-
1 Сечь
ист.Січ, -іЗапоро́жская \Сечь чь — Запорі́зька (Запоро́зька) Січ
-
2 сечь
1) сікти́ (січу́, січе́ш); ( срубать) стина́ти, тя́ти (тну, тнеш), тну́ти; (бить, ударять чем-л.) креса́ти (крешу́, кре́шеш)2) ( пороть) сікти́; шмага́ти3) (о снеге, дожде) сікти́; ( только о дожде) пері́щити -
3 пресекать
пресечь1) см. Пересекать 1 и 2;2) (обычно в знач. прекращать, останавливать) перетинати, перетяти, припиняти, припинити, (уничтожать) нищити, знищити, винищувати, винищити, (о мн.) поперетинати, поз[пови]нищувати що. [Перетяти всякий доступ свіжого повітря в легені (Єфр.)]. -сечь разговор - припинити розмову. -сечь сообщение с городом - перетяти, перервати сполучення (комунікацію) з містом. -сечь путь кому - перетяти дорогу кому. -сечь зло, злоупотребления - припинити (знищити) лихо, зловживання. -сечь в корне (в зародыше) - знищити в зародку, (совсем) знищити до щенту. Пресечённый - перетятий, припинений, знищений. -ться - перетинатися, перетятися, припинятися, припинитися, (о роде и т. п.) переводитися, перевестися, зводитися, звестися, уриватися, у(ві)рватися. [В неї голос неначе спорснув і перетявсь (Неч.-Лев.). Бодай його кодло з накоренком перевелось (Ном.)]. Разговор -секся - розмова у(ві)рвалася, припинилася. Источник -секся - джерело висохло. Род -секся - рід перевівся, у(ві)рвався. [Урвався і рід Вишневецьких (Стор.)]. Тут -каются все известия об этом деле - тут уриваються всі відомості про цю справу.* * *несов.; сов. - прес`ечь1) (полагать, класть конец) кла́сти край, покла́сти край; ( прекращать) припиня́ти, припини́ти (що); ( уничтожать) ни́щити, зни́щити, вини́щувати, ви́нищити (що)\пресекать в ко́рне — зни́щити в ко́рені; ( искоренить) ви́коренити, ліквідува́ти
2) ( прерывать связь) перетина́ти, перетя́ти и перетну́ти и поперетина́ти, перерива́ти, перерва́ти и поперерива́ти -
4 иссекать
иссечь1) что (высечь из камня) - витісувати, витесати (напр. камінну плиту), (изваять) вирізьблювати, вирізьб(л)ити що (статую). -сечь пещеру - вирубати, видовбати печеру. -сечь огонь - викресати (несов. кресати) огню;2) что (изрубить) - рубати, порубати, посікти що;3) кого (саблей и т. п.) - сікти, посікти, рубати, порубати кого; см. Посечь;4) -сечь кого (розгами) - вишмагати, вичухрати, вибити, висікти різками кого; см. Пороть 2. Иссечённый и Иссеченный - витесаний, вирізьблений, вирубаний; (об огне) викресаний; посічений, порубаний; вишмаганий, вичухраний, вибитий, висічений різками. - ться -1) витісуватися, вирізьблюватися; (об огне) кресатися; рубатися, сіктися; бути витесаним, вирізьбленим, викресаним и т. д.;2) (о волосах, тканях и т. п.) сіктися, посіктися, (совершенно) висіктися; см. Посекать, -ся 2.* * *несов.; сов. - исс`ечь1) (высекать, вырубать) висіка́ти, ви́сікти, -січу, -січеш и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати, -тешу, -тешеш и мног. повиті́сувати2) ( рассекать во многих местах) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́, карбува́ти, покарбува́ти; ( уничтожать) висіка́ти, ви́сікти\иссекать чь в капу́сту — ( изрубить на мелкие куски) посі́кти на капу́сту, пошаткува́ти
