-
1 Сльозами горю не поможеш
Іспансько-український та українсько-іспанський пареміологічний словник > Сльозами горю не поможеш
-
2 заливаться
залиться1) (за что) заливатися, залитися и заллятися, затікати, затекти за що; (вливаться) уливатися, улитися, утікати, утекти куди, в що;2) (обливаться) заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися (обіллятися) чим, (кровью ещё) заюшитися, підпливати, підплисти (підпливти) кров'ю; см. Обливаться. -ться слезами - заливатися, залитися и заллятися, обливатися, облитися и обіллятися, умиватися, умитися сльозами (слізьми), заходитися, зайтися сльозами (слізьми, плачем), підпливати, підплисти и підпливти сльозами (слізьми), розливатися (сльозами), ревне плакати. [Назад обернуся та сльозами заллюся (Пісня). І як кинув Україну, сльозами заллявся (Рудан.). Зігнувшись, розливалася сльозами (Мирн.). А вони так і розливаються, плачуть (Квітка). І що вже плакав! так і підпливає сльозами (Квітка)];3) (затопляться) заливатися, залитися и заллятися, підпливати, підплисти и підпливти чим, бути залитим, поні[пой]матися, по(й)нятися чим. [Сріблом підпливає, повіддю вилискує Полісся під місяцем (Васильч.). Риданням Іудея пойнялась (Л. Укр.)]. Луга -ваются водой - луки (луги) заливає (понімає) вода, луки (луги) підпливають водою;4) (тонуть) заливатися, залитися и заллятися чим. [Поринаєш, - не дай Боже, заллєшся водою (Куліш)];5) (напиваться) наливатися, налитися. [Дай, Боже, гостя, то й наллюся (Чуб. I)]. -ться смехом, хохотом - заливатися, залитися и заллятися сміхом (зо сміху), реготом (з реготу), розлягатися, розлягтися сміхом, реготом (з реготу), залягатися, залягтися сміхом, реготом, заходитися, зайтися сміхом, реготом (з реготу), зареготіти (-гочу, -тиш), зареготати(ся) (-гочу(ся), -гочеш(ся)), заходитися, зайтися; (криком, кашлем) заходитися, зайтися криком, кашлем, від крику, від кашлю. [Панночка залилась сміхом (Л. Укр.). Дівчата заливаються з реготу (Мирн.). Залягається сміхом (Л. Укр.). З-заду Грицько розлягавсь із реготу (Мирн.)]. -ваться - (о поющ. человеке, птице) розлягатися; (о соловье) розкочуватися, розлягатися; (о собаке) розтинатися; (о муз. инструм.) вихилятися, грати аж співати; (о колокольчике) голосити, затинати. [Тьохкає, аж розлягається в садку соловейко (Коцюб.). А скрипочка вихиляється, до живого доймає (Васильч.). А скрипочка грає аж співає (Звин.). Чуєте, як дзвоник голосить (Кониськ.). Дзвони дзвонять, затинають (Звин.)]. -ваться песней - співати-розлягатися. [В кущі по-за камінням співав-розлягався соловейко (Григор.)]. -ваться соловьём - соловейком розлягатися, виводити (виспівувати) як соловейко.* * *несов.; сов. - зал`итьсязалива́тися, зали́тися, -ллю́ся, -ллє́шся и залля́тися, -ллю́ся, -ллє́шся; ( лаем - о собаках) ґвалтува́ти, -ту́ють, заґвалтувати, валува́ти, -лу́ють, завалува́ти, лементува́ти, -ту́ють, залементува́ти; (смехом, слезами) захо́дитися, -джуся, -дишся, зайти́ся, -йду́ся, -йде́шся\заливаться ться румянцем (кра́ской) — сов. зашарі́тися, зачервоні́тися; зайти́ся рум'я́нцем
\заливаться ться слеза́ми — залива́тися, зали́тися (розлива́тися, розли́тися и розілля́тися) слізьми (сльоза́ми, пла́че́м); захо́дитися, зайти́ся пла́че́м (від пла́чу́, від сліз)
-
3 лить
