-
1 северный
астр.півні́чний -
2 северный
астр.півні́чний -
3 северный
півні́чний; поэз. опівні́чнийСе́верная Пальми́ра — Півні́чна Пальмі́ра
Се́верный морско́й путь — Півні́чний морськи́й шлях
-
4 Северный Ледовитый океан
Півні́чний Льодови́тий океа́н -
5 ветер
вітер (р. -тра[у]), (мн.) вітри. В. северный - верховий (північний) вітер, верховик. В. южный - низовий (південний) в., нижняк, полуденник. В. восточный - східній в. В. западный - західній в., заходень (р. -дня). Тёплый в. - тепляк. Сухой ветер - суховій. Палящий в. - палючий в., шмалій. Сильный в. - навальний вітер, борвій, бурей. Сквозной в. - скрізний вітер, протяг. Ветер, дующий с горы - згірний в. В. от берега на море - відбережний (горовий) в. Во время ветра - під вітер. По ветру - за вітром. Говорить на в. - говорити на вітер. Пойти на ветер - піти з вітром. См. Верховой, Попутный, Противный, Подниматься.* * *ві́тер, -тру; ( сильный) вітрю́га, вітрюга́н; вітрові́й, -ві́ю, вітри́ло -
6 лес
1) (ростущий) ліс (-су, им. мн. ліси). [Кругом яру зеленіє старий ліс (Н.-Лев.)]. Лес на корню - ліс на пні. Вековечный, извечный, девственный, первобытный лес - відвічний, незайманий ліс, праліс (-су), дівича пуща. [Острів на Дніпрі, вкритий одвічним лісом (Стор.). Тайга - праліс сибірський (Калит.)]. Выборочный лес - вибірний ліс. Вырубленный лес - зрубаний ліс, зруб (-бу). Высокоствольный лес - високостовбурний, високостовбуристий ліс, високолісся (-сся). Горелый лес - горілий, вигорений, вигорілий ліс, вигор (-ра) (Сл. Ум.), (гал.) згар (-ри, ж. р.). [Кози пасуть у згарах - вигорілих лісах (Щух. I)]. Государственный, казённый лес - державний, скарбовий (казенний) ліс. Густой лес - густий ліс, густвина, товща. [Товща самарська (Сл. Гр.)]. Дремучий лес - дрімучий (темний) ліс, пуща, (дебри) нетрі и нетри (-рів), нетра (-тер). [У такі убрався нетрі, у таку зблукався пущу, де й нога людська не ходить (Грінч.)]. Жердневой, жердяной лес - воринний, жердяний ліс, ліс на вориння, на вір'я. Заказно[ы]й, заповедно[ы]й лес, божьи -са - см. Заповедной. Защитный лес - захисний ліс. Камышевый лес - см. КамышникI. Красный, хвойный лес - шпильковий, глицевий (хвояний, хвойовий, чатинний, боровий) ліс, бір (р. бору). Крупный, матерой лес - товстоліс (-су). Лиственный, чёрный лес - листяний ліс, чорний ліс (Київщ.). Мелкий лес - дрібноліс (-су), дрібний (малий, невеличкий) ліс, (кустарник) чагар (-ря) и чагарі (-рів), чагарник (-ка), кущі (-щів). Мешанный лес - мішаний ліс. Молодой лес - молодий ліс, молодня[и]к (-ка). Небольшой лес - невели(ч)кий ліс, лісок (-ска), (роща) гай (р. гаю), (зап.) гаїна, (на низине или над рекой) луг (-гу), лужина; срвн. Лесок и Роща. Непроходимый лес - неперехідний ліс, (неисходимый) несходимий ліс (Звин.); см. Дремучий лес. Низкоствольный лес - низькостовбурний ліс, низьколісся (-сся). Общественный лес - громадський ліс. Редкий, жидкий лес - рідкий ліс, рідколісся (-сся). Сухоподстойный, сухостойный лес - сухостій (-тою), сухоліс (-су), сушник (-ка). Хворостяный лес - хворостяний ліс. Берёзовый, дубовый лес - березовий, дубовий ліс. Пихтовый лес - смерековий ліс. Сосновый лес - сосновий ліс; (бор) бір (р. бору). Здесь много -сов - тут багато лісів, тут лісно (Полтавщ.). Итти через лес или -сом - іти лісом. Прочищать, прочистить, прорубать, прорубить лес - прочищати, прочистити, прорубувати, прорубати, протереблювати, протеребити ліс. Ходит, как в -су - ходить як у лісі. Наука в лес не ходит - наука не в ліс веде, а з лісу. Чем дальше в лес, тем больше дров - що далі в ліс, то краще на дрова. Кто в лес, кто по дрова - одно (хто) до лісу[а], а друге (хто) до бісу[а]; хто в луг, а хто в плуг; хто в горох, хто в сочавицю (Борзенщ.); хто (котрий) сторч, хто (котрий) в борщ (Приказки). Из-за деревьев -са не видно - за деревами лісу не видко. Волка бояться, в лес не ходить - вовків боятися, в ліс не ходити. Сколько волка ни корми, он всё в лес глядит - годуй вовка, а він у ліс дивиться; вовча натура в ліс (до лісу) тягне; вовк, то вовче й думає (Приказки). Лес по топорищу (по дереву) не плачет - хіба в лісі лісу мало? На сухой лес будь помянуто - сухій деревині все нівроку; на сухий ліс нівроку! Лес мачт - ліс (безліч) щогол;2) (в срубе) дерево, соб. деревня (-ні). Бочарный, клёпочный лес - бондарське, клепкове дерево. Брусный, брусовый лес - брусоване дерево. Буреломный