Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

смысл+слова

  • 1 значение

    1) (смысл) значіння и значення, розуміння. [Брати слова в тому розумінні, яке вкладає в них автор (Єфр.). Слово «лахудра» має первісне значіння: «обдерта», «обідранка» (Крим.). Хіба суспільність у широкім розумінні того слова… (Крим.)]. В полном, прямом -нии слова - у цілім, у власнім розумінні слова;
    2) (важность значительность, вес) вага, сила, значіння и значення, значність, важність (-ности). [Це для мене не має жадної ваги (никакого -ния) (Сл. Гр.). Справа се великої ваги (Грінч.). Матимуть першорядне значіння (Н. Гром.)]. Иметь -ние - важити, мати вагу, силу. Иметь первостепенное -ние - мати першорядне значіння (значення), першорядну вагу. Иметь большое -ние - мати велику, значну вагу, велико, багато важити, (сов. заважити). [З инших оглядів велико важать для нас праці: Ів. Франка та Грінченка (Єфр.). Багато заважив той факт, що…(Крим.)]. Возыметь -ние - заважити, набути ваги, здобути вагу. Иметь преобладающее -ние - мати переважне значіння, переважати. Получить большое, малое -ние в чём-л., для чего-л. - заважити багато, мало у чому. [Ледве чи можна сподіватися, щоб ця справа багато заважила тепер у нашому житті (Н. Рада)]. Не лишено -ния - не без ваги. Придавать, -дать чему -ние - надавати, надати ваги чому, давати, дати вагу чому, вагу класти, покласти на що. Не придавать -ния - не (на)давати ваги чому, не багато собі робити з чого. [Великої ваги цьому не надали (Крим.). Я не багато собі роблю з того сміху (Франко)]. Придавать, придать мало -ния - легковажити, злегковажити що, важити, зважити легко чого, що. [Не годилось так легко важити тієї сили (Куліш). Він забував або легковажив те, що Шевченко казав про народ (Грінч.)]. Не следует придавать большого -ния этому случаю - не слід надавати великої ваги цьому випадкові (цій пригоді). Приобретать, -бресть -ние - набувати, набути ваги, сили, важности, забирати, забрати силу, узяти силу, увіходити, увійти в значність. [Таку силу забрали запорожці (Сторож.)]. Имеющий -ние (важный) - важний, важливий. Событие большого -ния - подія великої ваги.
    * * *
    зна́чення; ( вес) вага́

    име́ть большо́е \значение ние — ма́ти вели́ке зна́чення (велику́ вагу́), бага́то ва́жити

    Русско-украинский словарь > значение

  • 2 извращать

    извратить (слова, факты, смысл, содержание чего-либо) перекручувати, перекрутити, переинакшувати, переинакшити, перевертати, перевернути перебріхувати, перебрехати; калічити, покалічити, (о мн.) поперекручувати, попереинакшувати, поперевертати. [Поперекручував історію так, як її й досі перекручують (Куліш). Не перекручуйте правди. Мої слова переинакшено - я не так говорив (М. Грінч.). Хіба-ж тобі так було говорено? ти все по-своєму перевернув (М. Грінч.). Ніколи не перекаже так, як чула, а все перебреше (Харківщ.). Не виправив він мову в перекладі, а покалічив (М. Грінч.)]. -ть (характер, талант, вкус) - калічити, скалічити, покалічити, псувати, зі[о]псувати, (диал.) знатурювати, знатурити. [Нащо ви псуєте (калічите) вдачу дитині? Так знатурив собі смак, що тепер тільки й може їсти щось гостре (М. Грінч.)]. Извращённый - (о словах, фактах, смысле, содержании ч.-л.) перекручений, покручений, перебріханий, (по)калічений; (о характере, таланте, вкусе) покалічений, зіпсований, викривлений, збочений, знатурений. [Викривлений талант (Єфр.). Збочена вдача (Н.-Лев.). Покалічений розум (М. Грінч.)].
    * * *
    несов.; сов. - изврат`ить
    1) ( ложно толковать) перекру́чувати, перекрути́ти и мног. поперекру́чувати, переверта́ти, переверну́ти и мног. попереверта́ти; викривля́ти, ви́кривити; ( искажать) спотво́рювати, спотво́рити; ( нарушать) пору́шувати, пору́шити
    2) ( портить) псува́ти (псую́, псує́ш), зіпсува́ти и мног. попсува́ти; (наклонности, вкусы) розбе́щувати, розбе́стити, -бе́щу, -бе́стиш

