. Бадью з землёю -сят на сруб - цебер з землею заносять на зруб (цям[б]рину). -сти руку на кого - зняти (піднести) руку над ким, заміритися, замахнутися на кого;5) (о лошадях: набегать с разгону) набігати, набігти, наскакувати, наскочити, налітати, налетіти, намчати на що;6) (о чертёжных работах) зазначати и зазначувати, зазначити, (о мног.) позазначати, позазначувати, позначити що на чому. -сти на план, на карту леса и горы - зазначити на плані, на мапі (на карті) ліси і гори;7) техн. - накидати, накидати, (о мног. или во мн. местах) понакидати що. -сить, -сти слой штукатурки - накидати, накидати шар тиньку на що, тинькувати, обтинькувати що. -сить, - сти лак на что - лакувати, полакувати що;8) (причинять) завдавати, завдати чого и що, чинити, учиняти, учинити, спричиняти и спричинювати, спричинити, заподіювати, заподіяти що кому. -сить, -сти бесчестие кому - чинити, учинити безчестя кому, неславити, знеславити, ганьбити, зганьбити кого, завдавати, завдати неслави (ганьби) кому. -сить, -сти вред - робити, зробити, чинити, учинити, заподіювати, заподіяти шкоду, шкодити, нашкодити, пошкодити кому. -сти обиду, оскорбление кому - скривдити (покривдити), образити кого, кривду, образу заподіяти (вчинити) кому. [Почтивості моїй, чесноті ви як зважились таку вчинити кривду? (Грінч.). Єдиний спосіб загладити ту кривду, яку йому заподіяно (Крим.)]. -сить оскорбление на словах, действием - ображати (чинити образу) словом, вчинком. -сить, -сти побои кому - завдавати, завдати побою кому, бити, побити и (сильнее) набити кого. -сить, -сти поражение неприятелю - побивати, побити ворога, завдавати, завдати побою (поразки), учинити поразку ворогові. -сить, -сти раны кому - ранити, поранити кого, завдавати, завдати рану кому. [Забути недавнє минуле, що таких ран глибоких завдало було йому (Рада). То не спис козацький рану їй глибокую завдав (Франко)]. -сить, -сти удар кому - удар(у) кому завдавати, завдати, уражати, уразити, ударити кого. [Останнього удару завдав українському письменству Микола (Рада). Ніхто в Росії не завдав таких дужих ударів системі людовладства (Рада)]. -сти удар палкою, шпагою кому - ударити палицею, шпадою кого. -сти ущерб кому, чему - (материальный) учинити шкоду кому, чому, ущербити що кому, (диал.) забідити кого, (нравственный) ущербити, надвередити що; см. ещё -сти вред. [Він дуже ущербив моє багатство (Крим.). Моєї слави тим ви не вщербили (М. Грінч.). Я тим не забідив його багато, що взяв у його трохи сього та того (Дніпропетр.). Присуду перемінить не можна, хіба-б ми нашу честь надвередили (Куліш)];9) -сить на кого - см. Наговаривать 2;10) -сить цену - набивати (підбивати) ціну. Нанесе[ё]нный -1) см. подI. Наносить:2) нанесений, наметений, навіяний, понаношений, понамітаний, понавіюваний; намулений, понамулюваний;3) занесений, позаношений;4) нанесений, занесений, понаношений, позаношений; знятий, піднесений над ким, замірений, замахнутий на кого;5) зазначений, позазначуваний;6) накиданий, понакид(ув)аний;7) завданий, учинений, спричинений, заподіяний, зроблений;8) набитий, підбитий.* * *I сов. см. нанашивать II несов.; сов. - нанест`и1) нано́сити, -но́шу, -но́сиш, нанести́, мног. понано́сити, назно́сити, поназно́сити; ( наметать) намітати, намести́, -мете́ и мног. понаміта́ти, навіва́ти и навіювати, -ві́ює, наві́яти; ( намывать и) наму́лювати, -лює, наму́лити2) ( причинять) завдава́ти, -да́ю, -дає́ш, завда́ти, -да́м, -даси́, заподі́ювати, -ді́юю, -ді́юєш, заподі́яти, нано́сити, нанести́; ( чинить) чини́ти, -ню́, -ниш и учиня́ти, учини́ти\наносить ть, \наносить ти́ визи́т — роби́ти, зроби́ти (нано́сити, нанести́) візи́т
\наносить ть, \наносить ти́ оскорбле́ние кому́ — обража́ти, обра́зити кого́; завдава́ти, завда́ти обра́зи кому́; заподі́ювати, заподіяти (чини́ти и учиня́ти, учини́ти) обра́зу кому́
\наносить ть, \наносить ти́ пораже́ние кому́ — завдава́ти, завда́ти пора́зки кому́
