син

вибачення, пробачення, перепрохання, перепросини. [Я засоромивсь, попрохав вибачення (Крим.). Почав просити в неї пробачення (Н.-Лев.). Я, гарячіший до сварки, а то й до бійки, звичайно перший був і до перепросин (Франко)]. Просить, попросить -ния у кого - перепрохувати, перепрохати, перепрошувати, перепросити кого, прохати, попрохати вибачення (пробачення) у кого. Прошу -ния - прохаю мені вибачити (пробачити, дарувати), перепрошую, перепрошаю. Это не может служить ему -нием - це не може виправдувати його.

* * *

изорвать

I. 1) дерти, подерти, драти, подрати, роздирати, роздерти, (на клочки) шматувати, пошматувати, (о мн.) порозривати, подерти, пороздирати. [Сад вирубали, книжки синів подерли (Коцюб.). Коралів не порвала (Метл.). В одній сорочці, та й ту табунники пошматували (Д. Марков.)]. Собака -ла (человека, одежду) - собака порвав (людину, одежу). [Оцей собака мене вчора порвав (Звин.)]. -вать на себе одежду обо что- нб. - пошарпатися об що, на чому. [Пошарпався ввесь об шипшину (Котл.)]. -рвал всё на себе - усе на собі подер;

2) (из чьих рук) видирати, видерти, вихоплювати, вихопити в кого, (зап.) кому. Изорванный - роздертий, дертий, драний, подертий, пошматований. -ный зипун - подерта, драна свита. -ная одежда - подерта одіж, дранка. -ный в клочья, изветшалый - дрантивий. [У дрантивих наметах своїх весь Ізраїль дрімає (Франко). Дрантива свита (Сл. Гр.)]. -ться - дертися, подертися, бути подертим и т. д.

II. Изрывать, изрыть -

1) рити (рию, риєш), порити, зривати, зрити, скопувати, скопати, (заровненную землю) пороти, попороти (землю, стежку), (о мн.) порити, позривати, поскопувати, попороти; (слегка) копирсати, покопирсати, сколупувати, сколупати, подзюбати. [Ще прождавши дві годині, ізрив землю по коліні (Пісня)];

2) (норами, ходами) кротити, покротити, норити, понорити. Изрытый - зритий, скопаний, попоротий, покопирсаний, сколупаний, подзюбаний, понорений. -тый оспой - подзюбаний, дзюба, дзюбатий, таранкуватий. -тое морщинами лицо - покопане, пооране зморшками лице. -ться - ритися, поритися, бути поритим и т. д.

* * *

1) зрива́ти, зри́ти (зри́ю, зри́єш) и пори́ти; ( искапывать) ско́пувати и копа́ти, скопа́ти и мног. поско́пувати, сов. покопа́ти; (перерывать вещи, бумаги) перерива́ти, перери́ти; (сов.: о морщинах) зора́ти

2) ( выкапывать) уст. вико́пувати, ви́копати

1) бот. - індиго;

2) (краска) індигова фарба, калія. [Синій, як калія (Номис)].

* * *

1) шукатися, пошукуватися, глядітися, (гал.) глядатися, бути шуканим и т. д.;

2) (в голове, друг у друга, у себя) ськатися, глядітися. [Такий мені пан: у соломі спить, а зубами ськається (Номис)]. -ться у кого (в голове, в шерсти) - ськати в кого и кому (в голові). [Син твій, мати, в полі спочиває, над ним сидить чорний орел, в головоньці ськає (Пісня). Сучка ськає у своїх цуценят (Звин.)].

* * *

1) шука́тися

2) пра́витися

мжд. довгі літа! слава! [І вам слава, сині гори, кригою окуті, і вам, лицарі великі, Богом не забуті (Шевч.)]. -лать доблестным! - слава хоробрим (завзятим)!

* * *

см. Истый, Истинный. Сын -вый отец (очень схож) - син нестеменний, істотний батько. [Нестеменний покійний батько (Мирний)]. -вый поклон перед иконой - побожний поклін перед образом.

