-
41 death
n1) смертьnatural (violent) death — природна (насильна) смерть
war to the death — винищувальна війна; боротьба не на життя, а на смерть
to put to death — страчувати, убивати
2) відмирання, омертвіння3) загибельa living death — не життя, а каторга
4) кінець, зникнення; втрата* * *[dea]n1) смерть; відмирання, омертвіння; смертельний випадокdeath toll — кількість жертв; страта
2) загибель3) кінець; зникнення; втратаdeath of memory — втрата пам'яті, амнезія
4) до смерті; смертельно; цілковито -
42 sleep
1. n1) сонdeep (profound) sleep — глибокий сон
to drop off to sleep — заснути, задрімати
to get some (a) sleep — трохи поспати; подрімати
to go to sleep — лягати спати; заснути
2) поет. вічний сон, смерть3) фізл. сплячка4) заніміння, оніміння (кінцівок)sleep therapy — мед. сонна терапія
the never ending sleep — вічний сон, смерть
2. v (past і p.p. slept)1) спати, засинати2) поет. спати вічним сном, спочивати (у могилі)3) ночувати (at, in)4) розм. надавати нічліг; розміщувати на ніч5) німіти (про кінцівки)6) відкладати вирішення до ранку (справи)7) здаватися нерухомим8) не діяти, не працювати, нічого не робити9) бути спокійним10) притихати12) баритися, гаятисяsleep around — розпусничати, жити розпутно; спати з ким попало
sleep away — проспати; розігнати сном
sleep in — ночувати на роботі; спати у приміщенні; проспати допізна
sleep on, sleep over — відкласти до наступного ранку вирішення (чогось)
sleep out — спати на свіжому повітрі; ночувати не вдома
to sleep the sleep of the just — жарт. спати сном праведника
to sleep in (on) the bed one has made — що посієш, те й збереш
* * *I [sliːp] n1) сонsound sleep — міцний сон; пoeт. вічний сон, смерть
2) фiзioл. сплячкаII [sliːp] v( slept)1) спати; пoeт. спати вічним сном, спочивати ( у могилі)2) ночувати; надавати нічліг, розміщати на ніч3) німіти ( про кінцівки)4) (on, upon, over) відкладати рішення ( справи) до ранку6) не діяти; бути спокійним; притихнути, ущухнути, принишкнути, не проявлятися7) ( with) жити, мати любовний зв'язок (з ким-небудь; sleep together) -
43 казнить
1) (предавать смертной казни) карати, скарати, тратити, страчувати, стратити, потратити, губити, з(а)губити, катувати, скатувати, віддавати, віддати на страту, (о мн.) пострачувати, поскатовувати кого. [Вчора засудили на смерть, сьогодні скарали (Крим.). Вдовиного синонька тратити гадають (Пісня). Вже Харка стратили й заховали (Метл.). Уранці ми потратим Коваленка (Грінч.). Прив'язав коневі до хвоста і пустив у поле; так її скатували (Казка). Пана та Супруна ведуть загубити (Пісня)]. -нить смертью - карати, покарати, скарати на смерть, на горло, на горлі, горлом. [По декрету королівського суда покарано горлом (Ор. Лев.). Із сокирою кат у руках дожидав тих, що мусить на смерть покарати (Грінч.)];2) (мучительно умерщвлять) карати, скарати, тратити, стратити, катувати, скатувати. [Столицю знищу; хто в ній є - скараю і зневолю (Ворон.)];3) (ниспосылать несчастия) карати, покарати. [За що тебе Господь кара, карає тяжко? (Шевч.)]. -нить чем - карати чим. [Карати поглядом, зневагою]. -нить какой-либо работой - поставити на кару кого. [Доля щербата поставила його за чиїсь гріхи на кару коло газетної української роботи (Єфр.)]. Казнённый - с[по]караний, страчений, скатований.* * *несов., сов.1) стра́чувати, стра́тити, кара́ти [на смерть; на го́рло], покара́ти и скара́ти [на смерть; на го́рло]; катува́ти, скатува́ти2) (перен.: наказывать, мучить) кара́ти, покара́ти; (несов.: бичевать) бичува́ти, карта́ти -
