-
1 слава
слава -
2 слава
сла́ваво \слава ву кого́-чего́ — на сла́ву кому́-чому́
на \слава ву — ( очень хорошо) на сла́ву
петь \слава ву кому́-чему́ — співа́ти хвалу́ кому́-чому́, сла́вити, -влю, -виш, прославля́ти кого́-що; славосло́вити кого́
плоха́я (дурна́я, худа́я) \слава ва — пога́на (недо́бра) сла́ва, сла́ва, несла́ва; ( пересуды) погові́р, погово́ри
\слава ва Бо́гу — см. Бог
то́лько [одна́] \слава ва, что — ті́льки й сла́ви, що
-
3 berømthed
слава -
4 glorie
слава -
5 хамт
слава Г. -
6 sława
[слава]f -
7 Ославка
слава, поговір (-вору). -
8 დიდება
слава; славити -
9 зинет
слава М; пор. зейнет, зийнет, зинет, зиннет. -
10 имя
1) ім'я (р. ім'я и архаич. імени, им. мн. імена), й[і]мення, (диал.) імено, (название) назва, назвисько, наймення; ум. іменнячко, найменнячко. Собственное, крестное имя - власне, хрещене ім'я (ймення). Имя предмета, животного - назва речи (предмета), тварини. Имя отца, друга - батькове, приятелеве ім'я (ймення). Полное имя - повне ім'я, ймення. [Хіба не можна назвати повним іменням: Герасим? (Мова)]. Имя, отчество, фамилия - ім'я, по батькові та прізвище. Дать имя - дати кому ім'я, ймення; срвн. Нарекать, Наречь 1. Носить имя - зватися. Об'явить своё имя - назвати, об'явити своє ім'я (ймення). По имени - на ім'я (на м'я), на ймення, на назвисько, [Був чоловік на ім'я Захарія (Св. П.). На назвисько Ялина (Липов. п.)]. Быть кем только по имени - бути ким тільки (лиш) на ймення, ім'ям. Назвать кого по имени - назвати кого на ймення. Как ваше имя? - як вас на ім'я, на ймення? яке вам ім'я? як ваше ім'я (ймення)? [Не знаю, хто ви єсть і як вас на ім'я (Самійл.)]. Как его имя? - як він (його) на ім'я (на ймення)? як йому ім'я (ймення)? [А як він на ім'я? Іван? (Звин.). Як на ім'я того пана? (М. Вовч.)]. По его имени - його ім'ям, за його ім'ям, (по нём) по йому. Школа -ни Франка - школа імени Франка. Именем кого, чего, чьим -нем - в ім'я кого, чого, в ім'я чиє (чиїм ім'ям) (гал.) в імени кого. [В ім'я народу беру тебе, ворога громадського порядку (Куліш)]. Именем закона, короля, императора - в ім'я закону, ім'ям короля, імператора, (гал.) в імени цісаря. Умоляю вас именем нашей дружбы - благаю вас в ім'я нашої приязни. Во имя чего - в ім'я чого. [В ім'я моїх заслуг (Куліш)]. Во имя Бога - в ім'я боже. На имя кого - на кого, на ім'я кого (чиє). Купить усадьбу на имя жены - купити садибу на жінчине ім'я, на жінку. Письмо на имя такого-то - лист на адресу такого-то. От имени кого, от чьего имени - від кого, на ім'я кого, чиїм ім'ям, (гал.) в імени кого. [Орудували замість самого пана і на його ім'я залюдняли неміряні пустині (Куліш). Моїм ім'ям дав Девісон його (смертний присуд) (Грінч.)]. От моего имени - від мене, від мого імени, (фам.) моєю губою. [Так і скажіть йому моєю губою, що він дурень (Звин.)]. Не иметь другого имени, как - не мати иншого ім'я, як; не виходити з чого. [Просвітку йому не буде від посмішища; з байстрюка не виходитиме (Квітка)]. Имя же им легион - їм же ім'я - легіон;2) (репутация, слава) слава, ім'я. Доброе, честное имя - добра слава, добре ім'я. [Їм зосталась добра слава (Шевч.). Моє все багатство єсть моє добре ім'я (Котл.)]