Перевод: с русского на все языки

со всех языков на русский

сати

  • 41 избегать

    I. избежать и избегнуть кого, чего
    I. уникати, уникнути, тікати и утікати, утекти кого, чого и від кого, від чого, минати, минути, (обходить) обминати, обминути, оминати оминути кого, що, (уклоняться) ухилятися, ухилитися від кого, від чого, (сторониться, чуждаться) сахатися, цуратися кого, чого, бокувати кого. [Уникав диму, та й упав в огонь (Приказка). Той щиро-український юмор, що тікає зверхніх ефектів (Єфр.). Хто дійсне страждає, той пильно утікатиме од усякої згадки, а не стане сам собі її викликати (Крим.). І Паволоч-місто того не минуло: Тетерине військо його обгорнуло (Грінч.). Та все те вмів Герман оминати щасливо (Франко). Хто зможе ухилитись, що нам боги всесильні присудили? (Куліш). Сахайся брехні (Сл. Гр.). Не сказати, що він цурався жіночого товариства (Грінч.)]. -гать ссоры - уникати, тікати сварки. -гать встречи с кем-л. - уникати, тікати зустрічи (стрічи) з ким. -гать кого - уникати кого, тікати від кого, обминати, (гал.) оминати кого, сахатися, цуратися кого. [Бачила, що він уникає її, що йому не до неї (Черкас.). Дружину вашу скрізь я буду обминать (Самійл.). Сахається вона тебе як чорта (Конгр.)]. -жать опасности - утекти небезпеки, обминути небезпеку. О если б -жать нам этой опасности - коли-б нас минула ця небезпека. -нуть наказания - утекти кари и від кари. Не -нуть тебе наказания - не минути тобі кари, не мине тебе кара, не втечеш од кари. -гать вопроса - ухилятися від питання.
    II. Избегать, избежать (о жидкости) - вибігати, вибігти, збігати, збігти; (о сыпуч. веществе) висипатися, висипатися. [Молоко збігло (Київщ.)].
    II. вибігати, оббігати, виганяти, вига(й)сати, вимахати, (образно) обполювати. [Вибігав усе село, поки його знайшов (Сл. Ум.). Оббігав Лисівку і Борисівку (Борзенщ.). Обполював усе село за горілкою (Гайсин. п.)].
    * * *
    I
    вибіга́ти, оббіга́ти, оббі́гти, -біжу́, -біжи́ш, збі́гати; обганя́ти, обгаса́ти, ви́ганяти, ви́гасати
    II несов.; сов. - избеж`ать и изб`егнуть
    (кого-чего) уника́ти, уни́кнути (кого-чого); ( уклоняться) ухиля́тися, ухили́тися (ухилю́ся, ухи́лишся) (від чого), утіка́ти и тіка́ти, утекти́ (утечу́, утече́ш) (від кого-чого, чого); ( обходить) мина́ти, мину́ти, обмина́ти, обмину́ти, омина́ти, омину́ти (кого-що); (несов.: сторониться) цура́тися (кого-чого), саха́тися (кого-чого)

    \избегать га́ть вопро́са — уника́ти (обмина́ти, омина́ти) пита́ння, ухиля́тися від пита́ння

    \избегать га́ть знако́мых — уника́ти (обмина́ти, омина́ти, цура́тися; саха́тися) знайо́мих

    \избегать га́ть неприя́тных разгово́ров — уника́ти неприє́мних розмо́в, обмина́ти (омина́ти) неприє́мні розмо́ви, ухиля́тися від неприє́мних розмо́в

    \избегать га́я подро́бностей — уника́ючи подро́биць, ухиля́ючись від подро́биць, обмина́ючи (омина́ючи, мина́ючи) подро́биці