лес - вітролом (-лому), лім (р. лому). Валежный лес; см. Валежник. Деловой лес - а) (на корню) виробний ліс; б) (в срубе) виробне дерево. Дровяной лес - а) (на корню) дров'яний ліс; і б) (в срубе) дерево на дрова. Корабельный, мачтовый лес - а) (на корню) корабельний, щогловий ліс; б) (в срубе) корабельне, щоглове дерево. Окантованный, острокантный лес - покантоване, гострокантоване дерево. Пильный, пиловочный лес - а) (кругляк для распилки) дерево на пиляння; б) (пиленый материал) пиляне (порізане) дерево. Поделочный лес - виробне (виробкове) дерево, надібок (-бку). Прозванный лес - бракове или з(а)браковане щоглове дерево. Сплавной, гоночный лес - сплавне дерево, сплавний ліс. Строевой лес - будівне (будівельне) дерево, деревня, ум. деревенька. [По самарських лугах і узбережжях була незчисленна сила будівного дерева (Куліш). Біля стіни лежала деревня на хату (Грінч.)]. Столярный лес - столярське дерево. Угловой, кантованный лес - кантоване дерево. Фанерочный лес - а) (на корню) форнірний ліс; б) (в срубе) форнірне дерево.* * *ліс, -у; (вековечный, первобытный) пра́ліс, -у; ( роща) гай, род. п. га́ю, перелі́сок, -ска, перелі́с, -у, дібро́ва; ( на низменности) луг, -у; ( вырубленный) ви́руб, -у, зруб, -у; ( в яру) байра́к; ( горелый) згар, -у, зга́ри, -рів (мн.); ( дубовий) дубня́к, -у, дуби́на; ( непроходный) не́трі, -рів, пу́ща; ( низкоствольный) низьколі́сся; ( северный) тайга; ( сосновый) бір, род. п. бо́ру, сосня́к, -у, сосни́на; ( тропический) джу́нглі, -лів; ( о материале) де́рево; деревина́ -
7 норд
морск.1) (север) норд (-да), північ (-ночи);2) (северный ветер) норд (-да), північний (верховий, горовий) вітер (-тру), верховик (-ка).* * *мор., метеор.норд, -у -
8 полночный
північний, опівнічний, полуночний. [Світовая зоря - ясна, полуночна - темна]. -ный час - опівнічна (полуночна) доба (година). [Стала полуночна година наступати]. См. Полуночный.* * *1) опівні́чний, півні́чний2) (северный) півні́чний; опівні́чний\полночный стра́ны — півні́чні краї́ни
-
9 полюс
полюс (-са и -су), бігун (-на). Северный, южный полюс - північний, південний бігун.* * *по́люс, бігля́к, -а, бігу́н, -а
См. также в других словарях:
Северный Юм — Характеристика Длина 16 км Бассейн Каспийское море Бассейн рек Кама Водоток Устье Юм · Местоположение 59 к … Википедия
Северный Уй — Северный Ую Характеристика Длина 233 км Площадь бассейна 18 200 км² Бассейн Мая → Алдан → Лена → море Лаптевых … Википедия
СЕВЕРНЫЙ — СЕВЕРНЫЙ, северная, северное. прил. к север. Северное направление. Северный морской путь. Северное полушарие. Северный полюс. Северная природа. «Наше северное лето, каррикатура южных зим.» Пушкин. Северное сияние (то же, что полярное сияние, см.… … Толковый словарь Ушакова
северный — нордовый, полночный, полуночный, полун очный, полнощный; бореальный, холодный, суровый, арктический, полунощный, полярный, гиперборейский. Ant. южный Словарь русских синонимов. северный гиперборейский (книжн.); полуночный, полнощный, полночный… … Словарь синонимов
северный — СЕВЕР, а, м. Толковый словарь Ожегова. С.И. Ожегов, Н.Ю. Шведова. 1949 1992 … Толковый словарь Ожегова
СЕВЕРНЫЙ — Андрей Борисович (1913 1987), астрофизик, академик АН СССР (1968), Герой Социалистического Труда (1973). Директор Крымской астрофизической обсерватории АН СССР (1952 87). Труды по астрономическому приборостроению, физике звёзд и Солнца,… … Русская история
северный уй — сущ., кол во синонимов: 1 • река (2073) Словарь синонимов ASIS. В.Н. Тришин. 2013 … Словарь синонимов
северный — Относящийся, расположенный или приходящий с севера, например, ветер, дующий с этого направления … Словарь по географии
Северный — Северо западный Северный Северо Восточный | Западный Центральный Восточный | Юго Западный Южный Юго Восточный … Википедия
Северный — Severny Cette page d’homonymie répertorie les différents sujets et articles partageant un même nom. Severny (forme masculine, Северный) ou Severnoye (forme neutre, Северное), nordique ou septentrional (adjectif relatif au nord, Север en russe),… … Wikipédia en Français
Северный — I Северный Андрей Борисович [р. 28.4(11.5).1913, Тула], советский астрофизик, академик АН СССР (1968; член корреспондент 1958), Герой Социалистического Труда (1973). Член КПСС с 1941. Окончил Московский университет (1935), в 1938 46… … Большая советская энциклопедия