* * *

1) (являться) являтися, з'являтися, показуватися; срвн. Показываться 2. И на глаза не -жись - і на очі мені не навертайся. Стыдно людям -заться - сором і на люди вийти (перед люди стати);

2) (иметь вид) показуватися, видаватися за що, на що, чим; срвн. Представляться 7 (чем) и Показываться 4. [Він як народивсь, то показувався дуже слабкого здоров'я (Крим.). Оддалеки все видається меншим (Комар). Дядькові закиди видаються йому надто слабими (Борд.). Ця річ тільки видається на велику];

3) (кому чем, являться в виде чего кому, мниться) здаватися, видаватися, увижатися, удаватися кому, для кого за що, чим; срвн. Показываться 4. [Кожна хвилина здавалась за цілі роки (Коцюб.). Цей простий звичай здавався для неї комедією (Н.-Лев.). Світ йому здавався чудний і непевний (Ніков.). Школа видавалась їй иноді домовиною (Коцюб.)]. -ться на вид - показувати. [Хліб з весни показував нічого (Звин.)]. -жется на вид - показує кому. [З обличчя більш двадцяти літ їй не показувало (Свидн.)]. -зался (каким) - виглядав на кого, ким, немов хто, подавав на кого. [Син виглядав немов винний (Крим.)]. -ться странным, удивительным (что) - дивно здаватися кому. [Дивно тільки здалось йому, що Черевань про те ані гадки (Куліш)]. Как вам -жется? - як вам здається? як на вас? як вам видається? як гадаєте? -жется, он вздорлив - здається, (що) він колотливий. Он мне -жется вздорным - він мені здається людиною недоладною; про мене (для мене) він виглядає на людину недоладну. Как мне -жется - як на мене. -жется молодым - виглядає на молодого, молодо глядиться. При заходе солнце -жется больше - навзаході сонце здається більшим;

4) (мерещиться) здаватися, увижатися, увиджуватися, видітися, убачатися, видаватися, маритися, верзтися, уздріватися, виглядати, придаватися кому чим, на що; срвн. Показываться 3. [Йому все ввижається, що до хати злодій лізе, - то він спати не може (Звин.). А він усе перед моїми очима увиджується (Г. Барв.). Хоч видиться, що гусак промовляє тихо, а може то й не гусак (Рудан.). Все йому батько покійний убачається (ЗОЮР). Все йому виглядало, що він тоті діти носить (Стеф.). Як надивилася я на те страхіття, то й тут мені придається (Звин.)]. Как -жется (кому) - як здається (кому, для кого). -жется мне - видається, бачиться, видиться мені. Это только с первого взгляда так - жется - то тільки на перший погляд так (таке) увижається (видається). Это вам только так -жется - то вам так тільки здається (увижається);

5) кажется (безлично) - здається, бачиться, виглядає. [Здається так-же само гуляють, як і в нас, да не так (М. Вовч.). Бачиться, в тиші глибокій крилами має весна (Вороний)]. -залось - здавалося, бачилося. -жется, верно - здається, вірно. -жется (утвердительно) - (та) здається!;

6) -жется, как нрч. - см. Кажись 2, 3. Кажущийся - на погляд, на око, ніби-то такий, ніби-то справжній, гаданий, позірний, на позір, (гал.) ілюзоричний. Ошибка лишь -щаяся - помилка лиш на око така. -щийся результат - ілюзоричний наслідок. -щийся сильным - на позір сильний (дужий).