44 насильственный
насильний, насильницький, насильннчий, силоміцний, самоміцний, ґвалтовний, силуваний, примушений, поневільний, приневолений; срв. Насильный. [Чи ви яким насильним робом опанували, отруїли душу? (Куліш). Насильне обрусіння (Крим.). Насильницький переворот із зброєю в руках (Азб, Комун.). Насильниче скинуття капіталістичного ладу (Азб. Комун.). Самоміцні єдинителі Русі (Куліш). Ґвалтовне діло (Грінч.)]. -ное лишение владения - насильне позбавлення (неоконч. позбавляння) володіння. -ная смерть - ґвалтовна смерть, не своя смерть. Умереть -ной смертью - умерти не своєю смертю. [Він умер не своєю смертю, - його розбійники зарізали (Сл. Ум.)].* * *наси́льний, наси́льствений; ( насильнический) наси́льницький; (вынужденный, напускной) си́луваний, ви́мушений\насильственныйый переворо́т — наси́льствений (наси́льний) переворо́т
\насильственныйая улы́бка — си́лувана (ви́мушена) у́смішка (по́смішка)
\насильственныйая смерть — наси́льна (не своя́) смерть
умере́ть \насильственный ой сме́ртью — уме́рти не своє́ю сме́ртю
-
45 насмерть
нрч.1) (до смерти) до смерти, на смерть. [Битися до смерти (Київщ.). Побив до смерти (Сл. Ум.)]. Убить -смерть - убити (забити) на смерть;2) (очень) до смерти. [До смерти їсти (спати) хочу (Брацл.)]. Он пьёт -смерть - він п'є не прохмеляючись, він смертельно п'є.* * *на сме́рть; ( до смерти) до смертістоя́ть \насмертьть — стоя́ти на смерть
-
46 grave
1. n1) могила2) перен. смерть; загибель3) надгробний камінь (пагорбок)4) яма (для зберігання овочів)5) префект, що обирається мешканцями6) управитель (маєтку тощо)7) фон. глухий наголос2. adj1) важливий, вагомий; серйозний2) загрозливий; тяжкий3) похмурий; сумний4) темний (про фарби)5) скромний (про наряди)6) поважний, статечний; стриманий7) впливовий, авторитетний8) низький (про тон)9) важкий, громіздкий3. v (past graved; p.p. graved, graven)1) гравіювати; витісувати; вирізувати, вирізьблювати2) зберігати, закарбовувати (в пам'яті)3) мор. чистити і смолити підводну частину судна* * *I n1) могилаII vmass grave — братська могила; смерть, загибель
apx. (graved [-d]; graved, graven)1) гравірувати; висікати; вирізувати2) запам'ятовувати, закарбувати ( у пам'яті)III n; грам. IV a1) серйозний, вагомий, важливий2) важкий, тяжкий, загрозливий (про звинувачення, хворобу)3) похмурий, сумний4) темний ( про фарби); скромний ( про вбрання)5) статечний, стриманийgrave person — урівноважена людина; серйозний, важливий; урочистий; повільний
6) впливовий, авторитетний8) гpaм. тупий ( про наголос); ненаголошенийV n; іст.префект, який обирається жителями; управляючий ( маєтком)VI v; мор. -
47 видимый
1) (зримый) видимий. [Видимі речі. Видимий світ];2) (явный, очевидный) видимий, очевидний, очевистий. [Без видимої причини. Видимий факт]. Видимая смерть - видима смерть, нехибна смерть, видюща смерть.* * *ви́димий -
48 мороз
мороз (-зу). [Мороз надворі, на шибках лисички гискряться (Звин.)]. Сильный, трескучий -роз - великий (цупкий, лютий) мороз, козацький мороз, мороз з очима, мороз- кипень (-пня), мороз аж рипить (скрипить), аж скалки (зорі, іскри) скачуть, аж шелестить, аж шкварчить, аж дим устає. [Там такий мороз-кипень, аж руки пограбіли (Липовеч.)]. Первые осенние -зы (утренние) - приморозки (-ків, ед. ч. приморозок, ум. приморозочок), заморозки (-ків, ед. ч. заморозок); срв. Заморозок и Утренник. [Почалися надворі приморозки (Н.-Лев.). Уранці так наче приморозочок був, а тепер уже розтає (Сквирщ.)]