    \избегать жа́ть наказа́ния — уни́кнути ка́ри, утекти́ [від] ка́ри

    не \избегать нуть (не \избегать жа́ть) наказа́ния кому́ — не мину́ти ка́ри кому́

    что́бы \избегать жа́ть чего́ — щоб уни́кнути чого́, щоб запобі́гти чому́

    Русско-украинский словарь > избегать

  • 42 креп-сатин

    текст.
    креп-сати́н, -у

    Русско-украинский словарь > креп-сатин

  • 43 креп-сатиновый

    текст.
    креп-сати́новий

    Русско-украинский словарь > креп-сатиновый

  • 44 летать

    лётывать
    1) літати (зап. літати); (с силой, с шумом, ширять) шугати. [Хто високо літає, той низько сідає (Номис). Курчата переполошилися, літають по хаті, по столах (Звин.). Під нами шумить море, над нами шугають чайки (Н.-Лев.)]. Мысли, думы -ют - думки, думи літають, шугають. [Думка ген-ген літає (Номис). Мов свобідний орел, моя думка в просторах шугала (Вороний)]. -тать мыслями - заноситися (літати) думками. Его мысли -ют - йому думки заносяться. [Не знаю, куди йому думки заносяться, - сидить під тином та на місяць дивиться (Чигир.)];
    2) (быстро бегать) літати, (носиться) га(й)сати. [Хіба наші діти в хаті посидять? по шляху літають (Звин.)];
    3) (падать) падати. -ться, безл. - літатися, шугатися.
    * * *
    літати; (стремительно, с шумом) шуга́ти

    Русско-украинский словарь > летать

  • 45 метаться

    мётываться
    1) (страд. з.) - а) (быть бросаемым) кидатися, метатися, бути киданим; (об искрах, огне) сипатися, бути сипаним, (о паре) оратися, бути ораним, (о стоге) кластися, бути кладеним и т. д. -ться в глаза - кидатися в очі, впадати в око (в очі); б) (о детёнышах животных) приводитися; в) (об икре) викидатися; г) (о шитье) наживлятися, шитися на живу нитку; фастриґуватися; (о петлях) обкидатися;
    2) (взаимн. з.) кидатися чим. [Діти кидаються сніжками (Київщ.)];
    3) -ться, метнуться (возвр. з.) - кидатися, кинутися, метатися, метнутися, борсатися, шататися, шатнутися, шаснутися, шибатися, шибнутися, шваргатися, (суетливо) метушитися, (бегать) га(й)сати; (от укуса насекомых: о животн. и перен. о людях) ґедзатися, ґедзкатися, ґзитися, дрочитися. [Над кручею кидалась, як чайка, Фатьма (Коцюб.). Всю ніч метався та верещав, не даючи спати (Франко). Борсався з нестерпучого болю, але мовчав (Грінч.). Шатнувсь по всій хаті - нема нікого (Рудч.). Шибається, як чорт по пеклі (Номис). Бурсачва шваргалась по класу (Еварн.). Безсило метушиться між буржуазією і пролетаріятом (Азб. Ком.). Гасали по вулицях (Леонт.). Кричала, ґедзалась, качалась (Котл.)]. -таться во все стороны - кидатися на всі боки. -тся как угорелый, как угорелая кошка, как цыган на торгу (на ярмарке) - кидається (бігає) як очмарілий (очемерілий) кіт, як попечений, як посолений, як циган на ярмарку. Кровь -нётся в голову - кров кинеться в голову.
    * * *
    I
    1) кидатися, метатися (мета́юся, мета́єшся и мечу́ся, ме́чешся), бо́рсатися; ( суетливо) метуши́тися; ( бегать суетливо) бігати, гаса́ти
    2) страд. кидатися, мета́тися; складатися, кла́стися; мета́тися; викида́тися
    II мет`аться
    наживля́тися ни́ткою; обкида́тися