* * *

1) (для выражения, вопроса) як, (каким образом) яким чином, по-якому? [Як ти підеш, що такий дощ? (Харк.). Яким чином помирити вбийчий песимізм і заклик до розгнузданої веселости? (Крим.)]. Как бишь? - як бо, як пак, як бак? [Як бо його звати? Як пак він казав? (Сл. Ум.)]. Как быть - як його бути? що почати? Как велик? - який завбільшки? Как вы говорите? - як кажете? Как далеко (до Киева)? - чи далеко (до Київа)? Как дорого? - чи дорого? по чому? Как же (ритор. вопрос) - як, як його, як таки? Как ваше здоровье? - як ся маєте? як там (ваше) здоров'ячко? Как зовут? - як звати, як на ім'я, як по батькові, як прізвище, як звуть? [Як-же твого брата звуть? (Сл. Гр.)]. Как ваше имя? - як вас (реже вам) на ім'я? як вас звати? Как именно? - як саме? Как фамилия? - як прізвище? як прозиваєтесь? Как? как? (при переспрашив.) - що? що? Как много? - як багато? як забагато? Как можно? - як (-же) можна? як таки можна? де-ж можна? Как не (нельзя не)? - як таки не? як його не? Как поживаете? - як ся маєте? як ся можете? Как прикажете вас называть? - як вас маємо звати? Как пройти на такую-то улицу? - як його перейти до такої-то вулиці? Как скоро (это будет)? - як (чи) швидко (це буде)? Как же так? - як-же (воно) так? як пак так? як таки так? Как так? - як то? через що? як то так? Как таки так? - як таки так? Как это (при возражении) - як то? [Чому… я повинна геть в усьому вас слухать? - Як то чому? Та я-ж тебе зродила на світ (Крим.)];

2) (для выражения восклицания, удивления, возражения, сомнения) як, як-же! [Ой, як болить моє серце, а сльози не ллються (Котл.). Як дам ляща тобі я в пику! (Котл.). Як крикну я: брешеш! (Стор.). Як-же зчепились вони, - така була буча (М. Вовч.)]. А как же! (утверд.) - атож, ато, аякже, (зап.) ая! Вот как! - ось як, он як! Как вот… - як ось, аж ось, агу, коли ось. [Тут тільки що перемолився (Еней)… як ось із неба дощ полився (Котл.). Агу, нашій Марусі трошки легше стало (Квітка)]. Как во, как на… (народно-поэтич.) - що. [Що на Чорному морі на камені біленькому, там стояла темниця кам'яная (Дума)]. Как во городе, во Казани - що в городі та в Казані. Как вдруг - коли це, аж, аж гульк, (диал.) ажень. [Коли це, серед уважного мого писання, раптом мене щось ударило десь у глибу душі (Крим.). Аж гульк, з Дніпра повиринали малії діти сміючись (Шевч.). Тільки що поблагословивсь їсти, аж та стріла так і встромилась у печеню (ЗОЮР)]. Как не! (положит. знач.) - коли не, як не! [Кабан коли не розбіжиться, коли не вдариться об дуб! (Казка)]. Вон как - аж-аж як. [Я вже їсти хочу, аж-аж як (Н.-Лев.)]. Да как не - як не, як-же не. Как же (печально, горько) - як- же, то-то. [Ой мій сину! то-то гірко, гірко умирати (Рудан.)]. Как же! А то как же! (иронически) - де-ж пак! [Пнеться, неначе справді велика цяця. Де-ж пак! нові штани справив (Номис)]. Как бы не… - коли-б не… [На мене він не нарікатиме, а от коли-б ви його не зневажили (Куліш)]. Как бы не так! - овва, та ба, авжеж, але-ж, але, але-але, еге, де-ж пак! [Не одна тихенько від матери по п'ятінкам пряла на свічечку, щоб Кость її узяв, а Кость і овва! (Квітка). Вже що не робить світло, намагаючись просунутися ближче до темного закутка - та ба! ніяк не може (Коцюб.). Ну, то бери Ганну! - Авжеж! оце взяв-би той кадівб, що бублика ззіси поки кругом обійдеш (Н.-Лев.). Годі вилежуватись, іди молотити. Але-ж! (Сл. Гр.). І мені даси меду як піддереш? - Але-але! (Сл. Гр.). Ходім, Рябко! - Еге, ходім! Не дуже квапся… (Г.-Арт.). Злякаються вони? Де-ж пак! (Шевч.)]. Как много - як багато, якого багато, якого. [Якого багато людей на ярмарку! Якого тут людей (М. Вовч.)]. Как бы ни (было)… а… - що-що… а; хоч-би як… а… [Що-що, а батьків чіпати не слід (Крим.). Хоч-би як дивились ми на такий методологічний спосіб… а повинні будемо признати (Єфр.)]. Как раз (мигом) - як раз, як стій. [Вважав я себе за аскета; жоргнула - попався, як стій (Крим.)]. Как хорош, прекрасен (при прил. сколь, насколько) - який, який- же. [Яка-ж гарна! Які дурні люди бувають]. Тут как тут - як тут. [Всім молодим - гарбуз як тут (Греб.)]. Как угодно! - про мене, як хочете! [Про мене, йди з ним на мир, коли вже таке діло скоїлось (Н.-Лев.)]. Уж как-нибудь будет - якось то (вже) буде, якось-такось буде. Уж как (бранит, хвалит) - так то вже (лає). [Так то вже мене лає (М. Вовч.)]. Уж как ни (старался) - хоч як-як, вже-ж як не… [Хоч як-як я силувався загрузнути в ученій праці, але літературне тяготіння не кидало мене (Крим.)]. Как бы это (желательн.) - як-би його. [Як- би його пообідати! (Ніков.)];