3) ( удалять) мед. вирі́зувати и виріза́ти, ви́різати, -ріжу, -ріжеш и мног. повирі́зувати и пови́різати4) (избивать кнутом, плетью) сікти́, ви́сікти, шмага́ти, ви́шмагати -
5 драть
дирать драти, дерти. [Одежу так дере, що страх]. -ть горло - горлати - см. Горланить. -ть за волосы кого, друг друга - чубити, -ся, вихрити, -ся, скубти, -ся, скубки (почубеньків) давати кому. [Доки не поберуться, то й любляться, а як поберуться, то й чубляться]. -ть за уши - скубти за вуха, крутити вуха. -ть розгами - парити, лозанів давати - см. Сечь. -ть в горле - драти (дерти) в горлі (горло). [Проханий шматок горло дере]. -ть в тридорога - драти (лупити, дерти) як за батька. -ть взятки - см. Взятка, Взяточничать. -ть нос - кирпу дерти, кирпу загинати (гнути). Мороз дерёт по коже - мороз пішов по-за плечима (по-за шкурою), наче снігом по шкурі (по спині) тре, з-за спини морозом бере.* * *1) (рвать, разрывать) де́рти, дра́ти, рва́ти, роздира́ти, розрива́ти, шматува́ти2) (отделять, снимать) де́рти, драти; ( вырывать) рва́ти, вирива́ти\драть ко́ру с де́рева — де́рти (дра́ти) ко́ру з де́рева
3) ( растерзывать) де́рти, дра́ти, розрива́ти, роздира́ти4) (наказывать поркой, сечь) бити, шмага́ти, сікти́; (за волосы, за уши) скубти́, ску́бати и скуба́ти; ( за волосы) чу́бити\драть за у́ши кого́ — м'я́ти (крути́ти) ву́ха кому́, скубти́ за ву́ха кого́
5) (перен.: брать слишком дорого) де́рти, дра́ти, лупи́ти6) (скоблить, тереть) де́рти, дра́ти, шарува́ти7) (царапать, раздражать) де́рти, дра́ти, дря́пати; вго́рле дерёт — безл. у го́рлі (го́рло) дере́ (дря́пає)
8) (кричать, громко петь) горла́ти, горла́нити, репетува́ти, галасува́ти\драть го́рло (гло́тку) — де́рти (дра́ти) го́рло (гло́тку), горла́ти, горла́нити
9) (убегать, удирать) де́рти, дря́пати -
6 насекать
насечь1) см. Надсекать;2) что - насікати, насікти, (о мног.) понасікати що; специальнее: (жорнов) накарбовувати, карбувати, накарбувати, (напильник) назублювати, зубити, назубити, (картон) діркувати, подіркувати, (о мног.) понакарбовувати, поназублювати що;3) чего - насікати, насікти, нарубувати, нарубати, (о мног.) понасікати, понарубувати чого. [Кабанові кропиви насікла (Г. Барв.). Нарубай дров (Київщ.)]. -сечь капусты - нашаткувати капусти;4) -сечь кого - набити різками, нашмагати, напарити, нашпарити, налупцювати, (настегать) нахльостати, нах(а)лястати кого. Насече[ё]нный -1) см. Надсече[ё]нный;2) насічений, накарбований, назублений, подіркований, понасіканий, понакарбовуваний, поназублюваний;3) насічений, нарубаний, понасіканий, понарубуваний; нашаткований;4) набитий різками, нашмаганий, на(ш)парений, налупцьований, нахльостаний, нах(а)лястаний. -ться -1) см. Надсекаться;2) насікатися, насіктися, понасікатися; бути насіканим, насіченим, понасіканим; нарубуватися, нарубатися, понарубуватися; бути нарубуваним, нарубаним, понарубуваним и т. п.;3) (вдоволь, сов.) насіктися, нарубатися.* * *несов.; сов. - нас`ечьнасіка́ти, насікти́, -січу́, -січе́ш и мног. понасіка́ти; ( нарубать) нару́бувати, -бую, -буєш, наруба́ти; ( делать насечки) зару́бувати, заруба́ти и мног. позару́бувати -
7 отсекать