    Русско-украинский словарь > метаться

  • 46 натравливать

    и Натравлять натравить
    1) кого на кого - нацьковувати, цькувати, нацькувати, підцьковувати, підцькувати кого на кого и (реже) кого ким, зацьковувати, зацькувати кого ким, (диал.) наганяти и нагонити, нагнати кого на кого, (наатукать) натюкати кого ким, (о мног.) понацьковувати, попідцьковувати; (перен. ещё) підбурювати, підбурити, під'юджувати, під'юдити кого проти кого и на кого. [Нацьковуй твої хорти на мене, як на зайця (Куліш). Нацькувати народ на інтелігенцію (Коцюб.). А ви не нацькуєте його собаками? (Звин.). Нащо ти собак цькуєш? (Звин.). Та я-ж сама бачила, як ви нагонили собак на моїх курчат (Бердянщ.). Натюкав його собаками (Основа 1862). Під'юджує його проти сина (Кониськ.)];
    2) (дичи) напольовувати, наполювати кого;
    3) (приучать к травле) муштрувати, вимуштрувати, намуштровувати, намуштрувати, призвичаювати, призвичаїти кого до (в)ловів;
    4) (вытравлять едкой жидкостью на чём-л.) витравляти и витравлювати, (о мног. или во мн. местах) повитравлювати що;
    5) -вить палец - розразити (разбередить: роз'ятрити) палець (пальця);
    6) -вить чего - а) (напортить) напсувати, нанівечити чого, (извести) перевести, звести, збавити (багато), попереводити, назводити, назбавляти чого; (натравить) натравити чого; б) (полей, лугов) спашити, спасти (багато), наспасати чого; (натолочить) натолочити чого; в) (скормить скоту) згодувати, вигодувати (багато) чого. Натравленный -
    1) нацькований, підцькований, зацькований, натюканий, пона[попід]цьковуваний; підбурений, під'юджений;
    2) напольований;
    3) вимуштруваний, намуштрований, призвичаєний до (в)ловів;
    4) витравлений, повитравлюваний;
    5) розражений, роз'ятрений;
    6) напсований и напсутий, нанівечений, переведений, зведений, збавлений; натравлений; спашений, спасений; натолочений; згодований, вигодуваний. -ться -
    1) (стр. з.) нацьковуватися, бути нацьковуваним, цькованим, нацькованим, понацьковуваним и т. п.;
    2) (вдоволь, сов.) нацькуватися, попоцькувати (досхочу); натравитися, попотравити (досхочу) и т. п.; срв. Травить.
    * * *
    несов.; сов. - натрав`ить
    1) нацько́вувати, -ко́вую, -ко́вуєш, нацькува́ти, -цькую́, -цькує́ш, підцько́вувати, підцькува́ти; ( подстрекать) підбу́рювати, -рюю, -рюєш, підбу́рити
    2) ( уничтожать отравой) натру́ювати, -труюю, -труюєш, натруїти
    3) ( производить потраву посевов) спаса́ти и спасувати, -сую, -суєш, спа́сти, -су́, -се́ш, сов. наспа-сати; ( вытаптывать) витоло́чувати, ви́толочити и мног. повитоло́чувати
    4) ( вытравлять) спец. витра́влювати, -люю, -люєш и витравля́ти, ви́травити, -травлю, -травиш

