синяк

1) сине́ць, -нця́, синя́к, -а

2) бот. синя́к, -у

3) ( гриб) синя́к, -а

синяк, (фамильярно) басаман, басамуга.

* * *

(от ушиба, удара) синяк (-ка), синець (-нця); (в виде полосы от удара плетью, кнутом, хлыстом) синяк, (метаф.) басаман (-на). [Спина, груди, плечі - все було в страшних синяках, усе попухло (Грінч.). Синці під очима від чоловікових кулаків (Харківщ.). Як ударив батогом, так басаман на лиці й лишився (Липовеч.)].

* * *

1) (действие) - а) (от

I. Нашлёпывать) наплескування, наляскування; нашльопування, наляскування, нах(а)лястування, наляпування, наклепування; оконч. наплескання, наляскання; нашльопання, наляскання, нах(а)лястання, наляпання, наклепання, надавання шльопанців (ляпанців); б) (от

II. Нашлёпывать) накляпування, нахрьопування, оконч. накляпнення, нахрьопнення;

2) шльопанці, ляпанці (-ців), (диал.) лопоцанка. Дать -ку кому - надавати шльопанців (ляпанців) и (диал.) дати лопоцанки кому, нах(а)лястати кого;

3) (синяк) синець (-нця), синяк (-ка), шмугля, шмульга, (с шишкой) ґуля.

* * *

1) ( налепленное) на́ліпка; ( напайка) напа́йка

2) ( болячка) боля́чка; ( шишка) гуля

1) см. Отёк;

2) (кровавый) синяк, синець (-нця);

3) (действ.) підтікання; (снизу) підпливання (водою);

4) (состояние) підтік (-току), підплив (-ву);

5) (подмокшее место) підмокле, підмочене місце.

* * *

1) ( след от стёкшей жидкости) патьо́к, -у; ( подмокшее место) підмо́кле (підмо́чене) мі́сце

2) ( синяк) сине́ць, -нця́, синя́к, -а; ( припухлость) на́бряк, -у

1) (краска) синь (р. -ни), синява;

2) (гриб Agaricus violaceus) синюха, синяк;

3) бот. - сокирки, польові сокирки, комарові носики, черевички;

4) (род копчика) кібець (р. кібця), голуб'ятник;

5) см. Голбец. Голубцы (кушанье) - голубці (р. -ців).

* * *

1) см. голубок 1)

2) ( род ястреба) голуб'я́тник

1) (долблен. липовая кадка) липівка;

2) (род ульев) колода, колодка;

3) (род грибов): Agaricus violaceus - синяк, синюха; Ag. vellereus - піддубень (р. -бня), піддубок (р. -бка).

* * *

їжаковий, їжачий, їжаків (-кова, -кове). [Їжакове сало]. Взять в -вые рукавицы - узяти в шори, загнуздати в шори, узяти в лабети, в тісні руки. Держать в -вых рукавицах - тримати в шорах. Ежовая трава (Echium) - синець (р. -нця), синяк, шарило, ранник, громовик, заячі бурачки.