ливать1) лити (н. вр. (і)ллю, (і)ллєш, (і)ллє, (і)ллємо, (і)ллєте, (і)ллють и пров. лию, лиєш, лиють; прош. лив, лила, лило, лили; буд. литиму: пов. н. лий), (зап.) (і)лляти (спрягается в н. вр. - а) как првдыдущ. глаг. и б) лляю, лляєш; прош. лляв, лляла, лляло, лляли; буд. ллятиму; пов. н. лляй), (наливать) сипати (сиплю, -плеш), (выливать, изливать, проливать) виливати, зливати, проливати, точити. [Нащо в море воду лить, коли море повне? (Номис). Грай, кобзарю! Лий, шинкарю! (Шевч.). Отруту в душі ллють (Франко). Але дармо лили воду в решето дюраве (Рудан.). П'є козак та горілочку, а шинкарочка сипле (Гнід.). Сип борщу! (Липовеч.). Сип горілку швидше! (Звин.). Іфігенія зливає вино і олій на вогонь (Л. Укр.). Точити горілку з барильця (Н.-Лев.)]. Лить кровь - лити (точити, проливати, розливати) кров. [Кров, як воду, точить (Шевч.)]. Лить слёзы - лити (лляти, проливати, виливати) сльози, лити (лляти, проливати) слізьми (сльозами). [Слізоньки лити (Грінч. III). Під чужим тином сльози виливать (Шевч.). Дрібними сльозами ллю (Гнід.). Плаче, ридає, дрібними сльозами проливає (Март.)]. Лить воду на руки - зливати воду на руки. Река льёт струи свои в море - ріка ллє (виливає, несе) свої хвилі в море. Цветы льют благовония - квітки ллють (точать, пускають, випускають) пахощі, пахнуть. Лить через край - лити (переливати) через вінця. Лить масло в огонь, перен. - доливати олії до вогню. Лить под что - лити (лляти) під що, підливати що;2) (отливать из как.-ниб. вещества) лити, виливати. Лить медь, чугун - лити мідь, чавун. Лить пули, пушки, колокола, статуи, свечи - лити, виливати кулі, гармати, дзвони, статуї, свічки. Лить колокола, пули (пускать утки) - дзвін великий лити (Номис), кулі лити (Номис), брехуна дзвонити; см. Колокол 1. Лить воск (гадая) - виливати воском. Курица льёт яйца - курка несе виливки, виливає яйця;3) (литься) литися (зап. ллятися), текти, (с силой) бурити; см. Литься 1. [Піт з лоба так і ллється (Київщ.). Бурить, як з барила (Сл. Гр.)];4) (о дожде) лити, (зап.) лляти, (во всю, ливмя, хлестать) пірити, піжити, репіжити, тюжити, пороти, (пров.) чустрити, хвостати. [Учора цілий день лив дощ (Київщ.). Ото лляє! (Брацлавщ.). А надворі дощ такий пірить (Основа). Дощ репіжить (Брацлавщ.). Дощ так і поре (Сл. Гр.)]; Срв. Ливмя. Начать лить - почати лити (пірити и т. д.), запірити, запіжити, зарепіжити. [Як почне пірити дощ, нитки сухої не лишилось (Липовеч.). Дощ запіжив, аж захлющав (Н.-Лев.)]. Лить, как из ведра - лити (зап. лляти), як (мов, немов) з відра (з луба, з рукава, з коновки), як відром, як з-під ринви. [Дощ тюжить, немов з відра ллє (Кониськ.). Дощ іллє, як з луба (Номис)].* * *1) ли́ти, лля́ти; (наливать из крана, бочки) точи́ти2) мет. лити, вилива́ти -
4 заливатися
= залитися1) ( затоплятися) to be flooded, to be inundated2) to break into, to burst into; (сльозами, рум'янцем) to suffuseзаливатися сльозами — to burst into tears, to dissolve in tears
заливатися сміхом — to roar with laughter, to break into laughter
-
5 отуманивать
отуманить1) (окружать туманом) затуманювати, затуманити, захмарювати, захмарити що. См. ещё Затемнять;2) (обморочить кого) стуманювати, туманити, стуманити, затуманювати, затуманити кого, що кому, туману наводити, навести на кого, туману (на)пускати, (на)пустити на кого, памороки (баки) забивати, забити кому, заснічувати, заснітити очі кому. Срв. Обморачивать, Обманывать. -вать голову кому - стуманювати (сов. стуманити) голову кому, опентати кого. Слёзы -нили глаза - очі пойнялися сльозами или сльози затуманили очі. Глаза у меня -нило - очі мені стуманило. Отуманенный -1) затуманений; захмарений;2) с[за]туманений. -ный печалью - по(й)нятий сумом. Глаза -ные слезами - очі по(й)няті сльозами.* * *несов.; сов. - отум`анить1) (застилать туманом, мглой) затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити и тумани́ти2) (перен.: затемнять сознание) отума́нювати, отума́нити, затума́нювати, затума́нити, несов. тума́нити -
