Перевод: с русского на украинский

с украинского на русский

слово+в+слово

  • 121 вступление

    1) вступ, вступне слово; (предисловие) передмова;
    2) вступ, вхідчини, входини (обыкновенно с пирушкой). [Запити вхідчини = запить вступление].
    * * *
    1) ( действие) вступ, -у, вступа́ння
    2) ( введение) вступ

    Русско-украинский словарь > вступление

  • 122 всякий

    всяк
    1) усякий, усяк, усяке, кожен, кожний, кождий, (диалект.) жоден, жодний; [Всяк його слухати йшов (Л. Укр.). Їх ім'я всяке (всякий) тепер знає (Грінч.). Ми тут жадне літо літуємо]. Решительно всякий - кожнісінький, геть-усякий. Без всяких неприятностей - без жадної прикрости. Всякий (презрительно) - леда-хто, ледь-хто, ледай-хто, ляда-хто, аби-хто. [Нехай мене леда-дурень в личко не цілує. Побити, то й аби-хто знайдеться - от инше діло пожалувати. Жінка має право вимагати розлучного листа за леда-слово (Л. Укр.)]. Без всякого - без ніякого. [Без ніякого доводу його обвинувачено (Грінч.)]. Всякий день, всякий год - що-день, що-дня, що-рік, що-року. Во всяком случае - у всякому (в кожному) разі. Всякими средствами - усяким способом, усіма способами;
    2) всяковий, різноманітний, різний. [З перцем, з шапраном і з різними приправами].
    * * *
    мест.
    уся́кий, уся́к; ( каждый) ко́жний, ко́жен, -жна, -жне; ( всяческий) всіля́кий

    Русско-украинский словарь > всякий

  • 123 выговариваться

    выговориться вимовлятися, вимовитися. [Не те слово вимовилося].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыговориться
    1) вигово́рюватися, ви́говоритися; сов. ви́балакатися
    2) страд. несов. вимовля́тися, вигово́рюватися

    Русско-украинский словарь > выговариваться

  • 124 вызывать

    вызвать кликати, викликати, викликувати, викликати, покликати кудись или до чого, (изредка) визивати, визвати. В-ать, -ать на суд - (об истце) запозивати, запізвати кого (до суду), (о судье) викликати, викликати кого (на суд, до суду); (звуком трубы) - витрублювати, витрубити; (свистом) - висвистувати, висвистати, (криком) - вигукувати, вигукати; вызывать у кого (внушать) - викликати (з кого, в кому), накликати кому. [Це накликає інтелігентові-семидесятникові гордовиту думку про своє провіденціяльне призначення]. Вызывать, вызвать что - призводити, призвести до чого, спричинювати, спричинити що, спричинитися, споводувати до чого, справляти, справити що. [Цей лік спричинив (справив) блювоту]; (кого на что) - зрушити кого на що. [Оживив приспані сили, зрушив їх на боротьбу (Єфр.)]; (к жизни) - покликати до життя, (звук, слово) - видобути. [Ні, гук страшний я видобути мушу (Л. Укр.)]. Вызываемый - викликуваний. Вызванный - викликаний, покликаний.
    * * *
    несов.; сов. - в`ызвать
    (кого-что) виклика́ти и викли́кувати, ви́кликати, визива́ти, ви́звати (кого-що); ( приглашать) приклика́ти, прикли́кати (кого-що); (служить причиной чего-л.) спричиня́ти и спричи́нювати, спричини́ти (що), спричиня́тися и спричи́нюватися, спричини́тися (до чого); ( порождать) поро́джувати, породи́ти (що); ( возбуждать) збу́джувати, збуди́ти (що)

    Русско-украинский словарь > вызывать

  • 125 выпаливать

    выпалить
    1) (выжигать) випалювати, випалити;
    2) стріляти, стрельнути, пальнути;
    3) (слово) випалювати, випалити, стрілити. [От, він зараз стрілить дурницю (Фр.)].
    * * *
    несов.; сов. - в`ыпалить
    випа́лювати, ви́палити и мног. повипа́лювати

