-
1 слиз
чslime, mucus, mucilage -
2 слиз
-у; = слизь, -і -
3 слиз
вж. слуз* * *phlegm* * *вж. слуз -
4 слиз
ლორწო -
5 слиз
-
6 слиз
silekey, sümük, yalqaq -
7 ლორწო
слиз -
8 slim
слиз -
9 слизь
слиз, -у; слизо́та -
10 балхам
слиз, мокротиння, харкотиння К; пор. балғам. -
11 балғам
слиз, мокротиння, харкотиння О; пор. балхам. -
12 slime
1. n1) мул, каламуть; нанос2) слиз3) щось огидне (неприємне); багно4) гірн. шламto do a slime — скористатися перевагою, схитрувати
2. v1) вкривати мулом (наносами)2) обволікати слизом3) покриватися мулом (наносами)4) обволікатися слизом5) амер. усувати слиз6) розм. вислизнути, відкрутитися (звич. slime through, slime away, slime past)* * *I [slaim] n1) мул; каламуть; наноси2) слиз3) що-небудь противне, неприємне4) підлабузництво; підлесливість5) cл.; cл. покидьки суспільства, дно; паскуда, погань ( про людину); покидьок6) cл. слв. злобні пересуди; брудні плітки (у т. ч. у пресі)7) гipн. шламII [slaim] v1) покривати мулом, наносами; обволікати слизом; покриватися мулом, наносами; обволікатися слизом2) видаляти слиз (з риби а т. п.)3) вислизнути, відкрутитися, відкараскатися (slime through, slime away, slime past) -
13 slime
{slaim}
I. 1. тиня, лепкава кал, талог
2. слуз, слиз, лигавина
3. прен. тиня, кал
4. подлизурство
II. 1. покривам със слуз
2. изчиствам от слуз (рибa и пр.)* * *{slaim} n 1. тиня, лепкава кал, талог; 2. слуз, слиз, лигавина;(2) {slaim} v 1. покривам със слуз; 2. изчиствам от слуз (рибa* * *тиня; слуз;* * *1. i. тиня, лепкава кал, талог 2. ii. покривам със слуз 3. изчиствам от слуз (рибa и пр.) 4. подлизурство 5. прен. тиня, кал 6. слуз, слиз, лигавина* * * -
14 gleet
1. n1) липка, слизька грязь; баговиння2) мед. хронічний уретрит2. vвиділяти слиз (гній)* * *I n1) icт. липка, слизька грязь; твань2) мeд. хронічний уретрит3) вeт. катар лобової е щелепної пазух у коняII vвиділяти слиз, гній -
15 mucilage
1. n1) слиз2) рослинний клей; гуміарабік2. vсклеювати; наклеювати; приклеювати* * *n2) рослинний клей; гуміарабік -
16 mucus
-
17 phlegm
n1) мед. мокротиння, харкотиння, слиз2) мед., іст. флегма3) флегматичність; холоднокровність; байдужість* * *[flem]n1) мокротиння, слиз; мeд.; icт. флегма; апатія, млявість2) флегматичність, флегма3) спокій, безпристрасність -
18 slime
I [slaim] n1) мул; каламуть; наноси2) слиз3) що-небудь противне, неприємне4) підлабузництво; підлесливість5) cл.; cл. покидьки суспільства, дно; паскуда, погань ( про людину); покидьок6) cл. слв. злобні пересуди; брудні плітки (у т. ч. у пресі)7) гipн. шламII [slaim] v1) покривати мулом, наносами; обволікати слизом; покриватися мулом, наносами; обволікатися слизом2) видаляти слиз (з риби а т. п.)3) вислизнути, відкрутитися, відкараскатися (slime through, slime away, slime past) -
19 исчезать
исчезнуть1) (пропадать без вести, мгновенно, обращаться в ничто, скрываться) зникати, (иногда никнути), зникнути и зникти, щ[зч]езати, (иногда чезнути), щезнути, (з)слизати, (з)слизнути, гинути, згинути, (пропадать) пропадати, пропасти, (о мн.) позникати, пощезати и почезнути, по(з)слизати, послизнути, (понемногу) заникати, заникнути. [Туман почав розходитись, бліднути й зникати (Грінч.). Але зараз таке бажання зникало (Крим.). Немов кажани никнуть перед сонечком раннім (Манж.). Обережно ступає босими ногами і никне врешті за причілковою стіною (Коцюб.). І зникла (Марія) в темному гаю (Шевч.). Зникли радощі, втіха, принада (Ворон.). Привид щез (Коцюб.). Вилися прудко золоті гадючки і чезли (Л. Укр.). Куди-ж вони почезли? (Куліш). Ніби гинуть (хмари) у прозорій глибині (Вороний). Ізгинь, мано, що так мене дурила! (Грінч.). Молодчина з його грішми десь як вітер згинув (Рудан.). Згинула вся поетичність (Крим.). Слиз, наче крізь землю пішов (Сл. Гр.). Зашипів (Сатанаїл) і з-перед Бога слизнув під землею (Рудан.). Злії духи, так як мухи, всі уже послизли (Велик. вірша.). Як пропав сніг до каплі, тоді вже справжня весна (Звин.)]