6 Зараба[о]тывать
заработать заробляти, заробити, (много назаробляти), запрацьовувати, запрацювати, (о мн.) позароблювати, позапрацьовувати, (с оттен. прирабатывать) приробляти и прироблювати, приробити; (тяжёлым трудом) загорьовувати, загорювати, замозолювати, замозолити що, сльозами дороблятися, доробитися чого; (лёгким трудом) заробляти, заробити легкобитом, легкий хліб мати, легкий хліб кому; (жатьём) заробляти, заробити серпом, (зажать) зажинати, зажати, (косьбой) заробляти, заробити косою (закосить) закошувати, закосити, (молотьбой) заробляти, заробити ціпом, замолочувати, замолотити и т. д. [Тиждень козак заробляє, за один день пропиває (Макс.). За перший місяць я заробила дев'ять рублів (Кониськ.). Ми запрацювали собі на харч (Н.-Лев.). Все, думаю, що-небудь запрацюю собі; роботи не боюсь (М. Вовч.). Тепер будете сльозами хліба дороблятись (Руданськ.). Два годи ходив по Дону, приробив трохи грошей (Г. Барв.). Загорювала свиту - і тую вкрали (Звин.)]. -вать хлеб в поте чела - кривавим потом заробляти хліб. Заработанный - зароблений, запрацьований, заробітний, (тяжёлым трудом) загорьований, потовий, замозольований, замозолений, мозольований, (оффиц. службой) службовий. -ные деньги - зароблені гроші, заробіток, заробленина; см. Заработок 1. Зарабатывающий - а) прич. що заробляє, запрацьовує и т. д.; б) сущ. - см. Заработчик. Не могущий -ть - незарібний, незароблящий. -
7 обливатися
= облитися1) ( обливати себе водою) to have a shower bath, to douche oneself2) ( вивертати на себе щось) to pour ( to spill) over oneself3) (pass. від обливати)4)обливатися сльозами — to be in a flood of tears, to weep bitter tears; to shed tears; to melt into tears
-
8 сльоза
жtear; eye-waterдовести до сліз — to reduce (to drive, to bring) to tears
залитися сльозами — to burst into tears; to open the waterworks
-
9 blear
1. adj1) затуманений, затьмарений (сльозами)2) неясний, невиразний2. v1) затуманювати, затьмарювати (погляд тощо)to blear the eyes — збивати з пантелику; обманювати; перен. замилювати очі
2) робити неясним (невиразним)* * *I aзатуманений ( слізьми); неясний; розпливчастийII vзатуманювати (погляд, поліровану поверхню); робити неясним -
10 burst
In1) вибух2) військ. шквал вогню; вогневий наліт3) метеор. прорив (маси повітря)4) спалах; порив, поривання; запал5) спорт. ривок; спурт6) імпульс, поштовх; раптове збільшення радіоімпульсу7) розм. пиятика, п'янка8) раптова появаIIv (past і p.p. burst)1) вибухати; розриватися2) лопатися, прориватися3) розривати; проривати; розламувати4) пробиватися5) вдиратися6) висаджувати в повітря7) раптом спалахнути, вибухнути8) бути переповненим9) переповнювати10) розм. зірвати, провалити (план тощо)11) зазнати краху, розоритися12) раптово з'явитися13) несподівано зламатися (тріснути, надламатися)14) несподівано зламатиto burst into flame — спалахнути, запалати
to burst into laughter — розсміятися, розреготатися
to burst into tears — розплакатися, залитися сльозами
to burst out — спалахнути, вибухнути (про війну, епідемію тощо)
* * *I n1) вибух; розрив; вiйcьк. шквал вогню; вогневий наліт; черга вогню2) мeтeop. прорив ( маси повітря)4) прорив; cпopт. ривок; cпopт. спурт5) розм. пиятика, п'янка; гульня6) раптове виникнення ( пейзажу)7) acтp. сплеск або спалах випромінювання8) обч. пакет ( даних)II vburst mode — монопольний режим, пакетний режим