3) (при сравнении, подобии, обознач. качества) як, яко, що, (гал.) гей, (как бы) як-би, (зап.) коби, (гал.) гей-би, (словно) мов, немов, (будто) ніби, наче, неначе. [Вода чиста як сльоза. Яко поет правдивий, а не підспівувач… (Куліш). В душі йому Галя, що та зірочка сяє (Свидн.)]. Как-будто (как бы) - як, як-би, наче, неначе, ніби, (словно) мов, немов, (будто) десь, знай, буцім. [Еней тоді як народився (Котл.). Пішов на свято не явно, а як-би потай (Єв.). А що се - галас наче? Ба ні, спів (Грінч.). Дивлюся я на його, то от неначе-б межи гуси сірі орел сизокрилий вивівсь (М. Вовч.). Море за пароходом не так шуміло, ніби вже збираючись на нічний спочинок (М. Левиц.). Це був немов батько школярам (Єфр.). Сьогодня, десь, неспокійно у городі (Коцюб.). Стара верба похилилась над ним, знай та ненька рідна над своїми діточками (Федьк.). Мати шуткуючи одпихала їх, буцім сердита (Крим.)]. Как будто бы - якби-то, як-ніби, начеб-то, неначеб-то, ніби-то, нібиб-то, мов-би, мовби-то, немов-би, немовби-то, буцім-то. [Мокриною цікавляться, немов-би знайомою дівкою з своєї слободи (Грінч.). Ноги були, мов-би підтяті (Крим.). То так губи і складе, як-ніби свистати (Рудан.)]. Как встрёпанный - як перемитий, як скупаний. Как горохом об стену - як горохом об стінку, як пугою по воді. Как есть - чисто, чистий, зовсім, цілком. [Хлопчик - чистий батько. Чисто вовк якийсь, а не людина]. Как есть все - чисто всі, геть усі. Как живой - як живий, як живісінький. Как кто (в качестве кого) - як хто, за кого. [Він присланий сюди за лікаря. Я вам буду за сина рідного (як рідний син). Порається всюди за видющу (Г. Барв.)]. Как например - як наприклад, як от. [Було багато племен слов'янських, як от: поляни, деревляни, дуліби, тиверці, сівер (Куліш)]. Как нарочно, как на зло - як на те, як навмисне. [І так ніколи, а тут як на те ще й друге діло приспіло]. Как нельзя лучше, хуже - як-найкраще, як-найгірше, що-найкраще, що-найгірше. Как очумелый - як навіжений, як сказившися, як зджумілий, як зджумлений (бігає, дивиться). Как сумасшедший - як (той) божевільний якийсь. Как… таки - як… так; що… що. [Тепер, пані, усі рівні перед законом: що великі пани, що останні капарі (Яворн.)]. Как то (при перечислении) - як, як от. [Вироблено особливі типи виданнів, як місячники, тижневики, щоденні газети (Єфр.). Не треба витолковувати, що вабило до Бранда чистих людей, як от Агнес (Єфр.)]. Как у Христа за пазухой - як у Бога за дверима. Как что (отдавать, делать, брать наравне с чем) - як що, за що. [Все то (мідяки) бідним мужикам за срібло спускає (Рудан.)]. Как что (подобный чему) - як що, рівний до чого, схожий на що, подібний до чого. [Рука біла, до паперу рівна (Васильч.)];