    Русско-украинский словарь > натравливать

  • 47 носить

    1) носити кого, що. [Катерина по садочку ходить, на рученьках носить сина (Шевч.). Хто-ж тобі, моє серденько, обідати носив? (Пісня). Чуже ярмо народи инші носять (Грінч.). Його знають люди, бо носить земля (Шевч.). На собі носив ти (, Дніпре,) легкими човнами славетного Святослава (М. Вербицьк.)]. -сить на руках кого (в прямом и перен. знач.) - носити на руках кого;
    2) см. Нести 2;
    3) (о волосах, предм. туалета, очках и т. п.) носити що; (одеваться ещё) о[в]дягатися, вбиратися в що, (об одежде и одуви ещё) ходити в чому. [Одна його доля - чорні бровенята, та й тих люди заздрі не дають носить (Шевч.). Носи створено для окулярів - і тому ми носимо окуляри; ноги, очевидячки, призначено для того, щоб їх узувати, і от ми носимо черевики (Кандід). Куртку мою шкіряную носить якийсь спекулянт (Сосюра). Капітан ніколи не носив модних коркових шоломів (Кінець Неволі)]. -сить траур по ком - носити жалобу, ходити в жалобі по кому. -сить чёрное - о[в]дягатися (убиратися) в чорне, ходити в чорному;
    4) (перен.: имя, характер и т. п.) мати, носити що. -сить имя - зватися, мати (реже носити) ім'я. -сить славное имя - мати (носити) славетне ім'я. -сить название - зватися, мати (реже носити) назву. -сить звание - мати звання (ступінь, гідність); срв. Звание. -сить печать, отпечаток чего - мати на собі печать, познаку чого, бути позначеним чим. Его наружность -сила отпечаток той самоуверенности, которая… - на його зовнішності (зовнішньому вигляді) познача[и]лася та самовпевненість, що… -сить характер - мати характер чого;
    5) (быть беременной) носити (дитину), на дитину заходити, ходити дитиною, ходити важкою (непорожньою); срв. Беременная (Быть -ой) и Беременеть;
    6) (о лошадях: нести) носити. [Мене коні не раз носили (Звин.)];
    7) безл. - носити. Корабль долго -сило по волнам - корабель довго носило на (по) хвилях. -сить кого - носити кого. [Стільки років вони не бачились: де, справді, його носило? (Кінець Неволі)]. Где его нелёгкая -сит? - де його лиха (тяжка) година (нечиста сила, нечистий) носить? Носимый - що його носить (носив) и т. п.; ношений. Корабль, бурею -мый - корабель, що буря кидає всюди; корабель, що буря скрізь (його) бурхає. Ношенный -
    1) ношений;
    2) прлг. - см. отдельно Ношеный. -ться -
    1) (стр. з.) носитися, бути ношеним. Провизия -тся в корзине - харч (харчі, живність) носять у кошику;
    2) носитися; (гоняться) ганяти, вганяти, (метаться) га(й)сати, (слоняться) микатися, віятися; (летать в прям. и перен. знач.) літати, (шумно) шугати, (о ветре ещё) гуляти, (вихрем) вихрити, (парить) буяти, ширяти, (кружиться в воздухе) кружляти (в повітрі); (витать) витати. [Мошка хмарами носилась (Мирний). По шляхах носилися цілі хмари куряви (Коцюб.). Перед ним носився образ Галі (Васильч.). Ті інтелігентні люди, що мають матеріяльну змогу носитися в емпіреях абстрактности (Крим.). Ганяє сірим вовком через гори, яри (Рудан.). Вона ганяла по світах за пророком (Л. Укр.). Хмари так і ганяли по небу (Теол.). А вітер ганяє, а вітер гасає (Васильч.). Вганяв по лісах (Франко). Гасав по полю, мов навіжений (Звин.). (Маруся) микалась то в кімнату, то в хату (Квітка). Вітер, веселий і дужий, шугав між блакитним небом і зеленим морем (Грінч.). Мисль космополіта вільна, як птиця: шугає над морями, над горами (Н.-Лев.). Він шугав вулицями, мов Тамерлан той (Корол.). По діброві вітер віє, гуляє по полю (Шевч.). Серце прагне буять на просторі (Л. Укр.). Вітерець долиною легесенько витає (Філян.)]. В воздухе -тся испарения - в повітрі носяться випари. -ться на коне - ганяти на коні (конем). Корабель -тся по волнам - корабель носиться на (по) хвилях. Собака -тся по двору - собака ганяє (га(й)сає) по подвір'ї. -тся слухи, что… - ширяться (йдуть) чутки (шириться, йде чутка), що…;
    3) (о предм. туалета) носитися. Эта материя долго -тся - ця матерія (тканина) довго носиться;
    4) с кем, с чем - носитися з ким, чим, (ирон.: няньчиться с кем) панькатися, цяцькатися з ким. [Носиться, як дурень з ступою (Номис). А вб'є в голову слово яке, - де й треба, де й не треба носиться з ним (Тесл.). Цяцькається з ним (Сл. Ум.)]. -тся, как курица с яйцом - см. Курица.
    * * *
    1) носи́ти (ношу́, но́сиш)