    Русско-украинский словарь > извращать

  • 3 превращать

    превратить
    1) кого, что во что - обертати, обернути кого, що на кого, на що, в кого, в що и ким, чим, повертати, повернути, перевертати, перевернути кого, що на кого, на що и в кого, в що, перетворювати и перетворяти, перетворити кого, що в кого, в що и на кого, на що, зміняти, змінити, зводити, звести що в що и на що; (волшебством, колдовством) перекидати, перекинути кого ким, чим, кого в кого, в що, перечаровувати, перечарувати кого на кого, на що, злицьовувати, злицювати кого в кого, в що, (во множ.) пообертати, поперевертати, поперетворювати, позміняти, поперекидати, поперечаровувати и т. д. кого, що ким, чим, в кого, в що и на кого, на що. [Як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Л. Укр.). Князьку будівлю обернули в хлів (Куліш). Політична система обернула ввесь світ у всесвітню федерацію торгово-промислових спілок (Л. Укр.). Ні вбити, ні на овечку повернути вільне слово ще нікому не щастило (Н. Рада). Нащо-б нам перевертати себе на звірят (Куліш). Опинившись на тім боці, вп'ять він і сам перекинувся і жінку перекинув, зробилися людьми (Осн. 1862). Кажуть, були такі чарівники, що вміли перечарувати дівку на кобилу або на кицьку (Звин.). Кішку злицював на чудо у дівчину (Біл.-Нос.)]. Землетрясение -ло город в груду камней - землетрус обернув місто в купу грузу. Война -ла страну в пустыню - війна обернула край у пустиню. Пленных -щали в рабов - бранців повертали на рабів. -тить зло в добро - перетворити зло на добро. -тить сырую этнографическую массу в сознательную нацию - перетворити сирову етнографічну масу в свідому націю (Єфр.). -щать огонь в воду - обертати, перетворяти огонь в [на] воду. Мороз -тил воду в лёд - мороз обернув, повернув воду в [на] лід. -тить в ничто - обернути (повернути) в ніщо, в нівець, перевести на нівець, на ніщо, повернути в неістніння. -тить кого в дурака - зробити кого дурнем, пошити кого в дурні. -тить в пепел - на попіл повернути, спопелити що. -тить в камень - в камінь обернути, скаменити и скам'янити що. [Там така баба-яга, що хто не прибуде, зараз одуре та й скам'янить (Манж.)];
    2) -щать, -тить именованные числа в простые, арифм. - обертати, обернути, перевертати, перевернути, (во множ.) пообертати, поперевертати іменовані (мірні) числа в прості. [17.216 вершків обернути у верстви (Кониськ.)];
    3) см. Переворачивать;
    4) (слова, смысл: извращать) перекручувати, перекрутити, переиначувати, переиначити, (во мн.) поперекручувати, попереиначувати (слова, зміст, розуміння). Превращённый -
    1) обернутий и обернений у що и на що, чим, повернутий и повернений, перевернутий и перевернений, перетворений, змінений в що и на що; (посредством волшебства, колдовства) перекинутий ким, чим, перечарований на кого, на що, злицьований в кого, в що. [Він був обернений у вола і сім літ жив серед диких звірів (Л. Укр.)];
    2) арифм. - обернений, перевернений, (во множ.) пообертані, поперевертані;
    3) перекручений, переиначений.
    * * *
    несов.; сов. - преврат`ить
    ( в кого-что) перетво́рювати, перетвори́ти (в кого-що, на кого-що), оберта́ти, оберну́ти и пооберта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим) (в сказках, суеверных представлениях фольк.) перекида́ти, переки́нути и поперекида́ти, переверта́ти, переверну́ти и попереверта́ти (на кого-що, в кого-що, ким-чим)