4) (обстоят. обр. действия) як, (каким образом) яким чином, способом, поби[у]том. [Частенько пригадує та розказує, як у тому Чорноставі колись ми жили (М. Вовч.)]. Как бы то ни было - будь-що-будь, хоч що- б там було, будь-як-будь. Как видно - бачиться, (фамил.) бачця, знати, мабуть, (зап.) відай. Как водится - як заведено, звісно, як воно ведеться. [На беседі, вже звісно, попились (Глібов)]. Как должно - як слід, як треба, як годиться, належно, належито. Как есть - як є, все по-правді, наголо. [Нехай-же батько зна все чисто, наголо (Самійл.)]. Как-либо - а) см. Как-нибудь; б) хоч так, хоч так; якось. Как можно - як(о) мога. [Як мога швидше утікай (Котл.)]. Как-нибудь, кое-как - як-небудь, аби-як, аби-то, деяк, якось, сяк-так, будлі-як, леда-як. [Як-небудь достати його (Казка). Ти все робиш тільки аби-як (Сл. Гр.). Він усе робить аби-то (Сл. Гр.). Не плач, каже, лягай та спи: якось поїдемо (Казка). Коби то деяк на вольний світ (Франко)]. Как бы ни - хоч-би як, хоч-би який. [Минуле не вернеться, хоч-би яке гарне було воно та принадне (Єфр.)]. Как ни - хоч як, хоч і як. [Хоч іспанці й як хоробро відбивали кожен забіг, а що-день нова облога і ще гіршії бої (Крим.). Хоч як роби коло землі, а не забагатієш (Липовеч.)]. Как-никак - якось-не-якось, якби не було. [Якось-не- якось, велося пару місяців, поки я розкрутив трохи грошей (Франко)]. Как (ни) попало - а) см. Как-нибудь; б) (в беспорядке) жужмом, (о живых сущ.) безбач, в безладі. Как придётся - як вийде, як випаде, на галай-балай; см. Как-нибудь. Как раз - саме, саме враз, як раз, акурат, помірно. [Явдоха стала саме проти війї (Конис.)]. Буде акурат, як ти казав (Желех.)]. Как следует (как нужно) - як слід, як треба, доладу, до-діла, до пуття, улад, доладно, догодне, належно, належить, гаразд; (с честью) чесно, (шутл.) по-чеськи; (вежливо) ґрече, звичайно, догоже. [Що зробите, то все не до-ладу (М. Врвч.). Народу чесно поклонився (Грінч.). Не вміє… вслужити догодне (М. Вовч.)]. Как-то (неопред.) - якось, як-то, якось- то, яктось, як-ся. [Якось так чудно було бачити ноги в чоботях (Коцюб.). Якось-то не випадає вихваляти своїх (Л. Укр.)]. Как… так… - як… так… [Як діди і батьки наші робили, так і ми будемо (Номис)]. Так - как (причин.) - см. Так;