\наносить ть, \наносить ти́ ра́ну кому́ — ра́нити, пора́нити кого́, заподіювати, заподі́яти (роби́ти, зроби́ти) ра́ну кому́
-
12 овсяный
вівсяний. -ный хлеб - вівсяник. -ная солома - вівсянка, вівсяниця. -ное поле (по снятии овса) - вівсище. -ный кисель - жур, джур.* * *тж. овсян`ойвівся́ний -
13 проваливаться
провалиться1) провалюватися, провалитися, увалюватися, у[за]валитися, западати(ся), запасти(ся), (быстро очень) шурхнути(ся), шугати, шугнути, (проломивши что-л.) заломлюватися, заломитися, (о мн. или местами) попровалюватися, поввалюватися, позападати(ся), позаломлюватися. [Стеля провалилась. Ой, не ходи по льоду; бо увалишся (Мил.). Западає в землю (Куліш). Обоє западаються в землю (Л. Укр.). Чом її грім не вбив, або земля не запалася під нею? (Коцюб.). Рад-би був в тій хвилі запастися під землю (Франко). На клуні солома попровалювалась (Кониськ.). Серед ставу заломився на тонкім леду (Рудан.). Шурхнув у яму (М. Вовч.). Ноги сами зігнулись і шугнули в провалля (Коцюб.)]. Под ногами -лась земля - під ногами запалась земля (Коцюб.). Дом -лился - хата запалася. -литься на льду или под лёд - провалитися, у[за]валитися, заломитися на льоду. Хоть сквозь землю -литься - хоч крізь землю піти. Словно сквозь землю -лся - мов крізь землю пішов (пропав), мов у землю запався; як пійма поняла; як лиз злизав. И где он -лился? - і де він запався, подівся? Пропал, словно -лился - пропав, наче (мов) запався (крізь землю пішов). Чтоб ему -ться - (не)хай він крізь землю піде! щоб (бодай) він запався! щоб (бодай) він крізь землю пішов! [Щоб він запавсь, той Рим (Куліш)]. Провались! - іди к бісу! геть к бісу! згинь!;2) -литься (на испытании) провалитися (на іспиті). [Другого дня мені трапилось грати на сцені… я провалилась (Л. Укр.)]. -лось наше дело - провалилася (не вкипіла) наша справа;3) -литься - завалитися - см. Обрушиться. [Хата завалилася]. Провалившийся -1) запалий. [А он запала могила (Тесл.)];2) що провалився (на іспиті);3) що завалився (-лася), завалений.* * *несов.; сов. - провал`итьсяпрова́люватися, провали́тися и попрова́люватися, запада́тися, запа́стися запада́ти, запа́сти; ( падать) ува́люватися, ували́тися; ( обрушиваться) зава́люватися, завали́тися -
14 просвечивать
просвечать, просветить1) что просвічувати, просвітити що чим;2) (сквозь что, виднеться в чём) просвічувати, просвітити, світитися крізь (через) що, в чому, висвічувати в чому; (проблескивать) проблискувати, проблиснути через що, в чому. [Крізь них (цятки краски) просвічували грубі нитки (Л. Укр.). Забулися про етичну ідею Немезиди, що висвічує в тій легенді (Крим.1). На клуні солома попровалювалася, крокви світяться (Кониськ.). Сивина ледві починала проблискувати в його волоссі (Грінч.)];3) (сквозить, быть прозрачным) світитися. [Сорочка так виносилась, що аж світиться (Грінч.). Бліде обличчя здавалося аж світилося наскрізь під чорним волоссям (Грінч.)].* * *несов.; сов. - просвет`ить1) просві́чувати, просвіти́ти2) (несов.: светиться, виднеться сквозь что-л.) просві́чувати, просві́чуватися, світи́тися; ( проблёскивать) пробли́скувати, -кує -
15 пшеничный
пшеничний. [Пшеничного борошна в нас обмаль, треба змолоти (Харк.)]. -ное зерно, зёрнышко - пшеничне зернятко, пшеничина, ум. пшеничинка. -ная солома - пшеничниця.* * * -
16 резка
2) (мелко нарезанная солома) сі́чка; (с овсом) обрі́к, -ро́ку -
17 ржанина
1) ( ржаная солома) диал. житня́нка; обл. жи́тниця2) ( ржаной хлеб) житня́к, -а -
18 сечка
1) ( действие) сі́чення2) ( тяпка) сіка́ч, -а, сіка́чка3) ( дроблёная крупа) сі́чка4) ( рубленая солома) с.-х. сі́чка -
19 Едовитый
(о сене) їдомий, (провинц.) їдкий. [Зелена солома їдкіша скотині]. -
20 Едомый
едобный (съедомый, -бный) їсто[і]вний, їдомий, (провинц.) їдкий, їдимий (Рудч. II, 157), їдний. [Жінки всього їстівного назносили. Щоб солома їдоміша була скотині, він не дуже вимолочує зерно (Грінч.)].