    едва́ (е́ле, наси́лу) но́ги \носить сят — ле́две (наси́лу) но́ги но́сять

    \носитьть на рука́х кого́ — перен. носи́ти на руках кого́

    \носитьть ору́жие — носи́ти збро́ю

    2) ( иметь) ма́ти, носи́ти

    \носитьть и́мя — ма́ти (носи́ти) ім'я́, зва́тися (зву́ся, зве́шся), назива́тися

    \носитьть хара́ктер чего́ — ма́ти хара́ктер чого́

    Русско-украинский словарь > носить

  • 48 сатин

    текст.
    сати́н, -у

    Русско-украинский словарь > сатин

  • 49 сатиновый

    текст.
    сати́новий

    Русско-украинский словарь > сатиновый

  • 50 сатир

    миф.
    сати́р

    Русско-украинский словарь > сатир

  • 51 толкать

    несов.; сов. - толкн`уть
    1) штовха́ти, штовхну́ти и усилит. штовхону́ти; несов., прям. ту́зати; (кулаком, палкой) штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, сту́сати, стусну́ти и усилит., стусону́ти; ( пихать) пха́ти, пхну́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. труча́ти, тру́тити, потру́чувати, потру́чити, сов. совману́ти

    толка́ть в про́пасть — штовха́ти в прі́рву (в безо́дню)

    2) ( подталкивать) підшто́вхувати, підштовхну́ти; ( побуждать) спонука́ти и спону́кувати, спонука́ти и спонукну́ти

    ни в зуб толкну́ть — школьн. ні бе ні ме, ні в зуб ного́ю

    Русско-украинский словарь > толкать

  • 52 чкать

    несов.; сов. - чкнуть
    1) ( пихать) ти́кати, ткну́ти и ти́кнути; сту́сати и стусува́ти, стусну́ти и усилит. стусону́ти, штурха́ти и шту́рхати, штурхну́ти и усилит. штурхону́ти, штурля́ти, штурну́ти; диал. шту́рка́ти, шту́ркнути
    2) (сов.: выпить) хильну́ти

    Русско-украинский словарь > чкать

  • 53 Литургисать

    и -гисовать церк. правити літургію, службу (божу), (возвыш.) літургісати.

    Русско-украинский словарь > Литургисать

  • 54 остриё

    с.
    1) (тонкий, острый конец чего-л) point, spike; (ножа, шашки) edge

    остриё кри́тики — edge of the criticism

    остриё сати́ры — edge of the satire

    напра́вленный остриём на что-л — spearheaded at smth

    Новый большой русско-английский словарь > остриё

  • 55 стрела

    ж.
    см. тж. стрелой

    пуска́ть стрелу́ — shoot an arrow

    2) обыкн. мн. ( язвительные слова) shaft

    язви́тельные стре́лы — shafts of sarcasm

    стре́лы сати́ры — shafts of satire

    3) бот. shaft
    4) тех. (крана, экскаватора) boom, jib

    грузова́я стрела́ — derrick

    стрела́ проги́ба — sag

    ••

    стре́лы аму́ра — love arrows, Cupid's arrows, flèches d'amour (фр.) ['fleʃ dɑː'mʊə]

    "Кра́сная стрела́" — Red Arrow train (fast train running between Moscow and St. Petersburg)