5) (союз и нрч. (отн.) времени: когда) як, коли. [Чи ти прийдеш тоді до мене, як сонце згасне, звечоріє? (Лепкий)]. А как… - а як, як-же. [Як-же вмер паволоцький полковник, він вийшов (Куліш)]. Как вот - аже ось, аж, аж тут, аж от, коли, коли це. [Аж от перестріва на дорозі становий (Казка)]. Всякий раз как - що, що тільки, аби, аби лиш. [А що тільки в церкві дяк «іже» заспіває, бідна баба у кутку мало не вмліває (Рудан.). Що розженеться против Кожом'яки, то він його булавою (Казка)]. Между тем как… - тим часом як… Как-нибудь (когда-нибудь) - як- небудь, якось, коли, колись, часом. [Заходьте, як-небудь. Але таки й зайду якось до вас (Крим.). Ти, мабуть, часом погадаєш собі: «бувають-же й поміж старшими добрі люди» (Крим.)]. Однажды как-то - раз якось. [Раз якось хмара наступала (Гліб.)]. Как раз (во время) - саме, як-раз, притьмом, акурат, саме враз. [Сімнадцятий рік пішов саме з Пилипівки (Крим.). Притьмом у сій порі прийшов, - ні, каже, опізнився (Н.-Вол. п.)]. С тех пор как - з того часу як, відтоді як. Как-то (однажды) - якось, колись, якось-то, колись. [І ото було якось над вечір (Крим.). Колись приходжу, а він такий гнівний (Сл. Гр.)]. Как только - а як, скоро. [Скоро жених і гості з двора, панночка в плач (М. Вовч.)]. Уже час, как он у меня - вже година, що (як) він у мене;

6) (условный союз - если) як, якби, коли, коли-б, коби. [Правду каже, як не бреше (Приказка). Коли-ж згинув чорнобровий, то й я погибаю (Шевч.)]. Как бы - якби, коли-б, коби; см. Кабы. [Лихі люди ходять тепер раз-у- раз по вулицях, коли-б ще до нас не залізли (Коцюб.). Пливе човен, води повен, коби (якби) не схитнувся (Пісня)]. Как скоро - скоро, скоро тільки, (зап.) скоро-но. [Дитина його загине, скоро тільки не покине він вогкого, отрутного для життя місця (Єфр.)].

* * *

1) нареч. як

2) союз ( сравнительный) як; ( словно) на́че, нена́че, мов, немо́в; ( для выражения сравнения) нена́че, на́че, немо́в, мов; (для выражения сомнения, недоверия) ні́би; ( присоединительный) як; ( временной) як; ( когда) коли́

3) част. як; (в восклицательных предложениях о сказуемым, выраженным прилагательным) яки́й

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

Кампешный кампешовий и кампешевий. -вое дерево -

1) см. Кампеш;

2) (древесина) кампешина, синій сандал.

* * *

бот., хим.

кантоніст (-та). [Він, бач, ніби солдатський син, значить, кантоніст (Н.-Лев.)].

* * *

олі[о]вець (-вця), (иносказ.) олово. [Брала олівець і робила в рукопису вставки та поправки (Коцюб.). Для себе, братіки, спишу, ще раз те олово потрачу (Шевч.)]. Цветной -даш - кольоровий олівець. Красный, синий, чорный -даш - червоний, синій, чорний олівець. Чернильный -даш - хемічний олівець.

* * *

покарать кого карати, покарати, с[на]карати, укарати кого; срвн. Покарать. [О боже мій милий! за що-ж ти караєш її молоду? (Шевч.). Доля карає і вельможного і неможного (Номис). І скарав його син божий карою своєю (Руданськ.)]. -рать и миловать - карати і милувати кого, карати і життя дарувати кому. Караемый - караний.

* * *

колебливать, колебнуть

1) коливати, хитати, хитнути, похитнути, схитнути, колихати, колихнути, хилитати, хилитнути, хиляти, хильнути, хибати, хибнути, схибнути, (качать) гойдати, гойднути. [Правили жертви синєкудрому богу, що землю хитає (Потеб. Одис.). Тисячі тіл колихали повітря (Коцюб.). Дзвони хилитали дрібненьку мряку (Коцюб.). Не хибай кладку, бо в воду впаду (Звин.)]. -бать листья ветви, ткань - коливати, колихати, хилитати, гойдати листя и листям, віття (гілля) и віттям (гіллям), тканину и тканиною. [Верби та садовина коливають віттям (Основа). Вітер хилитає галузки (Коцюб.). Вітер сильно гойдає яблука, багацько попадає (Звин.). Протяг колихає (хилитає) завісу (завісою) на вікні (Київщ.)];