- 1
- 2
См. также в других словарях:
Солома — в рулонах. Солома сухие стебли злаковых и бобовых зерновых культур, остающиеся после обмолота, а также стебли льна, конопли, кенафа и других растений, освобожденные от листьев, соцве … Википедия
СОЛОМА — СОЛОМА, соломы, мн. нет, жен. Стебли хлебных злаков без зерен, остающиеся после обмолота. Ржаная солома. Овсяная солома. Избы крыли соломой. Солома на подстилку скоту. Шляпа из соломы. «Сила солому ломит.» (посл.) Толковый словарь Ушакова. Д.Н.… … Толковый словарь Ушакова
солома — соломка, льносолома, гринель, треста, саман, рубли, ерунда, фураж Словарь русских синонимов. солома сущ., кол во синонимов: 13 • американские рубли (8) • … Словарь синонимов
СОЛОМА — в голове (в башке) у кого. Прост. Пренебр. О глупом, несообразительном человеке. ФСРЯ, 445. Солома в шоколаде. Жарг. мол. Шутл. Шоколадный батончик «Баунти» с кокосовой начинкой. Максимов, 396 … Большой словарь русских поговорок
солома — СОЛОМА, ы, ж. 1. Ерунда. Солома это всё. 2. Рубли. Пойду за соломой (на работу). Здесь на солому или на зеленые? (за рубли или на валюту?) … Словарь русского арго
СОЛОМА — СОЛОМА, сухие стебли в основном зерновых культур, остающиеся после обмолота. Используется для кормления сельскохозяйственных животных, чаще крупного рогатого скота, обычно в качестве добавки к сочным кормам, на подстилку; материал для плетения … Современная энциклопедия
СОЛОМА — СОЛОМА, ы, жен. Полые стебли злаков, остающиеся после обмолота. Ржаная с. Льняная с. | уменьш. соломка, и, жен. Соломку подостлать (также перен.: смягчить, ослабить что н. неприятное; разг. шутл.). | прил. соломенный, ая, ое. Соломенная шляпа (из … Толковый словарь Ожегова
Солома — в тесном смысле так называют стебли сладких злаков, а вхозяйстве это название применяется и ко многим другим возделываемым радизерен растениям, напр. к бобовым (горох, Вика и др.), гречихе, рапсу ит. д. Некоторые называют и льняные стебли С., но… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Солома — Солома: скошенные стебли полевых культур, остающиеся после обмолота семян... Источник: УДОБРЕНИЯ ОРГАНИЧЕСКИЕ. ТЕРМИНЫ И ОПРЕДЕЛЕНИЯ. ГОСТ Р 53042 2008 (утв. Приказом Ростехрегулирования от 15.12.2008 N 403 ст) … Официальная терминология
Солома — Солома снится к бесплодным начинаниям и тревогам. Если женщине приснилась куча соломы, то ей не стоит тратить время на сплетни и другие бесполезные занятия. К тому же такой сон предвещает угрозу ее репутации … Большой универсальный сонник
СОЛОМА — сухие стебли и листья злаковых культур после обмолота, вид грубого корма, а также подстилки для ж ных, Л. хорошо поедают овсяную, ржаную и пшеничную С., особенно в запаренном виде. Резку из С. полезно добавлять и в зерновой корм, т. к. л. лучше … Справочник по коневодству