. Последние весенние -зы - відзимки, озимки (-ків). -зы начинаются, начались - морози починаються, почалися, морози беруться, взялися; (безлич.) стає, стало на холодах, приморозило. [На зиму тільки, як уже приморозить, вертався я в батьківську хату (Стор.)]. Были сильные -зы - були великі морози; морозами здоровими брало. [Зима того року страх яка велика була: морозами то воно здоровими не брало, а снігу навергало врівень з загатами (Кониськ.)]. Ударил -роз, ударили -зы - потис(нув) мороз, потисли (узялися) морози. -роз крепчает - мороз береться (тисне) ще дужче. На дворе -роз трещал - надворі мороз лускав (аж тріскав). [Було оце взимку, надворі мороз лускав (М. Вовч.)]. -роз уменьшается, уменьшился - мороз пересідається, пересівся. [Налічи дванадцятеро лисих, то мороз і пересядеться (Звин.). Мороз поресівся, то й потепліло трохи (Звин.)]. Придавить -зом непокрытую снегом землю - голощоком узяти землю. [Голощоком як візьме, то померзне картопля в землі (Канівщ.)]. К -зу - на мороз. [Та то мабуть двері на мороз лущать (Н.- Лев.)]. От -за - з морозу. [Мужчини сивими стали з морозу (Коцюб.)]. Смерть от -за - смерть з морозу, мерзла смерть. [Неминуча, «мерзла смерть»: сидітимеш, сидітимеш, та такечки не зчуєшся, як і замерзнеш (Еварн.)]. Обильный -ми - см. Морозный. Меня -роз подирает по коже - морозом проймає (переймає) мене, мороз іде по мені, морозом з-за спини бере мене, мороз ходить поза спиною мені и в мене, за спиною морозом сипнуло мені, з-за плечей бере мене, мороз перейшов у мене. [І тепер морозом проймає мене, як згадаю (Кониськ.). Ху, як-же й злякалася! аж мороз іде по мені (Тесл.). Як після чарки стануть вони виявляти темні свої діла, - мороз ходе за спиною (Васильч.). За спиною аж морозом сипнуло: піймають (Грінч.). Нащо-ж ви мені против ночи таке говорите? мене вже з-за плечей бере (Квітка)]. -роз по коже пробежал - мороз по-за шкурою пройшов (перейшов) у кого (кому). [Мороз перейшов у Целі при тих словах Франко)].* * * -
49 осуждать
осудить1) кого - засуджувати, засудити (о мног. позасуджувати), осуджувати, осуджати, осудити кого на що (на заслання, на смерть), в що (в арештанти, в Сибір), до чого (до тюрми), винувати. Он -дён в ссылку, на смерть - його засуджено на заслання, на смерть (на горло, на згубу, на страту);2) (хулить кого, что) судити, о[за]суджувати, осуджати (славянизм осуждати), о(б)судити кого, що за що. [Та вже що там доброго, як діти батька судять (Мирн.). Пийте, гуляйте - не осуджайте], гудити, о[з]гудити, спогудити, ганити, зганити, ганьбити, з[о]ганьбити, поганьбити, ганьбувати, зганьбувати кого, давати, дати догану, нагану, пригану (гал.) кому, чому, потріпувати кого, трахтувати кого, брати, взяти на зуби кого. [Чужого не гудь, свого не хвали. Свита добра - ніхто догани не дасть]. Осуждаемый -1) за[о]суджуваний;2) суджений, гуджений, ганьблений, потріпуваний. Осуждённый - за[о]суджений (стар. осуждений). -ный на смерть - стратенський, стратенець (-нця), смертник. -ный кем - засуджений від кого.* * *несов.; сов. - осуд`ить1) ( в судебном порядке) засу́джувати, засуди́ти, осу́джувати, осуди́ти2) ( порицать) осу́джувати и суди́ти, осуди́ти, засу́джувати, засуди́ти, дава́ти дога́ну, да́ти дога́ну3) (обрекать на что-л.) засу́джувати, засуди́тине осуди́те — не осуді́ть; ( простите) дару́йте, проба́чте, ви́бачте, вибача́йте
-
50 побледнеть