2) (перен.) хитати, похитнути, схитнути, захитати, порушувати, порушити, зрушувати, зрухнути, зрушити що. -бать основы чего - хитати (по[з]рушувати) підвалини чого. -бать убежденья чьи - хитати переконання чиї. -бать авторитет, доверие - порушувати (хитати, сов. захитати) авторитет, довіру чию; см. ещё Поколебать. Колеблемый -

1) хитаний, колиханий. Трость, ветром -мая - тростина, що вітер гойдає; тростина, вітром колихана;

2) хитаний, порушуваний, зрушуваний.

* * *

несов.; сов. - колебн`уть

1) колива́ти, коливну́ти; ( шатать) хита́ти, хитну́ти; ( колыхать) колиха́ти, колихну́ти, хилита́ти, хилитну́ти

2) несов. перен. хита́ти; ( подрывать) пору́шувати

колебливаться, колебнуться коливатися, хитатися, хитнутися, похитнутися, схитнутися, колихатися, колихнутися, зрухнутися, хилитатися, хилитнутися, хилятися, хильнутися, хибатися и хибати, хибнутися, схибнутися, (качаться) гойдатися, гойднутися. [Синє море хитається (Сл. Гр.). Поспільство наше буде ще хитатись (Куліш). Хилитаються тіні (Коцюб.). Будівля світова страшно хилиталась (Рудан.). Човен хибається (Звин.). Полиця хибає - вже не стоїть (Сл. Гр.)]. -баться от ветра - коливатися, колихатися, хилитатися, хилятися, движіти (-жу, -жиш), маяти и (редко) маятися, (качаться) гойдатися від вітру. [Ой, у полі билинонька колихається (Хведор.). На вікнах хилитались од вітру білі завіси (Коцюб.). Ледве що маяла шата прозора (Л. Укр.). Листя на осиці движить та й движить (Звин.)];

2) -баться (перен.: быть в нерешительности) - вагатися (гал. вагуватися), хитатися, хилятися. [Гордій трохи постояв, подумав, він вагався (Грінч.). Ми хиталися, ми вагалися і повернулися в цей бік (Грінч.). Старий зразу вагувався, чи приносити цілу кварту (горілки) (Франко)]. -ться в своём решении, в своих намерениях - вагатися (хитатися) в своїй постанові, в своїх намірах. -ться между кем, чем - хитатися (вагатися, хилятися) (по)між ким, чим. [Поет хитається між надією та зневір'ям (Єфр.). Україна поміж Татарвою й Литвою хилялася (Куліш). Він не хилявся між навіянням традиції, своєю поганою вдачею та випадковими причіпками (Ніков.)]. -блясь - вагаючись; хильцем. [Сірі люди, що йдуть хильцем то за одним, то за другим дурисвітом (Єфр.)]. Не -блясь - не вагаючись; без намислу. [Без намислу на чільнім місці сів (Л. Укр.)].

* * *

несов.; сов. - колебн`уться

1) колива́тися, коливну́тися; хита́тися, хитну́тися; колихатися, колихну́тися, хилита́тися, хилитну́тися; хиба́ти, хибну́ти, несов. хиля́тися

2) (несов. перен.: быть неустойчивым) колива́тися, хита́тися

3) (несов. перен.: испытывать неуверенность) вага́тися; диал. вагува́тися

I. груда, груддя (ср. р.), хра[я]па, струпа, струпаки, гостра дорога. [На Семена-Юди (1-го сентября) боїться кінь груди (Приказка). На струпаках чоботи збив (Харк.). Гостра дорога, не можна їхати (Кам'янеччина)].