( burst)1) вибухати, розриватися (тж. burst up); підривати; проривати2) лопатися, прориватися; розриватися; refl надірватися3) розривати; проривати; прориватися, пробиватися4) ( into) уриватися, увірватися5) раптово спалахнути, розпочатися6) бути переповненим; переповняти7) зірвати, провалити; зазнати краху, провалитися; розоритися (звич. про комерційне підприємство)8) раптово з'явитися (звич. у полі зору)9) несподівано зламатися; тріснути, надломитися; зненацька зламати; надломити10) to burst into smth давати вихід почуттямto burst into tears — залитися слізьми, розплакатися раптово або бурхливо починати що-небудь
to burst out crying — розплакатися, залитися слізьми
11) to burst with some emotion з трудом стримувати яке-небудь почуття12) to burst upon smb раптово спасти на думку -
11 gush
1. n1) злива; сильний (стрімкий, раптовий) потік2) потік слів3) порив4) зайва сентиментальність, потоки сентиментальних виливів (звірень)2. v1) ринути, хлинути; литися потоком (тж gush down, gush in, gush forth, gush out, gush up)2) розм. виливати почуття; просторікувати; ораторствувати3) фонтанувати* * *I n1) сильний, стрімкий або такий, що раптово виник, потік; злива; потік слів; порив ( вітру); порив, спалах ( гніву)II v1) ринути, хлинути; литися потоком; хльостати, бити (тж. gush down, gush in, gush forth, gush out, gush up); заливатися ( сльозами); вивергати, викидати2) ( over) виливати почуття; просторікувати, ораторствувати3) cпeц. фонтанувати -
12 maudlin-drunk
-
13 steep
1. n1) занурення (в рідину); просочування; замочування2) рідина для замочування3) ванна для просочування; копанка (для мочіння конопель)4) круча; обрив; прірва5) поет. небо2. adj1) крутий, стрімкий2) розм. надмірний, перебільшений3) роздутий, дуже високий (про ціну)4) неймовірний, неправдоподібний3. v1) занурювати (в рідину)2) замочувати, вимочувати3) заливати; перен. топити (у вині тощо)4) настоювати, робити настойку5) огортати (про дим тощо)6) занурюватися, зникати з головою; загрузнути7) просочувати, насичувати8) вилуговувати, золити* * *I [stiːp] nкруча, крутість; обрив, прірва; пoeт. небоII [stiːp] a1) крутий2) надмірний, перебільшений; роздутий, дуже високий ( про ціну)3) неймовірний, неправдоподібний ( про розповідь)III [stiːp] n2) cпeц. замочувальна рідина; ванна для просочування; замочувальний чан, мочилоIV [stiːp] v1) занурювати ( у рідину); вимочувати, замочувати; топити, заливати2) настоювати, робити настій3) огортати (про туман, дим)4) часто refl поринати, іти з головою; загрузнути, погрузнути5) (in) просочувати6) cпeц. бучити, вилуговувати -
14 stream
1. n1) річка; ручай, струмок2) військ. водна перешкода3) поет. ріка4) pl поет. води (ріки)5) струмінь, потік6) валка, потік7) течія (моря, ріки)8) перен. напрям; плин, перебіг9) шк. паралельний клас, створений з урахуванням здібностей учнів (в англійських школах)stream crossing — військ. переправа; подолання водних перешкод
to go with (against) the stream — пливти за течією (проти течії)
2. v1) текти, витікати; литися, струменіти2) лити, проливатиhis eyes streamed tears — сльози текли (лилися) у нього по щоках
3) світитися4) випромінювати5) рухатися (валкою)6) махати, розмахуватиto stream a flag — а) розмахувати прапором; б) розгорнути прапор
7) майоріти, розвіватися (про прапор тощо)8) швидко (стрімко) рухатися; мчати* * *I [striːm] n1) річка; струмок, струмочок; вiйcьк. водна перешкодаstream crossing — переправа; пoeт. ріка; pl; пoeт. води ( ріки)
2) потік, струмінь3) низка, потік (людей, машин)4) тк.; sing течія ( ріки); хід, напрямок5) cл. потік; класи, підібрані за здібностями, схильностями учнівII [striːm] v1) текти, витікати (струменем, потоком), литися, струменіти; лити, виливати2) світитися; випромінювати3) рухатися (потоком, низкою)4) розвівати; розмахувати; розвіватися; майоріти ( про прапор)5) швидко, стрімко рухатися, проноситися6) cл. розподіляти учнів по потоках, по класах залежно від їхніх здібностей, схильностей -