. Худое имя - недобра слава, неслава. Приобрести имя, сделать себе имя - (з)добути, придбати (собі) ім'я, славу (и слави). Замарать своё доброе имя - заплямувати (закаляти) своє добре ім'я, свою добру славу. Человек с именем - людина з ім'ям;3) грам. - ім'я. Имя существительное, прилагательное, числительное - іменник (речівник), прикметник, числівник (-ка). Имя собственное, нарицательное, собирательное - ім'я власне, загальне, збірне.* * *1) ім'я́, род. п. і́мені и ім'я́; (преим. о личном названии человека, о названии предметов, явлений) іме́ння, йме́нняво и́мя кого́-чего́ — в ім'я́ кого́-чого́
и́менем кого́-чего́ — ім'я́м (і́менем) кого́-чого́
и́мени кого́-чего́ — і́мені кого́-чого́
называ́ть ве́щи свои́ми (со́бственными, настоя́щими) имена́ми — назива́ти ре́чі свої́ми (вла́сними, спра́вжніми) імена́ми
на и́мя чьё — ( адресованный) на ім'я́ чиє́
носи́ть и́мя — ма́ти ім'я́
от и́мени кого́ — від і́мені кого́
по и́мени — на ім'я́, на йме́ння
с мировы́м и́менем — зі світови́м ім'я́м (і́менем)
соста́вить (сде́лать) себе́ и́мя — здобу́ти собі́ ім'я́
то́лько по и́мени — (внешне, формально) ті́льки (лише́, лиш) за на́звою (на йме́ння)
2) грам. ім'я́и́мя прилага́тельное — прикме́тник
и́мя существи́тельное — іме́нник
и́мя числи́тельное — числі́вник
собира́тельное и́мя — збі́рне ім'я́
-
11 молва
1) (общий говор, шум) гамір (-мору), гутірка, (глухой) гомін (-мону);2) (слух) поголос (-су), поголоска, чутка (-ки) и чутки (-ток), почутка, (диал.) поустка, (разглашение) розголос (-су), (слава) слава (обычно дурная), пославка, (толки, беседа) помовка, балачка, гутірка, говірка. [Поголос розійшовся по всій околиці (Біблія). Йшов поголос між народом, що… (Леонт.). Пішла по селу поголоска, що вчитель нічого не тямить (Єфр.). Пішла чутка, ніби народився «анцихрист» (О. Пчілка). По всій Гуцульщині гудуть чутки про юнака (Олесь). Пішла почутка, що у панів цар людей одбере (Кам'янеч.). Таку поустку пустив, ніби-то мені хабара сусіди дали (Липовеч.). Про чорта тільки пославка, а ніхто того чорта не бачив (М. Вовч.). По селу скрізь літала гутірка, що… (Кониськ.)]. -ва всё преувеличивает - чутка (поголос, поголоска) все прибільшує. Всеобщая -ва - вселюдні чутки, вселюдна поголоска, всесвітній розголос. Стоустая -ва - стоустий поголос, стоуста слава, тисячоуста чутка. Дурная -ва - (недобра) слава (ум. славонька), поговір (-вору). [А на мене молодую поговір та слава… із ледачим зазналася, славоньки набралася (Гнід.). Не бійсь слави, не бійсь поговору (Метл.)]. Распространять дурную -ву о ком - пускати славу про кого, славити кого. -ва приписывает кому что - чутки накидають кому що;3) (речь) мова, розмова.* * *1) поголо́ска, по́голос, -у, чу́тка, погові́р, -во́ру, поголо́сок, -скудурна́я \молва — погові́р, -во́ру, [недобра] сла́ва, несла́ва
2) ( говор) го́вір, -вору -
12 reputation
n1) репутація, слава2) добре ім'я, добра слава* * *nрепутація, слава; добре ім'я, добра слава -
13 дурной