збліднути, побліднути, збіліти, побіліти; (сделаться ещё более бледным) побліднішати. -неть как полотно - сполотніти, пополотніти, (образно) взятися крейдою, побіліти, як стіна (як смерть). Он -нел с испугу как полотно, как смерть - він зблід (поблід) з переляку як стіна (як крейда), він сполотнів (пополотнів) з переляку, як смерть. [Олеся зблідла, аж пополотніла як смерть (Н.-Лев.)]. Отчего ты так -нела - чого ти так зблідла (збіліла)? Несколько -неть - прибліднути (трохи). Он похудел, -нел в лице - він схуд і зблід (зблякнів) на виду. Небо ещё более -нело перед рассветом - небо ще побліднішало перед світом. Побледневший - см. Побледнелый.* * *зблі́днути, поблі́днути; ( слегка) приблі́днути; ( о человеке) поблі́днути на виду́, ( как полотно) пополотні́ти, сполотні́ти; ( потускнеть) збля́кнути, побля́кнути; ( выцвести) ви́цвісти; диал. ви́бліднути -
51 помышлять
что и о чём думати, гадати, помишляти, міркувати що и про що. И не -ляй об этом - і в голові (і в головах) собі не клади (не покладай), і гадки (думки) не май про це. Он и не -ляет о смерти - він і гадки не має про смерть. Он -ляет об отъезде, о смерти - він думає про від'їзд, про смерть, спогадує про (на) смерть, йому від'їзд, смерть у голові. Он -ляет о путешествии за границу, о женитьбе - він має гадку (думку) поїхати за кордон, одружитися; йому за кордон мандрівочка пахне, йому шлюб у голові.* * *поду́мувати, помишля́ти; ( думать) ду́мати, гада́ти -
52 последовать
(за кем) піти, рушити за ким, (после чего) наступити, виникнути, статися після чого. -дуем за ним - ходімо за вим. Я -вал за ним в сад - я пішов за ним у сад. Сын -довал примеру отца - син вступив на батькову стежку, наслідував батька, пішов батьковим слідом. После этого -вало… - по тім наступило… [Лиха то радість, що по ній смуток наступив (П. Пр.)]. Смерть -вала от чахотки - смерть сталася від сухот. После агонии -вала смерть - по агонії настала смерть. Я не хотел -вать его совету - я не хтів пристати на його раду. -вало решение - вийшов (стався) вирок.* * *1) (пойти за кем-, чем-л.) піти́, піти́ слі́до́м (вслід); ( поехать) пої́хати, пої́хати вслід; (двинуться, тронуться) ру́шити, ру́шити слі́до́м (вслід), попростува́ти, попрямува́ти2) ( наступить) наста́ти; (произойти, случиться) ста́тися; (явиться следствием чего-л.) надійти́, ви́йти; (возникнуть, проистечь) вини́кнути3) (кому-чему - поступить, подражая) наслі́дувати (кого-що) -
53 предвещать
предвестить кому что віщувати, вістувати, провіщати, провістити, передвіщати, передвістити, призвіщати, призвістити, пророкувати, ворожити кому що и про що. Срв. Предсказывать, Предзнаменовывать. [Ти братові своєму смерть віщуєш (Л. Укр.). Кожен зна, що віщує такий сон (Свидн.). Вони вістують, що осінь приходить (Стеф.). Письменство стає йому за ту зірницю, що близький світ сонця провіщає (Єфр.)]. -щать беду, несчастие, что-л. недоброе - віщувати, ворожити біду, нещастя (лихо), щось недобре. [Пугач або сич біду віщує (Номис). Гарна птиця, а чомусь не можу її чути без жаху. Чи справді вона ворожить якесь лихо? (Франко)]. Лягушки -щают хорошую погоду - жаби добру погоду віщують. Сердце что-то -щает - серце щось віщує. [Як повіє вітер на Покрову з полудня, то передвіщає, що буде гнила зима (Звин.). Важку ворожать осінь нам зірниці (Франко)]. Барометр -щает дождь, непогоду - барометр показує на дощ, на негоду, заповідає дощ, негоду. Ничто не -щает смерти - ніщо не показує на смерть, не віщує (не провіщає, не вістує и т. д.) смерти, про смерть. [Про смерть старечу зорі не віщують, як-же вмирає цар, палає небо (Куліш)]. Нам -щают обильную жатву - нам пророкують, ворожать багатий урожай. Кто бы -тил мне завтрашнюю погоду - хто-б мені, призвістив, яка завтра погода буде. Предвещённый - провіщений, передвіщений, призвіщений, напророкований, наворожений. -ться - віщуватися, вістуватися, провіщатися, бути провіщеним, призвіщатися, бути призвіщеним, передвіщатися, бути передвіщеним и т. д. - см. Предвещать.