отсечь відсікати, відсікти, відтинати, відтяти и відітнути, усікати, усікти, утинати, утяти кому що. -сечь руку, голову - відтяти руку, голову. -сечь путь кому - заступити, переступити кому дорогу. -сеченный - відсічений, відтятий, усічений, утятий. Срв. Отрубать.* * *несов.; сов. - отс`ечьвідсіка́ти, відсікти́ и повідсіка́ти, ( отрубать) відтина́ти, відтя́ти и відітну́ти и повідтина́ти, утина́ти, утя́ти и утну́ти -
8 парить
I. и паровать спарить, спароватьI. 1) (подбирать парами) парувати, спарувати, до пари парувати (спарувати). [Та все воли до пари парують];2) (случать животных) парувати, спарувати кого з ким. -ся - паруватися, спаруватися.II. Парить -1) (паром, горячей водой и т. п.) парити [Зілля варять та голову парять. Сорочки парила]; (обдавать паром) шпарити, о(б)шпарити;2) (пахать для пара) орати на пар, паренити, паренати. [Паренають поле]. -ть землю (покидать в пару) - на пар готувати, під пар, під толоку, на переліг зоставляти;3) (в бане) кого - парити кого;4) (сечь розгами) парити, парла давати кому. См. Сечь, Пороть, Бить;5) парит, безл. - парить, опар, опарно, парнота. [Сьогодні парнота (опар) надворі, буде дощ]. Больно -рит, знать быть ноне грозе - дуже (тяжко) парить, либонь гроза (туча) сьогодні буде. Пареный - парений, (о дереве: огнём) сухопарий. -ый веник - деркач.II. о птицах мыслях) буяти, ширяти, шугати, кружляти, (витать) витати в чому. [(Думка) орлом сизокрилим літає, ширяє (Шевч.)]. Вдохновенный певец -рит под небесами - надхненний співець по-під небом буяє (ширяє). Облака -рят - хмари носяться. Он мыслями -рит - йому думки заносяться, він думками (високо) заноситься, він думкою витає, ширяє. [Не знаю, куди йому думки заносяться, сидить та на місяць дивиться]. -рить (витать) в облаках (фантазировать) - заходити, заноситися в хмари, високо думками літати. Аэроплан -рит - літак плаває, ширяє.* * *I п`аритьпа́рити; (кипятком, веником) шпа́ритиII пар`итьширя́ти; (о мысли, фантазии) буя́ти; (прям., перен.) пари́тиIII п`аритьс.-х.залиша́ти під па́ром; диал. толокува́тиIV пар`ить1) ( выпускать пар) спец. випуска́ти (пуска́ти) па́ру2) ( выделять пар) парува́ти -
9 подсекать
подсечь підтинати, підтяти, підітнути, підсікати, підсікти, (о мног.) попідтинати, попідсікати. [А буря жито як серпом попідтинала]; (рыбу удочкой) підрізувати, підрізати. [Диви, поплавець заринув! Підрізуй, підрізуй! (Звин.)]. -сечь кого (подкузьмить, поддеть) - підрізати кого; см. Поддевать. -сечь кому крылья - см. Подрезать. Подсеченный - підтятий, підітнутий, підсічений, попідтинаний, попідсіканий.* * *несов.; сов. - подс`ечь1) підсіка́ти, підсікти́ и попідсіка́ти, підтина́ти, підтя́ти и підітну́ти и попідтина́ти; (топором, перен.) підцю́кувати, підцю́кати и підцю́кнутиподсека́ть, подсе́чь лес — спец. виру́бувати, ви́рубати ліс
2) рыб. підсіка́ти, підсікти́ -
10 присекать
присечь присікати, присікти, притинати, притяти, утинати, утяти, урубувати, урубати, (во множ.) поприсікати, попритинати, повтинати, поврубувати що. -сечь кому язычок (переносно) - урізати язика кому, заціпити, замкнути губу кому. -сечь огня - викресати (в)огню. Присечённый - присічений, притятий, утятий, урубаний.* * *несов.; сов. - прис`ечь1) притина́ти, притя́ти2) ( высекать огонь) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати -
11 высекать
-
12 высекать
-
13 бичевать
1) бичувати, батожити, шмагати и т. д. - см. Бить 1;2) (нравы, пороки) картати. [Ювенал… вогнем обурення картав вади своїх сучасників (Єфр.)].* * *бичува́ти; ( сильно бить) пері́щити, лупцюва́ти; ( бить кнутом) бато́жити; ( сечь) шмага́ти; ( резко изобличать) карта́ти -
14 высекать
высечь1) висікати, висікти. [А я той терен мечем висічу]; (из камня, на камне) витісувати, витесати, вирізьблювати, вирізьбити, викарбовувати, викарбувати, накарбувати;2) (огонь) кресати, викресати;3) (розгами) см. Сечь, Пороть. Высеченный -1) вирубаний, висічений; (из камня, дерева) витесаний, вирізьблений, викарбуваний, накарбований;2) (об огне) викресаний;3) вибитий (різками), одшмаганий, випарений, вишпарений.* * *несов.; сов. - в`ысечь1) висіка́ти, ви́сікти и мног. повисіка́ти; (из камня, на камне) вирі́зьблювати, ви́різьбити, виті́сувати, ви́тесати и мног. повиті́сувати2) (огонь, искры) креса́ти и викре́шувати, ви́кресати, добува́ти, добу́ти -
15 высечь
-
16 запорожский
запорозький, запорожецький. Земли войска -ского - вольності Запорозькі, землі війська Запорозького, Низового. -ский казак - см. Запорожец. -ская Сечь - Запорозька Січ.* * *запорі́зький, ист. запоро́зький -
17 зудить
кого1) см. Дразнить;2) см. Бить, Колотить, Сечь;3) (пить) дудлити, цмулити, цідити. Эк он -дит - як він дудлить;4) (на память) товкти, трубити що; см. Зубрить 3.* * *см. зудеть I -
18 изрубать
и Изрублять изрубить (в куски) рубати, порубати, зрубати, сікти, посікти, тяти, потяти кого, що, (всех) вирублювати, повирублювати, вирубати, порубати, висікати, висікти, витяти, витнути, вистинати усіх. [Не встиг козак Нечай на коника сісти, зачав ляшків-панків на капусту сікти (Пісня). Він їй очіпка зіб'є, а вона йому свиту порубає (Херсонщ.). Витнув- би піввійська (Стар.-Черн.). Зрубав ляха (Дума) ]. -бить мелко - порубати, посікти дрібно. - бить совершенно - порубати на мак, посікти на молот. -бить солому, капусту - посікти солому, капусту. -бить мясо, дерево (цельные предм.) - порубати, порізати м'ясо, дерево. Изрубленный - порубаний, посічений, потятий, (о мн.) вирубаний, висічений, повистинаний. -ться - рубатися, порубатися, бути порубаним, посіченим и т. д.* * *несов.; сов. - изруб`ить1) -( рубить на части) руба́ти, поруба́ти; ( сечь) сікти́ (січу́, січе́ш), посікти́ -
19 капуста
1) бот. Brassica oleracea - капуста, ум.-ласк. капустонька, капусточка, капустиця. [Ростуть як та капуста на городі (Шевч.). Поливайте капустицю, то буде родити (Чуб. V). Щоб моя капусточка була із кореня коренистая, і із листу головистая (Номис)]. Брюссельская -та - брусельська (зелена) капуста. Кочанная (вилковая) -та - качанна капуста, обычно просто капуста. Синяя, красная -та - синя, червона капуста. Огородная, парниковая -та - городня, парникова капуста. Цветная -та - кучерява, квітна капуста, цвітуха. Кочерыжка -ты - качан (-на). Кочень (вилок) -ты - головка капусти, качан (-на), ум.