    Новый большой русско-английский словарь > стрела

  • 56 дуэт

    м
    1) муз duet

    эстра́дный дуэ́т, дуэ́т сати́риков — stand up duo

    Американизмы. Русско-английский словарь. > дуэт

  • 57 мастер

    м

    золоты́х дел ма́стер — goldsmith

    сапо́жный ма́стер — shoemaker

    часовы́х дел ма́стер — watchmaker, jewel(l)er

    телевизио́нный ма́стер — TV repairman

    рабо́та ма́стера — work of a master hand

    ма́стер своего́ де́ла — master of one's craft

    ма́стер сати́ры — master of satire

    ма́стер спо́рта — master of sports

    карти́ны ста́рых ма́стеро́в — paintings of (the) old masters

    •

    Русско-английский учебный словарь > мастер

  • 58 остриё

    с
    1) острый конец (sharp) point
    2) ножа edge

    остриё кри́тики/сати́ры — the (cutting) edge of criticism/satire

    Русско-английский учебный словарь > остриё

  • 59 сатиновый

    -ая, -ое, мн. ч. -ые прил. сатин, сатиһәр кесн

    Русско-калмыцкий словарь > сатиновый

  • 60 авантюристический

    …и моҷарочӯй, моҷароҷӯёна, авантюристӣ, …и авантюризм; авантюристическая политика сиёсати авантюристӣ

    Русско-таджикский словарь > авантюристический

Страницы

См. также в других словарях:

  • Сати — Сати, Эрик Эрик Сати, 1895 Эрик Сати (фр. Erik Satie, урождённый Eric Alfred Leslie Satie  Эрик Альфред Лесли Сати; 17 мая 1866, Онфлёр, Франция …   Википедия

  • САТИ — (др. инд. Sati, «сущая»), в древнеиндийской мифологии дочь Дакши и жена Шивы (Рудры). В мифе о С. отражено начальное противостояние брахманизма и культа Шивы. По этому мифу, Дакша, устраивая сваямвару («выбор мужа») своей дочери, не пригласил на… …   Энциклопедия мифологии

  • сати — самосожжение Словарь русских синонимов. сати сущ., кол во синонимов: 2 • вдова (19) • самосож …   Словарь синонимов

  • САТИ — склад автотракторного имущества авто САТИ Сектор археологической теории и информатики ИАЭТ СО РАН http://www.sati.archaeology.nsc.ru/​ образование и наука Источник: http://www.sati.archaeology.nsc.ru/index.html?mi=o sektore arheologicheskoi …   Словарь сокращений и аббревиатур

  • САТИ — в индуистской мифологии жена бога Шивы, сгоревшая в священном огне и возродившаяся в образе Парвати …   Большой Энциклопедический словарь

  • САТИ — существовавший у некоторых высших индийских каст обычай самосожжения вдов на погребальном костре мужа. Запрещен в 1829 …   Большой Энциклопедический словарь

  • сати́р — сатир, а (божество; похотливый мужчина; бабочка; птица) …   Русское словесное ударение

  • сати́ра — сатира, ы (в литературе и искусстве: осмеяние, обличение пороков) …   Русское словесное ударение

  • САТИ — Проданный, купленный. Сохранилось в фамилии Сатиев. Татарские, тюркские, мусульманские мужские имена. Словарь терминов …   Словарь личных имен

  • САТИ — [санскр. «хорошая женщина») в Индии: обычай сжигать вдов на костре вместе с останками мужа; сожженная таким способом вдова. Словарь иностранных слов. Комлев Н.Г., 2006 …   Словарь иностранных слов русского языка

  • Сати Э. — САТИ́ (Satie) Эрик (1866–1925), франц. композитор. Ученик В.д Энди и А. Русселя. Оказал влияние на эстетич. принципы композиторов Шестёрки (Д. Мийо, А. Онеггер и др.). С нач. 20 х гг. вокруг С. группировались молодые франц. музыканты (т. н.… …   Биографический словарь

Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»