    Русско-украинский словарь > выпаливать

  • 126 выражение

    1) см. Обнаруживание;
    2) висловлювання [Не забороняється висловлювання думок], вислів (р. вислову). [Це-ж не наш вислів, а московський], вираз. Найти для себя выражение - вилитися. [Цей настрій високий найкраще вилився в організації братства (Єфр.)]. Без выражения - безвиразно. Извините за выражение - пробачте (вибачайте, простіть) у [на] цім слові; не при вас кажучи; шануючи слухи ваші (Куліш);
    3) выражение лица - вираз, вираз на лиці, на виду, на обличчю; міна. [Цей вираз застиг на обличчю (Грінч.). Вираз на лиці - понуро-урочистий (Куліш)]. Принимать, принять выражение лица - набирати (набрати) виразу. Придавать выражение лицу - надавати виразу, (фамильярно) міни добирати (добрати), міну взяти (прийняти) (Свидн.). Со спокойным и светлым выражением лица - ясний. [Вона була спокійна та ясна (М. Вовч.). Ясен був на виду (Куліш)].
    * * *
    1) ( действие) ви́раження, (неоконч.) виража́ння; ви́словлення, (неоконч.) висло́влювання; відбиття́, (неоконч.) відбива́ння; ви́явлення, (неоконч.) виявля́ння; передання́, (неоконч.) передава́ння; ви́раження, (неоконч.) виража́ння
    2) (отражение чего-л.) відбиття́; ( обнаружение) ви́раз, -у, ви́явлення, ви́яв, -у
    3) (внешний вид чего-л.) ви́раз
    4) (слово, фраза, оборот речи) ви́слів, -слову, ви́раз, -у

    Русско-украинский словарь > выражение

  • 127 выходить

    I. выйти, вытти, выдти
    1) виходити (вихожати) [Не вихожає з хати. Кудись-же той яр виходить. Будинок виходив у садок великим рундуком], сов. вийти, піти; виступати. Выйти с трудом - сов. видибати, видибуляти; (хромая) вишкандибати; (шаркая ногами) вичовгати; (пятясь) визадкувати; (украдкой) викрастися; (толпой) вироюватися, вироїтися, сипнути; (из воды) вибрести, -ся; (из вагона) висісти. Прошу выйти (фамильярно) - прошу на виступці, (иронич.) прохаю на викидку. Не выходить из головы - не сходити з голови. Выйти наружу - пробитися, виступити (наверх), виявитися. Выйти, прорубив отверстие - прорубатися, вирубатися звідкись; (гуськом) висотатися; (из употребления) виводитися, вивестися; (из затруднения) вирятуватися; (из границ) перейти за межі, перебрати (всякої) міри. Выходить, выйти из себя - аж із шкури вилазити (вилізти), із себе пнутися, аж на місці цибати, аж нетямитися; (из детского возраста) з дітей (з дитячих літ) виходити. Выйти в жизнь - вийти між люди; (замуж) віддаватися, віддатися, піти заміж за кого, сов. одружитися з ким, видатися за кого, зашлюбитися з ким; (из яйца) вилупитися;
    2) сходити. [У нас багато хліба сходить]. Вышло всё - (вже) по всьому. Вышли все деньги - по всіх грошах. У меня вышло что - (диал.) я вивелася з чого;
    3) выйти каким - вдатися, придатися. [Такий уже вдавсь поганий. Паска у нас хороша придалася. Наймичку собі прийняла, та й добра дівчина придалася (Г. Барв.)]. Ничего хорошего из тебя не выйдет - добра (пуття) з тебе не буде. У меня вышло хорошо = мне удалось - я вдав добре. [У росіян сатиру найкраще вдав новітній письменник Салтиков-Шедрін (Єфр.). Слабше вдає він заклики до боротьби (Єфр.)];
    4) безл. - виходити, виходитися, вийтися. [Пішли, аж не так вийшлося]. Выходит - виходить; (следовательно) отже, (следует думать) випадає. [Випада, що всі троє були дурні, а вона розумна]. Вышло, как я говорил - на моє слово впало, на моє вийшло;
    5) выходить на картах (при гаданьи) - випадати;
    6) хим. - добуватися, видаватися.
    II. виходити. [Оддай - руками, а не виходиш ногами].
    * * *
    I выход`ить
    несов.; сов. - в`ыйти
    вихо́дити, ви́йти и мног. повихо́дити