15 suffuse
v1) покривати (фарбою тощо)2) заливати (сльозами)3) наповнювати, заповнюватиa room suffused with light — кімната, наповнена світлом
* * *vзаливати (слізьми, світлом); покривати (рум'янцем, фарбою); наповнювати, заповнювати -
16 tap
1. n1) пробка; втулка; затичка2) кран (водопровідний тощо)3) сорт, марка4) розм. пивниця, бар5) розм. виманювання грошей (подарунка)6) тех. гайкоріз7) ел. відвід, відгалуження, відпайка8) трубка для підсочування9) легкий удар; стукіт10) набійка (на каблуці)11) pl амер., військ. сигнал гасити вогні; відбійtap dancer — танцюрист, який вибиває чечітку
on tap — а) чарками, розпивочно (про пиво, вино); б) що є під рукою; готовий для використання
2. v1) припасовувати втулку (затичку); уставляти кран2) виймати втулку (затичку)3) наливати рідину (вино, пиво); прислуговувати в барі4) цідити, націджувати5) торгувати вином (пивом) невеликими дозами; торгувати розпивочно7) робити надріз на дереві; підсікати8) розм. розбити ніс до крові9) перен. витягувати, вивуджувати, видавлювати10) відкривати; починати використовувати; видобувати11) відводити12) приєднувати13) підключати (до лініїзв язку)14) тех. нарізувати внутрішню різьбу15) мет. пробивати льотку; випускати (розплавлений метал з печі тощо)17) вистукувати18) набивати набійку (на каблук)19) прибивати, забиватиto tap smb.'s claret — роз'юшити (розквасити) комусь ніс
to tap the admiral — мор., розм. пити потайки; красти вино з бочки
to tap the bank — карт. вигравати гроші з банку
* * *I n2) кран (водопровідний, газовий) [див. О]we have the tap s in our hands — образн. у нас на руках усі козирі
3) сорт, марка (пива, провин); ( спиртний) напійexcellent tap — першокласне вино або пиво
4) пивна, бар5) cл. виманювання грошей або подарунка6) cпeц. свердло з насічками ( screw tap); hand [machine] tap ручне [автоматичне]свердло7) eл. відвід, відгалуження, відпайка; трійник8) caд. трубка для підсочка9) пристрій, що підслухує, ( що встановлюється на лінії зв'язку); підслуховування телефонних розмов••in tap — початий, неповний ( про пляшку)
II vto turn on the tap — "відкрити шлюзи", залитися сльозами [див. 2]
1) постачати втулкою або затичкою; робити, ставити кран; виймати втулку2) наливати рідину; наливати вино або пивоto tap the metal from the furnace — розливати метал з доменної печі; цідити, націджувати; торгувати вином або пивом невеликими дозами, торгувати на розлив
3) мeд. робити прокол або надріз; розкривати нарив; осушувати ( порожнину); відкачувати, викачувати ( рідину)to tap an abscess — розкрити абсцес; робити надріз на дереві; розбити ніс до крові; витягати ( інформацію)
to tap talent — переманювати ( у свою країну) учених, "викачувати" таланти
to tap smb for information — намагатися витягнути в когось інформацію
to tap smb for money — вивуджувати гроші в когось
4) відкривати, витягати; починати використовувати (інформаційні джерела, гроші)5) відводити6) підключати ( до лінії зв'язку)to tap a wire — перехоплювати ( переговори по проводах); робити відгалуження; cл. красти електричну енергію; підключатися ( до мережі)
7) перехоплювати ( телефонні повідомлення); підслухувати8) cпeц. нарізати внутрішнє різьблення9) метал. пробивати льотку, випускати ( метал з печі)••to tap smb 's claret — розквасити комусь ніс
to tap the admiral — мop.; жapг. пити крадькома, красти вино з бочки