1) (некрасивый) негарний, поганий [Негарний на обличчя. Який він поганий], (безобразный) бридкий [І бридка-ж вона!], гидкий. Дурён лицом - поганий на обличчя, бридкий на обличчя, бридкий на виду, на вроду. Она дурна собою - вона негарна, погана, (безобразна) бридка, гидка. Он не дурён, она не дурна (собой) - він не поганий, вона не погана, він (вона) нічого собі, нічогенький (ж. -нька). Ум. поганенький, ув. поганючий. Дурнёхонек, дурнёшенек (очень дурён, безобразен) - поганісінький; бридкісінький, гидкісінький;2) (плохой, нехороший) поганий [Борщ поганий. Погода погана], лихий [Лихий крам], злий [Що ти злого учинила? Доріженька злая], недобрий [Прийшли вісті недобрії (Шевч.)], кепський [Кепські новини]; (негодный) ледачий [Ледачий крам = дурной товар]; (противный) бридкий, гидкий. Дурной глаз - лихе око, урічливе (урічне) око. Дурная слава - слава, неслава, погана слава. [Пустили таку славу про нього]. Дурное настроение, расположение духа - поганий настрій (р. -ою), маркота. (См. Дух 3). Дурные привычки - погані звички (р. -чок). Дурному научать - на зле навчати.* * *1) ( плохой) пога́ний; ке́пський; ( предосудительный) недо́брий, лихи́й, злий\дурной глаз — лихе́ о́ко
2) ( некрасивый) нега́рний, пога́ний; ( безобразный) бридки́й, гидки́й3) ( глупый) дурни́йне будь дурён (дурна́) — ( вовремя сообразив) не бу́вши ду́рнем (дурни́м, дурно́ю)
-
14 исполать
мжд. довгі літа! слава! [І вам слава, сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, Богом не забуті (Шевч.)]. -лать доблестным! - слава хоробрим (завзятим)!* * *межд.хвала́, сла́ва -
15 Пересуды
пересуди (-дів), поговір (-вору), поговори, слава, неслава, говірка, осуда, судня, судьба. [Стала слава на все село, стали поговори - все за того козаченька, що чорнії брови (Л. Укр.). Пішла вже скрізь по селу про його говірка. Говори в очі, а по-за очі - судня буде. Це не судьба, а щира правда]. Слышно (идут) -ды о ком - гуде (іде) слава (поговір) про кого. -
16 sława
ж1. слава; популярність;2. слава; репутація;3. знаменитість, слава (перен.); sława europejska: європейська знаменитість -
17 нам
Iслава, популярність, авторитет, репутація, гідність; нам боз- втрачати авторитет П; нам вер- прославлятися ВН, СМ; нам җой- втратити добре ім'я, знеславитися Г; нам йибер- прославляти Б, У, К; кӧй чине нам йибер- пускати славу по селу Б; нам ол- прославлятися Б, Г; нам сат- справляти добре враження СБ-Б, К; т'имердэ ахмах да нам сатай інколи й дурень напускає на себе форс СБЧ; нам чых- знеславитися СМ; гӱзель нам добра слава СМ; пӱсӱр нам погана слава, неслава СМ; тобан да ашасаң, намыңы җойма їж хоч солому, але честі, доброї слави не втрачай СБЧ.IIдив. там-нам. -
18 aureola
n1) астр. ореол, світле сяйво, промениста корона2) рел. небесний вінець; сяйво, німб3) слава, шана, ореол4) ореоли, розводи (патьоки) навколо почищеної плями на тканині5) геол. контактова зона* * *= aureole; n1) acтp. ореол; світле сяйво, промениста корона2) peл. небесний вінець (мучеників, святих); сяйво, німб ( на зображеннях святих)3) ореол, слава4) ореоли, розводи на тканині навколо вичищеної плями5) гeoл. контактова зона -
19 celebrity
n1) слава, популярність; знаменитість, славнозвісність2) ірон. видатна людина3) заст. святкування, торжества* * *[si'lebriti]nпопулярність, слава; знаменитість ( про людину) -