-ласк. качанчик (-ка). [І межи капустою доброю буває багацько гнилих качанів (Номис). Були три синки, мов три качанчики (Основа)]. -та с большим кочнем - головата, головиста, качаниста капуста. [Капуста моя качанистая (Грінч. III)]. -та с кочнем, сидящим низко при земле - низькостеблиця. -та не завившаяся в кочень - шуляк (-ка), шулик. [Шуляки будуть, а не капуста (Липов.)]. -та голенастая - голіната капуста. -та свивается в кочень - капуста в'яжеться в головки. Шинковать, крошить -ту - шаткувати, кришити капусту. Шинкованная, рубленная, крошеная -та - шаткована, січена, кришена капуста. Сечь -ту - сікти капусту. Рубленная, сеченная -та - січена капуста, сіканка. Кислая -та - квашена, кисла капуста. Щи из кислой -ты - капуста, капустка, капусниця, капусняк (-ку). Тушенная - та с колбасой (свин. мясом, салом) - біґос (-су). Горшок для варки -ты - капустіник (Гол. II). Место, где росла -та - капустище, капусник (-ку), капустянка (Вхр.). Рубить в -ту кого (врага) - на капусту сікти кого (ворога). [Як узяв ляхів, як узяв панів на капусту сікти (Лукаш.)];2) бот., заячья -та - (Sedum Telephium) заяча капуста; (Bupleurum) ласкавець (- вцю); (Oxalis Acetosella) заячий щавель (-влю) или просто щавух (-ху). -та татарская (башкирская), Polygonum polymorphum - татарська гречка.* * *капу́ста -
20 настёгивать
настегатьI. 1) (нахлёстывать) нахльостувати, нахльостати, нах(а)лястувати, нах(а)лястати, настьобувати, настьобати, хво[и]ськати, нахво[и]ськати, (кнутом) батожити, набатожити, (сечь) шмагати, нашмагати, чухрати, начухрати, бити, набити кого;2) нафастриґовувати, нафастриґувати, (о мног.) понафастриґовувати що; срв.I. Намётывать 3;3) (подшивать ватой и т. п.) підб[ш]ивати, підб[ш]ити, підштаповувати, підштапувати, (о мног.) попідб[ш]ивати, попідштаповувати ватою и т. п. що; 4 (наготовлять стёг. товару) настьобувати, настьобати, наштаповувати, наштапувати, (о мног.) понастьобувати, понаштаповувати чого. Настёганный -1) нахльостаний, нах(а)лястаний, настьобаний, нахво[и]ськаний, набатожений, нашмаганий, начухраний, набитий;2) нафастриґований, понафастриґовуваний;3) підб[ш]итий, підштапований, попідб[ш]иваний, попідштаповуваний ватою и т. п.;4) настьобаний, наштапований, понастьобуваний, понаштаповуваний. -ться -1) нафастриґовуватися, нафастриґуватися, понафастриґовуватися; бути нафастриґовуваним, нафастриґованим, понафастриґовуваним и т. п.;2) (вдоволь, сов.) - а) (стегая кого) нахльостатися, нах(а)лястатися, настьобатися, нахво[и]ськатися, набатожитися, нашмагатися, начухратися, набитися; б) (стегая что) настьобатися, наштапуватися; в) см. Назюзиться.II. Настёгивать и Настегать, настегнуть что на что - настібати, настебнути, нащібати, нащебнути що на що, пристібати, пристебнути, прищібати, прищебнути що до чого, (о мног. или во мн. местах) понастібати и т. п. Настёгнутый - настебнений и настебнутий, нащебнений и нащебнутий, пристебнений и пристебнутий, прищебнений и прищебнутий, понастібаний и т. п. -ться - настібатися, настебнутися, понастібатися; бути настібаним, настебненим (настебнутим), понастібаним и т. п.* * *I несов.; сов. - настег`ать( о шитье) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́тиII несов.; сов. - настег`ать( хлестать) настьо́бувати, -бую, -буєш, настьоба́ти; сов. нашмага́ти, нахльо́стувати, нахльоста́ти