    выходи́ть, вы́йти в кого́ — (быть похожим на кого, делаться кем) вихо́дити, ви́йти в ко́го

    выходи́ть, вы́йти из подчине́ния — перестава́ти, переста́ти кори́тися

    выходи́ть, вы́йти из положе́ния — вихо́дити, ви́йти із стано́вища

    выходи́ть, вы́йти из себя́ — втрача́ти, втра́тити ви́тримку (самовла́ду, самовлада́ння), дратува́тися, роздратува́тися

    II в`ыходить

    Русско-украинский словарь > выходить

  • 128 двузначный

    1) двозначний. [Слово курінь двозначне у запорожців: воно й місце, де жили козаки, і полк, де козак був записаний];
    2) (о числе) двознаковий, двохциферний.
    * * *
    мат., лингв.
    двозна́чний

    Русско-украинский словарь > двузначный

Страницы

См. также в других словарях:

  • СЛОВО — ср. исключительная способность человека выражать гласно мысли и чувства свои; дар говорить, сообщаться разумно сочетаемыми звуками; словесная речь. Человеку слово дано, скоту немота. Слово есть первый признак сознательной, разумной жизни. Слово… …   Толковый словарь Даля

  • слово — (3) 1. Высказывание; то, что сказано: Тогда великыи Святъславъ изрони злато слово слезами смѣшено, и рече: О моя сыновчя, Игорю и Всеволоде! 26. Отъвѣщашя ему июдеи: „Мы законъ имаамъ и по закону нашему дължънъ есть умрѣти, яко сынъ божии творить …   Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"

  • СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… …   Толковый словарь Ушакова

  • СЛОВО — 1. СЛОВО1, слова, мн. слова, слов и (устар., ритор.), словеса, словес, ср. 1. Единица речи, представляющая сою звуковое выражение отдельного предмета мысли. Произнести слово. Написать слово. Порядок слов в речи. Словарь иностранных слов. Русское… …   Толковый словарь Ушакова

  • Слово —     СЛОВО одно из труднейших общих понятий языковедения, к сожалению еще мало разработанное. Несмотря на то, что сам человеческий язык определяется обычно, как «язык слов» в отличие от языка нерасчлененных представлений у животных, языка жестов у …   Словарь литературных терминов

  • Слово — Речь * Афоризм * Болтливость * Грамотность * Диалог * Клевета * Красноречие * Краткость * Крик * Критика * Лесть * Молчание * Мысль * Насмешка * Обещание * Острота * …   Сводная энциклопедия афоризмов

  • Слово о полку Игореве — – литературный памятник XII в., одно из самых значительных в художественном отношении произведений древнерусской литературы. С момента своего открытия С. находится в центре внимания русской филологической науки, ему посвящена обширная… …   Словарь книжников и книжности Древней Руси

  • слово — 1. СЛОВО, а; мн. слова, слов, ам и (устар.). словеса, словес, ам; ср. 1. Единица языка, служащая для называния отдельного понятия. Повторить с. Запомнить с. Написать с. Употребить с. Перевести с. Подчеркнуть с. Искать подходящее с. Незнакомое с.… …   Энциклопедический словарь

  • Слово — 1. СЛОВО, а; мн. слова, слов, ам и (устар.). словеса, словес, ам; ср. 1. Единица языка, служащая для называния отдельного понятия. Повторить с. Запомнить с. Написать с. Употребить с. Перевести с. Подчеркнуть с. Искать подходящее с. Незнакомое с.… …   Энциклопедический словарь

  • Слово о погибели Русской земли — «Слово о погибели Русской земли после смерти великого князя Ярослава» (полное оригинальное название «Слово о погибели Рускыя земли и по смерти великого князя Ярослава»[1])  литературное произведение, датируемое XIII веком, сохранившееся в… …   Википедия

  • слово — Речение, выражение, название, термин, вокабула. Ср …   Словарь синонимов

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»