III nto tap the bank — кapт. вигравати гроші з банку; перекачувати гроші у свою кишеню
1) легкий удар; стукіт (у двеір, вікно)2) набійка; металева набійка, підківка ( на черевику)3) чечітка4) дiaл. трішечки, крапелька5) pl; aмep.; вiйcьк. сигнал гасити вогні; відбій; вечірня зоря; сигнал горном при похованні6) pl безнадійне положення; = капут, кришкаIV v1) легко вдаряти; стукатиto tap smb on the shoulder — поплескати когось по плечу; стукати
to tap on /at/ the window [on /at/ the door] — стукати у вікно [у двері]
2) вибиватиto tap the ashes out of a pipe — витрусити попіл із трубки, вибити трубку; відбивати ( ритм); відбивати чечітку
3) вистукувати ( пальцями)4) робити набійку; прибивати, забивати ( цвяхи)5) cпopт. штовхати ( м'яч) -
17 tear
In1) розрив; розривання2) проріз; дірка; розпірка3) стрімкий галоп (крок)full tear — стрімголов, прожогом
4) несамовитість; пристрасть5) шаленство6) амер., розм. гульня7) тех. зносIIv (past tore; p.p. torn)1) рвати, розриватиto tear smth. to pieces — порвати щось на шматки
to tear smth. in two — розірвати щось навпіл
2) рватися, розриватися; зношуватися3) пробивати4) розколювати, руйнувати6) терзати, краятиto tear at smb.'s heart — краяти чиєсь серце, викликати душевний біль
7) поранити; подряпати8) порушувати спокій9) пронизувати, проймати, прорізати10) висмикувати, виривати, вихоплювати, витягувати; відбирати11) розм. мчати стрімголов12) шаленіти, лютувати; вирувати, бушувати; гарячкувати14) розм. накидатисяtear about — носитися стрімголов, гасати
tear away — а) відривати; виривати, звільняти; б): to tear oneself away from the picture — насилу відірватися від картини
tear down — а) зривати (оголошення); б) зносити (будівлю); в) спростовувати пункт за пунктом; г) мчати
tear off — відривати; зривати
tear out — виривати; висмикувати, вихоплювати
tear up — а) виривати, видирати; б) підривати; в) розривати
to tear smth. to pieces (to tatters) — розкритикувати щось; розбити щось ущент
to tear off a strip — вилаяти, пошпетити
to tear up Jack — амер., розм. зчиняти галас; бешкетувати
n1) сльозаto burst into tears — залитися сльозами, розридатися
to move smb. to tears — розчулити когось до сліз
to give smb. a tear — намагатися розжалобити когось
2) крапля (роси, вина тощо)3) pl горе; смуток, печаль* * *I v(tore; torn)1) розривати, рвати (плаття, волосся) to tear smthto pieces — порвати щось на шматки [порівн. *]
to tear a sheet of paper lengthwise — розірвати листок папера уздовж; рватися, розриватися; зношуватися; підривати; чорнити, змішувати з брудом; дiaл. розколювати; руйнувати
2) (at) роздиратиto tear at the lining — віддирати підкладку; мучити; накидатися ( на когось)
3) ранити4) звичн. pass порушувати спокійa country torn by civil war — країна, що розривається на частини громадянською війною; мучити, роздирати ( каяттями совісті) to be torn between smth розриватися між чимось
5) простромлювати, прорізати ( тишу)6) висмикувати, виривати, витягати; вихоплювати, віднімати7) нестися прожогом; мчатися, рватися; шаленіти; бушувати, лютувати; гарячитися8) ( into) вриватися ( кудись); налітати, несучи руйнування; накидатися ( про критикі)9) ( from) відриватися10) ( through) проїжджати ( через щось) на великій швидкості; пробивати ( стіну)••to tear smth to pieces /to tatters/ — рознести /розкритикувати/ щось; розбити щось вщент [порівн. 1,]
to tear the guts or smth — вихолостити что-л, звести щось нанівець
II nto tear up Jack — aмep.; дiaл. піднімати шум, скандалити
1) розрив, розривання; дірка2) стрімкий галоп або крокto go full tear — нестися з усіх ніг, мчатися; поспіх