* * *несов.; сов. - предвест`ить1) ( предсказывать) передвіща́ти, передвісти́ти; (несов.: пророчить) пророкува́ти; ( прорицать) проріка́ти, проректи́, приріка́ти, приректи́2) ( служить предзнаменованием) провіща́ти, провісти́ти, передвіща́ти, передвісти́ти, несов. віщува́ти, диал. вістува́ти, заповіда́ти -
54 there is a remedy for all things but death
syn: every door may be shut, but death's doorвід смерті не втечеш смерть нікого не мине ≅ на смерть нема зілля є зілля на всяку слабість, тільки на смерть нема смерть на лестощі не зважає death takes no denialEnglish-Ukrainian dictionary of proverbs > there is a remedy for all things but death
-
55 death
[deθ]nnatural death — приро́дна смерть
sudden death — рапто́ва смерть
violent death — наси́льна (не своя́) смерть
tired to death — смерте́льно вто́млений
to put to death — убива́ти, стра́чувати
-
56 death
1) смерть; кінець, загибель; вихід з ладу; розм. смертна кара2) вбивати; страчати•death apparently occasioned by unnatural means — смерть, що настала не через природні причини
- death allowancedeath the cause of which is unknown — смерть, причина якої невідома
- death-bed
- death benefit
- death by a firing squad
- death by accident
- death by drowning
- death by gunshot
- death by lethal injection
- death by misadventure
- death by murder
- death by suicide
- death camp
- death caused by a weapon
- death certificate
- death duty
- death duties
- death-duties
- death estate
- death-feud
- death for murder
- death for rape
- death from misadventure
- death from natural causes
- death grant
- death house
- death in prison
- death in the electric chair
- death notice
- death occurring in prison
- death of a paterfamilias
- death penalty
- death penalty debate
- death penalty for murder
- death rate
- death record
- death risk
- death room
- death row
- death row prisoner
- death sentence
- death squad
- death squadron
- death tax
- death through hanging
- death through violence
- death toll
- death ward
- death-warrant
- death whose cause is unknown
- death wish
- death-agony -
57 demise
1. n1) юр. передача нерухомої власності у спадщину2) юр. здавання нерухомої власності в оренду3) перехід престолу спадкоємцю4) кончина, смерть2. v1) юр. заповідати майно; передавати майно у спадщину (в оренду)2) переходити (до спадкоємця — про майно)3) передавати владу (титул); відрікатися від престолу4) померти* * *I n1) юp. передача нерухомості за заповітом2) юp. здача нерухомості в оренду3) перехід престолу спадкоємцеві (особл. demise of the crown)4) юp. смерть, кончинаII v1) юp. заповідати майно ( кому-небудь); передавати майно в спадщину; переходити ( до спадкоємця- про майно)3) передавати владу або титул; зрікатися престолу4) померти -
58 dormition
n1) сон2) засинання3) смерть уві сні; тиха безболісна кончина4) рел. смерть* * *n1) сон; засипання2) смерть уві сні; тиха безболісна кончина; peл. Успіння -
59 end
1. n1) кінець; край; закінчення; остання (заключна) частина; завершення2) смерть, кончина; припинення існування3) залишок; уламок; обривок; обрізок4) торець5) текст. кордна нитка6) днище7) спорт. половина поля (майданчика); фініш8) амер. аспект, бік, сторона9) частина; відділa selling end — торговельний відділ; комерційний відділ підприємства