20 disreputableness
nпогана слава, сумнівна репутація* * *nпогана слава, сумнівна репутація
См. также в других словарях:
СЛАВА — жен. как кто слывет, прослыл в людях; молва, общее мнение о ком, о чем, известность по качеству. О нем добрая, плохая слава ходит. Живи всяк своей славой. Кто как поживет, такая слава и пойдет (такой славой и прослывет). Поп то Сава, да не хороша … Толковый словарь Даля
слава — (15) 1. Почетная известность; всеобщее признание чьих л. заслуг; почет; добрая молва: О Бояне, соловію стараго времени! а бы ты сіа плъкы ущекоталъ, скача, славію, по мыслену древу, летая умомъ подъ облакы, свивая славы оба полы сего времени. 6.… … Словарь-справочник "Слово о полку Игореве"
СЛАВА — СЛАВА, славы, мн. нет, жен. 1. Почетная, широко распространенная известность, как свидетельство всеобщего и безусловного признания чьих нибудь высоких качеств, общественных заслуг, дарований и т.п. «Самое замечательное в соревновании состоит в… … Толковый словарь Ушакова
Слава — Мистерия чувств * Воспоминание * Желание * Мечта * Наслаждение * Одиночество * Ожидание * Падение * Память * Победа * Поражение * Слава * Совесть * Страсть * Суеверие * Уважение * … Сводная энциклопедия афоризмов
СЛАВА — СЛАВА, ы, жен. 1. Почётная известность как свидетельство всеобщего уважения, признания заслуг, таланта. Неувядаемая с. С. героям! Литературная с. Орден Славы. 2. Слухи, молва (разг.). Идёт с. о ком чём н. Добрая с. лежит, а худая по дорожке бежит … Толковый словарь Ожегова
слава — Репутация, популярность, имя, реноме, бессмертие. Слава его тускнеет, померкла.. Ср. . См. репутация, хвала войти в славу, на славу, приобрести славу, стяжать славу... .. Словарь русских синонимов и сходных по смыслу выражений. под. ред. Н.… … Словарь синонимов
Слава Сэ — Слава Сэ, Ваныч Имя при рождении: Вячеслав Солдатенков Псевдонимы: Слава Сэ, Ваныч Дата рождения: 1969 год(1969) Место рождения: Рига Род деятельности: прозаик … Википедия
Слава — (евр. кавод; греч. докса часто переводятся как честь ). С. одно из центр. понятий Библии. По отношению к Богу оно означает прежде всего Его величие, а также сияние, исходящее от Него при Его приближении (Исх 24:16 и след.; Пс 150:2, в Синод. пер … Библейская энциклопедия Брокгауза
Слава — Слава ♦ Gloire Признание нашей значимости большим числом тех, кто значит меньше и не оспаривает этого; высшая степень избранничества (слава достается лишь немногим) и одновременно демагогии (слава зависит от всех). В этом противоречии и… … Философский словарь Спонвиля
"Слава" — «СЛАВА», стих. раннего Л. (1830 или 1831). В стих. отразилось настойчивое желание юного поэта определить свое отношение к лит. славе. Мысли о признании, бессмертии (т.е. посмертной славе) занимали Л. на протяжении всего творч. пути. В ранних… … Лермонтовская энциклопедия
СЛАВА — «СЛАВА» (Fame) Великобритания США, 1980, 134 мин. Музыкальный фильм. Кто не мечтает стать «звездой», добиться шумной известности, неожиданной славы?! Фильм Элана Паркера рассказывает об этих мечтах, надеждах, иллюзиях и разочарованиях, поражениях … Энциклопедия кино