* * *

1) камінь (р. каменю и -меня), ум. камінець (-нця), камінчик (-ка), ув. каменюка (м. р.), каменище (м. р.). [Сидить сестра на камені, рученьки ламає (Рудан.). Бодай пани при дорозі камінчики били (Пісня)]. Камень и Камни (соб.) - каміння (-ння), ув. камінюччя, каміняччя (-ччя). [Ухо ледве зачуває плескіт хвилі об каміння (Ворон.). Вгорі теж камінюччя стирчало і обдирало спину (Загірня)]. Адский, прижигательный -мень - ляпіс (- су), пекельний камінь. Аспидный -мень - писарський лупак. Бутовый -мень - груз (-зу), бутор (-ру), буторіння (-ння). Винный -мень - винник (-ка). Воздушный -мень - аероліт, метеороліт (-ту). Гороховый -мень - гороховик. Горшечный -мень - горшківець (-вця). Гремучий, орлиный -мень, мин. - см. Орлец 1 и 2. Дикий -мень - дикар (-ря), камінь-дикар. [Як закладають стіжка перший раз, то на самий спід кладуть каменя-дикаря (Звиног.)]. Драгоценный, самоцветный -мень - самоцвіт (-ту); соб. самоцвітне каміння. [Срібло, злото, самоцвіти (Крим.). На довгих листочках грає і сяє, мов самоцвітне каміння, чиста роса (Мирн.)]. Едкий -мень - їдке калі, їдкий потас. Жерновой, мельничный -мень - жорновий (млиновий) камінь; камінь, жорно; срвн. Жёрнов. [Млин на два камені (Желех.)]. Замочный -мень, архит. - замковий камінь. Краеугольный -мень - наріжний камінь. Мелкий -мень, соб. - дрібне каміння, (речной) рінь (-ни), ріння, (песчаный) жорства, (щебень) груз (-зу); см. Камешек и Щебень. Надгробный -мень - надгробок (-бка), надгробний камінь. [Гарний надгробок, з золотим хрестом (Звиног.)]. Оловянный -мень - циняк, циновий камінь. Плитный -мень - плитняковий камінь, плитняк. Подводный -мень - підводний камінь, риф (-фу), клипень (-пня), соб. підводне каміння, (гряда подводных камней) лава, лавиця; срвн. Риф и Порог 2. -мень преткновения - камінь спотикання, притика, притичина, перешкода; см. Преткновение. Пробирный, пробный -мень - спробний камінь. Пробный -мень, перен. - спробний камінь, (с)пробний брусок (-ска) до чого (Куліш). Растирочный -мень - розтиральний камінь, камінь для розтирання (розтирати). Самоцветный -мень - самоцвіт (- ту). Сводный -мень, архит. - дужний (склепінний, перемичний) камінь. Синий -мень - а) (берлинская лазурь) берлінська блакить (-ти); б) (медный купорос) синій камінь, синяк, мідяний вітріоль (-лю). Смоляной -мень - смоляний камінь, смолич, обсидіян. Сточный -мень - камінний риштак. Строительный -мень - будівельний камінь. Точильный -мень - брус (-са), брусок (-ска). Угловой -мень - наріжний камінь (-меня). Философский -мень - філософський камінь. Цедильный -мень - цідильний (фільтрувальний) камінь. Вымостить улицу -мнем - вибрукувати (вульг. вибуркувати) вулицю. Побивать -мнями - побивати (сов. побити) камінням, каменувати (сов. скаменувати, покаменувати) кого. [Народ покаменує нас (Св. П.)]. Превращать превратить в -мень - обертати, обернути в камінь, кам'янити, скам'янити, каменити, скаменити кого, що. [Мороз тіло каменить (Рудан.). І очима-гадюками доню скаменила (Куліш)]. Превращаться, превратиться в -мень - обертатися, обернутися в камінь, кам'я[ме]ніти, скам'я[ме]ніти, закам'я[ме]ніти, (о многих) покам'я[ме]ніти, каменем стати (сісти), (худож.) камінням скаменіти. [І камінням скаменіла ціла Україна (Рудан.)]. Строить, построить из -мня что - мурувати, вимурувати и змурувати, (о многом) пови[поз]муровувати що. -мни возопиют - каміння заголосить. Держать -мень за пазухой - ховати (держати) камінь у пазусі (за пазухою). [З москалем знайся, а каменюку за пазухою держи (Приказка)]. Как -мень в воду, пропал, как -мень на дно упал - як камінь у воду, як водою вмило, як вода вмила кого, що; як у воду впав; пропав, як з мосту упав. Как -мень ко дну - як камінь на дно (на спід). Капля по капле и -мень долбит - крапля по краплі і камінь (скелю) продовбує, вода і камінь довбе (довба). Деньга и -мень долбит - гроші і камінь кують. Нашла коса на -мень - трапила (наскочила) коса на камінь. -мня на -мне не оставить - каменя на камені не покинути, знищити до-щенту (до дна) що. Падать -мнем - опукою (грудкою) падати. Под сим -мнем лежит тело такого- то - тут похований такий-то, тут поховано такого-то. Сердце не -мень - серце не камінь. Словно -мень на сердце налёг - наче камінь на серце впав. Словно -мень спал с сердца - наче камінь від серця відпав. Это мне как -мень на шее - це мені як камінь на шию;

2) мед. - камінь, ум. камінець (-нця). Мочевой -мень - сечний (сечовий, мочовий) камінь.

* * *

дикий голубь) голуб-синяк, клинець (-нця), дупляк, деревник, климець (-мця), клинтух.

* * *

vitriolum купервас (-су), вітріоль, (вульг.) вітроголь (-лю). -рос медный - синій камінь (-меню), синій камінець (-нця), (гал.) синяк. -рос железный (зелёный, сапожный) - залізний купервас, мелантерит (-ту). -рос белый (цинковый) - цинковий купервас, кримза.

* * *

мідяний, мідний, (редко) мідевий. [Його руки, наче залізні кліщі, крутили мідяні труби (Коцюб.). Знаю, як мідний шеляг (Номис)]. -ный блеск, мин. - мідяний блиск (-ку), блиск міди. [Мідяний блиск складається з міди та сірки: це багата на мідь руда (Троян.)]. -ная зелень - см. II. Медянка 4. -ный изумруд - аши[е]рит (-ту), діоптаза (-зи). -ный колчедан - мідяний іскриш (-шу), іскриш міди, халкопірит (-ту). -ный купорос - мідяний вітріоль (-лю), вітріоль міди, синій камінь (-меню), (гал.) синяк (-ку). -ная лазурь - азурит (- ту). -ные опилки - мідні трини, мідяна тирса (ошурка) (соб.), (диал.) шкремітки (-ток) (Шух.). -ная чернь - мідевий окис (-су), мідяний цвіт (-ту) (Троян.). -ный век - мідний (мідяний) вік. [(Овідій) прославив золотий вік і срібний, мідяний і героїзм залізного (М. Зеров)]. -ные деньги - мідяні гроші (-шей и -шів), мідяки (-ків); см. Медяк 2. Он учился на - ные деньги - він учився на мідяні (на малі) гроші (на мідяки); його наука мало варт. [На мідяні гроші слави добували (Номис)]. Это -ного гроша не стоит - це битого шага не варт. У него -ного гроша нет - він ламаного шага (шеляга) не має. -ный лоб (перен.) - дурень (- рня) міднолобий, мідне чоло.

* * *

1) ліхта́р, -я, ліхта́рня

2) ( синяк) синя́к, -а, сине́ць, -нця́

1) (Medicago sativa L.) люцерна (сійна), люцерія;

2) см. Медуница 4а;

3) (Echium vulgare L.) синяк (-ку) (звичайний), синюха.