3) aмep. гульба; to go on a tear гуляти шумно4) пристрасть, шаленство; сказto be in a tear — бути в сказі, бути поза собою
5) тex. задирання••III ntear and wear, wear and tear — див. wear and tear
1) сльозаbitter [crocodile] tears — гіркі [крокодилячі]сльози
to burst into tears — розплакатися, розридатися
2) pl горе, сум3) крапля (роси, вина, смоли)4) "сльоза" ( дефект скл)••IV vto shed a tear for Nelson — помочитися, мочитися
-
18 waterworks
n; pl1) система водопостачання; водопровідна станція; гідротехнічна споруда2) фонтан; cл. сльози, плач3) мeд.; жapг. нирки -
19 flood-gate
nшлюз, шлюзові воротаto open the flood-gates — дати волю (чомусь); відкрити шлях (комусь); залитися сльозами, розплакатися
-
20 waterwork
n1) pl система водопостачання2) водоочисна (водопровідна) станція3) pl гідротехнічні споруди; водні споруди; фонтани)4) жарт. сльози, плач5) pl анат. провідні судини6) pl мед., розм. ниркиto turn on the waterwork — залитися сльозами, заплакати
См. также в других словарях:
Кулиш, Александра Михайловна — Александра Кулиш (Ганна Барвинок) Александра Михайловна Кулиш (урождённая Белозерская, 23 апреля [5 мая] 1828 год 20 июня [ … Википедия
СКА (футбольный клуб, Львов) — У этого термина существуют и другие значения, см. СКА. Спортивный клуб армии (Львов) Прозвища Армейцы Основан 1949 Расформирован 1989 Стадион СКА Вместимость 15 000 Соревнование 1989 22 е в первой лиге СССР (последний сезон … Википедия
Кулиш, Александра — Александра Михайловна Кулиш (урождённая Белозерская, 23 апреля (5 мая) 1828 год 20 июня (6 июля) 1911 год) украинская писательница. Биография Родилась на хуторе Мотроновке, под Борзною, Черниговской губернии. В аристократической семье её… … Википедия
Кулиш А. — Александра Михайловна Кулиш (урождённая Белозерская, 23 апреля (5 мая) 1828 год 20 июня (6 июля) 1911 год) украинская писательница. Биография Родилась на хуторе Мотроновке, под Борзною, Черниговской губернии. В аристократической семье её… … Википедия
Кулиш А. М. — Александра Михайловна Кулиш (урождённая Белозерская, 23 апреля (5 мая) 1828 год 20 июня (6 июля) 1911 год) украинская писательница. Биография Родилась на хуторе Мотроновке, под Борзною, Черниговской губернии. В аристократической семье её… … Википедия
Кулиш Александра Михайловна — Александра Михайловна Кулиш (урождённая Белозерская, 23 апреля (5 мая) 1828 год 20 июня (6 июля) 1911 год) украинская писательница. Биография Родилась на хуторе Мотроновке, под Борзною, Черниговской губернии. В аристократической семье её… … Википедия
СКА (футбольный клуб, Карпаты) — Спортивный клуб армии (Львов) Полное название СКА Прозвища Армейцы Основан 1949 Стадион СКА Вместимость 15 000 Соревнование 1989 … Википедия
СКА Карпаты — Спортивный клуб армии (Львов) Полное название СКА Прозвища Армейцы Основан 1949 Стадион СКА Вместимость 15 000 Соревнование 1989 … Википедия
СКА Львов — Спортивный клуб армии (Львов) Полное название СКА Прозвища Армейцы Основан 1949 Стадион СКА Вместимость 15 000 Соревнование 1989 … Википедия
виплакувати — ую, уєш, недок., ви/плакати, ачу, ачеш, док., перех. 1) Плачучи від горя, образи і т. ін., знаходити заспокоєння, полегкість. 2) розм. Випрошувати, домагатися чого небудь сльозами, благанням. Виплакувати очі … Український тлумачний словник
заливатися — а/юся, а/єшся, недок., зали/тися і рідше залля/тися, заллю/ся, заллє/шся і рідко залля/юся, залля/єшся, док. 1) тільки 3 ос. Покриватися суцільно або наповнюватися вщерть водою чи якою небудь іншою рідиною; затоплятися. || перен. Сповнюватися… … Український тлумачний словник