-
1 скептицизм
СКЕПТИЦИЗМ ( від грецьк. σκεπτικό ζ - недовірливий) - гносеологічна позиція, яка полягає в сумніві щодо існування істини і надійних критеріїв її встановлення, в недовірі до певних поглядів і уявлень. Започаткований у Древній Греції Піроном з Еліди, С. проходить три періоди: 1) ранній С. (Пірон і його прихильники); 2) С. платонівської Академії (Аркесилай, Карнеад); 3) пізній С. (Агрипа, Секст Емпірик та ін.). Пірон сформулював основні аргументи проти можливості достовірного знання, суть яких полягала в наступних тезах: одні й ті самі речі у різних людей викликають різні відчуття; одні і ті самі люди у різних станах і різними органами почуттів сприймають речі по-різному. Тому отримати достовірне знання і раціонально обґрунтувати норми поведінки неможливо. С. епохи Середньовіччя і особливо Відродження відігравав роль критики церковного догматизму (Абеляр, Еразм Роттердамський, Монтень). С. цього періоду був непослідовним і суперечливим: користуючись аргументами прихильників Пірона проти розуму, він водночас стверджував безмежні можливості знання В. ідштовхуючись від тези скептиків про неможливість отримати достовірне знання, Декарт робить методичний сумнів вихідним пунктом пізнання, тим самим обертаючи його на користь розуму К. райньої форми С. набирає у філософії Г'юма, який, на відміну від античних скептиків, що ставили під сумнів істинність знань, стверджував сумнівність самого існування об'єктивного світу. В подальшому розвитку філософії ця тенденція постала у вигляді агностицизму (.Кант, Марбурзька та Баденська школи неокантіанства, позитивізм та неопозитивізм), який стверджує принципову непізнаванність світу і внаслідок цього суто символічний характер пізнання.Л. Озадовська -
2 скептицизм
скептици́зм, -у -
3 სკეპტიციზმი
скептицизм -
4 skepticisme
скептицизм -
5 scepticism
скептицизм; сумнів -
6 skepticism
скептицизм; сумнів -
7 Секст Емпірик
Секст Емпірик (друг. пол. II - поч. III ст.) - пізньоантичний систематизатор скептицизму, римський лікар. Головні твори - "Проти вчених", "Три книги Піронових положень" - збереглися до наших часів. Головним чином на них ґрунтується уявлення про античний скептицизм взагалі, оскільки твори інших скептичних мислителів повністю втрачені. С.Е. виступає послідовником класичного скептицизму Піронового ґатунку. Він критикує Карнеада і загалом академічний скептицизм за догматичну впевненість у недосяжності істини С. правжній сенс скептичної позиції полягає в утриманості від судження про істину чи хибність нашого знання, завдяки чому досягається відкритість мислення і життєвої позиції, тобто не знищується, а підтримується і відтворюється здатність до пошуку істини. Цим унаочнюється хибність поширеного уявлення про скептицизм як нездоланний і постійний сумнів щодо можливості пізнати істину. Основу скепсису становить не сумнів, а незворушність духу. Скептицизм не подібний до звичних філософських шкіл, зорієнтованих на певне вчення. Він втілюється в орієнтації мислення на відмову від будь-якого вчення. Тому С.Е. включає до числа предтеч скептицизму багатьох філософів і поетів минулого. Він також упорядковує систему скептичних тропів, сформульованих Енесидемом та Агрипою, що виявляють невірогідність людського знання. -
8 incredulity
nнедовір'я; невіра, скептицизм* * *[inkri'djuːliti]nнедовіра; невір'я, скептицизм -
9 novolescence
n1) ультрамодність; останній крик моди2) скептицизм; критиканство* * *n1) ультрамодність; останній крик моди2) скептицизм; критиканство -
10 scepticism
-
11 Монтень, Мішель-Ейкем де
Монтень, Мішель-Ейкем де (1533, замок Монтень, в Перигорі - 1592) - франц. філософ, письменник. Навчався у Бордо і Тулузі. Служив членом місцевого парламенту та мером Бордо упродовж багатьох років. У міжконфесійних та міжцерковних стосунках виступав за улагодження суперечностей між католиками і протестантами. Найхарактернішою рисою філософських роздумів М. є скептицизм. Ідеї скептицизму не були викладені М. у систематизованій формі, а знайшли відбиття у численних есе, нотатках, записах у щоденнику. Зібрані воєдино, вони утворили видатний зразок філософсько-гуманістичної літератури, що пізніше здобув синтезовану назву "Досліди". Твори М. засвідчують прихильність автора до самоспостереження, споглядання мінливості психологічної натури людини; людині не личить зазіхати на роль керманича природи, позаяк, часом, навіть особистий внутрішній світ скидається на некеровану самостійну істоту. Універсалістське знання на зразок схоластичного чи аристотелізму, викладання якого панувало в ун-тах, на думку М., позбавлене особистісного сенсу, хоч і залишається для людини нормативним. Призначення людського буття - у самовдосконаленні, усвідомленні власної ролі як частки природи. М. цікавить не абстрактне знання про суще, а осягнення власного природного начала, його недоліків та переваг, безнастанної мінливості та зумовленості повсякденним досвідом. Наскрізне для філософського світобачення М. питання-девіз "Що я знаю?", застосоване до релігії, мало наслідком відповідь про неспроможність людини пізнати Бога і разом з тим - про її відкритість до сприйняття Божої милості й благодаті. Отож, через скептицизм уможливлювався шлях до віри.