II. кольнуть

1) (раскалывать) колоти (-лю, -леш, -лють). [Тріски колоти (Сл. Гр.). Лід колоти]. -ть (раскалывать) дрова - дрова колоти. -ть камень - лупати. [Почали скелю лупати (Звин.). Оставсь він у Криму, лупає сіль вагову (Пісня)]. -ть лучину - скі[и]пати скалку (скіпку). [Скіпки скіпає з дровини (Тесл.)]. -ть сахар - бити, рубати, грудкувати цукор;

2) (вонзать острие) колоти, (сов.) кольнути, заколоти, шпорнути, шпигати, шпигнути, штиркати, штиркнути, ш[с]трикати, ш[с]трикнути, (о мн.) поколоти, поштиркати. [Де ступнем ступаю, тернина коле (Руд.). Голкою колов (Сл. Гр.). В серце коле (Шевч.)]. В боку -лет - у бік штрикає, коле. В груди -лет - у грудях коле. Кольнуло (безл.) - закололо, кольнуло, шпорнуло, штиркнуло (щось). -лет иглами, мурашками - мов голками коле, мов приском обсипає. В ноги -лет (босого) - колько (и коле) в ноги. -ть скот - різати, зарізати, бити, забити (скотину), колоти, заколоти (свиню, порося). Хоть глаз коли - хоч у(в) око стрель. -лет в ухе - штрикає в усі;

3) (переносно: -ть глаза кому, попрекать) пекти, випікати очі кому, цвенькати в очі, викидати на очі, вибивати очі кому, шуркати до ока. [Треба-ж хоч трохи познайомитись із народом, щоб усяке дрантя, таке як отець Кирило, не цвенькало в очі (Крим.). Мені на очі викидають, що в нас хати нема (Т. Барв.). Перший хазяйський син тебе візьме? А потім буде докоряти та паничем очі вибивати? (Мирний)]. -ть булавками (переносно) - шпичками, шпильками, остючками колоти, пускати шпильки кому. Это ему глаза -лет (от зависти или злости) - це йому сіль в оці. Правда глаза -лет - правда очі коле. -ть прямо в глаз - до живого (місця) ціляти, поцілити, ліпити;

4) (задевать за живое кого) шпигати, шпигнути, дотикати, діткнути, діймати, дійняти кого. [Тоді не було моди пащикувати про людей і шпигати їх язиками (Квітка)]. Всегда меня -лет - все мене шпигає. Это возражение его -нуло - цей вислів його діткнув, шпорнув, уколов. -ть в сердце - шпигати, колоти в серце. -нуло самолюбие - укололо, вразило амбіцію. -нуть (сказать колкость кому) - шпигнути, шпорнути, уразити, (пров.) штирк[х]нути, штегнути, дюґнути кого. Колотый - колений, рубаний, (о щепках) скіпаний. -тая посудина (насм. о женщине или девушке) - щербата миска. -тая рана - колена рана. -тый сахар - битий, грудкуватий цукор, цукор груд(оч)ками. Колющий - що коле; колький, колющ[ч]ий. -щие глаза - колючі очі. -щее орудие - колюще знаряддя. -щая трава - колька трава.

* * *

несов.; сов. - кольн`уть

корабель (-бля), ум. кораблик, корабличок (-чка). [На синім морі пливуть кораблі, а в тих корабликах сидять козаки (Дума)]. Большемачтовый -бль - щоглистий корабель. Воздушный -бль - повітряний корабель. Государственный -бль - корабель державний. Линейный -бль - лінійний корабель. Обломок разбитого -бля - уламок розбитого (потрощеного) корабля. Плыть на -бле - плисти кораблем. -бль пустыни - корабель пустелі. Сжигать -бли - палити кораблі. -бль спасителя (религ.) - спасителів корабель. -бль церкви - корабель церкви. Большому -блю большое и плаванье - великому возові (кораблеві) велика й дорога; більшому більше й треба; великому велика й яма (Приказки). Тяп да ляп и вышел -бль - два та раз та й вийшов квас.

* * *

пт. Rallux crex - деркач (-ча), ум. деркачик, (зап.) хорустіль (-ля). [В синім холоднім полі дерчав деркач (Коцюб.)]. -тель кричит - деркач дерчить (дере).

* * *

вибійчаний, тяжиновий. [Сині вибійчані штани (Харківщ.). Тяжинові штани (Звин.)].

* * *