10) мета, намірto gain one's end — досягти мети, домогтися свого
11) результат, наслідокhappy end — щасливий кінець; щасливе завершення
end game — спорт. ендшпіль
end stress — лінгв. наголос на останньому складі
at the end — зрештою; врешті-решт
to the end of time — на віки вічні, повік
on end — сторч; дибом; безперервно
to make both (two) ends meet — зводити кінці з кінцями
to put an end to — покласти край, припинити
2. v1) кінчати; закінчувати2) припинятиto end one's life — покінчити з собою; заподіяти собі смерть
3) закінчуватися, завершуватисяto end in a draw (in a tie) — спорт. закінчитися внічию
4) померти5) закінчити, завершити6) убити, добитиend off, end up — закінчуватися, припинятися
all's well that ends well — присл. усе добре, що добрий кінець має
* * *I [end] nI l. кінець, закінчення1) кінець; остання, заключна частина; завершення2) смерть, кончина, кінець; припинення існування ІІ.3) кінець, крайend up — сторч; кінець, сторона; aмep. аспект, сторона; aмep. частина, відділення, відділ
4) залишок, уламок, обривок, обрізокrope's end — мop. ліньок, кінець ( троса)
5) aмep. (of) верх, вершина ( чого-небудь); неперевершена досконалість6) торець7) cпeц. комель; pl ендси, дилени ( пиломатеріали)8) тeкcт. одиночна або кордна нитка9) днище10) cпopт. половина поля, майданчика11) cпopт. крайній ( у футболі) ІІІ мета ціль; наміри, видиII [end] v1) (часто end off, end up) кінчати; закінчувати, завершувати; кінчатися, закінчуватися, завершуватися2) припиняти; покінчити3) померти4) icт. убити, порішити -
60 pass
1. n1) прохід, шлях2) перен. канал, підхід, шлях, ключ (до чогось)3) вузька вулиця, провулок4) ущелина, перевал, сідловина5) військ. стратегічне укріплення6) військ. форт, фортеця в горах7) фарватер; протока; судноплавний канал; судноплавне русло8) брід, переїзд (на ріці)9) гірн. пропускний отвір; схил10) топографічна зйомка11) ав. неточно розраховане заходження на посадку12) смертьa sudden pass — нагла (раптова) смерть
13) карт. пас14) перехід (з одного стану в інший)15) посередня оцінка16) критичне становище17) фокус18) пас, рух рук (фокусника)19) дотепна вихватка21) випад (фехтування)22) паспорт; перепустка23) військ. дозвіл бути відсутнім під час перевірки; відпускне посвідчення24) амер. короткотермінова відпустка25) безплатний квиток, контрамаркаpass door — двері, що ведуть зі сцени в зал
to hold (to gain, to keep) the pass — захищати свою справу
2. v1) проходити; проїздити; рухатися впередplease let me pass — будь ласка, дайте мені пройти
2) проходити мимо, минати3) пропустити, проґавити4) не звернути уваги; не надати значення5) проходити (через щось); переїжджати, перетинати, переправлятися6) перевозити, проводити (через щось)7) просовувати, утягати8) передавати, пасуватиpass me the butter, please — будь ласка, передайте мені масло
9) переходити, перетворюватися (to, into)10) передаватися (переходити) у спадщину12) зникати, щезати; іти в небуття13) підходити, годитися14) відбуватися, траплятися, мати місце15) виходити за межі; перевищувати16) обмінятися19) затверджувати; ухвалювати; приймати (закон тощо)20) висловлювати, робити (зауваження)21) пускати в обіг22) бути в обігу23) відходити, ухилятися, залишати24) відчувати, переживати25) протягувати, пропускати26) амер. відчиняти, відмикати27) проколоти28) спорт. робити випад, нападати29) брати, долати (перешкоду)30) юр. підготувати, оформити (документ)31) шахраювати (в картах)32) фізл. випорожнятися; мочитисяpass away — а) померти; б) зникати, припинятися, минати; в) проводити час