    Русско-украинский словарь > превращать

См. также в других словарях:

  • смысл — сущ., м., употр. очень часто Морфология: (нет) чего? смысла, чему? смыслу, (вижу) что? смысл, чем? смыслом, о чём? о смысле; мн. что? смыслы, (нет) чего? смыслов, чему? смыслам, (вижу) что? смыслы, чем? смыслами, о чём? о смыслах 1. Смыслом… …   Толковый словарь Дмитриева

  • СМЫСЛ — СМЫСЛ, смысла, муж. 1. Внутреннее, логическое содержание (слова, речи, явления), постигаемое разумом, значение. Прямой смысл слова. Переносный смысл слова. Проникнуть в смысл событий. Смысл закона совершенно ясен. Придать чему нибудь какой нибудь …   Толковый словарь Ушакова

  • смысл — а ( у), м. 1. устар. Разум, рассудок. Руслан томился молчаливо, И смысл и память потеряв. Пушкин, Руслан и Людмила. Я сам, брат, учился. С самого раннего возраста бог вложил в меня смысл и понятие. Чехов, Степь. || с определением. Способность… …   Малый академический словарь

  • Смысл — Смысл  сущность феномена в более широком контексте реальности. Смысл феномена оправдывает существование феномена, так как определяет его место в некоторой целостности, вводит отношения «часть целое», делает его необходимым в качестве части… …   Википедия

  • СМЫСЛ — внутреннее содержание, значение ч. л., то, что может быть понято. В семантике логической общее значение языковых выражений расщепляют на две части: предметное значение и С. Предметным значением (объемом, денотатом, экстенсионалом) некоторого… …   Философская энциклопедия

  • Смысл —  Смысл  ♦ Sens    Значение (слова, предложения и т. д.). Иметь смысл – значит желать что то сказать или сделать. Это желание (воление) может быть явным или скрытым, сознательным или неосознанным, оно может даже казаться лишь видимостью желания,… …   Философский словарь Спонвиля

  • СМЫСЛ В АРАБО-МУСУЛЬМАНСКОЙ ФИЛОСОФИИ. — СМЫСЛ В АРАБО МУСУЛЬМАНСКОЙ ФИЛОСОФИИ. Понятие «смысл» (ма‘нан) является одним из фундаментальных для классической арабо мусульманской философии и теоретической мысли в целом. Понимание отношения смысла к вещи, соотношение понятия «смысл» с… …   Философская энциклопедия

  • смысл —         СМЫСЛ (англ. sense, meaning; нем. Sinn, Bedeutung) понятие, обозначающее отнесенность знака, явления, события к человеку или некоторому высшему существу (широкое употребление); понятие, характеризующее содержание языковых выражений (узкое …   Энциклопедия эпистемологии и философии науки

  • СМЫСЛ — СМЫСЛ, а, муж. 1. Содержание, сущность, суть, значение чего н. Понять с. происходящего. С. слова, высказывания. 2. Цель, разумное основание чего н. В этом поступке нет смысла. Жизнь получила новый с. 3. В нек рых сочетаниях: разум, разумность.… …   Толковый словарь Ожегова

  • СМЫСЛ — способ представления денотата в знаке (см. ЗНАК) (определение Готтлоба Фреге). Это означает, в частности, что у знака может быть несколько С. при одном денотате, то есть том предмете, который этим знаком обозначается. Например, имя Аристотель… …   Энциклопедия культурологии

  • СМЫСЛ И ЗНАЧЕНИЕ — понятия, задающие разные формы осуществления основной языковой связи ‘знак означаемое’ в процессах понимания и в системе языка. Содержание этих понятий в логике (логической семантике), лингвистике и семиотике различно. В логической семантике, в… …   История Философии: Энциклопедия

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»