[br]Осн. тв.: "Подорожні записи" (1580 - 1581); "Нотатки". У 3 т. (1588).Філософський енциклопедичний словник > Монтень, Мішель-Ейкем де
-
12 Pyrrhonism
-
13 unbelief
nневіра; недовіра* * *[ˌenbi'li;f]nневір, скептицизм (особ. повідношеннюдо релігії) -
14 incredulity
[inkri'djuːliti]nнедовіра; невір'я, скептицизм -
15 novolescence
n1) ультрамодність; останній крик моди2) скептицизм; критиканство -
16 scepticism
-
17 unbelief
[ˌenbi'li;f]nневір, скептицизм (особ. повідношеннюдо релігії) -
18 sceptyzm
[сцептизм]m -
19 sceptycyzm
ч скептицизм -
20 sceptycznosc
ж скептичність, скептицизм
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СКЕПТИЦИЗМ — (от греч. skeptikos рассматривающий, исследующий) филос. направление, подвергающее сомнению возможность познания реальности или какого то ее фрагмента. С. может касаться границ знания и утверждать, что никакое знание вообще или никакое абсолютное … Философская энциклопедия
СКЕПТИЦИЗМ — (греч., этим. см. пред. сл.). Состояние людей сомневающихся. Учение тех, которые придерживаются мнения, что человек не может постигнуть истины. Словарь иностранных слов, вошедших в состав русского языка. Чудинов А.Н., 1910. СКЕПТИЦИЗМ [< гр.… … Словарь иностранных слов русского языка
скептицизм — а, м. СЦЕПТИЦИЗМ а, м. scepticisme, нем. Skeptizismus <гр. skeptikos рассматривающий, исследующий. 1. Философское направление, выражающее сомнение в возможности достоверности объективной истины, окружающего мира. БАС 1. Скептицизмом называет… … Исторический словарь галлицизмов русского языка
СКЕПТИЦИЗМ — (от греческого skeptikos разглядывающий, расследующий), философская позиция, характеризующаяся сомнением в существовании какого либо надежного критерия истины. Крайняя форма скептицизма агностицизм. Направление древнегреческой философии: ранний… … Современная энциклопедия
СКЕПТИЦИЗМ — (от греч. skeptikos разглядывающий расследующий), философская позиция, характеризующаяся сомнением в существовании какого либо надежного критерия истины. Крайняя форма скептицизма агностицизм. Направление древнегреческой философии: ранний… … Большой Энциклопедический словарь
СКЕПТИЦИЗМ — СКЕПТИЦИЗМ, скептицизма, мн. нет, муж. (от греч. skepsis рассматривание) (книжн.). 1. Идеалистическое философское направление, отрицающее возможность познания человеком существующего мира, объективной истины (филос.). Античный скептицизм. 2.… … Толковый словарь Ушакова
СКЕПТИЦИЗМ — СКЕПТИЦИЗМ (от греч. σκέπτομαι, «рассматриваю», «исследую», σκέψις, исследование), одно из влиятельных направлений в античной философии в период с 3 в. до н. э. по 3 в. н. э. Традиционно историю скептицизма представляют разделенной на два… … Античная философия
Скептицизм — (от греческого skeptikos – разглядывающий, расследующий), философская позиция, характеризующаяся сомнением в существовании какого–либо надежного критерия истины. Крайняя форма скептицизма – агностицизм. Направление древнегреческой философии:… … Иллюстрированный энциклопедический словарь
скептицизм — недоверие, пирронизм, скепсис, недоверчивость, маловерие, нигилизм, подозрительность, скептичность Словарь русских синонимов. скептицизм скепсис, маловерие см. также недоверчивость Словарь синонимов русского языка. Практический справ … Словарь синонимов
Скептицизм — С. называется одно из основных философских направлений,противоположное догматической философии и отрицающее возможностьпостроения философской системы. Секст Эмпирик говорит: скептическоенаправление по своему существу состоит в сравнении данных… … Энциклопедия Брокгауза и Ефрона
Скептицизм — Скептицизм ♦ Scepticisme В техническом смысле слова – нечто обратное догматизму. Быть скептиком значит полагать, что всякая мысль сомнительна, и мы ни в чем не можем иметь абсолютной уверенности. Нетрудно заметить, что в целях самосохранения … Философский словарь Спонвиля