pass by — а) проходити мимо; б) залишати поза увагою, пропускати
pass forth — виходити, іти геть
pass in — а) подавати, пред'являти, здавати; б) померти
pass into — перетворюватися (на щось); переходити (у щось); ставати (чимсь)
pass off — а) зникати; припинятися; зменшуватися; б) пройти, промайнути; в) збувати, підсовувати; г) залишати поза увагою; д) видавати себе (за когось — for, as)
pass on please! — проходьте!, не зупиняйтеся!; б) передавати далі; в) переходити до іншого питання
pass out — розм. а) померти; б) зникати, в) успішно пройти (курс навчання); г) роздавати, поширювати; д) непритомніти; є) амер., розм. напитися до нестями
pass over — а) переправлятися (через ріку тощо); б) переправляти, перевозити; в) пропускати, залишати поза увагою; обходити мовчанням; г) проходити, минати; д) передавати; є) померти; є) амер. обходити, уникати (когось); ж) хім. дистилюватися
pass round — передавати один одному, пускати по колу
pass through — а) пропускати; б) просіювати, проціджувати; в) провозити, завозити; г) перетинати, переходити; д) переживати; є) проколювати
pass up — амер., розм. відмовлятися (від чогось); відкидати (щось)
to pass by the name of... — бути відомим під ім'ям...
to pass in the checks — розм. померти
to pass the buck — амер. звалити відповідальність (на когось)
* * *I n1) прохід; шлях; шлях, підхід, ключ ( до чого-небудь); канал2) прохід, вузька вулиця, провулок3) ущелина, дефіле, перевал, сідловина4) вiйcьк. стратегічне укріплення, висота; форт, фортеця в горах5) фарватер, протока, судноплавне русло; судноплавний канал; рибохід; брід, переїзд ( на річці)6) гipн. прохід, пропускний отвір; скат, хідник для людей7) метал. калібр або рівчак валка8) гipн. топографічна зйомка9) aв. неточно розрахований захід на посадку; проходження, проліт ( літака)10) перехід ( з одного стану в інший)11) смерть12) кapт. пасII v1) іти; проходити; проїжджати2) проходити повз, минати; обганяти (про машину, водія); пройти ( мимо), пропустити, проґавити3) не звернути уваги, знехтувати ( pass by)to pass by in silence — замовчувати; пройти непоміченим, зійти (pass unheeded, unnoticed або unobserved)
4) проходити ( через що-небудь), переїжджати; перетинати, переправлятися, перевозити, проводити, переводити ( через що-небудь); просовувати5) передавати (тж. pass over); cпopт. передавати, пасувати; кapт. пасувати, оголошувати пас6) (to, into) переходити; перетворюватися, переходити з одного стану в інший; переходити або передаватися в спадщину ( pass over)7) іти, проходити, минати ( про час)8) мелькнути, промайнути, з'явитися9) пройти; зникнути; минути; припинитися ( pass off)10) підходити, годитися11) відбуватися, траплятися, мати місце12) виходити за межі; бути вищим; перевищувати13) відповісти на ( яку-небудь) дію тією ж дією, обмінятися (вітаннями, поглядами)14) проводити (час, день; pass away)15) проводити (щіткою, рукою)16) задовольняти (вимогам, нормам)17) пройти ( випробування); скласти ( іспит); ставити ( залік)18) пройти (цензуру, огляд); пропустити ( через цензуру)19) затверджувати (план, витрати); приймати (резолюцію, закон); бути прийнятим, отримати схвалення ( про закон)20) виносити (вирок, резолюцію); бути винесеним21) висловлювати ( думку); робити ( зауваження)22) пускати в обіг (гроші, фальшиві); бути в обігу ( про гроші)23) ( from) відходити, ухилятися (від принципів, курсу); вмерти, відійти24) ( through) зазнавати (нестатків, труднощів)25) ( for) зійти ( за кого-небудь); мати славу ( кого-небудь)27) cл. відкривати ( ключем)28) простромити, проткнути (кинджалом, шпагою)29) робити випад, нападати ( фехтування)30) cпopт. брати ( перешкоду)31) робити паси ( у футболі)32) юp. виготовити, оформити ( документ)34) мeд. випускати (мочу, кал)36) видавати себе за білого (про мулата, квартерона); приховувати своє негритянське походженняIII n2) посередня оцінка; прохідний бал, залік; оцінка "посередньо" ІІ тк. sing (важкий, критичний, скрутний) стан або положення3) пас, рух рук (гіпнотизера, фокусника)4) фокус5) icт. дотепна витівка, випад6) cпopт. передача; пас7) випад ( фехтування)IV n1) пропуск, паспорт; пароль2) вiйcьк. дозвіл не бути присутнім на перевірці; відпускний білет; звільнення; cл. короткострокова відпустка3) безплатний квиток; контрамаркаV скор. від passenger
См. также в других словарях:
смерть — смерть, и, мн. ч. и, ей … Русский орфографический словарь
смерть — Смерть … Словарь синонимов русского языка
смерть — смерть/ … Морфемно-орфографический словарь
СМЕРТЬ — Смерть: мир за вычетом тебя. Стефан Наперский Смерть это зачерненная сторона зеркала, без которой мы бы ничего не увидели. Сол Беллоу Смерть: полное затмение солнца и земли. Янина Ипохорская Смерть неприятная формальность, зато принимаются все… … Сводная энциклопедия афоризмов
СМЕРТЬ — жен. (мереть), смёртушка, моск., тамб. смерётка, точка, тушка, смерёдушка, новг., олон., архан. конец земной жизни, кончина, разлучение души с телом, умирание, состояние отжившего. Смерть человека, конец плотской жизни, воскресение, переход к… … Толковый словарь Даля
СМЕРТЬ — естеств. конец всякого живого существа.Человек, в отличие от всех др. живых существ. сознаёт свою смертность; с т. зр. осознания смысла С. как завершающего момента человеч. жизни С. и рассматривалась философией. Отношение к С. во… … Философская энциклопедия
смерть — сущ., ж., употр. наиб. часто Морфология: (нет) чего? смерти, чему? смерти, (вижу) что? смерть, чем? смертью, о чём? о смерти; мн. о смерти, (нет) чего? смертей, чему? смертям, (вижу) что? смерти, чем? смертями, о чём? о смертях 1. Смертью… … Толковый словарь Дмитриева
смерть — смерти мн., и, смертей, жен. 1. Прекращение жизни, гибель и распад организма. Насильственная смерть. Естественная смерть. Легкая, тяжелая смерть. Скоропостижная смерть. «Примешь ты смерть от коня своего.» Пушкин. «С рассветом глас раздастся мой,… … Толковый словарь Ушакова
СМЕРТЬ — СМЕРТЬ, необратимое прекращение основных жизненных свойств организма, его дыхания, кровообращения и обмена веществ. Определить С. можно только через отношение к жизни. Давая жизни самое общее определение как процессу обмена (диссимиляции и… … Большая медицинская энциклопедия
СМЕРТЬ — Мифы о происхождении С. встречаются почти у всех народов. Эти мифы весьма разнообразны, но почти повсюду подчинены общим законам мифологического мышления. Во первых, это «объяснение от противного» : люди умирают потому, что раньше не умирали или… … Энциклопедия мифологии
СМЕРТЬ — прекращение жизнедеятельности организма, гибель его как обособленной целостной системы. У многоклеточных организмов С. особи сопровождается образованием мёртвого тела (у животных трупа). В зависимости от причин, вызвавших наступление С, у высших… … Биологический энциклопедический словарь