. Эти слова -зли у меня из памяти - ці слова зникли у мене з пам'яти. [І все, що давно було, з пам'яти зникло (Л. Укр.)]. Всё -зает, как тень - усе зникає, мов тінь. -чез он бесследно - і сліду його не стало, загув і слід за ним, як за водою пішов, як вода вмила його, наче (мов) корова язиком його злизала, як віл його лизнув, щез як здимів. - чезло воспоминание, память о ком - і слід загув за ким. [Навіть пізніш, коли Інджуїдів давно на світі не було і слід за ними загув, Хафиз елегічно згадує за ті минулі часи (Крим.)]. -нуть из виду - зникнути, щезнути з очей. -чез из горизонта - зник з обрію. -знуть как дым - здиміти и здимніти. [Неначе вона крізь землю пішла або здиміла (Мирг. п.)]. -зни (прочь с глаз) - згинь! пропади;2) (гибнуть, пропадать, переводиться) гинути, згинути, никнути, зникнути, (з)слизнути, переводитися, перевестися, (о мн.) погинути, вищезати, почезнути, попереводитися; см. Погибать, Переводиться 3. [Сам собою марний трутень із світу зникне (Крим.). Вищезає жито (М. У. Е.). І він, як муха в зіму, слиз (Котл.). Бодай його кодло з накорінком перевелось (Номис)]. Исчезающий -1) (прич.) хто (що) зникає, щезає и т. д.;2) (прил.) зникливий, щезливий, зслизливий. Исчезнувший - зниклий, щезлий, згиблий, (з)слизлий, пропалий и пропащий.* * *несов.; сов. - исч`езнутьзника́ти, зни́кнути, щеза́ти, ще́знути, мног. пощеза́ти, поще́знути; вищеза́ти, ви́щезнути; (о звуках, дымке, силах) та́нути, розтанути и розта́ти, -та́не; (прекращаться; скрываться) ги́нути, зги́нути; ( пропадать) зслиза́ти, зсли́знути и зслизну́ти и зсли́зти; диал. ни́кнути, пони́кнути\исчезатьть со све́та (с лица́ земли́) — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути), сов. зги́нути; зслиза́ти, (зслизну́ти) з сві́ту (з лиця́ землі́)
\исчезатьть из па́мяти — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) з па́м'яті
\исчезатьть в толпе́ — зника́ти, зни́кнути (щеза́ти, ще́знути) в на́товпі (в юрбі́)
-
20 кишковий
intestinal, enteric
См. также в других словарях:
слиз — іменник чоловічого роду розм … Орфографічний словник української мови
слизґатися — слизґамся, ґашся, Пр. Ковзатися, їздити по льду … Словник лемківскої говірки
слизґаня — ня, с. Пр. Дія за знач. слизґатися … Словник лемківскої говірки
слиз — род. п. а рыба Blennius, из породы угрей , укр. слиж, род. п. а Cobitis barbatula , чеш., слвц. sliz слизь , слвц. sliž – рыба голец , польск. sliz, sliż голец , в. луж. sliž, šliž, н. луж. sliž улитка . Праслав. *slizъ или *slizi̯o , связано со … Этимологический словарь русского языка Макса Фасмера
слиз — у, ч., розм. слизь, і, ж. В язка рідина, що виділяється деякими клітинами рослин, тварин і людини. || Слизький, в язкий наліт на поверхні чого небудь, що виникає від вогкості і бруду … Український тлумачний словник
слизівник — а, ч., діал. Те саме, що алтей … Український тлумачний словник
слизґавиця — ці, ж. Ол. Ожеледиця, ожеледь … Словник лемківскої говірки
слизґавка — кы, ж. Пр. Ковзанка на леді … Словник лемківскої говірки
слизевик — слиз/ев/ик/ … Морфемно-орфографический словарь
слизевой — слиз/ев/ой … Морфемно-орфографический словарь
слизняк — слиз/няк/ … Морфемно-орфографический словарь