- 1
- 2
См. также в других словарях:
СЕЧЬ — что, кого, секать, церк. сещи, сев. секчи, тамб. секти, рубить, резать ударом, с размаху. Велели их (грабителей) сечь и ловить, Котошихин Сечь капусту тяпками. Сечь камень, тесать, отесывать. Лес сечь не жалеть плеч. Передом сечет, а зад волочет… … Толковый словарь Даля
СЕЧЬ — 1. СЕЧЬ1, секу, сечёшь, секут, деепр. (редк.) сеча, прош. вр. сек, секла, несовер. 1. кого что. Рубить на части, разрубать. Сечь неприятеля в бою. «Пловец… рулем беззаботным небрежно сечет ленивую влагу ночную.» И.Козлов. || что. Отрубать.… … Толковый словарь Ушакова
СЕЧЬ — 1. СЕЧЬ1, секу, сечёшь, секут, деепр. (редк.) сеча, прош. вр. сек, секла, несовер. 1. кого что. Рубить на части, разрубать. Сечь неприятеля в бою. «Пловец… рулем беззаботным небрежно сечет ленивую влагу ночную.» И.Козлов. || что. Отрубать.… … Толковый словарь Ушакова
сечь — рассекать; битва, обтесывать, иссекать, догонять, рюхать, сечь фишку, исхлестывать, понимать, драть как сидорову козу, понимать что к чему, смотреть, рубить, перерубать, наблюдать, разуметь, давать себе отчет, исполосовывать, отрубать, стегать,… … Словарь синонимов
сечь — 1. СЕЧЬ, секу, сечёшь, секут; сек, ла, ло и секла, ло; секущий; секший; сеченный; чен, а, о и сечённый; чён, чена, чено; нсв. (чем). 1. (св. посечь). что. Рубить на мельчайшие части; измельчать (чем л. режущим, острым). С. капусту, щавель,… … Энциклопедический словарь
сечь — СЕЧЬ, секу, сечёшь, секут; сёк, секла и (устар.) сёк, секла; секший и сёкший; сечённый ( ён, ена) и (устар.) сеченный; секши и сёкши; несовер., кого (что). Бить в наказание (прутьями, ремнём). С. розгами. Дождь сечёт по лицу (перен.: с силой… … Толковый словарь Ожегова
сечь — СЕЧЬ, секу, сечёшь (или секёшь); несов. 1. в чем, что (или сечь фишку в чем). Понимать, разбираться, знать что л. сечь в истории. Технику сечь. 2. кого. Вступать с кем л. в половую связь (о мужчине). 3. на что, куда. Внимательно смотреть,… … Словарь русского арго
СЕЧЬ 1 — СЕЧЬ 1, секу, сечёшь, секут; сёк, секла и (устар.) сёк, секла; секший и сёкший; сечённый ( ён, ена) и (устар.) сеченный; секши и сёкши; несов., кого что. Бить в наказание (прутьями, ремнём). С. розгами. Дождь сечёт по лицу (перен.: с силой… … Толковый словарь Ожегова
СЕЧЬ 2 — СЕЧЬ 2, секу, сечёшь, секут; сёк, секла; секший; сечённый ( ён, ена); секши; несов. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
СЕЧЬ 3 — СЕЧЬ 3, секу, сечёшь, секут; сёк, секла; сёкший; несов. (прост.). Понимать, разуметь. Не сечёт кто н. (ничего не понимает). Сечёшь? (понимаешь? уразумел?). Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
Сечь — I несов. перех. и неперех.; перех. 1. Рубить, разрубать на части. отт. Отрубать, срубать. отт. Наносить удары, поражать холодным оружием. отт. перен. Быстрым резким движением разделять, рассекать (воду, воздух и т.п.). 2. Обтесывать (камень). отт … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой